Прощання з героєм: Вільногірськ вшанував пам’ять Сергія Кравчука

У Вільногірську біля Палацу культури і спорту «Металург» відбулася церемонія прощання із Сергієм Кравчуком. На скорботний захід зібралися рідні, друзі, побратими та жителі громади, щоб віддати шану його пам’яті.

Про це повідомила Вільногірська міська рада.

Прощання з Героєм

Громада в скорботі проводжала в останню дорогу нашого захисника – старшого солдата Сергія Кравчука.

У 2014 році Сергій добровільно пішов служити в зону АТО. Під час своєї служби він проявив неабияку мужність і відданість, захищаючи незалежність України. Побратими завжди могли покластися на його підтримку та допомогу навіть у найважчих ситуаціях. Після демобілізації Сергій повернувся до роботи на комбінаті.

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Сергій одразу записався до загону територіальної оборони Вільногірської громади. 16 червня 2022 року його мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив у 58-му окремому стрілецькому батальйоні та 458-му піхотному батальйоні, де виконував обов’язки зв’язківця. Під час служби захищав Україну на Донецькому напрямку, беручи участь у боях у Костянтинівці, Бахмуті, Кураховому, Селидовому та Покровську.

Сергій Кравчук загинув 23 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання. Його життя обірвалося внаслідок атаки ворожого FPV-дрону на околиці Мирнограда, Покровського району, Донецької області.

Народився Сергій у серпні 1980 року в місті Вільногірськ. Він закінчив середню школу №4 та місцеве професійно-технічне училище, де здобув фах електромонтера. Після армійської служби працював на гірничо-металургійному комбінаті, зарекомендувавши себе як відповідальний і надійний працівник.

Сергій був гідним сином України, відданим працівником і вірним другом. Його мужність, доброзичливість і оптимізм назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав. Цього року Сергій отримав почесне звання ветерана праці комбінату за свій внесок у розвиток виробництва.

По собі Сергій залишив родину: маму Марію Миколаївну, батька Івана Степановича, дружину Лесю, а також друзів, колег і побратимів, які з болем і скорботою прийняли звістку про його загибель.

Редакція «Вільногірськ IN.UA» приносить щирі співчуття рідним Сергія. Вічна слава нашому герою!

Читайте також:

• Скорбота у Вільногірську: Пам’ять про Володимира Костюшина
• Загинув на полі бою під Тернами від FPV-дронів: вільногірці провели в останню путь Олександра Дворникова

У Кам’янському ті, хто пройшов війну, знову вийшли на майданчик — цього разу не зі зброєю, а з кулями для петанку. Ці змагання стали для них способом психологічного відновлення та можливістю підтримати один одного. 

Про це йдеться у Facebook “Новини Лихівської громади”.

22 березня у Камʼянському відбулися обласні змагання з петанку. Вони пройшли на базі Ветеранського простору. 

Петанк — різновид боулзу, традиційної англійської спортивної гри, мета якого — кинути порожнисті металеві кулі якомога ближче до маленької деревʼяної кулі, стоячи при цьому всередині кола та обома ногами торкаючись землі. Згідно з правилами, в петанк грають на жорсткому ґрунті, гравії або ж на траві та піску.

Вперше в Україні грати в петанк почали на початку 2000-х років у Києві та Ужгороді. Згодом була сформована ГО “Федерація Петанку України”, яка функціонує й наразі. 

Петанк є не просто грою на точність, а дієвим інструментом психологічної реабілітації та соціальної адаптації. 

Саме тому такі змагання стають дедалі популярнішими серед захисників, допомагаючи їм відновлюватися через активне спілкування та командну взаємодію.

Цього разу у Камʼянському змагалося 6 команд:

• “Прометей”;
• “Родини загиблих Героїв Захисників України” (Камʼянське);
• “Superhumans” (Дніпро);
•  та збірні команди з Кривого Рогу, Жовтих Вод та Лихівки.

Лихівську громаду на змаганнях представив Микола Чепурний, ветеран, який і раніше брав участь у змаганнях серед ветеранів. 

“Висловлюємо щиру подяку селищному голові за підтримку ініціативи та сприяння розвитку ветеранського спорту. Дякуємо відділу освіти за наданий транспорт та допомогу в організації поїздки”, — зазначають організатори. 

Читайте також:

Ветерани та їхні родини можуть отримати безоплатну правничу допомогу: як скористатися

У Вільногірську суд виніс вирок місцевій студентці, яка спокусилася на залишений без нагляду дорогий смартфон. В умовах воєнного стану звичайне привласнення чужої речі розцінюється як тяжкий злочин.

Редакція Вільногірськ IN.UA ознайомилася з матеріалами справи та розповідає, чим завершилася ця історія для дівчини.

Суд на студенткою у Вільногірську

Інцидент трапився пізно ввечері 31 січня 2026 року у Вільногірську. Місцева жителька, яка навчається у Вільногірському фаховому коледжі, перебувала у закладі “Клітка”, що розташований на вулиці Центральній.

Близько 23:00 дівчина зайшла до вбиральні та побачила на підлозі залишений кимось мобільний телефон iPhone 11. Переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, студентка не стала шукати власника чи звертатися до адміністрації закладу. Вона просто підняла чужий гаджет із робочою сім-карткою “Київстар”, сховала його до своєї сумки та швидко покинула місце події.

Своїми діями вона завдала законній власниці телефону матеріальних збитків на суму майже 7 тисяч гривень.

Відповідальність за законами воєнного часу

Дівчину швидко розшукали. Правоохоронці кваліфікували її дії за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. Згідно з чинним законодавством, будь-яка таємна крадіжка чужого майна, вчинена в умовах воєнного стану, автоматично прирівнюється до тяжкого злочину та передбачає суворе покарання — від 5 до 8 років позбавлення волі.

Зрозумівши серйозність ситуації, студентка повністю визнала свою провину та щиро розкаялася. Вона уклала офіційну угоду про визнання винуватості з прокурором Жовтоводської окружної прокуратури. Потерпіла власниця телефону також не заперечувала проти такого мирного формату вирішення справи.

Варто зазначити, що це перший випадок, коли було застосовано посилене покарання за крадіжку в період воєнного стану.

Вирок суду: випробувальний термін замість в’язниці

Вільногірський міський суд розглянув справу 23 березня 2026 року. Суддя врахував усі обставини: молодий вік обвинуваченої, відсутність попередніх судимостей, позитивні характеристики з місця навчання та щире каяття.

Затвердивши угоду, суд визнав студентку винною та призначив їй узгоджене покарання — 5 років позбавлення волі. Однак, враховуючи пом’якшувальні обставини, дівчину звільнили від реального відбування покарання за ґратами, замінивши його на 1 рік іспитового строку.

Протягом цього року засуджена зобов’язана виконувати низку суворих правил:

• регулярно з’являтися для реєстрації до органів пробації;
• повідомляти правоохоронців про будь-які зміни місця проживання, роботи чи навчання;
• не виїжджати за межі України без офіційного дозволу.

Викрадений iPhone 11, який перебував під арештом як речовий доказ, суд ухвалив повернути законній власниці.

Читайте також:

У Вільногірську жінка таємно оформила кредит через смартфон знайомого: який вирок виніс суд