Редакція Вільногірськ IN.UA продовжує серію публікацій про майно та доходи посадовців Вільногірської міської ради. 

У цьому матеріалі журналісти зібрали інформацію про майно та доходи секретаря Вільногірської міської ради Антона Боклага.

Статки Антона Боклага

Як відомо з декларації оприлюдненої Антоном Боклагом на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) його основний дохід, у 2024 році, надійшов у вигляді заробітної плати на посаді начальника відділу комунікацій, інформаційних технологій та внутрішньої політики департаменту соціально-гуманітарної політики, на загальну суму у 202,3 тисячі гривень. Цю суму він отримав за період січень-жовтень 2024 року, або приблизно 20 тисяч гривень на місяць.

Вже на посаді секретаря Вільногірської міської ради, за 2 місяці після обрання 31 жовтня, Антон Боклаг отримав заробітну плату на загальну суму 129 063 гривень або приблизно 64,5 тисячі гривень на місяць.

Варто зазначити, що крім посади секретаря Вільногірської міської ради, Антон Боклаг є членом благодійної організації “Благодійний фонд “Вільногірськ”.

Крім заробітної плати Антон Боклаг задекларував 1000 гривень отриманих від “Зимової єПідтримки” та 785 гривень отриманих від Приватбанку, вказаних як “інші доходи”.

Марина Боклаг, дружина Антона Боклага, працює у Комунальній установі “Інклюзивно-ресурсний центр” Вільногірської міської ради Дніпропетровської області. Однак вона не надала інформацію про доходи.

Майно Антона Боклага

Крім того, Антон Боклаг задекларувала квартиру площею 47,3 метра квадратних та легковий автомобіль GEELY. Квартира перебуває у його власності з 2017 року, а вказана вартість житла складає 91141 гривні. Автомобіль марки GEELY, 2011 року випуску, секретар міської ради придбав у 2024 році. Вказана вартість автівки складає 50 тисяч гривень. 

Нагадаємо, що заступниця міського голови Вільногірська Інна Петруша отримала 652,2 тисячі гривень заробітної плати у 2024 році, що становить приблизно 54,3 тисячі гривень на місяць. 

Тим часом у 2024 році, дружина міського голови Вільногірська Ольга Василенко придбала квартиру вартістю 760 тисяч гривень у лютому 2024 року, яку вказав у свої декларації Володимир Василенко.

Примітка. Відповідно до статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” представники місцевого самоврядування зобов’язані щорічно подавати декларації про свої доходи та майно.

Читайте також:

• Які події відбулися у Вільногірську: дайджест новин з 31 брезня по 4 квітня
• Вільногірська міська рада відкриє аукціон з продажу права оренди земельної ділянки

Верхньодніпровськ — місто, що зберігає у своїх затишних вулицях десятки захованих історій. На перший погляд спокійне й камерне, воно приховує у старих фасадах відлуння дворянських балів, приватних театрів, ремісничих майстерень та культурних осередків минулого.

Усе це оживає під час пішої екскурсії, яку проводить директорка Верхньодніпровського історичного музею Наталія Іванівна Коновал.

Початок історії: від дитячого будинку до старого проспекту

Біля музею гуртуються відвідувачі, і саме з цього місця почалася подорож Верхньодніпровськом.

“Хочу вам сказати, — починає пані Наталія, — що там, де зараз знаходиться музей раніше був дитячий будинок імені Кірова”. Саме з цього місця стартує прогулянка. Колись тут стояв гарний приватний будинок, а поруч — ресторан “Славутич”, де нині торговий центр.

Ціла територія дитбудинку була важливою частиною післявоєнної історії міста. Екскурсовод згадує історію чоловіка, який нещодавно віднайшов на кладовищі могилу директора того дитячого будинку — Мічника, і прагне відновити пам’ять про нього. Такі особисті історії повертають емоційний вимір місцям, які ми часто сприймаємо просто як будівлі.

Далі шлях веде до проспекту, який у місті й досі звично називають “Каштановим”. “До 1979 року тут були лише одноповерхові будиночки, — пригадує екскурсовод. — А коли місто відзначало 200-річчя, проспект перебудували. Верхньодніпровськ тоді називали “маленьким Києвом” — настільки затишно стало”. Сьогодні це одна з найатмосферніших частин міста — з рівними рядами каштанів і доглянутими фасадами.

Історичні будівлі, що зберегли свій характер

На маршруті трапляються об’єкти, які цікаві не лише архітектурою, а й тим, що пережили кілька епох. Колишня телефонно-телеграфна станція діяла тут у 1911–1920-х роках. Поруч стоїть старе царське казначейство — одна з перших кам’яних будівель Верхньодніпровська. Воно унікальне тим, що зберегло власне призначення: тут і сьогодні працює фінансова установа.

Справжньою окрасою міста є “Дім із годинником”, зведений у другій половині XIX століття. Його називали “Генеральською дачею”, адже тут відпочивав Катеринославський генерал-губернатор. “На першому поверсі була велика зала, де збиралися дворяни, проводилися бали, музичні вечори”, — розповідає Наталія Коновал. Сьогодні будівля все ще зберігає атмосферу світського життя свого часу.

Поруч — інша важлива споруда, яка колись слугувала столярною майстернею, а згодом — торговельною організацією “Міжторг”. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес повернення майна, відібраного у приватних власників у попередні десятиліття. Тоді й були знайдені документи на цю будівлю, і її повернули спадкоємцям. Згодом її придбали нові власники, і сьогодні вона відома як “Верхауз” — Верхньодніпровська хата.

Театральні та культурні осередки минулого

У центрі маршруту — будівля колишнього кінотеатру “Гастелло”. Попри те, що багато хто вважає його спорудженим у 1930-х, архітектура свідчить про старші витоки. “Колись тут був театр, — пояснює екскурсовод. — Верхньодніпровці — дуже творчі люди, тож вистави й концерти були регулярними”. Згодом театр поступився місцем кіносеансам, і будівля стала одним із культурних центрів міста.

Ще одна виразна споруда — цегляний будинок з червоною та білою цеглою, кованими балконами та сходами на другий поверх. За різних часів тут працювали музей, бібліотека й музична школа. Хоча сьогодні будівля пустує, вона залишається архітектурною родзинкою Верхньодніпровська.

Місто, що дихає річкою

На завершення екскурсії Наталія Іванівна звертає увагу на планування міста: вулиці Верхньодніпровська пролягають паралельно до Дніпра, а інші — перпендикулярно. “Це зроблено спеціально, щоб із річки надходило прохолодне повітря. Так само побудоване й Запоріжжя”, — пояснює вона.

Прогулянка з Наталією Коновал показує Верхньодніпровськ таким, яким його часто не помічають. Місто відкривається через маленькі історії: тут був дитячий будинок, там — телефонна станція, далі ‒ будівля, де колись танцювали на балах.

Читайте також:

“Якір у степу”: морська історія Вільногірська

Уряд оголосив про старт програми “Зимова підтримка”, яка передбачає одноразову виплату 1000 гривень для вразливих категорій населення з метою посилення соціальної допомоги в передзимовий період.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.

Хто отримає виплати

Виплата 1000 гривень не замінює чинних соціальних програм, а доповнює їх. Отримати допомогу зможуть сім’ї з дітьми різних категорій, одинокі пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші громадяни, які проживають в Україні.

Ці кошти можна буде витратити на найбільш необхідні перед зимою товари та послуги:

• ліки;
• поштові та комунальні послуги;
• книги;
• благодійні внески.

Подати заяву на отримання допомоги для дітей можна буде з 15 листопада у застосунку “Дія” або у відділеннях Укрпошти. Після нарахування кошти можна витрачати до 30 червня 2026 року.

Читайте також:

Компенсація за втрачене житло: як ВПО зможуть подати заяву