
День всіх закоханих, який щороку відзначають 14 лютого, має глибокі історичні корені: від римського єпископа Валентина, страченого за вінчання закоханих, до появи перших романтичних листівок – “валентинок”, що стали символом любові у всьому світі.
Більше на Вільногірськ IN.UA
Історія свята
Святкування цього дня сягає корінням у давню історію. За однією з легенд, у III столітті нашої ери за часів правління римського імператора Клавдія II, єпископ на ім’я Валентин таємно вінчав закоханих. Це відбувалося всупереч наказу імператора, котрий вважав одруження перешкодою для служби в армії. За це його було страчено 14 лютого приблизно у 269 році.
У 496 році Папа Геласій I встановив 14 лютого як день пам’яті Святого Валентина, прагнучи замінити язичницьке свято Луперкалії, що раніше відзначалося в Римі серед лютневих фестивалів родючості.
Сьогодні День закоханих широко святкується у багатьох країнах світу. Люди дарують один одному “валентинки”, квіти, шоколад та інші символи любові й вдячності. Символом свята традиційно вважають червоні троянди – за легендою, вони набули цього кольору завдяки крові богині кохання Афродіти.
Історія виникнення валентинки
Згідно з легендами, першою “валентинкою” вважається записка, написана герцогом Орлеанським Карлом в 1415 році. Він надіслав віршовані любовні послання своїй дружині, коли перебував в англійському полоні. Одна з таких “валентинок” досі зберігається у Британському Музеї.
За кілька років після появи першої “валентинки” король Генріх V звернувся до письменника Джона Лідгейта, щоб він створив її для Катерини Валуа.
Спочатку традиція дарувати 14 лютого маленькі сувеніри та записки-валентинки існувала лише в Англії та Франції, а згодом поширилася у Новому Світі завдяки емігрантам.
Перші “валентинки” створювали власноруч: митці писали романтичні вірші, потім у Британії почали друкувати збірки віршів для переписування. Масове виробництво листівок розпочалося з цього часу. Першою, хто заробила на листівках 5000 доларів на рік, стала американка Естер Гауленд.
Читайте також:
Підписуйтесь







