У Вільногірську пройшов другий турнір з кікбоксингу, присвячений пам’яті військового Сергія Клочка та всіх українських захисників, які загинули під час війни. Спортивна подія зібрала спортсменів з різних міст та стала знаковим символом єдності нації в часи війни.

Про це повідомляє Вільногірська міська рада.

Примітка. Матеріал було оновлено 3 грудня 2024 року о 20:51. У попередній версії новини була неточність щодо організаторів заходу. Редакція додає список організаторів турніру.

Турнір на честь Сергія Клочка та його побратимів

Цьогоріч турнір проводиться вже вдруге. У залі Палацу культури та спорту «Металург» зібралися спортсмени:

• клубу східних єдиноборств «Сакура» з Дніпра
• команди дитячо-юнацької спортивної організації «Юність» та СК «Time kick» з Кам’янського
• школи козацького гарту «Тур» з Верхівцевого
• бійцівського клубу «Файтер» з Вільногірська

Головною суддею змагань стала Валерія Худякова, тренерка БК «Файтер», майстерка спорту України з кікбоксингу, чемпіонка Європи та світу з кікбоксингу.

Організаторами та ініціаторами заходу стали:

• Вільногірська міська федерація кікбоксингу;
• ГО «Моя друга домівка» за підтримки керівництва Вільногірського гірничо-металургійного комбінату;
• директорка Палацу культури та спорту «Металург» Оксана Андрєєва;
• волонтер Юрій Станько;
• комендатка гуртожитку коледжу, в якому проживав Сергій Клочко, Тетяна Бігун.

Турнір відвідала й мама Сергія Клочка, пані Оксана. Під час змагань було вшановано пам’ять Сергія Клочка та всіх українських захисників, які віддали свої життя за рідну землю.

Що відомо про Сергія Клочка

Сергій Клочко народився у 1998 році у П’ятихатках, що на Дніпропетровщині. У 2017 році він розпочав військову службу за контрактом, обіймаючи посаду заступника командира бойової машини — навідника-оператора в одній із військових частин. Служба тривала до вересня 2020 року.

У лютому 2022 року Сергія мобілізували до лав Збройних сил України. На момент трагедії він був командиром піхотного відділення 93 ОМБр “Холодний Яр”.

Сергій загинув 2 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Мала Сейдеминуха Бериславського району Херсонської області.

Читайте також:

• Віта Яременко: як волонтерка з Вишневого змінює життя переселенців
• День пам’яті: Вільногірськ вшанував пам’ять загиблих героїв

У центрі Вільногірська облаштовують Площу Героїв, тут з’явиться місце, де вшануватимуть полеглих військових. Окрім цього у місті також планують ще встановити меморіал на честь загиблих військовослужбовців.

Про це повідомили на сайті Вільногірської міської ради у середу, 16 квітня.

Площа Героїв

Зазначається, що 14 квітня відбулася зустріч представників міської ради з ініціативною групою родин загиблих Героїв. Серед них — Тетяна Звягінцева, мати полеглого військового, яка стала однією з головних ініціаторок.

За її словами, до ініціативи долучилися мешканці міста, дружини військових, родина полоненого з “Азовсталі”, а також представники місцевого бізнесу. Як повідомила Тетяна Звягінцева на сторінці у Fecebook, наразі на облаштування Площі Героїв вдалося зібрати понад 120 тисяч гривень.

Міська рада підтримала ініціативу, хоча поки не повідомила, у якій формі саме надасть допомогу. Роботи на площі вже тривають.

Меморіал про вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців

Крім того, у Вільногірську планують встановити пам’ятний знак на честь військових, які загинули під час бойових дій через збройну агресію росії проти України.

Водночас, відповідно до міської цільової Програми “Будівництво (реконструкція, капітальний ремонт) об’єктів комунальної власності та житлово-комунального господарства Вільногірської міської територіальної громади на 2022–2026 роки” на 2025 рік передбачено 300 000 гривень з міського бюджету на виготовлення проєктно-кошторисної документації для облаштування пам’ятного знаку загиблим військовим, які загинули під час бойових дій у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Про це редакції Вільногірськ IN.UA повідомили у відповідь на інформаційний запит в Управлінні архітектури та капітального будівництва.

Конкурс на вибір виконавця для розробки проектної документації проведуть після того, як визначать місце встановлення пам’ятного знака.Тож у Вільногірську можуть з’явитися два меморіали вшанування пам’яті загиблих героїв: один — з ініціативи мешканців, інший — у межах реалізації проєкту міської ради.

Учень 10-Б класу Вільногірського ліцею №4 Єгор Цівка здобув перемогу в олімпіаді з інформаційних технологій, що стала для нього не лише інтелектуальним викликом, а й можливістю для особистого розвитку та нових вражень.

Деталі читайте на Вільногірськ.IN.UA

Підготовку до олімпіади Єгор розпочав разом із вчителькою Тетяною Ярославівною:

“Ми з нею зустрічалися, виконували завдання, готувалися. Вона досить багато зробила для моєї перемоги в олімпіаді”, – розповідає хлопець. 

Після успішного проходження міського та обласного турів, Єгор вирушив на наступний етап:

“Потім я пройшов міський тур, обласний, і поїхав на всеукраїнський з одним з вчителів. Ми жили в гуртожитку, ходили до університету писати завдання”, – згадує переможець. 

Завдання олімпіади виявилися досить складними:

“Завдання були досить складними, я б сказав, дуже складними”, – зізнається Єгор Цівка. 

Єгор висловив побажання, щоб завдання були більш практичними:

“Простішими, реалістичнішими і практичнішими, тому що завдання дуже складні і важко уявити, як їх можна застосувати у повсякденному житті”, – наголошує хлопець. 

Олімпіада стала для учня не лише інтелектуальним викликом, а й можливістю подорожувати:

“Я думаю, ця олімпіада досить хороша можливість для подорожування, тому що зараз воєнний стан, це не дуже безпечно і просто так виїхати кудись відпочивати це досить складно. А тут надаються всі умови для цього і, звичайно, олімпіада дала цю можливість”, – розповідає Єгор. 

Його улюбленим предметом у школі є інформатика:

“Напевно, це інформатика, тому що мені там все загалом зрозуміло. Але мені всі предмети потроху подобаються”, – ділиться учень. 

Щодо майбутнього, Єгор планує вступати на графічний дизайн:

“Я б хотів вступити на графічний дизайн, але поки що конкретних університетів я не знаю. Ми ще шукаємо і обираємо, в які. Потихеньку готую портфоліо, щоб вже були якісь роботи для цього”, – зізнається учень. 

Підготовку до іспитів він планує розпочати з літа:

“Поки що ні, але буду поступово також готуватися, починаючи з літа”, – розповідає Єгор. 

На даний момент він навчається самостійно:

“Поки що до репетиторів я не ходжу”, – каже хлопець. 

Особливою мотивацією для участі в олімпіаді стала підтримка вчительки, яка відіграла важливу роль у виборі Єгором цього шляху:

“Для мене ця олімпіада — це можливість відкрити для себе нові міста та знайти нових знайомих. Звичайно, це новий, безцінний для мене досвід. На моє остаточне рішення щодо участі в олімпіаді вплинула Тетяна Ярославівна, бо для неї важливо, щоб учні не тільки володіли предметом, а й показували результати праці вчителя. Тому для мене це була велика відповідальність — не підвести вчительку і школу в цілому,” — зізнається Єгор.

Ця історія демонструє, як наполегливість, підтримка вчителів та власна мотивація можуть привести до значних досягнень у навчанні та відкриття нових можливостей для самореалізації.

Читайте також:

• “Я хочу, щоб мої пісні торкалися душі кожного слухача”, – історія Вікторії Осіпової, вихованки музичної школи Вільногірська
• Владислав Шульжик: талант Вільногірська, який надихає