Редакція Вільногірськ IN.UA продовжує серію публікацій про майно та доходи посадовців Вільногірської міської ради. 

У цьому матеріалі журналісти зібрали інформацію про майно та доходи секретаря Вільногірської міської ради Антона Боклага.

Статки Антона Боклага

Як відомо з декларації оприлюдненої Антоном Боклагом на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) його основний дохід, у 2024 році, надійшов у вигляді заробітної плати на посаді начальника відділу комунікацій, інформаційних технологій та внутрішньої політики департаменту соціально-гуманітарної політики, на загальну суму у 202,3 тисячі гривень. Цю суму він отримав за період січень-жовтень 2024 року, або приблизно 20 тисяч гривень на місяць.

Вже на посаді секретаря Вільногірської міської ради, за 2 місяці після обрання 31 жовтня, Антон Боклаг отримав заробітну плату на загальну суму 129 063 гривень або приблизно 64,5 тисячі гривень на місяць.

Варто зазначити, що крім посади секретаря Вільногірської міської ради, Антон Боклаг є членом благодійної організації “Благодійний фонд “Вільногірськ”.

Крім заробітної плати Антон Боклаг задекларував 1000 гривень отриманих від “Зимової єПідтримки” та 785 гривень отриманих від Приватбанку, вказаних як “інші доходи”.

Марина Боклаг, дружина Антона Боклага, працює у Комунальній установі “Інклюзивно-ресурсний центр” Вільногірської міської ради Дніпропетровської області. Однак вона не надала інформацію про доходи.

Майно Антона Боклага

Крім того, Антон Боклаг задекларувала квартиру площею 47,3 метра квадратних та легковий автомобіль GEELY. Квартира перебуває у його власності з 2017 року, а вказана вартість житла складає 91141 гривні. Автомобіль марки GEELY, 2011 року випуску, секретар міської ради придбав у 2024 році. Вказана вартість автівки складає 50 тисяч гривень. 

Нагадаємо, що заступниця міського голови Вільногірська Інна Петруша отримала 652,2 тисячі гривень заробітної плати у 2024 році, що становить приблизно 54,3 тисячі гривень на місяць. 

Тим часом у 2024 році, дружина міського голови Вільногірська Ольга Василенко придбала квартиру вартістю 760 тисяч гривень у лютому 2024 року, яку вказав у свої декларації Володимир Василенко.

Примітка. Відповідно до статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” представники місцевого самоврядування зобов’язані щорічно подавати декларації про свої доходи та майно.

Читайте також:

• Які події відбулися у Вільногірську: дайджест новин з 31 брезня по 4 квітня
• Вільногірська міська рада відкриє аукціон з продажу права оренди земельної ділянки

Для багатьох водіїв процес придбання нового автомобіля або його переоформлення супроводжується отриманням тимчасових номерних знаків.

Редакція Вільногірськ IN.UA розібралася у законодавчих нюансах використання транзитних номерів та пояснює, скільки часу на них можна пересуватися в умовах воєнного стану, щоб не отримати штраф від патрульної поліції.

Що таке транзитні номери та коли їх видають

Транзитний номерний знак — це спеціальний реєстраційний номер для тимчасового використання. Візуально він суттєво відрізняється від стандартних державних знаків: має червоне тло, на якому розміщені чотири цифри та дві літери.

Такі номери видаються сервісними центрами у випадках, коли транспортний засіб ще не зареєстрований або вже знятий з офіційного обліку, але має легально переміщуватися дорогами загального користування.

Транзитні номери є обов’язковими у таких типових ситуаціях:

• після придбання абсолютно нового автомобіля в автосалоні, коли власник ще не встиг поставити його на постійний облік;
• після зняття машини з обліку для подальшого продажу за кордон (новий власник отримує право тимчасово пересуватися на такому авто);
• для перевезення транспортного засобу без постійної реєстрації (наприклад, у випадках тимчасового ввезення з-за кордону або під час переоформлення на іншу юридичну особу).

Терміни використання: загальні правила та воєнний стан

Згідно з пунктом 7 урядової постанови № 1388, власники транспортних засобів зобов’язані зареєструвати або перереєструвати свої автомобілі протягом 10 діб після їх придбання, митного оформлення чи тимчасового ввезення на територію України.

Проте українське законодавство передбачає певні послаблення на період дії воєнного стану. Строк державної реєстрації офіційно продовжується на весь період воєнного стану. Після його припинення або скасування на всій території України (чи в окремих її місцевостях) власники матимуть рівно 90 днів для того, щоб зареєструвати свої транспортні засоби.

Головна законодавча пастка: чи можна їздити

Незважаючи на офіційне продовження строків реєстрації, для водіїв існує суворе обмеження. Фактично перереєстровувати авто та отримувати постійні білі номери під час війни не обов’язково — це можна відкласти на післявоєнний період (ті самі 90 днів).

Але ця пільга діє лише за однієї умови: якщо ви взагалі не збираєтеся користуватися цим транспортним засобом, і він просто стоїть у гаражі чи на парковці.

Закон чітко наголошує: експлуатація транспортних засобів, які не зареєстровані в уповноважених органах МВС і не мають відповідних постійних номерних знаків, на дорогах загального користування суворо забороняється. Відповідно, їздити на транзитних номерах місяцями, прикриваючись воєнним станом, не можна.

Штрафні санкції за порушення

Якщо патрульна поліція зупинить водія, який керує автомобілем на прострочених транзитних номерах (понад встановлені 10 діб), на нього чекає адміністративна відповідальність.

Відповідно до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), штраф за керування незареєстрованим транспортним засобом становить 850 гривень.

Зазначимо, що водіям слід пам’ятати про один важливий нюанс: згідно з КУпАП, штраф за таке порушення не є одноразовим. Тобто, якщо після складання першого протоколу ви продовжите їздити на транзитних номерах і вас зупинять повторно, поліцейські знову випишуть штраф.

Читайте також:

Втрата бізнесу через війну: Міжнародний реєстр збитків розпочав прийом заяв від підприємців

Кабінет Міністрів України 7 січня 2026 року подав на розгляд Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу. Документ, розроблений Міністерством економіки, має замінити застаріле законодавство 1971 року та адаптувати український ринок праці до стандартів Європейського Союзу.

Після реєстрації законопроєкту в мережі почали ширитися чутки щодо його змісту, які спростували представники Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.

Що змінить новий Трудовий кодекс: ключові інновації

Проєкт Трудового кодексу розроблявся із залученням бізнесу, профспілок та міжнародних експертів. Його головна мета — легалізувати сучасні формати роботи та імплементувати понад 30 європейських директив.

Основні зміни передбачають:

• повну цифровізацію трудових відносин та можливість укладати договори онлайн;
• розширення переліку видів трудових договорів для легалізації фрілансу та віддаленої роботи;
• чітке визначення критеріїв трудових відносин для боротьби з тіньовою зайнятістю;
• новий, прозорий підхід до розрахунку мінімальної заробітної плати (погодинно та щомісяця);
• перехід інспекції праці до моделі, орієнтованої на запобігання порушенням, а не на штрафи.

Правда та міфи про новий Кодекс

Після публікації тексту документа в інтернеті з’явилося багато маніпуляцій. Уряд офіційно спростував найпоширеніші з них. У Міністерстві економіки наголошують, що багато тверджень у соцмережах є вирваними з контексту. Уряд надав офіційні роз’яснення щодо найбільш спірних питань.

Міф 1: Роботодавці зможуть безконтрольно стежити за працівниками

Правда: Відеоспостереження та моніторинг робочої пошти визначені у проєкті як крайні заходи контролю. Вони можливі лише за наявності об’єктивної необхідності та з обов’язковим попереднім інформуванням працівника. Кодекс вперше встановлює чіткі межі такого контролю, щоб захистити право людини на приватність, як це роблять у країнах ЄС.

Міф 2: У працівників заберуть відпустки

Правда: Тривалість основної щорічної відпустки не може бути меншою за 28 днів. Для тих, хто зараз має право на довшу відпустку, нічого не зміниться. Також зберігається додаткова відпустка за роботу у шкідливих чи важких умовах. Усі невикористані дні відпустки, накопичені до ухвалення нового кодексу, зберігаються та компенсуються за старими правилами.

Міф 3: Легалізується звільнення під час лікарняного

Правда: Проєкт не дозволяє припиняти трудові відносини під час хвороби чи відпустки. Роботодавець зможе видати наказ про звільнення у цей період, але офіційним днем звільнення буде вважатися перший робочий день після завершення лікарняного або відпустки. Усі соціальні гарантії на період тимчасової непрацездатності повністю зберігаються.

Міф 4: Людей змусять працювати понаднормово

Правда: Нормальна тривалість робочого часу залишається незмінною — 40 годин на тиждень. Понаднормова робота існує і зараз, але новий кодекс встановлює для неї жорсткі межі: базова норма — 180 годин на рік. За взаємною згодою сторін у колективному договорі цей ліміт можна збільшити, але не більше ніж до 250 годин на рік (абсолютний максимум — 48 годин на тиждень разом із понаднормовими). Підвищена оплата за такі години, а також за роботу у вихідні та вночі, зберігається.

Міф 5: Скасовуються гарантії для вагітних та батьків

Правда: Жодні чинні гарантії не скасовуються. Більше того, документ забороняє звільняти з ініціативи роботодавця працівників із дітьми до 1,5 року, дітей з інвалідністю, а також одиноких батьків із дітьми до 14 років. Додатково запроваджується оплачувана відпустка для догляду за дитиною загальною тривалістю 4 місяці (по 2 місяці індивідуально для кожного з батьків, або 4 місяці для одинокої матері/батька).

Міф 6: Профспілки втратять свої права

Правда: Проєкт містить окремі статті, які закріплюють право на свободу об’єднання та проведення колективних переговорів. За профспілками залишається пріоритетне право представляти інтереси трудового колективу, а роботодавець зобов’язаний проводити з ними консультації у визначених законом випадках.

Наразі уряд передав документ до Верховної Ради. Попереду — розгляд у першому читанні, після якого народні депутати, бізнес та профспілки зможуть вносити свої правки для подальшого фахового обговорення.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити