Згадати все: початок повномасштабного вторгнення очима деяких Вільногірців

Два роки тому, 24 лютого, близько п’ятої години ранку росія почала відкритий воєнний напад на територію України. Від звуків влучання російських ракет прокинулись жителі багатьох міст країни, зокрема Харкова, Києва, Одеси, а також Луганської та Донецької областей, де лінія розмежування з російським агресором найближча. Війська рф вдерлися в Україну зі сторони білорусі, росії та тимчасово окупованого Криму. Цей день розділив життя усіх українців на «до» та «після». 

Журналістам Вільногірськ IN.UA вдалось поспілкуватися з декількома жителями Вільногірська, які розповіли про свої спогади того найжахливішого дня, який розтягнувся на два роки.

Згадки про початок повномасштабного вторгнення

З першого дня повномасштабної війни росії проти України жителі Вільногірська згуртувалися. Перед ними стояли щонайменше дві найважливіші задачі: захистити місто та допомогти військовим на фронті. Кожен житель, не зважаючи на посаду, стать та вік долучився до волонтерського Хабу, де готували їжу, шили одяг, збирали гроші для ЗСУ.

До будівництва та організації роботи блокпостів долучилися усі без винятку підприємства міста, а також приватні підприємці, зазначає посадовець. Це дозволило зробити їх за короткий період. 

Вже після тьох місяців повномасштабного вторгнення у Вільногірську офіційно запрацювало добровольче формування територіальної громади. До того громаду захищали усі містяни, а координував їх Дмитро Волощук. Це 4-5 нічних патрулів, до складу яких входило 80 вільногірців.

Допомагали не лише місцеві, а й люди з найближчих громад. Волощук розповідає, фермер Олександр Миргородський з Лихівської громади, годував фірмовою тушкованкою військових.

Територіальна оборона Вільногірська

Глущенко зазначає, вільногірці самоорганізувалися швидше, ніж виникла територіальна оборона.

Протягом двох років Олександр Глущенко займався мобілізацією військовозобов’язаних. Згодом на його «плечі» лягла організація поховань загиблих.

Їжа для захисників

Коли вже було створено добровольче формування Вільногірської територіальної громади, Наталія Матківська одразу в перший день напекла кексів, пиріжків та шукала кому їх віддати. Виготовляти велику кількість страв вдома не виходило, тому жінка звернулася до директора ліцею №3 з проханням готувати в їдальні закладу. 

Левову частку допомоги надали вчителі.

Так Наталія та інші жінки Вільногірська почали готувати їжу для добровольчого формування та волонтерського центру для відправлення військовослужбовцям. Тоді відправляли переважно на Херсонський та Донецький напрямки. Шість кухарок готували солону та солодку випічку.

До допомоги долучалися всі небайдужі містяни: приносили кошти на продукти, зносили цукор, муку та олію. Наталія згадує, в той час у магазинах не було дріжджів.

З лютого по травень 2022 року випікали плюшки, пиріжки з варенням, капустою, м’ясом та картоплею. Їх також передавали й переселенцям, які рятувалися від російських обстрілів у Вільногірську. 

За тиждень жінки виготовляли понад півтори тисячі штук випічки. Борошна використали близько 15 мішків по 50 кілограмів.

Волонтерська допомога — важливий рушій

Волонтери стали справжніми зв’язківцями між військовими на фронті та людьми в тилу. Вони знаходили паливо, у тому числі для автівок, які патрулювали містом, шили військову амуніцію, доставляли їжу та медикаменти захисникам на передову. А також збирали гроші та закуповували необхідну техніку для військових, зокрема біноклі, рації, дрони, автівки.н

Під час свого чергування чоловіки натрапляли на прихильників «руського миру», інформацію про них передавали у правоохоронні органи.

Валерій Білоус з перших днів їздив та продовжує їздити на Херсонський, Донецький та Харківський напрямки. 

Добровольче формування — патрулювання міста у перші дні війни

На момент початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Костін мав бойовий досвід, брав участь в АТО, тому вже на третіх зборах містяни обрали його командиром добровольчого формування. Заступниками були Віктор Звягінцев та Анатолій Бутенко. 

Олександр розповідає, на п’ятий день повномасштабної війни у місті було 1285 добровольців за списком. З них сформували п’ять рот.

Добровольці слідкували за правопорядком у місті під час комендантської години, охороняли об’єкти критичної інфраструктури.

Першим і надважливим завданням було тренування добровольців, аби підготувати їх до військової служби. Олександр із заступниками вчив добровольців стрільбі, тактиці та медицині. 

Бригада сил територіальної оборони імені Нестора Махна підтримувала роботу добровольців Вільногірська. Їх запрошували на полігони для навчання. Підтримувала й міська влада, надавали форму та паливо. Небайдужі містяни зібрали кошти на придбання авто для чергування.

Комендантська година одразу діяла з 23:00 до 05:00 ранку. 

Варто зазначити, що агресія росії проти України триває не два роки, а вже ціле десятиріччя. Втім, до першої практичної спроби порушити територіальну цілісність України росія вдалася ще у 2003 році, коли спробувала заволодіти островом Тузла у Керченській протоці, який належить до міста Керч, нині тимчасово окупованого Криму.

Читайте також:

• Історія війни: згадки Другої світової та російсько-української війни
• Сьогодні українці відзначають День єднання: дата, історія та значення свята

Вільногірськ живе тут –  підписуйтесь на наш Facebook та Telegram

Сьогодні у Культурно-діловому центрі Вільногірська панувала особлива атмосфера. Саме тут відбулися урочистості з нагоди випуску студентів Відокремленого структурного підрозділу “Вільногірський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій”. Святкова програма поєднала офіційну церемонію вручення дипломів, творчі виступи, несподівані номінації, щирі слова вдячності, гумор і зворушливі побажання випускникам, які цього дня перегорнули важливу сторінку свого життя. 

На святі побувала журналістка Вільногірськ IN.UA

Свято, де офіційність поступилася щирості

Святкова зала цього дня була наповнена усмішками, оплесками та хвилюванням. Поруч із випускниками – батьки, викладачі, друзі та гості. Атмосфера була теплою, невимушеною і водночас урочистою. Тут не лише вручали дипломи, а й згадували найяскравіші моменти студентських років, жартували, дякували та бажали успіхів.

З вітальним словом до випускників звернулася директорка коледжу Олена Погребняк. Вона одразу зазначила, що цього разу вирішила відмовитися від традиційних пафосних промов і натомість поділитися життєвими правилами, які можуть стати дороговказом для молоді.

“Коледж – це не про оцінки в дипломі. Оцінки ви вже побачили, а додаток згодом просто ляже в шухляду. Коледж – це тренажерна зала для вашого характеру”, – сказала директорка.

Серед її головних порад – не боятися помилок, адже саме вони стають найкращими уроками життя.

“Помилка – це не вирок, а іноді болючий, але дуже корисний майстер-клас від життя. Якщо ви жодного разу не провалилися, можливо, ви просто ставили перед собою занадто легкі цілі”.

Також вона закликала не чекати “ідеального моменту”, постійно навчатися, не боятися змінювати професійний шлях, берегти друзів і не втрачати сміливості втілювати навіть найсміливіші ідеї.

“Не бійтеся бути білими воронами. Не бійтеся пропонувати божевільні ідеї. Ніколи не втрачайте того вогника, з яким ви захищали свої дипломні проєкти. У добру вам годину, і нехай вам шалено буде цікаво жити”.

Привітання від міського голови

До випускників звернувся і міський голова Володимир Василенко, який наголосив, що сьогоднішній день є важливою подією не лише для навчального закладу, а й для всієї громади.

Він подякував студентам за активність, громадську роботу та співпрацю протягом років навчання.

“Сьогодні ви перегортаєте важливу сторінку свого життя. Бажаю вам невичерпної енергії, наснаги, щоб знання, здобуті в коледжі, стали надійним фундаментом вашого професійного зростання. Пам’ятайте, ви – наше майбутнє, саме вам розбудовувати нашу державу”.

На завершення міський голова побажав усім миру, благополуччя та щасливої долі.

Нагородили найкращих: від лідерів до технічного асистента

Однією з найцікавіших частин свята стало вручення відзнак у тематичних номінаціях. Переможці отримували символічні статуетки, а всі номінанти – грамоти. Організатори вирішили відзначити не лише успіхи в навчанні, а й ті якості, які робили студентське життя яскравішим.

Першою оголосили номінацію “Лідери 24/7”, присвячену старостам академічних груп. Саме вони протягом років були зв’язковими між студентами та викладачами, організовували одногрупників і допомагали вирішувати щоденні питання. Переможницею стала Вікторія Остапенко.

У номінації “Прокачаний розум” відзначили студентку, яка своєю наполегливістю, високими результатами у навчанні та любов’ю до знань стала прикладом для інших. Перемогу здобула Уляна Леонович.

Творчу душу випуску відзначили у номінації “Талант без меж”. Її присвятили студентам, які протягом навчання прикрашали життя коледжу піснями, танцями, художньою самодіяльністю та виступами на сцені. Володарем статуетки став Ерік Бакнаров.

Не залишилися без уваги й спортивні досягнення студентів. Переможцем номінації “На спортивній хвилі” став Максим Бакутін, якого нагородили за успіхи у спорті та активне представлення коледжу на змаганнях.

Окрему увагу приділили студентам, які проживали у гуртожитку. Для них підготували номінацію “Сусіди по великій родині”, під час якої згадали найтепліші й найвеселіші моменти спільного життя.

Ще однією нагородою свята стало Гран-прі випуску – 2026, яке отримав Владислав Слюсаренко. Його відзначили як незмінного технічного асистента коледжу – за багаторічну допомогу в організації заходів, звуковому супроводі та підготовці презентацій.

Після оголошення кожної номінації її учасники не лише отримували грамоти та пам’ятні статуетки, а й відтворювали креативне тематичне фото на згадку. Саме ці невимушені моменти додавали церемонії легкості, гумору та ще більше пожвавлювали святкову атмосферу.

Пісні, танці та сучасний гумор

Святкову атмосферу підтримували творчі номери.

Для гостей прозвучала пісня “Мамина світлиця” у виконанні Дарії Своднєвої.

Яскравими танцювальними постановками порадували колективи Dance Mix та “Тандем”.

А справжнім сюрпризом стала сучасна кавер-версія української народної пісні “Ти ж мене підманула”, яку виконали ведучі свята – Ігор Перекопський, Денис Щербаков та Ерік Азгужинов. Їхній виступ додав святу легкості, гумору та сучасного звучання.

Мить, яка запам’ятається надовго

Кульмінацією урочистостей стало вручення дипломів. Випускники один за одним виходили на сцену, отримували документи про освіту, грамоти, похвальні листи та відзнаки, фотографувалися з викладачами й рідними.

Для когось це був фінал чотирьох років студентського життя, а для когось – перший крок у професії чи продовження навчання в університеті.

Свято завершилося щирими обіймами, спільними фотографіями та побажаннями нових звершень. Адже, як прозвучало зі сцени цього дня, диплом – це лише квиток у дорогу, а куди вона приведе кожного з випускників, залежить уже від них самих.

Читайте також:

День вишиванки у Вільногірському фаховому коледжі: від студентської ідеї до свята єдності

Лихівська селищна громада отримала новий багатофункціональний сміттєвоз, який працюватиме впродовж усього року. Спецавтомобіль використовуватимуть не лише для вивезення побутових відходів, а й для очищення доріг від снігу в зимовий період. Одночасно громада розпочала комплексну роботу над реформуванням системи управління відходами, уклавши три стратегічно важливі договори.

Детальніше про нову спецтехніку, комплексний підхід до управління відходами та що це змінить для мешканців Лихівської громади – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA 

Нова техніка для комунального підприємства

Лихівська громада отримала сучасний сміттєвоз ВКК об’ємом 16 кубічних метрів, оснащений сніговим відвалом “Спецмаш СВ-1040.1-08”. Така комплектація дозволяє використовувати спецтехніку протягом усього року: у теплий сезон вона забезпечуватиме регулярне вивезення побутових відходів, а взимку допомагатиме оперативно очищати дороги від снігу.

Після завершення оформлення необхідних документів автомобіль передадуть на баланс комунального підприємства “Лихівський господар”, яке обслуговує населені пункти громади.

Від реагування на проблеми – до довгострокового планування

Окрім оновлення матеріально-технічної бази, у громаді розпочали комплексну підготовку до модернізації системи поводження з відходами.

За інформацією Лихівської селищної ради, з початку року за ініціативи селищного голови Лариси Савченко депутати передбачили необхідне фінансування, після чого було укладено три договори.

Перший стосується проведення стратегічної екологічної оцінки. Фахівці мають провести наукові дослідження та підготувати необхідну документацію для майбутнього плану управління відходами.

Другий договір передбачає розроблення місцевого плану управління відходами. Документ має визначити довгострокову стратегію поводження зі сміттям на території громади та окреслити подальші кроки розвитку системи.

Третій напрям роботи – дослідження морфологічного складу відходів. Під час натурних вимірювань спеціалісти визначатимуть, які саме види сміття утворюються у громаді та в яких обсягах. Такі дані необхідні для планування ефективної системи збору, сортування та утилізації відходів.

Подякували керівництву області за підтримку

У Лихівській селищній раді зазначили, що громада отримала нову спецтехніку завдяки підтримці голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександра Ганжі.

“Дякуємо голові ОВА Олександру Ганжі за надійне плече у цей складний час, селищному голові та депутатському корпусу – за чітку стратегію розвитку, а комунальникам – за їхню щоденну працю!”, – зазначили у публікації на сторінці Лихівської громади у Facebook.

У громаді наголошують, що оновлення комунальної техніки разом із розробкою сучасної системи управління відходами має покращити благоустрій населених пунктів, зробити регулярнішим вивезення сміття та підвищити готовність комунальних служб до роботи в зимовий період.

Читайте також:

У Лихівській громаді продовжують ремонт дороги обласного значення