12 серпня 1956 року заклали фундамент першого двоповерхового будинку у місті. Цю дату почали вважати днем народження Вільногірська. Вулиці міста називали на честь відомих містян, козаків та інших видатних постатей. 

Історію вулиць Вільногірськ IN.UA розповів історик та краєзнавець Володимир Смирнов.

Перші вулиці Вільногірська 

На території сучасного Вільногірська раніше був степ, глибокі байраки та височів курган, який місцеві називали «грецькою могилою».

З початком будівництва гірничо-металургійного комбінату почали будувати робітниче селище, проте згодом з’явилося місто, розповідає історик Смирнов. Будинки та вулиці будували серед степу, саме тому перша вулицю назвали Степовою. А офіційна адреса містоутворювального підприємства ГМК стала Степова 1.

Далі по вулиці Степовій розташувалися управління механізованого будівництва №6 та управління «Дніпрометалургбуд». Будівельники цих підприємств брали участь у будівництві комбінату та міста в цілому.

Від Степової взяли свій початок багато вулиць, зокрема Молодіжна, яка раніше мала назву Ленінського комсомолу. А мешканці міста її називали Ленком.

На маленькій вулиці Ентузіастів проживали молоді будівельники міста.

Далі — Дніпровська. Наразі вона зветься вулицею ім. В. Варена. Першого директора комбінату, який 25 років очолював підприємство.

На вулиці Дніпровській проживав Володимир Мамонтов, якого вважають першим зодчим міста. А наразі на цій вулиці проживає Олександр Волощук, який є одним з ініціаторів вшанування пам’яті Віктора Варена у назві вулиці. Олександр Волощук обіймав посаду заступника директора комбінату соціальних питань, а згодом був міським головою Вільногірська.

На вулиці імені В.Варена знаходиться виконавчий комітет Вільногірської міської ради. В цій будівлі раніше був гуртожиток для будівельників, а також управління тресту «Дніпротяжбуд», який з 1956 по 1960 рік займався будівництвом міста та комбінату. 

Як змінювалися назви вулиць Вільногірська

На вулиці Гірняків у приватних будинках жили працівники комбінату, автотранспортного підприємства та інших установ міста. Серед них перший директор комбінату Віктор Варен, перший головний інженер Василь Задорожний та перший начальник збагачувального виробництва Серафим Клапцов.

Вулиця Центральна, яка простяглася від Степової аж до виїзду з міста, раніше називалася вулицею Леніна. Вона проходить через центр Вільногірська. На вулиці розташовані навчальні заклади, спортивний комплекс, магазини. Колись на Центральній жив Олександр Кушнарьов, який і назвав місто Вільногірськом у 1958 році.

У двоповерхових будинках по вулиці Будівельників жили працівники комбінату, вчителі та лікарі, працівники торгівлі, а також перший керманич Вільногірська Онуфрій Кошик.

Між вулицею Будівельників та Садовою розміщувалося тимчасове житло — бараки без зручностей. А от вже на вулицях Садова, Хмельницького, Кобзаря, Зелена, Гоголя, Шевченка та Криничанська приватні будинки для себе зводили будівельники міста, серед них Михайло Парамонов та Яків Кучеренко.

В лютому 2016 року вулицю Жовтневу, яка пролягає від Промислової до міської лікарні, перейменували ім’ям Юрія Устенка.

Перейменування вулиць Вільногірська

Цьогоріч, рішенням депутатів міської ради, у Вільногірську перейменували дві вулиці. Гагаріна тепер зветься вулицею Захисників України, а от Кошового — Яблунева. 

Перейменували також і вулиці у селищах Вільногірської громади. Так у селі Кринички з’явилася вулиця Квітнева замість Суворової.

У селищі Доброгірське у Квітневу перейменували вулицю Ломоносова.

У селі Дмитрівка вулицю 40 років Перемоги стали називати вулицею Перемоги, Гагаріна – Дружбою, Рудніченка – Виноградною.

У міськраді повідомляють, вулицю Гагаріна у селі Посуньки теж планують перейменувати, проте наразі ще не визначилися з назвою. Серед пропонованих — Посуньківська або Посунчанська. Пропозиції винесуть на розгляд місцевих мешканців.

Аби відтворити історію Вільногірська, у міській бібліотеці збирають відомості про місто. Смирнов закликає ділитися фотографіями, речами минулого століття та фактами про Вільногірськ. 

Читайте також:

• Рідне місто Вільногірськ: історія, освіта, підприємства
• «Відчуття, що він йде поряд зі мною»: чиїм ім’ям назвали одну з вулиць у Вільногірську

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

Немає нічого простішого й ароматнішого за цей десерт. Він нагадує дитинство та ідеально підходить для прохолодних вечорів.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала один з варіантів рецепту цього десерту.

Інгредієнти:

 • 4 яблука (краще кисло-солодкі);

 • 2 ст. л. меду;

 • 1 ч. л. кориці;

 • жменька родзинок чи горіхів (за бажанням).

Приготування:

 1. Виріжте серединку яблук, але не до кінця – щоб утворилася “чашечка”.

 2. У кожне яблуко покладіть трохи меду, щіпку кориці та начинку (родзинки чи горіхи).

 3. Викладіть на деко та запікайте 20–25 хвилин при температурі 180 °C.

Готово! Яблука стануть м’якими, соковитими й неймовірно ароматними. Подавати можна з кулькою морозива або просто з гарячим чаєм.

Читайте також:

Ніжний мандариновий пиріг: простий рецепт зимового задоволення

Осінь завжди приносить щось особливе — золоті листяні алеї, аромат гарячого чаю, затишок пледів і бажання більше часу проводити вдома з рідними. Це ідеальний період, щоб влаштовувати теплі сімейні перегляди кіно.

Редакція Відьногірськ IN.UA підготувала для вас добірку осінніх фільмів — від класики до сучасних історій і навіть українських стрічок. Обирайте настрій і насолоджуйтеся вечорами!

Осінні фільми для всієї сім’ї

• Відьми – трохи загадковий, але атмосферний фільм.
  
• Вонка – казка, яку люблять і діти, і дорослі.
  
• Ангели Чарлі – чарівні, але сильні жінки.
  
• За 5 кроків до кохання – романтика з ноткою ностальгії.
  
• Розумник Вілл Хантінг – надихає та гріє душу.
  

Сучасні атмосферні стрічки

• Таємничий сад (2020) – казкова й затишна екранізація.
  
• Книга життя – яскравий мультфільм з осінніми барвами.
  
• Джуманджі: поклик джунглів джунглях – динамічно та весело для всієї родини.
  
• Маленькі жінки (2019) – тепла історія про родину та підтримку.
  

Українські фільми та серіали для затишних вечорів

• Сторожова застава – пригодницький фільм з українським колоритом.
  
• Микита Кожум’яка – яскравий мультфільм про хоробрість і дружбу.
  
• Дике поле – екранізація роману Сергія Жадана, атмосферно.
  
• Поводир – глибока історія про важливі сторінки нашої історії.
  
• Мої думки тихі – легка, але дуже щира комедія про родинні стосунки.
  
• Кріпосна – мелодраматична історія з українським колоритом.
  
• Спіймати Кайдаша – сучасна інтерпретація класики з гумором і життєвими ситуаціями.
  
• І будуть люди – серіал за мотивами роману Анатолія Дімарова.
  

Осінь — це чудовий час для кіно. Вибирайте те, що до душі саме вашій родині, готуйте смаколики, загортайтеся у пледи й створюйте теплі спогади разом.

Читайте також:

Вихідні без інтернету: як провести увікенд корисно та бюджетно