Любов Коровіко: мистецтво, що приносить гармонію

Любов Коровіко, мешканка села неподалік Вільногірська, вже вісім років створює картини, що відображають природу, квіти й тварин. Творчість стала для неї захоплюючою справою, якою вона залюбки займається у вільну годину. А цієї суботи, 22 березня, кожен зможе побачити її роботи на виставковому просторі “Берег_Ти”, біля фонтану у Вільногірську.

Про початок свого творчого шляху, улюблену техніку й підтримку сім’ї вона розповіла журналістці Вільногірськ IN.UA

Перші кроки: подарунок, що відкрив талант

Любов Коровіко почала малювати вісім років тому взимку, коли захотіла створити особливий подарунок на Новий рік для сусідки. Вона намалювала яскравого півня гуашшю, не очікуючи, що ця робота стане початком її творчого шляху.

“Я намалювала півня і подарувала його сусідці. Люди приходили й думали, що це картинка з журналу. Вони навіть шукали стики, бо не могли повірити, що це намальовано вручну,” — згадує Любов.

Згодом художниця продовжила малювати, використовуючи зимові вечори, коли господарська робота в селі ставала менш інтенсивною.

Любов переважно навчалася малюванню самостійно, переглядаючи майстер-класи в інтернеті та аналізуючи техніки інших художників. Згодом вона перейшла від гуаші до олійних фарб, які стали її улюбленою технікою.

“Олією малювати зручно: якщо щось не виходить, можна стерти і виправити. Акрил же одразу застигає, і вже нічого не зміниш,” — пояснює вона.

Натхнення та процес створення картин

Теми для своїх робіт Любов знаходить у природі та улюблених композиціях, які знаходить в інтернеті. Вона використовує платформи, такі як Pinterest, щоб знайти зображення квітів, пейзажів та тварин, які вподобає.

“Я не можу їздити на природу чи малювати з натури, тому шукаю сюжети в інтернеті. Це зручно та надихає,” — каже художниця.

Основними темами її картин стали квіти, природа та котики, які вона малює з великою любов’ю до деталей. Для Любові малювання — це не лише творчість, але й спосіб знайти душевний спокій.

“Словами не передати ці відчуття. Це просто кайф! Дуже приємно водити пензлем по полотну,” — зізнається вона.

Навіть якщо картина не виходить так, як планувалося, вона завжди може її виправити, адже творчий процес для неї — це постійний пошук гармонії.

Роль сім’ї: підтримка чоловіка та дітей

Любов не могла б повністю зануритися у творчість без підтримки чоловіка Анатолія. Він виготовляє підрамники, натягує холсти та створює рамки для завершених картин. Сам чоловік займається столярною справою, виготовляючи меблі та дерев’яні вироби у своїй майстерні.

“Коли дружина малює, я її навіть не чіпаю. У неї тоді свій процес, і краще не заважати,” — каже Анатолій.

Їхні діти також підтримують матір, активно забираючи її роботи до своїх домівок.

“У дітей вдома вже маленькі галереї моїх картин. Їм це подобається, і мені дуже приємно,” — розповідає Любов.

Виставка у Вільногірську

Цієї суботи, 22 березня, мешканці Вільногірська матимуть змогу побачити картини Любові Коровіко у публічному виставковому просторі “Берег_Ти”, розташованому біля фонтану. Виставка стане чудовою нагодою насолодитися її роботами, які відображають красу природи та тепло художнього погляду.

Читайте також:

• Мистецтво крізь час: персональна виставка художниці Олени Філоненко з Вільногірська
• Крила янгола та нічне ПВО: Перший крок мешканки Вільногірська Олени Філоненко у мистецтві

У Вільногірську останніми днями електроенергію вимикають до 18 годин на добу. Для міста це не просто дискомфорт, адже централізованого опалення тут немає вже понад десять років, а більшість домівок обігріваються електрикою або газовими котлами з електронікою. 

Редакція Вільногірськ IN.UA порівняла кількість відключень у Вільногірську з іншими громадами Дніпропетровщини, де також відсутнє централізоване опалення.

Місто без тепломереж і зі світлом по годинах

У Вільногірську індивідуальне опалення діє з 2013 року. Частина мешканців користується газовими котлами, частина обігріває оселі електроопаленням. У будь-якому випадку електрика потрібна всім: для роботи котлів, насосів, циркуляції тепла, приготування їжі, зв’язку.

Коли світла немає по 15–18 годин на добу, квартири швидко холонуть, люди залишаються без можливості зігрітися.

Які громади ми порівнювали і чому

Для аналізу редакція обрала громади Дніпропетровської області, де централізоване опалення також відсутнє або майже не використовується:

Марганець: централізоване опалення відсутнє з 2016 року, місто повністю перейшло на індивідуальне опалення, переважно електричне.

Нікополь: централізоване опалення відсутнє багато років, мешканці користуються індивідуальним опаленням.

Покров: більшість жителів перейшли на індивідуальне газове або електричне опалення.

Вільногірськ: індивідуальне опалення з 2013 року.

Для порівняння журналістка взяла один конкретний день, 20 січня 2026 року, і проаналізувала погодинні графіки відключень.

Для Марганця, Нікополя та Покрова використовували графіки погодинних відключень з офіційного сайту Energy-UA.

Для Вільногірська дані взяли з офіційного телеграм-каналу ПрАТ “ПЕЕМ “ЦЕК”.

Скільки годин без світла за добу: цифри за 20 січня

У Марганці 20 січня у 6 групі світла не було 13 годин за добу, а у 1 групі — 16 годин. 

У Нікополі показники були такими: у 5 групі електроенергію вимикали на 16 годин, у 3 групі — на 17 годин, у 4 групі — на 15,5 години. 

У Покрові у 4 групі відключення тривали 15,5 години, а у 6 групі — 16 годин. 

У Вільногірську ж у 2.2 групі світла не було 17 годин на добу, у 4.2 групі — 13 годин, а у 6.2 групі — знову 17 годин.

Формально показники у громадах подібні. Проте у Вільногірську мешканці масово повідомляють, що фактичні відключення часто тривають довше за опубліковані графіки, а світло може зникати кілька разів на день без вчасного попередження.

Інформація та зворотній зв’язок у громадах

Редакція хотіла порівняти не лише сухі цифри графіків, а й інформаційне поле: як місцева влада та громади інформують людей, як реагують мешканці, що пишуть у соцмережах.

Ми дослідили місцеві телеграм-канали та сайти Марганця, Нікополя та Покрова. Детальної і системної інформації про графіки відключень, як і регулярних відгуків мешканців щодо ситуації зі світлом, знайти не вдалося. Значна частина публікацій там присвячена повітряним тривогам і наслідкам обстрілів.

Натомість у Вільногірську графіки відключень публікують кілька разів на день майже всі місцеві канали. Люди активно обговорюють ситуацію, діляться досвідом, скаржаться на тривалі відключення і шукають способи жити у холодних квартирах.

Що вже висвітлювала редакція про цю проблему

Редакція Вільногірськ IN.UA неодноразово висвітлювала ситуацію з відключеннями світла та реакцію громади на ці виклики.

Ще 16 січня 2026 року ми писали про громадську ініціативу — у місті розпочали збір підписів під зверненням щодо зміни графіків відключень електроенергії. Ініціатива має на меті або перевести Вільногірськ на спрощені графіки, або визнати місто з критичною інфраструктурою, щоб мінімізувати ризики для здоров’я людей узимку.

У наступні дні підтримка цього звернення зростала: станом на 19 січня вже зібрано близько 700 підписів. Організатори наголошували, що важливо не лише поставити підпис, а й коректно вказати адресу проживання, щоб звернення мало реальну вагу під час розгляду у відповідних інстанціях.

Раніше, у листопаді 2025 року, мешканці вже активно підписували петицію щодо скорочення тривалості відключень електроенергії. Вона швидко зібрала необхідну кількість голосів і акцентувала увагу на тому, що часті та тривалі відключення створюють серйозні труднощі для сімей з дітьми, людей похилого віку, підприємців та закладів освіти.

Ми також розповідали про онлайн-навчання на Дніпропетровщині, у межах якого описувалися труднощі мешканців Вільногірська в умовах частих відключень світла, що впливає не лише на комфорт, а й на освітній процес у школах та гуртках.

Питання світла та графіків відключень у Вільногірську стало однією з ключових тем місцевих обговорень, що викликає активну громадську позицію та звернення до влади. Редакція і надалі стежитиме за розвитком подій і готова інформувати про зміни у ситуації.

Читайте також:

Коли запрацюють Пункти незламності у Вільногірську: відповідь міської ради

Дніпропетровська обласна військова адміністрація отримала відзнаку Стратегічний партнер від Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні та чотири автомобілі для Центрів психосоціальної підтримки у громадах області. Транспорт використовуватимуть мобільні бригади, які надають допомогу жителям у віддалених населених пунктах, передусім ветеранам та їхнім родинам.

Про це стало відомо з пресрелізу Дніпропетровської ОВА.

Визнання за роботу у сфері ментального здоров’я

Нагороду Дніпропетровщині вручили за реалізацію ініціатив у межах програми PRO_MentalHealth та проєкту “Комплексна підтримка дітей, сімей і громад, які постраждали внаслідок війни”. Саме завдяки цим напрацюванням команду обласної військової адміністрації назвали Стратегічним партнером.

“Команда від Дніпропетровщини долучилася до урочистого заходу у столиці. Під час нього був підписаний меморандум між Мінветеранів та Представництвом Фонду міжнародної солідарності в Україні. Приємно, що партнери високо оцінили й нашу роботу та вручили обласній військовій адміністрації відзнаку Стратегічний партнер”, — зазначила директорка департаменту соціального захисту населення ОВА Олена Кришень.

Автівки для чотирьох громад

Разом із відзнакою область отримала чотири автомобілі для Центрів психосоціальної підтримки. Транспорт передадуть до: Верхньодніпровської, Дніпровської, Лозуватської та Царичанської громад.

На цих авто працюватимуть фахівці мобільних бригад. Вони виїжджатимуть у віддалені населені пункти та надаватимуть психологічні, соціальні, юридичні та інформаційні послуги. Особливу увагу приділятимуть ветеранам, ветеранкам та членам їхніх сімей.

Підписаний у Києві меморандум про співпрацю передбачає також посилення роботи у напрямі реабілітації та інтеграції військових у мирне життя. Це означає, що в області планують розширювати доступ до якісної психосоціальної допомоги та розвивати мережу підтримки на рівні громад.

Читайте також:

Онлайн-навчання на Дніпропетровщині: ситуація у Вільногірську