У Вільногірську чиновниця під час власного прийому відмовляється спілкуватись з журналістами

25 березня журналістка “Вільногірськ IN.UA”, яка має офіційну акредитацію від Вільногірської міської ради, втретє за три тижні намагалася потрапити на особистий прийом до Інни Петруши, заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та директорки департаменту соціально-гуманітарної політики. Журналістка планувала отримати відповіді на запитання щодо розподілу бюджетних коштів, роботи медичних закладів та можливості доступу до публічних заходів. Попри законне право на отримання інформації, їй щоразу відмовляли, посилаючись на внутрішні правила. Однак українське законодавство гарантує журналістам безперешкодний доступ до інформації.

Суть ситуації

Спочатку журналістку записали на прийом, але згодом їй відмовили, пояснивши, що зустрічі проводяться лише для громадян. Повторна спроба з’ясувати причини відмови також закінчилася безрезультатно – журналістку знову не прийняли, заявивши, що журналісти повинні надсилати письмові запити.

“Пишіть письмовий запит, вам офіційно буде надана відповідь. Тільки так”, — відповіла посадовиця Оксана Марченко, яка розмовляла із журналісткою останнього разу.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ст. 19, ст. 6) зобов’язує публічні установи забезпечувати доступ до інформації як на письмові, так і на усні запити. У разі відмови журналіст має право оскаржити це у вищих органах або в суді.

Журналістка мала намір отримати коментарі Інни Петруші щодо:

• можливого перенесення Краєзнавчого музею з ліцею №5  в окреме приміщення та його реєстрації на державному рівні;
• використання понад 2,5 млн грн з міського бюджету, виділених на лікарню первинної ланки у 2025 році;
• перелік платних та безоплатних медичних послуги у Центрі первинної медико-санітарної допомоги;
• умови, в яких перебувають учні та студенти в укриттях;
• отримання інформації про заходи в освітніх закладах та можливості їх відвідування журналістами.

Що говорить закон?

Українське законодавство зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і доступ журналістів, зокрема акредитованих, до публічної інформації. Відповідно до Положення про акредитацію Вільногірської міської ради, журналісти можуть отримувати коментарі та інформацію про заходи. Проте чиновники самі ж порушують встановлені ними правила.

Редакція вже зверталася до міської ради з проханням організувати комунікацію та надати план заходів, проте запит проігнорували. Крім того, саме Положення про акредитацію створене з порушенням законодавства: у ньому вимагають від журналістів вказувати свою освіту, що суперечить Закону України “Про медіа” (стаття 23, частина 3), який чітко визначає, що журналіст – це особа, яка займається професійною діяльністю у сфері медіа, незалежно від наявності спеціальної освіти, а також посилаються на неіснуючу статтю. Юрист підтвердив ці порушення, і після повторного звернення акредитацію редакції все ж надали. Однак у Положення так і не внесли зміни, тобто діюче Положення має вимоги, які порушують законодавство, але міська рада продовжує ним користуватися.

Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані надавати інформацію журналістам, зокрема в усному форматі.

Крім того, право на отримання інформації гарантують такі закони:

• Закон України “Про інформацію” (ст. 25) гарантує право журналістів, зокрема акредитованих, на отримання інформації та доступ до публічної інформації.
• Конституція України (ст. 34) гарантує свободу слова та право на отримання і поширення інформації. Органи влади не можуть обмежувати доступ журналістів до публічних подій або посадовців.
• Закон України “Про місцеве самоврядування” (ст. 10) зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і прозорість своєї діяльності.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради, журналісти та працівники медіа “Вільногірськ IN.UA” мають акредитацію, а отже мають право на отримання інформації від посадовців як в письмовому, так і в усному вигляді.

Що далі?

Відмова у прийомі акредитованого журналіста без законних підстав може розглядатися як перешкоджання професійній діяльності, що підпадає під статтю 171 Кримінального кодексу України.

Журналістка, як акредитований представник медіа, має законне право вимагати прийому та отримання інформації без додаткових перешкод. Наша Редакція Вільногірськ IN.UA збирається звернутися із цим питання до міської ради. Якщо це не буде мати ніякого ефекту, тоді звернемося до поліції за перешкоджання журналістській діяльності.

Читайте також:

• “Жилсервіс” працює в мінус: звіт роботи підприємства за 2024 рік
• Заплатили майже 2,5 мільйона за вихід під заставу у справі вимагання грошей у ексзаступника міського голови Вільногірська (ОНОВЛЕНО)

У 2025 році мешканці Вільногірська подали щонайменше 444 звернення до виконавчого комітету міської ради через різні канали — від національної до місцевої лінії міського голови. Більшість звернень стосуються проблем житлово-комунального господарства та соціального захисту. Виконавчий комітет звітує скільки звернень надійшло, куди саме люди звертаються і з якими проблемами, але він не дає відповіді на ключове питання: скільки з цих звернень було фактично вирішено.

Про це стало відомо з проєкту рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради.

Куди найчастіше звертаються вільногірці

Згідно з додатком до проєкту рішення, у 2025 році виконавчий комітет Вільногірської міської ради розглянув 444 звернення громадян (у 2024 році — 427). 

Аналіз каналів комунікації свідчить, що найбільше звернень зафіксовано через телефонні гарячі лінії на трьох рівнях — національному, обласному та місцевому.

На національному рівні до Дніпропетровського регіонального контактного центру “Урядова гаряча лінія” надійшло 132 звернення.

На обласному рівні через контакт-центр “Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА” — 166 звернень, що є найбільшим показником серед усіх каналів.

На місцевому рівні на гарячу телефонну лінію міського голови у 2025 році надійшло 153 звернення (для порівняння, у 2024 році — 137).

Такий розподіл може свідчити про те, що жителі громади активно користуються саме телефонними каналами комунікації та, ймовірно, більше довіряють швидкому прямому зверненню через гарячі лінії, ніж офіційному листуванню.

З чим найчастіше звертаються мешканці

Найбільш показовою у звіті є структура звернень за темами. Понад половину з них — 56% — становлять питання житлово-комунального господарства. Люди найчастіше пишуть і телефонують щодо санітарної обрізки дерев, благоустрою прибудинкових територій, ремонту під’їздів і ліфтів, проблем із каналізацією, вуличного освітлення, стану доріг та ремонту покрівель.

Другою за масштабом категорією є соціальний захист — 18% від усіх звернень. При цьому кількість таких звернень у 2025 році зросла на 4,9% у порівнянні з попереднім роком. Найчастіше мешканці зверталися щодо надання матеріальної допомоги та отримання гуманітарної підтримки — продуктів харчування й засобів гігієни.

Інші сфери мають меншу частку, однак також фіксуються у звіті: питання освіти, наукової та інноваційної діяльності становлять 5,2%, охорони здоров’я — 5%, діяльності органів місцевого самоврядування — 2,9%, а діяльності підприємств та установ — 2,5%. Разом ці дані показують, що звернення мешканців охоплюють не лише побутові проблеми, а й більш широке коло питань, пов’язаних із якістю роботи міських служб і установ.

Аналіз роботи зі зверненнями: більше статистики, ніж рішень

У звіті наголошується, що на всі звернення громадян надаються своєчасні відповіді, а сама робота перебуває на постійному контролі. Однак із цього формулювання складається враження, що головним показником ефективності для міської ради є сам факт відповіді, а не реальний результат. У документі відсутні дані про відсоток задоволених заяв, кількість відмов, повторних звернень з тих самих проблем чи приклади конкретних рішень.

Фактично звіт фіксує процес — облік, контроль, дотримання строків, — але не містить критеріїв оцінки якості та результативності роботи зі зверненнями. А без таких показників неможливо зрозуміти, чи стала ця робота реальним інструментом вирішення проблем мешканців, чи лише формальною процедурою з підготовки відповідей.

Читайте також:

До 18 годин без світла: як живе Вільногірськ та сусідні громади з індивідуальним опаленням

Стартував прийом заявок на участь у Школі молодого лідера STARt LEAD. Долучитися можуть мешканці громад Дніпропетровщини віком від 18 до 35 років. Реєстрація відбувається онлайн та триватиме до 20 лютого. 

Про це повідомляє Дніпропетровська ОВА. 

“За підтримки очільника регіону запустили в області нову ініціативу – STARt LEAD. Це школа молодого лідера, яку вперше проводимо у такому комплексному форматі.Аби забезпечити якісну підготовку нової управлінської генерації, сформувати кадровий резерв молодих управлінців і громадських лідерів. Створити активну спільноту юнаків та дівчат, які не спостерігають, а впливають і діють”, – наголошує заступник начальника Дніпропетровської ОВА Ірина Грицай. 

Програма школи триває 6 місяців та складається з 4 етапів, які охоплюють конкурсний відбір, навчальний процес, практичну роботу та змагальний компонент. 

На першому етапі молодь повинна зареєструватися та подати мотиваційні листи. Після цього молодь долучиться до підготовчого блоку – для них проведуть онлайн-зустрічі та базові тренінги з основ лідерства й управління. За результатами цього етапу фахівці здійснять відбір для того, щоб визначити найбільш вмотивованих і перспективних кандидатів.

Другий етап передбачає комплексну програму підготовки. На хлопців та дівчат очікує навчання за різними напрямками. Проводитимуть його провідні експерти, практики та представники органів влади й громадського сектору. 

У третьому турі учасники матимуть можливість пройти двотижневе стажування в структурних підрозділах Дніпропетровської ОВА. 

Ініціатива STARt LEAD втілюється у партнерстві з міжнародними організаціями та закордонними партнерами. Учасники, які покажуть найкращі результати, матимуть шанс пройти стажування в одній із країн Європейського Союзу в межах програми молодіжного обміну.

Зареєструватися можна за посиланням.

Читайте також:

У Міносвіти повідомили, що за підручниками для вільногірських ліцеїв ніхто не звертався