Собака у Вільногірському притулку/ фото facebook Вікторія Кукса
Місцевий неофіційний притулок у Вільногірську отримав допомогу від Бахмутського товариства захисту тварин «Лада» та БО «БФ United for animals». Партнери передали 5 мішків корму для собак. Проте цього не вистачить навіть на місяць.
Більше Вільногірськ IN.UA розповіла вільногірська зоозахисниця Вікторія Кукса.
Вільногірський притулок для собак потребує допомоги
Заявку на допомогу від Благодійних фондів Вікторія Кукса подавала самостійно.
«Я дуже довго чекала, бо треба було, щоб їх куратор з’явився у Дніпропетровській області, бо не було кому цим займатися. В січні подала заявку, там складна заявка. Потрібно було 20 фото собак», — розповідає Вікторія Кукса.
Фонди надали Вільногірському притулку 5 мішків корму для собак, кожен по 20 кілограмів. Чотири мішки залишаться у притулку, ще один Вікторія віддасть опікунам, які підгодовують собак на різних локаціях міста.
«Щоб нам ще щось давали, потрібно, щоб був офіційний притулок. Навіть не комунальне підприємство, а, наприклад, громадська організація», — каже Кукса.
Наразі, розповідає Вікторія, притулок розраховує на допомогу місцевих жителів Вільногірська, бо чотирьох мішків вистачить лише на 20 днів годування собак.
Мішки з кормом для собак у притулку/ фото скріншот відео Вікторія Кукса
Благодійний фонд “Право на захист” розширює освітню програму “Право на бізнес” на Дніпропетровську та Миколаївську області. Мета курсу — допомогти внутрішньо переміщеним особам та постраждалим від війни розвивати власну справу та підвищити економічну спроможність.
Для підприємців, ФОП та самозайнятих, які хочуть започаткувати, відновити або розширити бізнес у Дніпропетровській та Миколаївській областях (крім територій активних бойових дій).
Програма пропонує учасникам практичні знання від провідних експертів та успішних підприємців:
від створення бізнес-ідеї та моделі до фінансового планування,
бухгалтерії,
маркетингу та управління ризиками.
Також учасники дізнаються, як зробити сервіс своєю конкурентною перевагою на ринку.
Коли розпочнеться навчання
Навчання розпочнеться у першій половині жовтня та триватиме два місяці. Навчання проходитиме раз на тиждень у вихідні в офлайн иежимі.
Переваги курсу
Практичні знання від експертів та підприємців.
Можливість уникнути типових помилок у бізнесі.
Навчання фінансовому управлінню та ресурсному плануванню.
Нові знайомства та потенційні партнерства.
Шанс отримати грант до 3 000 доларів для розвитку власної справи.
Для участі в програмі потрібно зареєструватися за посиланням: для Дніпра та Миколаєва.
Заявки приймаються до 26 вересня 2025 року.
Для учасників з інших міст передбачена компенсація витрат на проїзд та проживання в межах Дніпропетровської та Миколаївської областей.
Фемінітиви у Вільногірську / фото, Вільногірськ IN.UA
Жінки у Вільногірську працюють лікарками, продавчинями, керівницями, але багато хто продовжує називати свою професію у чоловічому роді.
Редакція Вільногірськ IN.UA провела відеоопитування, щоб дізнатися ставлення жінок до фемінітивів, в також звернулася за коментарями до медіаекспертки з гендерних питань.
Що таке фемінітиви
Фемінітиви — це слова жіночого роду для позначення професій, посад чи видів діяльності жінок: лікарка, журналістка, начальниця, інженерка. Вони були природною частиною української мови у словниках Бориса Грінченка та інших виданнях початку ХХ століття, однак радянська мовна політика їх витіснила. Новий український правопис 2019 року повернув фемінітиви до норми, підкреслюючи рівність та видимість жінок.
Відповіді учасниць опитування
Серед опитаних місцеві жінки,які працюють лікаркою, фармацевткою, начальницею, продавчинею. Та у діловому середовищі більшість й надалі представляються як “лікар” і “начальник”.
“Чесно кажучи, мені зручно говорити “лікар”, бо це звично”, — розповіла лікарка Олена Сіденко.
Начальниця відділу Вільногірського ДРАЦС Надія Кортікова поділилась: “Я себе називаю “керівник”. Працюю вже досить давно, ще коли ми всі були “керівниками”, тож, мабуть, така звичка й залишилася. Мене не ображає, коли мене називають “керівник”, а не “керівниця”, але якщо звертатимуться як “керівниця”, я теж нормально до цього ставлюся”.
Додамо, що редакція у своїй професійній діяльності використовує фемінітиви та дотримується гендерного балансу. Фемінітиви застосовуються для позначення професій, посад, видів діяльності й зайнятості жінок, що прописано в реакційній політиці.
Погляд медіаекспертки
Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з гендерною медіаексперткою Тетяною Строй.
Вона пояснила: “Потрібен час, щоб назви професій, посад тощо у жіночому роді унормувалися. Частина людей швидше перейшла до вживання фемінітивів, але й багато хто ще не звикли чи уникають, не розуміючи їхню важливість. На все потрібен час”.
За її словами, фемінітиви – це не нав’язане штучне нововведення, як дехто обурюється, а повернення історичної норми. Словники початку 20 століття містили до 800 фемінітивів. Потім радянська влада їх викорінила. Фемінітиви важливі, бо роблять їх видимими у суспільстві. Надто довго вони були “у тіні”: в якості домогосподарок, “надійного тилу” успішних чоловіків, матусь, бабусь і берегинь.
Медіаекспертка навела приклад Київської міської ради, яка закріпила у регламенті використання фемінітивів, та нагадала про чинний Класифікатор професій, що дозволяє вносити жіночі форми у трудові документи (“інженерка”, “заступниця”).
“Світ змінюється, ми змінюємося, мова природньо реагує на зміни суспільства. Фемінітиви допомагають описати внесок жінок у розвиток суспільства, особливо тепер, у час війни, коли вони переходять працювати у професії, що раніше вважалися суто “чоловічими””, — додає медіаекспертка.
Чому це стосується Вільногірська
Редакція звернула увагу, що на сайті міської ради посади, які займають жінки, досі вказані у чоловічому роді. Попри те, що вони обіймають керівні посади, у документах та на сайті їх позначають як “начальник”, “заступник” чи “депутат”. Така практика є відлунням застарілих мовних традицій, хоча сучасне законодавство та мовні норми дозволяють використовувати фемінітиви й робити офіційну мову більш точною та гендерно чутливою.
Тетяна Строй додає, що дуже тішиться тому факту, що в українських медіа з’являється все більше матеріалів, які показують різні досвіди жінок, їхні успіхи в армії, у громадському житті, політиці, економіці, науці, бізнесі тощо.
“Для того, щоб описати ці досвіди логічно вживати бійчиня, лейтенантка, поліціянтка, депутатка, професорка, підприємниця, винахідниця тощо. Вона все частіше чує такі слова у виступах громадських діячів, політиків, журналістів, державних службовців, а також в українському дубляжі фільмів та серіалів”, — пояснила Тетяна Строй.
Втім вибір залишається за самою жінкою: можна називати себе і “лікарем”, і “лікаркою”, але фемінітиви дають суспільству чіткий сигнал: жінки тут є, вони працюють, керують, досліджують, будують — не менш професійно, ніж чоловіки.
Благодійний фонд “Право на захист” розширює освітню програму “Право на бізнес” на Дніпропетровську та Миколаївську області. Мета курсу — допомогти внутрішньо переміщеним особам та постраждалим […]
Жінки у Вільногірську працюють лікарками, продавчинями, керівницями, але багато хто продовжує називати свою професію у чоловічому роді. Редакція Вільногірськ IN.UA провела відеоопитування, щоб дізнатися ставлення […]
Вільногірськ запрошує на справжню театральну подію осені! У місті відбудеться прем’єра вистави “Повія”, поставленої за мотивами роману Панаса Мирного, у сучасній інтерпретації від Modern Theatre. […]
Державну програму “Пакунок школяра” планують розширити: відтепер отримані кошти можна буде витрачати не лише на канцелярське приладдя, одяг чи взуття, а й на книги. Про […]
Людмила Шевченко родом із Лихівки. Малювати почала ще у дитинстві, адже змалку їй подобалося відтворювати на папері навколишній світ. Після переїзду до Вільногірська, де вона […]
