У Вільногірську відремонтували частину дороги у напрямку до Доброгірського

У Вільногірську відремонтували частину дороги у напрямку до Доброгірського Ремонтні роботи провели лише на частині ділянки, що веде до Доброгірського. Подальший ремонт затримується через обмежене фінансування.

Таку інформацію надали з Управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства (УАКБ) у відповідь на запит редакції Вільногірськ IN.UA

Фінансування на ремонт доріг поки не має

У Вільногірську станом на жовтень 2025 року вдалося провести лише поточний, ямковий ремонт — на вулиці Лихівській у Вільногірську. Ця вулиця є частиною дороги у напрямку до села Доброгірське, тобто ремонт торкнувся тільки певних ділянок, а не всієї дороги до села.

Площа відремонтованої ділянки становить 170,59 м². Ремонтні роботи обійшлися місцевому бюджету у 156 тисяч гривень.

Також у відповідь на запит редакції пояснили, що орієнтовна вартість ремонту одного квадратного метра дороги з асфальтним покриттям — близько 900 гривень.

Результати ремонту дороги оглянули журналісти Вільногірськ IN.UA. На окремих відрізках шляху ями залатали, втім місцями покриття й досі має значні пошкодження та потребує подальшого ремонту.

Ремонт проводили ямковим методом — не на всій протяжності дороги, а лише на ділянках із пошкодженнями. Журналісти звернули увагу, що роботи виконувалися на відрізку від повороту на виїзд на вулицю Лихівську і до кінця прямої частини дороги. Загальна протяжність відремонтованої ділянки становить близько 400 метрів, проте це орієнтовні розрахунки, адже ями латали вибірково, а не суцільною смугою.

Нагадаємо, у липні оголосили тендер на сайті публічних закупівель Prozorro, підрядником обрали фізичну особу-підприємця Володимира Бойка. Роботи проводилися за договором з 2 липня по 31 серпня.

Читайте також:

Мешканців Вільногірська запрошують до розмовного клубу

У Вільногірську розгортається криза навколо КП “Жилкомсервіс”. Керівництво підприємства офіційно повідомило про намір розірвати договори на обслуговування багатоквартирних будинків міста. Водночас на черговій сесії міської ради секретар міськради Олег Штамбург різко розкритикував діяльність компанії.

Детальніше про ситуацію — в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

На черговій сесії міської ради, яка відбулася 27 березня 2026 року, секретар Вільногірської міської ради Олег Штамбург різко розкритикував діяльність компанії,звинувативши її менеджмент у бездіяльності та фінансових провалах, і запропонував достроково звільнити директора КП “Управляюча компанія “Жилкомсервіс” Івана Буряка.

Абсурд ситуації: управляюча компанія відмовляється управляти

Віднещодавна КП “Жилкомсервіс” розсилає листи, у яких повідомляє, що з 9 травня 2026 року відмовляється від управління багатоквартирними житловими будинками. 

Своє рішення керівництво “Жилкомсервісу” мотивувало нібито “складністю координації спільних дій, відсутністю спільного бачення розв’язання проблем, конструктивного діалогу та оперативного реагування”.

Секретар міської ради Олег Штамбург, який інформував депутатів про цей випадок, називає такий крок  прямим ухиленням підприємства від своїх прямих обов’язків:

Фінансова прірва: куди пішли 54 мільйони з бюджету

Окреме обурення міської влади викликає фінансовий стан підприємства, яке регулярно отримувало підтримку з міського бюджету. За словами Олега Штамбурга, протягом останніх чотирьох років міська рада виділила “Жилкомсервісу” понад 54 мільйони гривень фінансової допомоги (зокрема через поповнення статутного капіталу).

Ця сума є колосальною для міста і майже дорівнює сукупному річному фінансовому плану самої компанії, який становить 70 мільйонів гривень. Проте вливання коштів не дали очікуваного результату.

“Я не берусь судити про ефективність цих коштів, але ми з вами бачимо… якість послуг падає. Згідно з фінансовим звітом, управляюча компанія зменшила надходження від основної діяльності до 86%. Тобто, основна діяльність не виконується. Зростає дебіторська та кредиторська заборгованості“, — констатує секретар міськради.

Ще один приклад неефективного менеджменту, на який вказує Штамбург, пов’язаний з бездіяльністю у питаннях коригування тарифів для населення. Керівництво “Жилкомсервісу” скаржиться на збитковість послуг з управління та вивезення сміття, однак за чотири роки навіть не спробувало застосувати державний механізм індексації тарифів на рівень інфляції.

“Індексується пенсія, індексується заробітна плата, а цього (підвищення тарифу на рівень інфляції – прим.редакції) взагалі не було. Це повна бездіяльність. За чотири роки вони б отримали 7 мільйонів гривень. Що таке сім мільйонів? Це два нові сміттєвози. А для населення це було б збільшення плати на рівні всього 9 копійок“, — пояснює Олег Штамбург.

Загалом, сьогодні підприємство “Жилкомсервіс” виживає переважно за рахунок послуг з теплопостачання, але й цей тариф виглядає нерентабельним. У підсумку громада змушена компенсувати збитки комунальників (лише цьогоріч понад 4 мільйони гривень), забираючи ці кошти з інших важливих напрямків, наприклад, ремонту доріг.

Вимоги влади

Враховуючи катастрофічні фінансові показники та відмову виконувати статутні обов’язки, міська влада перейшла до радикальних дій. 18 травня 2026 року виконавчий комітет Вільногірської міської ради офіційно визнав результати роботи КП “УК “Жилкомсервіс” за 2025 рік незадовільними. Спираючись на це рішення, Олег Штамбург ініціював кадрові зміни на підприємстві.

“У зв’язку з цим ставлю на голосування протокольне доручення: від імені Вільногірської міської ради, як органу управління комунальним підприємством, рекомендувати міському голові достроково розірвати трудовий контракт, укладений з директором КП “УК “Жилкомсервіс“, — резюмував секретар міськради.

Зазначимо, що майже всі присутні депутати проголосували “за” звернення до міського голови Вільногірська з питання щодо звільнення керівництва “Жилкомсервісу”, крім самого директора підприємства Івана Буряка – він проголосував “проти”.

Читайте також:

У “Жилкомсервіса” забирають 6 мільйонів: деталі перерозподілу бюджету у Вільногірську

Ця історія – про любов у всіх її проявах: чоловіка до дружини, який готовий подолати сотні кілометрів заради її прохання; жінки –  до котів, яких вона відчуває серцем; і людей, які не проходять повз чужу долю.

Деталі – у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Все почалося з одного відео у Facebook

Мешканка Києва Ірина випадково натрапила у Facebook на відео зі сторінки вільногірського котячого притулку, який очолює Ольга Роговенко. 

Серед багатьох пухнастих історій її особливо «зачепила» одна руда кішка. Ірина не довго вагалася – попрохала чоловіка поїхати у Вільногірськ і забрати саме цю руду красуню.

Так Ярослав разом із колегою зібралися в дорогу й вирушили через пів країни – по кота.

Дорога виявилася непростою. За словами чоловіків, через заглушену навігацію вони збилися з маршруту і доїхали майже до Донецької області. Коли зрозуміли, що заблукали, довелося повертатися. Знайти правильний поворот допоміг далекобійник. 

До Вільногірська приїхали вже пізно, тому вирішили не ризикувати й не шукати котячий притулок у темряві. Орендували квартиру та домовилися приїхати зранку.

Зранку, власниця притулку почала, як вона сама каже, «будити всіх» – бо такі гості у Вільногірську трапляються рідко, і їй дуже хотілося, щоб ця історія стала відомою.

«Привезли нам два пакети корму та медикаменти»

У притулок Ярослав і його колега прийшли не з порожніми руками.

«Привезли нам два пакети корму та медикаменти», –  розповідає власниця притулку Ольга Роговенко.

А далі – події почали розгортатися так, що ця поїздка перестала бути просто «забрати одну кицю». 

Ще до приїзду чоловіків Ольга почала шукати, хто з журналістів зможе приїхати й зафіксувати цю історію. У результаті журналістку Вільногірськ IN.UA Анастасію Бондар розбудили буквально на світанку.

«Власники притулку шукали журналіста на ранок. Тому розшукали мене о 6-й годині через мою маму, бо дуже хотіли, щоб ми про це написали», – згадує Анастасія з посмішкою.

Коли я приїхала –  вони вже чекали. І вже шукали ту саму руду

Коли журналістка дісталася притулку, чоловіки вже були на місці – і вже почали пошуки тієї самої рудої киці з відео, яка так запала в серце Ірині.

Поки шукали «ту  саму», увагу чоловіків привернула чорна кішка. А ще одна руда –  ніби відчула, що це її шанс.

Вона сама залізла в переноску, вмостилася і почала «красуватися» перед Ярославом. Здавалося, що вона ніби показує: «Я готова. Я ваша. Я поїду». Ольга Роговенко наголошує, – часто буває так що тварини обирають господаря а не навпаки. 

Але та, заради якої приїхали, виявилася зовсім з іншою історією.

«Схожа на білочку» –  і з характером, як у цілої вистави

Руденьку, що була у відео, чоловіки між собою назвали «схожою на білочку». Як пояснила Ольга Роговенко, ця кішка –  з важкою долею: її вилучили разом із ще приблизно 20 котами з родини, де тварин утримували в неналежних умовах. Через це кішка насторожена, не довіряє людям і може бути агресивною до нових господарів.

Тому, коли настав момент ловити її для переїзду в новий дім, вона влаштувала справжній «цирк».

Кішка залізла в нішу – між цеглою та дошкою, і дістати її було майже неможливо. Ярославу довелося буквально розібрати частину конструкцій, «рознести трохи притулок», щоб витягнути її без травм і без паніки.

Це був той момент, коли багато хто б сказав: «Та ні, не треба. Вона дика. Вона не піде». Але не Ярослав. І не Ірина.

“Навіть коли ми говорили, що адаптація може бути складною і що кішці потрібно багато часу, у чоловіка не було сумнівів. Він подзвонив дружині по відеозв’язку, пояснив ситуацію і запропонував варіант: може, взяти ту руду, що сама залізла у переноску?” – розповідає Анастасія Бондар.

Відповідь Ірини була показова:

«Вона йому каже: «Ні! Цю також беремо, але ту, котру я просила, обов’язково!», тобто Веснянка сама захотіла стати киянкою», – згадує Ольга.

Так у переносках опинилися вже дві руді киці: одна – «обрана серцем» і здобута майже з «операцією порятунку», і друга – та, що сама попросилась в дорогу.

А далі сталося те, що трапляється іноді трапляється в притулках. Чорна кішка, що впала в око чоловікам, теж “знайшла свою людину”. Ярослав вирішив забрати і її.

Замість однієї кішки в свою нову родину поїхали троє.

«Я не планувала… але вона нагадала мені іншу кішку – і стало дуже шкода»

Редакція Вільногірськ IN.UA зв’язалася з Іриною. Вона зізнається: брати когось спеціально не планувала. Каже, у них тварини «як правило, самі приходять».

«Я взагалі не планувала когось брати, тому що вони, як правило, самі приходять до нас. Все виходить спонтанно. Але коли побачила цю руду, вона нагадала мені кішку з моєї роботи, і мені стало її дуже шкода», – говорить Ірина.

Зараз у родині вже восьмеро котів. Нові «вільногірські киянки», за словами Ірини, потроху адаптуються, але кожна – по-своєму. Вони вже їдять, і мають навіть нові імена: Олівочка, бо вона маленька, і Соня. З іменем чорної киці ще не визначились, пояснює Ірина.

Як допомогти тварині звикнути до нового дому

Ольга Роговенко каже: у кожної тварини адаптація проходить по-різному. Універсальних правил немає. Але є одна дуже важлива порада, яка працює майже завжди – не тиснути.

«Для початку, звісно, не потрібно сильно звертати на неї увагу, щоб вона сама почала проявляти ініціативу. Трішки погладити, поставити поїсти, але не робити нічого насильно», наголошує Ольга.

Читайте також:

Французький благодійник Стефан відвідав котячий притулок “Пухнастий батальйон” у Вільногірську