Редакція Вільногірськ IN.UA продовжує серію публікацій про майно та доходи посадовців Вільногірської міської ради. 

У цьому матеріалі журналісти зібрали інформацію про майно та доходи секретаря Вільногірської міської ради Антона Боклага.

Статки Антона Боклага

Як відомо з декларації оприлюдненої Антоном Боклагом на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) його основний дохід, у 2024 році, надійшов у вигляді заробітної плати на посаді начальника відділу комунікацій, інформаційних технологій та внутрішньої політики департаменту соціально-гуманітарної політики, на загальну суму у 202,3 тисячі гривень. Цю суму він отримав за період січень-жовтень 2024 року, або приблизно 20 тисяч гривень на місяць.

Вже на посаді секретаря Вільногірської міської ради, за 2 місяці після обрання 31 жовтня, Антон Боклаг отримав заробітну плату на загальну суму 129 063 гривень або приблизно 64,5 тисячі гривень на місяць.

Варто зазначити, що крім посади секретаря Вільногірської міської ради, Антон Боклаг є членом благодійної організації “Благодійний фонд “Вільногірськ”.

Крім заробітної плати Антон Боклаг задекларував 1000 гривень отриманих від “Зимової єПідтримки” та 785 гривень отриманих від Приватбанку, вказаних як “інші доходи”.

Марина Боклаг, дружина Антона Боклага, працює у Комунальній установі “Інклюзивно-ресурсний центр” Вільногірської міської ради Дніпропетровської області. Однак вона не надала інформацію про доходи.

Майно Антона Боклага

Крім того, Антон Боклаг задекларувала квартиру площею 47,3 метра квадратних та легковий автомобіль GEELY. Квартира перебуває у його власності з 2017 року, а вказана вартість житла складає 91141 гривні. Автомобіль марки GEELY, 2011 року випуску, секретар міської ради придбав у 2024 році. Вказана вартість автівки складає 50 тисяч гривень. 

Нагадаємо, що заступниця міського голови Вільногірська Інна Петруша отримала 652,2 тисячі гривень заробітної плати у 2024 році, що становить приблизно 54,3 тисячі гривень на місяць. 

Тим часом у 2024 році, дружина міського голови Вільногірська Ольга Василенко придбала квартиру вартістю 760 тисяч гривень у лютому 2024 року, яку вказав у свої декларації Володимир Василенко.

Примітка. Відповідно до статті 45 Закону України “Про запобігання корупції” представники місцевого самоврядування зобов’язані щорічно подавати декларації про свої доходи та майно.

Читайте також:

• Які події відбулися у Вільногірську: дайджест новин з 31 брезня по 4 квітня
• Вільногірська міська рада відкриє аукціон з продажу права оренди земельної ділянки

“Податок на розкіш” — це неофіційна назва групи місцевих податків на майно. Отримані кошти спрямовуються безпосередньо до місцевих бюджетів. Ставки цих зборів визначаються місцевими радами, якщо вони чітко не регламентовані в Податковому кодексі України.

Як розраховується податок на розкіш в Україні — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Податок на розкіш: що це

Податок на розкіш є неофіційною назвою деяких видів податків на майно, він входить до групи місцевих податків в Україні. До цієї категорії податків належать:

• транспортний податок (ст. 267 ПКУ);
• податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (ст. 266 ПКУ).

Транспортний податок

Цей податок стягується виключно з дорогих і відносно нових легкових автомобілів. На вантажівки він не поширюється. Для розрахунку не мають значення об’єм двигуна, марка, рік придбання чи тип пального. Головним критерієм є вік авто та його середньоринкова вартість, яку визначає Міністерство економіки України.

Фізичним особам не потрібно самостійно подавати декларації, оскільки податкова служба розраховує суму до сплати автоматично.

Умови оподаткування автомобілів у 2026 році:

• вік авто до 5 років. Якщо в технічних документах вказано рік і місяць випуску, то 5-річний термін обчислюється саме до цього місяця.
• вартість перевищує 375 мінімальних заробітних плат. Оскільки у 2026 році мінімальна зарплата становить 8 647 грн, податок сплачується за автомобілі, дорожчі за 3 242 625 гривень.
• фіксована сума — 25 тисяч гривень на рік за один транспортний засіб.
• Міністерство економіки щороку публікує список автомобілів, які підпадають під цей податок. На 2026 рік до переліку внесено 1 259 моделей.

Сплатити податок необхідно протягом 60 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення. У разі несплати порушникам нараховується пеня.

Податок на нерухомість

За загальним правилом, власники нерухомості зобов’язані сплачувати податок, якщо площа їхньої квартири перевищує 60 квадратних метрів, а будинку — 120 квадратних метрів. Ставки за ці “зайві” квадрати встановлюють місцеві ради.

Якщо у власності платника є нерухомість великої площі, застосовується додаткова фіксована ставка. Сума податку збільшується на 25 тисяч гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (або його частку). Під цю норму у 2026 році підпадають:

• квартири загальною площею понад 300 кв. м;
• будинки загальною площею понад 500 кв. м.

Ці 25 тисяч гривень сплачуються обов’язково, навіть якщо сумарна площа всіх об’єктів нерухомості у власності людини не перевищує 900 кв. м.

Читайте також:

Як швидко отримати довідки ОК-5 та ОК-7: детальна інструкція від Пенсійного фонду

У пʼятницю, 24 квітня, відбувся стратегічний вебінар “Що чекає фермера при вступі в ЄС?”. Спікером був Микола Мороз, начальник Управління сільського розвитку Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Головна тема — підготовка України до впровадження Спільної аграрної політики (Common Agricultural Policy — CAP). 

Ключові тези — на Вільногірськ IN.UA.

Спільна аграрна політика (Common Agricultural Policy — CAP) – це не просто набір правил, а фундаментальна система фінансової підтримки та сталого розвитку, яка діє в Європейському Союзі. Сьогодні шлях України до Європейського союзу це не лише політичне рішення, а й повна трансформація принципів ведення агробізнесу. Для того, щоб українські аграрії могли не лише конкурувати на європейських ринках, а й отримувати субсидії від ЄС, нам потрібно адаптуватися до CAP. 

Що таке CAP та який її бюджет? 

CAP — це система інструментів ЄС, спрямована на підтримку сільськогосподарських виробників, забезпечення продовольчої безпеки та розвиток сільських територій.

Юридична основа: 

• регламент ЄС №2021/2115 — правила підтримки національних стратегічних планів; 
• регламент ЄС №2021/2116 — фінансування, управління та моніторинг; 
• регламент ЄС №2021/2117 — ринки сільськогосподарських продуктів, схеми якості та географічні зазначення в ЄС. 

На період 2021-2027 років бюджет CAP становить 386,6 мільярдів євро. 

Скільки отримують фермери: порівняння

Розмір прямих виплат на 1 гектар суттєво різниться між країнами-членами, що залежить від національних стратегічних планів:

• Польща: приблизно 102,98 євро за гектар;
• Франція: 120–150 євро за гектар;
• Німеччина: приблизно 156 євро за гектар. 

Загальна сума виплати може бути на 30–50% вищою за рахунок еко-схем, підтримки молодих фермерів та перерозподільних платежів.

Види підтримки та нові фонди 

Окрім прямих виплат, фермери можуть розраховувати на:

1. Прямі платежі — конкретні суми, що сплачуються усім аграріям за сам факт того, що вони займаються сільськогосподарською діяльністю; сума, яку отримує фермер, залежить від кількості гектарів в обробітку, що відповідають вимогам програми. 
2. Додаткова допомога для перерозподілу доходу — доплата за перші гектари фермерам, які мають право на загальну державну підтримку; ця підтримка надається на гектар і доступна для всіх відповідних малих і середніх ферм, як визначено державою-членом (сума доплати на гектар залежить від країни). 
3. Екосхеми — підтримуються фермери, які дотримуються методів ведення сільського господарства, що сприяють досягненню екологічних і кліматичних цілей ЄС; може використовуватися для підтримки таких практик, як органічне землеробство, точне землеробство, агролісівництво або вуглецеве землеробство, а також покращення добробуту тварин. 
4. Підтримка молодих фермерів — держава-член ЄС повинна виділити суму, що відповідає принаймні 3% бюджету прямих виплат, на підтримку молодих фермерів; підтримка надається у формі щорічної виплати за придатний гектар або річної одноразової суми. 
5. Платежі для дрібних фермерів — держави-члени можуть надавати одноразову виплату в розмірі до 1250 євро на рік для дрібних фермерських господарств; однак, якщо фермер обирає одноразову виплату, він втрачає право на будь-які інші прямі виплати. 
6. Допомога конкретним галузям — держава-член на основі конкретних обставин може обрати конкретні сектори, де потрібно запровадити підтримку (з обмеженням бюджету від 8 до 10%, який може бути збільшений, якщо будуть виконані певні умови, до 13-15% загальної суми підтримки). 
   

Система умовності: 9 стандартів GAEC 

Отримання фінансування буде можливе лише за умови дотримання стандартів належного сільськогосподарського та екологічного стану земель (GAEC):

1. GAEC 1: утримання постійних пасовищ.
2. GAEC 2: захист водно-болотних угідь та торфовищ.
3. GAEC 3: заборона спалювання стерні.
4. GAEC 4: створення буферних смуг вздовж водотоків (захист від добрив).
5. GAEC 5: управління ризиками ерозії ґрунтів.
6. GAEC 6: мінімальний рослинний покрив ґрунту (захист у вразливі періоди).
7. GAEC 7: сівозміна (диверсифікація культур).
8. GAEC 8: непродуктивні об’єкти (ландшафтні елементи) для біорізноманіття.
9. GAEC 9: захист екологічно чутливих пасовищ (зони Natura 2000).

Інституційна готовність

У майбутньому Україна має побудувати прозору систему управління за зразком ЄС:

1. Орган управління (Managing Authority) — національний орган, відповідальний за планування, впровадження, моніторинг і оцінювання Стратегічного плану. 
2. Виплатна агенція (Paying Agency) — акредитоване агентство, що адмініструє виплати з EAGF (Європейський фонд гарантування сільського господарства) та EAFRD (Європейський сільськогосподарський фонд розвитку сільський територій), контролює дотримання процедур та веде звітність і аудит. 
3. Мережа даних FSDN (Мережа даних про сталість сільського господарства) — система збору економічних, екологічних і соціальних даних ферм для оцінки ефективності CAP та коригування політики. 

Кожна країна-член має подати національний стратегічний план на погодження разом з усією необхідною додатковою інформацією. Єврокомісія має погодити національний стратегічний план не пізніше, ніж через 6 місяців з моменту його отримання. 

Наразі українська практика орієнтована на 1-2 роки, тобто потребує докорінної зміни фінансового та стратегічного прогнозування. 

Кожна країна-член визначає орган державної влади, відповідальний за впровадження національного стратегічного плану САП. 

Читайте також:

Гроші на ферму: підсумки вебінару про фінансування агропромислового комплексу