Олександр Гуменюк народився 6 жовтня 1976 року в Хмельницькому, де й розпочалася його футбольна кар’єра. У сезоні 1992-1993 років він був заявлений за “Поділля”, проте не зіграв жодного матчу, після чого перейшов до “Борисфена”. У київському “Динамо” він тренувався під керівництвом Віктора Кащея, в юнацькій команді, де разом з майбутнім українським футбольним кумиром Андрієм Шевченком змагався за місце в основному складі, поступившись В’ячеславу Кернозенку.
Протягом своєї кар’єри Олександр захищав кольори таких клубів, як ФК “Дніпро”, “Чорноморець”, “Сталь”, “Металіст” і “Кримтеплиця”. Однак найзначніших досягнень він добився в складі “Волині” під керівництвом Віталія Кварцяного, де його стабільна й надійна гра стала важливою складовою успіху команди.
Після завершення кар’єри футболіста Гуменюк зосередився на тренерській діяльності. Він працював у школі “Динамо”, тренував воротарів юнацької збірної України та допомагав розвивати молоді таланти в дитячій академії “Диназа”.
Олександр Гуменюк залишив після себе дружину Ксенію та двох синів — 19-річного Владислава і 9-річного Іллю. Український футбол пам’ятатиме його як талановитого воротаря та відданого тренера, який зробив вагомий внесок у розвиток українського спорту. Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким Олександра Гуменюка.
Надія Цуркан за роботою / фото з архіву Надії Цуркан
В її руках народжувалися вази, келихи, салатники й навіть кришталеві лебеді. Надія Цуркан понад сімнадцять років працювала на Вільногірському скляному заводі та пам’ятає часи, коли вироби з кришталя прикрашали оселі по всьому місту. За її словами робота була не простою, але вона з теплом та гордістю згадує ті часи.
Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалась із пані Надією, детальніше про її історію читайте в матеріалі.
Дитинство у Вільногірську та шлях до заводу
Надії Цуркан 71 рік, вона переїхала до Вільногірська ще у семирічному віці з Кіровоградської області. Тут у 1962 році пішла до новоствореної Вільногірської другої школи, яку успішно завершила. Потім вступила до технікуму у Кам’янському, на той момент Дніпродзержинську, де здобула фах, а після навчання працювала кухарем на поїзді два роки.
Згодом, залишила роботу в дорозі та повернулась до Вільногірська. Певний час вона працювала комірницею на консервному заводі, а після сезону — вирішила спробувати себе на скляному виробництві.
У 1978 році Надія прийшла на Вільногірський скляний завод, вона була однією з перших жінок у кришталевому цеху.
Робота на склянному заводі / фото з архіву героїні
Робота з кришталем: від ваз до квітів
У скляному цеху пані Надія пропрацювала 17,5 років — до моменту, коли виробництво кришталя закрилося.
Її роботою була нарізка візерунків на кришталевих виробах: вазах, склянках, салатниках, попільничках.
Робота в кришталевому цеху / фото з архіву героїні
Надія Цуркан згадує, що робота була важкою, адже доводилося постійно мати справу зі скляним пилом, який може бути шкідливим для здоров’я. Втім, вона не відчувала значного впливу на своє самопочуття й каже, що сприймала це просто як частину роботи.
У зміні на нарізці працювало приблизно 12 людей. Поруч — обрубники, шліфувальники, робітники на пресах. Надія тепло згадує колектив: “Ми були дружні, один за одного стояли. У нас не було особливих конфліктів чи пригод — просто гарна робоча атмосфера. Часто разом їздили на суботники, на збирання картоплі та кукурудзи — усе це було з ентузіазмом і по-товариськи”.
Надія Цуркан з колективом склянного заводу / фото з архіву Надії Цуркан
Унікальні вироби та майстерність колег
Особливу гордість у Надії викликають вироби, які майстри виготовляли поза планом — для душі.
У скляному цеху робітники, які видували кришталь, власноруч створювали лебедів, троянди, нарциси.
“Це були вироби не на продаж — їх робили для себе, як сувеніри або подарунки”, — розповідає Надія.
Троянди з кришталю / фото надала Надія Цуркан
На продаж завод випускав широке різноманіття продукції: квіткові вази різних форм, вази для фруктів, салатники, попільнички, келихи та склянки місткістю від 60 до 300 грамів.
Також завод виготовляв елементи для люстр — кришталеві пелюстки, великі топазові елементи. Сировина для кришталя тоді надходила з різних частин світу: кислоту привозили з Середньої Азії, пісок — із Прибалтики.
Після початку економічних труднощів у країні виробництво стало збитковим — і кришталевий цех закрили.
Після закриття цеху — новий етап
Після зупинки виробництва кришталю Надія ще три роки працювала у виробництві пляшок.
Хоча Надія вже давно не працює на заводі, вона радіє, що виробництво відновилося і розвивається.
“Я рада за людей, що завод піднявся. Є робочі місця — і це головне”.
Вона зізнається, що часу стежити за оновленнями заводу майже немає — живе зараз в іншій країні й приїжджає додому тільки раз на рік. Але з колегами підтримує зв’язок, періодично спілкується.
“Бажання і дисципліна”: порада молодим працівникам
Наостанок Надія Цуркан поділилася тим, що вважає найважливішим для кожного, хто тільки починає працювати на скляному виробництві. За її словами, успіх у цій справі залежить не лише від уміння, а й від ставлення до роботи: “Потрібні бажання і дисципліна. Робота важка, по 12 годин, але якщо хочеш — все вийде. Головне, щоб завод розвивався і підтримував нашу країну”.
Пані Надія каже, що попри всі труднощі та роки, які минули, вона й досі з теплотою згадує час, проведений у кришталевому цеху. Передусім — дружній колектив, майстерність колег, а також ті моменти, коли на її очах зі шматка розпеченої скломаси створювали витончені вироби.
“Приємно все це згадувати і поділитись історією”, — каже вона на завершення.
В Україні розпочалися перші виплати в межах програми “Зимова підтримка”, спрямованої на допомогу найвразливішим категоріям громадян. Отримати одноразову виплату у розмірі 6500 гривень можуть внутрішньо переміщені особи та малозабезпечені сім’ї з дітьми.
Як отримати виплати читайте у матеріалі.
Хто може отримати допомогу серед ВПО
діти до 18 років, які отримують допомогу на проживання;
особи з інвалідністю I групи.
Як подати заявку: Подати заяву на виплату можна до 17 грудня через застосунок Дія або у найближчому відділенні Пенсійного фонду, відкривши спеціальний банківський рахунок. Готівкова виплата не передбачена.
Куди надійдуть кошти:
на Дія.Картку;
або на спеціальний банківський рахунок зі встановленим режимом використання.
У разі схвалення заявки гроші виплатять до 31 грудня 2025 року. Отримані кошти необхідно використати протягом шести місяців з дня їх зарахування. Кошти можна використати на базові потреби — теплий одяг, взуття, ліки чи вітаміни.
При цьому допомога не впливатиме на середньомісячний дохід сім’ї під час оформлення інших соцвиплат — зокрема субсидій чи допомоги ВПО.
В її руках народжувалися вази, келихи, салатники й навіть кришталеві лебеді. Надія Цуркан понад сімнадцять років працювала на Вільногірському скляному заводі та пам’ятає часи, коли […]
В Україні розпочалися перші виплати в межах програми “Зимова підтримка”, спрямованої на допомогу найвразливішим категоріям громадян. Отримати одноразову виплату у розмірі 6500 гривень можуть внутрішньо […]
У Вільногірську відкрито понад 10 промислових вакансій. Зокрема працівників шукають на заводі та комбінаті. Роботодавці пропонують офіційне працевлаштування, спецодяг і зарплати від 8000 до 16 […]
На станції Вільногірськ у грудні курсуватиме низка рейсів далекого сполучення — з Івано-Франківська, Дніпра, Львова, Трускавця та Самара-Дніпровського. Про це йдеться на сайті перевізника. Розклад […]
У Вільногірську відбулося відкриття нового волонтерського центру, створеного громадською організацією “Бджола”. Захід приурочили до Дня Збройних Сил України — дня сили, подяки та незламності. Журналістка […]
