Знайти підтримку: велика добірка військових і ветеранських фондів та організацій

Куди захиснику/захисниці звернутися за юридичною чи психологічною допомогою? Де пройти реабілітацію чи відпочити?

Характер.Media розкриває всі грані військового досвіду і спеціально для … підготував добірку військових і ветеранських фондів та організацій. До них можуть звертатися захисники і захисниці для безкоштовно отримання різного типу допомоги: від юридичної до реабілітаційної.

З повномасштабним вторгнення в Україні суттєво зросла кількість організацій, фондів, які надають всебічну допомогу і підтримку нашим воїнам, ветеранам та їхнім рідним. Більшість з них заснували самі захисники, які свого часу стикнулися з певними проблемами і тепер хочуть допомогти з їх швидким вирішенням іншим. Частину організацій заснували рідні військових, особливо тих, які загинули. Таким чином вони зберігають пам’ять про цю людину чи реалізовують проєкт, про який мріяв загиблий захисник.

Зі всіма цими організаціями та фондами можна ознайомитися в спеціальному розділі Характер.Media – “знайти підтримку”. По суті, це своєрідний каталог з короткою інформацією про них і контактами. Все для того, щоб захиснику чи захисниці було зручно знайти потрібну саме йому/їй організацію.

Відпочинок і відновлення

Якщо є потреба відновити сили, будучи на лікарняному, у відпустці, завершивши службу, можна звернутися до відповідних центрів: 

• коли хочеться відновитися біля річки, то варто відвідати “Бакота-Хаб” на Хмельниччині;
• в горах – реабілітаційний центр “Франко-гражда” (село Пороги Івано-Франківської області) чи оздоровчий “Тепло крилатої душі” (місто Надвірна);
• любителям іпотерапії – “Тримайся за гриву” у Дніпрі.

А захисники-молодята можуть звернутися до проєкту VIDDANI. Тут їм безкоштовно організують найкраще весілля.

Протезування і реабілітація

Коли військовий отримав важке поранення, то може звернутися за допомогою до реабілітаційних центрів. Перелік їх дуже великий, одні з найбільших: NextStep Ukraine, Superhumans Center, Unbroken, U+ System.

Важливо знати, що захисник чи захисниця, які втратили кінцівку, мають змогу отримати протез безкоштовно. Зібравши необхідні документи, варто звернутися за цим до таких організацій: Kind Deeds, Protez Foundation, Future for Ukraine, фонд “Громадянин”, центр “Без обмежень”, Superhumans Center, Unbroken.

Юридична підтримка

Коли військовий отримав важке поранення і не зможе продовжити службу, то скоріше всього він потребуватиме правової допомоги. Особливо стосовно документів, які йому необхідно буде зібрати. Щоб розібратися в цьому, варто звернутися до: 

• “Принципу”, де є зручний навігатор на сайті, а на питання відповість чат-бот;
• всеукраїнської мережі Veteran Hub;
• спілки поранених військових “Міцні 300”;
• Юридичної сотні.

Адаптація до цивільного життя

Більшість військових і ветеранських організацій надають ще й психологічну підтримку, як от: Київ Мілітарі Хаб, проєкт “Реабілітація”, “Вільний вибір”, Vesta, Дружини ветеранів.

Загалом, головна мета ветеранських організацій – допомогти військовому адаптуватися до цивільного життя після служби. Тому, крім юридичної, психологічної підтримки, роботи з реабілітологами, деякі компанії допоможуть з пошуком: 

• роботи (LobbyХ, Veteran Hub);
• житла (фонд “Після служби”).

Підтримка рідних захисників

В Україні діють й організації, які всебічно підтримують дітей, дружин/чоловіків, партнерів/партнерок наших захисників і захисниць. Зокрема:

• “Близькі” проводять для них різноманітні навчання;
• ТАПС працює з сім’ями загиблих військових;
• фонд “Діти героїв” надає всебічну підтримку дітям, які втратили одного з батьків на війні.

Такі організації і фонди існують для того, щоб наші захисники і захисниці розуміли, що вони не самі. Що коли вони будуть повертатися до цивільного життя, яке багато в чому є складнішим за військове, їм допоможуть.

Читайте також:

• «Ненароджені для війни»: у Дніпровському театрі пройшла документальна вистава
• Грошова допомога для військових та їхніх родин: Вільногірська міська рада інформує

В Україні триває кампанія з переведення паперових трудових книжок в електронний формат. Громадяни мають зробити це до 10 червня 2026 року. У зв’язку з цим у багатьох виникає логічне запитання: якими будуть наслідки, якщо не встигнути оцифрувати документ у визначений термін?

Редакція видання Вільногірськ IN.UA розібралася у цій ситуації.

Кого стосується вимога та чи існує суворий дедлайн

Залишається лише кілька місяців для того, щоб перевести свої трудові дані в електронний вигляд. Ця вимога стосується передусім тих громадян, чий робочий стаж розпочався до 1 січня 2004 року.

Проте заступник голови правління Пенсійного фонду України з питань цифрового розвитку Олександр Малецький заспокоює громадян. За його словами, хоча багато українців вже успішно перевели свої дані в електронний формат, наразі мова не йде про жорсткий та безапеляційний дедлайн. Тим, хто ще не встиг цього зробити, хвилюватися не варто.

Жодних штрафів та втраченого стажу

Головне побоювання населення стосується можливих покарань. Однак чинне законодавство України не передбачає жодних штрафів або інших негативних наслідків за невчасне подання електронних версій трудових книжок. Ця гарантія поширюється як на звичайних громадян, так і на компанії чи підприємства.

Якщо людина не встигне оцифрувати свої дані до вказаної дати, вона зможе без проблем подати оригінали паперових документів безпосередньо під час звернення за призначенням пенсії. Працівники установи самостійно внесуть усю інформацію до системи, тому жодні роки відпрацьованого стажу не будуть втрачені.

Як правильно зробити електронну копію

Для тих, хто планує завантажити документ найближчим часом, існують чіткі технічні вимоги до скан-копій. Файли будуть прийняті системою лише за умови дотримання наступних критеріїв:

копії повинні зніматися виключно з оригіналів документів та обов’язково бути у кольоровому форматі;

• зображення мають бути чіткими та читабельними;
• сторінки необхідно сканувати повністю, щоб було видно весь склад тексту та реквізити: назву, серію та номер, дату видачі, печатки, підписи, а також прізвище, ім’я та по батькові власника;
• готові документи слід зберігати у форматах JPG або PDF;
• розмір кожного окремого файлу не повинен перевищувати 1 мегабайт;
• рекомендована якість сканування становить 300 dpi (це необхідно для забезпечення високої деталізації тексту та відбитків).

Як оцифрувати трудову книжку самостійно

Одним із найзручніших способів пройти оцифрування трудової книжки наразі є вебпортал Пенсійного фонду України. Для того, щоб успішно пройти вказану процедуру потрібно:

• авторизуватися в особистому кабінеті через кваліфікований електронний підпис (КЕП);
• обрати вкладку “Відомості про трудові відносини” у розділі “Комунікації з ПФУ”;
• заповнити загальні дані та надати дозвіл на передачу персональних даних;
• прикріпити скан-копії необхідних документів та натиснути кнопку “Підписати та відправити в ПФУ”.

З результатами опрацювання заяви можна ознайомитись у розділі “Мої звернення”.

Читайте також:

Як змінилися пенсії по інвалідності у 2026 році: детальний розбір виплат для цивільних та військових

У Вільногірську провели теплу неформальну зустріч для місцевих мешканців та внутрішньо переміщених осіб, організовану благодійною організацією Карітас Кам’янське. Спілкування, арт-терапія та прості розмови за чаєм стали для учасників можливістю хоча б на кілька годин відволіктися від тривог і поділитися тим, що болить.

На зустрічі була присутня журналістка Вільногірськ IN.UA.

Простір “Карітас Кам’янське”, де можна бути собою

У Вільногірську, 31 березня, у залі засідань Вільногірської міської ради, зібралися люди різного віку та з різним життєвим досвідом. Частина – місцеві мешканці, частина – ті, хто був змушений залишити свої домівки через війну.

Зустріч розпочалася зі знайомства та встановлення правил – щирість, повага, відсутність критики та конфіденційність. Саме ці принципи, за словами психологині Марини Клименко, створюють безпечний простір.

“Ми тут, аби трохи відновитися, подосліджувати себе і знайти внутрішні опори”, – звернулася вона до учасників.

Терапія творчістю: як працює арт-підхід

Основою зустрічі стала арт-терапія – метод, який допомагає людині проживати емоції через творчість.

Учасники працювали з метафоричними асоціативними картками: обирали зображення, які відгукуються їм у моменті, і через них розповідали про себе. Далі – малювали “дерево розквіту”, розмірковуючи про власні ресурси: що наповнює, а що виснажує.

“Арт-терапія дозволяє зцілюватися через творчість і безпечні образи”, – пояснила психологиня.

Такий формат допоміг навіть тим, кому складно відкрито говорити про свої переживання.

Інтеграція і підтримка: чому це важливо

Організатори наголошують: подібні зустрічі – не лише про відпочинок, а й про об’єднання людей.

Фахівчиня по роботі з волонтерами Олена Чухно зазначає, що захід мав інтеграційну мету: “Ми робимо такі зустрічі для внутрішньо переміщених осіб і місцевих, щоб вони могли знайомитися і взаємодіяти”.

За її словами, у неформальній атмосфері люди відкриваються більше:

“Саме тут ми бачимо справжні потреби і проблеми людей”.

Серед них – не лише матеріальні труднощі, а й глибока психологічна втома, тривожність і потреба в підтримці.

“Тут можна виговоритися”

Для учасників ця зустріч стала можливістю сказати те, що часто залишається всередині.

Пані Ольга розповідає: “Це психологічно відволікає. Можна проговорити свої почуття – і стає легше”.

Пані Наталія, яка прийшла разом із донькою, каже: “Емоційно зараз дуже важко. Тут можна хоч трохи розрядитися”.

Водночас вона звертає увагу, що не всі мешканці знають про такі ініціативи: “Багато людей просто не поінформовані, що такі зустрічі є”.

Пані Любов додає, що для неї це ще й можливість не почуватися самотньою: “Сидиш вдома сама – і все. А тут можна зустрітися, поговорити, висказати свою душу”.

Більше, ніж просто зустріч

Завершилася подія теплим чаюванням зі смаколиками – але головним результатом для учасників стало не це.

Це був простір, де можна говорити без страху осуду, можна бути почутим та відчути, що ти не один.

Організатори планують і надалі проводити подібні зустрічі у Вільногірську. За їхніми словами, вони відбуваються щонайменше раз на місяць у межах співпраці з громадою.

Тепло, яке має продовження

У час постійної напруги та невизначеності такі ініціативи стають важливою частиною життя громади.

Бо іноді, щоб відновитися, достатньо простого – сісти поруч, взяти олівець і дозволити собі нарешті сказати: “Мені важливо. Мені болить. І я хочу, щоб мене почули”, – як зазначила присутня на зустрічі журналістка Діана Попович.

Читайте також:

У Вільногірську запрацювала безкоштовна послуга “Догляд вдома”: як отримати допомогу