Сьогодні, 10 жовтня, у Вільногірську відбувся донорський день, що зібрав чимало небайдужих жителів. Збір крові організували працівники КП “Дніпропетровська обласна станція переливання крові” з Кам’янського у лікарні Вільногірська.

Більше на Вільногірськ IN.UA.

Як проходив донорський день у Вільногірську

Вільногірець Сергій Напара, дізнавшись про донорський день, одразу вирушив до лікарні. Це не перший раз, коли він стає донором, і щоразу Сергій готується до здачі крові з усією відповідальністю, усвідомлюючи, наскільки важливим є кожен мілілітр для тих, хто потребує допомоги. 

“У мене брат на фронті. І я побачив, що треба військовим кров. Та і мама підтримала мене, щоб я пішов здавати. Вона хворобою Боткіна переболіла, не може здавати. А я прийшов. Це вже третій раз”, – житель Вільногірська Сергій Напара.  

Підтримує Сергія і Тетяна. Раніше вона прийшла зі знайомою, щоб здати кров, а тепер регулярно відвідує донорські акції самостійно. Її рішення стало результатом усвідомлення важливості донорства, і тепер Тетяна активно пропагує цю ініціативу серед друзів і родичів, заохочуючи їх приєднуватися до благородної справи.

“У мене друга позитивна група крові. Діло маленьке, але може комусь допоможуть мої 200 мілілітрів крові. У наш час це потрібно”, – жителька Вільногірська Тетяна. 

У Вільногірську є чимало почесних донорів, які регулярно здають кров. Дмитро отримав це звання ще у 2018 році, і сьогодні він здійснив вже 69-ту здачу. 

“По 450 мілілітрів кожного разу. Є можливість – допомагаю пораненим та і просто людям”, – Дмитро.

А Сергій сьогодні теж прийшов поділитися кров’ю. Точну кількість своїх здач він не називає, адже давно збився з рахунку. Каже, десь 30-та. Він регулярно відвідує донорські акції, починаючи ще до повномасштабного вторгнення.

“Я вже й не пам’ятаю, скільки разів здавав. Часто ходжу, допомагаю. Сьогодні з другого разу взяли кров, бо не могли знайти вену. Чекав ще 40 хвилин і знову зайшов до кабінету,” – ділиться враженнями Сергій.

Всього 35 людей здали кров на потреби лікарень регіону. Серед донорів – жителі Вільногірська, переселенці, гості міста.

“Сьогодні здали кров як чоловіки, так і жінки, на рівні. Минулого разу було 39 людей, сьогодні на 4 донора менше. Медичні заклади потребують крові, тому можна приходити і здавати не лише у донорські дні,” – зазначила працівниця КП “Дніпропетровська обласна станція переливання крові” з Кам’янського Ольга Савеліївна.

Поради донорам

Нагадаємо, що ті, хто захотів приєднатися до допомоги мають підготуватися до здачі крові. Ми писали, що їжа або медикаменти, спожиті донором перед здачею крові, мають особливе значення. 

Медики кажуть, бути донором крові корисно. У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — менша ймовірність серцево-судинних хвороб. У донорів менше проявів запалення та вищий так званий антиоксидантний статус, тобто їхній організм краще знешкоджує вільні радикали. Донору регулярно і безоплатно роблять аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс.

Кому потрібна донорська кров та її компоненти

Наразі донорської крові потребують військові шпиталі, які надають допомогу захисникам та захисницям України.

Крім того, кров потрібна:

• пологовим будинкам;
• хірургічним відділенням;
• опіковим центрам;
• онкологічним відділенням;
• пацієнтам, які мають захворювання крові;
• людям із хронічними недугами, для яких компоненти крові є життєво необхідними.

Читайте також:

• Дніпрянин став рекордсменом України з донорства крові
• Вільногірська лікарня отримала новий кросовер: чи вирішить це медичні проблеми громади

Верхньодніпровськ — місто, що зберігає у своїх затишних вулицях десятки захованих історій. На перший погляд спокійне й камерне, воно приховує у старих фасадах відлуння дворянських балів, приватних театрів, ремісничих майстерень та культурних осередків минулого.

Усе це оживає під час пішої екскурсії, яку проводить директорка Верхньодніпровського історичного музею Наталія Іванівна Коновал.

Початок історії: від дитячого будинку до старого проспекту

Біля музею гуртуються відвідувачі, і саме з цього місця почалася подорож Верхньодніпровськом.

“Хочу вам сказати, — починає пані Наталія, — що там, де зараз знаходиться музей раніше був дитячий будинок імені Кірова”. Саме з цього місця стартує прогулянка. Колись тут стояв гарний приватний будинок, а поруч — ресторан “Славутич”, де нині торговий центр.

Ціла територія дитбудинку була важливою частиною післявоєнної історії міста. Екскурсовод згадує історію чоловіка, який нещодавно віднайшов на кладовищі могилу директора того дитячого будинку — Мічника, і прагне відновити пам’ять про нього. Такі особисті історії повертають емоційний вимір місцям, які ми часто сприймаємо просто як будівлі.

Далі шлях веде до проспекту, який у місті й досі звично називають “Каштановим”. “До 1979 року тут були лише одноповерхові будиночки, — пригадує екскурсовод. — А коли місто відзначало 200-річчя, проспект перебудували. Верхньодніпровськ тоді називали “маленьким Києвом” — настільки затишно стало”. Сьогодні це одна з найатмосферніших частин міста — з рівними рядами каштанів і доглянутими фасадами.

Історичні будівлі, що зберегли свій характер

На маршруті трапляються об’єкти, які цікаві не лише архітектурою, а й тим, що пережили кілька епох. Колишня телефонно-телеграфна станція діяла тут у 1911–1920-х роках. Поруч стоїть старе царське казначейство — одна з перших кам’яних будівель Верхньодніпровська. Воно унікальне тим, що зберегло власне призначення: тут і сьогодні працює фінансова установа.

Справжньою окрасою міста є “Дім із годинником”, зведений у другій половині XIX століття. Його називали “Генеральською дачею”, адже тут відпочивав Катеринославський генерал-губернатор. “На першому поверсі була велика зала, де збиралися дворяни, проводилися бали, музичні вечори”, — розповідає Наталія Коновал. Сьогодні будівля все ще зберігає атмосферу світського життя свого часу.

Поруч — інша важлива споруда, яка колись слугувала столярною майстернею, а згодом — торговельною організацією “Міжторг”. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес повернення майна, відібраного у приватних власників у попередні десятиліття. Тоді й були знайдені документи на цю будівлю, і її повернули спадкоємцям. Згодом її придбали нові власники, і сьогодні вона відома як “Верхауз” — Верхньодніпровська хата.

Театральні та культурні осередки минулого

У центрі маршруту — будівля колишнього кінотеатру “Гастелло”. Попри те, що багато хто вважає його спорудженим у 1930-х, архітектура свідчить про старші витоки. “Колись тут був театр, — пояснює екскурсовод. — Верхньодніпровці — дуже творчі люди, тож вистави й концерти були регулярними”. Згодом театр поступився місцем кіносеансам, і будівля стала одним із культурних центрів міста.

Ще одна виразна споруда — цегляний будинок з червоною та білою цеглою, кованими балконами та сходами на другий поверх. За різних часів тут працювали музей, бібліотека й музична школа. Хоча сьогодні будівля пустує, вона залишається архітектурною родзинкою Верхньодніпровська.

Місто, що дихає річкою

На завершення екскурсії Наталія Іванівна звертає увагу на планування міста: вулиці Верхньодніпровська пролягають паралельно до Дніпра, а інші — перпендикулярно. “Це зроблено спеціально, щоб із річки надходило прохолодне повітря. Так само побудоване й Запоріжжя”, — пояснює вона.

Прогулянка з Наталією Коновал показує Верхньодніпровськ таким, яким його часто не помічають. Місто відкривається через маленькі історії: тут був дитячий будинок, там — телефонна станція, далі ‒ будівля, де колись танцювали на балах.

Читайте також:

“Якір у степу”: морська історія Вільногірська

Уряд оголосив про старт програми “Зимова підтримка”, яка передбачає одноразову виплату 1000 гривень для вразливих категорій населення з метою посилення соціальної допомоги в передзимовий період.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.

Хто отримає виплати

Виплата 1000 гривень не замінює чинних соціальних програм, а доповнює їх. Отримати допомогу зможуть сім’ї з дітьми різних категорій, одинокі пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші громадяни, які проживають в Україні.

Ці кошти можна буде витратити на найбільш необхідні перед зимою товари та послуги:

• ліки;
• поштові та комунальні послуги;
• книги;
• благодійні внески.

Подати заяву на отримання допомоги для дітей можна буде з 15 листопада у застосунку “Дія” або у відділеннях Укрпошти. Після нарахування кошти можна витрачати до 30 червня 2026 року.

Читайте також:

Компенсація за втрачене житло: як ВПО зможуть подати заяву