25 березня журналістка “Вільногірськ IN.UA”, яка має офіційну акредитацію від Вільногірської міської ради, втретє за три тижні намагалася потрапити на особистий прийом до Інни Петруши, заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та директорки департаменту соціально-гуманітарної політики. Журналістка планувала отримати відповіді на запитання щодо розподілу бюджетних коштів, роботи медичних закладів та можливості доступу до публічних заходів. Попри законне право на отримання інформації, їй щоразу відмовляли, посилаючись на внутрішні правила. Однак українське законодавство гарантує журналістам безперешкодний доступ до інформації.

Суть ситуації

Спочатку журналістку записали на прийом, але згодом їй відмовили, пояснивши, що зустрічі проводяться лише для громадян. Повторна спроба з’ясувати причини відмови також закінчилася безрезультатно – журналістку знову не прийняли, заявивши, що журналісти повинні надсилати письмові запити.

“Пишіть письмовий запит, вам офіційно буде надана відповідь. Тільки так”, — відповіла посадовиця Оксана Марченко, яка розмовляла із журналісткою останнього разу.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ст. 19, ст. 6) зобов’язує публічні установи забезпечувати доступ до інформації як на письмові, так і на усні запити. У разі відмови журналіст має право оскаржити це у вищих органах або в суді.

Журналістка мала намір отримати коментарі Інни Петруші щодо:

• можливого перенесення Краєзнавчого музею з ліцею №5  в окреме приміщення та його реєстрації на державному рівні;
• використання понад 2,5 млн грн з міського бюджету, виділених на лікарню первинної ланки у 2025 році;
• перелік платних та безоплатних медичних послуги у Центрі первинної медико-санітарної допомоги;
• умови, в яких перебувають учні та студенти в укриттях;
• отримання інформації про заходи в освітніх закладах та можливості їх відвідування журналістами.

Що говорить закон?

Українське законодавство зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і доступ журналістів, зокрема акредитованих, до публічної інформації. Відповідно до Положення про акредитацію Вільногірської міської ради, журналісти можуть отримувати коментарі та інформацію про заходи. Проте чиновники самі ж порушують встановлені ними правила.

Редакція вже зверталася до міської ради з проханням організувати комунікацію та надати план заходів, проте запит проігнорували. Крім того, саме Положення про акредитацію створене з порушенням законодавства: у ньому вимагають від журналістів вказувати свою освіту, що суперечить Закону України “Про медіа” (стаття 23, частина 3), який чітко визначає, що журналіст – це особа, яка займається професійною діяльністю у сфері медіа, незалежно від наявності спеціальної освіти, а також посилаються на неіснуючу статтю. Юрист підтвердив ці порушення, і після повторного звернення акредитацію редакції все ж надали. Однак у Положення так і не внесли зміни, тобто діюче Положення має вимоги, які порушують законодавство, але міська рада продовжує ним користуватися.

Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані надавати інформацію журналістам, зокрема в усному форматі.

Крім того, право на отримання інформації гарантують такі закони:

• Закон України “Про інформацію” (ст. 25) гарантує право журналістів, зокрема акредитованих, на отримання інформації та доступ до публічної інформації.
• Конституція України (ст. 34) гарантує свободу слова та право на отримання і поширення інформації. Органи влади не можуть обмежувати доступ журналістів до публічних подій або посадовців.
• Закон України “Про місцеве самоврядування” (ст. 10) зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і прозорість своєї діяльності.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради, журналісти та працівники медіа “Вільногірськ IN.UA” мають акредитацію, а отже мають право на отримання інформації від посадовців як в письмовому, так і в усному вигляді.

Що далі?

Відмова у прийомі акредитованого журналіста без законних підстав може розглядатися як перешкоджання професійній діяльності, що підпадає під статтю 171 Кримінального кодексу України.

Журналістка, як акредитований представник медіа, має законне право вимагати прийому та отримання інформації без додаткових перешкод. Наша Редакція Вільногірськ IN.UA збирається звернутися із цим питання до міської ради. Якщо це не буде мати ніякого ефекту, тоді звернемося до поліції за перешкоджання журналістській діяльності.

Читайте також:

• “Жилсервіс” працює в мінус: звіт роботи підприємства за 2024 рік
• Заплатили майже 2,5 мільйона за вихід під заставу у справі вимагання грошей у ексзаступника міського голови Вільногірська (ОНОВЛЕНО)

Мешканцям Вільногірська нанадали правила безпеки при використанні електрогенераторів. Пересувні електростанції є джерелом підвищеної небезпеки, часто стають причиною пожеж і можуть шкодити здоров’ю людей.

Про це повідомили на сайті Вільногірської міської ради.

Як користуватися генератором

Фахівці радять купувати лише сертифіковану продукцію в ліцензованих точках продажу та суворо дотримуватися інструкцій виробника.

Генератор необхідно розміщувати ззовні будівлі (бажано під навісом) або в окремому приміщенні з вентиляцією, дотримуючись відстані від суміжних об’єктів не менше 6 метрів. Поруч із суцільними негорючими стінами відстань може становити мінімум 1 м.

Пальне та мастило слід зберігати окремо, на відстані щонайменше 10 м від будівель та автомобілів у спеціальних каністрах. Будь-які пошкодження електропроводки або обладнання повинні усуватися негайно.

Під час використання генераторів забороняється:

• змінювати конструкцію генератора;
• розміщувати його в замкнутих приміщеннях без вентиляції, у підвалах або вибухонебезпечних зонах;
• палити та користуватися відкритим вогнем під час заправки та роботи;відкривати бак генератора при працюючому двигуні;
• заправляти генератор під час роботи або на не охолодженому двигуні;
• об’єднувати генератори в ланцюг;
• перебувати поруч стороннім особам та тваринам;
• змішувати різні види палива та мастила;
• перевищувати максимально допустимий струм вихідного роз’єму.

Офіцери-рятувальники закликають громадян не наражати себе та інших на небезпеку, а у разі пожежі негайно телефонувати до “Служби порятунку” за номером 101.

Читайте також:

Хто створює графіки відключення світла

З початку 2025 року в Україні запрацювала нова система оцінювання повсякденного функціонування особи (ОПФО). Один із ключових документів у цьому процесі — витяг з рішення експертної команди. Саме він є підставою для призначення виплат, реабілітації, соціальних послуг та іншої підтримки. Тож важливо уважно перевіряти всю інформацію, зазначену у витягу вказали правильно.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

Які помилки можна виправити

До описок та технічних помилок, які підлягають виправленню, належать:

• неправильне написання ПІБ;
• неточності в даті народження чи інших важливих датах;
• неправильно вказана стать;
• помилки в адресі або e-mail;
• неточності у серії, номері чи реквізитах документів;
• інші істотні дані, що можуть вплинути на зміст документа.

Які помилки не виправляють

Не підлягають виправленню стилістичні дрібниці: розділові знаки, мовні варіанти, відмінки та інші елементи, які не змінюють зміст рішення.

Звернутися із заявою про виправлення може: сама особа, щодо якої ухвалене рішення, або уповноважений представник (за наявності документа, що підтверджує повноваження).

Заява складається у довільній короткій формі, і подається до закладу охорони здоров’я, де працює відповідна експертна команда з описом того, що саме потрібно виправити. Заяву про усунення помилок можна подати протягом 40 днів з моменту отримання витягу. Заклад розглядає звернення протягом до 7 робочих днів. Після виправлення видають оновлений витяг.

Читайте також:

Фахівці із супроводу: як працюють і де знайти підтримку для ветеранів