Редакція Вільногірськ IN.UA продовжує серію публікацій про майно та доходи посадовців Вільногірської міської ради. 

У цьому матеріалі журналісти зібрали інформацію про майно та доходи секретаря Вільногірської міської ради Антона Боклага.

Статки Антона Боклага

Як відомо з декларації оприлюдненої Антоном Боклагом на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) його основний дохід, у 2024 році, надійшов у вигляді заробітної плати на посаді начальника відділу комунікацій, інформаційних технологій та внутрішньої політики департаменту соціально-гуманітарної політики, на загальну суму у 202,3 тисячі гривень. Цю суму він отримав за період січень-жовтень 2024 року, або приблизно 20 тисяч гривень на місяць.

Вже на посаді секретаря Вільногірської міської ради, за 2 місяці після обрання 31 жовтня, Антон Боклаг отримав заробітну плату на загальну суму 129 063 гривень або приблизно 64,5 тисячі гривень на місяць.

Варто зазначити, що крім посади секретаря Вільногірської міської ради, Антон Боклаг є членом благодійної організації “Благодійний фонд “Вільногірськ”.

Крім заробітної плати Антон Боклаг задекларував 1000 гривень отриманих від “Зимової єПідтримки” та 785 гривень отриманих від Приватбанку, вказаних як “інші доходи”.

Марина Боклаг, дружина Антона Боклага, працює у Комунальній установі “Інклюзивно-ресурсний центр” Вільногірської міської ради Дніпропетровської області. Однак вона не надала інформацію про доходи.

Майно Антона Боклага

Крім того, Антон Боклаг задекларувала квартиру площею 47,3 метра квадратних та легковий автомобіль GEELY. Квартира перебуває у його власності з 2017 року, а вказана вартість житла складає 91141 гривні. Автомобіль марки GEELY, 2011 року випуску, секретар міської ради придбав у 2024 році. Вказана вартість автівки складає 50 тисяч гривень. 

Нагадаємо, що заступниця міського голови Вільногірська Інна Петруша отримала 652,2 тисячі гривень заробітної плати у 2024 році, що становить приблизно 54,3 тисячі гривень на місяць. 

Тим часом у 2024 році, дружина міського голови Вільногірська Ольга Василенко придбала квартиру вартістю 760 тисяч гривень у лютому 2024 року, яку вказав у свої декларації Володимир Василенко.

Примітка. Відповідно до статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” представники місцевого самоврядування зобов’язані щорічно подавати декларації про свої доходи та майно.

Читайте також:

• Які події відбулися у Вільногірську: дайджест новин з 31 брезня по 4 квітня
• Вільногірська міська рада відкриє аукціон з продажу права оренди земельної ділянки

Залишки куті не обов’язково викидати: з них можна приготувати смачні десерти та корисні страви. Пропонуємо кілька простих ідей, які допоможуть урізноманітнити святкове меню та не втратити жодної ложки солодкого смаколика.

Про це повідомляє Телеграф. 

Млинці з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями та цукром до отримання однорідної маси. Додайте трохи солі. Смажте млинці на розігрітій сковороді з обох боків до золотистого кольору.

Оладки з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями, цукром і сіллю до однорідної маси. За потреби додайте трохи борошна, щоб тісто стало щільнішим. Випікайте оладки на добре розігрітій сковороді з обох боків до рум’яної скоринки.

Солодка каша з кутею

З’єднайте кутю з молоком, водою та цукром до однорідної маси. Доведіть суміш до кипіння, потім варіть на слабкому вогні 10–15 хвилин.

Запіканка

З’єднайте кутю з молоком, яйцями, цукром, горіхами та сухофруктами. Додайте трохи борошна, щоб тісто стало густішим. Викладіть його у форму, змащену маслом, і запікайте в духовці при 180 °C протягом 30–40 хвилин.

Читайте також: 

Кутя на Святвечір: традиційні рецепти та секрети приготування

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір