Від шкільних років до тренерських вершин: історія Валерія Должикова з Вільногірська

Наталія Москаленко 18:36, 26 Листопада 2024
Валерій Должиков / фото з особистого архіву

Валерій Должиков — тренер із Вільногірська, який вже п’ять років виховує молодих спортсменів у греко-римській боротьбі. Його шлях від учня до наставника — це історія про наполегливість, любов до спорту та віру в потенціал кожної дитини.

Журналісти Вільногірськ IN.UA розпитали у Валерія Должикова його історію та методику підготовки спортсменів – більше на Вільногірськ IN.UA.

З чого все почалося?

Захоплення греко-римською боротьбою у Валерія почалося ще в середній школі, коли він відвідував тренування Віктора Ковтуна, якого згодом замінив на посаді тренера. Водночас Валерій вступив до Дніпропетровського вищого училища фізичної культури та спорту і продовжив навчання в інституті фізичної культури.

Після виходу свого наставника Віктора Ковтуна на пенсію, який тренував молодь, Валерій зайняв його місце, ставши новим тренером з греко-римської боротьби.

“Я ж його учень, більше нікому було зайняти це місце. Тож ось я вже п’ятий рік займаюся з дітьми”, — розповідає Валерій Должиков.

Як проходить тренувальний день?

Тренувальний день спортсменів складається з роботи над помилками, розминки та основного заняття. Учні починають з базових технік, які відпрацьовують під наглядом тренера. З часом кожен спортсмен знаходить прийоми, які даються йому найкраще, і вдосконалює їх. Тренування тривають від двох до чотирьох годин для старших спортсменів і півтори години для молодших.

“Є більш пластичні та гнучкі учні, а є ті, хто акцентує на фізичній силі. Греко-римська боротьба — один із найбільш фізично вимогливих видів спорту. На відміну від вільної боротьби, у нас основну роль грає саме фізична сила. Тому потрібно розвивати все”, — додає Валерій.

Багато людей приходять на тренування без наміру робити спорт значною частиною свого життя. Вони прагнуть покращити фізичну форму та здоров’я. Однак Валерій придивляється до таких аматорів і, якщо бачить потенціал, пропонує їм розглянути можливості, які відкриває греко-римська боротьба.

“З десяти таких аматорів завжди знайдеться хоча б один, хто вирішить йти далі й долати вищу планку”, — запевняє тренер Валерій.

Командний дух

Валерій підтримує бойовий і дружній дух серед борців принципом: “Один за всіх, і всі за одного”. Він наголошує на важливості згуртованості команди, адже багато часу спортсмени проводять разом на тренуваннях і змаганнях.

Часто Валерій організовує поїздки на тренувальні збори чи змагання до інших міст — наприклад, у Київ або Карпати. Це допомагає спортсменам не лише здобувати досвід, а й розширювати кругозір, знаходити друзів і зміцнювати колектив.

“Сумно лише те, що фінансова підтримка з боку місцевої влади відсутня. Усе це робиться коштом батьків”, — зауважує Валерій.

Підтримка та мотивація

У разі програшу на змаганнях тренер проводить розмови, піднімаючи бойовий дух спортсменів.

“Програш — це не кінець, а лише додаткова мотивація тренуватися краще”, — говорить Валерій.

Коли учень опановує все, що міг дати тренер, Валерій радить продовжувати навчання у вищих спортивних закладах. Він пропонує кандидатури своїх вихованців іншим тренерам. Тренер наполягає, що здобуті навички не можна використовувати проти інших без серйозних причин.

Читайте також:

Підписуйтесь

«Знати свій статус краще, ніж жити у невизначеності»: вільногірка про регулярне проходження тесту на ВІЛ

Буянова Єва 15:30, 1 Грудня 2024
ВІЛ та СНІД/ фото Вільногірськ.IN.UA

Щороку в Україні реєструють тисячі нових випадків ВІЛ. Але попри доступність тестування, багато хто досі уникає перевірки через страх, сором чи упередження. Наша героїня розповідає, чому регулярне тестування стало для неї важливою частиною життя, як це допомагає залишатися здоровою та руйнувати стереотипи про ВІЛ.

Більше на Вільногірськ.IN.UA

Раз на півроку-рік Анастасія регулярно перевіряє свій статус на ВІЛ. Вперше Анастасія замислилася про необхідність цього ще під час навчання в університеті. 

«Після пізнавального діалогу з друзями, які навчалися в медичному, я зрозуміла, щоб навіть без симптомів варто регулярно перевірятися», – пояснює героїня. 

З цього часу дівчина відчуває спокій і впевненість у своєму здоровʼї. 

«Це знімає зайві переживання», – стверджує дівчина. 

У Вільногірську працює анонімний кабінет для перевірки на ВІЛ.

«У центральній  міській лікарні є кабінет анонімного тестування. Також можна звернутися до обласних центрів здоров’я», – розповідає Анастасія.

Причини важливості проведення тесту на ВІЛ

Для себе Анастасія виділяє такі причини: 

  • раннє виявлення та початок лікування; 
  • зменшення ризику передачі ВІЛ;
  • зменшення тривоги на невизначеності;
  • соціальна відповідальність;
  • попередження розвитку СНІДу.

Дівчина ділиться, що відчуває підтримку від оточуючих у питанні здоровʼя.

«Вони розуміють, що турбота про здоров’я — це відповідальність, а не привід для стигматизації», – пояснює Анастасія. 

Щоб подолати сумніви щодо проходження тесту, героїня рекомендує думати про нього як про звичайний аналіз крові. 

«Знати свій статус краще, ніж жити у невизначеності», – стверджує Анастасія. 

Основні поради для жінок щодо профілактики ВІЛ

Центр громадського здоровʼя МОЗ України радить:

  • використовуйте презервативи;
  • регулярно перевіряйтесь на ВІЛ;
  • уникайте випадкових статевих контактів;
  • не використовуйте спільні шприци та голки;
  • слідкуйте за стерильністю в лікарнях і косметологічних кабінетах;
  • пройдіть профілактичну терапію у разі ризику.

На думку Анастасії, інформаційну кампанію про ВІЛ та СНІД серед молоді в Україні варто покращувати. 

«Потрібно більше онлайн-кампаній у соцмережах, залучати відомих блогерів, створювати освітні відео та організовувати інтерактивні заходи в школах та університетах», – стверджує дівчина. 

Алгоритм дій у разі позитивного тесту на ВІЛ:

1. Не панікуйте.

Позитивний результат швидкого тесту потребує підтвердження.

2. Зверніться до лікаря-інфекціоніста.

Виберіть спеціалізований медичний заклад або СНІД-центр для подальшого обстеження.

3. Підтвердьте діагноз.

Пройдіть лабораторні аналізи (ІФА, ПЛР) для підтвердження ВІЛ-статусу.

4. Отримайте консультацію.

Лікар пояснить результати та визначить подальші кроки.

5. Почніть лікування.

За необхідності розпочніть антиретровірусну терапію (АРТ) для підтримки здоров’я.

6. Дотримуйтесь рекомендацій.

Регулярно проходьте медичні огляди, стежте за рівнем CD4 та вірусним навантаженням.

7. Підтримуйте здоровий спосіб життя.

Дотримуйтесь збалансованого харчування, уникайте стресів, відмовтесь від шкідливих звичок.

8. Отримайте психологічну підтримку.

Спілкуйтеся з близькими, зверніться до груп підтримки або психолога, якщо потрібно.

9. Інформуйте партнерів (за потреби).

Повідомте сексуальних партнерів про позитивний статус для їхнього тестування.

Читайте також: 

«Дитинство одне, і війна не повинна його забирати»: студенти Вільногірського фахового коледжу долучилися до благодійної акції

Буянова Єва 15:30, 30 Листопада 2024
Благодійна акція/ фото з особистого архіву героя

До Дня святого Миколая студенти Вільногірського фахового коледжу разом із класною керівницею Оксаною Сохою організували благодійну акцію для дітей з дитячого будинку. Вони зібрали подарунки та необхідні речі, які найближчим часом передадуть малечі.

Більше на Вільногірськ IN.UA.

Редакція Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з Оксаною Сохою, яка розповіла про перебіг збору допомоги.

«Як тільки ми дізналися про акцію, одразу вирішили приєднатися. Для нас було важливо зробити щось добре і корисне для дітей, адже війна не повинна забирати їхнє дитинство», — розповідає класна керівниця Оксана Соха. 

Студенти зібрали дитячі речі для малюків віком від 1 до 10 років, а також солодощі, які завжди приносять радість малечі.

«Наші учні, особливо ті, хто має молодших братів і сестер або виховується в багатодітних родинах, дуже активно долучалися до збору. Ми також закупили подарунки для дітей, аби цей день став для них справжнім святом», — додає класна керівниця.

Усі учасники акції отримали великий заряд позитивних емоцій від можливості допомогти, а доставку подарунків до місця збору організували без труднощів.

«Охочих віднести подарунки було чимало, і ми обрали п’ятьох представників. Подарунки доставили безпосередньо до місця збору, звідки їх доставлять дітям», — розповідає пані Оксана.

Ініціатива мала великий відгук серед студентів та мешканців міста, і навіть діти, які підтримали акцію, зрозуміли, як важливо допомагати тим, хто цього потребує, особливо в часи війни.

Збір триватиме до 1 грудня. Подарунки можна залишити за адресою: Центральна, 45 (перукарня «Шарм»). 2 грудня студенти вирушать до дитячого будинку, аби передати всі зібрані речі та подарунки дітям.

«Ми не зупиняємося на цьому. Подібні акції будуть продовжуватися, адже благодійність — це те, що допомагає об’єднувати людей і приносить радість тим, хто цього потребує», — підсумувала Оксана Соха.

Читайте також:

Підписуйтесь

ВІЛ та СНІД

«Знати свій статус краще, ніж жити у невизначеності»: вільногірка про регулярне проходження тесту на ВІЛ

Щороку в Україні реєструють тисячі нових випадків ВІЛ. Але попри доступність тестування, багато хто досі уникає перевірки через страх, сором чи упередження. Наша героїня розповідає, […]

15:30, 01.12.2024 Буянова Єва
Благодійна акція

«Дитинство одне, і війна не повинна його забирати»: студенти Вільногірського фахового коледжу долучилися до благодійної акції

До Дня святого Миколая студенти Вільногірського фахового коледжу разом із класною керівницею Оксаною Сохою організували благодійну акцію для дітей з дитячого будинку. Вони зібрали подарунки […]

15:30, 30.11.2024 Буянова Єва

Шлях до перемог: як у Вільногірську виховують чемпіонів із кікбоксингу

На другому поверсі Палацу культури і спорту «Металург» у Вільногірську тренерка Валерія Худякова виховує майбутніх чемпіонів із кікбоксингу, серед яких 12-річний Тимофій Костюк — дворазовий […]

Заступник мера Вільногірська Ростислав Варницький: про благоустрій міста та інфраструктуру

Сьогодні Вільногірська міська рада голосуватиме за продовження перебування Ростислава Варницького на посаді заступника мера з питань житлово-комунального господарства до кінця 2025 року. Ми поспілкувалися з […]

«Я не боюся смерті, я боюся війни»: історія загиблого героя-вільногірця

Євгену Кулиді було 27 років. До війни він працював охоронцем у “АТБ” у Вільногірську, а чотири роки тому переїхав до Києва, де обіймав посаду заступника […]

17:01, 27.11.2024 Буянова Єва