Важливо

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей?

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей? фото 2 15:30, 11 Березня 2025
Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей? фото 1
Вільногірський історико-краєзнавчий музей / фото Вільногірськ IN.UA

Історико-краєзнавчий музей у ліцеї №5 працює з 1984 року. Ще до повномасштабного вторгнення його відвідали десятки тисяч вільногірців та гостей міста, щоб дізнатися більше про історію Вільногірська.

Журналісти Вільногірськ IN.UA зацікавилися музеєм, знайшовши інформацію про нього на сайті ліцею. Наша редакція звернулася із запитом до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської громади, щоб дізнатися графік його роботи. Саме з цього питання розпочалося наше невелике розслідування про існування та доступність музею для відвідувачів.

Питання без відповіді

Згідно з відповіддю на запит редакції, Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірська повідомив, що усі заклади освіти Вільногірська підпорядковуються саме Департаменту, та серед них історико-краєзнавчий музей не значиться. Водночас ліцей №5, на базі якого функціонує музей, підпорядковується Департаменту.

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей? фото 2
Заклади освіти / скриншот з сайту Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської громади 

Департамент виявляє готовність до співпраці з громадськими організаціями, зазначає про свою відкритість, але пояснити, як працює єдиний історико-краєзнавчий музей, відкритий ще у 1984 році в ліцеї № 5, не може.

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей? фото 3
Відповідь на запит редакції / скриншот відповіді від Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської громади

Журналісти Вільногірськ IN.UA почали власне розслідування, щоб розібратися як працює музей, кому і як можна його відвідати, чи є він юридичною установою тощо. Спілкування з керівництвом Департаменту та ліцею №5 відбувалося виключно через офіційні запити. В усній формі керівництво відмовилось надавати пояснення, що затягувало процес.

Що відомо про Вільногірський музей

На офіційному сайті Вільногірського ліцею №5 краєзнавчому музею присвячений цілий розділ. Перелічені всі експозиції, які наразі існують в музеї, згадані всі екскурсоводи та всі причетні до його створення — на той час це були діти та їхні батьки. 

З дописів на сайті ліцею можна дізнатись, що музеєм пишаються, тішаться кількістю експонатів, відвідувачів та проведеними екскурсіями.

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей? фото 4
Довідка / скриншот з офіційного сайту Вільногірського ліцею №5

На офіційному сайті Вільногірської міської ради, в розділі Історична довідка, також є згадка про місцевий історико-краєзнавчий музей, де розповідається про першу директорку — Надію Чирву. В дописі підкреслюють, що вона доклала багато сил та енергії під час його створення.

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей? фото 5
Довідка / скриншот з сайту офіційного Вільногірської міської ради

Редакція громадського медіапорталу Вільногірськ IN.UA, який створений релокованою громадською організацією “Бахмутська Фортеця”, в перші дні свого перебування в місті відвідала історико-краєзнавчий музей. Тоді, організувати екскурсію допомогла вільногірка Тетяна Звягінцева та екссекретар Вільногірської міської ради Олександр Бобошко, а екскурсію про його створення, відомих вільногірців та розвиток провела керівниця Альона Шульгань. 

Ще до повномасштабного вторгнення рф в Україну, у музеї побували понад 30 тисяч осіб, і це не лише вільногірці, а й гості з різних міст країни, а також громадяни Канади, Швейцарії, Бельгії та США. 

В результаті візиту редакція створила низку статей про роботу музею. Так, наші читачі можуть дізнатися про “Козацтво та Дніпропетровщину”, “Історію війни – другої світової та російсько-української”, про історію створення Вільногірська.

Статус Вільногірського музею при ліцеї №5

Журналісти Вільногірськ IN.UA звернулися з запитом напряму до Вільногірського ліцею №5, оскільки Департамент соціально-гуманітарної політики повідомив, що музей не входить до складу структурних підрозділів.

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей? фото 6
Засновник музею / скриншот відповіді від Вільногірського ліцею №5Засновник музею / скриншот відповіді від Вільногірського ліцею №5

У Положенні про музей зазначено, що його засновником є ліцей №5. Це означає, що саме ліцей створив музей і відповідає за його діяльність.

Згідно з Господарським кодексом України, якщо у закладу (в цьому випадку – ліцею) є офіційний документ (Положення), де визначені принципи роботи музею, то це підтверджує, що музей є структурним підрозділом ліцею. 

Тобто музей не є окремою юридичною особою, а входить до складу ліцею та підпорядковується його керівництву.

Як можна зберегти пам’ять та історію Вільногірської громади

Тобто місце є, експозиція є, відвідувачі є, а Департамент, який відповідає за всі заклади освіти й отримує кошти на їх утримання, не визнає що має у структурі музей. Ліцей №5 – засновник музею, повідомляє, що не має такого структурного підрозділу, який при цьому має керівника і Положення.

Наказом від 30 грудня 2022 року керівником музею є Альона Шульгань. В її обов’язки входить зокрема організація роботи музею, збереження його фонду та ведення документації.

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей? фото 7
Керівниця музею / скриншот відповіді від Вільногірського ліцею №5

Одним з принципових питань, яке стосується форми власності, є питання балансоутримувача експонатів. Якщо музей не є окремою юридичною установою, а засновники музею не визнають його у своїй структурі, то відповідно керівництво ліцею не несе відповідальності за майно. У відповіді нижче вказано, що відповідальність за збереження фондів несе керівниця музею. Станом на 11 березня редакція Вільногірськ IN.UA має підтвердження про:

  • форму власності музею, яка є не прозорою;
  • за експозиції музею, єдиним джерелом памʼяті громади, відповідальна одна особа, призначена внутрішнім наказом;
  • музей недоступний для мешканців та гостей громади.     

Міська рада досі не зареєструвала музей, як відповідну установу. На лютневій сесії депутати затвердили базову мережу закладів освіти, яка не включає історико-краєзнавчий музей у ліцеї №5, як окрему установу. Це означає, що на офіційному рівні музей не має статусу закладу культури, що обмежує його можливості щодо фінансування та розвитку. 

Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей? фото 8
Перелік офіційно затверджених закладів культури у Вільногірську / скриншот відповіді від Вільногірської міської ради

Що думають про музей депутати?

Редакція Вільногірськ IN.UA на пленарному засіданні звернулася за коментарем до голови депутатської комісії з питань освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, молоді, соціального захисту населення та зв’язків з громадськістю і ЗМІ Ірини Тхоренко, щоб дізнатися її думку щодо статусу музею та можливості його відокремлення в окрему юридичну установу. За словами голови комісії, питання роботи музею регулюється чинним законодавством, і жодних ініціатив щодо його статусу не передбачається. Вона не уточнила яким самим законодавством. 

“Ми працюємо відповідно до вимог чинного законодавства”, — зазначила вона у відповідь на запитання, чи доцільно зробити музей окремою юридичною установою.

Коментар від Ірини Тхоренко / відео Вільногірськ IN.UA

Ірина Бойко начальниця відділу освіти та депутатка на питання журналістів чи потрібно музей переносити в окреме приміщення, з метою відвідування його усіма бажаючими, відмовилась коментувати особисто.

“Я дала вам офіційну відповідь листом”, – пояснила Ірина Бойко. 

Що вільногірці знають про музей

Також редакція Вільногірськ IN.UA провела опитування серед мешканців Вільногірська, чи знають вони про роботу єдиного краєзнавчого музею в місті. Серед опитаних мало хто відразу згадував, що є такий музей, хтось казав, що не знає де він розташований і як працює.

Наразі вільногірці не можуть відвідати музей, бо в умовах воєнного стану в закладі освіти запроваджена жорстка пропускна система, таку відповідь редакція Вільногірськ IN.UA отримали від ліцею №5. Тому не можливо реалізувати пропозицію, як зазначена на сайті ліцею: 

“Музей — це гордість нашого ліцею! Завітайте туди обов’язково!”

Перенесення історико-краєзнавчого музею в окрему будівлю чи забезпечення окремого входу, дозволить вільне відвідування установи вільногірцями та гостями громади. Заснування окремої юридичної установи або відокремленого підрозділу, може надати можливості для розвитку, збереження пам’яті, фінансування з різних джерел, у тому числі участі в грантових програмах. Наявність окремої структури може передбачати додаткове фінансування з бюджету, та громада має визначитись чи хоче вона зберігати пам’ять і вкладати в це ресурси.

Читайте також:

Підписуйтесь

Наслідки вибуху у Вільногірську: розпочато закупівлі ремонтних робіт

Наслідки вибуху у Вільногірську: розпочато закупівлі ремонтних робіт фото 3 13:00, 22 Квітня 2026
Наслідки вибуху у Вільногірську: розпочато закупівлі ремонтних робіт фото 9
Наслідки вибуху у Вільногірську/ фото Вільногірськ IN.UA

Комунальне підприємство “Управляюча компанія “Жилкомсервіс” Вільногірської міської ради оголосило 2 закупівлі на Prozorro, які стосуються будинку за адресою Захисників України, 1Б, де нещодавно стався вибух

Про це йдеться на Prozorro. 

Перша закупівля стосується поточного ремонту покрівлі житлового будинку на суму 198 857,91 гривень. 

Договір підписали з фізичною особою-підприємцем Садовничим Анатолієм Анатолійовичем, зареєстрованим в місті Київ. ФОП є переможцем у 200-та закупівлях на суму 13,26 мільйонів гривень. Робота має бути виконана по 31 грудня 2026 року. 

Друга закупівля — поточний ремонт огороджувальних конструкцій даху, відновлення та ремонт вентиляційних каналів на даху будівлі. Загальна сума — 198 616, 28 гривень. 

Переможцем став місцевий ФОП Гляненко Сергій Миколайович. Він вже переміг у 141-й закупівлі на суму 15,11 мільйонів гривень. 

Зокрема, у нього Вільногірська центральна міська лікарня у грудні 2025 року закуповувала плинтус, лінолеум, натяжні стелі, двері, флізелінові стрічки для гіпсокартону, пʼять радіаторів опалення та багато інших позицій. 

Нагадаємо, що раніше на усунення наслідків аварії міська рада виділила додаткові 3 мільйони в резервний фонд. За словами міського голови, ці кошти планували використати на першочергові роботи та підтримку людей, які постраждали через вибух.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Двічі підривався на міні, але вижив”: історія ветерана з Вільногірська, який пройшов Афганістан

“Двічі підривався на міні, але вижив”: історія ветерана з Вільногірська, який пройшов Афганістан фото 4 12:00, 22 Квітня 2026
“Двічі підривався на міні, але вижив”: історія ветерана з Вільногірська, який пройшов Афганістан фото 10
Ветеран Олександр Колєснік / фото, Вільногірськ IN.UA

Він пережив війну в Афганістані, ліквідовував наслідки Чорнобильської катастрофи, отримав бойову нагороду і вже у незалежній Україні знову взявся за службу. Ветеран Олександр Колєснік із Вільногірська – людина, чия біографія охоплює одразу кілька епох і трагедій.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з ним про життя, війну, справедливість і те, чому ветерани сьогодні змушені справлятися самі.

Дитинство, армія і дорога в Афганістан

Олександр Колєснік народився у селі Комісарівка П’ятихатського району. Після школи навчався у Дніпрі, але довго цивільним життям пожити не встиг – його призвали до армії.

Жодного вибору тоді не було.

“Раніше не питали – хочеш чи не хочеш. Куди попав, туди й попав”, – замислившись згадує він.

Після військового навчання його направили до Афганістану, у провінцію Газні. Там він провів два роки служби.

Підриви, бій і нагорода за відвагу

Найбільше у пам’яті ветерана – бойові епізоди 1986 року. Двічі він підривався на міні, і ці моменти, каже, не стираються з пам’яті. Під час одного з таких випадків підрозділ потрапив у засідку.

“Був підрив, потім одразу бій. Загинув наш старший лейтенант. Ми залишилися удвох, обидва поранені”, – розповідає Колєснік.

Попри поранення і контузію, він зумів зорієнтуватися та викликати підмогу. Евакуація врятувала життя.

За цей бій він отримав орден Червоної Зірки.

Примітка. Орден Червоної Зірки – це одна з найперших і найпоширеніших радянських військових нагород, заснована 6 квітня 1930 року. Він вручався за визначні заслуги в обороні СРСР, зміцненні державної безпеки, а також за відвагу у воєнний та мирний час.

“Мене нагородили за той випадок, коли ми потрапили в засаду”, – каже він.

“Двічі підривався на міні, але вижив”: історія ветерана з Вільногірська, який пройшов Афганістан фото 11
Олександр Колєснік у міні-музеї ради ветеранів / фото, Вільногірськ IN.UA

Як війна змінює людину

За словами ветерана, війна не минає безслідно – вона змінює не лише обставини, а й саму людину.

“Після війни зовсім інакше дивишся на життя. Розумієш, що воно таке насправді”, – пояснює він.

Те, що раніше здавалося буденним, після фронту набуває іншого значення. Армія, каже чоловік, навчила його головному принципу – жити по справедливості і по совісті.

“Двічі підривався на міні, але вижив”: історія ветерана з Вільногірська, який пройшов Афганістан фото 12
Почесна грамота організації ветеранів Афганістану / фото, Вільногірськ IN.UA

Чорнобиль: страх, про який не говорили

Повернувшись із Афганістану, Олександр працював водієм. У 1988 році його відправили до Чорнобильської зони.

Він не був безпосередньо на реакторі, але займався перевезенням зараженого ґрунту.

“Страх був – через радіацію. Але тоді багато чого не розповідали. Ми не знали всієї правди”, – згадує він.

У той час уже тривало будівництво Славутича – нового міста для переселенців із зони відчуження. Його зводили унікальним способом: до роботи долучилися різні республіки тодішнього СРСР, і кожна будувала свій окремий мікрорайон.

Так з’явилися квартали, створені будівельниками з Литви, Грузії, Латвії, Вірменії, України та інших республік. Кожен із них мав свої архітектурні особливості – від планування вулиць до стилю будинків і навіть озеленення.

“Кожна республіка будувала свій квартал. Дуже гарне місто вийшло”, – згадує ветеран.

Знову у строю: служба в ДФТГ

Після початку повномасштабної війни він не залишився осторонь – вступив до добровольчого формування територіальної громади.

Рішення пояснює просто: “Поступив по совісті. Я знаю, що таке війна”.

Водночас підкреслює: сучасна війна зовсім інша.

“Зараз – це війна дронів. У нас такого не було”, – говорить він.

Голова Ради ветеранів: проблеми без прикрас

Сьогодні Олександр Колєснік очолює Раду ветеранів у Вільногірську.

Однак каже: ветеранська спільнота нині стикається з серйозними труднощами.

“Двічі підривався на міні, але вижив”: історія ветерана з Вільногірська, який пройшов Афганістан фото 13
Українська спілка ветеранів Афганістану / фото, Вільногірськ IN.UA

Найбільша проблема – відсутність навіть базових ресурсів.

“У нас немає навіть техніки – ні комп’ютера, ні принтера. Все робимо своїми силами”, – розповідає ветеран.

Частково допомогу обіцяють, але системної підтримки, за його словами, бракує.Держава виплачує пенсії та разову щорічну допомогу.

“Хочеться, щоб нас не забували”, – каже Олександр.

Раніше ветеранів підтримували й організації, але через війну ці програми практично зникли.

Звернення до молоді: “Краще спорт, ніж вулиця”

Олександр Колєснік переконаний: багато залежить від молодого покоління. І саме зараз важливо, куди воно спрямовує свою енергію.

Він закликає підлітків не марнувати час безцільно.

“Краще займатися спортом, ніж просто тинятися по дворах”, – каже він.

На його думку, молоді бракує організованого дозвілля – гуртків, секцій, можливостей для розвитку.

Принцип життя – справедливість

Попри пережите, ветеран залишається вірним простому правилу:

“Я люблю, щоб було все по справедливості і по совісті”.

Саме цей принцип, за його словами, допоміг пройти війну, Чорнобиль і всі випробування життя.

Історія Олександра Колєсніка – це не лише про минуле. Це про відповідальність, пам’ять і те, як люди, які вже пережили війну, знову стають до строю. І водночас – про те, що навіть сьогодні вони часто залишаються сам на сам зі своїми проблемами.

Підписуйтесь

Наслідки вибуху у Вільногірську: розпочато закупівлі ремонтних робіт фото 5

Наслідки вибуху у Вільногірську: розпочато закупівлі ремонтних робіт

Комунальне підприємство “Управляюча компанія “Жилкомсервіс” Вільногірської міської ради оголосило 2 закупівлі на Prozorro, які стосуються будинку за адресою Захисників України, 1Б, де нещодавно стався вибух.  […]

13:00, 22.04.2026 Єва Буянова
“Двічі підривався на міні, але вижив”: історія ветерана з Вільногірська, який пройшов Афганістан фото 6
Історії

“Двічі підривався на міні, але вижив”: історія ветерана з Вільногірська, який пройшов Афганістан

Він пережив війну в Афганістані, ліквідовував наслідки Чорнобильської катастрофи, отримав бойову нагороду і вже у незалежній Україні знову взявся за службу. Ветеран Олександр Колєснік із […]

12:00, 22.04.2026 Діана Попович
Як швидко отримати довідки ОК-5 та ОК-7: детальна інструкція від Пенсійного фонду фото 7

Як швидко отримати довідки ОК-5 та ОК-7: детальна інструкція від Пенсійного фонду

Українці продовжують активно звертатися за отриманням довідок ОК-5 та ОК-7, які необхідні для розрахунку пенсій, лікарняних та соціальних виплат. За інформацією органів Пенсійного фонду України, […]

09:59, 22.04.2026 Дмитро Скопіч
“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції  фото 8
Історії

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції 

Поки частина продавців торгує молочною продукцією без перевірок і витрат, фермерка Ольга з села Мотронівка Вільногірської громади доводить якість своєї продукції щодня — лабораторіями, ветеринарним […]

16:00, 21.04.2026 Єва Буянова
“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 9

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду

У непростий для медицини час Вільногірська центральна міська лікарня намагається не лише втримати стабільну роботу, а й поступово розвиватися. Лікарня поступово відновлюється, але потребує людей, […]

13:30, 21.04.2026 Діана Попович