Любов Коровіко: мистецтво, що приносить гармонію

Любов Коровіко, мешканка села неподалік Вільногірська, вже вісім років створює картини, що відображають природу, квіти й тварин. Творчість стала для неї захоплюючою справою, якою вона залюбки займається у вільну годину. А цієї суботи, 22 березня, кожен зможе побачити її роботи на виставковому просторі “Берег_Ти”, біля фонтану у Вільногірську.

Про початок свого творчого шляху, улюблену техніку й підтримку сім’ї вона розповіла журналістці Вільногірськ IN.UA

Перші кроки: подарунок, що відкрив талант

Любов Коровіко почала малювати вісім років тому взимку, коли захотіла створити особливий подарунок на Новий рік для сусідки. Вона намалювала яскравого півня гуашшю, не очікуючи, що ця робота стане початком її творчого шляху.

“Я намалювала півня і подарувала його сусідці. Люди приходили й думали, що це картинка з журналу. Вони навіть шукали стики, бо не могли повірити, що це намальовано вручну,” — згадує Любов.

Згодом художниця продовжила малювати, використовуючи зимові вечори, коли господарська робота в селі ставала менш інтенсивною.

Любов переважно навчалася малюванню самостійно, переглядаючи майстер-класи в інтернеті та аналізуючи техніки інших художників. Згодом вона перейшла від гуаші до олійних фарб, які стали її улюбленою технікою.

“Олією малювати зручно: якщо щось не виходить, можна стерти і виправити. Акрил же одразу застигає, і вже нічого не зміниш,” — пояснює вона.

Натхнення та процес створення картин

Теми для своїх робіт Любов знаходить у природі та улюблених композиціях, які знаходить в інтернеті. Вона використовує платформи, такі як Pinterest, щоб знайти зображення квітів, пейзажів та тварин, які вподобає.

“Я не можу їздити на природу чи малювати з натури, тому шукаю сюжети в інтернеті. Це зручно та надихає,” — каже художниця.

Основними темами її картин стали квіти, природа та котики, які вона малює з великою любов’ю до деталей. Для Любові малювання — це не лише творчість, але й спосіб знайти душевний спокій.

“Словами не передати ці відчуття. Це просто кайф! Дуже приємно водити пензлем по полотну,” — зізнається вона.

Навіть якщо картина не виходить так, як планувалося, вона завжди може її виправити, адже творчий процес для неї — це постійний пошук гармонії.

Роль сім’ї: підтримка чоловіка та дітей

Любов не могла б повністю зануритися у творчість без підтримки чоловіка Анатолія. Він виготовляє підрамники, натягує холсти та створює рамки для завершених картин. Сам чоловік займається столярною справою, виготовляючи меблі та дерев’яні вироби у своїй майстерні.

“Коли дружина малює, я її навіть не чіпаю. У неї тоді свій процес, і краще не заважати,” — каже Анатолій.

Їхні діти також підтримують матір, активно забираючи її роботи до своїх домівок.

“У дітей вдома вже маленькі галереї моїх картин. Їм це подобається, і мені дуже приємно,” — розповідає Любов.

Виставка у Вільногірську

Цієї суботи, 22 березня, мешканці Вільногірська матимуть змогу побачити картини Любові Коровіко у публічному виставковому просторі “Берег_Ти”, розташованому біля фонтану. Виставка стане чудовою нагодою насолодитися її роботами, які відображають красу природи та тепло художнього погляду.

Читайте також:

• Мистецтво крізь час: персональна виставка художниці Олени Філоненко з Вільногірська
• Крила янгола та нічне ПВО: Перший крок мешканки Вільногірська Олени Філоненко у мистецтві

У Вільногірську розгортається криза навколо КП “Жилкомсервіс”. Керівництво підприємства офіційно повідомило про намір розірвати договори на обслуговування багатоквартирних будинків міста. Водночас на черговій сесії міської ради секретар міськради Олег Штамбург різко розкритикував діяльність компанії.

Детальніше про ситуацію — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

На черговій сесії міської ради, яка відбулася 27 березня 2026 року, секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург різко розкритикував діяльність компанії,звинувативши її менеджмент у бездіяльності та фінансових провалах, і запропонував достроково звільнити директора КП “Управляюча компанія “Жилкомсервіс” Івана Буряка.

Абсурд ситуації: управляюча компанія відмовляється управляти

Віднещодавна КП “Жилкомсервіс” розсилає листи, у яких повідомляє, що з 9 травня 2026 року відмовляється від управління багатоквартирними житловими будинками. 

Своє рішення керівництво “Жилкомсервісу” мотивувало нібито “складністю координації спільних дій, відсутністю спільного бачення розв’язання проблем, конструктивного діалогу та оперативного реагування”.

Секретар міської ради Олег Штамбург, який інформував депутатів про цей випадок, називає такий крок  прямим ухиленням підприємства від своїх прямих обов’язків:

Фінансова прірва: куди пішли 54 мільйони з бюджету

Окреме обурення міської влади викликає фінансовий стан підприємства, яке регулярно отримувало підтримку з міського бюджету. За словами Олега Штамбурга, протягом останніх чотирьох років міська рада виділила “Жилкомсервісу” понад 54 мільйони гривень фінансової допомоги (зокрема через поповнення статутного капіталу).

Ця сума є колосальною для міста і майже дорівнює сукупному річному фінансовому плану самої компанії, який становить 70 мільйонів гривень. Проте вливання коштів не дали очікуваного результату.

“Я не берусь судити про ефективність цих коштів, але ми з вами бачимо… якість послуг падає. Згідно з фінансовим звітом, управляюча компанія зменшила надходження від основної діяльності до 86%. Тобто, основна діяльність не виконується. Зростає дебіторська та кредиторська заборгованості“, — констатує секретар міськради.

Ще один приклад неефективного менеджменту, на який вказує Штамбург, пов’язаний з бездіяльністю у питаннях коригування тарифів для населення. Керівництво “Жилкомсервісу” скаржиться на збитковість послуг з управління та вивезення сміття, однак за чотири роки навіть не спробувало застосувати державний механізм індексації тарифів на рівень інфляції.

“Індексується пенсія, індексується заробітна плата, а цього (підвищення тарифу на рівень інфляції – прим.редакції) взагалі не було. Це повна бездіяльність. За чотири роки вони б отримали 7 мільйонів гривень. Що таке сім мільйонів? Це два нові сміттєвози. А для населення це було б збільшення плати на рівні всього 9 копійок“, — пояснює Олег Штамбург.

Загалом, сьогодні підприємство “Жилкомсервіс” виживає переважно за рахунок послуг з теплопостачання, але й цей тариф виглядає нерентабельним. У підсумку громада змушена компенсувати збитки комунальників (лише цьогоріч понад 4 мільйони гривень), забираючи ці кошти з інших важливих напрямків, наприклад, ремонту доріг.

Вимоги влади

Враховуючи катастрофічні фінансові показники та відмову виконувати статутні обов’язки, міська влада перейшла до радикальних дій. 18 травня 2026 року виконавчий комітет Вільногірської міської ради офіційно визнав результати роботи КП “УК “Жилкомсервіс” за 2025 рік незадовільними. Спираючись на це рішення, Олег Штамбург ініціював кадрові зміни на підприємстві.

“У зв’язку з цим ставлю на голосування протокольне доручення: від імені Вільногірської міської ради, як органу управління комунальним підприємством, рекомендувати міському голові достроково розірвати трудовий контракт, укладений з директором КП “УК “Жилкомсервіс“, — резюмував секретар міськради.

Зазначимо, що майже всі присутні депутати проголосували “за” звернення до міського голови Вільногірська з питання щодо звільнення керівництва “Жилкомсервісу”, крім самого директора підприємства Івана Буряка – він проголосував “проти”.

Читайте також:

У “Жилкомсервіса” забирають 6 мільйонів: деталі перерозподілу бюджету у Вільногірську

Життєві конфлікти іноді завершуються не просто розірваними стосунками, а й кримінальною відповідальністю. У Вільногірську суд виніс вирок військовослужбовцю, який під час сварки підняв руку на свою колишню співмешканку.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA проаналізувала матеріали справи та розповідає деталі цього інциденту.

Як розгорталися події

Конфлікт стався пізно ввечері 10 лютого 2026 року в одному з гуртожитків Вільногірська. Військовослужбовець зустрівся біля кімнати зі своєю колишньою дівчиною. Відомо, що до грудня 2025 року пара проживала разом, проте їхні стосунки не були офіційно зареєстровані.

Близько 22:20 між колишніми співмешканцями спалахнула раптова сварка. Емоції швидко переросли у фізичне насильство. Перебуваючи в коридорі, чоловік вдарив жінку відкритою долонею в ділянку лівого вуха. Від сильного удару потерпіла втратила рівновагу та впала на підлогу. Однак нападник на цьому не зупинився: він завдав жінці, яка лежала на підлозі, ще щонайменше три удари ногами по стегнах. Після цього чоловік самостійно припинив бити колишню співмешканку.

У результаті побиття жінка отримала синці на стегнах та сідницях. Судово-медична експертиза класифікувала ці травми як легкі тілесні ушкодження.

Проти військовослужбовця відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (умисне легке тілесне ушкодження). Слідство наголосило, що чоловік, маючи статус військового, грубо порушив вимоги Статуту внутрішньої служби ЗСУ та Дисциплінарного статуту, які зобов’язують військовослужбовців бути дисциплінованими та не допускати негідних вчинків.

Розгляд справи

Враховуючи те, що злочин класифікується як кримінальний проступок, а сам обвинувачений повністю визнав свою провину, справу розглядали за спрощеною процедурою. Це означає, що суд ухвалив рішення без виклику сторін на засідання та без проведення класичного судового розгляду.

І обвинувачений (разом зі своїм адвокатом), і потерпіла надали письмові заяви про згоду на такий формат розгляду справи. Чоловік повністю погодився з усіма обставинами, які встановило слідство.

Вирок суду

Вільногірський міський суд ретельно вивчив усі матеріали справи. Суддя врахував, що чоловік раніше не мав судимостей та щиро розкаявся у скоєному, що є пом’якшувальною обставиною.

Однак суд звернув увагу і на обтяжувальні фактори. По-перше, нападник отримав негативну характеристику за місцем проходження військової служби. По-друге, злочин був вчинений щодо особи, з якою чоловік раніше перебував у сімейних відносинах.

У підсумку суд визнав військовослужбовця винним та призначив йому покарання у вигляді фінансового стягнення. Чоловік має сплатити штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Всі відеозаписи слідчих експериментів залишаться у матеріалах справи як речові докази.

Читайте також:

Студентка з Вільногірська отримала 5 років за привласнений iPhone: деталі судової справи