В Україні громадяни мають можливість змінити зареєстроване місце проживання онлайн через портал Дія. Ця процедура займає близько 7 хвилин на подання заяви, а її опрацювання відбувається протягом 15 хвилин або ж займає один робочий день у разі розгляду реєстратором. Зверніть увагу, що наразі послуга доступна виключно для невійськовозобов’язаних осіб, а військовозобов’язані мають звертатися особисто до ЦНАП.
Детальніше про те, як змінити місце власного проживання — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.
Хто може змінити місце проживання онлайн
Скористатися послугою онлайн-декларування нової адреси можуть громадяни, які відповідають таким критеріям:
досягли 14-річного віку;
мають РНОКПП (ідентифікаційний код);
не є військовозобов’язаними;
володіють електронним підписом (КЕП або Дія.Підпис);
право власності на обране житло внесене до Реєстру нерухомості після 2013 року.
Якщо ви плануєте задекларувати місце проживання у житлі, яке належить іншій особі, власник або всі співвласники майна також повинні мати РНОКПП та накласти свій електронний підпис для надання згоди.
Як подати заяву на порталі Дія
Процедура подачі заяви складається з кількох простих кроків
авторизуйтеся у кабінеті громадянина на сайті diia.gov.ua за допомогою електронного підпису;
перевірте та за потреби оновіть свої особисті дані;
вкажіть інформацію про наявність дітей та ваш статус щодо військового обов’язку;
перевірте поточну адресу та вкажіть, чи є ви власником нового житла;
якщо житло належить іншій особі, вкажіть дані власника, щоб він міг підтвердити вашу заяву своїм електронним підписом;
оберіть адресу нового місця проживання;
сплатіть адміністративний збір та підпишіть заяву своїм КЕП або Дія.Підписом.
Вартість послуги становить 49,92 грн, якщо ви знялися з попереднього місця реєстрації менш як 30 днів тому або реєструєтеся вперше. Якщо минуло більше ніж 30 днів, сума зростає до 83,20 грн. Важливо знати, що у разі відхилення заяви кошти не повертаються. Також наразі неможливо змінити адресу реєстрації на територіях активних бойових дій або в тимчасовій окупації.
Особливості реєстрації дітей
Батьки можуть задекларувати місце проживання дитини віком до 14 років виключно за адресою свого проживання. Для цього необхідно мати свідоцтво про народження дитини та УНЗР. Якщо батьки зареєстровані за різними адресами, знадобиться електронна згода другого з батьків. Після досягнення 14-річного віку дитина подає заяву самостійно.
Дітей, народжених за кордоном з іноземним свідоцтвом про народження, зареєструвати онлайн неможливо. Для цього батькам потрібно особисто звернутися до ЦНАП із нотаріально завіреним перекладом документа.
Реєстрація студентів у гуртожитку
Студенти також можуть скористатися цією послугою для реєстрації в гуртожитку. Під час подачі заяви на порталі необхідно обрати відповідний пункт, вказати навчальний заклад і адресу гуртожитку.
Якщо є паперовий договір про поселення, потрібно ввести його номер та дату. Заява спочатку надходить на погодження уповноваженій особі університету, і лише після її підтвердження студент сплачує адміністративний збір, а документ відправляється на розгляд реєстратору.
День української писемності та мови: Всеукраїнський радіодиктант / фото, ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО”
27 жовтня в Україні відзначили День української писемності та мови. З нагоди свята відбувся традиційний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого долучилися й студенти, викладачі та педагогічні працівники ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.
Детальніше про історію свята, цьогорічний радіодиктант і враження учасників читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA
День української писемності та мови: історія свята
День української писемності та мови щороку нагадує про значення рідного слова, історію української літератури та важливість збереження мовної спадщини. Це також нагода замислитися над тим, яку роль мова відіграє у формуванні національної ідентичності та об’єднанні українців.
Свято започаткували у 1997 році. Традиційно його відзначали 9 листопада, у день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця, якого пов’язують із розвитком давньої української писемної традиції. У 2023 році дату перенесли на 27 жовтня після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар. Відтоді День української писемності та мови відзначають саме цього дня.
Свято присвячене не лише грамотності. Воно нагадує про шлях української мови крізь століття, її розвиток, випробування та боротьбу за право вільно звучати в усіх сферах суспільного життя.
Особливого значення цей день набуває під час повномасштабної війни, коли мова залишається одним із важливих чинників культурної стійкості, самоідентифікації та єдності українців.
“Лист, який не закінчується”: про що цьогорічний радіодиктант
Однією з головних традицій свята є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Його започаткувала команда Українського Радіо у 2000 році, щоб об’єднати людей навколо української мови. За цей час акція перетворилася на масштабний мовний флешмоб, до якого долучаються українці в різних куточках світу.
У 2026 році радіодиктант відбувся 27 жовтня. Текст під назвою “Лист, який не закінчується” написав український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.
Український письменник Артур Дронь / фото, Facebook Артур Дронь
Його життєвий і військовий досвід значною мірою вплинув на теми творчості, у якій він осмислює війну, дорослішання покоління, пам’ять і людські переживання.
У літературі він дебютував як поет у 2020 році. Серед його ранніх книжок – поетична збірка “Гуртожиток № 6”, що вийшла того ж року, та збірка “Тут були ми”, видана у 2023 році. У 2024 році автор також привернув увагу читачів прозовою книжкою “Гемінґвей нічого не знає”, у якій звернувся до досвіду військових і життя під час війни.
У березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, Артур Дронь добровільно приєднався до 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив піхотинцем, брав участь у бойових діях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі.
Військовий досвід став одним із центральних мотивів його літературної творчості. У текстах Дроня йдеться не лише про бойові дії, а й про близькість між людьми, втрати, пам’ять про полеглих побратимів і те, як війна змінює людину.
Чому текст радіодиктанту присвячений листуванню
Назва “Лист, який не закінчується” відображає задум автора – створити текст, який кожен учасник зможе сприйняти як особисту розмову з важливою для себе людиною.
Артур Дронь пояснив, що в час, коли люди часто спілкуються короткими повідомленнями в месенджерах, особливо цінною залишається можливість сказати близьким щось справді важливе. Саме тому цьогорічний текст задуманий як своєрідний лист, який усі учасники пишуть одночасно, але кожен може наповнити власними почуттями та спогадами.
За словами автора, найцінніше, що дає мова, – можливість говорити одне з одним, навіть коли люди перебувають далеко. Ця ідея особливо відгукується українцям, чиї родини через війну часто розділені відстанню, вимушеним переміщенням або військовою службою.
Текст у прямому ефірі читали вчитель української мови та літератури Артур Пройдаков і громадська діячка, волонтерка та засновниця проєкту аудіокнижок UnderBooks Даша Астаф’єва.
Вибір назви відображає ідею цьогорічної акції: за щоденними повідомленнями, короткими запитаннями та словами підтримки стоять почуття, спогади й бажання бути почутими. Тому диктант став не лише перевіркою знань з української мови, а й можливістю замислитися над тим, що ми хочемо сказати близьким.
У Вільногірську радіодиктант писали студенти та викладачі
До щорічної мовної акції традиційно долучилися студенти, викладачі та педагогічні працівники Державного професійно-технічного навчального закладу “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.
Студенти та викладачі ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО” долучились до написання радіодиктанту / фото, ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО”
Для учасників це можливість не лише перевірити власну грамотність, а й відчути причетність до спільної справи, яка об’єднує українців незалежно від віку, професії чи місця перебування.
Студенти поділилися, що цьогорічний диктант їм сподобався. Вони відзначили емоційність і символічність тексту, який спонукав замислитися над особистими стосунками та важливістю спілкування.
Також учасники зауважили, що цього року писати було легше: текст читали повільніше й зрозуміліше, тому було простіше стежити за реченнями та встигати записувати почуте.
Чому важливо підтримувати українську мову щодня
Викладачка української мови та літератури ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО” Діана Попович наголошує на важливості таких ініціатив для студентської молоді та суспільства загалом.
За її словами, Всеукраїнський радіодиктант національної єдності – це можливість перевірити знання, звернути увагу на власну грамотність і водночас відчути єдність з іншими українцями. Такі заходи допомагають підтримувати інтерес до мови, розвивати мовну культуру та нагадувати, що грамотне мовлення формується завдяки постійній практиці.
Всеукраїнський радіодиктант національної єдності 2026 / фото, ДПТНЗ “ЗДЦ ПТО”
Важливо, щоб українська мова залишалася не лише навчальним предметом чи темою окремого свята, а й природною частиною повсякденного життя – у спілкуванні, читанні, навчанні та професійній діяльності.
День української писемності та мови вкотре нагадав: мова об’єднує людей, зберігає пам’ять і допомагає передавати важливе навіть на відстані. А участь у радіодиктанті – один зі способів долучитися до цієї спільної традиції та підтримати українське слово.
Граната вибухнула біля житлового будинку у Кам’янському / фото ілюстративне, ШІ
У Кам’янському після конфлікту зі знайомим чоловік кинув гранату в бік балкона його квартири на другому поверсі. Боєприпас вибухнув біля будинку, пошкодивши вікна та балкон. Люди не постраждали, а підозрюваного затримали й узяли під варту.
Як конфлікт між знайомими переріс у вибух біля житлового будинку та яке покарання загрожує затриманому – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA
У Кам’янському стався вибух
Інцидент стався 24 жовтня близько 20:00. До поліції надійшло повідомлення про вибух, після чого на місце події прибули правоохоронці.
За інформацією Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, між двома знайомими чоловіками виник конфлікт. Після цього один із них кинув гранату в бік балкона квартири на другому поверсі, де мешкає його 35-річний знайомий.
Боєприпас ударився об балкон, упав біля будинку та вибухнув. Унаслідок вибуху пошкоджень зазнали вікна й балкон. За даними поліції, постраждалих немає.
Після скоєного чоловік залишив місце події.
Хто кинув гранату та що йому загрожує
Поліцейські Кам’янського районного управління поліції встановили місцеперебування чоловіка та затримали його відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.
За даними правоохоронців, затриманим виявився 36-річний місцевий житель, який раніше був судимий.
За погодженням із Кам’янською окружною прокуратурою чоловікові повідомили про підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України – хуліганство.
Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частини 4 статті 296 Кримінального кодексу України, за хуліганство, вчинене із застосуванням зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Наразі чоловік має статус підозрюваного. Його винуватість має бути встановлена судом.
27 жовтня в Україні відзначили День української писемності та мови. З нагоди свята відбувся традиційний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого долучилися й студенти, викладачі […]
У Кам’янському після конфлікту зі знайомим чоловік кинув гранату в бік балкона його квартири на другому поверсі. Боєприпас вибухнув біля будинку, пошкодивши вікна та балкон. […]
У Лихівській громаді пожежники виїжджають не лише на загоряння в селищі, а й допомагають боротися з вогнем у лісах, лісосмугах і на пасовищах. Команду утримують […]
Представники Ради внутрішньо переміщених осіб Вільногірської громади вперше взяли участь у Всеукраїнському форумі Рад ВПО, який 21-22 жовтня відбувся у Львові. Учасники обговорювали житлові проблеми […]
У Вільногірську планують обговорити можливості долучення громади до програми “Будиночок у селі” для ВПО та створення спеціальної комісії. Відкрите засідання ради ВПО відбудеться 28 жовтня. […]
