Любов Коровіко: мистецтво, що приносить гармонію

Любов Коровіко, мешканка села неподалік Вільногірська, вже вісім років створює картини, що відображають природу, квіти й тварин. Творчість стала для неї захоплюючою справою, якою вона залюбки займається у вільну годину. А цієї суботи, 22 березня, кожен зможе побачити її роботи на виставковому просторі “Берег_Ти”, біля фонтану у Вільногірську.

Про початок свого творчого шляху, улюблену техніку й підтримку сім’ї вона розповіла журналістці Вільногірськ IN.UA

Перші кроки: подарунок, що відкрив талант

Любов Коровіко почала малювати вісім років тому взимку, коли захотіла створити особливий подарунок на Новий рік для сусідки. Вона намалювала яскравого півня гуашшю, не очікуючи, що ця робота стане початком її творчого шляху.

“Я намалювала півня і подарувала його сусідці. Люди приходили й думали, що це картинка з журналу. Вони навіть шукали стики, бо не могли повірити, що це намальовано вручну,” — згадує Любов.

Згодом художниця продовжила малювати, використовуючи зимові вечори, коли господарська робота в селі ставала менш інтенсивною.

Любов переважно навчалася малюванню самостійно, переглядаючи майстер-класи в інтернеті та аналізуючи техніки інших художників. Згодом вона перейшла від гуаші до олійних фарб, які стали її улюбленою технікою.

“Олією малювати зручно: якщо щось не виходить, можна стерти і виправити. Акрил же одразу застигає, і вже нічого не зміниш,” — пояснює вона.

Натхнення та процес створення картин

Теми для своїх робіт Любов знаходить у природі та улюблених композиціях, які знаходить в інтернеті. Вона використовує платформи, такі як Pinterest, щоб знайти зображення квітів, пейзажів та тварин, які вподобає.

“Я не можу їздити на природу чи малювати з натури, тому шукаю сюжети в інтернеті. Це зручно та надихає,” — каже художниця.

Основними темами її картин стали квіти, природа та котики, які вона малює з великою любов’ю до деталей. Для Любові малювання — це не лише творчість, але й спосіб знайти душевний спокій.

“Словами не передати ці відчуття. Це просто кайф! Дуже приємно водити пензлем по полотну,” — зізнається вона.

Навіть якщо картина не виходить так, як планувалося, вона завжди може її виправити, адже творчий процес для неї — це постійний пошук гармонії.

Роль сім’ї: підтримка чоловіка та дітей

Любов не могла б повністю зануритися у творчість без підтримки чоловіка Анатолія. Він виготовляє підрамники, натягує холсти та створює рамки для завершених картин. Сам чоловік займається столярною справою, виготовляючи меблі та дерев’яні вироби у своїй майстерні.

“Коли дружина малює, я її навіть не чіпаю. У неї тоді свій процес, і краще не заважати,” — каже Анатолій.

Їхні діти також підтримують матір, активно забираючи її роботи до своїх домівок.

“У дітей вдома вже маленькі галереї моїх картин. Їм це подобається, і мені дуже приємно,” — розповідає Любов.

Виставка у Вільногірську

Цієї суботи, 22 березня, мешканці Вільногірська матимуть змогу побачити картини Любові Коровіко у публічному виставковому просторі “Берег_Ти”, розташованому біля фонтану. Виставка стане чудовою нагодою насолодитися її роботами, які відображають красу природи та тепло художнього погляду.

Читайте також:

• Мистецтво крізь час: персональна виставка художниці Олени Філоненко з Вільногірська
• Крила янгола та нічне ПВО: Перший крок мешканки Вільногірська Олени Філоненко у мистецтві

Кохання в літературі рідко буває простим  — воно приховане між рядків, випробуване часом, гордістю, війною чи власними ілюзіями. До Дня всіх закоханих ми зібрали добірку романів, які по праву вважаються класичними. 

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA

Шарлотта Бронте “Джейн Ейр”

Ця історія написана в середині дев’ятнадцятого сторіччя. Та й сьогодні вона не втрачає своєї популярності. Джейн Ейр — сирота, якої зреклася рідна тітка, віддавши на виховання в притулок. Едвард Рочестер — заможний англійський аристократ, що володіє двома великими маєтками. І Джейн, і Едвард шукають свого щастя. Одного дня герої зустрічаються, а згодом між ними спалахує щире кохання. Але на шляху в закоханих стають минулі помилки й теперішні умовності. 

Джейн Остін “Гордість та упередження”

Найвідоміший роман популярної британської письменниці Джейн Остін. Вона майстерно виклала у романі сподівання й розча­рування, турботи й почуття закоханих Елізабет і містера Дарсі. Сьогодні роман із захопленням читають мільйони читачів різних поколінь­. Твір вирізняється зворушливою романтичністю, легким гумором, психологічно точно виписаними портре­тами героїв.

Еріх Марія Ремарк “Три товариші”

“Три товариші” — роман про трьох друзів, які переживають труднощі повоєнної Німеччини та намагаються зберегти дружбу і людяність у складні часи. Серед хаосу і бідності з’являється кохання — світле та щире, що дає героям надію і силу жити далі. 

Емілі Бронте “Буремний перевал”

“Буремний перевал” — роман про трагічне й пристрасне кохання Хіткліффа та Кетрін Ерншо. Повернувшись у рідне маєток після багатьох років, Хіткліфф намагається заволодіти серцями та долями всіх, хто колись йому доріг. Книга показує, як сильні почуття можуть водночас приносити щастя і руйнувати життя. На тлі суворої природи Йоркширу розгортаються теми помсти, соціальної нерівності та глибоких емоційних конфліктів, що залишають слід у кількох поколіннях.

Ґюстав Флобер “Пані Боварі”

“Пані Боварі” — роман про життя Емми Боварі, жінки, яка шукає кохання та романтики поза буденністю свого провінційного життя. Незадоволена буденністю шлюбу та обмеженнями суспільства, Емма вступає у низку пристрасних, але трагічних романів, які приносять їй ілюзорне щастя та глибокі страждання. 

Читайте також:

Які книги почитати на зимових канікулах

Тиждень Масниці — це час млинців, гучних гулянь і стародавніх традицій, коли родини та друзі збираються разом, щоб весело проводити час і очистити серце перед постом.

Коли святкувати Масницю у 2026 році

Масниця святкується протягом тижня перед Великим постом, а її дати залежать від святкування Великодня. У 2026 році православний Великдень припадає на 12 квітня, тож Масниця в Україні розпочнеться 16 лютого і триватиме до 22 лютого.

Традиції Масниці

Кожен день Масниці мав власну назву та особливі традиції: 

• Понеділок — “зустріч”. У цей день робили крижані гірки. Наші предки вірили: чим далі ковзають сани і чим гучніший сміх над горою, тим щедрішим буде врожай.
  
  
• Вівторок — “загравання”. Організовували веселі ігрища, а за участь у розвагах пригощали млинцями.
  
  
• Середа — “ласунка”. Господині готували безліч смаколиків і накривали багаті столи, головною стравою яких, звісно, були млинці.
  
  
• Четвер — “розгуляй”. Починалися гучні вечірні та нічні гуляння: танці, співи та забави до самого світанку.
  
  
• П’ятниця — “тещині вечори”. Зяті запрошували в гості тещ і пригощали їх млинцями.
  
  
• Субота — “посиденьки зовиці”. Молода невістка приймала рідних та близьких у гості.
  
  
• Неділя — “прощена неділя”. У цей день за народними та релігійними традиціями люди просили вибачення у близьких, щоб увійти в піст із чистим серцем.
  
  

Про це повідомляє ЕтноХата. 

Читайте також:

Рецепти млинців до Масниці: підбірка