За останній тиждень у Дніпропетровській області зафіксували зменшення захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції – кількість хворих зменшилась на 8,8% і становить 19,9 тисячі осіб.

Про це повідомляє Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб.

Захворюваність на Дніпропетровщині

З 7 по 13 березня в області зареєстрували 19,9 тисячі випадків ГРВІ, що на 8,8% менше, ніж у попередній тиждень. Серед усіх хворих 46,7% – діти до 17 років. До лікарень госпіталізували 811 осіб, з них 387 – діти.

Також зафіксували один летальний випадок, спричинений вірусом грипу А. Помер пацієнт старше 60 років, який мав супутні захворювання та не був вакцинований. Через зростання захворюваності серед дітей окремі класи та школи області переведені на дистанційне навчання. Із початку епідемічного сезону проти грипу вакциновано понад 10 тисяч осіб.

Крім того, зареєстрували 77 випадків гострих кишкових інфекцій (ГКІ), що на 6 випадків менше, ніж минулого тижня. Питома вага дітей до 17 років серед хворих становить 66%. Також виявлено 5 підозр на гострий вірусний гепатит та 2 випадки підозри на кір.

Читайте також:

• Стартував новий сезон освітньо-грантової програми для ветеранів і сімей військових
• У Дії з’явилася нова категорія заяв до міжнародного Реєстру збитків для осіб чиї родичі зникли безвісти

Він виріс зовсім поруч із Вільногірськом, а сьогодні відповідає за безпеку всієї громади. Сергій Одинокий — офіцер-рятувальник, який очолює сектор №3 Кам’янського районного управління ДСНС у Дніпропетровській області.  Його робота — це щоденна відповідальність, багато напрямків і постійна готовність до викликів.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалась із Сергієм Одиноким, щоб дізнатися, як він прийшов до професії, що входить у його роботу та як він бачить безпеку громади сьогодні.

Нагадаємо, що редакція Вільногірськ IN.UA  нещодавно писала, що в місті працює офіцер-рятувальник. Тому ми прагнемо познайомити мешканців із людиною, яка щоденно працює над тим, щоб громада була захищеною й готовою до викликів.

Від Вишневого до Вільногірська: шлях, що привів до служби

Сергій Одинокий народився та виріс у селі Вишневе Кам’янського району. У Вільногірську він бував часто, а вперше почав тут безпосередньо проживати, коли вступив до Вільногірського технікуму НМетАУ (нині — ВСП “Вільногірський фаховий коледж УДУНТ”). Після завершення навчання Сергій близько п’яти років фактично не мешкав у місті. Остаточно переїхав до Вільногірська вже згодом — у зв’язку зі службовою необхідністю.

“Після закінчення навчання в технікумі, я вступив до НМетАУ та, майже відразу, взявши академічну відпустку, пішов на службу в один з органів Міністерства оборони України. Після звільнення в запас продовжив навчання за заочною формою та почав обирати собі професію.
Короткостроково працював на різних підприємствах, але вже не зовсім хотілося буденного одноманітного життя працюючи в цивільній сфері. Було бажання знайти для себе щось цікавіше, багатше на емоції, корисне для суспільства та, бажано, з долею ризику”,  — розповідає Сергій.

Перші чотири роки служив у 52-й державній пожежно-рятувальній частині ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. Згодом — послідовні кроки кар’єрного зростання: провідний інспектор, головний інспектор, а потім — офіцер-рятувальник Вільногірської громади. Сьогодні має чотири освітні ступені, серед яких — молодший спеціаліст та бакалавр в цивільній сфері і бакалавр та магістр в сфері пожежної безпеки та цивільного захисту

“Бути офіцером-рятувальником — це робити життя громади безпечнішим”

Свою роль Сергій пояснює просто, але значущо: забезпечити безпеку людей. За цими словами — величезний комплекс завдань, від превенції до реагування.

Офіцер-рятувальник координує взаємодію влади, служб і населення, прогнозує ризики, аналізує причини пожеж, займається об’єктами критичної інфраструктури, організовує навчання для дітей, дорослих і працівників підприємств.

“Бути офіцером-рятувальником громади — це робити все максимально можливе самому та залучаючи органи влади, населення й суб’єктів господарювання, створити систему цивільного захисту, яка забезпечить безпеку в громаді та її готовність до надзвичайних ситуацій”, — підкреслює він.

Щоденна робота: десятки напрямків, одна ціль

Серед основної роботи Сергія — реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, контроль за пожежною та техногенною безпекою, перевірки, обстеження, превентивні заходи, робота з фахівцями освіти та підприємств, документування правопорушень і взаємодія з поліцією.

Також він відповідає за:

• облік пожеж і аналіз причин їх виникнення;
• оцінку стану пожежної безпеки населених пунктів;
• участь в евакуаційних заходах;
• ідентифікацію вибухонебезпечних предметів та організацію їх знешкодження;
• розвідку місць надзвичайних ситуацій, зокрема пов’язаних із ворожими обстрілами.

“У сфері безпеки немає другорядних завдань”

Відповідаючи на питання про найпоширеніші надзвичайні ситуації, Сергій відзначає: “Враховуючи особливості території та населення Вільногірської громади, найчастіше це пожежі та різнобічна допомога населенню. Але, хочеться сподіватись, що у взаємодії з населенням ми й ці події зведемо до мінімуму”.

Щодо готовності громади до кризових ситуацій він висловлюється стримано:
“Немає нічого ідеального, але ми маємо прагнути. Якщо сказати, що все добре — це або недооцінити ризики, або зупинити розвиток”.

Певні аспекти цивільного захисту, зокрема під час воєнного стану, не підлягають широкому розголосу, але робота над ними триває щоденно.

Робота з ліцеями, підприємствами та громадою

Окрема частина діяльності — освітня та роз’яснювальна робота. Для закладів освіти це навчальні заняття, екскурсії до частин, виїзні заняття з вибухотехніками, популяризація проєктів “Класи безпеки” та “Рух юних пожежних-рятувальників”, підготовка закладів до навчального року.

З підприємствами та організаціями — це інструктажі, консультації, превентивна робота, перевірки.

Крім цього, рятувальник щодня спілкується з мешканцями на вулицях: роздає пам’ятки, пояснює правила безпеки, нагадує про мінні ризики та порядок дій під час повітряної тривоги.

Про виклики, плани та проєкти

У сфері безпеки щодня з’являються нові завдання — через зміну ситуації в країні та регіоні. Частина інформації є закритою, але робота триває постійно.

Про плани Сергій говорить коротко, але влучно: “Щоденно виконувати свої посадові обов’язки — це і є шлях до підвищення безпеки громади”.

На прохання згадати особливий випадок Сергій відповідає: виділити один неможливо. Кожна історія залишає або позитивний, або болючий досвід — і кожна щось змінює.

Поради мешканцям: знання — це безпека

Рятувальник закликає жителів громади дбати про себе та близьких, не нехтувати правилами та не соромитися вчитися.

“Особиста безпека починається зі знань та ставлення до них”, — наголошує він.

Також просить приділяти увагу людям літнього віку й тим, хто має обмежені можливості: пояснювати їм правила користування електроприладами та газовим обладнанням. Бо кожна така розмова може запобігти трагедії.

Найкраща підтримка від громади — це відповідальність. Дотримання правил, уважність до себе та інших, підвищення власної грамотності у сфері цивільного захисту.

“Кожен може почати покращувати безпеку вже сьогодні”, — каже Сергій Одинокий.

Читайте також:

Міська рада Вільногірська відповіла на петицію щодо скорочення відключень світла

Вільногірський міський суд виніс вирок у справі про умисне легке тілесне ушкодження, яке відбулося біля одного з житлових будинків міста. Суд розглядав кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України.

Про це йдеться у вироку суду по справі 174/1394/25.

Що встановив суд

Інцидент стався 5 липня 2025 року. Близько 23:40, обвинувачений перебував біля під’їзду житлового будинку, де він вступив у діалог із неповнолітнім хлопцем. Розмова швидко переросла у конфлікт, і вже за кілька хвилин чоловік завдав підлітку щонайменше 4 удари кулаком в обличчя з лівого боку.

Постраждалий, сидячи на лавці, прикривав обличчя руками, намагаючись захиститися. Нападник припинив свої дії самостійно та покинув місце.

Судово-медична експертиза встановила, що хлопець отримав синці на повіках лівого ока та на мізинці лівої руки. Ці травми кваліфіковані медиками як легкі тілесні ушкодження.

У жовтні 2025 року, прокурор та обвинувачений уклали угоду про визнання винуватості. У цьому документі чоловік повністю визнав свою провину, повідомив суду про щире каяття та погодився на узгоджену сторонами міру покарання — штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень. Угоду підтримав його адвокат, а потерпілий та законний представник неповнолітнього подали письмову згоду.

Суд оцінив чи відповідає така угода вимогам закону.

Під час перевірки суд встановив, що: подія конфлікту дійсно відбулася і підпадає під ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України. А також те що обвинувачений уклав документ добровільно та усвідомлює всі правові наслідки. Покарання не суперечить законодавству та є пропорційним тяжкості проступку, сторона потерпілих не заперечує проти схвалення угоди у письмовій формі.

Зважаючи на це, суд дійшов висновку, що угода є законною, обґрунтованою і може слугувати підставою для винесення вироку. В результаті — саме на основі затвердженої угоди суд завершив розгляд кримінального провадження та ухвалив вирок: визнати чоловіка винним і призначити погоджений сторонами штраф у 850 гривень.

Читайте також:

Як розлучитися з військовополоненим або зниклим безвісти: роз’яснення Мін’юсту