Прощання з героєм: Вільногірськ вшанував пам’ять Сергія Кравчука

У Вільногірську біля Палацу культури і спорту «Металург» відбулася церемонія прощання із Сергієм Кравчуком. На скорботний захід зібралися рідні, друзі, побратими та жителі громади, щоб віддати шану його пам’яті.

Про це повідомила Вільногірська міська рада.

Прощання з Героєм

Громада в скорботі проводжала в останню дорогу нашого захисника – старшого солдата Сергія Кравчука.

У 2014 році Сергій добровільно пішов служити в зону АТО. Під час своєї служби він проявив неабияку мужність і відданість, захищаючи незалежність України. Побратими завжди могли покластися на його підтримку та допомогу навіть у найважчих ситуаціях. Після демобілізації Сергій повернувся до роботи на комбінаті.

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Сергій одразу записався до загону територіальної оборони Вільногірської громади. 16 червня 2022 року його мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив у 58-му окремому стрілецькому батальйоні та 458-му піхотному батальйоні, де виконував обов’язки зв’язківця. Під час служби захищав Україну на Донецькому напрямку, беручи участь у боях у Костянтинівці, Бахмуті, Кураховому, Селидовому та Покровську.

Сергій Кравчук загинув 23 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання. Його життя обірвалося внаслідок атаки ворожого FPV-дрону на околиці Мирнограда, Покровського району, Донецької області.

Народився Сергій у серпні 1980 року в місті Вільногірськ. Він закінчив середню школу №4 та місцеве професійно-технічне училище, де здобув фах електромонтера. Після армійської служби працював на гірничо-металургійному комбінаті, зарекомендувавши себе як відповідальний і надійний працівник.

Сергій був гідним сином України, відданим працівником і вірним другом. Його мужність, доброзичливість і оптимізм назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав. Цього року Сергій отримав почесне звання ветерана праці комбінату за свій внесок у розвиток виробництва.

По собі Сергій залишив родину: маму Марію Миколаївну, батька Івана Степановича, дружину Лесю, а також друзів, колег і побратимів, які з болем і скорботою прийняли звістку про його загибель.

Редакція «Вільногірськ IN.UA» приносить щирі співчуття рідним Сергія. Вічна слава нашому герою!

Читайте також:

• Скорбота у Вільногірську: Пам’ять про Володимира Костюшина
• Загинув на полі бою під Тернами від FPV-дронів: вільногірці провели в останню путь Олександра Дворникова

Наприкінці 2025 року у Вільногірську розпочалися роботи над декількома дороговартісними об’єктами, такими, як ремонт приміщення для Центру надання соціальних послуг та заміна вуличного освітлення. Втім, не всі вважають таке використання коштів раціональним і доречним під час війни.

Про це в інтерв’ю Вільногірськ IN.UA розповів військовий Володимир Клименко.

Володимир — військовий з Вільногірська, який звільнився зі служби за сімейними обставинами. Він став на захист країни з початку повномасштабного вторгнення, де ніс службу у Кременній та Лимані. Володимир висловив свою думку, що під час війни пріоритетом для громад має бути не благоустрій, а збереження життів українських військових.

Додамо, під час одного з опитувань Вільногірськ IN.UA редакція познайомилися з Володимиром і вирішили опублікувати його думку щодо бюджетних витрат громад у період війни.

Розкажіть, будь ласка, про свій шлях: чому у 2022 році ви вирішили піти добровольцем?

— Коли почалась війна, мені це не було байдужим. Я свій шлях знав ще з 2019 року і всіх попереджав. У 2021 році я вже їздив по полігонах, тренувався з “Азовом”, ТРО та іншими підрозділами. Я громадянин, мені “ не яка різниця” це моє кредо! Тому 26 лютого 2022 року я пішов у військомат. Ніс службу у Кременній та Лимані.

Ви висловлювали думку, що частину коштів міська рада витрачає на потреби, які можна реалізувати після війни. Чому, на вашу думку, ці проєкти не є першочерговими саме зараз?

— Освітлення можна зробити після війни. Натомість зараз необхідно зосередитися на збереженні життів військових, їхньому оснащенні та медичному забезпеченні. Коли гинуть побратими, всі ресурси мають бути спрямовані на оборону й підтримку солдатів, адже проєкти благоустрою не є першочерговими в умовах щоденних втрат. Найважливіше — зменшити втрати на фронті. Для цього потрібна реальна допомога від держави, громад і цивільних. Плафони, ліхтарі та благоустрій можуть зачекати, а людське життя — ні. Той, хто не втрачав побратимів, не завжди усвідомлює ціну таких рішень.

Яких ресурсів найбільше потребують військові на фронті?

— Техніки, засобів спостереження, медикаментів. У мене загинув командир взводу. У хлопців елементарно не було тепловізора. Вночі противник закидав позиції боєприпасами — загинуло шість людей. Цього можна було уникнути. І таких історій багато. Є ситуації, коли поранених не можуть евакуювати просто через нестачу техніки. Я сам збирав і передавав медикаменти побратимам — те, чого бракувало. Активно залучені максимум 5–7 людей. Іншим байдуже І така ситуація не Тільки у Вільногірську… Нещодавній обстріл П’ятихаток, а як вони пишалися будівництвом фонтану…Покровськ в якому ще рік тому висаджували троянди. Що зараз з Покровськом (ставить риторичне запитання – прим.ред). Якщо так піде далі — те саме може бути і тут.

Як, на вашу думку, місцева влада може ефективніше підтримувати військових і зберігати життя бійців?

— Місцева влада повинна втертися в важливість ситуації та шукати всі можливі ресурси. Це стосується також збору коштів від громади для потреб військових, аби забезпечити їх всім необхідним. Якби всі громади об’єднали ресурси й звернулися до Міністерства оборони, до Президента з чіткою вимогою: “Шукайте кошти, купуйте засоби захисту, рятуйте життя” — результат був би інший.

Чи потрібно, аби міська рада залучала до обговорення жителів, куди спрямовуються бюджетні кошти?

— Так, залучення жителів до обговорень необхідне. Як платник податків, я маю повне право знати, куди йдуть сплачені мною кошти. Це логічно та справедливо.

Яке повідомлення ви хотіли б донести до представників місцевої влади?

— Я хочу, щоб кожен із них побував “на нулі” й спробував вижити лише на державному забезпеченні — без допомоги волонтерів.Тоді, можливо, прийде розуміння, що і як насправді працює. Бо інакше — не зрозуміють.

Що місцева влада може зробити для підтримки ветеранів уже зараз?

— Державна підтримка в цілому є. Питання пересування, та забезпечення житлом, тут все індивідуально. Потрібна робота з кожною людиною окремо.

Читайте також:

У Вільногірську за майже 800 тисяч гривень проведуть реконструкцію зовнішнього освітлення на Площі Героїв

Вільногірці цьогоріч не економлять на різдвяних подарунках для похресників: більшість опитаних готові витратити на презент від 500 до 1000 гривень, свідчать результати опитування. 

Редакція Вільногірськ IN.UA зʼясувала, яку суму грошей вільногірці готові подарувати похресникам, від чого залежить сума та як правильно дарувати гроші. 

Результати опитування: що дарувати похресникам

Редакція Вільногірськ IN.UA провела опитування серед читачів, щоб з’ясувати, які подарунки та суми зазвичай дарують похресникам. Результати розподілилися наступним чином:

Більшість опитаних, майже третина,вважає оптимальною сумою від 500 до 1000 гривень. Водночас кожен п’ятий респондент готовий дарувати понад 1000 гривень.

Від чого залежить сума 

Сума грошового подарунка залежить від кількох ключових факторів: 

• ступінь близькості з людиною: зазвичай чим ближча людина, тим більшу суму дарують; для родичів та друзів можна подарувати значно більше, аніж колегам та далеким знайомим; 
• вік людини: дорослим прийнято дарувати суму вищу за дітей або підлітків; 
• масштаб святкування: Якщо святкування проходить у ресторані чи іншому закладі, де організація пов’язана з великими витратами, розмір подарунка можна збільшити, щоб частково покрити витрати.
• фінансові можливості: звісно, кожен дарувальник повинен орієнтуватися в першу чергу на свої можливості, а не намагатися вразити сумою подарунку. 

Як правильно дарувати гроші 

Згідно з етикетом, гроші не прийнято дарувати просто так, з рук у руки. Їх слід покласти в конверт — це не лише виглядає акуратніше, а й дозволяє зберегти конфіденційність суми, особливо якщо гостей багато, щоб уникнути непотрібних розмов. Коли ви передаєте конверт, обов’язково привітайте, скажіть кілька теплих слів і побажань.

Читайте також: 

Не за всі гроші світу: що подарувати на новорічні свята  у Вільногірську — підбірка бюджетних ідей