Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей?

Історико-краєзнавчий музей у ліцеї №5 працює з 1984 року. Ще до повномасштабного вторгнення його відвідали десятки тисяч вільногірців та гостей міста, щоб дізнатися більше про історію Вільногірська.

Журналісти Вільногірськ IN.UA зацікавилися музеєм, знайшовши інформацію про нього на сайті ліцею. Наша редакція звернулася із запитом до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської громади, щоб дізнатися графік його роботи. Саме з цього питання розпочалося наше невелике розслідування про існування та доступність музею для відвідувачів.

Питання без відповіді

Згідно з відповіддю на запит редакції, Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірська повідомив, що усі заклади освіти Вільногірська підпорядковуються саме Департаменту, та серед них історико-краєзнавчий музей не значиться. Водночас ліцей №5, на базі якого функціонує музей, підпорядковується Департаменту.

Департамент виявляє готовність до співпраці з громадськими організаціями, зазначає про свою відкритість, але пояснити, як працює єдиний історико-краєзнавчий музей, відкритий ще у 1984 році в ліцеї № 5, не може.

Журналісти Вільногірськ IN.UA почали власне розслідування, щоб розібратися як працює музей, кому і як можна його відвідати, чи є він юридичною установою тощо. Спілкування з керівництвом Департаменту та ліцею №5 відбувалося виключно через офіційні запити. В усній формі керівництво відмовилось надавати пояснення, що затягувало процес.

Що відомо про Вільногірський музей

На офіційному сайті Вільногірського ліцею №5 краєзнавчому музею присвячений цілий розділ. Перелічені всі експозиції, які наразі існують в музеї, згадані всі екскурсоводи та всі причетні до його створення — на той час це були діти та їхні батьки. 

З дописів на сайті ліцею можна дізнатись, що музеєм пишаються, тішаться кількістю експонатів, відвідувачів та проведеними екскурсіями.

На офіційному сайті Вільногірської міської ради, в розділі Історична довідка, також є згадка про місцевий історико-краєзнавчий музей, де розповідається про першу директорку — Надію Чирву. В дописі підкреслюють, що вона доклала багато сил та енергії під час його створення.

Редакція громадського медіапорталу Вільногірськ IN.UA, який створений релокованою громадською організацією “Бахмутська Фортеця”, в перші дні свого перебування в місті відвідала історико-краєзнавчий музей. Тоді, організувати екскурсію допомогла вільногірка Тетяна Звягінцева та екссекретар Вільногірської міської ради Олександр Бобошко, а екскурсію про його створення, відомих вільногірців та розвиток провела керівниця Альона Шульгань. 

Ще до повномасштабного вторгнення рф в Україну, у музеї побували понад 30 тисяч осіб, і це не лише вільногірці, а й гості з різних міст країни, а також громадяни Канади, Швейцарії, Бельгії та США. 

В результаті візиту редакція створила низку статей про роботу музею. Так, наші читачі можуть дізнатися про “Козацтво та Дніпропетровщину”, “Історію війни – другої світової та російсько-української”, про історію створення Вільногірська.

Статус Вільногірського музею при ліцеї №5

Журналісти Вільногірськ IN.UA звернулися з запитом напряму до Вільногірського ліцею №5, оскільки Департамент соціально-гуманітарної політики повідомив, що музей не входить до складу структурних підрозділів.

У Положенні про музей зазначено, що його засновником є ліцей №5. Це означає, що саме ліцей створив музей і відповідає за його діяльність.

Згідно з Господарським кодексом України, якщо у закладу (в цьому випадку – ліцею) є офіційний документ (Положення), де визначені принципи роботи музею, то це підтверджує, що музей є структурним підрозділом ліцею. 

Тобто музей не є окремою юридичною особою, а входить до складу ліцею та підпорядковується його керівництву.

Як можна зберегти пам’ять та історію Вільногірської громади

Тобто місце є, експозиція є, відвідувачі є, а Департамент, який відповідає за всі заклади освіти й отримує кошти на їх утримання, не визнає що має у структурі музей. Ліцей №5 – засновник музею, повідомляє, що не має такого структурного підрозділу, який при цьому має керівника і Положення.

Наказом від 30 грудня 2022 року керівником музею є Альона Шульгань. В її обов’язки входить зокрема організація роботи музею, збереження його фонду та ведення документації.

Одним з принципових питань, яке стосується форми власності, є питання балансоутримувача експонатів. Якщо музей не є окремою юридичною установою, а засновники музею не визнають його у своїй структурі, то відповідно керівництво ліцею не несе відповідальності за майно. У відповіді нижче вказано, що відповідальність за збереження фондів несе керівниця музею. Станом на 11 березня редакція Вільногірськ IN.UA має підтвердження про:

• форму власності музею, яка є не прозорою;
• за експозиції музею, єдиним джерелом памʼяті громади, відповідальна одна особа, призначена внутрішнім наказом;
• музей недоступний для мешканців та гостей громади.     

Міська рада досі не зареєструвала музей, як відповідну установу. На лютневій сесії депутати затвердили базову мережу закладів освіти, яка не включає історико-краєзнавчий музей у ліцеї №5, як окрему установу. Це означає, що на офіційному рівні музей не має статусу закладу культури, що обмежує його можливості щодо фінансування та розвитку. 

Що думають про музей депутати?

Редакція Вільногірськ IN.UA на пленарному засіданні звернулася за коментарем до голови депутатської комісії з питань освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, молоді, соціального захисту населення та зв’язків з громадськістю і ЗМІ Ірини Тхоренко, щоб дізнатися її думку щодо статусу музею та можливості його відокремлення в окрему юридичну установу. За словами голови комісії, питання роботи музею регулюється чинним законодавством, і жодних ініціатив щодо його статусу не передбачається. Вона не уточнила яким самим законодавством. 

“Ми працюємо відповідно до вимог чинного законодавства”, — зазначила вона у відповідь на запитання, чи доцільно зробити музей окремою юридичною установою.

Ірина Бойко начальниця відділу освіти та депутатка на питання журналістів чи потрібно музей переносити в окреме приміщення, з метою відвідування його усіма бажаючими, відмовилась коментувати особисто.

“Я дала вам офіційну відповідь листом”, – пояснила Ірина Бойко. 

Що вільногірці знають про музей

Також редакція Вільногірськ IN.UA провела опитування серед мешканців Вільногірська, чи знають вони про роботу єдиного краєзнавчого музею в місті. Серед опитаних мало хто відразу згадував, що є такий музей, хтось казав, що не знає де він розташований і як працює.

Наразі вільногірці не можуть відвідати музей, бо в умовах воєнного стану в закладі освіти запроваджена жорстка пропускна система, таку відповідь редакція Вільногірськ IN.UA отримали від ліцею №5. Тому не можливо реалізувати пропозицію, як зазначена на сайті ліцею: 

“Музей — це гордість нашого ліцею! Завітайте туди обов’язково!”

Перенесення історико-краєзнавчого музею в окрему будівлю чи забезпечення окремого входу, дозволить вільне відвідування установи вільногірцями та гостями громади. Заснування окремої юридичної установи або відокремленого підрозділу, може надати можливості для розвитку, збереження пам’яті, фінансування з різних джерел, у тому числі участі в грантових програмах. Наявність окремої структури може передбачати додаткове фінансування з бюджету, та громада має визначитись чи хоче вона зберігати пам’ять і вкладати в це ресурси.

Читайте також:

• У Вільногірську вшанують пам’ять загиблого захисника України
• У Вільногірську вшанували 211-ту річницю від Дня народження Тараса Шевченка

Чергова законодавча ініціатива Міністерства соціальної політики ризикує перетворитися на масштабну проблему для внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій. Опублікований проєкт постанови, що має регулювати пенсійні виплати, викликав гостру критику правозахисної спільноти.

Експерти наголошують: документ містить норми, які суперечать чинному законодавству та створюють штучні перепони для отримання грошей. Зокрема, йдеться про вимогу доводити відсутність російської пенсії без зрозумілого механізму та спроби уряду розширити перелік підстав для позбавлення виплат, що є прерогативою виключно законів, а не підзаконних актів.

Детальніше про те, які загрози несе новий документ та чому проти нього об’єдналися десятки рад ВПО по всій країні — в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Суть конфлікту: що пропонує Мінсоцполітики

На офіційному ресурсі відомства з’явився проєкт постанови, що вносить зміни до порядку пенсійних та страхових виплат. Документ фокусується на мешканцях ТОТ та пенсіонерах-переселенцях, які нині перебувають за кордоном.

Головним каменем спотикання стала вимога підтвердження факту неодержання пенсії від органів рф. Коаліція громадських організацій, що опікується правами постраждалих від війни, проаналізувала текст і дійшла висновку: у нинішній редакції ухвалювати його не можна, адже це призведе до масових судових позовів та неправомірних відмов у виплатах.

Як пояснила редакції Бахмут IN.UA юристка громадської організації “Група впливу” Олеся Ляшук, документ намагається врегулювати питання, які вже прописані у законах, але робить це у спосіб, що погіршує становище громадян.

Проблема недоотриманих пенсій та “колабораціонізм”

Одним із найбільш суперечливих моментів є питання виплати так званих недоотриманих пенсій особам, засудженим за злочини проти національної безпеки. Чинний Закон “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” передбачає, що навіть засуджені особи мають право на пенсію в розмірі прожиткового мінімуму для непрацездатних. Після відбування покарання людина може претендувати на поновлення виплат і отримання накопиченої суми.

Проте новий проєкт постанови намагається скасувати це право на рівні підзаконного акту. Юристка зауважує, що в умовах окупації межа між вимушеною співпрацею заради виживання та реальним злочином часто розмита. Позбавлення людей заробленої пенсії без індивідуального підходу та всупереч профільному закону є перевищенням повноважень Кабміну.

“У нас на рівні законодавства передбачено, що є певні особи, які можуть бути засуджені за кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України. На рівні закону Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який фактично є основним законом, що регулює виплату пенсії, передбачено, що особи, які були засуджені за вчинення цих злочинів, на період засудження отримують пенсію в певному розмірі. Здається, в розмірі, який встановлюється для непрацездатного населення. Коли особи за якийсь певний період не отримують пенсію, створюється частина недоотриманої пенсії. Після звільнення особа може подати заяву про поновлення виплати пенсії, і в певному порядку дійсно пенсія повинна бути виплачена. Але на рівні проєкту постанови зараз встановлюється правило, що ось цю недоотриману пенсію особи, які були засуджені за злочини проти основ нацбезпеки, не мають права отримувати”, — розповідає юристка.

Пастка з “російською пенсією”

Ще один критичний нюанс — механізм підтвердження того, що людина не отримує виплати від країни-агресора. Чинне законодавство дозволяє людині особисто декларувати цей факт. Натомість Мінсоцполітики пропонує покладатися на інформацію від правоохоронних органів.

За словами Олесі Ляшук, це створює правовий вакуум: незрозуміло, як саме силовики мають здобувати цю інформацію з окупованих територій чи з рф, і чому пенсіонер має залежати від спроможності органів надати таку довідку. Це відкриває простір для бюрократичних відмов.

Пенсія: власність чи подарунок від держави

Корінь проблеми правозахисники вбачають у різному трактуванні самої суті пенсійних виплат. Європейський суд з прав людини та міжнародна практика визначають пенсію як майно особи, яке вона заробила своєю працею та сплатою внесків. Відтак, позбавити цього майна можна лише у виняткових випадках, чітко прописаних законом.

Мінсоцполітики ж, на думку експертів, підходить до пенсій як до соціальної допомоги, яку можна регулювати та обмежувати власними постановами. Саме ця розбіжність і провокує постійні спроби уряду ввести додаткові територіальні чи процедурні обмеження, які згодом скасовуються судами.

“Чому виникають ці проблеми? Тому що в нас з Мінсоцом різні підходи з точки зору визначення пенсії. Що таке є пенсія? Загальноприйнятий підхід, який у тому числі встановлений на рівні Європейського суду, передбачає, що пенсія — це майно особи. Не соціальна виплата, якою її вважає Мінсоц. І фактично особа свою пенсію заробила давно, сплачуючи єдиний соціальний внесок. І для того, щоб позбавити особу пенсії або встановити якісь обмеження щодо її отримання, мають бути якісь суттєві порушення, вчинені особою. А оскільки Мінсоц вважає пенсію не як майно особи, а як соціальну виплату, то встановлює різні обмеження, які притаманні саме для отримання соціальних виплат. І тому, мабуть, через це виникають основні суперечності між правозахисниками і Мінсоцом з точки зору саме отримання пенсії”, — зауважила Олеся Ляшук.

65 Рад ВПО виступили єдиним фронтом

Резонансний проєкт постанови змусив об’єднатися спільноту переселенців. 65 Рад з питань внутрішньо переміщених осіб при обласних та місцевих адміністраціях направили спільне звернення до Міністра соціальної політики України Дениса Улютіна.

У своєму листі представники переселенців висловили категоричну незгоду із запропонованими змінами. Автори звернення нагадують, що попередні урядові рішення, зокрема постанова № 299, були кроком назустріч людям і скасовували дискримінаційні норми. Нинішня ж ініціатива — це крок назад.

Ради ВПО акцентують увагу на тому, що уряд намагається запровадити нові підстави для припинення виплат, базуючись на нечіткій “інформації від правоохоронних органів”. Такий підхід порушує принцип правової визначеності та створює ризики, коли людину можуть позбавити засобів до існування без суду і слідства, просто на основі непрозорих даних.

Особливе занепокоєння викликає поширення вимоги про підтвердження “неотримання російської пенсії” на випадки виплати допомоги на поховання та недоотриманої пенсії померлого. Закон таких вимог не містить, тож постанова фактично звужує права спадкоємців.

Підписанти звернення наполягають на вилученні з проєкту всіх норм, які встановлюють додаткові обмеження, не передбачені законами України, та закликають міністерство дотримуватися Конституції.

Читайте також:

Пенсія за подвійний стаж: як її розрахувати та хто може отримати

У суботу, 7 лютого, у відділенні КДЮСШ “Авангард” пройшов класифікаційний турнір з класичного жиму лежачи. Захід був присвячений військовим — Артему Конопацькому та Олександру Словачевському. 

Деталі — на Вільногірськ IN.UA

Подія розпочалася з представлення Героїв, яким був присвячений турнір, а також з промови про їх досягнення. 

Олександр Словачевський — Захисник України, який також опікується тваринами у Вільногірську. 

“У цей складний час, коли навколо війна, твоя відвага рятувати тварин — це світло у темряві”, — каже тренерка Наталія Зінчук, звертаючись до Олександра. 

Артем Конопацький боронить країну з серпня 2024 року, працював на Чернігівському та Сумському напрямках. Має низку нагород та відзнак. Незважаючи на тяжкі випробування, наразі Артем продовжує тренуватися. Він також виступив разом із спортсменами на турнірі. 

Захисникам було вручено подяки від відділення пауерліфтингу. Також військовим було передано солодощі від дітей. 

Окрім цього, подяку було вручено президенту федерації пауерліфтингу Дніпропетровської області Дерлюку Олегу Анатолійовичу. 

За підсумками змагань абсолютну першість вибороли серед дівчат: 

• Стороженко Вероніка — 1 місце; 
• Красілова Діана — 2 місце; 
• Корчагіна Марія — 3 місце. 

Серед юнаків: 

• Михайленко Артур — 1 місце; 
• Мягков Кирило — 2 місце; 
• Андрієвський Тихон — 3 місце. 

Серед жінок-ветеранок: 

• Черненко Тетяна — 1 місце; 
• Скляренко Антоніна — 2 місце; 
• Тарасенко Софія — 3 місце. 

Серед чоловіків: 

• Конопацький Артем, військовий ЗСУ — 1 місце; 
• Михайліченко Іван, військовий ЗСУ — 2 місце; 
• Юдченко Адам — 3 місце. 

Редакція Вільногірськ IN.UA вітає спортсменів та дякує Захисникам!

Читайте також:

“Дисципліна бʼє клас”: вихованці вільногірської КДЮСШ “Авангард” здобули нагороди на всеукраїнському турнірі