День всіх закоханих: історія свята та виникнення валентинки

День всіх закоханих, який щороку відзначають 14 лютого, має глибокі історичні корені: від римського єпископа Валентина, страченого за вінчання закоханих, до появи перших романтичних листівок – “валентинок”, що стали символом любові у всьому світі.

Більше на Вільногірськ IN.UA

Історія свята 

Святкування цього дня сягає корінням у давню історію. За однією з легенд, у III столітті нашої ери за часів правління римського імператора Клавдія II, єпископ на ім’я Валентин таємно вінчав закоханих. Це відбувалося всупереч наказу імператора, котрий вважав одруження перешкодою для служби в армії. За це його було страчено 14 лютого приблизно у 269 році. 

У 496 році Папа Геласій I встановив 14 лютого як день пам’яті Святого Валентина, прагнучи замінити язичницьке свято Луперкалії, що раніше відзначалося в Римі серед лютневих фестивалів родючості. 

Сьогодні День закоханих широко святкується у багатьох країнах світу. Люди дарують один одному “валентинки”, квіти, шоколад та інші символи любові й вдячності. Символом свята традиційно вважають червоні троянди – за легендою, вони набули цього кольору завдяки крові богині кохання Афродіти.  

Історія виникнення валентинки

Згідно з легендами, першою “валентинкою” вважається записка, написана герцогом Орлеанським Карлом в 1415 році. Він надіслав віршовані любовні послання своїй дружині, коли перебував в англійському полоні. Одна з таких “валентинок” досі зберігається у Британському Музеї. 

За кілька років після появи першої “валентинки” король Генріх V звернувся до письменника Джона Лідгейта, щоб він створив її для Катерини Валуа.

Спочатку традиція дарувати 14 лютого маленькі сувеніри та записки-валентинки існувала лише в Англії та Франції, а згодом поширилася у Новому Світі завдяки емігрантам. 

Перші “валентинки” створювали власноруч: митці писали романтичні вірші, потім у Британії почали друкувати збірки віршів для переписування. Масове виробництво листівок розпочалося з цього часу. Першою, хто заробила на листівках 5000 доларів на рік, стала американка Естер Гауленд. 

Читайте також:

Історія Дня святого Валентина

Електронні петиції дозволяють громадянам подавати звернення до органів влади онлайн. У цьому матеріалі роз’яснюємо, як підписати петицію через Bank ID, Дію або електронний підпис крок за кроком.

Більше на Вільногірськ IN.UA. 

Що таке електронна петиція? 

Електронна петиція — це різновид колективного звернення громадян, поданого в онлайн-форматі до Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, яке підлягає обов’язковому розгляду за умови збору встановленої кількості підписів.

Як підписати електронну петицію: 3 способи

Через Bank ID НБУ 

1. Натискаємо “Авторизуватися”.
2. Обираємо “Bank ID НБУ”.
3. Обираємо банк, в якому маємо рахунок.
4. Виконуємо індивідуальні інструкції входу в банк.
5. Після входу в банк натискаємо “Підтвердити”.
6. Повертаємось у браузер та натискаємо “Продовжити”.
7. Гортаємо до голосів та натискаємо “Підписати”.

Через Дію

1. Натискаємо “Авторизуватися”.
2. Обираємо “Дія.Підпис”.
3. Відкриваємо застосунок Дія.
4. Підтверджуємо запит на підпис.
5. Повертаємося у браузер.
6. Натискаємо “Продовжити”.
7. Гортаємо до голосів та натискаємо “Підписати”.

Через електронний підпис 

1. Натискаємо “Авторизуватися”.
2. Обираємо “Електронний підпис”.
3. Підключаємо свій пристрій із сертифікатом ЕЦП (USB-токен або smart-картку).
4. Вводимо PIN-код для доступу до сертифіката.
5. Обираємо сертифікат, яким хочемо підписати петицію.
6. Натискаємо “Підписати” і підтверджуємо операцію через сертифікат.
7. Повертаємося у браузер та натискаємо “Продовжити”.
8. Гортаємо до голосів і натискаємо “Підписати” для завершення процедури.
   
   

Читайте також:

Петицію про звання Героя України для загиблого військового Максима Тимощука зареєстрували на сайті президента

Це свято щороку відзначають у день проголошення Акта Злуки між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною Республікою у 1919 році.

Деталі на Вільногірськ IN.UA

Історія свята 

22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві відбулася урочиста церемонія проголошення Акта Злуки — об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в одну незалежну державу. Під час зібрання було зачитано “Універсал соборності”, у якому наголошувалося, що відтепер в єдине ціле поєднуються частини України, розділені століттями: Західноукраїнська Народна Республіка  та Наддніпрянська Україна. У документі підкреслювалося, що здійснилися вікові прагнення українського народу, за які боролися й віддавали життя найкращі його сини, і віднині існує єдина незалежна Українська Народна Республіка.

Офіційно це свято було запроваджене у 1999 році, зважаючи на політичну та історичну важливість об’єднання УНР і ЗУНР для створення єдиної соборної української держави.

Символом Дня Соборності став живий ланцюг — традиційна акція, під час якої люди беруться за руки, формуючи безперервний ланцюг єдності. Такий ланцюг демонструє прагнення українців до злагоди та солідарності, нагадуючи про історичне об’єднання країни.