Хоча календар зазнав змін, відзначення Дня матері залишиться, як раніше, адже це свято не пов’язане з церковними подіями. Як і раніше, українці вшановуватимуть матерів у другу неділю травня. У 2025 році святкування припадає на 11 травня.

Детальніше про День матері читайте на Вільногірськ.IN.UA

Походження та історія свята

Традиція святкувати День матері має давнє коріння: у різних культурах вшановували богинь-матерів. У Стародавній Греції, наприклад, це була Рея — мати олімпійських богів, а в Римі — богиня Кібела.

Сучасна історія Дня матері нараховує понад сто років. Ідея його заснування належить Анні Джарвіс із Філадельфії, яка прагнула вшанувати свою матір — Анну Марію Рівз-Джарвіс, активістку у сфері охорони здоров’я. Завдяки наполегливості Джарвіс у 1914 році президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом.

День матері швидко набув популярності в багатьох країнах світу. В Україні його почали святкувати у 1929 році за ініціативою української діаспори в Канаді. У 1939-му святкування заборонила радянська влада, однак із початку 2000-х традиція була відновлена.

Цікаві факти 

Щороку в другу неділю травня фіксують рекордну кількість телефонних дзвінків — близько 122 мільйонів, що більше, ніж у будь-який інший день року.

Анна Джарвіс, яка стала ініціаторкою Дня матері, з часом почала виступати проти комерціалізації цього свята. Вона вважала, що продаж квітів, листівок і солодощів спотворює його справжню суть — вшанування матерів особисто. 

Європейська громадська організація МаМа провела дослідження і встановила, що жінка, яка «сидить вдома з дитиною», насправді не сидить без діла, а щодня проходить у середньому 40 кілометрів, виконуючи близько 200 різних завдань.

Читайте також: 

• 21 травня в Україні відзначатимуть нове державне свято
• Як підрізати квіти: тюльпани, лілії та півонії

Допомога надається працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державні службовці та посадовці місцевого самоврядування, які постраждали внаслідок збройної агресії росії.

Про це повідомляє Пенсійний фонд України.

Розмір допомоги

Допомога призначається у разі поранення, каліцтва, контузії або захворювання, пов’язаних з виконанням професійних обов’язків у районах бойових дій чи під час обстрілів після 24 лютого 2022 року.

У разі загибелі працівника — кошти можуть отримати члени його родини.

Розмір допомоги встановлено на рівні:

• 1 мільйон гривень— у разі загибелі (смерті);
• 800 тисяч гривень — для осіб з інвалідністю I групи;
• 500 тисяч гривень— для осіб з інвалідністю II групи;
• 200 тисяч гривень — для осіб з інвалідністю III групи.

Порядок призначення та виплати коштів затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1396 від 27 грудня 2023 року.

Для отримання допомоги необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою — незалежно від місця проживання чи реєстрації.

Читайте також:

• Притулок під зав’язку: як живе єдина опора для покинутих собак у Вільногірську
• Рівень захворюваності на ГРВІ в області знижується, але зростає ризик сезонних інфекцій

У період воєнного стану виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 до 60 років обмежено, однак для деяких категорій передбачено винятки. Зокрема, йдеться про військовозобов’язаних працівників, які заброньовані на час мобілізації. Але чи можна їм залишити країну у відпустці?

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

Чи можуть заброньовані працівники виїхати за кордон у відпустку

Військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації та у воєнний час, не підлягають призову на військову службу. Такі особи перебувають на спеціальному військовому обліку.

Про те у Правилах перетинання державного кордону громадянами України зазначено лише про порядок перетину державного кордону заброньованого працівника у відрядження. Щодо можливості перетину кордону під час відпустки — чіткого нормативно-правового регулювання немає.

Водночас деякі державні службовці, наприклад, члени Кабінету Міністрів України, заступники міністрів, судді, прокурори, керівники державних органів, депутати місцевих рад не можуть перетинати державний кордон з метою відпустки.

Які документи потрібні

• паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
• паперовий військово-обліковий документ або електронний варіант в додатку Резерв+ (повинен містити позначку про бронювання та внесений до системи “Оберіг”);
• витяг з наказу про відпустку або його копія (має містити інформацію про країну виїзду, термін перебування, посаду працівника тощо);
• інші документи для підтвердження мети поїздки.

Водночас працівник, який планує поїхати у відпустку за кордон, не повинен мати заборон, які б перешкоджали виїзду за межі країни чи порушувати правила військового обліку.

Читайте також:

• Притулок під зав’язку: як живе єдина опора для покинутих собак у Вільногірську
• Рівень захворюваності на ГРВІ в області знижується, але зростає ризик сезонних інфекцій