Любов Коровіко: мистецтво, що приносить гармонію

Любов Коровіко, мешканка села неподалік Вільногірська, вже вісім років створює картини, що відображають природу, квіти й тварин. Творчість стала для неї захоплюючою справою, якою вона залюбки займається у вільну годину. А цієї суботи, 22 березня, кожен зможе побачити її роботи на виставковому просторі “Берег_Ти”, біля фонтану у Вільногірську.

Про початок свого творчого шляху, улюблену техніку й підтримку сім’ї вона розповіла журналістці Вільногірськ IN.UA

Перші кроки: подарунок, що відкрив талант

Любов Коровіко почала малювати вісім років тому взимку, коли захотіла створити особливий подарунок на Новий рік для сусідки. Вона намалювала яскравого півня гуашшю, не очікуючи, що ця робота стане початком її творчого шляху.

“Я намалювала півня і подарувала його сусідці. Люди приходили й думали, що це картинка з журналу. Вони навіть шукали стики, бо не могли повірити, що це намальовано вручну,” — згадує Любов.

Згодом художниця продовжила малювати, використовуючи зимові вечори, коли господарська робота в селі ставала менш інтенсивною.

Любов переважно навчалася малюванню самостійно, переглядаючи майстер-класи в інтернеті та аналізуючи техніки інших художників. Згодом вона перейшла від гуаші до олійних фарб, які стали її улюбленою технікою.

“Олією малювати зручно: якщо щось не виходить, можна стерти і виправити. Акрил же одразу застигає, і вже нічого не зміниш,” — пояснює вона.

Натхнення та процес створення картин

Теми для своїх робіт Любов знаходить у природі та улюблених композиціях, які знаходить в інтернеті. Вона використовує платформи, такі як Pinterest, щоб знайти зображення квітів, пейзажів та тварин, які вподобає.

“Я не можу їздити на природу чи малювати з натури, тому шукаю сюжети в інтернеті. Це зручно та надихає,” — каже художниця.

Основними темами її картин стали квіти, природа та котики, які вона малює з великою любов’ю до деталей. Для Любові малювання — це не лише творчість, але й спосіб знайти душевний спокій.

“Словами не передати ці відчуття. Це просто кайф! Дуже приємно водити пензлем по полотну,” — зізнається вона.

Навіть якщо картина не виходить так, як планувалося, вона завжди може її виправити, адже творчий процес для неї — це постійний пошук гармонії.

Роль сім’ї: підтримка чоловіка та дітей

Любов не могла б повністю зануритися у творчість без підтримки чоловіка Анатолія. Він виготовляє підрамники, натягує холсти та створює рамки для завершених картин. Сам чоловік займається столярною справою, виготовляючи меблі та дерев’яні вироби у своїй майстерні.

“Коли дружина малює, я її навіть не чіпаю. У неї тоді свій процес, і краще не заважати,” — каже Анатолій.

Їхні діти також підтримують матір, активно забираючи її роботи до своїх домівок.

“У дітей вдома вже маленькі галереї моїх картин. Їм це подобається, і мені дуже приємно,” — розповідає Любов.

Виставка у Вільногірську

Цієї суботи, 22 березня, мешканці Вільногірська матимуть змогу побачити картини Любові Коровіко у публічному виставковому просторі “Берег_Ти”, розташованому біля фонтану. Виставка стане чудовою нагодою насолодитися її роботами, які відображають красу природи та тепло художнього погляду.

Читайте також:

• Мистецтво крізь час: персональна виставка художниці Олени Філоненко з Вільногірська
• Крила янгола та нічне ПВО: Перший крок мешканки Вільногірська Олени Філоненко у мистецтві

У Вільногірську 30 квітня пройшла 98-ма чергова сесія міської ради. У порядку денному – понад два десятки питань, більшість із яких стосувалися земельних відносин.

На сесії була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA

Стратегія, бюджет і програми: базові рішення

Пленарне засідання відбулося у звичному форматі – депутати розглянули підготовлений порядок денний, що охоплював як стратегічні документи громади, так і точкові рішення щодо майна, бюджету та землі.

Значну частину рішень ухвалювали без тривалих обговорень.

Серед ключових питань – затвердження та коригування важливих для громади документів:

• внесення змін до програм розвитку та підтримки медицини;
• оновлення соціальних програм, зокрема щодо підтримки військових та їхніх сімей;
• зміни до бюджету громади на 2026 рік;
• затвердження стратегії розвитку Вільногірської громади на 2021–2027 роки (з урахуванням актуалізації на найближчі роки).

Також депутати розглянули питання щодо управління комунальним майном та діяльності ЦНАПу.

Земельний блок: головний фокус сесії

Найбільше часу зайняли питання, пов’язані із землею – їх у порядку денному було понад половину.

Зокрема, депутати:

• надавали дозволи на розробку проєктів землеустрою;
• затверджували технічну документацію;
• розглядали питання передачі земельних ділянок у власність або користування;
• ухвалювали рішення щодо встановлення меж земельних ділянок;
• погоджували сервітути та договори користування землею.

Окремі рішення стосувалися земель у межах міста, а також ділянок, пов’язаних із комунальними об’єктами та підприємницькою діяльністю.

Підприємництво та містобудування

Крім земельних питань, депутати затвердили технічну документацію для підприємницької діяльності, надали дозволи на розробку містобудівної документації, розглянули питання розміщення тимчасових споруд для бізнесу та внесли зміни до рішень щодо благоустрою та використання територій.

Соціальна сфера і житлово-комунальні питання

Серед інших рішень:

• зміни до програм благоустрою;
• питання утримання об’єктів житлово-комунального господарства;
• соціальний захист дітей і сімей;
• підтримка освітніх та культурних ініціатив.

Деталі – згодом

Ця сесія охопила широкий спектр питань – від стратегічного планування до конкретних земельних рішень. Водночас кожне з них має свої нюанси та деталі.

Про найважливіші рішення, дискусії та потенційне майбутнє для громади читайте вже незабаром у наступних матеріалах Вільногірськ IN.UA.

Читайте також:

Міський голова Вільногірська відзвітував перед громадою: підсумки року та ключові напрями роботи

Попри те, що офіційний старт забору крові був призначений на 9:00, небайдужі містяни почали збиратися заздалегідь. Вже з перших годин стало зрозуміло: сьогоднішній показник точно перевищить середню статистику.

Детальніше про подію читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Статистика, що радує

За словами медсестер, зазвичай на донацію приходить близько 25–30 людей, але цей день став особливим. Лікарі прогнозували, що кількість донорів перевалить за 40 осіб — цифру, яку востаннє фіксували аж у жовтні 2025 року. Так і сталося, сьогодні донорами стали 43 особи. 

Медики також спостерігають, що у Вільногірську немає “дефіцитних” місяців чи гендерного перекосу: чоловіки та жінки долучаються однаково активно, а потік людей залишається стабільним протягом усього року. 

Голоси донорів: чому це важливо

Ми поспілкувалися з тими, хто сьогодні прийшов до пункту донації. Їхні історії різні, але мета — спільна. 

Подружжя Ніна та Дмитро сьогодні не вперше стали донорами: чоловік здавав кров 23 рази, а жінка — 4. 

“Просто знаю, що це комусь рятує життя”, — каже Ніна. 

Вчителька початкових класів та англійської мови, а також вільногірська блогерка Сєда каже, що дуже хвилювалась, але досвідчені фахівці її заспокоїли. 

“Мені сказали, що ми за один раз можемо врятувати два життя. Тому для мене гордість, що я сюди прийшла і закликаю всіх йти і здавати кров”, — каже дівчина. 

Майя стала донором ще до початку повномасштабного вторгнення — здавала кров декілька разів на рік. Зараз продовжує рятувати життя, і не лише людей: 

“Гроші, які я тут отримую, потім доначу на тварин”, — каже Майя. 

Олександр — почесний донор, здає кров вже приблизно 12 років. 

“Треба якось допомагати людям. Плюс до того, зараз у країні війна і я вважаю, що це повинен робити кожен громадянин України”, — стверджує чоловік. 

Турбота у кожному русі 

Окремої уваги заслуговує атмосфера всередині. Донори відмічають надзвичайну уважність та професіоналізм медсестер. Весь процес побудований на підтримці: кожного пригощають солодким чаєм з печивом, кожен крок коментується, а після процедури донорам дякують і запрошують приходити знову. 

Читайте також:

Здаємо кров для військових у Вільногірську: як наважитись вперше