У Вільногірську чиновниця під час власного прийому відмовляється спілкуватись з журналістами

25 березня журналістка “Вільногірськ IN.UA”, яка має офіційну акредитацію від Вільногірської міської ради, втретє за три тижні намагалася потрапити на особистий прийом до Інни Петруши, заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та директорки департаменту соціально-гуманітарної політики. Журналістка планувала отримати відповіді на запитання щодо розподілу бюджетних коштів, роботи медичних закладів та можливості доступу до публічних заходів. Попри законне право на отримання інформації, їй щоразу відмовляли, посилаючись на внутрішні правила. Однак українське законодавство гарантує журналістам безперешкодний доступ до інформації.

Суть ситуації

Спочатку журналістку записали на прийом, але згодом їй відмовили, пояснивши, що зустрічі проводяться лише для громадян. Повторна спроба з’ясувати причини відмови також закінчилася безрезультатно – журналістку знову не прийняли, заявивши, що журналісти повинні надсилати письмові запити.

“Пишіть письмовий запит, вам офіційно буде надана відповідь. Тільки так”, — відповіла посадовиця Оксана Марченко, яка розмовляла із журналісткою останнього разу.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ст. 19, ст. 6) зобов’язує публічні установи забезпечувати доступ до інформації як на письмові, так і на усні запити. У разі відмови журналіст має право оскаржити це у вищих органах або в суді.

Журналістка мала намір отримати коментарі Інни Петруші щодо:

• можливого перенесення Краєзнавчого музею з ліцею №5  в окреме приміщення та його реєстрації на державному рівні;
• використання понад 2,5 млн грн з міського бюджету, виділених на лікарню первинної ланки у 2025 році;
• перелік платних та безоплатних медичних послуги у Центрі первинної медико-санітарної допомоги;
• умови, в яких перебувають учні та студенти в укриттях;
• отримання інформації про заходи в освітніх закладах та можливості їх відвідування журналістами.

Що говорить закон?

Українське законодавство зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і доступ журналістів, зокрема акредитованих, до публічної інформації. Відповідно до Положення про акредитацію Вільногірської міської ради, журналісти можуть отримувати коментарі та інформацію про заходи. Проте чиновники самі ж порушують встановлені ними правила.

Редакція вже зверталася до міської ради з проханням організувати комунікацію та надати план заходів, проте запит проігнорували. Крім того, саме Положення про акредитацію створене з порушенням законодавства: у ньому вимагають від журналістів вказувати свою освіту, що суперечить Закону України “Про медіа” (стаття 23, частина 3), який чітко визначає, що журналіст – це особа, яка займається професійною діяльністю у сфері медіа, незалежно від наявності спеціальної освіти, а також посилаються на неіснуючу статтю. Юрист підтвердив ці порушення, і після повторного звернення акредитацію редакції все ж надали. Однак у Положення так і не внесли зміни, тобто діюче Положення має вимоги, які порушують законодавство, але міська рада продовжує ним користуватися.

Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані надавати інформацію журналістам, зокрема в усному форматі.

Крім того, право на отримання інформації гарантують такі закони:

• Закон України “Про інформацію” (ст. 25) гарантує право журналістів, зокрема акредитованих, на отримання інформації та доступ до публічної інформації.
• Конституція України (ст. 34) гарантує свободу слова та право на отримання і поширення інформації. Органи влади не можуть обмежувати доступ журналістів до публічних подій або посадовців.
• Закон України “Про місцеве самоврядування” (ст. 10) зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і прозорість своєї діяльності.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради, журналісти та працівники медіа “Вільногірськ IN.UA” мають акредитацію, а отже мають право на отримання інформації від посадовців як в письмовому, так і в усному вигляді.

Що далі?

Відмова у прийомі акредитованого журналіста без законних підстав може розглядатися як перешкоджання професійній діяльності, що підпадає під статтю 171 Кримінального кодексу України.

Журналістка, як акредитований представник медіа, має законне право вимагати прийому та отримання інформації без додаткових перешкод. Наша Редакція Вільногірськ IN.UA збирається звернутися із цим питання до міської ради. Якщо це не буде мати ніякого ефекту, тоді звернемося до поліції за перешкоджання журналістській діяльності.

Читайте також:

• “Жилсервіс” працює в мінус: звіт роботи підприємства за 2024 рік
• Заплатили майже 2,5 мільйона за вихід під заставу у справі вимагання грошей у ексзаступника міського голови Вільногірська (ОНОВЛЕНО)

Курйозний, але водночас надзвичайно небезпечний випадок стався на Дніпропетровщині. Місцевий житель, рибалячи на водоймі поблизу села Калинівка, знайшов ракету-перехоплювач і вирішив не залишати її спецслужбам на місці, а власноруч доставити до міста.

Деталі — на Вільногірськ IN.UA

У неділю, 1 березня, на водоймі поблизу села Калинівка, один із рибалок виявив предмет, схожий на ракету. Замість того, щоб викликати рятувальників до місця знахідки, чоловік похилого віку взяв снаряд із собою, сів у приміську електричку та проїхав дві зупинки до Вільногірська.

Вже на залізничному вокзалі він поклав ракету на цегляний паркан біля магазину та зателефонував на лінії “101” та “102”. Начальник 52-ї державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області, підполковник служби цивільного захисту Денис Сіленко наголошує: подібна поведінка — не привід для жартів, а смертельний ризик для десятків людей.

Важливо, що цивільна людина не в змозі самостійно визначити стан боєприпасу. Будь-яка подібна знахідка автоматично вважається вибухонебезпечним предметом (ВНП).

“Цивільна людина не може знати, чи є там бойова частина. Це знають тільки спеціалісти. Для звичайних людей будь-який предмет вважається небезпечним. До нього не можна ні наближатися, ні чіпати його, а тим паче транспортувати”, — зазначає спеціаліст. 

Денис Сіленко вкотре нагадує про три золоті правила безпеки при виявленні підозрілих предметів: “Помічай! Не чіпай! Повідомляй”. 

“Побачивши щось незвичайне, він мав негайно повідомити ДСНС або поліцію та відійти на безпечну відстань. Також варто зафіксувати геолокацію або залишити поруч яскравий орієнтир, щоб фахівцям було легше знайти це місце”, — каже Денис Сіленко. 

Фахівці закликають громадян бути свідомими та не наражати на небезпеку себе та інших. 

Читайте також:

“Ти бачиш небезпеку й завжди готовий прийти на допомогу”, — Денис Сіленко, рятувальник з Вільногірська

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA підготувала детальний розбір про те, у яких випадках медичне та автострахування є абсолютно обов’язковим, від яких ризиків воно захищає та як його швидко оформити у 2026 році.

Чи обов’язково оформляти туристичну страховку

Необхідність мати страховий поліс напряму залежить від мети вашої поїздки. Якщо українці перетинають кордон задля отримання тимчасового захисту, вони звільняються від вимоги оформлювати страхування. Для прикладу, на території Польщи статус PESEL автоматично гарантує біженцям доступ до безкоштовного медичного обслуговування.

Проте для осіб, які подорожують з туристичною чи приватною метою, діють інші правила. Згідно з українським законодавством, медичне страхування та страхування від нещасних випадків для туристів є обов’язковим. Якщо поїздку організовує туристична компанія, оформленням документів займається туроператор. У разі самостійної подорожі ця відповідальність повністю лягає на мандрівника.

Хоча страховий поліс не завжди входить до переліку обов’язкових документів для перетину державного кордону, митні служби багатьох країн залишають за собою право вимагати його пред’явлення. Відсутність страховки може стати вагомою причиною для відмови у в’їзді. Крім того, вартість медичних послуг за кордоном є надзвичайно високою, тому поліс захищає туриста від колосальних фінансових втрат у разі хвороби чи травми.

“Зелена картка”: страхування для водіїв

Для громадян, які планують виїзд за кордон на власному транспортному засобі, безальтернативною вимогою є наявність міжнародного страхового сертифіката — “Зеленої картки”. Це міжнародний аналог української автоцивілки, який діє на території країн-учасниць системи.

Виїзд автомобілів, зареєстрованих в Україні, до країн-членів цієї системи без дійсного поліса заборонений законодавством. Основні функції “Зеленої картки”:

• дозвіл на перетин кордону (це базова вимога митних служб більшості країн).
• гарантія відшкодування матеріальних збитків (пошкоджене майно) та фізичної шкоди (травми або смерть), завданих третім особам у разі ДТП з вашої вини.

Варто пам’ятати, що дійсність “Зеленої картки” можуть перевіряти не лише на пропускних пунктах, а й місцева поліція під час перебування в країні. Відсутність документа призведе до великих штрафів та можливої заборони на подальший в’їзд.

Як оформити страхування у 2026 році

Процес отримання страхового поліса наразі максимально автоматизований. Туристи, які подорожують самостійно, можуть звернутися безпосередньо до обраної страхової компанії. Електронний поліс, оформлений онлайн, має таку саму юридичну силу, як і традиційний паперовий варіант.

Для укладання договору необхідно надати:

• дані чинного закордонного паспорта.
• детальну інформацію про поїздку (країна призначення, мета візиту та точні терміни перебування).

Що покриває страховка та від чого залежить її вартість

Стандартний страховий пакет можна розширювати відповідно до власних потреб. Залежно від обраних умов, поліс може включати компенсацію медичних витрат, захист від нещасних випадків, покриття збитків через втрату багажу та документів, а також оплату послуг юристів.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Як оформити лікарняний дистанційно: пояснення для жителів Вільногірська