У Вільногірську чиновниця під час власного прийому відмовляється спілкуватись з журналістами

25 березня журналістка “Вільногірськ IN.UA”, яка має офіційну акредитацію від Вільногірської міської ради, втретє за три тижні намагалася потрапити на особистий прийом до Інни Петруши, заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та директорки департаменту соціально-гуманітарної політики. Журналістка планувала отримати відповіді на запитання щодо розподілу бюджетних коштів, роботи медичних закладів та можливості доступу до публічних заходів. Попри законне право на отримання інформації, їй щоразу відмовляли, посилаючись на внутрішні правила. Однак українське законодавство гарантує журналістам безперешкодний доступ до інформації.

Суть ситуації

Спочатку журналістку записали на прийом, але згодом їй відмовили, пояснивши, що зустрічі проводяться лише для громадян. Повторна спроба з’ясувати причини відмови також закінчилася безрезультатно – журналістку знову не прийняли, заявивши, що журналісти повинні надсилати письмові запити.

“Пишіть письмовий запит, вам офіційно буде надана відповідь. Тільки так”, — відповіла посадовиця Оксана Марченко, яка розмовляла із журналісткою останнього разу.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ст. 19, ст. 6) зобов’язує публічні установи забезпечувати доступ до інформації як на письмові, так і на усні запити. У разі відмови журналіст має право оскаржити це у вищих органах або в суді.

Журналістка мала намір отримати коментарі Інни Петруші щодо:

• можливого перенесення Краєзнавчого музею з ліцею №5  в окреме приміщення та його реєстрації на державному рівні;
• використання понад 2,5 млн грн з міського бюджету, виділених на лікарню первинної ланки у 2025 році;
• перелік платних та безоплатних медичних послуги у Центрі первинної медико-санітарної допомоги;
• умови, в яких перебувають учні та студенти в укриттях;
• отримання інформації про заходи в освітніх закладах та можливості їх відвідування журналістами.

Що говорить закон?

Українське законодавство зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і доступ журналістів, зокрема акредитованих, до публічної інформації. Відповідно до Положення про акредитацію Вільногірської міської ради, журналісти можуть отримувати коментарі та інформацію про заходи. Проте чиновники самі ж порушують встановлені ними правила.

Редакція вже зверталася до міської ради з проханням організувати комунікацію та надати план заходів, проте запит проігнорували. Крім того, саме Положення про акредитацію створене з порушенням законодавства: у ньому вимагають від журналістів вказувати свою освіту, що суперечить Закону України “Про медіа” (стаття 23, частина 3), який чітко визначає, що журналіст – це особа, яка займається професійною діяльністю у сфері медіа, незалежно від наявності спеціальної освіти, а також посилаються на неіснуючу статтю. Юрист підтвердив ці порушення, і після повторного звернення акредитацію редакції все ж надали. Однак у Положення так і не внесли зміни, тобто діюче Положення має вимоги, які порушують законодавство, але міська рада продовжує ним користуватися.

Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані надавати інформацію журналістам, зокрема в усному форматі.

Крім того, право на отримання інформації гарантують такі закони:

• Закон України “Про інформацію” (ст. 25) гарантує право журналістів, зокрема акредитованих, на отримання інформації та доступ до публічної інформації.
• Конституція України (ст. 34) гарантує свободу слова та право на отримання і поширення інформації. Органи влади не можуть обмежувати доступ журналістів до публічних подій або посадовців.
• Закон України “Про місцеве самоврядування” (ст. 10) зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і прозорість своєї діяльності.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради, журналісти та працівники медіа “Вільногірськ IN.UA” мають акредитацію, а отже мають право на отримання інформації від посадовців як в письмовому, так і в усному вигляді.

Що далі?

Відмова у прийомі акредитованого журналіста без законних підстав може розглядатися як перешкоджання професійній діяльності, що підпадає під статтю 171 Кримінального кодексу України.

Журналістка, як акредитований представник медіа, має законне право вимагати прийому та отримання інформації без додаткових перешкод. Наша Редакція Вільногірськ IN.UA збирається звернутися із цим питання до міської ради. Якщо це не буде мати ніякого ефекту, тоді звернемося до поліції за перешкоджання журналістській діяльності.

Читайте також:

• “Жилсервіс” працює в мінус: звіт роботи підприємства за 2024 рік
• Заплатили майже 2,5 мільйона за вихід під заставу у справі вимагання грошей у ексзаступника міського голови Вільногірська (ОНОВЛЕНО)

Народження дитини — визначна подія, яка потребує не лише емоційної, а й суттєвої фінансової підготовки. Державна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами є важливою гарантією стабільності для майбутніх матерів. У 2026 році система соціальної підтримки зазнала низки позитивних змін, які спростили процедуру отримання коштів та збільшили їхній розмір.

Матеріал підготовлено спеціально для Вільногірськ IN.UA.

Що таке декретні виплати та хто має на них право

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами (відома у народі як “декретні виплати”) — це обов’язкова фінансова компенсація, яка надається жінці на період оформлення відповідного лікарняного листа. З 2026 року всі питання щодо нарахування цих коштів повністю перейшли під адміністрування Пенсійного фонду України (ПФУ).

В Україні жінки, що працюють, під час виходу у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами отримують відповідну допомогу. Підставою для її призначення є листок непрацездатності (е-лікарняний), сформований на підставі медичного висновку та відкритий медзакладом, у якому жінка перебуває на обліку.

Важливо зазначити, що право на фінансову підтримку мають не лише офіційно працевлаштовані громадянки (для них виплата становить 100% від середньої заробітної плати), а й жінки, які не застраховані в системі загальнообов’язкового соціального страхування. До цієї категорії належать:

• військовослужбовиці ЗСУ, СБУ та Служби зовнішньої розвідки;
• жінки, які втратили роботу через ліквідацію підприємства;
• офіційно зареєстровані безробітні у центрах зайнятості;
• жінки, які не працюють;
• студентки, аспірантки, докторантки та клінічні ординаторки вищих і професійно-технічних навчальних закладів;
• жінки-ФОП, які не сплачували страхові внески до відповідного фонду.

Тривалість оплачуваної відпустки

Електронний лікарняний зазвичай відкривається лікарем на 30-му тижні вагітності. Винятком є жінки, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи — вони мають право піти в декрет раніше, з 27-го тижня.

У 2026 році держава оплачує таку кількість днів відпустки:

• 126 календарних днів (70 днів до передбачуваної дати пологів та 56 після) у разі ускладнених пологів або народження двійні/трійні відпустка подовжується на 14 днів;
• 180 календарних днів (90 днів до та 90 після) передбачено виключно для жінок, віднесених до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Оплаті підлягають усі дні в межах цього періоду, включно зі святковими, вихідними та неробочими днями.

Механізм та терміни нарахування коштів

Процес отримання грошей чітко регламентований і складається з кількох кроків:

• після створення лікарем е-лікарняного, він автоматично стає доступним роботодавцю в електронному кабінеті;
• комісія із соціального страхування на підприємстві ухвалює рішення про призначення допомоги;
• бухгалтер проводить розрахунки та подає заяву-розрахунок до Пенсійного фонду;
• ПФУ розглядає документи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів (загалом близько 7 днів після відкриття лікарняного);
• кошти зараховуються на спеціальний рахунок роботодавця протягом кількох банківських днів;
• роботодавець зобов’язаний виплатити декретні жінці у найближчий встановлений день виплати заробітної плати на підприємстві.

Розмір виплат для працевлаштованих жінок

Для жінок, які працюють офіційно, сума декретних має повністю компенсувати втрачений заробіток, тобто складати 100% від середньої зарплати.

Порядок обчислення середньої заробітної плати здійснюється відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 26.09.2001 № 1266″. При цьому діють чіткі фінансові межі: виплата за місяць не може бути меншою за розмір, обчислений із встановленої мінімальної зарплати, і водночас не повинна перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ.

Головні зміни 2026 року: зростання сум та спрощення бюрократії

З 1 січня 2026 року законодавство щодо підтримки сімей з дітьми зазнало кардинальних змін. По-перше, передача повноважень від органів соцзахисту до Пенсійного фонду значно пришвидшила процедуру оформлення допомоги. По-друге, суттєво зросли самі суми виплат:

• для незастрахованих жінок: допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для тих, хто не працює або не сплачує внески, зросла до 7 000 гривень на місяць. За стандартні 126 днів декрету жінка гарантовано отримає близько 29 400 гривень;
• одноразова допомога при народженні: ця виплата збільшилася до 50 000 гривень за народження першої та кожної наступної дитини. Головна перевага нововведення — відтепер уся сума виплачується батькам одразу одним платежем, а не розбивається на дрібні частини протягом трьох років, як це було раніше (41 280 грн). Це дозволяє сім’ям миттєво покрити найбільші витрати у перші місяці життя малюка.

Читайте також:

Програма “єЯсла” у 2026 році: як отримати від 8 до 12 тисяч гривень на няню чи приватний садок

З 1 березня в Україні стартує плановий перерахунок соціальних виплат, який охопить мільйони громадян. За інформацією Міністерства соціальної політики, цьогорічна індексація становить 12,1%, що дозволить збільшити пенсії та страхові виплати на суму від 100 до 2595 гривень.

Детальніше про зміни — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Індексація пенсій з 1 березня 2026 року

Перерахунок охопить широку аудиторію українців. Збільшені виплати отримають:

• пенсіонери загальної системи (за державним пенсійним страхуванням);
• колишні військовослужбовці;
• особи, які отримали інвалідність через аварію на ЧАЕС;
• громадяни, яким призначено пенсії за особливі заслуги;
• колишні працівники органів місцевого самоврядування (чиї пенсії нараховувалися за “спеціальними” умовами);
• люди, що постраждали внаслідок нещасних випадків на виробництві.

Під час перерахунку особливий акцент зробили на підтримці найбільш вразливих вікових груп. Мінімальні виплати зростуть так:

• до 4213 гривень (замість 3758 гривень) — для громадян віком від 80 років (якщо їхній стаж становить не менше 20 років для жінок і 25 для чоловіків), а також для непрацюючих осіб від 65 років із повним страховим стажем (30 і 35 років відповідно);
• до 4050 гривень (замість 3613 гривень) — для людей старше 70 років, які мають повний страховий стаж;
• до 3725 гривень (замість 3323 гривень) — для пенсіонерів віком до 70 років із повним стажем;
• до 3406 гривень (замість 3038 гривень) — для осіб до 70 років, які мають менший страховий стаж.

Крім того, перерахунок також торкнеться мінімальних пенсій учасників бойових дій та людей з інвалідністю внаслідок війни.

Як розраховували відсоток підвищення

Показник у 12,1% не є довільним рішенням — він базується на затвердженій законодавством формулі. Цей коефіцієнт формується з двох рівних частин: на 50% він залежить від рівня минулорічної інфляції (яка склала 8%) та ще на 50% — від показника зростання середньої зарплати в країні за останні три роки (16,1%).

Як пояснив Міністр соціальної політики Денис Улютін, індексація є обов’язковим механізмом, що дозволяє захистити виплати від інфляційного знецінення. Цей процес ґрунтується на чіткій формулі та гарантує прозорість перерахунку для всіх громадян.

Читайте також:

Соціальна допомога та пільги для людей з інвалідністю у 2026 році: повний перелік гарантій