Міністр юстиції України Денис Малюська заявив, що ухилянтам від військової служби можуть відмовити у наданні певних адміністративних послуг. За його словами, ще до повномасштабного вторгнення рф в Україну, закон про адміністративні послуги передбачав, що держава може вимагати від громадянина військово-обліковий документ як умову для надання таких послуг.  

Про це повідомляють журналісти телеканалу Дніпро TV.

Надання адмінпослуг ухилянтам

Заява Міністра викликала широкий резонанс серед українців. Частина громадян висловила своє обурення, стверджуючи, що такі заходи порушують права людини та порівнюють їх із практиками в росії та Північній Кореї. Інші, навпаки, підтримали ідею, вважаючи, що вільна країна має право вимагати від громадян виконання своїх обов’язків.

Начальниця служби зв’язків з громадськістю Дніпропетровського обласного ТЦК Олена Кузіна зазначила, що без військово-облікових документів в Україні неможливо:

• офіційно працевлаштуватися;
• отримати статус інвалідності;
• вступити на навчання;
• здійснити реєстрацію шлюбу;
• отримати водійське посвідчення. 

Юридичний аспект

Адвокати застерігають, що Міністерство юстиції може некоректно трактувати законодавство. За їх словами, запитування військово-облікових документів та обмеження у наданні послуг – це різні речі. Вони вважають, що правильніше буде рекомендувати громадянам поновити свої документи, а не відмовляти у наданні послуг.

Винятки та додаткові обмеження

Денис Малюська зазначив, що нововведення не стосуватимуться всіх послуг. Члени сім’ї військовозобов’язаних, діти військовозобов’язаних та певні інші категорії громадян зможуть отримувати адміністративні необхідні послуги без обмежень. Зокрема, реєстрація нерухомого майна та оформлення права власності залишаються доступними без військово-облікових документів.

Обмеження для військовозобов’язаних за кордоном

16 травня 2024 року Кабмін прийняв постанову №560, яка прирівняла військовозобов’язаних чоловіків в Україні та за кордоном, обмеживши їхні права на отримання закордонного паспорта, навіть якщо вони його замовили до внесення цих змін. Консульські установи продовжують надавати послуги, такі як видача довіреностей, поновлення та видача закордонних паспортів, реєстрація народження та розірвання шлюбу, однак ці послуги тепер мають певні обмеження для військовозобов’язаних.

Наразі відсутній нормативно-правовий акт, який би визначав розширений перелік адміністративних послуг, які неможливо буде отримати без військово-облікового документа. Міністерство юстиції продовжує працювати над цим питанням, що викликає як підтримку, так і критику серед населення.

Читайте також:

• Жінки з медичною освітою не зможуть працевлаштуватися як невійськовозобов’язані — постанова Кабміну
• 8 років тюрми: ТЦК попереджають українців про кримінальну відповідальність

Цивільний шлюб стає дедалі поширенішим, але таких відносин все одно не прирівнюють до офіційного шлюбу. Через це питання спадкування часто стає проблемним: партнер не отримує автоматичних прав на майно після смерті близької людини.

Про це повідомляє Міністерство юстиції.

Чи може цивільна дружина або чоловік успадкувати майно

Спадкування можливе за заповітом або за законом. Якщо є заповіт — усе просто: людина сама визначає, кому залишає своє майно.

А от при спадкуванні за законом цивільні партнери не мають переваг. Вони не входять до першої черги спадкоємців і можуть претендувати на майно лише у четвертій черзі.

Щоб отримати таке право, потрібно через суд довести, що пара прожила однією сім’єю щонайменше 5 років до моменту відкриття спадщини. І навіть після цього спадкувати можна лише тоді, коли немає спадкоємців попередніх черг або вони відмовилися від спадщини.

Коли черговість спадкування можуть змінити

Є кілька винятків, коли цивільному партнеру можуть дозволити спадкувати раніше.

• Спадкоємці можуть укласти нотаріально посвідчений договір і змінити черговість уже після смерті спадкодавця. Це дозволяє, наприклад, особам із четвертої черги отримати спадок разом зі спадкоємцями першої. Але такий договір не може порушувати прав тих, хто не бере участі в домовленості, та осіб, які мають право на обов’язкову частку.
• Суд може надати право спадкувати разом з основними спадкоємцями, якщо людина доведе, що довго доглядала за спадкодавцем — матеріально допомагала, опікувалася ним під час хвороби чи у старості.

Як довести факт проживання однією сім’єю

Суд бере до уваги сукупність доказів, зокрема:

• спільне проживання;
• спільний побут і взаємні права та обов’язки;
• купівлю майна для спільного користування;
• оплату житла, ремонт;
• допомогу один одному;
• домовленості (усні чи письмові) про користування житлом;
• інші факти, що підтверджують реальні сімейні стосунки.

Читайте також:

У Вільногірську чоловік сплатить 850 гривень штрафу за побиття неповнолітнього

Він виріс зовсім поруч із Вільногірськом, а сьогодні відповідає за безпеку всієї громади. Сергій Одинокий — офіцер-рятувальник, який очолює сектор №3 Кам’янського районного управління ДСНС у Дніпропетровській області.  Його робота — це щоденна відповідальність, багато напрямків і постійна готовність до викликів.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалась із Сергієм Одиноким, щоб дізнатися, як він прийшов до професії, що входить у його роботу та як він бачить безпеку громади сьогодні.

Нагадаємо, що редакція Вільногірськ IN.UA  нещодавно писала, що в місті працює офіцер-рятувальник. Тому ми прагнемо познайомити мешканців із людиною, яка щоденно працює над тим, щоб громада була захищеною й готовою до викликів.

Від Вишневого до Вільногірська: шлях, що привів до служби

Сергій Одинокий народився та виріс у селі Вишневе Кам’янського району. У Вільногірську він бував часто, а вперше почав тут безпосередньо проживати, коли вступив до Вільногірського технікуму НМетАУ (нині — ВСП “Вільногірський фаховий коледж УДУНТ”). Після завершення навчання Сергій близько п’яти років фактично не мешкав у місті. Остаточно переїхав до Вільногірська вже згодом — у зв’язку зі службовою необхідністю.

“Після закінчення навчання в технікумі, я вступив до НМетАУ та, майже відразу, взявши академічну відпустку, пішов на службу в один з органів Міністерства оборони України. Після звільнення в запас продовжив навчання за заочною формою та почав обирати собі професію.
Короткостроково працював на різних підприємствах, але вже не зовсім хотілося буденного одноманітного життя працюючи в цивільній сфері. Було бажання знайти для себе щось цікавіше, багатше на емоції, корисне для суспільства та, бажано, з долею ризику”,  — розповідає Сергій.

Перші чотири роки служив у 52-й державній пожежно-рятувальній частині ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області. Згодом — послідовні кроки кар’єрного зростання: провідний інспектор, головний інспектор, а потім — офіцер-рятувальник Вільногірської громади. Сьогодні має чотири освітні ступені, серед яких — молодший спеціаліст та бакалавр в цивільній сфері і бакалавр та магістр в сфері пожежної безпеки та цивільного захисту

“Бути офіцером-рятувальником — це робити життя громади безпечнішим”

Свою роль Сергій пояснює просто, але значущо: забезпечити безпеку людей. За цими словами — величезний комплекс завдань, від превенції до реагування.

Офіцер-рятувальник координує взаємодію влади, служб і населення, прогнозує ризики, аналізує причини пожеж, займається об’єктами критичної інфраструктури, організовує навчання для дітей, дорослих і працівників підприємств.

“Бути офіцером-рятувальником громади — це робити все максимально можливе самому та залучаючи органи влади, населення й суб’єктів господарювання, створити систему цивільного захисту, яка забезпечить безпеку в громаді та її готовність до надзвичайних ситуацій”, — підкреслює він.

Щоденна робота: десятки напрямків, одна ціль

Серед основної роботи Сергія — реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, контроль за пожежною та техногенною безпекою, перевірки, обстеження, превентивні заходи, робота з фахівцями освіти та підприємств, документування правопорушень і взаємодія з поліцією.

Також він відповідає за:

• облік пожеж і аналіз причин їх виникнення;
• оцінку стану пожежної безпеки населених пунктів;
• участь в евакуаційних заходах;
• ідентифікацію вибухонебезпечних предметів та організацію їх знешкодження;
• розвідку місць надзвичайних ситуацій, зокрема пов’язаних із ворожими обстрілами.

“У сфері безпеки немає другорядних завдань”

Відповідаючи на питання про найпоширеніші надзвичайні ситуації, Сергій відзначає: “Враховуючи особливості території та населення Вільногірської громади, найчастіше це пожежі та різнобічна допомога населенню. Але, хочеться сподіватись, що у взаємодії з населенням ми й ці події зведемо до мінімуму”.

Щодо готовності громади до кризових ситуацій він висловлюється стримано:
“Немає нічого ідеального, але ми маємо прагнути. Якщо сказати, що все добре — це або недооцінити ризики, або зупинити розвиток”.

Певні аспекти цивільного захисту, зокрема під час воєнного стану, не підлягають широкому розголосу, але робота над ними триває щоденно.

Робота з ліцеями, підприємствами та громадою

Окрема частина діяльності — освітня та роз’яснювальна робота. Для закладів освіти це навчальні заняття, екскурсії до частин, виїзні заняття з вибухотехніками, популяризація проєктів “Класи безпеки” та “Рух юних пожежних-рятувальників”, підготовка закладів до навчального року.

З підприємствами та організаціями — це інструктажі, консультації, превентивна робота, перевірки.

Крім цього, рятувальник щодня спілкується з мешканцями на вулицях: роздає пам’ятки, пояснює правила безпеки, нагадує про мінні ризики та порядок дій під час повітряної тривоги.

Про виклики, плани та проєкти

У сфері безпеки щодня з’являються нові завдання — через зміну ситуації в країні та регіоні. Частина інформації є закритою, але робота триває постійно.

Про плани Сергій говорить коротко, але влучно: “Щоденно виконувати свої посадові обов’язки — це і є шлях до підвищення безпеки громади”.

На прохання згадати особливий випадок Сергій відповідає: виділити один неможливо. Кожна історія залишає або позитивний, або болючий досвід — і кожна щось змінює.

Поради мешканцям: знання — це безпека

Рятувальник закликає жителів громади дбати про себе та близьких, не нехтувати правилами та не соромитися вчитися.

“Особиста безпека починається зі знань та ставлення до них”, — наголошує він.

Також просить приділяти увагу людям літнього віку й тим, хто має обмежені можливості: пояснювати їм правила користування електроприладами та газовим обладнанням. Бо кожна така розмова може запобігти трагедії.

Найкраща підтримка від громади — це відповідальність. Дотримання правил, уважність до себе та інших, підвищення власної грамотності у сфері цивільного захисту.

“Кожен може почати покращувати безпеку вже сьогодні”, — каже Сергій Одинокий.

Читайте також:

Міська рада Вільногірська відповіла на петицію щодо скорочення відключень світла