25 березня журналістка “Вільногірськ IN.UA”, яка має офіційну акредитацію від Вільногірської міської ради, втретє за три тижні намагалася потрапити на особистий прийом до Інни Петруши, заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та директорки департаменту соціально-гуманітарної політики. Журналістка планувала отримати відповіді на запитання щодо розподілу бюджетних коштів, роботи медичних закладів та можливості доступу до публічних заходів. Попри законне право на отримання інформації, їй щоразу відмовляли, посилаючись на внутрішні правила. Однак українське законодавство гарантує журналістам безперешкодний доступ до інформації.

Суть ситуації

Спочатку журналістку записали на прийом, але згодом їй відмовили, пояснивши, що зустрічі проводяться лише для громадян. Повторна спроба з’ясувати причини відмови також закінчилася безрезультатно – журналістку знову не прийняли, заявивши, що журналісти повинні надсилати письмові запити.

“Пишіть письмовий запит, вам офіційно буде надана відповідь. Тільки так”, — відповіла посадовиця Оксана Марченко, яка розмовляла із журналісткою останнього разу.

Закон України “Про доступ до публічної інформації” (ст. 19, ст. 6) зобов’язує публічні установи забезпечувати доступ до інформації як на письмові, так і на усні запити. У разі відмови журналіст має право оскаржити це у вищих органах або в суді.

Журналістка мала намір отримати коментарі Інни Петруші щодо:

• можливого перенесення Краєзнавчого музею з ліцею №5  в окреме приміщення та його реєстрації на державному рівні;
• використання понад 2,5 млн грн з міського бюджету, виділених на лікарню первинної ланки у 2025 році;
• перелік платних та безоплатних медичних послуги у Центрі первинної медико-санітарної допомоги;
• умови, в яких перебувають учні та студенти в укриттях;
• отримання інформації про заходи в освітніх закладах та можливості їх відвідування журналістами.

Що говорить закон?

Українське законодавство зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і доступ журналістів, зокрема акредитованих, до публічної інформації. Відповідно до Положення про акредитацію Вільногірської міської ради, журналісти можуть отримувати коментарі та інформацію про заходи. Проте чиновники самі ж порушують встановлені ними правила.

Редакція вже зверталася до міської ради з проханням організувати комунікацію та надати план заходів, проте запит проігнорували. Крім того, саме Положення про акредитацію створене з порушенням законодавства: у ньому вимагають від журналістів вказувати свою освіту, що суперечить Закону України “Про медіа” (стаття 23, частина 3), який чітко визначає, що журналіст – це особа, яка займається професійною діяльністю у сфері медіа, незалежно від наявності спеціальної освіти, а також посилаються на неіснуючу статтю. Юрист підтвердив ці порушення, і після повторного звернення акредитацію редакції все ж надали. Однак у Положення так і не внесли зміни, тобто діюче Положення має вимоги, які порушують законодавство, але міська рада продовжує ним користуватися.

Відповідно до законодавства, посадовці зобов’язані надавати інформацію журналістам, зокрема в усному форматі.

Крім того, право на отримання інформації гарантують такі закони:

• Закон України “Про інформацію” (ст. 25) гарантує право журналістів, зокрема акредитованих, на отримання інформації та доступ до публічної інформації.
• Конституція України (ст. 34) гарантує свободу слова та право на отримання і поширення інформації. Органи влади не можуть обмежувати доступ журналістів до публічних подій або посадовців.
• Закон України “Про місцеве самоврядування” (ст. 10) зобов’язує посадових осіб забезпечувати відкритість і прозорість своєї діяльності.

Згідно з рішенням Вільногірської міської ради, журналісти та працівники медіа “Вільногірськ IN.UA” мають акредитацію, а отже мають право на отримання інформації від посадовців як в письмовому, так і в усному вигляді.

Що далі?

Відмова у прийомі акредитованого журналіста без законних підстав може розглядатися як перешкоджання професійній діяльності, що підпадає під статтю 171 Кримінального кодексу України.

Журналістка, як акредитований представник медіа, має законне право вимагати прийому та отримання інформації без додаткових перешкод. Наша Редакція Вільногірськ IN.UA збирається звернутися із цим питання до міської ради. Якщо це не буде мати ніякого ефекту, тоді звернемося до поліції за перешкоджання журналістській діяльності.

Читайте також:

• “Жилсервіс” працює в мінус: звіт роботи підприємства за 2024 рік
• Заплатили майже 2,5 мільйона за вихід під заставу у справі вимагання грошей у ексзаступника міського голови Вільногірська (ОНОВЛЕНО)

У Вільногірську відбулося відкриття нового волонтерського центру, створеного громадською організацією “Бджола”. Захід приурочили до Дня Збройних Сил України — дня сили, подяки та незламності.

Журналістка Вільногірськ IN.UA була присутня на події і на власні очі побачила, як народжується осередок, який стане серцем тилової допомоги.

Місце, створене для підтримки оборонців

На початку зустрічі організатори подякували всім військовим за щоденний захист, за те, що завдяки їм ми можемо жити, працювати, допомагати та наближати перемогу. “Ви повертаєте мирне небо нашій Україні”, — пролунало від організаторів.

Новий центр — це окремий простір, створений спеціально для роботи тилу. Його головна місія — системна допомога ЗСУ, а перший напрям — плетіння маскувальних сіток.

Завдяки волонтеру Івану Сафонову були розроблені спеціальні металеві рамки — міцні  та зручні для роботи.

Голова ГО “Бджола” Анастасія Бондар наголосила: “Ми вже маємо замовлення від наших військових. Їм дуже потрібні маскувальні сітки, щоб ховати техніку, транспорт і себе. Тому нам дуже необхідні робочі руки. Приходьте, коли маєте час — кожна пара рук важлива”.

Вона також додала, що центр створили, бо люди постійно писали: “Хочу допомогти. Куди прийти?”. Тепер це місце відкрито для кожного.

“Сіток завжди бракує” — погляд військових

Волонтер та колишній військовий Олександр Щекодін підкреслив: “Сіток на війні завжди не вистачає. Їх забирають в останню чергу, і то не завжди, бо часто так трапляється, що немає можливості забрати сітку з позиції, через активні бойові дії. Тому потрібно багато — дуже багато. Волонтери роблять величезну роботу, і ми просимо всіх небайдужих приєднатися. Тут завжди тепло, є світло, чай і смаколики. Ми створили комфорт для всіх, хто прийде плести сітки для наших хлопців”.

У волонтерському центрі зараз плетуть маскувальні сітки для підрозділів ЗСУ, і тут навчають новачків — як дітей, так і дорослих. У планах — також виготовлення кікімор та окопних свічок

Простір центру зроблений так, щоб кожен міг одразу долучитися до роботи: є окремі робочі зони, рамки для плетіння та все необхідне для волонтерства. Тут можна не лише попрацювати, а й перепочити, поспілкуватися з іншими та відчути себе частиною спільної справи. Атмосфера підтримки та взаємодопомоги робить це місце особливим — сюди хочеться повертатися.

Голоси волонтерів: чому допомога важлива

Атмосфера в центрі ГО “Бджола” затишна та дружня —до роботи центру долучаються люди різного віку — кожен зі своєю історією та мотивацією. Наприклад, юний Максим Плясецький, який переїхав із селища Васильківка два місяці тому, спершу допомагав на ярмарках, а тепер плете маскувальні сітки для військових. Він каже: “Навчитися плести можна швидко. Головне, щоб було цікаво. Я люблю допомагати — це приносить кайф: і людям приємно, і тобі добре. Молодь мало волонтерить, бо думає, що це ні для чого. Але насправді це важливо. Ти робиш щось корисне своїми руками”.

Мешканка міста Ірина Третьяченко зазначає: “Тут дуже затишно і приємна атмосфера. Навчитися плести сітки — новий досвід. Ми віддячуємо нашим хлопцям за їхню службу. А молоді це дає відчуття причетності. Вони скажуть: “Ми теж плели сітки для наших воїнів”, і це буде їхня маленька гордість”.

А пані Тетяна, яка вже на пенсії, додає: “Ми на пенсії, але знайшли місце, де почуваємося своїми. Тут приємно перебувати поруч з однодумцями — настрій відразу підіймається, і розумієш, що робиш щось потрібне для наших воїнів. Дуже дружній колектив — це зближує”.

Волонтери, які щодня працюють у центрі, говорять про важливість системної допомоги фронту. Ярослав Бондаренко пояснює: “Це допомога військовим у першу чергу. Будемо розширюватися, робити більше рамок, більше сіток. Хто не байдужий — приходьте допомагати!”.

Євген П’янков, колишній військовий, пояснює: “Я добре розумію, як важливо мати маскувальні сітки на позиціях. Хочеться допомогти хлопцям, які зараз на передовій, тому я тут — і закликаю долучатися всіх, хто може”.

Кожен, хто приходить до центру, відчуває себе частиною великої справи: плетеш сітки, допомагаєш техніці, підтримуєш людей на фронті — і водночас заряджаєшся теплом спілкування та відчуттям причетності.

Як долучитися

Громадська організація “Бджола” запрошує всіх мешканців Вільногірська приходити: плести сітки, допомагати різати стрічки, надавати транспорт, поширювати інформацію. Це — наша можливість сказати воїнам “Дякую” за їхній захист і за можливість жити, працювати і допомагати.

Центр відкритий для всіх — без віку, без досвіду, без обмежень. Кожна сітка — врятоване життя. Кожна стрічка — внесок у перемогу. Кожна година волонтерства — підтримка тих, хто прямо зараз тримає оборону.

У новому центрі “Бджоли” люди, які об’єднані спільною метою — перемогою України. Приходь і ставай частиною тилу. Разом ми робимо велику справу.

Адреса центру: м. Вільногірськ, вул. Садова, 15А

Телефон для довідок: +380665912839

Читайте також:

Це місто приємних людей: Вільногірськ очима гостя з Франції

У Полтаві відбувся міжрегіональний захід “Разом у дії: робочі групи як простір діалогу та впливу”, ініційований благодійним фондом “Право на захист”. У рамках події ради ВПО презентували практичні кейси для внутрішніх переселенців, які тільки-но прибули до нових громад.

Як саме проходив захід та який досвід вдалося перейняти — розповіли учасники групи. Подробиці читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Вільногірська Рада ВПО презентувала власний кейс — інформаційну листівку

Вільногірська Рада ВПО представила власний кейс — інформаційну листівку, яка зібрала найзатребуваніші контакти та ресурси для переселенців: соціальні служби, органи для оформлення статусу ВПО, варіанти житла, медичну допомогу та ключові міські програми підтримки.

Презентацію проводили представниці Вільногірської Ради ВПО: фасилітаторка Олена Пазенко та голова робочої групи, заступниця голови Ради ВПО, а також керівниця проєкту Вільногірськ IN.UA Альона Щекодіна. 

Вони розповіли, що над листівкою активно працювали переселенці з групи разом із фахівчинею благодійного фонду. Навіть ті учасники, хто раніше не мав досвіду в соціальній сфері, вивчали програми підтримки, шукали необхідні контакти та вклали свій внесок у наповнення документа.

Серед інших учасників заходу були представники Машівської селищної та Миргородської міської рад Полтавської області.

Машівська селищна рада презентувала кейс робочої групи з питань кризового реагування на надзвичайні ситуації, спричинені збройною агресією РФ. Вони представили дорожню карту “Дії після обстрілу: крок за кроком”, яка допомагає населенню системно реагувати на кризові виклики.

Миргородська міська рада поділилася досвідом розробки дорожньої карти для новоприбулих ВПО, що полегшує адаптацію переселенців у громаді та систематизує пошук необхідних сервісів і установ.

За словами учасників, захід став важливою платформою для обміну досвідом, встановлення партнерств та пошуку нових ідей для підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Під час спілкування з журналісткою , фасилітаторка БФ “Право на захист” Олена Пазенко наголосила: “Учасники робочих груп вкотре довели — це дієвий інструмент партисипації. Їхні напрацювання важливо поширювати в громадах, де такі групи ще не створювалися”.

Водночас,  заступниця голови ради ВПО наголосила, що у Полтаві її вразила активна участь представників місцевого самоврядування в роботі робочих груп. 

“Хотілося б бачити таку взаємодію і у Вільногірську”, — зазначила Альона Щекодіна.

Читайте також:

Як у Жовтих Водах нарощують житловий фонд: перші оновлені квартири вже чекають на заселення