У Вільногірську чиновниця під час власного прийому відмовляється спілкуватись з журналістами

25 березня журналістка “Вільногірськ IN.UA”, яка має офіційну акредитацію від Вільногірської міської ради, втретє за три тижні намагалася потрапити на особистий прийом до Інни Петруши, заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та директорки департаменту соціально-гуманітарної політики. Журналістка планувала отримати відповіді на запитання щодо розподілу бюджетних коштів, роботи медичних закладів та можливості доступу до публічних заходів. Попри законне право на отримання інформації, їй щоразу відмовляли, посилаючись на внутрішні правила. Однак українське законодавство гарантує журналістам безперешкодний доступ до інформації.

Суть ситуації

Спочатку журналістку записали на прийом, але згодом їй відмовили, пояснивши, що зустрічі проводяться лише для громадян. Повторна спроба з’ясувати причини відмови також закінчилася безрезультатно – журналістку знову не прийняли, заявивши, що журналісти повинні надсилати письмові запити.

“Пишіть письмовий запит, вам офіційно буде надана відповідь. Тільки так”, — відповіла посадовиця Оксана Марченко, яка розмовляла із журналісткою останнього разу.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ст. 19, ст. 6) зобов’язує публічні установи забезпечувати доступ до інформації як на письмові, так і на усні запити. У разі відмови журналіст має право оскаржити це у вищих органах або в суді.

Журналістка мала намір отримати коментарі Інни Петруші щодо:

• можливого перенесення Краєзнавчого музею з ліцею №5  в окреме приміщення та його реєстрації на державному рівні;
• використання понад 2,5 млн грн з міського бюджету, виділених на лікарню первинної ланки у 2025 році;
• перелік платних та безоплатних медичних послуги у Центрі первинної медико-санітарної допомоги;
• умови, в яких перебувають учні та студенти в укриттях;
• отримання інформації про заходи в освітніх закладах та можливості їх відвідування журналістами.

Що говорить закон?

Українське законодавство зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і доступ журналістів, зокрема акредитованих, до публічної інформації. Відповідно до Положення про акредитацію Вільногірської міської ради, журналісти можуть отримувати коментарі та інформацію про заходи. Проте чиновники самі ж порушують встановлені ними правила.

Редакція вже зверталася до міської ради з проханням організувати комунікацію та надати план заходів, проте запит проігнорували. Крім того, саме Положення про акредитацію створене з порушенням законодавства: у ньому вимагають від журналістів вказувати свою освіту, що суперечить Закону України “Про медіа” (стаття 23, частина 3), який чітко визначає, що журналіст – це особа, яка займається професійною діяльністю у сфері медіа, незалежно від наявності спеціальної освіти, а також посилаються на неіснуючу статтю. Юрист підтвердив ці порушення, і після повторного звернення акредитацію редакції все ж надали. Однак у Положення так і не внесли зміни, тобто діюче Положення має вимоги, які порушують законодавство, але міська рада продовжує ним користуватися.

Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані надавати інформацію журналістам, зокрема в усному форматі.

Крім того, право на отримання інформації гарантують такі закони:

• Закон України “Про інформацію” (ст. 25) гарантує право журналістів, зокрема акредитованих, на отримання інформації та доступ до публічної інформації.
• Конституція України (ст. 34) гарантує свободу слова та право на отримання і поширення інформації. Органи влади не можуть обмежувати доступ журналістів до публічних подій або посадовців.
• Закон України “Про місцеве самоврядування” (ст. 10) зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і прозорість своєї діяльності.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради, журналісти та працівники медіа “Вільногірськ IN.UA” мають акредитацію, а отже мають право на отримання інформації від посадовців як в письмовому, так і в усному вигляді.

Що далі?

Відмова у прийомі акредитованого журналіста без законних підстав може розглядатися як перешкоджання професійній діяльності, що підпадає під статтю 171 Кримінального кодексу України.

Журналістка, як акредитований представник медіа, має законне право вимагати прийому та отримання інформації без додаткових перешкод. Наша Редакція Вільногірськ IN.UA збирається звернутися із цим питання до міської ради. Якщо це не буде мати ніякого ефекту, тоді звернемося до поліції за перешкоджання журналістській діяльності.

Читайте також:

• “Жилсервіс” працює в мінус: звіт роботи підприємства за 2024 рік
• Заплатили майже 2,5 мільйона за вихід під заставу у справі вимагання грошей у ексзаступника міського голови Вільногірська (ОНОВЛЕНО)

Після того, як народний депутат Дмитро Чорний публічно підняв тему критичної ситуації з електропостачанням у містах без централізованого опалення та ініціював звернення до Кабінету Міністрів України, редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до нього за коментарем. Ми запитали, як саме він бачить механізм захисту Вільногірської громади від тривалих і небезпечних відключень електроенергії.

Редакція Вільногірськ IN.UA поставила депутату пряме запитання: як саме він бачить можливість перегляду механізму відключень електроенергії для Вільногірської громади. У відповіді Дмитро Чорний окреслив своє бачення.

Адаптовані та рівномірні графіки.
На думку депутата, для таких громад мають діяти не загальні, а адаптовані графіки. Якщо через дефіцит електроенергії світла немає умовно 16 годин на добу, ці години потрібно розподіляти рівномірно: 4 години без світла, 2 години зі світлом, а не по 7-8 годин поспіль. Це може допомогти квартирам не охолоджуватися критично і підтримувати більш-менш прийнятну температуру.

Реєстр будинків з електроопаленням.
Депутат пропонує створити офіційний реєстр будинків, де електрика є єдиним або основним джерелом тепла. Такі будинки, за його словами, мають бути віднесені до критичної інфраструктури і не підлягати відключенням.

Температурний поріг і моніторинг.
Ще одна пропозиція полягає у встановленні чіткого температурного порогу. При досягненні критично низької температури відключення в таких будинках мають бути заборонені. Паралельно має діяти система моніторингу температури.

Відкритість і контроль.
“Потрібні щотижневі публічні звіти про заживлення таких будинків і фактичні відключення, щоб уникнути хаосу та конфліктів”, – зазначив Дмитро Чорний у відповіді для редакції.

З цього приводу редакція додатково звернулася до народного депутата з уточнювальним запитанням: хто саме, на його думку, має готувати такі звіти, перед ким вони повинні оприлюднюватися і в якій формі. Станом на момент публікації відповіді на це запитання редакція ще не отримала.

Читайте також:

У Вільногірську збирають підписи на звернення щодо зміни графіку відключень

Це свято щороку відзначають у день проголошення Акта Злуки між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною Республікою у 1919 році.

Деталі на Вільногірськ IN.UA

Історія свята 

22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві відбулася урочиста церемонія проголошення Акта Злуки — об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в одну незалежну державу. Під час зібрання було зачитано “Універсал соборності”, у якому наголошувалося, що відтепер в єдине ціле поєднуються частини України, розділені століттями: Західноукраїнська Народна Республіка  та Наддніпрянська Україна. У документі підкреслювалося, що здійснилися вікові прагнення українського народу, за які боролися й віддавали життя найкращі його сини, і віднині існує єдина незалежна Українська Народна Республіка.

Офіційно це свято було запроваджене у 1999 році, зважаючи на політичну та історичну важливість об’єднання УНР і ЗУНР для створення єдиної соборної української держави.

Символом Дня Соборності став живий ланцюг — традиційна акція, під час якої люди беруться за руки, формуючи безперервний ланцюг єдності. Такий ланцюг демонструє прагнення українців до злагоди та солідарності, нагадуючи про історичне об’єднання країни.