У Вільногірську чиновниця під час власного прийому відмовляється спілкуватись з журналістами

25 березня журналістка “Вільногірськ IN.UA”, яка має офіційну акредитацію від Вільногірської міської ради, втретє за три тижні намагалася потрапити на особистий прийом до Інни Петруши, заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та директорки департаменту соціально-гуманітарної політики. Журналістка планувала отримати відповіді на запитання щодо розподілу бюджетних коштів, роботи медичних закладів та можливості доступу до публічних заходів. Попри законне право на отримання інформації, їй щоразу відмовляли, посилаючись на внутрішні правила. Однак українське законодавство гарантує журналістам безперешкодний доступ до інформації.

Суть ситуації

Спочатку журналістку записали на прийом, але згодом їй відмовили, пояснивши, що зустрічі проводяться лише для громадян. Повторна спроба з’ясувати причини відмови також закінчилася безрезультатно – журналістку знову не прийняли, заявивши, що журналісти повинні надсилати письмові запити.

“Пишіть письмовий запит, вам офіційно буде надана відповідь. Тільки так”, — відповіла посадовиця Оксана Марченко, яка розмовляла із журналісткою останнього разу.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ст. 19, ст. 6) зобов’язує публічні установи забезпечувати доступ до інформації як на письмові, так і на усні запити. У разі відмови журналіст має право оскаржити це у вищих органах або в суді.

Журналістка мала намір отримати коментарі Інни Петруші щодо:

• можливого перенесення Краєзнавчого музею з ліцею №5  в окреме приміщення та його реєстрації на державному рівні;
• використання понад 2,5 млн грн з міського бюджету, виділених на лікарню первинної ланки у 2025 році;
• перелік платних та безоплатних медичних послуги у Центрі первинної медико-санітарної допомоги;
• умови, в яких перебувають учні та студенти в укриттях;
• отримання інформації про заходи в освітніх закладах та можливості їх відвідування журналістами.

Що говорить закон?

Українське законодавство зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і доступ журналістів, зокрема акредитованих, до публічної інформації. Відповідно до Положення про акредитацію Вільногірської міської ради, журналісти можуть отримувати коментарі та інформацію про заходи. Проте чиновники самі ж порушують встановлені ними правила.

Редакція вже зверталася до міської ради з проханням організувати комунікацію та надати план заходів, проте запит проігнорували. Крім того, саме Положення про акредитацію створене з порушенням законодавства: у ньому вимагають від журналістів вказувати свою освіту, що суперечить Закону України “Про медіа” (стаття 23, частина 3), який чітко визначає, що журналіст – це особа, яка займається професійною діяльністю у сфері медіа, незалежно від наявності спеціальної освіти, а також посилаються на неіснуючу статтю. Юрист підтвердив ці порушення, і після повторного звернення акредитацію редакції все ж надали. Однак у Положення так і не внесли зміни, тобто діюче Положення має вимоги, які порушують законодавство, але міська рада продовжує ним користуватися.

Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані надавати інформацію журналістам, зокрема в усному форматі.

Крім того, право на отримання інформації гарантують такі закони:

• Закон України “Про інформацію” (ст. 25) гарантує право журналістів, зокрема акредитованих, на отримання інформації та доступ до публічної інформації.
• Конституція України (ст. 34) гарантує свободу слова та право на отримання і поширення інформації. Органи влади не можуть обмежувати доступ журналістів до публічних подій або посадовців.
• Закон України “Про місцеве самоврядування” (ст. 10) зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і прозорість своєї діяльності.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради, журналісти та працівники медіа “Вільногірськ IN.UA” мають акредитацію, а отже мають право на отримання інформації від посадовців як в письмовому, так і в усному вигляді.

Що далі?

Відмова у прийомі акредитованого журналіста без законних підстав може розглядатися як перешкоджання професійній діяльності, що підпадає під статтю 171 Кримінального кодексу України.

Журналістка, як акредитований представник медіа, має законне право вимагати прийому та отримання інформації без додаткових перешкод. Наша Редакція Вільногірськ IN.UA збирається звернутися із цим питання до міської ради. Якщо це не буде мати ніякого ефекту, тоді звернемося до поліції за перешкоджання журналістській діяльності.

Читайте також:

• “Жилсервіс” працює в мінус: звіт роботи підприємства за 2024 рік
• Заплатили майже 2,5 мільйона за вихід під заставу у справі вимагання грошей у ексзаступника міського голови Вільногірська (ОНОВЛЕНО)

У Вільногірську жінка за кермом таксі досі викликає подив у частини пасажирів. Та для героїні цієї історії це вже звична справа. Вона працює таксисткою близько трьох років у сімейній службі таксі, яку її родина розвиває ще з 2008 року.

Більше читайте на Вільногірськ IN.UA

Ідея працювати в таксі виникла не у Світлані, а у її рідних. 

“Мої хлопці настояли. Сказали: “Мама, йди вчитися, отримай права”. Син пригнав маленьку машинку, автомат, я на ній вчилася. Здала на права і все. Сказали: “Одягай шашку і поїхали””, – згадує Світлана про початок карʼєри. 

Сьогодні це повноцінний сімейний бізнес. Чоловік є власником служби таксі, сини також допомагають у роботі. Працюють разом, хоча суперечки іноді виникають. 

“З рідними легко, але іноді “отримую”: то не так встала, то не так повернула. Спостерігають, де тільки можна”, – зізнається героїня. 

Робочий день у родини довгий: чоловік починає працювати о пів на пʼятій ранку та завершує о сьомій – восьмій вечора, а сини працюють до початку комендантської години. Жінка поєднує роботу в таксі з домашнім господарством, адже мешкає родина у приватному будинку. 

Реакція пасажирів на жінку за кермом різниться – деякі радіють, а інші обирають чоловіка за кермом. 

“Буває, що відкривають двері, бачать, що за кермом жінка та йдуть до хлопців та з ними їдуть. Трішки неприємно, але тим не менше”, – каже жінка. 

Не зважаючи на це, у Світлани є постійні клієнти, які телефонують безпосередньо їй. 

Робота таксиста традиційно вважається небезпечною. На щастя, випадків насильства щодо нашої героїні не було. Найбільша небезпека для неї – ожеледиця взимку. 

“Під час першої ожеледиці чоловік попереджав, що треба бути обережною. Бувало й таке, що бачила перед собою аварію”, – розповідає Світлана. 

У таксистів в містах часто є своє професійне середовище, таке собі негласне “братство” зі спільними каналами комунікації. Про професійні чати таксистів у Вільногірську Світлана не чула, а от колеги-жінки у неї є: “в нашій фірмі працює ще три жінки”, – стверджує Світлана. 

Найбільше Світлані подобаються поїздки за місто. Подобається їздити трасою, без заторів та міського руху. Вона їздила до Жовтих Вод, Камʼянського та Кривого Рогу. 

В дорозі розмови з таксистом звичайна справа. Частіше пасажири в розмові говорять про наболіле, діляться буденним. 

“Говорять про наше життя, про те, що дороги не посипані та світла немає. Що б більше позитиву було, а не негативу, я б не сказала”, – каже жінка. 

Тим не менш, Світлана любить свою роботу.

“Мені подобається бути за кермом. Подобається, коли клієнт сідає з настроєм, встає та бажає гарного дня. Тоді і в тебе на весь день настрій є”, – наостанок додає таксистка.

Читайте також:

День таксиста: як працюють водії служб таксі у Вільногірську

Ожеледиця, що накрила Вільногірськ останніми днями, традиційно стала випробуванням і для комунальних служб, і для самих мешканців. Судячи з фото, які надходять до редакції, у місті вже є ділянки, де дороги та тротуари очищені й посипані. Водночас містяни повідомляють і про небезпечні місця, де пересуватися досі складно.

Деталі читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Де вже прибрали і посипали

Говорити про ситуацію по всьому місту наразі складно: стан доріг і тротуарів різниться залежно від району. Втім, фото, які надходять до редакції, свідчать, що на частині вулиць і пішохідних зон уже провели посипку — це помітно зменшило ковзання та зробило пересування безпечнішим.

Окрему увагу комунальні служби приділили ділянці біля бювету — місцю, на яке мешканці раніше неодноразово скаржилися через постійне обмерзання. Через вологу тут регулярно утворювалася щільна крига, що створювала небезпеку для людей. Станом на зараз, як видно на світлинах, територію посипали, і ситуація суттєво покращилася.

У таких умовах важливо не лише вказувати на проблеми, а й відзначати позитивні зрушення: комунальні служби відреагували, і це має значення, особливо під час складних погодних умов та різких перепадів температур.

Де, за словами людей, досі слизько

Водночас у коментарях містяни розповідають про іншу сторону ситуації: не всюди ожеледицю вдалося подолати.

Ось лише кілька повідомлень, які надійшли від мешканців:

“На нашій вулиці Бульвар Миру взагалі нічого не посипано. Йти страшно, особливо зранку, коли поспішаєш на роботу”.

“Люди падають біля під’їздів, у дворах суцільна ковзанка. Тротуари ще більш менш, а проїжджа частина — ні. Мою машину занесло на виїзді з вулиці. біля кафе “Петрович”, — розповів вільногірець Анатолій про ситуацію на вулиці Молодіжна.

“Біля бювету ще вчора було дуже слизько, я ледь не впала. Добре, що сьогодні вже посипали, але до цього там було небезпечно”, — поділилась з редакцією вільногірка Ганна .

Просимо містян долучатися до обговорення

Ситуація з ожеледицею змінюється щодня, тому важливо мати зворотний зв’язок від мешканців. Просимо вас залишати коментарі в нашому Telegram-каналі та писати, як справи у вашому районі чи почищено дорогу біля вашого дому, чи посипані тротуари, де досі небезпечно ходити.

Це допоможе сформувати реальну картину по місту та звернути увагу на проблемні ділянки.

Читайте також:

Вільногірськ готується до зими: де та коли будуть прибирати сніг