Надмірне вживання солі небезпечне для здоров’я: допустима кількість у раціоні

За даними ВООЗ, середнє споживання натрію оцінюється у 4310 мг натрію на день. Це еквівалентно 10,78 г солі на день. ВООЗ повідомляє, вживання такої кількості солі призводить до майже 2 мільйонів смертей щороку. 

Про це йдеться на офіційній сторінці МОЗ України.

Чому варто зменшити кількість вживання солі

Дослідженням, яке провели у 2019 році, встановлено, що українські діти споживають набагато більше солі, ніж рекомендовано навіть для дорослих людей, зокрема:

• діти дошкільного віку у середньому вживають 6,4 г солі на добу;
• молодші школярі – 7,4 г;
• підлітки – 9,2 г.

Варто зазначити, що більшість солі людина отримує з оброблених продуктів, безконтрольно досолюючи їжу.

Зменшення кількості солі у раціоні вплине на:

• зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань: обмеження солі допомагає підтримувати нормальний рівень кров’яного тиску, знижуючи навантаження на серце і судини;
• запобігання розвитку хронічної ниркової недостатності: солоний раціон сприяє затримці води в організмі та збільшує навантаження на нирки;
• збереження кісткової тканини: надмірне споживання солі може сприяти виведенню кальцію з організму через сечу, що може призвести до ослаблення кісток і розвитку остеопорозу;
• профілактика ожиріння: зменшення споживання солі може допомогти контролювати апетит і сприяти здоровому харчуванню, що знижує ризик набору зайвої ваги;
• покращення смакових відчуттів: зменшення солі у раціоні дозволяє відновити природну чутливість до смаків;
• підтримка загального здоров’я: збалансований раціон без надмірної кількості солі сприяє нормалізації водно-сольового балансу в організмі, поліпшенню травлення та підтримці енергії.

Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує обмежити кількість солі у раціоні до 5 грамів на добу.

Для цього варто:

• їсти переважно свіжі, мінімально оброблені продукти;
• обирати продукти з низьким вмістом натрію (менш як 120 мг натрію на 100 г продукту);
• готувати їжу з мінімальним додаванням солі або взагалі без неї;
• використовувати трави та спеції для приправлення страв замість солі;
• обмежити використання «магазинних» соусів, заправок та продуктів швидкого приготування, оброблених продуктів;
• прибрати сільничку зі столу.

«Зменшення споживання солі є простим, але ефективним кроком до поліпшення здоров’я», — пишуть у МОЗ.

Читайте також:

• Дорослим влітку треба пити до 13 склянок води в день
• Нітрати у свіжих овочах: як не отруїтися

9 вересня на сайті Державної служби зайнятості опублікували вакансію асистента вчителя до одного з вільногірських ліцеїв. 

Подробиці – на Вільногірськ IN.UA. 

Вимоги до кандидата: 

• освітній рівень молодшого бакалавра, бакалавра, магістра або фахового молодшого бакалавра; 
• знання психології та педагогіки, роботи з дітьми з ООП; 
• досвід роботи. 

Завдання та обовʼязки: 

• соціально-педагогічний супровід учнів з особливими освітніми потребами. 

Режим роботи передбачає 5-денний робочий тиждень та постійне працевлаштування, а умови роботи визначені як оптимальні. 

Заробітна плата становить 19 400 гривень. 

Якщо Вас зацікавила дана вакансія, зверніться до Центру зайнятості, вказавши номер вакансії – 04602609100007. Телефон для отримання додаткової інформації про вакансію: +380684916873. 

Джерело: сайт Державної служби зайнятості. 

Читайте також:

Відкрита вакансія: практичний психолог до Вільногірського фахового коледжу

Ветерани, військовослужбовці, демобілізовані та члени їхніх родин можуть звернутися по допомогу до фахівця із супроводу у Вільногірській громаді. Йдеться не лише про консультації щодо документів чи виплат – іноді супровід передбачає координацію кількох служб, пошук необхідних ресурсів та допомогу в ситуаціях, для яких немає готового алгоритму.

Більше – на Вільногірськ IN.UA.

У Вільногірську фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб – Тетяна Кириллова – працює на базі КНП “Центр надання соціальних послуг” міської ради. 

По допомогу можуть звертатися ветерани та демобілізовані, члени їхніх сімей, родини загиблих і зниклих безвісти Захисників і Захисниць України, люди з інвалідністю внаслідок війни та інші представники цільової аудиторії.

Про те, з якими питаннями найчастіше звертаються ветерани та їхні родини, як відбувається супровід і чому не на кожне питання є готова відповідь, Тетяна Кириллова розповіла в інтервʼю для сайту Вільногірської міської ради. Посилання на оригінальний текст можна знайти в кінці матеріалу.

З якими запитами звертаються

Запити бувають різними. Людям допомагають із реєстрацією в особистих кабінетах Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Бувають звернення щодо військової служби, виплат, документів, підготовки запитів до військових частин, матеріальної допомоги, пільг, санаторного лікування та реабілітації.

Частина питань має юридичну складову. Фахівець може допомогти правильно сформулювати запит або звернення, а якщо ситуація потребує професійної правничої допомоги, зорієнтувати, де її можна отримати – у державній системі або через громадські й благодійні організації.

Проблема часто полягає не у відсутності допомоги, а в тому, що інформація про неї розпорошена між різними установами, програмами та сервісами. До того ж умови отримання окремих видів підтримки можуть змінюватися. 

Тому в деяких випадках важливо не просто надати людині інформацію, а перевірити її актуальність, визначити відповідальну установу, перелік необхідних документів та подальші кроки.

Коли для допомоги потрібна взаємодія кількох служб

Фахівець із супроводу не має повноважень приймати рішення замість інших установ. Він може підготувати звернення, надати інформацію, направити запит або допомогти визначити подальший алгоритм. Остаточне рішення при цьому часто залишається за іншим органом.

Буває, що люди приходять після невдалих спроб отримати допомогу в інших установах. У таких випадках спочатку потрібно з’ясувати, що вже було зроблено: іноді звернення подали не туди, іноді бракує документа, а подекуди необхідне повторне звернення чи юридична допомога.

Показовим є випадок із військовослужбовцем із Вільногірська, який після поранення проходив лікування в госпіталі в Умані. Після виписки йому потрібно було продовжити лікування та реабілітацію вже за місцем проживання, однак самостійно організувати повернення до громади він не міг.

Чоловік вирушив до Вільногірська, коли робочий день уже наближався до завершення. Для того щоб він не залишився без допомоги, вдалося організувати транспорт і зустріч на Криворізькій трасі. 

Після прибуття до міста військовослужбовця доправили до Вільногірської центральної міської лікарні, де на нього вже чекали медичні працівники. Там провели первинний огляд та визначили подальші кроки щодо лікування і реабілітації.

Ця ситуація показує, що супровід може виходити далеко за межі консультації. У складних випадках потрібно знайти транспорт, зв’язатися з різними установами, скоординувати їхню роботу та забезпечити людині необхідну допомогу.

Якщо потрібного ресурсу немає у громаді

Не всі необхідні послуги доступні безпосередньо у Вільногірську. Тоді фахівець шукає можливості за межами громади – встановлює контакти з громадськими організаціями, благодійними фондами, іншими установами та шукає програми або спеціалістів, які можуть допомогти у конкретній ситуації.

Окремим напрямом залишається психологічна підтримка. У Центрі надання соціальних послуг працює психолог, до якого можуть звернутися ветерани, демобілізовані, члени їхніх сімей, родини загиблих та зниклих безвісти захисників. Також проводять індивідуальну роботу й тренінги.

Не обовʼязково знати, з чого почати

Звернутися до фахівця можна навіть тоді, коли людина не знає, яка саме допомога їй потрібна. Результатом роботи не завжди стає вирішення проблеми за один день.

 Іноді це офіційна відповідь, знайдений потрібний спеціаліст або чітке розуміння подальших дій. У деяких випадках людині доводиться пояснити, що бажаний варіант неможливий, однак існують інші законні шляхи.

Головне – не створювати хибних очікувань і не залишати людину саму з проблемою.

Як звернутися по допомогу

Отримати супровід можна офлайн або онлайн.

Особисто звернутися можна до КНП “Центр надання соціальних послуг” Вільногірської міської ради за адресою: м. Вільногірськ, вул. Юрія Устенка, 29.

Графік роботи: понеділок-четвер – 08:00-17:00, п’ятниця – 08:00-15:45. Обідня перерва – з 12:00 до 12:45. Робочий телефон: 068 640 23 31.

Також заяву можна подати онлайн через платформу е-Ветеран: заповнити електронну заяву та дочекатися зв’язку з фахівцем.

Якщо потрібна психологічна підтримка, у Центрі можна отримати інформацію про доступну допомогу, тренінги та інші заходи для ветеранів, військовослужбовців, демобілізованих та їхніх родин.

Повну версію матеріалу про роботу фахівця із супроводу ветеранів та їхніх родин читайте на сайті Вільногірської міської ради.

Читайте також:

У Вільногірську шукають фахівців із супроводу ветеранів: як долучитися та які умови