Редакція Вільногірськ IN.UA продовжує серію публікацій про майно та доходи посадовців Вільногірської міської ради. 

У цьому матеріалі журналісти зібрали інформацію про майно та доходи секретаря Вільногірської міської ради Антона Боклага.

Статки Антона Боклага

Як відомо з декларації оприлюдненої Антоном Боклагом на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) його основний дохід, у 2024 році, надійшов у вигляді заробітної плати на посаді начальника відділу комунікацій, інформаційних технологій та внутрішньої політики департаменту соціально-гуманітарної політики, на загальну суму у 202,3 тисячі гривень. Цю суму він отримав за період січень-жовтень 2024 року, або приблизно 20 тисяч гривень на місяць.

Вже на посаді секретаря Вільногірської міської ради, за 2 місяці після обрання 31 жовтня, Антон Боклаг отримав заробітну плату на загальну суму 129 063 гривень або приблизно 64,5 тисячі гривень на місяць.

Варто зазначити, що крім посади секретаря Вільногірської міської ради, Антон Боклаг є членом благодійної організації “Благодійний фонд “Вільногірськ”.

Крім заробітної плати Антон Боклаг задекларував 1000 гривень отриманих від “Зимової єПідтримки” та 785 гривень отриманих від Приватбанку, вказаних як “інші доходи”.

Марина Боклаг, дружина Антона Боклага, працює у Комунальній установі “Інклюзивно-ресурсний центр” Вільногірської міської ради Дніпропетровської області. Однак вона не надала інформацію про доходи.

Майно Антона Боклага

Крім того, Антон Боклаг задекларувала квартиру площею 47,3 метра квадратних та легковий автомобіль GEELY. Квартира перебуває у його власності з 2017 року, а вказана вартість житла складає 91141 гривні. Автомобіль марки GEELY, 2011 року випуску, секретар міської ради придбав у 2024 році. Вказана вартість автівки складає 50 тисяч гривень. 

Нагадаємо, що заступниця міського голови Вільногірська Інна Петруша отримала 652,2 тисячі гривень заробітної плати у 2024 році, що становить приблизно 54,3 тисячі гривень на місяць. 

Тим часом у 2024 році, дружина міського голови Вільногірська Ольга Василенко придбала квартиру вартістю 760 тисяч гривень у лютому 2024 року, яку вказав у свої декларації Володимир Василенко.

Примітка. Відповідно до статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” представники місцевого самоврядування зобов’язані щорічно подавати декларації про свої доходи та майно.

Читайте також:

• Які події відбулися у Вільногірську: дайджест новин з 31 брезня по 4 квітня
• Вільногірська міська рада відкриє аукціон з продажу права оренди земельної ділянки

Питання розрахунку неоподатковуваного мінімуму доходів громадян традиційно викликає чимало плутанини серед українців. У 2026 році базовий принцип нарахування залишився незмінним, однак ключові фінансові показники, від яких залежать податкові розрахунки, оновилися.

Редакція Вільногірськ IN.UA пояснює, як правильно розуміти цей показник та у яких випадках його сума кардинально відрізняється.

Що таке неоподатковуваний мінімум доходів громадян

У чинному законодавстві України термін “неоподатковуваний мінімум доходів громадян” фактично не використовується як єдина універсальна сума для оподаткування. Його значення змінюється залежно від сфери застосування: податкової, адміністративної чи кримінальної.

У переважній більшості випадків, коли цей термін згадується у нормативних та підзаконних актах, під ним мається на увазі умовна фіксована сума — 17 гривень. Вона слугує виключно як технічна одиниця для розрахунків. Водночас існує принциповий виняток: у сфері адміністративного та кримінального законодавства цей показник прив’язується не до 17 гривень, а до розміру податкової соціальної пільги.

Оновлені соціально-економічні показники та ПСП у 2026 році

Як зазначають у Головному управлінні Державної податкової служби, з 1 січня 2026 року в Україні почали діяти нові соціально-економічні показники, які безпосередньо впливають на систему оподаткування фізичних осіб.

Зокрема, встановлено такі суми:

• прожитковий мінімум для працездатної особи — 3 328 гривень;
• мінімальна заробітна плата — 8 647 гривень.

Саме ці цифри є базою для визначення податкової соціальної пільги (ПСП) та встановлення граничних доходів для її застосування. Згідно з Податковим кодексом України, кожен платник податку має право на зменшення свого оподатковуваного доходу (заробітної плати) за рахунок цієї пільги.

Базовий розмір ПСП становить 50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня. Таким чином, у 2026 році розмір податкової соціальної пільги дорівнює 1 664 гривні. Податківці наголошують, що саме ця сума є основним соціальним інструментом, який впливає на рівень оподаткування громадян.

Подвійний підхід у юридичній практиці: як рахують штрафи та збитки

У юридичній площині зберігається подвійний підхід до використання неоподатковуваного мінімуму. Якщо для розрахунку штрафів застосовують 17 гривень, то для кваліфікації тяжкості правопорушення — показник податкової соціальної пільги (1 664 гривні у 2026 році).

Показовим прикладом є майнові злочини. Відповідно до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, крадіжка майна вважається дрібною, якщо її вартість не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У цьому випадку для розрахунку береться саме податкова соціальна пільга: 0,2 помножити на 1 664 гривні. Тобто межа становить 332,8 гривні.

Якщо ж вартість викраденого перевищує 332,8 гривні, для порушника настає кримінальна відповідальність за статтею 185 Кримінального кодексу України. Таємне викрадення чужого майна карається штрафом у розмірі від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів. І саме на цьому етапі для визначення суми штрафу базовою розрахунковою величиною знову стають стандартні 17 гривень.

Таким чином, для визначення порогових значень у злочинах використовується податкова соціальна пільга, тоді як 17 гривень продовжують залишатися технічною величиною для розрахунку самих штрафних санкцій.

Читайте також:

Як продати або купити авто через Дію: інструкція

На розгляд Вільногірської міської ради винесено проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” двом військовим, які загинули, захищаючи Україну. 

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Звання планують присвоїти: 

• Алексєєву Микиті Сергійовичу (1.06.1996 – 16.03.2026) 

Микита народився 1 червня 1996 року у місті Вільногірськ. Він навчався у школі №3 та після її завершення вступив до гірничо-металургійного технікуму, де здобув фах техніка-електрика. Надалі працював на ВГМК. 

З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України. Служив бусолітом у 60-й окремій механізованій Інгулецькій бригаді, де виконував бойові завдання на різних напрямках. 

Микита загинув 16 березня 2026 року поблизу селища Райгородок Донецької області внаслідок влучання ворожого FPV-дрону. 

• Войтаніку Євгену Олександровичу (16.08.1992 – 22.03.2026)

Євген народився 16 серпня 1992 року у Вільногірську. Відвідував школу №1, після чого здобув фах техніка-електрика у Вільногірському технікумі НМетАУ. Згодом працював у магазині “Вольт”. 

У жовтні 2025 року його призвали на військову службу. Євген пройшов підготовку за стандартами НАТО. Виконував бойові завдання у складі штурмової бригади ЗСУ на Запорізькому напрямку. 

Загинув поблизу населеного пункту Островське Запорізької області внаслідок авіаудару. Євген отримав поранення, несумісні з життям. 

Відповідно до проєкту рішення, виконавчий комітет міської ради забезпечить гідне вшанування героїв. У холі приміщення виконкому планують розмістити фотокартки загиблих захисників, а також біографічні довідки, що розповідатимуть про їхній життєвий і бойовий шлях. Окрім цього, будуть представлені інформаційні матеріали, які висвітлюють їхній внесок у захист суверенітету України.

Читайте також:

У Вільногірську чотирьом захисникам присвоять звання “Почесний громадянин громади” (посмертно)