У Вільногірську чиновниця під час власного прийому відмовляється спілкуватись з журналістами

25 березня журналістка “Вільногірськ IN.UA”, яка має офіційну акредитацію від Вільногірської міської ради, втретє за три тижні намагалася потрапити на особистий прийом до Інни Петруши, заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та директорки департаменту соціально-гуманітарної політики. Журналістка планувала отримати відповіді на запитання щодо розподілу бюджетних коштів, роботи медичних закладів та можливості доступу до публічних заходів. Попри законне право на отримання інформації, їй щоразу відмовляли, посилаючись на внутрішні правила. Однак українське законодавство гарантує журналістам безперешкодний доступ до інформації.

Суть ситуації

Спочатку журналістку записали на прийом, але згодом їй відмовили, пояснивши, що зустрічі проводяться лише для громадян. Повторна спроба з’ясувати причини відмови також закінчилася безрезультатно – журналістку знову не прийняли, заявивши, що журналісти повинні надсилати письмові запити.

“Пишіть письмовий запит, вам офіційно буде надана відповідь. Тільки так”, — відповіла посадовиця Оксана Марченко, яка розмовляла із журналісткою останнього разу.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ст. 19, ст. 6) зобов’язує публічні установи забезпечувати доступ до інформації як на письмові, так і на усні запити. У разі відмови журналіст має право оскаржити це у вищих органах або в суді.

Журналістка мала намір отримати коментарі Інни Петруші щодо:

• можливого перенесення Краєзнавчого музею з ліцею №5  в окреме приміщення та його реєстрації на державному рівні;
• використання понад 2,5 млн грн з міського бюджету, виділених на лікарню первинної ланки у 2025 році;
• перелік платних та безоплатних медичних послуги у Центрі первинної медико-санітарної допомоги;
• умови, в яких перебувають учні та студенти в укриттях;
• отримання інформації про заходи в освітніх закладах та можливості їх відвідування журналістами.

Що говорить закон?

Українське законодавство зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і доступ журналістів, зокрема акредитованих, до публічної інформації. Відповідно до Положення про акредитацію Вільногірської міської ради, журналісти можуть отримувати коментарі та інформацію про заходи. Проте чиновники самі ж порушують встановлені ними правила.

Редакція вже зверталася до міської ради з проханням організувати комунікацію та надати план заходів, проте запит проігнорували. Крім того, саме Положення про акредитацію створене з порушенням законодавства: у ньому вимагають від журналістів вказувати свою освіту, що суперечить Закону України “Про медіа” (стаття 23, частина 3), який чітко визначає, що журналіст – це особа, яка займається професійною діяльністю у сфері медіа, незалежно від наявності спеціальної освіти, а також посилаються на неіснуючу статтю. Юрист підтвердив ці порушення, і після повторного звернення акредитацію редакції все ж надали. Однак у Положення так і не внесли зміни, тобто діюче Положення має вимоги, які порушують законодавство, але міська рада продовжує ним користуватися.

Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані надавати інформацію журналістам, зокрема в усному форматі.

Крім того, право на отримання інформації гарантують такі закони:

• Закон України “Про інформацію” (ст. 25) гарантує право журналістів, зокрема акредитованих, на отримання інформації та доступ до публічної інформації.
• Конституція України (ст. 34) гарантує свободу слова та право на отримання і поширення інформації. Органи влади не можуть обмежувати доступ журналістів до публічних подій або посадовців.
• Закон України “Про місцеве самоврядування” (ст. 10) зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і прозорість своєї діяльності.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради, журналісти та працівники медіа “Вільногірськ IN.UA” мають акредитацію, а отже мають право на отримання інформації від посадовців як в письмовому, так і в усному вигляді.

Що далі?

Відмова у прийомі акредитованого журналіста без законних підстав може розглядатися як перешкоджання професійній діяльності, що підпадає під статтю 171 Кримінального кодексу України.

Журналістка, як акредитований представник медіа, має законне право вимагати прийому та отримання інформації без додаткових перешкод. Наша Редакція Вільногірськ IN.UA збирається звернутися із цим питання до міської ради. Якщо це не буде мати ніякого ефекту, тоді звернемося до поліції за перешкоджання журналістській діяльності.

Читайте також:

• “Жилсервіс” працює в мінус: звіт роботи підприємства за 2024 рік
• Заплатили майже 2,5 мільйона за вихід під заставу у справі вимагання грошей у ексзаступника міського голови Вільногірська (ОНОВЛЕНО)

Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України (RDPA), офіційно відкрив можливість подання заяв у ще одній важливій категорії. Відтепер українські підприємці можуть подати заяви щодо втрати майна, доходів або інших активів приватного бізнесу.

Про це повідомляє Міністерство юстиції України.  

Хто може подати заяву? 

Головна особливість цієї категорії полягає в тому, що вона призначена виключно для фізичних осіб-підприємців. Вона охоплює збитки, яких зазнав саме приватний бізнес, зареєстрований на громадянина. Заяви від імені юридичних осіб у цій категорії не приймаються — для великого та середнього корпоративного бізнесу згодом будуть відкриті окремі категорії (групи B та C).

Що саме підлягає компенсації? 

На відміну від категорій, що стосуються зруйнованого житла, категорія A3.5 фокусується на втраті доходу. Ви можете подати заяву, якщо ваш бізнес зазнав збитків через:

• фактичне припинення діяльності внаслідок окупації або бойових дій; 
• втрату очікуваного прибутку (чистого доходу), який ви мали б отримати, якби не війна; 
• вимушений переїзд (релокацію) в інший регіон чи за кордон.

Важливі моменти

Основним підтвердженням збитків є податкова звітність. При заповненні заяви через “Дію” фінансова інформація, яка вже є в розпорядженні ДПС, буде підтягуватися автоматично. Вам не потрібно збирати паперові довідки про доходи за минулі роки.

Якщо у вас як у ФОПа було зруйновано офіс чи склад, це майно слід оформлювати через інші категорії (щодо пошкодженого майна). Категорія A3.5 — це саме про гроші, які бізнес не заробив, або про втрату самої можливості вести діяльність.

Ви можете подати заяву незалежно від того, чи отримували ви фінансову чи іншу допомогу від держави, міжнародних донорів або організацій громадянського суспільства. 

Як подати заяву? 

Подати заяву можна за кілька хвилин через портал “Дія”. Реєстр розгляне вашу заяву разом із поданими підтверджувальними доказами та ухвалить рішення щодо можливості внесення її до Реєстру. Про прийняте рішення вас повідомлять у встановленому порядку через застосунок “Дія”.

Детальніше з формою та правилами подання заяви у категорії А3.5 можна можна ознайомитися за посиланням. Також можна переглянути відповіді на поширення запитання, перейшовши за цим посиланням. 

Читайте також:

Єдиний соціальний внесок у 2026 році: ставки, терміни сплати та вимоги для ФОП

Роботодавці та фізичні особи-підприємці в Україні зобов’язані регулярно сплачувати Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ). Від цих надходжень безпосередньо залежить фінансування пенсій, лікарняних та допомоги по безробіттю.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала детальне роз’яснення щодо того, яким є розмір ЄСВ у 2026 році, хто саме має його платити та у які терміни.

Що таке ЄСВ і хто є платником

ЄСВ — це консолідований страховий платіж. Його головна мета полягає у забезпеченні громадян державними соціальними гарантіями у разі хвороби, втрати працездатності, відсутності роботи або при виході на пенсію.

Згідно із законодавством, платниками цього обов’язкового внеску є:

• роботодавці (сплачують за своїх найманих працівників);
• фізичні особи-підприємці (ФОП), які обрали загальну або спрощену систему оподаткування;
• особи, які провадять незалежну професійну діяльність (медики, юристи, артисти, науковці, викладачі тощо);
• фермери (якщо вони не належать до інших категорій осіб, що підлягають страхуванню);
• громадяни, які беруть добровільну участь у системі державного соцстрахування;
• виконавчі служби.

Розмір податку: мінімальна та максимальна сума

Для підприємств та компаній базою нарахування ЄСВ є фактична сума заробітної плати, яку вони виплачують кожному окремому працівнику. Підприємці розраховують внесок, відштовхуючись від свого доходу. Основна ставка податку у 2026 році залишається незмінною і становить 22%.

Мінімальна та максимальна сума внеску жорстко прив’язана до розміру мінімальної заробітної плати в країні. У 2026 році діють такі фінансові межі:

• Мінімальний щомісячний платіж: 1 902,34 гривні.
• Максимальна база нарахування: 172 940 гривень.

Підприємці на спрощеній системі (платники єдиного податку) самостійно визначають базу нарахування, проте сума платежу не може бути меншою за встановлений мінімум (1 902,34 гривні) і не може перевищувати розрахунок від максимальної бази.

Водночас ФОПи на загальній системі, самозайняті особи та члени фермерських господарств сплачують 22% від фактично отриманого чистого прибутку. При цьому діє те саме правило: якщо дохід був, сума ЄСВ за цей місяць не може бути меншою за 1 902,34 гривні.

Коли необхідно подавати звітність та платити

Єдиний соціальний внесок є регулярним щомісячним платежем, для якого законом встановлені чіткі дедлайни.

Подавати відповідну звітність платники зобов’язані до 20 числа місяця, що настає за звітним. Проте останнім днем для фактичного перерахування коштів є 19 число. Для прикладу: єдиний внесок за розрахунковий період лютого 2026 року необхідно сплатити не пізніше 19 березня, а подати звітність — до 20 березня включно.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити