У Вільногірську гостро стоїть проблема прибирання листя на вулицях, у дворах та парках. Мешканці нерідко самі організовують локальні ініціативи, але вони стикаються з труднощами у вивезенні зібраного сміття. Комунальні служби пояснюють ситуацію нестачею фінансування та ресурсів.

Журналісти Вільногірськ IN.UA поспілкувалися з начальником УАКБ Ростиславом Варницьким та директором КП “УК “Жилкомсервіс” Іваном Буряком, щоб дізнатися інформацію щодо прибирання листя у Вільногірську.

Чому вулиці залишаються не прибраними?

Ростислав Варницький, начальник управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства, пояснив, що фінансування на прибирання листя у міському бюджеті цього року не передбачено. З його слів, кошти для проведення робіт планують закласти у бюджет восени, у жовтні або листопаді.

На запитання щодо ситуації з листям, яке збирають мешканці самостійно, Ростислав Варницький пояснив, що жителі можуть звертатися до комунальних підприємств для організації вивезення. Проте на сьогодні ці підприємства стикаються із браком техніки.

“Якщо люди самі прибирають листя, вони можуть звернутися до комунального підприємства, але там теж не вистачає техніки. Проте ми маємо відходити від думки, що хтось мусить це робити за нас. Бюджетні кошти краще спрямовувати на ті потреби, які люди самі не можуть вирішити – ремонт доріг, освітлення тощо”, – зазначає Ростислав Варницький.

Іван Буряк, директор КП “УК “Жилкомсервіс”, пояснив, що у поточному році кошти на прибирання листя не виділялися. Він наголосив, що підприємство зосереджується на інших завданнях, таких як прибирання доріг, але вивезення листя здійснюється лише за запитами мешканців. 

“Нам виділили кошти на дороги, і ми виконуємо цю роботу. Листя ми не прибиратимемо, поки не буде виділено окреме фінансування на це,” — прокоментував Іван Буряк.

Проблема вивезення після екологічної акції

Нещодавно у міському парку відбулася екологічна акція до дня Всесвітнього дня водних ресурсів, під час якої мешканці та волонтери зібрали листя та сміття. Однак зібрані мішки досі залишаються на місці. Ростислав Варницький пояснив, що комунальне підприємство не має техніки, здатної впоратися з великим обсягом робіт.

“Ми ведемо перемовини з підприємствами, такими як ‘Скляний альянс’, щоб вони надали техніку для вивезення. Сподіваємося, що вивеземо сміття вже наступного тижня. У майбутньому будемо планувати такі заходи заздалегідь, аби техніка була доступною одразу після прибирання,” — зазначив Ростислав Варницький.

Ініціативи мешканців: самостійні зусилля для чистоти

Місцеві жителі часто самостійно організовують прибирання своїх дворів. Так, мешканці будинку на бульварі Миру, 15 об’єдналися, щоб навести лад на прибудинковій території. Ініціаторкою стала Наталя Журавель, яка висловила вдячність сусідам за активну участь. За її словами, мешканці сподіваються, що комунальні служби зможуть оперативно вивезти зібране сміття, а жителі підтримуватимуть чистоту біля своїх будинків.

Подібну ініціативу реалізували і мешканці бульвару Миру, 1. Вони не лише прибрали територію, але й звернулися до приватного підприємства, яке надало трактор для вивезення листя.

Іван Буряк підкреслив, що “Жилкомсервіс” готовий реагувати на запити мешканців щодо вивезення зібраного листя.

Пропозиція компостування як альтернатива

Спалювання листя залишається поширеною проблемою у приватному секторі. Ростислав Варницький порушив це питання, запропонувавши запровадження компостування як альтернативу. Він зазначив, що компостування дозволяє ефективно використовувати органічні відходи, зменшуючи шкоду довкіллю.

“Компостування — це не лише можливість удобрювати ґрунт, але й ефективне рішення для зменшення навантаження на сміттєзвалища. Це екологічно та доступно для кожного власника домогосподарства,” — пояснив Варницький.

Читайте також:

• Контейнери є, сміття теж, а рішення немає: у Вільногірську зависла проблема збору відходів
• Весна, сонце та чистота: як у Вільногірську пройшла екологічна акція

Верхньодніпровськ — місто, що зберігає у своїх затишних вулицях десятки захованих історій. На перший погляд спокійне й камерне, воно приховує у старих фасадах відлуння дворянських балів, приватних театрів, ремісничих майстерень та культурних осередків минулого.

Усе це оживає під час пішої екскурсії, яку проводить директорка Верхньодніпровського історичного музею Наталія Іванівна Коновал.

Початок історії: від дитячого будинку до старого проспекту

Біля музею гуртуються відвідувачі, і саме з цього місця почалася подорож Верхньодніпровськом.

“Хочу вам сказати, — починає пані Наталія, — що там, де зараз знаходиться музей раніше був дитячий будинок імені Кірова”. Саме з цього місця стартує прогулянка. Колись тут стояв гарний приватний будинок, а поруч — ресторан “Славутич”, де нині торговий центр.

Ціла територія дитбудинку була важливою частиною післявоєнної історії міста. Екскурсовод згадує історію чоловіка, який нещодавно віднайшов на кладовищі могилу директора того дитячого будинку — Мічника, і прагне відновити пам’ять про нього. Такі особисті історії повертають емоційний вимір місцям, які ми часто сприймаємо просто як будівлі.

Далі шлях веде до проспекту, який у місті й досі звично називають “Каштановим”. “До 1979 року тут були лише одноповерхові будиночки, — пригадує екскурсовод. — А коли місто відзначало 200-річчя, проспект перебудували. Верхньодніпровськ тоді називали “маленьким Києвом” — настільки затишно стало”. Сьогодні це одна з найатмосферніших частин міста — з рівними рядами каштанів і доглянутими фасадами.

Історичні будівлі, що зберегли свій характер

На маршруті трапляються об’єкти, які цікаві не лише архітектурою, а й тим, що пережили кілька епох. Колишня телефонно-телеграфна станція діяла тут у 1911–1920-х роках. Поруч стоїть старе царське казначейство — одна з перших кам’яних будівель Верхньодніпровська. Воно унікальне тим, що зберегло власне призначення: тут і сьогодні працює фінансова установа.

Справжньою окрасою міста є “Дім із годинником”, зведений у другій половині XIX століття. Його називали “Генеральською дачею”, адже тут відпочивав Катеринославський генерал-губернатор. “На першому поверсі була велика зала, де збиралися дворяни, проводилися бали, музичні вечори”, — розповідає Наталія Коновал. Сьогодні будівля все ще зберігає атмосферу світського життя свого часу.

Поруч — інша важлива споруда, яка колись слугувала столярною майстернею, а згодом — торговельною організацією “Міжторг”. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес повернення майна, відібраного у приватних власників у попередні десятиліття. Тоді й були знайдені документи на цю будівлю, і її повернули спадкоємцям. Згодом її придбали нові власники, і сьогодні вона відома як “Верхауз” — Верхньодніпровська хата.

Театральні та культурні осередки минулого

У центрі маршруту — будівля колишнього кінотеатру “Гастелло”. Попри те, що багато хто вважає його спорудженим у 1930-х, архітектура свідчить про старші витоки. “Колись тут був театр, — пояснює екскурсовод. — Верхньодніпровці — дуже творчі люди, тож вистави й концерти були регулярними”. Згодом театр поступився місцем кіносеансам, і будівля стала одним із культурних центрів міста.

Ще одна виразна споруда — цегляний будинок з червоною та білою цеглою, кованими балконами та сходами на другий поверх. За різних часів тут працювали музей, бібліотека й музична школа. Хоча сьогодні будівля пустує, вона залишається архітектурною родзинкою Верхньодніпровська.

Місто, що дихає річкою

На завершення екскурсії Наталія Іванівна звертає увагу на планування міста: вулиці Верхньодніпровська пролягають паралельно до Дніпра, а інші — перпендикулярно. “Це зроблено спеціально, щоб із річки надходило прохолодне повітря. Так само побудоване й Запоріжжя”, — пояснює вона.

Прогулянка з Наталією Коновал показує Верхньодніпровськ таким, яким його часто не помічають. Місто відкривається через маленькі історії: тут був дитячий будинок, там — телефонна станція, далі ‒ будівля, де колись танцювали на балах.

Читайте також:

“Якір у степу”: морська історія Вільногірська

Уряд оголосив про старт програми “Зимова підтримка”, яка передбачає одноразову виплату 1000 гривень для вразливих категорій населення з метою посилення соціальної допомоги в передзимовий період.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.

Хто отримає виплати

Виплата 1000 гривень не замінює чинних соціальних програм, а доповнює їх. Отримати допомогу зможуть сім’ї з дітьми різних категорій, одинокі пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші громадяни, які проживають в Україні.

Ці кошти можна буде витратити на найбільш необхідні перед зимою товари та послуги:

• ліки;
• поштові та комунальні послуги;
• книги;
• благодійні внески.

Подати заяву на отримання допомоги для дітей можна буде з 15 листопада у застосунку “Дія” або у відділеннях Укрпошти. Після нарахування кошти можна витрачати до 30 червня 2026 року.

Читайте також:

Компенсація за втрачене житло: як ВПО зможуть подати заяву