У Вільногірську чиновниця під час власного прийому відмовляється спілкуватись з журналістами

25 березня журналістка “Вільногірськ IN.UA”, яка має офіційну акредитацію від Вільногірської міської ради, втретє за три тижні намагалася потрапити на особистий прийом до Інни Петруши, заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та директорки департаменту соціально-гуманітарної політики. Журналістка планувала отримати відповіді на запитання щодо розподілу бюджетних коштів, роботи медичних закладів та можливості доступу до публічних заходів. Попри законне право на отримання інформації, їй щоразу відмовляли, посилаючись на внутрішні правила. Однак українське законодавство гарантує журналістам безперешкодний доступ до інформації.

Суть ситуації

Спочатку журналістку записали на прийом, але згодом їй відмовили, пояснивши, що зустрічі проводяться лише для громадян. Повторна спроба з’ясувати причини відмови також закінчилася безрезультатно – журналістку знову не прийняли, заявивши, що журналісти повинні надсилати письмові запити.

“Пишіть письмовий запит, вам офіційно буде надана відповідь. Тільки так”, — відповіла посадовиця Оксана Марченко, яка розмовляла із журналісткою останнього разу.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ст. 19, ст. 6) зобов’язує публічні установи забезпечувати доступ до інформації як на письмові, так і на усні запити. У разі відмови журналіст має право оскаржити це у вищих органах або в суді.

Журналістка мала намір отримати коментарі Інни Петруші щодо:

• можливого перенесення Краєзнавчого музею з ліцею №5  в окреме приміщення та його реєстрації на державному рівні;
• використання понад 2,5 млн грн з міського бюджету, виділених на лікарню первинної ланки у 2025 році;
• перелік платних та безоплатних медичних послуги у Центрі первинної медико-санітарної допомоги;
• умови, в яких перебувають учні та студенти в укриттях;
• отримання інформації про заходи в освітніх закладах та можливості їх відвідування журналістами.

Що говорить закон?

Українське законодавство зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і доступ журналістів, зокрема акредитованих, до публічної інформації. Відповідно до Положення про акредитацію Вільногірської міської ради, журналісти можуть отримувати коментарі та інформацію про заходи. Проте чиновники самі ж порушують встановлені ними правила.

Редакція вже зверталася до міської ради з проханням організувати комунікацію та надати план заходів, проте запит проігнорували. Крім того, саме Положення про акредитацію створене з порушенням законодавства: у ньому вимагають від журналістів вказувати свою освіту, що суперечить Закону України “Про медіа” (стаття 23, частина 3), який чітко визначає, що журналіст – це особа, яка займається професійною діяльністю у сфері медіа, незалежно від наявності спеціальної освіти, а також посилаються на неіснуючу статтю. Юрист підтвердив ці порушення, і після повторного звернення акредитацію редакції все ж надали. Однак у Положення так і не внесли зміни, тобто діюче Положення має вимоги, які порушують законодавство, але міська рада продовжує ним користуватися.

Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані надавати інформацію журналістам, зокрема в усному форматі.

Крім того, право на отримання інформації гарантують такі закони:

• Закон України “Про інформацію” (ст. 25) гарантує право журналістів, зокрема акредитованих, на отримання інформації та доступ до публічної інформації.
• Конституція України (ст. 34) гарантує свободу слова та право на отримання і поширення інформації. Органи влади не можуть обмежувати доступ журналістів до публічних подій або посадовців.
• Закон України “Про місцеве самоврядування” (ст. 10) зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і прозорість своєї діяльності.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради, журналісти та працівники медіа “Вільногірськ IN.UA” мають акредитацію, а отже мають право на отримання інформації від посадовців як в письмовому, так і в усному вигляді.

Що далі?

Відмова у прийомі акредитованого журналіста без законних підстав може розглядатися як перешкоджання професійній діяльності, що підпадає під статтю 171 Кримінального кодексу України.

Журналістка, як акредитований представник медіа, має законне право вимагати прийому та отримання інформації без додаткових перешкод. Наша Редакція Вільногірськ IN.UA збирається звернутися із цим питання до міської ради. Якщо це не буде мати ніякого ефекту, тоді звернемося до поліції за перешкоджання журналістській діяльності.

Читайте також:

• “Жилсервіс” працює в мінус: звіт роботи підприємства за 2024 рік
• Заплатили майже 2,5 мільйона за вихід під заставу у справі вимагання грошей у ексзаступника міського голови Вільногірська (ОНОВЛЕНО)

У керівництві ключового комунального підприємства міста “Жилкомсервіс” відбуваються суттєві зміни. Мова йде про звільнення ключових фігур, чия діяльність тривалий час була об’єктом дискусій.

Більше — на Вільногірськ IN.UA.  

Вже наприкінці травня очікується відставка директора КП Івана Буряка. 

Що передувало

Нагадаємо, що раніше ми писали про те, що у Вільногірську розгортається криза навколо КП “Жилкомсервіс”. Керівництво підприємства офіційно повідомило про намір розірвати договори на обслуговування багатоквартирних будинків міста. Зокрема у березні 2026 року підприємство почало розсилати листи, в яких повідомляло, що з 9 травня 2026 відмовляється від управління багатоквартирними житловими будинками. 

Водночас на 97-ї сесії міської ради, яка відбулася 27 березня 2026 року,  секретар міськради Олег Штамбург різко розкритикував діяльність компанії та запропонував достроково звільнити директора КП “Жилкомсервіс” Івана Буряка. 

“… відмова компанії від своєї статутної діяльності. Питання просте: навіщо ми створювали управляючу компанію? Саме слово “управляюча компанія”, – а вона відмовляється від управління…”, — зазначив Олег Штамбург на 97-й сесії міськради. 

Хто очолить Жилкомсервіс

Згідно з уставом, виконувати обовʼязки директора підприємства повинен був головний інженер Віталій Федоренко, але зараз це робить інший спеціаліст. 

“Виконувати обовʼзки повинен головний інженер Федоренко, ну раз він звільнився, звичайно, буде кадрова просадка. Але протягом двох тижнів буде якесь визначення”, — зазначає секретар міськради. 

За словами службовця, підприємство працює в штатному режимі. Його тимчасово очолюватиме начальниця виробничого відділу Оксана Шевченко. 

В ексклюзивному коментарі для Вільногірськ IN.UA секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург прокоментував кадрові зміни: 

“це було не підприємство, це був пилосос бюджета, який висмоктував гроші. Нічого толкового не зробилося. Але кадрове питання стоїть гостро” — каже Олег Штамбург. – “Начальник виробничого відділу (Оксана Шевченко – ред.) знає поточну діяльність, вона розуміє, що таке ремонти, обслуговуванні будинків. Але ще є така частина роботи, як опалення. І там повинен бути спеціаліст, який на цьому розуміється…” 

За словами Штамбурга, об’єднання таких різних видів діяльності  в одному підприємстві створює певні незручності. Але дроблення в даний момент не має сенсу, тож міськрада буде виходити з тієї ситуації, що вже склалася.

“У мене є впевненість, що ми з цієї ситуації вийдемо достойно і тільки це буде на користь нашому місту”. – підкреслює службовець.

“Потрібен аудит підприємства…”

“Кажу вам чесно, моя мрія — до того, як прийде нова людина, провести все ж таки аудит підприємства. Тому що на запити мої як секретаря, мені відмовляли”, — коментує Олег Штамбург. 

Раніше ми також повідомляли про те, що наприкінці квітня на платформі електронних петицій Вільногірської громади зʼявилося звернення до міського голови, депутатів міської ради та органів місцевого самоврядування щодо проведення незалежного фінансового аудиту діяльності КП “Жилкомсервіс”. 

У тексті петиції йдеться про завищення вартості окремих робіт, послуг та закупівель комунального підприємства та її невідповідності фактичному стану міської інфраструктури та якості виконаних робіт. 

Секретар міськради коментує це так: 

“Це ж не лише бажання секретаря. Ви ж бачите, петиції… Отримувати такі кошти, подивимося, що ж вони за ці кошти придбали, — каже Олег Штамбург. — Що ж з технікою, в якому стані? Куди вкладалися гроші? Чи в потрібне?”. 

Також є інформація про звільнення головного інженера КП “Жилкомсервіс” Віталія Федоренка. 

“Про Федоренка чув, але заяву не бачив”, — каже Олег Штамбург. 

Редакція Вільногірськ IN.UA слідкуватиме за ситуацією та повідомлятиме про оновлення. 

Читайте також:

“Завищені ціни і “зниклі” гроші громади?”: у Вільногірську збирають підписи за аудит “Жилкомсервісу”

В Україні носіння військового одягу або його окремих елементів зі знаками розрізнення цивільними особами є адміністративним правопорушенням. Правоохоронці мають законні підстави вилучати такий одяг та виписувати порушникам значні штрафи, а за повторні інциденти передбачені громадські роботи.

Детальніше про те, що може загрожувати за незаконне носіння військової форми — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Кому закон дозволяє носити форму

Законодавство чітко визначає коло осіб, яким дозволено використовувати військовий одяг та відповідну атрибутику. Відповідальність за ігнорування цього правила регламентується статтею 186-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка набула чинності ще у 2019 році.

Відтак, право на використання військового екіпірування мають виключно люди, які безпосередньо пов’язані з оборонним сектором. До цього переліку входять:

• військовослужбовці ЗСУ та інших законних військових формувань;
• військовозобов’язані під час проходження зборів;
• резервісти;
• курсанти військових вищих навчальних закладів;
• ліцеїсти військових ліцеїв;
• особи, звільнені з військової служби в запас або у відставку, за якими офіційно збережено право носіння форми.

Яке покарання чекає на порушників

Незаконне використання форми зі знаками розрізнення ЗСУ чи інших підрозділів неминуче призводить до адміністративної відповідальності. Розмір санкцій залежить від того, чи притягувалася людина за подібне раніше:

• за перше виявлене порушення загрожує офіційне попередження або грошовий штраф у розмірі від 2 550 до 3 400 гривень. При цьому форма підлягає обов’язковій конфіскації;
• за повторне порушення, вчинене протягом одного року, сума штрафу зростає і становить від 3 400 до 6 800 гривень. Альтернативним покаранням можуть стати громадські роботи на строк від 30 до 40 годин. Незаконний одяг також конфіскується.

Нюанси з принтами та повноваження поліції

Важливо розуміти, що навіть використання повсякденного одягу з військовим принтом (наприклад, звичайних футболок у піксель) може розглядатися як правопорушення, якщо такий зовнішній вигляд вводить в оману оточуючих щодо реального статусу людини.

Виявляти порушників уповноважена Національна поліція України. Патрульні мають повне право зупинити людину у військовій формі для перевірки документів, що підтверджують її належність до ЗСУ чи інших структур. Якщо з’ясується, що особа не має відповідних прав, поліцейські можуть її затримати для встановлення особи та складання адміністративного протоколу.

Читайте також:

Як оформити статус члена сім’ї загиблого Захисника України: детальна інструкція