День пам’яті померлих від СНІДу: що треба знати про хворобу й де пройти тестування у Вільногірську

У третю неділю травня, цьогоріч це 19 число, світ згадуватиме людей, які померли від СНІДу. Цю хворобу викликає вірус імунодефіциту людини. На початок 2024 року, за даними Центру громадського здоров’я, в Україні зареєстрували 2756 нових випадків ВІЛ-інфекції. Найвищі показники захворюваності на ВІЛ-інфекцію у Дніпропетровській, Одеській, Київській, Кіровоградській та Чернігівській областях. У МОЗ зазначають, третина із загальної кількості всіх захворілих не знають, що є носіями ВІЛ-інфекції. Контролювати здоров’я допоможе тестування.

Про тестування на ВІЛ Вільногірськ IN.UA розповіла медична директорка медичного Центру первинної медико-санітарної допомоги Вікторія Головянко.

Тестування на ВІЛ та СНІД у Вільногірську

Щоб контролювати стан здоров’я, необхідно робити текстування на виявлення ВІЛ-інфекції, розповідає медична директорка Центру первинної медико-санітарної допомоги Вікторія Головянко.

Для цього вільногірцям необхідно звернутися до сімейного лікаря. Той дасть направлення на тестування. Швидкі тести безплатні.

«Якщо в когось позитивний результат, тоді сімейний лікар повинен скерувати пацієнта на консультацію до інфекціоніста. Там вже буде більш ретельне обстеження», — каже Головянко.

Існує доконтактна та постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції.

«Наприклад, якщо медична сестра вкололась голкою або поранилася, та знає, що потрапила кров ВІЛ-інфікованої людини, то потрібно одразу звернутися до інфекціоніста, призначається постконтактна профілактика на період 28 днів — людина приймає антиретровірусну терапію. Постконтактна профілактика розпочинається в перші години, але не пізніше 72 годин після «аварії», — розповідає лікарка.

ВІЛ-інфікованим людям приймати антиретровірусну терапію необхідно протягом всього життя. Її не можна переривати, постійне приймання препаратів збереже від ускладнень хвороби та подовжить життя.

«Якщо дитина народжується від ВІЛ-інфікованої матері, то не 100%, що вона буде інфікованою. Тому дитині не можна грудне вигодовування. Там іде контроль аналізів за схемою та антиретровірусна терапія. Якщо новонароджена дитина, то тричі робиться тест, а потім береться більш поглиблений аналіз. Якщо дитина не інфікована, то за нею спостерігають і веде вона нормальний спосіб життя. Якщо виявляється позитивний тест, то йде індивідуальне призначення терапії», — каже Головянко.

ВІЛ та СНІД: що треба знати

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ, в Україні зареєстровано понад 170 тисяч ВІЛ-інфікованих. Проте про свій ВІЛ-статус знає лише третина інфікованих. Загальна кількість людей, які живуть з ВІЛ в Україні, сягає 377 600.

Як передається ВІЛ: 

• через кров — при потраплянні крові чи інших біологічних рідин, що містять кров від ВІЛ-інфікованої до здорової людини. Частіше це відбувається при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами;
• статевим шляхом — під час незахищених статевих стосунків;
• від матері до дитини під час вагітності, пологів та годуванні грудьми.

ВІЛ не передається:

• при спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні;
• у лазні та сауні;
• під час поцілунків;
• обіймах та рукостисканні;
• при чханні та кашлі;
• через поручні, дверні ручки, столи, стільці;
• при укусах комарів чи інших комах.

Після інфікування вірус починає швидко розмножуватись, вражає різні клітини, органи та системи організму. Через 6-8 тижнів у третини інфікованих розвивається гостра ВІЛ-інфекція, яка протікає з такими симптомами:

• лихоманка;
• слабкість;
• підвищення температури;
• біль у суглобах.

В інших — цей період проходить непомітно.

ВІЛ викликає СНІД

Після закінчення гострої стадії ВІЛ-інфекції розвивається безсимптомний період, який триває 8-10-12 років. У цей час здебільшого людина відчуває себе здоровою, веде звичайний спосіб життя. Проте періодично можуть збільшуватися лімфовузли, часто з’являтися простудні захворювання. Такі люди є носіями ВІЛ.

Вірус вражає клітини імунної системи, так звані СД4 лімфоцити, які захищають організм від вторгнення бактерій та вірусів. У здоровому організмі їх кількість становить 1000 в мілілітрі крові. Кожного року кількість СД4 в крові ВІЛ-інфікованого зменшується в середньому на 50 клітин, і коли їх кількість падає до 300-200 і нижче, порушується система імунного захисту і розвиваються захворювання.

Людина погано себе почуває, відзначає схуднення, слабкість, стомлюваність. Ця стадія хвороби називається СНІД. Його проявами можуть бути герметична інфекція, грибкові ураження шкіри та слизових оболонок, активується або первинно розвивається туберкульоз.

Читайте також:

• У Вільногірській ЦМЛ планують встановити кондиціонери: як це допоможе погасити борг по зарплатах
• Цивільні вільногірці можуть пройти базову військову підготовку у чотирьох містах Дніпропетровщини

Служба безпеки України фіксує нову хвилю спроб ворога завербувати громадян, чиї близькі перебувають у російському полоні.

Про це йдеться в телеграм-каналі “Служба безпеки України”. 

Спецслужби рф та їхні поплічники масово виходять на зв’язок із родинами військовополонених через месенджери, телефон чи відеозв’язок, інколи навіть у присутності самих полонених. Скориставшись емоційним станом людей, окупанти намагаються втягнути їх у злочинну діяльність.

Що вимагають ворожі агенти

• передача координат військових обʼєктів, маршрутів пересування техніки та персональних даних бійців ЗСУ; 
• прямі накази про підпали, вибухи чи навіть замовні вбивства всередині країни; 
• залучення до інформаційно-психологічних спецоперацій для дискредитації України; 
• вимагання грошей під виглядом гарантій швидкого обміну. 

Куди звертатися у разі спроби вербування 

СБУ закликає українців не піддаватися на провокації та шахрайські схеми. Якщо на вас чи ваших близьких намагалися вийти представники спецслужб рф, обов’язково зафіксуйте деталі розмови чи листування та повідомте правоохоронцям:

• Об’єднаний центр з пошуку та звільнення полонених: +38 (067) 650-83-32 (Viber, WhatsApp, Telegram), а також номери (044) 321-11-21 та (098) 321-11-21.
• Офіційний чат-бот: t.me/spaly_fsb_bot («Спали» ФСБешника»).
• Цілодобова гаряча лінія СБУ: 1516.
• Електронна пошта: [email protected] або [email protected].

Читайте також:

У Камʼянському поліція навчає молодь кібербезпеці

Ветеранський простір у Лихівці – це не просто місце, де можна отримати консультацію чи оформити документи. Тут ветеранів та їхні родини слухають, допомагають пройти складні бюрократичні процедури, шукають можливості для працевлаштування, організовують спортивні й творчі заходи та просто залишають простір для розмови за чашкою кави. 

Представниця редакції Вільногірськ IN.UA відвідала ветеранський простір та поспілкувалася з фахівчинею із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб Аліною Шворак, а також із ветераном Сергієм, який працює у селищній раді. 

“Спочатку я не знала, що мені тут робити”

Ветеранський простір у Лихівці працює з 15 травня 2025 року за адресою: вулиця Центральна, 3.

Це окремий просторий кабінет, де ветерани, демобілізовані військовослужбовці та члени їхніх родин можуть отримати супровід із різних питань. Фахівчинею із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб є Аліна Шворак. Коли Аліна Петрівна тільки почала працювати у ветеранському просторі, вона не до кінця розуміла, якою буде її робота і чи взагалі звертатимуться до неї ветерани.

За фахом вона педагог, а ветеранська політика стала для неї новою сферою.

“Спочатку я не знала, що мені робити тут. Ніхто до мене не йшов.”, – пригадує Аліна Петрівна.

Проте згодом стало зрозуміло: допомога потрібна не лише самим ветеранам. Значну частину відвідувачів становлять члени їхніх родин – дружини, діти, батьки та матері.

Першою людиною, яка звернулася до Аліна Петрівни, стала мати загиблого військового. Жінка опинилася у складних життєвих обставинах: не мала достатнього страхового стажу для пенсії, мала проблеми зі здоров’ям і фактично залишилася без коштів. Разом вони почали поступово вирішувати питання – від проходження необхідних процедур для встановлення інвалідності до оформлення пенсії.

Саме такі історії, каже пані Аліна, і стали своєрідною популяризацією її роботи. Люди почали розповідати одне одному, що у ветеранському просторі можна отримати реальну допомогу.

Від документів до навчання та працевлаштування

Сьогодні спектр роботи Аліни Шворак охоплює різні категорії людей. Вона супроводжує ветеранів, військовослужбовців, демобілізованих, людей з інвалідністю, а також членів сімей загиблих та зниклих безвісти.

“У мене на супроводі перебувають 22 ветерани ОІВВ. Також звертаються військовослужбовці, демобілізовані та члени їхніх сімей. Загалом на супроводі в мене перебуває 71 людина, яка звернулася по допомогу. Водночас у громаді таких людей більше, але звертаються не всі ”, – уточнила Аліна Шворак.

Серед напрямків роботи – допомога з оформленням відповідних посвідчень, виплат, пенсійних питань, медичного супроводу, працевлаштування та навчання.

Цього року двоє молодих ветеранів із Лихівської громади вступили до закладів вищої освіти як представники пільгових категорій.

Окремий напрямок роботи – працевлаштування ветеранів. Як уточнила фахівчиня, серед 22 ветеранів з інвалідністю, які перебувають у неї на супроводі, наразі у громаді працевлаштовані семеро. Вони працюють у різних сферах та галузях.

Більшість із них знайшли роботу самостійно – відповідно до власних інтересів, навичок та вподобань. Тобто працевлаштування відбувалося не лише за сприяння селищної ради.

Таким чином, для ветеранів у громаді важливою частиною повернення до цивільного життя стає не лише отримання соціальної підтримки, а й можливість навчатися, працювати та самостійно обирати сферу, у якій вони хочуть реалізуватися.

Робоче місце для ветерана: у Лихівці створили умови для працевлаштування

Окремо у ветеранському просторі розповіли про працевлаштування ветеранів. Одним із прикладів став Сергій – ветеран Лихівської громади, який нині працює за програмою від Центру зайнятості охоронцем у селищній  раді.

Він  добровольцем вступив до лав ЗСУ. У 2022 році отримав поранення на Харківському напрямку, а у 2024 році був звільнений зі служби за станом здоров’я.

Після повернення до цивільного життя йому запропонували роботу саме у Лихівській селищній раді. На цьому робочому місці він уже третій рік.

Говорячи про те, чи важливо, щоб громада допомагала ветеранам після повернення зі служби, Сергій відповідає коротко:“Думаю, що важливо”.

Для нього робота – це передусім можливість займатися справою та мати спокійне робоче середовище.

Робота, яка допомагає повернутися у цивільне життя

У Лихівській громаді також використовують державні програми підтримки працевлаштування ветеранів. За словами начальниці відділу соціального захисту населення та ветеранської політики Наталії Жданюк, у межах однієї з таких програм громада могла забезпечити ветерана робочим місцем, придбати необхідні меблі та адаптивне обладнання, а витрати із селищного бюджету згодом компенсували.

Тобто, підтримка ветеранів може бути не лише у вигляді виплат чи пільг. Для людини, яка повернулася з війни, не менш важливими можуть бути робота, спілкування, відчуття потрібності та можливість залишатися активною частиною громади.

Ветеранський простір, куди приходять не лише “по справі”

Однак робота простору не обмежується документами. Пані Аліна розповідає, що поступово вдалося створити місце, де ветерани можуть просто поспілкуватися. Вранці тут можуть зібратися кілька людей, випити кави, поговорити між собою та провести разом годину чи дві.

“Якщо їм приємно тут, то вони сюди йдуть”, – говорить фахівчиня простору.

Для ветеранів важлива й приватність. За словами Аліни Петрівни, не всі охоче фотографуються під час заходів чи хочуть потрапляти у публікації в соціальних мережах. Тому участь у таких заходах для них не повинна перетворюватися на обов’язкову публічність, розповіла Аліна Шворак.

Спорт, арт-терапія та зустрічі

У ветеранському просторі регулярно організовують різноманітні активності. Серед них: спортивні змагання, зокрема риболовля, творчі заняття та арт-терапія. Ветеранів також запрошують до заходів, присвячених державним та пам’ятним датам. Творчі активності проводять і поза межами простору. Ветерани відвідують навчальні заклади , де  разом із дітьми долучаються до арт-терапії та інших занять.

У просторі проводили зустрічі з представниками різних служб та організацій, які розповідали про свої послуги, можливості отримання допомоги та грантові програми.

Такі зустрічі, переконана пані Аліна, потрібні не лише для відпочинку. Вони допомагають ветеранам залишатися частиною життя громади.

“Титани Лихівської громади”: як ветеранів інформують про допомогу

Важливою складовою ветеранської політики громади є участь ветеранів у проєкті “Титани UA”. У Лихівській громаді двоє ветеранів є амбасадорами проєкту та активно долучаються до його реалізації. Вони беруть участь у спортивних, соціальних та інформаційних заходах, підтримують побратимів і членів їхніх сімей, сприяють їхній адаптації та поверненню до активного суспільного життя. Їхній особистий досвід, активна громадянська позиція та готовність підтримувати інших ветеранів є важливим прикладом принципу “рівний – рівному” та вагомим ресурсом для розвитку ветеранської політики в громаді.

Окремим викликом залишається інформування. Ветерани та їхні родини не завжди знають, які можливості, програми чи послуги їм доступні. Тому важливу роль відіграє постійна комунікація.

Для самих ветеранів основним майданчиком внутрішньої комунікації залишається чат “Титани Лихівки”, де можна обговорити актуальні питання та дізнатися про майбутні заходи.

Аліна Шворак підтримує зв’язок із колегами та установами, які працюють у сфері ветеранської політики, а також перебуває у робочих чатах.

Водночас публічною залишається переважно інформація про заходи та можливості для громади. Деталі окремих звернень і супроводу людей не розголошуються.

“До вас ідуть, коли ви можете допомогти”

Аліна Шворак зізнається: сьогодні люди вже самі радять одне одному звертатися до ветеранського простору. Іноді приходять навіть ті, хто спочатку не зовсім розуміє, чи має право на ту чи іншу допомогу.

Фахівчиня перевіряє кожну ситуацію окремо. Адже не кожен статус автоматично означає право на всі пільги. Саме так, через конкретні історії людей, у Лихівці поступово формується довіра до ветеранського простору.

Тут немає обіцянки вирішити будь-яке питання. Натомість є готовність розібратися, знайти відповідальну установу, підготувати документи, зробити запит або просто пояснити людині, що робити далі.

У Лихівці цей ветеранський простір намагаються зробити саме таким – місцем, де ветерана не залишають сам на сам із питаннями, які після повернення з війни можуть здаватися складнішими за саму процедуру.

Читайте також:

Будинки для переселенців за державні кошти: що готує Лихівська громада