У Вільногірську чиновниця під час власного прийому відмовляється спілкуватись з журналістами

25 березня журналістка “Вільногірськ IN.UA”, яка має офіційну акредитацію від Вільногірської міської ради, втретє за три тижні намагалася потрапити на особистий прийом до Інни Петруши, заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та директорки департаменту соціально-гуманітарної політики. Журналістка планувала отримати відповіді на запитання щодо розподілу бюджетних коштів, роботи медичних закладів та можливості доступу до публічних заходів. Попри законне право на отримання інформації, їй щоразу відмовляли, посилаючись на внутрішні правила. Однак українське законодавство гарантує журналістам безперешкодний доступ до інформації.

Суть ситуації

Спочатку журналістку записали на прийом, але згодом їй відмовили, пояснивши, що зустрічі проводяться лише для громадян. Повторна спроба з’ясувати причини відмови також закінчилася безрезультатно – журналістку знову не прийняли, заявивши, що журналісти повинні надсилати письмові запити.

“Пишіть письмовий запит, вам офіційно буде надана відповідь. Тільки так”, — відповіла посадовиця Оксана Марченко, яка розмовляла із журналісткою останнього разу.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ст. 19, ст. 6) зобов’язує публічні установи забезпечувати доступ до інформації як на письмові, так і на усні запити. У разі відмови журналіст має право оскаржити це у вищих органах або в суді.

Журналістка мала намір отримати коментарі Інни Петруші щодо:

• можливого перенесення Краєзнавчого музею з ліцею №5  в окреме приміщення та його реєстрації на державному рівні;
• використання понад 2,5 млн грн з міського бюджету, виділених на лікарню первинної ланки у 2025 році;
• перелік платних та безоплатних медичних послуги у Центрі первинної медико-санітарної допомоги;
• умови, в яких перебувають учні та студенти в укриттях;
• отримання інформації про заходи в освітніх закладах та можливості їх відвідування журналістами.

Що говорить закон?

Українське законодавство зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і доступ журналістів, зокрема акредитованих, до публічної інформації. Відповідно до Положення про акредитацію Вільногірської міської ради, журналісти можуть отримувати коментарі та інформацію про заходи. Проте чиновники самі ж порушують встановлені ними правила.

Редакція вже зверталася до міської ради з проханням організувати комунікацію та надати план заходів, проте запит проігнорували. Крім того, саме Положення про акредитацію створене з порушенням законодавства: у ньому вимагають від журналістів вказувати свою освіту, що суперечить Закону України “Про медіа” (стаття 23, частина 3), який чітко визначає, що журналіст – це особа, яка займається професійною діяльністю у сфері медіа, незалежно від наявності спеціальної освіти, а також посилаються на неіснуючу статтю. Юрист підтвердив ці порушення, і після повторного звернення акредитацію редакції все ж надали. Однак у Положення так і не внесли зміни, тобто діюче Положення має вимоги, які порушують законодавство, але міська рада продовжує ним користуватися.

Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані надавати інформацію журналістам, зокрема в усному форматі.

Крім того, право на отримання інформації гарантують такі закони:

• Закон України “Про інформацію” (ст. 25) гарантує право журналістів, зокрема акредитованих, на отримання інформації та доступ до публічної інформації.
• Конституція України (ст. 34) гарантує свободу слова та право на отримання і поширення інформації. Органи влади не можуть обмежувати доступ журналістів до публічних подій або посадовців.
• Закон України “Про місцеве самоврядування” (ст. 10) зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і прозорість своєї діяльності.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради, журналісти та працівники медіа “Вільногірськ IN.UA” мають акредитацію, а отже мають право на отримання інформації від посадовців як в письмовому, так і в усному вигляді.

Що далі?

Відмова у прийомі акредитованого журналіста без законних підстав може розглядатися як перешкоджання професійній діяльності, що підпадає під статтю 171 Кримінального кодексу України.

Журналістка, як акредитований представник медіа, має законне право вимагати прийому та отримання інформації без додаткових перешкод. Наша Редакція Вільногірськ IN.UA збирається звернутися із цим питання до міської ради. Якщо це не буде мати ніякого ефекту, тоді звернемося до поліції за перешкоджання журналістській діяльності.

Читайте також:

• “Жилсервіс” працює в мінус: звіт роботи підприємства за 2024 рік
• Заплатили майже 2,5 мільйона за вихід під заставу у справі вимагання грошей у ексзаступника міського голови Вільногірська (ОНОВЛЕНО)

У Вільногірську оголосили конкурс на заміщення вакантної посади головного спеціаліста у Департаменті соціально-гуманітарної політики міської ради. 

Детальніше про умови вакансії читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Кого шукають

Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області відкрив конкурс на посаду головного спеціаліста відділу з питань заробітної плати та матеріально-технічного забезпечення.

На цю посаду запрошують кандидатів, які мають:

• вищу освіту не нижче ступеня бакалавра;
• вільне володіння державною мовою;
• освіту за спеціальністю “економіка” або “фінанси”;
• громадянство України;
• навички роботи з основними комп’ютерними програмами.

Стаж роботи для претендентів не є обов’язковим, тож спробувати свої сили можуть і молоді спеціалісти.

Які документи потрібно подати

Для участі в конкурсі кандидати мають підготувати пакет документів.

Зокрема, необхідно подати заяву про участь у конкурсі, особову картку державного службовця, копії документів про освіту, а також документ, що підтверджує рівень володіння українською мовою. 

Крім цього, претенденти мають надати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, копії паспорта та ідентифікаційного коду. 

Для військовозобов’язаних або військовослужбовців обов’язковою є також копія військового квитка. 

У департаменті уточнюють, що особова картка має бути заповнена українською мовою, у називному відмінку та без скорочень, а подати її потрібно як у письмовому, так і в електронному вигляді.

Коли приймають документи

Прийом документів триватиме до 17:00 18 травня 2026 року.

Подати їх можна до конкурсної комісії Департаменту соціально-гуманітарної політики за адресою: м. Вільногірськ, вул. Ю. Устенка, 29, кабінет 203.

Сам конкурс на заміщення вакантної посади відбудеться 19 травня 2026 року о 13:00.

Додаткову інформацію про функціональні обов’язки, а також про розмір та умови оплати праці можна отримати у кадровій службі департаменту або за телефоном +380 66 116 34 76.

Читайте також:

Департамент соціально-гуманітарної політики Вільногірської міськради шукає спеціаліста

В Україні на парламентському рівні розпочалися дискусії щодо можливого запровадження нового податку для власників електромобілів. Стрімке збільшення кількості таких авто змушує владу шукати нові інструменти для наповнення Дорожнього фонду.

Якою є ситуація у 2026 році та до яких нововведень варто готуватися водіям — у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Чому виникла потреба в оподаткуванні електрокарів

Питання запровадження нового збору прокоментував народний депутат Юрій Камельчук. За його словами, автопарк електромобілів в Україні зріс в геометричній прогресії: з 20 тисяч до майже 300 тисяч одиниць. Проте виникла проблема нерівномірного фінансування дорожньої інфраструктури.

Система фінансування доріг в Україні базується на принципі “більше їздиш — більше платиш”. У 2011 році держава скасувала фіксований транспортний (дорожній) збір, перенісши фінансове навантаження на фактичне використання транспорту через акцизний податок, який закладено у вартість пального на АЗС.

Оскільки електромобілі не споживають традиційного пального, їхні власники не сплачують цей акциз і, відповідно, не роблять прямої фінансової компенсації за користування дорогами. В Україні діє окремий транспортний податок у розмірі 25 тисяч гривень на рік, проте він стягується лише з власників дорогих легкових авто віком до 5 років і не має прямого зв’язку з інтенсивністю користування дорожньою інфраструктурою.

Механізм віньєтки та альтернативні варіанти експертів

Як один із можливих інструментів вирішення питання парламентарі розглядають запровадження спеціальної віньєтки, спираючись на європейський досвід. Віньєтка — це форма оплати за право користування автомагістралями. Вона має вигляд спеціальної наклейки або оформлюється як електронний дозвіл. Водій сплачує фіксовану суму за певний період (наприклад, за місяць або рік) і отримує законне право на пересування автошляхами.

Питання дорожнього збору для електрокарів обговорюється експертним середовищем ще з 2021 року. Транспортний експерт Дмитро Беспалов зазначав, що подальше зростання кількості електромобілів у перспективі 15-20 років створить серйозний виклик для наповнення Дорожнього фонду. Окрім віньєтки, експерти пропонують розглянути й інші механізми стягнення коштів:

• податок, прив’язаний до потужності двигуна електромобіля;
• збір на основі фактичного пробігу транспортного засобу;
• введення акцизу безпосередньо на станціях швидкого заряджання;
• запровадження системи платних доріг.

Наразі запровадження податку для електромобілів в Україні перебуває виключно на стадії попереднього обговорення. Жодних остаточних рішень щодо формату, розміру чи термінів введення нового збору влада ще не ухвалила.

Читайте також:

Неоподатковуваний мінімум в Україні у 2026 році: скільки це у гривнях