Ексочільник поліції став керівником області: що відомо про нового начальника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжу

Президент України призначив нового начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації. З 8 січня 2026 року область очолив Олександр Ганжа — колишній керівник обласної поліції, який понад два роки працював у регіоні на правоохоронній посаді. 

Детальну інформацію про Олександра Ганжу оприлюднило Суспільне Дніпро.

Кадрове рішення: від поліції — до ОВА

Олександр Ганжа змінив на посаді начальника Дніпропетровської ОВА Владислава Гайваненка, який до цього часу виконував обов’язки очільника адміністрації. Призначення відбулося на тлі триваючого воєнного стану, коли керівник області відповідає не лише за цивільне управління, а й за координацію оборонних, безпекових та гуманітарних процесів у регіоні.

До переходу в ОВА Ганжа з жовтня 2023 року очолював Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області.

Олександр Ганжа народився 5 червня 1981 року у місті Мирноград на Донеччині. Службу в органах внутрішніх справ розпочав ще у 1998 році — курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ.

Після завершення навчання у 2002 році працював дільничним інспектором поліції у Харкові, згодом — слідчим та оперуповноваженим карного розшуку. Значну частину кар’єри — з 2005 по 2015 роки — проходив службу у підрозділах боротьби з організованою злочинністю в Харківській області.

У наступні роки обіймав керівні посади в карному розшуку та управліннях стратегічних розслідувань у Харківській області, працював у керівництві поліції Одеської області, де був заступником начальника ГУНП та очолював кримінальну поліцію.

У січні 2023 року Ганжу призначили начальником поліції Рівненської області, а вже восени того ж року — керівником поліції Дніпропетровщини.

Майно нового очільника області: що в декларації

На початку січня 2026 року Олександр Ганжа подав декларацію кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Згідно з документом, у його власності квартира у Харкові площею майже 70 квадратних метрів, два нежитлові приміщення та паркомісце в Одесі.

У Дніпрі він орендує житловий будинок і земельну ділянку.

Значний обсяг нерухомості задекларувала і дружина Тетяна. У спільній власності подружжя — квартира у Харкові площею 44,9 квадратних метра та будинок у селищі Коломак на Харківщині. Окрім цього, на Тетяну Ганжу оформлена квартира в Одесі вартістю 1,5 мільйона гривень, гараж у Харкові та кілька земельних ділянок у Харківській області.

Доходи та заощадження

За 2025 рік Олександр Ганжа задекларував понад 1,3 мільйона гривень заробітної плати в органах поліції, а також близько 40 тисяч гривень доходу за сумісництвом у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ.

Його дружина отримала понад 400 тисяч гривень заробітної плати у Харківському університеті внутрішніх справ, а також 361 тисяч гривень вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку.

Готівкові заощадження родини становлять: 91 тисяча доларів — у Олександра Ганжі та 33 тисячі доларів — у його дружини.

На банківських рахунках подружжя зберігає виключно гривні — трохи більше ніж 14 тисяч гривень та 11 тисяч гривень відповідно. Із транспорту в сім’ї задекларований автомобіль Nissan 2015 року випуску, яким користується дружина.

Читайте також:

У Вільногірську відбудеться засідання виконкому: що планують розглянути

Міністерство фінансів України оприлюднило підходи до можливих змін в оподаткуванні фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі, зокрема щодо ПДВ. Хоча впровадження новацій заплановане не раніше 2027 року ініціатива вже спричинила суспільний резонанс. Підприємці зареєстрували петицію до Президента, а бухгалтери на місцях попереджають: зміни можуть не зменшити тінь, а навпаки — посилити її.

Деталі читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

“Це не спростить систему, а змусить бізнес ховатися”— думка бухгалтерки з Вільногірська

Бухгалтерка з Вільногірської громади Катерина, яка веде фізичних осіб-підприємців першої, другої, третьої груп та загальної системи, скептично оцінює потенційні наслідки ініціативи.

За її словами, обов’язкова реєстрація платниками ПДВ для ФОП із більшими оборотами не означає, що підприємці масово почнуть працювати “в білу”.

“Ті, хто сам себе веде, не будуть повноцінно тягнути ПДВ. Це складне адміністрування, постійні звіти, ризики блокування податкових накладних”, — каже бухгалтерка.

Катерина прогнозує, що частина підприємців у разі перевищення обороту в 1 мільйон гривень обиратиме не легалізацію, а інші шляхи:

“Хтось просто закриється, а хтось почне ділитися — відкривати кілька менших ФОПів, щоб кожен був “до мільйона””.

Окрема проблема, за її словами, — безготівкові розрахунки.

“Підприємці вже зараз кажуть: по терміналу потрібно менше проводити оплату. Люди з картками будуть змушені знімати готівку. Це вдарить і по покупцях, і по прозорості”, — зазначає вона.

Катерина наголошує: ПДВ — це не лише додаткові податки, а й значно складніше адміністрування, до якого багато малих підприємців і бухгалтерів просто не готові.

“Податкові накладні блокують постійно. Щоб розблокувати, треба договори, товарно-транспортні накладні, підтвердження походження товару. Як це все вести малому бізнесу — велике питання”, — говорить бухгалтерка.

“20% податку одразу піднімуть ціни” — думка підприємниці

Журналістка також поспілкувалася з підприємицею з Вільногірська Оксаною. Вона вважає, що запровадження ПДВ для ФОП із великими оборотами неминуче вдарить по споживачах.

“Я скажу прямо: введення ПДВ у 20% одразу й миттєво підніме ціни для людей. При обороті мільйон гривень ще платити 20% — це може просто вбити малий бізнес”, — зазначає підприємиця.

За словами Оксани, утримувати ціни на нинішньому рівні підприємці не зможуть.

“Якщо не підвищувати ціни й не вводити нові тарифи — це буде крах. Дорожчає логістика, продукти, усе зростає в ціні, а додатковий податок лише посилить цей тиск”, — каже вона.

Підприємиця також підтвердила, що планує підтримати електронну петицію ФОПів: “Звичайно, я її підпишу. Я вважаю, що нас мають почути”, — додає Оксана.

Що саме пропонує Міністерство фінансів

У Міністерстві фінансів наголошують: ідеться не про автоматичне скасування пільг чи примусову реєстрацію всіх ФОП платниками ПДВ. Відомство декларує відкритість до діалогу з бізнесом, профільними асоціаціями та експертним середовищем для напрацювання комплексного рішення.

Запропоновані підходи мають:

• забезпечити рівні правила для підприємців із подібними оборотами;
• зменшити використання спрощеної системи для агресивної оптимізації, дроблення бізнесу, “сірого імпорту” та контрабанди;
• захистити сумлінний малий бізнес.
  

Впровадження можливих змін планується не раніше 2027 року, що, за словами Міністерства фінансів, дає час для публічного обговорення, доопрацювання механізмів та підготовки підприємців.

Бюджет війни і зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом

Міністерство фінансів пояснює ініціативу фінансовими реаліями воєнного часу. В умовах повномасштабної агресії РФ усі власні надходження Україна спрямовує на сектор безпеки й оборони, потреби якого постійно зростають.

Для прикладу, у проєкті держбюджету 2026 на оборону та безпеку передбачено понад 2,8 трильйон гривень.

Саме тому детінізацію визначено одним із пріоритетів нової програми співпраці з Міжнародним валютним фондом на 2026–2029 роки. У межах переговорів Україна взяла зобов’язання підготувати зміни до Податкового кодексу щодо можливого розширення кола платників ПДВ серед ФОП із річним оборотом понад 1 мільйон гривень.

Петиція до Президента: бізнес просить зупинитися

На тлі ініціативи Міністерства фінансів фізичні особи-підприємці зареєстрували електронну петицію на сайті Президента України з вимогою відкликати ініціативу щодо обов’язкової реєстрації платниками ПДВ для платників єдиного податку з оборотом понад 1 мільйон гривень з 1 січня 2027 року та ініціювати перегляд домовленостей з МВФ щодо збереження спрощеної системи оподаткування.

Автор петиції наголошує на ризиках суспільної напруги, інформаційної безпеки та втрати довіри до державної політики в умовах війни.

Станом на сьогодні петицію підписали 9 923 особи з 25 000 необхідних, до завершення збору підписів залишається 84 дні.

Читайте також:

Що закуповувала Вільногірська центральна міська лікарня у грудні 2025 року: від хлібу до радіатору 

Рік у Вільногірській громаді був насиченим подіями, які оголювали болючі проблеми, викликали суспільний резонанс і водночас демонстрували здатність громади до самоорганізації та діалогу.

Редакція Вільногірськ IN.UA протягом року фіксувала ключові події — від резонансних інцидентів і комунальних питань до культурних ініціатив та рішень місцевої влади. Згадуємо головне — місяць за місяцем.

Січень: підпал будок для безпритульних тварин

Початок року ознаменувався обурливим інцидентом: у Вільногірську невідомі підпалили будки для безпритульних тварин, які раніше встановили волонтери. Подія викликала широкий резонанс серед містян, активістів і зоозахисників. Люди вимагали реакції поліції та покарання винних, а також порушили ширшу дискусію про ставлення до тварин у громаді.

Лютий: скандал через капусту і питання контролю якості

У лютому місто активно обговорювало можливе отруєння продуктами. Місцева жителька заявила про погіршення самопочуття після вживання капусти, придбаної у Вільногірську. Хоча офіційні висновки були обережними, ситуація підсвітила проблему контролю якості продуктів та відповідальності продавців.

Березень: музей у ліцеї №5 — для кого він працює?

Березень пройшов під знаком культури й історії. Редакція розповіла про історико-краєзнавчий музей у ліцеї №5 та поставила важливе запитання: чи може він стати відкритішим і доступнішим для всіх жителів громади? Матеріали викликали інтерес до локальної історії та дискусію про роль таких просторів у житті міста.

Квітень: крадіжка великодньої експозиції

Напередодні Великодня Вільногірськ зіткнувся з неприємною подією — з міської галереї викрали частину великодньої інсталяції. Інцидент зачепив не лише питання безпеки публічного простору, а й став символом знецінення спільної праці та творчості.

Травень: дороги громади — цифри, роки й мільйони

У травні редакція Вільногірськ IN.UA опублікувала детальний аналіз стану доріг у громаді: які вулиці ремонтували за останні 10 років, скільки коштів витрачено і як війна вплинула на інфраструктурні пріоритети. Матеріал аналітичної журналістики з опорою на цифри та офіційні дані.

Червень: Вільногірські “Мальдіви” — привабливо, але небезпечно

На початку літа знову заговорили про популярне місце відпочинку — колишній кар’єр, відомий як Вільногірські “Мальдіви”. Журналісти звернули увагу не лише на красу локації, а й на ризики для життя та здоров’я людей, закликавши до відповідальнішого ставлення до безпеки.

Липень: старт підготовки меморіалу “Живі, поки пам’ятаємо”

У липні громада дізналася про початок проєктних робіт зі створення меморіалу “Живі, поки пам’ятаємо”. Йдеться про майбутній простір пам’яті, який має вшанувати загиблих і стати важливим символом для міста в умовах війни.

Серпень: вода для сіл і дискусії навколо сесії

Серпень приніс гостре обговорення проблеми водопостачання у селах Доброгірське та Мар’янівка. Публікація протоколів сесії міськради викликала хвилю дискусій у соцмережах і знову привернула увагу до питання базових потреб мешканців громади.

Вересень: депутат без участі — мандат без рішення

У вересні на сесії міської ради вдруге розглядали питання про припинення повноважень депутата, який фактично не брав участі в роботі ради. Рішення так і не ухвалили, що породило запитання про політичну відповідальність та ефективність представницького органу.

Жовтень: зіпсований балкон і проблема безкарності

Жовтень запам’ятався історією місцевої мешканки, яка заявила про систематичне псування її балкону невідомими. Цей, на перший погляд, побутовий конфлікт оголив проблему відсутності дієвих механізмів захисту прав мешканців.

Листопад: 5 мільйонів на дороги у 2026 році

У листопаді депутати міської ради підтримали рішення про виділення 5 мільйонів гривень на ремонт доріг у 2026 році. Новина стала продовженням річної теми інфраструктури.

Грудень: досвід Вільногірська — на міжрегіональному рівні

Рік завершився позитивною подією: представники Вільногірської ради ВПО презентували кейси підтримки переселенців на міжрегіональній зустрічі у Полтаві. Це засвідчило, що громада не лише вирішує власні проблеми, а й ділиться напрацьованим досвідом з іншими.

Підсумок року

Події року у Вільногірській громаді — це поєднання болючих інцидентів, системних проблем і важливих кроків уперед. Матеріали Вільногірськ IN.UA не лише інформували, а й ставали приводом для обговорень, рефлексії та громадського контролю. 

Читайте також:

Тендер на дератизацію та дезінсекцію у Вільногірську не відбувся: нового оголошення поки немає