«Пакунок малюка» оновили у 2024 році: що додали та як отримати

Цьогоріч у «Пакунок малюка» додали багаторазові вологостійкі пелюшки та теплі речі. Всього у бейбі-боксі понад 90 речей для новонароджених. Такий пакунок можуть отримати кожна українська родина, у якій народилася дитина. 

Як отримати «Пакунок малюка» пояснює Вільногірськ IN.UA

«Пакунок малюка» для новонароджених

Сім’ї, у яких народилися діти, можуть отримати безоплатну допомогу від держави — «Пакунок малюка». 

Бебі-бокс для новонароджених містить в собі понад 90 речей, серед яких підгузки, ковдри, одяг, рушник, іграшки. 

У 2024 році пакунок оновили, до нього додали товари, які мають попит. Зокрема збільшили розмір ковдри та зменшили кількість одягу маленького розміру.

«Пакунок малюка» можуть отримати українці та іноземці, які проживають в Україні:

• батько/ мати новонародженої дитини;
• усиновлювачі;
• опікуни;
• прийомні батьки;
• батьки-вихователі/ патронатні батьки новонародженого.

Бейбі-бокс мають видати у пологовому будинку після народження дитини. 

Якщо у пологовому вони відсутні, протягом 30 днів необхідно подати заяву на отримання пакунку до:

• управління соціального захисту населення;
• ЦНАП за місцем проживання.

Для цього необхідно підготувати такі документи:

• заяву про надання «Пакунка малюка»;
• свідоцтво про народження дитини.

Замість бебі-боксу можна отримати грошову компенсацію у розмірі 7689 гривень. Звернутися за її отриманням потрібно не пізніше 12 місяців з дня народження дитини. 

Кошти перераховують на спеціальний рахунок, відкритий у ПриватБанку. Їх можна використати лише на придбання дитячих товарів у магазинах-партнерах проєкту. 

Щоб оформити грошову компенсацію, необхідно:

• особисто звернутися до управляння соцзахисту або ЦНАП;
• надіслати заяву поштою до управляння соцзахисту;
• через послугу єМалятко на порталі Дія.

Для цього потрібні такі документи:

• заява;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• копія посвідчення на постійне або тимчасове проживання (для іноземців чи людей без громадянства);
• копія рішення про встановлення опіки (за необхідністю);
• код платника податків;
• копія рішення про влаштування дитини в родину патронатного вихователя або дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї;
• довідка з пологового, що не отримували «Пакунок малюка»;
• особовий банківський рахунок зі спеціальним режимом використання. 

Читайте також:

• Аліменти у 2024 році в Україні: які суми виплат на дітей
• Пологи у кареті швидкої: як народжують вільногірські жінки

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

Цієї неділі українці відзначатимуть одне з найсвітліших свят року – Великдень. У Вільногірську до нього готуються по-різному: хтось пече паски за родинними рецептами, хтось іде до церкви, а хтось – навіть у святковий день залишається на бойових позиціях. 

Редакція Вільногірськ IN.UA запитала у містян, що для них означає Великдень сьогодні – і якими є їхні сімейні традиції.

Свято, що об’єднує покоління

Великдень – це не лише релігійне свято Воскресіння Христового, а й символ весни, оновлення та надії. В українській культурі воно традиційно супроводжується освяченням пасок і крашанок, сімейними зустрічами та особливою атмосферою єднання.

Цьогоріч у Вільногірську містяни зможуть долучитися до святкових богослужінь. Зокрема, у храмі на честь Святої Трійці ПЦУ 12 квітня відбудеться Божественна літургія о 05:00, а освячення пасхальних кошиків буде з 06:00 до 08:30.

“Раніше – тихо, тепер – по-сімейному”: спогади про Великдень у різні часи

Секретар міської ради Олег Штамбург згадує, що в його дитинстві святкування Великодня було значно стриманішим.

“Особливих пишних свят не передбачалося. Паски пеклися завжди, фарбували крашанки. Цим займалася бабуся. Вона жила в селі – туди й приїжджали святкувати”.

Попри тогочасні обмеження, родинні традиції зберігалися: освячення їжі, великодній стіл, “биття” яйцями.

Сьогодні ж, за словами посадовця, святкування стало більш домашнім:

“Зараз – це чисто сімейне свято. Зустрілися за столом, посиділи, поговорили, згадали тих, кого вже немає. Все якось спокійніше”

Великдень без вихідних: коли свято – навіть на фронті

Для військовослужбовця Євгена П’янкова цього року Великдень пройде не вдома.

“У цьому році на Пасху я зі своїм екіпажем будемо на позиції, виконувати бойові завдання, тому відсвяткуємо чисто символічно”.

Каже, що з дитинства залишилася проста, але важлива традиція – скуштувати освячену паску та яйця.

Турбота щодня – навіть у свято

Зоозахисниця Вікторія Кукса вже кілька років поспіль має свою незмінну великодню традицію:

“Зранку вип’ю чаю з пасочкою, з’їм яйце і йду до своїх підопічних собак і котів. Вони ж не знають, свято чи ні, їм щодня потрібна увага”.

Для неї Великдень більше про повагу до традицій, ніж про релігію.

Від нічної служби до родинного столу

Майстриня ткацтва Олена Шевцова з теплотою згадує дитинство:

“Прокинутися о третій чи четвертій ранку, позичити бабусину хустину і піти з дідусем до церкви – це було щось неймовірно сакральне”.

Сьогодні традиції продовжуються: фарбування крашанок, випікання пасок за родинним рецептом, освячення та спільний обід.

Втім, цього року плани можуть змінитися:

“Є певні складнощі зі здоров’ям у мами і сина. Якщо не буде сил пекти – купимо готові. Але крашанки нафарбуємо обов’язково”.

“Поки ми разом – традиції живуть”

Для майстрині народної вишивки Тетяни Бігун Великдень – це передусім родина.

“Моя традиція починається зі світанку: йду до церкви святити паску. Але серце свята – це мама. Їй цього року 86 років, і ми всією родиною збираємося в її домі”.

Саме ці моменти, каже жінка, є найціннішими: “Спільні сніданки й мамина усмішка – це і є найбільша цінність”.

Простота замість гучних святкувань

Фотографиня Альона Васильєва зізнається: з роками святкування стало значно простішим.

“Коли діти роз’їхалися, все змінилося. Спечу кілька пасок і піду до мами. Останні роки просто відпочиваю”.

Свято, яке кожен проживає по-своєму

Історії вільногірців показують: Великдень – це не лише про обряди чи традиції. Для когось – це спогади дитинства, для когось – родинний затишок, для когось – служба і обов’язок, а для когось – турбота про тих, хто поруч щодня.

Та попри різні обставини, у цьому святі залишається головне – тепло, пам’ять і надія.

Як святкують Великдень в різних країнах

Головні особливості застосунку — безоплатність і орієнтація на опанування практичних мовних навичок, необхідних в роботі. Застосунок стане в пригоді для вивчення профільної англійської. 

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України. 

Застосунок PROSKILLS розроблений командою GoGlobal — українським благодійним фондом у сфері освіти. GoGlobal обʼєднує освіту, розвиток і психоемоційну підтримку в єдину екосистему для молоді. 

Проєкти організації вже охопили більше 200 тисяч дітей, а спільнота вчителів, які беруть участь у ініціативах складає більше 5 тисяч людей з 4 тисяч шкіл. 

Застосунок містить кілька ключових галузей, актуальних для студентів коледжів і профтехосвіти, однак цей застосунок буде корисним не лише для студентів, а і для тих, хто вже працює в тій чи іншій сфері: 

• готельно-ресторанна сфера: адміністратор, бармен, кухар, офіціант: 
• сільське господарство: тракторист-машиніст, механік, слюсар, лаборант; 
• будівництво: електрик, монтажник, електрогазозварник, слюсар; 
• логістика: провідник, водій габаритного транспорту, водій пасажирських перевезень, касир. 

Розробники вже працюють над розширенням функціоналу та додаванням нових професійних напрямків. 

Ініціатива впроваджується в рамках Багаторічної програми стійкості (MYRP), яку реалізує ГО “ГО ГЛОБАЛ” у складі консорціуму під керівництвом фінської міжнародної неурядової організації FCA Finn Church Aid за фінансової підтримки міжнародної гуманітарної організації Education Cannot Wait (глобальний фонд ООН).  

Застосунок вже доступний в App Store та Play Market. 

Читайте також:

Як підписати електронну петицію: покроковий гайд