25 березня журналістка “Вільногірськ IN.UA”, яка має офіційну акредитацію від Вільногірської міської ради, втретє за три тижні намагалася потрапити на особистий прийом до Інни Петруши, заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та директорки департаменту соціально-гуманітарної політики. Журналістка планувала отримати відповіді на запитання щодо розподілу бюджетних коштів, роботи медичних закладів та можливості доступу до публічних заходів. Попри законне право на отримання інформації, їй щоразу відмовляли, посилаючись на внутрішні правила. Однак українське законодавство гарантує журналістам безперешкодний доступ до інформації.

Суть ситуації

Спочатку журналістку записали на прийом, але згодом їй відмовили, пояснивши, що зустрічі проводяться лише для громадян. Повторна спроба з’ясувати причини відмови також закінчилася безрезультатно – журналістку знову не прийняли, заявивши, що журналісти повинні надсилати письмові запити.

“Пишіть письмовий запит, вам офіційно буде надана відповідь. Тільки так”, — відповіла посадовиця Оксана Марченко, яка розмовляла із журналісткою останнього разу.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ст. 19, ст. 6) зобов’язує публічні установи забезпечувати доступ до інформації як на письмові, так і на усні запити. У разі відмови журналіст має право оскаржити це у вищих органах або в суді.

Журналістка мала намір отримати коментарі Інни Петруші щодо:

• можливого перенесення Краєзнавчого музею з ліцею №5  в окреме приміщення та його реєстрації на державному рівні;
• використання понад 2,5 млн грн з міського бюджету, виділених на лікарню первинної ланки у 2025 році;
• перелік платних та безоплатних медичних послуги у Центрі первинної медико-санітарної допомоги;
• умови, в яких перебувають учні та студенти в укриттях;
• отримання інформації про заходи в освітніх закладах та можливості їх відвідування журналістами.

Що говорить закон?

Українське законодавство зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і доступ журналістів, зокрема акредитованих, до публічної інформації. Відповідно до Положення про акредитацію Вільногірської міської ради, журналісти можуть отримувати коментарі та інформацію про заходи. Проте чиновники самі ж порушують встановлені ними правила.

Редакція вже зверталася до міської ради з проханням організувати комунікацію та надати план заходів, проте запит проігнорували. Крім того, саме Положення про акредитацію створене з порушенням законодавства: у ньому вимагають від журналістів вказувати свою освіту, що суперечить Закону України “Про медіа” (стаття 23, частина 3), який чітко визначає, що журналіст – це особа, яка займається професійною діяльністю у сфері медіа, незалежно від наявності спеціальної освіти, а також посилаються на неіснуючу статтю. Юрист підтвердив ці порушення, і після повторного звернення акредитацію редакції все ж надали. Однак у Положення так і не внесли зміни, тобто діюче Положення має вимоги, які порушують законодавство, але міська рада продовжує ним користуватися.

Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані надавати інформацію журналістам, зокрема в усному форматі.

Крім того, право на отримання інформації гарантують такі закони:

• Закон України “Про інформацію” (ст. 25) гарантує право журналістів, зокрема акредитованих, на отримання інформації та доступ до публічної інформації.
• Конституція України (ст. 34) гарантує свободу слова та право на отримання і поширення інформації. Органи влади не можуть обмежувати доступ журналістів до публічних подій або посадовців.
• Закон України “Про місцеве самоврядування” (ст. 10) зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і прозорість своєї діяльності.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради, журналісти та працівники медіа “Вільногірськ IN.UA” мають акредитацію, а отже мають право на отримання інформації від посадовців як в письмовому, так і в усному вигляді.

Що далі?

Відмова у прийомі акредитованого журналіста без законних підстав може розглядатися як перешкоджання професійній діяльності, що підпадає під статтю 171 Кримінального кодексу України.

Журналістка, як акредитований представник медіа, має законне право вимагати прийому та отримання інформації без додаткових перешкод. Наша Редакція Вільногірськ IN.UA збирається звернутися із цим питання до міської ради. Якщо це не буде мати ніякого ефекту, тоді звернемося до поліції за перешкоджання журналістській діяльності.

Читайте також:

• “Жилсервіс” працює в мінус: звіт роботи підприємства за 2024 рік
• Заплатили майже 2,5 мільйона за вихід під заставу у справі вимагання грошей у ексзаступника міського голови Вільногірська (ОНОВЛЕНО)

У Полтаві відбувся міжрегіональний захід “Разом у дії: робочі групи як простір діалогу та впливу”, ініційований благодійним фондом “Право на захист”. У рамках події ради ВПО презентували практичні кейси для внутрішніх переселенців, які тільки-но прибули до нових громад.

Як саме проходив захід та який досвід вдалося перейняти — розповіли учасники групи. Подробиці читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Вільногірська Рада ВПО презентувала власний кейс — інформаційну листівку

Вільногірська Рада ВПО представила власний кейс — інформаційну листівку, яка зібрала найзатребуваніші контакти та ресурси для переселенців: соціальні служби, органи для оформлення статусу ВПО, варіанти житла, медичну допомогу та ключові міські програми підтримки.

Презентацію проводили представниці Вільногірської Ради ВПО: фасилітаторка Олена Пазенко та голова робочої групи, заступниця голови Ради ВПО Олена Щекодіна. 

Вони розповіли, що над листівкою активно працювали переселенці з групи разом із фахівчинею благодійного фонду. Навіть ті учасники, хто раніше не мав досвіду в соціальній сфері, вивчали програми підтримки, шукали необхідні контакти та вклали свій внесок у наповнення документа.

Серед інших учасників заходу були представники Машівської селищної та Миргородської міської рад Полтавської області.

Машівська селищна рада презентувала кейс робочої групи з питань кризового реагування на надзвичайні ситуації, спричинені збройною агресією РФ. Вони представили дорожню карту “Дії після обстрілу: крок за кроком”, яка допомагає населенню системно реагувати на кризові виклики.

Миргородська міська рада поділилася досвідом розробки дорожньої карти для новоприбулих ВПО, що полегшує адаптацію переселенців у громаді та систематизує пошук необхідних сервісів і установ.

За словами учасників, захід став важливою платформою для обміну досвідом, встановлення партнерств та пошуку нових ідей для підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Під час спілкування з журналісткою , фасилітаторка БФ “Право на захист” Олена Пазенко наголосила: “Учасники робочих груп вкотре довели — це дієвий інструмент партисипації. Їхні напрацювання важливо поширювати в громадах, де такі групи ще не створювалися”.

Водночас,  заступниця голови ради ВПО наголосила, що у Полтаві її вразила активна участь представників місцевого самоврядування в роботі робочих груп. 

“Хотілося б бачити таку взаємодію і у Вільногірську”, — зазначила Олена Щекодіна.

Читайте також:

У Жовтих Водах перші шість відремонтованих комунальних квартир готують до заселення внутрішньо переміщених осіб: громада та міжнародні партнери завершили ключовий етап проєкту, що повертає занедбаному житлу нове життя.

Проте як формується житловий фонд у місті, у коментарі журналістам Вільногірськ IN.UA розповіла юристка Жовтоводської міської ради Валентина Башта.

Як формується фонд житлового майна

Як повідомила Валентина Башта, такий фонд створюється на підставі Житлового та Житлово-комунального кодексів і поповнюється у різний спосіб: частину квартир місто отримує за рішенням суду, частина переходить у власність громади як відумерла спадщина, трапляються й випадки, коли люди дарують своє житло державі.

Дарування житла державі або громаді

• Громади дійсно отримують квартири за договором дарування.Це передбачено Цивільним кодексом України — фізична або юридична особа може подарувати свою квартиру державі чи органу місцевого самоврядування. Після реєстрації такого договору квартира переходить у комунальну власність і може бути включена до фонду житла.

За рішенням суду

• Житло може перейти громаді за рішенням суду, якщо: власник тривалий час не утримує житло, і суд визнає його таким, що втратив право користування житло визнається безхазяйним.
• Після вступу рішення в силу це майно може бути передане у власність громади.

Відумерла спадщина

Це один із найпоширеніших механізмів.Стаття 1277 Цивільного кодексу України передбачає: якщо у померлої людини немає спадкоємців або ніхто не прийняв спадщину у встановлений строк (6 місяців), таке майно визнається відумерлим. За рішенням суду квартира переходить у власність територіальної громади, на території якої вона розташована.

У черзі на житло 800 людей

У Жовтих Водах продовжують формувати фонд житлового майна, з якого внутрішньо переміщені особи можуть отримати тимчасове житло.

За словами юристки, наразі у загальній черзі на тимчасове житло перебуває 800 громадян. Житло з комунального фонду надається не лише за загальною, а й за позачерговою чергою — для тих, хто має найбільшу потребу та гарантовані законом пільги.

До таких категорій належать ветерани й учасники бойових дій, особи з інвалідністю (зокрема внаслідок війни), багатодітні сім’ї, родини з неповнолітніми дітьми, а також сім’ї, які виховують дітей з інвалідністю.

“Тимчасове житло надається строком на один рік — цього часу має вистачити, аби людина змогла покращити свої житлові умови або вирішити житлове питання іншим шляхом. За потреби термін проживання може бути продовжений”, — повідомила Валентина Башта.

Додамо, у Жовтих Водах капітально ремонтують 12 комунальних квартир. Деякі вже повністю оновлені, інші — на різних етапах ремонту. У кожному помешканні проводять демонтаж старих елементів, повну заміну комунікацій, оновлення електромереж.

Раніше редакція Вільногірськ IN.UA, повідомляла, що попри відсутність житлового фонду, у Вільногірську ведуть квартирний облік. У жовтні 2025 року на черзі на отримання житла або поліпшення житлових умов перебуває понад сто мешканців громади.

Читайте також: