Чи стане Вільногірський історико-краєзнавчий музей відкритим для людей?

Історико-краєзнавчий музей у ліцеї №5 працює з 1984 року. Ще до повномасштабного вторгнення його відвідали десятки тисяч вільногірців та гостей міста, щоб дізнатися більше про історію Вільногірська.

Журналісти Вільногірськ IN.UA зацікавилися музеєм, знайшовши інформацію про нього на сайті ліцею. Наша редакція звернулася із запитом до Департаменту соціально-гуманітарної політики Вільногірської громади, щоб дізнатися графік його роботи. Саме з цього питання розпочалося наше невелике розслідування про існування та доступність музею для відвідувачів.

Питання без відповіді

Згідно з відповіддю на запит редакції, Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірська повідомив, що усі заклади освіти Вільногірська підпорядковуються саме Департаменту, та серед них історико-краєзнавчий музей не значиться. Водночас ліцей №5, на базі якого функціонує музей, підпорядковується Департаменту.

Департамент виявляє готовність до співпраці з громадськими організаціями, зазначає про свою відкритість, але пояснити, як працює єдиний історико-краєзнавчий музей, відкритий ще у 1984 році в ліцеї № 5, не може.

Журналісти Вільногірськ IN.UA почали власне розслідування, щоб розібратися як працює музей, кому і як можна його відвідати, чи є він юридичною установою тощо. Спілкування з керівництвом Департаменту та ліцею №5 відбувалося виключно через офіційні запити. В усній формі керівництво відмовилось надавати пояснення, що затягувало процес.

Що відомо про Вільногірський музей

На офіційному сайті Вільногірського ліцею №5 краєзнавчому музею присвячений цілий розділ. Перелічені всі експозиції, які наразі існують в музеї, згадані всі екскурсоводи та всі причетні до його створення — на той час це були діти та їхні батьки. 

З дописів на сайті ліцею можна дізнатись, що музеєм пишаються, тішаться кількістю експонатів, відвідувачів та проведеними екскурсіями.

На офіційному сайті Вільногірської міської ради, в розділі Історична довідка, також є згадка про місцевий історико-краєзнавчий музей, де розповідається про першу директорку — Надію Чирву. В дописі підкреслюють, що вона доклала багато сил та енергії під час його створення.

Редакція громадського медіапорталу Вільногірськ IN.UA, який створений релокованою громадською організацією “Бахмутська Фортеця”, в перші дні свого перебування в місті відвідала історико-краєзнавчий музей. Тоді, організувати екскурсію допомогла вільногірка Тетяна Звягінцева та екссекретар Вільногірської міської ради Олександр Бобошко, а екскурсію про його створення, відомих вільногірців та розвиток провела керівниця Альона Шульгань. 

Ще до повномасштабного вторгнення рф в Україну, у музеї побували понад 30 тисяч осіб, і це не лише вільногірці, а й гості з різних міст країни, а також громадяни Канади, Швейцарії, Бельгії та США. 

В результаті візиту редакція створила низку статей про роботу музею. Так, наші читачі можуть дізнатися про “Козацтво та Дніпропетровщину”, “Історію війни – другої світової та російсько-української”, про історію створення Вільногірська.

Статус Вільногірського музею при ліцеї №5

Журналісти Вільногірськ IN.UA звернулися з запитом напряму до Вільногірського ліцею №5, оскільки Департамент соціально-гуманітарної політики повідомив, що музей не входить до складу структурних підрозділів.

У Положенні про музей зазначено, що його засновником є ліцей №5. Це означає, що саме ліцей створив музей і відповідає за його діяльність.

Згідно з Господарським кодексом України, якщо у закладу (в цьому випадку – ліцею) є офіційний документ (Положення), де визначені принципи роботи музею, то це підтверджує, що музей є структурним підрозділом ліцею. 

Тобто музей не є окремою юридичною особою, а входить до складу ліцею та підпорядковується його керівництву.

Як можна зберегти пам’ять та історію Вільногірської громади

Тобто місце є, експозиція є, відвідувачі є, а Департамент, який відповідає за всі заклади освіти й отримує кошти на їх утримання, не визнає що має у структурі музей. Ліцей №5 – засновник музею, повідомляє, що не має такого структурного підрозділу, який при цьому має керівника і Положення.

Наказом від 30 грудня 2022 року керівником музею є Альона Шульгань. В її обов’язки входить зокрема організація роботи музею, збереження його фонду та ведення документації.

Одним з принципових питань, яке стосується форми власності, є питання балансоутримувача експонатів. Якщо музей не є окремою юридичною установою, а засновники музею не визнають його у своїй структурі, то відповідно керівництво ліцею не несе відповідальності за майно. У відповіді нижче вказано, що відповідальність за збереження фондів несе керівниця музею. Станом на 11 березня редакція Вільногірськ IN.UA має підтвердження про:

• форму власності музею, яка є не прозорою;
• за експозиції музею, єдиним джерелом памʼяті громади, відповідальна одна особа, призначена внутрішнім наказом;
• музей недоступний для мешканців та гостей громади.     

Міська рада досі не зареєструвала музей, як відповідну установу. На лютневій сесії депутати затвердили базову мережу закладів освіти, яка не включає історико-краєзнавчий музей у ліцеї №5, як окрему установу. Це означає, що на офіційному рівні музей не має статусу закладу культури, що обмежує його можливості щодо фінансування та розвитку. 

Що думають про музей депутати?

Редакція Вільногірськ IN.UA на пленарному засіданні звернулася за коментарем до голови депутатської комісії з питань освіти, охорони здоров’я, культури, спорту, молоді, соціального захисту населення та зв’язків з громадськістю і ЗМІ Ірини Тхоренко, щоб дізнатися її думку щодо статусу музею та можливості його відокремлення в окрему юридичну установу. За словами голови комісії, питання роботи музею регулюється чинним законодавством, і жодних ініціатив щодо його статусу не передбачається. Вона не уточнила яким самим законодавством. 

“Ми працюємо відповідно до вимог чинного законодавства”, — зазначила вона у відповідь на запитання, чи доцільно зробити музей окремою юридичною установою.

Ірина Бойко начальниця відділу освіти та депутатка на питання журналістів чи потрібно музей переносити в окреме приміщення, з метою відвідування його усіма бажаючими, відмовилась коментувати особисто.

“Я дала вам офіційну відповідь листом”, – пояснила Ірина Бойко. 

Що вільногірці знають про музей

Також редакція Вільногірськ IN.UA провела опитування серед мешканців Вільногірська, чи знають вони про роботу єдиного краєзнавчого музею в місті. Серед опитаних мало хто відразу згадував, що є такий музей, хтось казав, що не знає де він розташований і як працює.

Наразі вільногірці не можуть відвідати музей, бо в умовах воєнного стану в закладі освіти запроваджена жорстка пропускна система, таку відповідь редакція Вільногірськ IN.UA отримали від ліцею №5. Тому не можливо реалізувати пропозицію, як зазначена на сайті ліцею: 

“Музей — це гордість нашого ліцею! Завітайте туди обов’язково!”

Перенесення історико-краєзнавчого музею в окрему будівлю чи забезпечення окремого входу, дозволить вільне відвідування установи вільногірцями та гостями громади. Заснування окремої юридичної установи або відокремленого підрозділу, може надати можливості для розвитку, збереження пам’яті, фінансування з різних джерел, у тому числі участі в грантових програмах. Наявність окремої структури може передбачати додаткове фінансування з бюджету, та громада має визначитись чи хоче вона зберігати пам’ять і вкладати в це ресурси.

Читайте також:

• У Вільногірську вшанують пам’ять загиблого захисника України
• У Вільногірську вшанували 211-ту річницю від Дня народження Тараса Шевченка

Наприкінці 2025 року у Вільногірську розпочалися роботи над декількома дороговартісними об’єктами, такими, як ремонт приміщення для Центру надання соціальних послуг та заміна вуличного освітлення. Втім, не всі вважають таке використання коштів раціональним і доречним під час війни.

Про це в інтерв’ю Вільногірськ IN.UA розповів військовий Володимир Клименко.

Володимир — військовий з Вільногірська, який звільнився зі служби за сімейними обставинами. Він став на захист країни з початку повномасштабного вторгнення, де ніс службу у Кременній та Лимані. Володимир висловив свою думку, що під час війни пріоритетом для громад має бути не благоустрій, а збереження життів українських військових.

Додамо, під час одного з опитувань Вільногірськ IN.UA редакція познайомилися з Володимиром і вирішили опублікувати його думку щодо бюджетних витрат громад у період війни.

Розкажіть, будь ласка, про свій шлях: чому у 2022 році ви вирішили піти добровольцем?

— Коли почалась війна, мені це не було байдужим. Я свій шлях знав ще з 2019 року і всіх попереджав. У 2021 році я вже їздив по полігонах, тренувався з “Азовом”, ТРО та іншими підрозділами. Я громадянин, мені “ не яка різниця” це моє кредо! Тому 26 лютого 2022 року я пішов у військомат. Ніс службу у Кременній та Лимані.

Ви висловлювали думку, що частину коштів міська рада витрачає на потреби, які можна реалізувати після війни. Чому, на вашу думку, ці проєкти не є першочерговими саме зараз?

— Освітлення можна зробити після війни. Натомість зараз необхідно зосередитися на збереженні життів військових, їхньому оснащенні та медичному забезпеченні. Коли гинуть побратими, всі ресурси мають бути спрямовані на оборону й підтримку солдатів, адже проєкти благоустрою не є першочерговими в умовах щоденних втрат. Найважливіше — зменшити втрати на фронті. Для цього потрібна реальна допомога від держави, громад і цивільних. Плафони, ліхтарі та благоустрій можуть зачекати, а людське життя — ні. Той, хто не втрачав побратимів, не завжди усвідомлює ціну таких рішень.

Яких ресурсів найбільше потребують військові на фронті?

— Техніки, засобів спостереження, медикаментів. У мене загинув командир взводу. У хлопців елементарно не було тепловізора. Вночі противник закидав позиції боєприпасами — загинуло шість людей. Цього можна було уникнути. І таких історій багато. Є ситуації, коли поранених не можуть евакуювати просто через нестачу техніки. Я сам збирав і передавав медикаменти побратимам — те, чого бракувало. Активно залучені максимум 5–7 людей. Іншим байдуже І така ситуація не Тільки у Вільногірську… Нещодавній обстріл П’ятихаток, а як вони пишалися будівництвом фонтану…Покровськ в якому ще рік тому висаджували троянди. Що зараз з Покровськом (ставить риторичне запитання – прим.ред). Якщо так піде далі — те саме може бути і тут.

Як, на вашу думку, місцева влада може ефективніше підтримувати військових і зберігати життя бійців?

— Місцева влада повинна втертися в важливість ситуації та шукати всі можливі ресурси. Це стосується також збору коштів від громади для потреб військових, аби забезпечити їх всім необхідним. Якби всі громади об’єднали ресурси й звернулися до Міністерства оборони, до Президента з чіткою вимогою: “Шукайте кошти, купуйте засоби захисту, рятуйте життя” — результат був би інший.

Чи потрібно, аби міська рада залучала до обговорення жителів, куди спрямовуються бюджетні кошти?

— Так, залучення жителів до обговорень необхідне. Як платник податків, я маю повне право знати, куди йдуть сплачені мною кошти. Це логічно та справедливо.

Яке повідомлення ви хотіли б донести до представників місцевої влади?

— Я хочу, щоб кожен із них побував “на нулі” й спробував вижити лише на державному забезпеченні — без допомоги волонтерів.Тоді, можливо, прийде розуміння, що і як насправді працює. Бо інакше — не зрозуміють.

Що місцева влада може зробити для підтримки ветеранів уже зараз?

— Державна підтримка в цілому є. Питання пересування, та забезпечення житлом, тут все індивідуально. Потрібна робота з кожною людиною окремо.

Читайте також:

У Вільногірську за майже 800 тисяч гривень проведуть реконструкцію зовнішнього освітлення на Площі Героїв

Вільногірці цьогоріч не економлять на різдвяних подарунках для похресників: більшість опитаних готові витратити на презент від 500 до 1000 гривень, свідчать результати опитування. 

Редакція Вільногірськ IN.UA зʼясувала, яку суму грошей вільногірці готові подарувати похресникам, від чого залежить сума та як правильно дарувати гроші. 

Результати опитування: що дарувати похресникам

Редакція Вільногірськ IN.UA провела опитування серед читачів, щоб з’ясувати, які подарунки та суми зазвичай дарують похресникам. Результати розподілилися наступним чином:

Більшість опитаних, майже третина,вважає оптимальною сумою від 500 до 1000 гривень. Водночас кожен п’ятий респондент готовий дарувати понад 1000 гривень.

Від чого залежить сума 

Сума грошового подарунка залежить від кількох ключових факторів: 

• ступінь близькості з людиною: зазвичай чим ближча людина, тим більшу суму дарують; для родичів та друзів можна подарувати значно більше, аніж колегам та далеким знайомим; 
• вік людини: дорослим прийнято дарувати суму вищу за дітей або підлітків; 
• масштаб святкування: Якщо святкування проходить у ресторані чи іншому закладі, де організація пов’язана з великими витратами, розмір подарунка можна збільшити, щоб частково покрити витрати.
• фінансові можливості: звісно, кожен дарувальник повинен орієнтуватися в першу чергу на свої можливості, а не намагатися вразити сумою подарунку. 

Як правильно дарувати гроші 

Згідно з етикетом, гроші не прийнято дарувати просто так, з рук у руки. Їх слід покласти в конверт — це не лише виглядає акуратніше, а й дозволяє зберегти конфіденційність суми, особливо якщо гостей багато, щоб уникнути непотрібних розмов. Коли ви передаєте конверт, обов’язково привітайте, скажіть кілька теплих слів і побажань.

Читайте також: 

Не за всі гроші світу: що подарувати на новорічні свята  у Вільногірську — підбірка бюджетних ідей