Історико-краєзнавчий музей у ліцеї №5 працює з 1984 року. Ще до повномасштабного вторгнення його відвідали десятки тисяч вільногірців та гостей міста, щоб дізнатися більше про історію Вільногірська.

Журналісти Вільногірськ IN.UA зацікавилися музеєм, знайшовши інформацію про нього на сайті ліцею. Наша редакція звернулася із запитом до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської громади, щоб дізнатися графік його роботи. Саме з цього питання розпочалося наше невелике розслідування про існування та доступність музею для відвідувачів.

Питання без відповіді

Згідно з відповіддю на запит редакції, Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірська повідомив, що усі заклади освіти Вільногірська підпорядковуються саме Департаменту, та серед них історико-краєзнавчий музей не значиться. Водночас ліцей №5, на базі якого функціонує музей, підпорядковується Департаменту.

Департамент виявляє готовність до співпраці з громадськими організаціями, зазначає про свою відкритість, але пояснити, як працює єдиний історико-краєзнавчий музей, відкритий ще у 1984 році в ліцеї № 5, не може.

Журналісти Вільногірськ IN.UA почали власне розслідування, щоб розібратися як працює музей, кому і як можна його відвідати, чи є він юридичною установою тощо. Спілкування з керівництвом Департаменту та ліцею №5 відбувалося виключно через офіційні запити. В усній формі керівництво відмовилось надавати пояснення, що затягувало процес.

Що відомо про Вільногірський музей

На офіційному сайті Вільногірського ліцею №5 краєзнавчому музею присвячений цілий розділ. Перелічені всі експозиції, які наразі існують в музеї, згадані всі екскурсоводи та всі причетні до його створення — на той час це були діти та їхні батьки. 

З дописів на сайті ліцею можна дізнатись, що музеєм пишаються, тішаться кількістю експонатів, відвідувачів та проведеними екскурсіями.

На офіційному сайті Вільногірської міської ради, в розділі Історична довідка, також є згадка про місцевий історико-краєзнавчий музей, де розповідається про першу директорку — Надію Чирву. В дописі підкреслюють, що вона доклала багато сил та енергії під час його створення.

Редакція громадського медіапорталу Вільногірськ IN.UA, який створений релокованою громадською організацією “Бахмутська Фортеця”, в перші дні свого перебування в місті відвідала історико-краєзнавчий музей. Тоді, організувати екскурсію допомогла вільногірка Тетяна Звягінцева та екссекретар Вільногірської міської ради Олександр Бобошко, а екскурсію про його створення, відомих вільногірців та розвиток провела керівниця Альона Шульгань. 

Ще до повномасштабного вторгнення рф в Україну, у музеї побували понад 30 тисяч осіб, і це не лише вільногірці, а й гості з різних міст країни, а також громадяни Канади, Швейцарії, Бельгії та США. 

В результаті візиту редакція створила низку статей про роботу музею. Так, наші читачі можуть дізнатися про “Козацтво та Дніпропетровщину”, “Історію війни – другої світової та російсько-української”, про історію створення Вільногірська.

Статус Вільногірського музею при ліцеї №5

Журналісти Вільногірськ IN.UA звернулися з запитом напряму до Вільногірського ліцею №5, оскільки Департамент соціально-гуманітарної політики повідомив, що музей не входить до складу структурних підрозділів.

У Положенні про музей зазначено, що його засновником є ліцей №5. Це означає, що саме ліцей створив музей і відповідає за його діяльність.

Згідно з Господарським кодексом України, якщо у закладу (в цьому випадку – ліцею) є офіційний документ (Положення), де визначені принципи роботи музею, то це підтверджує, що музей є структурним підрозділом ліцею. 

Тобто музей не є окремою юридичною особою, а входить до складу ліцею та підпорядковується його керівництву.

Як можна зберегти пам’ять та історію Вільногірської громади

Тобто місце є, експозиція є, відвідувачі є, а Департамент, який відповідає за всі заклади освіти й отримує кошти на їх утримання, не визнає що має у структурі музей. Ліцей №5 – засновник музею, повідомляє, що не має такого структурного підрозділу, який при цьому має керівника і Положення.

Наказом від 30 грудня 2022 року керівником музею є Альона Шульгань. В її обов’язки входить зокрема організація роботи музею, збереження його фонду та ведення документації.

Одним з принципових питань, яке стосується форми власності, є питання балансоутримувача експонатів. Якщо музей не є окремою юридичною установою, а засновники музею не визнають його у своїй структурі, то відповідно керівництво ліцею не несе відповідальності за майно. У відповіді нижче вказано, що відповідальність за збереження фондів несе керівниця музею. Станом на 11 березня редакція Вільногірськ IN.UA має підтвердження про:

• форму власності музею, яка є не прозорою;
• за експозиції музею, єдиним джерелом памʼяті громади, відповідальна одна особа, призначена внутрішнім наказом;
• музей недоступний для мешканців та гостей громади.     

Міська рада досі не зареєструвала музей, як відповідну установу. На лютневій сесії депутати затвердили базову мережу закладів освіти, яка не включає історико-краєзнавчий музей у ліцеї №5, як окрему установу. Це означає, що на офіційному рівні музей не має статусу закладу культури, що обмежує його можливості щодо фінансування та розвитку. 

Що думають про музей депутати?

Редакція Вільногірськ IN.UA на пленарному засіданні звернулася за коментарем до голови депутатської комісії з питань освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, молоді, соціального захисту населення та зв’язків з громадськістю і ЗМІ Ірини Тхоренко, щоб дізнатися її думку щодо статусу музею та можливості його відокремлення в окрему юридичну установу. За словами голови комісії, питання роботи музею регулюється чинним законодавством, і жодних ініціатив щодо його статусу не передбачається. Вона не уточнила яким самим законодавством. 

“Ми працюємо відповідно до вимог чинного законодавства”, — зазначила вона у відповідь на запитання, чи доцільно зробити музей окремою юридичною установою.

Ірина Бойко начальниця відділу освіти та депутатка на питання журналістів чи потрібно музей переносити в окреме приміщення, з метою відвідування його усіма бажаючими, відмовилась коментувати особисто.

“Я дала вам офіційну відповідь листом”, – пояснила Ірина Бойко. 

Що вільногірці знають про музей

Також редакція Вільногірськ IN.UA провела опитування серед мешканців Вільногірська, чи знають вони про роботу єдиного краєзнавчого музею в місті. Серед опитаних мало хто відразу згадував, що є такий музей, хтось казав, що не знає де він розташований і як працює.

Наразі вільногірці не можуть відвідати музей, бо в умовах воєнного стану в закладі освіти запроваджена жорстка пропускна система, таку відповідь редакція Вільногірськ IN.UA отримали від ліцею №5. Тому не можливо реалізувати пропозицію, як зазначена на сайті ліцею: 

“Музей — це гордість нашого ліцею! Завітайте туди обов’язково!”

Перенесення історико-краєзнавчого музею в окрему будівлю чи забезпечення окремого входу, дозволить вільне відвідування установи вільногірцями та гостями громади. Заснування окремої юридичної установи або відокремленого підрозділу, може надати можливості для розвитку, збереження пам’яті, фінансування з різних джерел, у тому числі участі в грантових програмах. Наявність окремої структури може передбачати додаткове фінансування з бюджету, та громада має визначитись чи хоче вона зберігати пам’ять і вкладати в це ресурси.

Читайте також:

• У Вільногірську вшанують пам’ять загиблого захисника України
• У Вільногірську вшанували 211-ту річницю від Дня народження Тараса Шевченка

Перед новорічними святами журналістка Вільногірськ IN.UA промоніторила популярні онлайн-магазини, переглянула акційні пропозиції подарунків та поспілкувалася з мешканцями Вільногірська. 

Ми з’ясували, які подарунки містяни вважають доречними, корисними й доступними за ціною — і зібрали добірку бюджетних ідей, які не вдарять по кишені, але точно створять святковий настрій.

Подарунок як увага, а не витрати

У розмовах з журналісткою вільногірці зізнаються: цього року більшість не планує дорогих покупок. Люди шукають щось символічне, тепле або практичне.

“Головне — не ціна, а щоб людина згадала про тебе. Навіть чашка чи свічка — але з душею”, — каже Аліна, мешканка Вільногірська.

Саме тому під час моніторингу сайтів інтернет-магазинів журналістка звертала увагу на речі в ціновому діапазоні від 100 до 1 500 гривень — найпопулярнішому серед покупців.

Тепло й затишок: те, що дарують найчастіше

Серед найпоширеніших новорічних подарунків — речі для дому. Вони створюють атмосферу і завжди стануть у пригоді.

Наприклад, ароматичні свічки в подарункових баночках коштують у середньому 120–400 гривень. Є варіанти з ароматами кориці, апельсина, ванілі або хвої — саме ті, що асоціюються з Новим роком.

Пледи та покривала — ще один популярний варіант. Бюджетні моделі з мікрофібри можна знайти за 500–1 300 гривень, особливо під час акцій.

“Я завжди дарую щось тепле, або для настрою. Узимку це актуально для всіх — і для рідних, і для друзів”, — розповідає Вікторія, жителька міста.

Практичні подарунки: щоб не лежало без діла

Дехто вільногірців зізнаються, що не люблять, щоб подарунки просто лежали на полиці. Тому дедалі частіше обирають практичні речі.

Серед них — термокружки (від 250 до 500 гривень), ланчбокси (близько 300–600 гривень) та повербанки. Найпростіші зовнішні акумулятори на 10 000 mAh коштують від 600 гривень, і це один із найбільш універсальних подарунків.

“Телефон зараз у всіх, світло вимикають — павербанк точно актуальний подарунок”, — каже вільногірець Олександр.

Солодке й святкове: без цього нікуди

Новий рік без солодощів — не Новий рік. Під час моніторингу журналістка знайшла десятки подарункових наборів цукерок, печива й шоколаду в ціновому діапазоні 150–600 гривень.

Також популярні чаї та кава в святкових упаковках — від 200 до 450 гривень. Часто їх поєднують у невеликі подарункові бокси разом із чашкою або медом.

Для дітей і компаній: ігри та святкові дрібниці

Для сімей із дітьми або компаній друзів часто обирають настільні ігри. Простi карткові або компактні настільні ігри можна знайти за 100–400 гривень.

Ще одна популярна категорія — LED-гірлянди та нічники. Невеликі гірлянди коштують 150–450 гривень і часто стають доповненням до основного подарунка.

“Ми з родичами домовилися дарувати щось для світла та настрою —, гірлянди, свічки. Щоб було відчуття свята, навіть без світла”, — ділиться Марина.

Маленькі, але приємні речі

Окрему нішу займають недорогі, але симпатичні подарунки:

• набори шкарпеток — 100–300 гривень;
• косметичні набори (креми для рук, бальзами для губ) — 150–400 гривень;
• органайзери, підставки, кухонні дрібниці — 100–350 гривень;
• новорічні прикраси та декор — від 100 гривень.
  

“Зараз не час для розкоші. Але маленький подарунок — це спосіб підняти настрій і відчути свято”, — говорить пані Любов.

Читайте також:

Коли в Україні святкують Святвечір

На позачерговій сесії Вільногірської міської ради депутати посперечалися через скорочення видатків на прибирання опалого листя. Частину коштів пропонували зняти через повільне виконання робіт, однак депутати вимагали чітких розрахунків і пояснень, тоді як місто вже накрив перший сніг.

Про це стало відомо із запису позачергової сесії Вільногірської міської ради.

Фінансування листя хочуть зменшити, але пояснень — немає

Питання про зменшення видатків на прибирання опалого листя на суму 450 тисяч гривень  викликало одну з найдовших дискусій позачергової сесії Вільногірської міської ради.

Нагадаємо, редакція Вільногірськ IN.UA уже висвітлювала тему прибирання листя. У попередньому матеріалі йшлося про те, що місто планувало виділити майже мільйон гривень на згрібання та вивезення опалого листя.

Секретар міськради Олег Штамбург запропонував внести зміни до програми благоустрою та зменшити фінансування, оскільки, за його словами, “динаміка виконання робіт не зрозуміла”. 

Він також додав, що проблема в тому, що роботи виконуються повільніше, ніж очікувалося: “Я об’їжджав територію нашої громади. Завершили згрібання до вулиці Гагаріна (нині — вулиця Захисників України, — примітка редакції), трохи почали біля фінансового відділу та другої котельні. Кошти можуть бути не освоєні, тому пропонується їх перенаправити на інші потреби”.

“Депутатка Архипова не збирає листя!” — суперечка загострюється

Архипова наголосила, що не відповідає за самі роботи, але як депутатка повинна розуміти, за що голосує: “Щоб вносити зміни до програм, має бути розрахунок. Як я можу голосувати, якщо не розумію, на якій площі не буде виконано робіт?”.

Міський голова Володимир Василенко пояснив, що частину коштів хочуть зняти не тому, що роботи непотрібні, а через їх несвоєчасне виконання: 

“Якщо залишаться ділянки, які не будуть прибрані, ми довиділимо кошти й завершимо роботи, коли дозволить погода. Питання лише в тому, що виділені кошти не освоюються на даний момент”.

З цього моменту дискусія почала переходити у взаємні претензії щодо того, хто і за що відповідає.

“Немає документів, немає розрахунків” — депутати ставлять під сумнів ініціативу

Депутат Віталій Федоренко намагався з’ясувати, хто саме ініціював зміни до програми благоустрою: “Є протокол? Є лист? Хто подав пропозицію?”. 

На що міський голова відповів, що питання піднімалося на нараді при ньому, але протоколу немає, а ініціатором фактично виступив секретар міськради, який доповідав про стан робіт.

Федоренко висловив стурбованість: “Не може благоустрій міста залежати від думки однієї особи. Немає жодних розрахунків, жодного документального підтвердження. Якщо листя не буде прибрано, звинуватять депутатський корпус”.

Він додав, що у міському бюджеті є 3,7 мільйонів гривень резервних та нерозподілених коштів, і ремонт ліфтів можна профінансувати звідти, не чіпаючи програму з благоустрою.

Чи може комунальне підприємство освоїти кошти? Відповідь — неповна

Міський голова звернувся до Федоренка як до головного інженера комунального підприємства із прямим питанням: “Освоїте ви всю суму?”.

Федоренко відповів, що зараз не готовий назвати точні дані: “Є питання щодо техніки, є листи про необхідність ремонту. Мені треба зібрати всю інформацію. Неповну відповідь давати не звик”.

Коли Олег Штамбург попросив представників УАКБ  уточнити суму робіт, які вже подано на компенсацію, йому повідомили: “По опалому листю — приблизно 200 тисяч гривень та близько 946 квадратних метрів виконаних робіт”.

Це, за словами секретаря, і стало аргументом у тому, що “динаміка не зрозуміла” — освоєння грошей відбувається повільно.

Водночас питання прибирання листя залишається відкритим і з практичного боку. Станом на 15 грудня у Вільногірську випав сніг, а частина згрібленого листя так і залишається лежати у купах просто під сніговим покривом. Яким чином комунальні служби планують надалі збирати та вивозити це листя, під час сесії чітко не пояснили.

Рішення не прийнято

Після довгої дискусії Федоренко запропонував не зменшувати видатки, а профінансувати ремонт ліфтів з резервного фонду або перевиконання бюджету.

У голосуванні взяли участь 15 присутніх депутатів. Проти зменшення фінансування проголосував Віталій Федоренко, утримались — Олександр Перекопський та Світлана Архипова.

За таких результатів рішення про зменшення видатків на згрібання та вивезення опалого листя не прийнято. 

Читайте також:

У Вільногірську планують виділити майже мільйон гривень на на згрібання та вивезення опалого листя