Любов Коровіко, мешканка села неподалік Вільногірська, вже вісім років створює картини, що відображають природу, квіти й тварин. Творчість стала для неї захоплюючою справою, якою вона залюбки займається у вільну годину. А цієї суботи, 22 березня, кожен зможе побачити її роботи на виставковому просторі “Берег_Ти”, біля фонтану у Вільногірську.

Про початок свого творчого шляху, улюблену техніку й підтримку сім’ї вона розповіла журналістці Вільногірськ IN.UA

Перші кроки: подарунок, що відкрив талант

Любов Коровіко почала малювати вісім років тому взимку, коли захотіла створити особливий подарунок на Новий рік для сусідки. Вона намалювала яскравого півня гуашшю, не очікуючи, що ця робота стане початком її творчого шляху.

“Я намалювала півня і подарувала його сусідці. Люди приходили й думали, що це картинка з журналу. Вони навіть шукали стики, бо не могли повірити, що це намальовано вручну,” — згадує Любов.

Згодом художниця продовжила малювати, використовуючи зимові вечори, коли господарська робота в селі ставала менш інтенсивною.

Любов переважно навчалася малюванню самостійно, переглядаючи майстер-класи в інтернеті та аналізуючи техніки інших художників. Згодом вона перейшла від гуаші до олійних фарб, які стали її улюбленою технікою.

“Олією малювати зручно: якщо щось не виходить, можна стерти і виправити. Акрил же одразу застигає, і вже нічого не зміниш,” — пояснює вона.

Натхнення та процес створення картин

Теми для своїх робіт Любов знаходить у природі та улюблених композиціях, які знаходить в інтернеті. Вона використовує платформи, такі як Pinterest, щоб знайти зображення квітів, пейзажів та тварин, які вподобає.

“Я не можу їздити на природу чи малювати з натури, тому шукаю сюжети в інтернеті. Це зручно та надихає,” — каже художниця.

Основними темами її картин стали квіти, природа та котики, які вона малює з великою любов’ю до деталей. Для Любові малювання — це не лише творчість, але й спосіб знайти душевний спокій.

“Словами не передати ці відчуття. Це просто кайф! Дуже приємно водити пензлем по полотну,” — зізнається вона.

Навіть якщо картина не виходить так, як планувалося, вона завжди може її виправити, адже творчий процес для неї — це постійний пошук гармонії.

Роль сім’ї: підтримка чоловіка та дітей

Любов не могла б повністю зануритися у творчість без підтримки чоловіка Анатолія. Він виготовляє підрамники, натягує холсти та створює рамки для завершених картин. Сам чоловік займається столярною справою, виготовляючи меблі та дерев’яні вироби у своїй майстерні.

“Коли дружина малює, я її навіть не чіпаю. У неї тоді свій процес, і краще не заважати,” — каже Анатолій.

Їхні діти також підтримують матір, активно забираючи її роботи до своїх домівок.

“У дітей вдома вже маленькі галереї моїх картин. Їм це подобається, і мені дуже приємно,” — розповідає Любов.

Виставка у Вільногірську

Цієї суботи, 22 березня, мешканці Вільногірська матимуть змогу побачити картини Любові Коровіко у публічному виставковому просторі “Берег_Ти”, розташованому біля фонтану. Виставка стане чудовою нагодою насолодитися її роботами, які відображають красу природи та тепло художнього погляду.

Читайте також:

• Мистецтво крізь час: персональна виставка художниці Олени Філоненко з Вільногірська
• Крила янгола та нічне ПВО: Перший крок мешканки Вільногірська Олени Філоненко у мистецтві

На цю посаду міський голова Володимир Василенко запропонував депутата Олега Штамбурга. Редакція Вільногірськ IN.UA поцікавилася у мешканців, кого вони бачать на посаді секретаря міської ради. Більшість опитаних зізналися, що не орієнтуються в депутатському корпусі. Водночас двоє мешканців назвали конкретні прізвища депутатів, яких вважають можливими кандидатами.

Кого пропонують мешканці на посаду секретаря міської ради.

Додамо, у складі Вільногірської міської ради зараз працюють 26 депутатів. Секретаря міської ради обирають саме з числа депутатів.

Одна з місцевих жителів зазначила, що бачить секретарем міської ради депутатку Ірину Тхоренко, або Ірину Бойко.

“Депутатів Ірину Сміяненко, Олег Калініченко, можливо вони…” , — сказав вільногірець Олександр Дворнік.

Ці всі люди, кого називали мешканці, на сьогодні є діючими депутатами.

У середу, 17 вересня, на сайті Вільногірської міської ради з’явився проєкт рішення щодо цієї посади. У документі йдеться про пропозицію міського голови обрати секретарем депутата Олега Штамбурга. Йому також планують встановити 9 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування.

Отже, найближчим часом депутати мають визначитися: чи стане саме Штамбург новим секретарем міської ради.

Журналісти Вільногірськ IN.UA поспілкувалися з Олегом Штамбургом.

“По-перше, це довіра міського голови (кандидатуру на посаду секретаря міської ради зігдно законодавства подає міський голова, у разі необрання, з другої спроби – вже пропонують самі депутати – прим.редакції) та бажання реально зробити щось корисне для міста. Мені здається, що на цій посаді я матиму більше можливостей і шансів для цього. По-друге, можливо, це звучить не зовсім скромно, але я маю великий професійний досвід, працюючи начальником цеху водопостачання. Крім того, добре знаю місто, його інфраструктуру та маю досвід роботи в органах місцевого самоврядування”,— поділився Олег Штамбург.

Що відомо про Олега Штамбурга

Олег Штамбург є депутатом Вільногірської міської ради від партії “Слуга Народу”. Наразі працює начальником ЦВП філії “ВГМК” АТ “ОГХК”.

Він неодноразово висловлював позицію щодо організації скошування трави за нижчу вартість та наполягав на тому, що комунальні підприємства мають самостійно заробляти кошти й не звертатися до бюджету громади за фінансуванням.

Олег Штамбург також підтримав звернення жителів села Мар’янівка, які висловили занепокоєння через будівництво свердловини біля пам’ятника. Він запропонував погодити проєкт землеустрою з обласним управлінням культури.

Нагадаємо, раніше посаду секретаря Вільногірської міської ради обіймав Антон Боклаг, проте він вирішив залишити її за власним бажанням, пропрацювавши мене ніж один рік.

Антона Боклага звільнили з посади секретаря міськради, яку він обіймав із кінця 2024 року. Відповідне рішення ухвалили депутати під час сесії 24 липня.

Зазначимо, що Боклага обрали лише з другої спроби, після того як посада залишалася вакантною майже рік.

У Вільногірську відбувся День донора, який зібрав десятки охочих допомогти іншим. Загалом цього разу кров здали 47 людей. Серед донорів були як досвідчені учасники, так і ті, хто прийшов вперше.

Про це повідомляє журналістка Вільногірськ IN.UA.

День донора у Вільногірську

Вперше спробувала себе в ролі донора Юля:“ Вирішила прийти, бо у знайомого мама хвора, і треба допомогти. Поки що це мій перший раз, але хочу й надалі здавати кров”.

Своїми враженнями поділився і Сергій, який теж прийшов заради друга:

“Я прийшов, бо у мого друга мама хворіє, потрібно було допомогти. Враження незвичні, навіть прикольно. Є трохи слабкість, але водночас відчуття, що допоміг іншій людині”.

Цього дня у Вільногірську вручили посвідчення почесного донора Антону Баженку — він здав кров уже понад 40 разів.

Посвідчення видається донору після четвертої здачі, а вже почесним донором можна стати після 40-вої здачі.

За словами Юлії Зубко, завідувачки відділу заготівлі крові структурного підрозділу Кам’янського Дніпропетровської обласної станції переливання крові, донорство має не лише гуманітарне, а й оздоровче значення:

“Коли людина здає кров, ми змушуємо працювати кровотворні органи: кістковий мозок, селезінку. Народжуються нові клітини, організм омолоджується, нормалізується тиск”.

Вона наголосила, що донорство особливо важливе зараз, у час війни. Дніпропетровщина є великим хабом, куди звозять кров з усієї України, і потреба у ній лише зростає.

“Потреба в донорах наразі постійна! Зараз дуже багато жінок приходить, виріс відсоток молоді. Адже чоловіки — на війні, серед них є й ті, хто був донорами, а тепер загинув. До нас приїжджають внутрішньо переміщені особи, чиє здоров’я ослаблене через переїзди. У нашому місті лікується багато переселенців. Кров потрібна постійно, адже її замінника досі не існує”, — зазначила лікарка.

Ще лікарка згадала вже історичний випадок – коли кров скидали дроном, прямо на полі бою, і лікар зміг зробити переливання пораненому бійцю і таким чином врятував йому життя. За це лікар був нагороджений європейськими лікарями. Такий висновок стався в “Азові”.

Дуже приємні та турботливі медсестри, які допомагають донорам під час взяття крові. Аліна медсестра до кожного зверталася з повагою, пояснювала як лягти, що робити під час здачі крові, питала постійно чи нормально почуває себе донор, поділилася Олена, яка вдруге прийшла здати кров для ЗСУ .

Крім того, до і після донори можуть випити солодкого та гарячого чаю з печивом прямо в лікарні. Також, кожний донор отримує за здачу крові по 76,40 гривень та вихідні – або відразу два дні, або один додатковий до відпустки.

Читайте також:

У Вільногірській лікарні приймають акушер-гінеколог та ЛОР