Міністр юстиції України Денис Малюська заявив, що ухилянтам від військової служби можуть відмовити у наданні певних адміністративних послуг. За його словами, ще до повномасштабного вторгнення рф в Україну, закон про адміністративні послуги передбачав, що держава може вимагати від громадянина військово-обліковий документ як умову для надання таких послуг.  

Про це повідомляють журналісти телеканалу Дніпро TV.

Надання адмінпослуг ухилянтам

Заява Міністра викликала широкий резонанс серед українців. Частина громадян висловила своє обурення, стверджуючи, що такі заходи порушують права людини та порівнюють їх із практиками в росії та Північній Кореї. Інші, навпаки, підтримали ідею, вважаючи, що вільна країна має право вимагати від громадян виконання своїх обов’язків.

Начальниця служби зв’язків з громадськістю Дніпропетровського обласного ТЦК Олена Кузіна зазначила, що без військово-облікових документів в Україні неможливо:

• офіційно працевлаштуватися;
• отримати статус інвалідності;
• вступити на навчання;
• здійснити реєстрацію шлюбу;
• отримати водійське посвідчення. 

Юридичний аспект

Адвокати застерігають, що Міністерство юстиції може некоректно трактувати законодавство. За їх словами, запитування військово-облікових документів та обмеження у наданні послуг – це різні речі. Вони вважають, що правильніше буде рекомендувати громадянам поновити свої документи, а не відмовляти у наданні послуг.

Винятки та додаткові обмеження

Денис Малюська зазначив, що нововведення не стосуватимуться всіх послуг. Члени сім’ї військовозобов’язаних, діти військовозобов’язаних та певні інші категорії громадян зможуть отримувати адміністративні необхідні послуги без обмежень. Зокрема, реєстрація нерухомого майна та оформлення права власності залишаються доступними без військово-облікових документів.

Обмеження для військовозобов’язаних за кордоном

16 травня 2024 року Кабмін прийняв постанову №560, яка прирівняла військовозобов’язаних чоловіків в Україні та за кордоном, обмеживши їхні права на отримання закордонного паспорта, навіть якщо вони його замовили до внесення цих змін. Консульські установи продовжують надавати послуги, такі як видача довіреностей, поновлення та видача закордонних паспортів, реєстрація народження та розірвання шлюбу, однак ці послуги тепер мають певні обмеження для військовозобов’язаних.

Наразі відсутній нормативно-правовий акт, який би визначав розширений перелік адміністративних послуг, які неможливо буде отримати без військово-облікового документа. Міністерство юстиції продовжує працювати над цим питанням, що викликає як підтримку, так і критику серед населення.

Читайте також:

• Жінки з медичною освітою не зможуть працевлаштуватися як невійськовозобов’язані — постанова Кабміну
• 8 років тюрми: ТЦК попереджають українців про кримінальну відповідальність

Верхньодніпровськ — місто, що зберігає у своїх затишних вулицях десятки захованих історій. На перший погляд спокійне й камерне, воно приховує у старих фасадах відлуння дворянських балів, приватних театрів, ремісничих майстерень та культурних осередків минулого.

Усе це оживає під час пішої екскурсії, яку проводить директорка Верхньодніпровського історичного музею Наталія Іванівна Коновал.

Початок історії: від дитячого будинку до старого проспекту

Біля музею гуртуються відвідувачі, і саме з цього місця почалася подорож Верхньодніпровськом.

“Хочу вам сказати, — починає пані Наталія, — що там, де зараз знаходиться музей раніше був дитячий будинок імені Кірова”. Саме з цього місця стартує прогулянка. Колись тут стояв гарний приватний будинок, а поруч — ресторан “Славутич”, де нині торговий центр.

Ціла територія дитбудинку була важливою частиною післявоєнної історії міста. Екскурсовод згадує історію чоловіка, який нещодавно віднайшов на кладовищі могилу директора того дитячого будинку — Мічника, і прагне відновити пам’ять про нього. Такі особисті історії повертають емоційний вимір місцям, які ми часто сприймаємо просто як будівлі.

Далі шлях веде до проспекту, який у місті й досі звично називають “Каштановим”. “До 1979 року тут були лише одноповерхові будиночки, — пригадує екскурсовод. — А коли місто відзначало 200-річчя, проспект перебудували. Верхньодніпровськ тоді називали “маленьким Києвом” — настільки затишно стало”. Сьогодні це одна з найатмосферніших частин міста — з рівними рядами каштанів і доглянутими фасадами.

Історичні будівлі, що зберегли свій характер

На маршруті трапляються об’єкти, які цікаві не лише архітектурою, а й тим, що пережили кілька епох. Колишня телефонно-телеграфна станція діяла тут у 1911–1920-х роках. Поруч стоїть старе царське казначейство — одна з перших кам’яних будівель Верхньодніпровська. Воно унікальне тим, що зберегло власне призначення: тут і сьогодні працює фінансова установа.

Справжньою окрасою міста є “Дім із годинником”, зведений у другій половині XIX століття. Його називали “Генеральською дачею”, адже тут відпочивав Катеринославський генерал-губернатор. “На першому поверсі була велика зала, де збиралися дворяни, проводилися бали, музичні вечори”, — розповідає Наталія Коновал. Сьогодні будівля все ще зберігає атмосферу світського життя свого часу.

Поруч — інша важлива споруда, яка колись слугувала столярною майстернею, а згодом — торговельною організацією “Міжторг”. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес повернення майна, відібраного у приватних власників у попередні десятиліття. Тоді й були знайдені документи на цю будівлю, і її повернули спадкоємцям. Згодом її придбали нові власники, і сьогодні вона відома як “Верхауз” — Верхньодніпровська хата.

Театральні та культурні осередки минулого

У центрі маршруту — будівля колишнього кінотеатру “Гастелло”. Попри те, що багато хто вважає його спорудженим у 1930-х, архітектура свідчить про старші витоки. “Колись тут був театр, — пояснює екскурсовод. — Верхньодніпровці — дуже творчі люди, тож вистави й концерти були регулярними”. Згодом театр поступився місцем кіносеансам, і будівля стала одним із культурних центрів міста.

Ще одна виразна споруда — цегляний будинок з червоною та білою цеглою, кованими балконами та сходами на другий поверх. За різних часів тут працювали музей, бібліотека й музична школа. Хоча сьогодні будівля пустує, вона залишається архітектурною родзинкою Верхньодніпровська.

Місто, що дихає річкою

На завершення екскурсії Наталія Іванівна звертає увагу на планування міста: вулиці Верхньодніпровська пролягають паралельно до Дніпра, а інші — перпендикулярно. “Це зроблено спеціально, щоб із річки надходило прохолодне повітря. Так само побудоване й Запоріжжя”, — пояснює вона.

Прогулянка з Наталією Коновал показує Верхньодніпровськ таким, яким його часто не помічають. Місто відкривається через маленькі історії: тут був дитячий будинок, там — телефонна станція, далі ‒ будівля, де колись танцювали на балах.

Читайте також:

“Якір у степу”: морська історія Вільногірська

Уряд оголосив про старт програми “Зимова підтримка”, яка передбачає одноразову виплату 1000 гривень для вразливих категорій населення з метою посилення соціальної допомоги в передзимовий період.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.

Хто отримає виплати

Виплата 1000 гривень не замінює чинних соціальних програм, а доповнює їх. Отримати допомогу зможуть сім’ї з дітьми різних категорій, одинокі пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші громадяни, які проживають в Україні.

Ці кошти можна буде витратити на найбільш необхідні перед зимою товари та послуги:

• ліки;
• поштові та комунальні послуги;
• книги;
• благодійні внески.

Подати заяву на отримання допомоги для дітей можна буде з 15 листопада у застосунку “Дія” або у відділеннях Укрпошти. Після нарахування кошти можна витрачати до 30 червня 2026 року.

Читайте також:

Компенсація за втрачене житло: як ВПО зможуть подати заяву