Прощання з героєм: Вільногірськ вшанував пам’ять Сергія Кравчука

У Вільногірську біля Палацу культури і спорту «Металург» відбулася церемонія прощання із Сергієм Кравчуком. На скорботний захід зібралися рідні, друзі, побратими та жителі громади, щоб віддати шану його пам’яті.

Про це повідомила Вільногірська міська рада.

Прощання з Героєм

Громада в скорботі проводжала в останню дорогу нашого захисника – старшого солдата Сергія Кравчука.

У 2014 році Сергій добровільно пішов служити в зону АТО. Під час своєї служби він проявив неабияку мужність і відданість, захищаючи незалежність України. Побратими завжди могли покластися на його підтримку та допомогу навіть у найважчих ситуаціях. Після демобілізації Сергій повернувся до роботи на комбінаті.

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Сергій одразу записався до загону територіальної оборони Вільногірської громади. 16 червня 2022 року його мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив у 58-му окремому стрілецькому батальйоні та 458-му піхотному батальйоні, де виконував обов’язки зв’язківця. Під час служби захищав Україну на Донецькому напрямку, беручи участь у боях у Костянтинівці, Бахмуті, Кураховому, Селидовому та Покровську.

Сергій Кравчук загинув 23 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання. Його життя обірвалося внаслідок атаки ворожого FPV-дрону на околиці Мирнограда, Покровського району, Донецької області.

Народився Сергій у серпні 1980 року в місті Вільногірськ. Він закінчив середню школу №4 та місцеве професійно-технічне училище, де здобув фах електромонтера. Після армійської служби працював на гірничо-металургійному комбінаті, зарекомендувавши себе як відповідальний і надійний працівник.

Сергій був гідним сином України, відданим працівником і вірним другом. Його мужність, доброзичливість і оптимізм назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав. Цього року Сергій отримав почесне звання ветерана праці комбінату за свій внесок у розвиток виробництва.

По собі Сергій залишив родину: маму Марію Миколаївну, батька Івана Степановича, дружину Лесю, а також друзів, колег і побратимів, які з болем і скорботою прийняли звістку про його загибель.

Редакція «Вільногірськ IN.UA» приносить щирі співчуття рідним Сергія. Вічна слава нашому герою!

Читайте також:

• Скорбота у Вільногірську: Пам’ять про Володимира Костюшина
• Загинув на полі бою під Тернами від FPV-дронів: вільногірці провели в останню путь Олександра Дворникова

Уявлення про те, що силові види спорту — винятково чоловіча справа, поступово відходить у минуле. Сьогодні дедалі більше жінок доводять: сила може поєднуватися з ніжністю, а спортивні досягнення не мають вікових обмежень.

Деталі — на Вільногірськ IN.UA.

Мешканка Вільногірська Тетяна — одна з тих жінок, які власним прикладом руйнують стереотипи. Ще кілька років тому її життя не було пов’язане зі спортом. Але з початком повномасштабної війни вона відкрила для себе пауерліфтинг, і цей вид спорту став для неї справжнім джерелом внутрішньої опори.  

У спорт привела донька

Тетяна розповідає, що вперше зацікавилася пауерліфтингом завдяки доньці Варварі.

Саме на початку повномасштабного вторгнення дівчина почала відвідувати секцію пауерліфтингу та швидко досягла успіхів. За два роки тренерка доньки запропонувала спробувати свої сили і самій Тетяні.

“Спочатку я навіть не думала, що зможу виступати на змаганнях. Але завдяки підтримці тренерки та наполегливій праці повірила у себе”, — згадує жінка.  

За її словами, діти часто стають найбільшою мотивацією для батьків.

“Діти мотивують бути сильнішою, не здаватися й показувати власним прикладом, що в житті все можливо”.

Тетяну привабила у пауерліфтингу не тільки можливість стати фізично сильнішою.

“Мене привабила саме сила — не лише фізична, а й моральна. Пауерліфтинг вчить долати себе, бути терплячою і не здаватися після невдач”, — каже Тетяна. 

Для неї кожне тренування — це не просто робота з вагою, а можливість зміцнити характер, розвинути дисципліну та впевненість у собі.

Найскладніше — повірити в себе

На початку спортивного шляху найбільшим викликом стали не фізичні навантаження, а внутрішні сумніви.

“Найскладніше було повірити у власні сили. Були страхи, хвилювання через вік і через те, що силовий спорт часто вважають “не жіночим””.

Втім, жінка переконана: жіночність не має нічого спільного зі слабкістю.

“Жінка може бути ніжною, доброю й водночас сильною. Спорт не забирає жіночність, а навпаки — додає впевненості, сили характеру та поваги до себе”.

Сьогодні Тетяна вже має вагомі спортивні досягнення. Вона брала участь у чемпіонатах області та України, де здобувала призові місця.

“Я пишаюся тим, що не побоялася почати й продовжую рухатися вперед”.

Однак, за словами спортсменки, найголовніша перемога — це не медалі, а внутрішні зміни, які приносить спорт.

Спорт як підтримка у важкий час

Коли рідні перебувають на фронті, зберігати емоційну рівновагу особливо складно. Для Тетяни пауерліфтинг став способом впоратися з тривогою.

“Коли близькі воюють, дуже важко емоційно. І саме спорт став для мене місцем сили. На тренуваннях я хоча б ненадовго переключаюся від тривог”, — зізнається жінка. 

За її словами, заняття допомагають не опускати руки й вірити у власні сили навіть у найскладніші періоди.

“Почати варто для себе”

Тетяна переконана: для занять спортом не потрібен “ідеальний момент”.

“Треба почати для себе — для здоров’я, для настрою, для впевненості. І навіть маленькі перемоги з часом можуть повністю змінити життя”.

Вона радить жінкам не зважати на вік, страхи чи думку оточення.

“Якщо є бажання — значить, усе можливо. Іноді саме один крок до себе нової змінює все життя”, — каже Тетяна. 

Попереду у Тетяни — нові цілі та нові старти.

Вона хоче покращувати результати, брати участь у змаганнях і надалі доводити, що сила жінки полягає не лише у фізичній підготовці, а й у здатності вірити в себе та рухатися вперед попри будь-які труднощі.

Читайте також:

Дисципліна як спадок: спортивний шлях Альбіни Ніхаєнко

У Вільногірську комунальне підприємство “Енергоефект”, про відновлення роботи якого редакція повідомляла раніше, провело низку закупівель без використання електронної системи торгів. Загальна сума трьох договорів склала 136 тисяч гривень.

Детальніше про закупівлі підприємства – в матеріалі Вільногірськ IN.UA

Найдорожча закупівля – обслуговування бюветів

Найбільший договір КП “Енергоефект” уклало на ремонт і технічне обслуговування водоочисних станцій. Вартість послуг становить 64 тисячі гривень.

Згідно з документами закупівлі, підрядник має обслуговувати чотири бюветні комплекси у Вільногірську до кінця 2026 року. Переможцем стало приватне підприємство “ЄВК УЛЬТРА-СІСТЕМС”, зареєстроване у Вільногірську.

Договір підписали 11 травня 2026 року. Закупівлю провели без використання електронної системи.

Ще 60 тисяч – на відеонагляд

Того ж дня “Енергоефект” уклав ще один договір із тим самим підприємством – ПП “ЄВК УЛЬТРА-СІСТЕМС”  на послуги з ремонту і технічного обслуговування аудіовізуального та оптичного обладнання.

Фактично йдеться про обслуговування систем відеонагляду. Вартість договору склала 60 тисяч гривень.

У документах зазначено, що послуги також надаватимуться до 31 грудня 2026 року.

Інтернет для підприємства обійдеться у 12 тисяч гривень

Окремо комунальне підприємство уклало договір на послуги провайдера. За інтернет-зв’язок “Енергоефект” заплатить 12 тисяч гривень.

Переможцем цієї закупівлі стало товариство з обмеженою відповідальністю “ВАЙТЛІНК”, зареєстроване у Вільногірську. Договір також діятиме до кінця 2026 року.

Усі договори – коштом місцевого бюджету

В усіх трьох звітах про закупівлі зазначено, що фінансування здійснюється за рахунок місцевого бюджету. Загалом комунальне підприємство “Енергоефект” вже уклало договорів на 136 тисяч гривень. Підприємство поступово формує витрати на забезпечення своєї діяльності та обслуговування міської інфраструктури.

Читайте також:

Відкрита вакансія головного інженера Жилкомсервісу