Як змінювалися назви вулиць Вільногірська за 68 років його існування

12 серпня 1956 року заклали фундамент першого двоповерхового будинку у місті. Цю дату почали вважати днем народження Вільногірська. Вулиці міста називали на честь відомих містян, козаків та інших видатних постатей. 

Історію вулиць Вільногірськ IN.UA розповів історик та краєзнавець Володимир Смирнов.

Перші вулиці Вільногірська 

На території сучасного Вільногірська раніше був степ, глибокі байраки та височів курган, який місцеві називали «грецькою могилою».

З початком будівництва гірничо-металургійного комбінату почали будувати робітниче селище, проте згодом з’явилося місто, розповідає історик Смирнов. Будинки та вулиці будували серед степу, саме тому перша вулицю назвали Степовою. А офіційна адреса містоутворювального підприємства ГМК стала Степова 1.

Далі по вулиці Степовій розташувалися управління механізованого будівництва №6 та управління «Дніпрометалургбуд». Будівельники цих підприємств брали участь у будівництві комбінату та міста в цілому.

Від Степової взяли свій початок багато вулиць, зокрема Молодіжна, яка раніше мала назву Ленінського комсомолу. А мешканці міста її називали Ленком.

На маленькій вулиці Ентузіастів проживали молоді будівельники міста.

Далі — Дніпровська. Наразі вона зветься вулицею ім. В. Варена. Першого директора комбінату, який 25 років очолював підприємство.

На вулиці Дніпровській проживав Володимир Мамонтов, якого вважають першим зодчим міста. А наразі на цій вулиці проживає Олександр Волощук, який є одним з ініціаторів вшанування пам’яті Віктора Варена у назві вулиці. Олександр Волощук обіймав посаду заступника директора комбінату соціальних питань, а згодом був міським головою Вільногірська.

На вулиці імені В.Варена знаходиться виконавчий комітет Вільногірської міської ради. В цій будівлі раніше був гуртожиток для будівельників, а також управління тресту «Дніпротяжбуд», який з 1956 по 1960 рік займався будівництвом міста та комбінату. 

Як змінювалися назви вулиць Вільногірська

На вулиці Гірняків у приватних будинках жили працівники комбінату, автотранспортного підприємства та інших установ міста. Серед них перший директор комбінату Віктор Варен, перший головний інженер Василь Задорожний та перший начальник збагачувального виробництва Серафим Клапцов.

Вулиця Центральна, яка простяглася від Степової аж до виїзду з міста, раніше називалася вулицею Леніна. Вона проходить через центр Вільногірська. На вулиці розташовані навчальні заклади, спортивний комплекс, магазини. Колись на Центральній жив Олександр Кушнарьов, який і назвав місто Вільногірськом у 1958 році.

У двоповерхових будинках по вулиці Будівельників жили працівники комбінату, вчителі та лікарі, працівники торгівлі, а також перший керманич Вільногірська Онуфрій Кошик.

Між вулицею Будівельників та Садовою розміщувалося тимчасове житло — бараки без зручностей. А от вже на вулицях Садова, Хмельницького, Кобзаря, Зелена, Гоголя, Шевченка та Криничанська приватні будинки для себе зводили будівельники міста, серед них Михайло Парамонов та Яків Кучеренко.

В лютому 2016 року вулицю Жовтневу, яка пролягає від Промислової до міської лікарні, перейменували ім’ям Юрія Устенка.

Перейменування вулиць Вільногірська

Цьогоріч, рішенням депутатів міської ради, у Вільногірську перейменували дві вулиці. Гагаріна тепер зветься вулицею Захисників України, а от Кошового — Яблунева. 

Перейменували також і вулиці у селищах Вільногірської громади. Так у селі Кринички з’явилася вулиця Квітнева замість Суворової.

У селищі Доброгірське у Квітневу перейменували вулицю Ломоносова.

У селі Дмитрівка вулицю 40 років Перемоги стали називати вулицею Перемоги, Гагаріна – Дружбою, Рудніченка – Виноградною.

У міськраді повідомляють, вулицю Гагаріна у селі Посуньки теж планують перейменувати, проте наразі ще не визначилися з назвою. Серед пропонованих — Посуньківська або Посунчанська. Пропозиції винесуть на розгляд місцевих мешканців.

Аби відтворити історію Вільногірська, у міській бібліотеці збирають відомості про місто. Смирнов закликає ділитися фотографіями, речами минулого століття та фактами про Вільногірськ. 

Читайте також:

• Рідне місто Вільногірськ: історія, освіта, підприємства
• «Відчуття, що він йде поряд зі мною»: чиїм ім’ям назвали одну з вулиць у Вільногірську

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

У Вільногірській громаді відбувся виїзний прийом громадян за участі Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Дніпропетровській області Олексія Урлаткіна та радника голови Дніпропетровської обласної ради з питань ветеранів Максима Шункіна. Зустріч проводилася з ветеранами російсько-української війни, а також із родинами військовополонених і зниклих безвісти.

На зустрічі була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA.

Проблема інформування та доступу до можливостей

Основними темами обговорення стали звільнення військовослужбовців із російського полону, координація служб під час обміну, повернення українців додому та питання соціального захисту ветеранів.

Водночас під час зустрічі звернули увагу на низьку активність самих ветеранів – участь у ній взяли лише кілька осіб. Однією з причин такої ситуації є недостатній рівень інформування у громаді. Зокрема, не всі ветерани знають про подібні заходи та можливості отримати допомогу чи консультації, що ускладнює налагодження ефективної комунікації та виявлення актуальних проблем.

Максим Шункін під час зустрічі наголосив, що одна з ключових проблем – недостатня поінформованість ветеранів про доступні програми та допомогу.

За його словами, навіть у більших громадах ветерани не завжди знають про фінансову підтримку чи реабілітаційні можливості. Він навів приклад іншої громади, де військовослужбовець отримав значну допомогу на лікування, тоді як у невеликих містах подібні можливості часто залишаються поза увагою.

Також він закликав ветеранів активніше долучатися до програм підтримки, шукати можливості працевлаштування та брати участь у профільних заходах.

Яку допомогу отримують ветерани у Вільногірську

Начальниця управління соціального захисту населення Ніна Лимар повідомила, що у громаді діє програма підтримки ветеранів і їхніх родин.

Зокрема, передбачені:

• 100 тисяч гривень – у разі загибелі захисника чи захисниці;
• 20 тисяч гривень – у разі перебування в полоні;
• допомога на лікування, реабілітацію та санаторно-курортне оздоровлення;
• виплати залежно від стану здоров’я – від кількох тисяч гривень до більш значних сум.

Крім цього, у місті працює центр надання соціальних послуг та центр життєстійкості, де можна отримати психологічну підтримку. Також у Вільногірську надає допомогу фахівчиня із супроводу ветеранів Тетяна Крилова, яка займається індивідуальним супроводом ветеранів та їхніх родин, допомагаючи вирішувати соціальні й адміністративні питання. Детальніше про її роботу раніше повідомляла редакція Вільногірськ IN.UA.

Реальні історії ветеранів: ліки за власний кошт і складні обстеження

Під час зустрічі ветерани озвучили конкретні проблеми, з якими стикаються після повернення з фронту.

Ветеран Віталій Лигун розповів, що під час лікування в лікарні йому доводилося купувати частину ліків за власний рахунок, оскільки вони були відсутні у медзакладі.

Крім того, він зазначив, що кожне підтвердження інвалідності потребує повторного проходження дорогих обстежень:

“Щоб підтвердити групу, потрібно знову лягати в лікарню і проходити повний курс обстеження. Це додаткові витрати”.

Інший ветеран, Артем, який отримав поранення п’ять місяців тому та втратив обидві кінцівки, повідомив, що протезування і реабілітацію пройшов за державною програмою.

Втім, за словами учасників зустрічі, проблеми з доступом до дорогих обстежень – таких як МРТ і КТ – залишаються актуальними.

У громаді планують відкрити ветеранський хаб

Під час обговорення стало відомо, що у Вільногірську планують відкрити ветеранський простір на вулиці Ю.М.Устенка, 19. 

У хабі мають працювати фахівці із супроводу ветеранів, які надаватимуть послуги, зокрема через систему “Я ветеран”.

“Я Ветеран” – це комплексна система та сервіс (цифровий та офлайн) для ветеранів війни, членів їхніх сімей та родин загиблих, що об’єднує понад 500 адмінпослуг, медичну допомогу та пільги в єдиний цифровий простір. Система забезпечує швидкий доступ до соціальних, житлових, освітніх та медичних послуг, онлайн-консультацій та отримання документів.

Максим Шункін запевнив, що готовий підтримати громаду: “Запрошуйте на відкриття – приїдемо, підтримаємо. Важливо, щоб такі центри працювали і залучали додаткові ресурси та донорів”.

Візит став можливістю для громади не лише озвучити проблеми, а й налагодити комунікацію між ветеранами, місцевою владою та обласними структурами.

Разом із тим, зустріч показала: окрім фінансових ресурсів, громаді необхідно посилювати інформування та доступність послуг, аби кожен ветеран знав, на яку підтримку може розраховувати.

Читайте також:

Ветерани можуть оформити субсидію, єОселю та інші послуги в розділі “Ветеран PRO”

У Вільногірську місцева мешканка постала перед судом за незаконне втручання в банківський додаток та використання чужих персональних даних. Жінка скористалася мобільним телефоном свого знайомого, щоб оформити на його ім’я онлайн-кредит.

Редакція Вільногірськ IN.UA ознайомилася з матеріалами справи та розповідає деталі цього інциденту.

Доступ до банківської таємниці: як усе сталося

Згідно з матеріалами суду, інцидент трапився вранці 25 березня 2025 року. Жінка перебувала в одній квартирі разом зі своїм знайомим. Вирішивши скористатися слушною нагодою, вона взяла його смартфон марки “TECNO POP 5 Go” із сім-карткою “Київстар”.

Переглядаючи меню чужого гаджета, зловмисниця знайшла додаток “Privat24”. Без дозволу власника вона змогла авторизуватися в системі інтернет-банкінгу, отримавши незаконний доступ до його банківських карток та інформації, яка охороняється законом і є банківською таємницею.

Не зупинившись на перегляді чужих рахунків, жінка вирішила збагатитися за рахунок знайомого. Використовуючи його фінансовий номер телефону, вона пройшла ідентифікацію через систему Banking ID.

Маючи доступ до конфіденційних даних чоловіка — серії та номера паспорта, а також ідентифікаційного коду, — вона подала онлайн-заявку на отримання мікрокредиту. Сума позики склала 2 500 гривень, а кредитором виступила фінансова установа “АВЕНТУС Україна”. Під час оформлення заявки правопорушниця від імені власника незаконно дала згоду на обробку його персональних даних та передачу інформації до кредитної історії.

Угода зі слідством та фінальний вирок

Справа розглядалася у Вільногірському міському суді у березні 2026 року. На лаві підсудних опинилася уродженка міста, яка раніше не мала проблем із законом, виховує малолітню доньку та неофіційно працює покоївкою на одному з курортів.

У ході досудового розслідування жінка повністю визнала свою провину та щиро розкаялася у вчиненому. Вона добровільно уклала угоду про визнання винуватості з прокурором. Потерпілий чоловік також не заперечував проти такого завершення справи — він навіть не був присутній на фінальному засіданні, подавши відповідну заяву до суду.

Суддя визнав жінку винною за двома статтями Кримінального кодексу України: незаконне втручання в роботу автоматизованих систем та незаконне збирання і використання конфіденційної інформації про особу.

Зважаючи на обставини справи та щире каяття, суд не став застосовувати суворі заходи, а призначив узгоджене покарання у вигляді штрафу. За сукупністю порушень загальна сума штрафу склала 17 000 гривень. Всі речові докази, зокрема диски з банківською інформацією та відеозаписами слідчих експериментів, зберігатимуться в матеріалах справи.

Читайте також:

Тракториста Вільногірського ГМК засудили за смертельний нещасний випадок на виробництві