У Лихівськькій громаді, поблизу Вільногірська, планують переобладнати приміщення колишньої лікарні під житло для внутрішніх переселенців

У Лихівській громаді Кам’янського району вже функціонує місце тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб. Наразі там також планують облаштувати ще одну будівлю для розміщення ВПО.

Про це стало відомо під час засідання Ради ВПО у Вільногірську, на яке завітала голова Ради з питань ВПО при Лихівській селищній раді Наталя Ільїна та поділилася відповідною інформацією.

Житло для ВПО

Як повідомила Наталя Ільїна, для розширення можливостей розміщення ВПО, громада вирішила облаштувати нове приміщення — колишню будівлю колишньої лікарні. Там є три поверхи, але використовується лише перший — інші пустують. Після перемовин з міжнародними організаціями, зокрема з представниками Схід СОС, було вирішено облаштувати другий поверх.

Частину ремонту громада профінансувала з місцевого бюджету, завершивши роботи напередодні Нового року. Вона пояснює, однак постала проблема — відсутність опалення.

Після повторного візиту представників донорської організації питання вдалося вирішити: донор надасть фінансування, а Схід СОС реалізує проєкт.

Для цього приміщенню змінили статус — тепер це адміністративна будівля селищної ради, що дозволяє здійснювати ремонтні роботи відповідно до законодавства.Наразі триває процес оформлення необхідних документів, вже підписано меморандум про співпрацю.

У приміщенні зможуть розміститися 26 осіб. Буде облаштована загальна кухня, душові, туалети.

“У кімнатах зможуть проживати лише родичі або особи, які ведуть спільне господарство — відповідно до постанови Кабміну №930”, – каже Наталя Ільїна.

Крім того, у громаді, особливу увагу приділяють маломобільним людям — у будівлі є шахта для ліфта, приміщення буде адаптовано до їхніх потреб. Поруч знаходиться ЦНАП, що також зручно для переселенців, дадає Наталя Ільїна.

Читайте також:

• У Кам’янському відбулося навчання для молоді в рамках проєкту “Молодіжна рада в кожну громаду”
• Підприємці з Дніпропетровщини зможуть отримати вдвічі більші гранти в рамках “Власної справи”

Залишки куті не обов’язково викидати: з них можна приготувати смачні десерти та корисні страви. Пропонуємо кілька простих ідей, які допоможуть урізноманітнити святкове меню та не втратити жодної ложки солодкого смаколика.

Про це повідомляє Телеграф. 

Млинці з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями та цукром до отримання однорідної маси. Додайте трохи солі. Смажте млинці на розігрітій сковороді з обох боків до золотистого кольору.

Оладки з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями, цукром і сіллю до однорідної маси. За потреби додайте трохи борошна, щоб тісто стало щільнішим. Випікайте оладки на добре розігрітій сковороді з обох боків до рум’яної скоринки.

Солодка каша з кутею

З’єднайте кутю з молоком, водою та цукром до однорідної маси. Доведіть суміш до кипіння, потім варіть на слабкому вогні 10–15 хвилин.

Запіканка

З’єднайте кутю з молоком, яйцями, цукром, горіхами та сухофруктами. Додайте трохи борошна, щоб тісто стало густішим. Викладіть його у форму, змащену маслом, і запікайте в духовці при 180 °C протягом 30–40 хвилин.

Читайте також: 

Кутя на Святвечір: традиційні рецепти та секрети приготування

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір