Вільногірськ попрощався із загиблим військовим Євгенієм Філоненко

У вівторок, 11 березня, у Вільногірську біля Палацу культури та спорту відбулося прощання з військовослужбовцем Євгенієм Філоненко, який загинув під час бойового завдання поблизу населеного пункту Піщане Куп’янського району Харківської області.

Журналістка Вільногірськ IN.UA також була присутня на церемонії прощання.

Шлях від мирного життя до фронту

Євгеній Філоненко народився 19 червня 1994 року у Вільногірську. Тут він навчався у загальноосвітній школі №2, а після її закінчення вступив до Вільногірського фахового коледжу Українського державного університету науки і технологій. Отримав фах техніка-електрика та розпочав трудову діяльність.

Свого часу проходив строкову службу в Полтаві. Повернувшись додому, працював у ТОВ “Скляний Альянс” та на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті.

Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, Євгеній вирішив добровільно стати на захист країни. Він служив у 43-й окремій механізованій бригаді та виконував бойові завдання в Донецькій і Харківській областях у складі снайперського підрозділу.

Прощання з Євгенієм Філоненко

Церемонія прощання з Євгенієм Філоненком розпочалася о 12:00 на площі перед Палацом культури і спорту “Металург”. Сюди прийшли його рідні, друзі, знайомі, бойові побратими та жителі громади, щоб віддати останню шану загиблому воїну.

Із промовою виступив міський голова Володимир Василенко. Він висловив свої співчуття рідним загиблого захисника.

 “Дякуємо нашому землякові за гідність, мужність, стійкість, за вірність військовій присязі та громадянському обов’язку”, — сказав Володимир Василенко.

Також своє слово про Євгенія Філоненко сказав вільногірець Ігор Миронюк, викладач предмета “Захист України” у Вільногірському фаховому коледжі, де навчався Євгеній.

 “Близького знайомства в нас з Євгеном не було, але всі герої на одне лице — вони герої. Вони не ховалися за спини других. Це вічна йому пам’ять і дяка”, — розповідає Ігор Миронюк.

Присутні згадували Євгенія як людину добру, життєрадісну, відкриту до спілкування. Бойові побратими ділилися спогадами про його відданість службі та підтримку товаришів.

Після прощальної церемонії військовослужбовця поховали на Алеї Слави міського кладовища. Жителі громади провели його в останню путь, висловлюючи співчуття матері, сестрі, бабусі, рідним і друзям.

Читайте також:

• У Вільногірську вшанують пам’ять загиблого захисника України
• Як військовослужбовці можуть втратити винагороду до 100 тисяч гривень

Тривалі відключення електроенергії взимку — це не лише питання комфорту. Блекаут означає можливі перебої з водопостачанням, опаленням, зв’язком і зростання ризиків для життя та здоров’я людей.

Редакція поспілкувалася з Денисом Сіленко, начальником пожежно-рятувальної частини у Вільногірську, щоб з’ясувати, як місто готується до таких ситуацій і що насамперед мають знати мешканці.

Як працюють служби під час блекауту

За словами рятувальника, у Вільногірську всі екстрені служби мають алгоритми дій на випадок тривалих відключень електроенергії. Пожежно-рятувальні підрозділи, медики та інші служби забезпечені резервним живленням і продовжують роботу навіть за повного знеструмлення.

Основна увага зосереджена на реагуванні на пожежі, випадки задимлення, отруєння чадним газом, а також на допомозі людям, які опинилися в небезпечних умовах через холод або відсутність зв’язку.

Пункти незламності: коли вони потрібні

У місті діють пункти незламності, де мешканці можуть зігрітися, зарядити телефони та скористатися зв’язком. Вони працюють цілодобово і доступні для всіх.

Рятувальники радять не чекати критичної ситуації вдома. Якщо температура в оселі падає, а зв’язок зникає, краще скористатися пунктом незламності. Адреси таких місць варто дізнатися заздалегідь і зберегти офлайн. 

Найпоширеніші помилки під час відключень

Найбільше надзвичайних ситуацій під час блекаутів пов’язані не з самою відсутністю світла, а з прагненням людей зігрітися будь-яким способом.

Рятувальники наголошують: категорично заборонено обігрівати житло газовими плитами, духовками, мангалами, а також використовувати генератори в приміщеннях, під’їздах, в підвалах, на балконах чи в гаражах.

“Дуже небезпечні газобалонні обігрівачі та печі з примусами. Через перепад температури, коли холодний балон заносять в приміщення, виріб може зірватися — а далі пожежа, руйнування оселі і травми людей. Небезпеку становлять і саморобні обігрівачі, а також залишені без нагляду свічки”, — наголошує Денис Сіленко. 

Саме такі дії найчастіше призводять до пожеж і отруєнь.

Чадний газ: тиха загроза

Чадний газ не має запаху та кольору, але є однією з головних причин трагедій під час блекаутів. Він утворюється при згорянні газу, дров або пального без належної вентиляції.

Перші симптоми — головний біль, нудота, слабкість, сонливість. У таких випадках необхідно негайно провітрити приміщення, вийти на свіже повітря та викликати швидку допомогу.

В приватному секторі — печі, каміни та буржуйки можна використовувати лише за умови справного димоходу. Генератори дозволені виключно на відкритому просторі, подалі від вікон і дверей.

Діти під час блекауту

Для дітей відключення світла — це додатковий стрес. Рятувальники радять дорослим зберігати спокій, пояснювати ситуацію простими словами та не залякувати.

Дітей слід тепло одягати навіть у приміщенні, не залишати біля свічок чи обігрівачів і намагатися підтримувати звичний режим дня настільки, наскільки це можливо.
Свічки допускаються лише як тимчасове джерело світла. Їх не можна залишати без нагляду, особливо якщо в домі є діти або тварини. На ніч усі джерела відкритого вогню мають бути обов’язково погашені.

Як викликати екстрені служби

Екстрені служби працюють навіть у разі повного блекауту.

У разі загрози життю або здоров’ю необхідно телефонувати:

• 101 — пожежно-рятувальна служба
• 102 — поліція
• 103 — швидка допомога
• 104 — аварійна газова служба
• 112 — єдиний номер екстрених служб

Рятувальники просять використовувати ці номери лише в разі реальної небезпеки.

Підготовка родини — до надзвичайної ситуації 

Запас води, продуктів, ліків, ліхтариків, батарейок, павербанків і готівки вдома — це не прояв паніки, а базова готовність до надзвичайної ситуації.

Також важливо тримати документи в одному місці та заздалегідь продумати дії родини у разі тривалого відключення. 

“Найбільша небезпека під час блекауту — це необережність. Ми закликаємо мешканців не ризикувати життям заради тепла чи світла, дотримуватися правил безпеки та одразу звертатися до екстрених служб у разі небезпеки”, — ділиться Денис Сіленко.

Під час блекауту в сильні морози важливо зменшити втрати тепла й правильно організувати побут. Вікна варто додатково утеплити плівкою або поліетиленом, заклеївши щілини підручними матеріалами. Двері потрібно ізолювати від холоду — підкласти валик із тканини та, за можливості, завісити їх пледом або щільною тканиною.

Щоб зберегти тепло, доцільно зосередити перебування в одній кімнаті, закривши інші приміщення. Найефективніше зігріває не повітря, а теплий одяг: кілька шарів, вовняні шкарпетки, ковдра.

Додатково тепло утримують килими на підлозі та стінах. Для локального зігріву можна використовувати пляшки з гарячою водою. 

Читайте також:

Офіцер-рятувальник ДСНС Сергій Одинокий розповів про головні правила безпечного опалення взимку

З 1 січня 2026 року в Україні набрали чинності нові соціальні стандарти: мінімальну заробітну плату підвищили, а також оновили розміри прожиткового мінімуму для різних категорій населення. 

Про це повідомляє Верховна Рада України.

У 2026 році в Україні відбулося підвищення мінімальної заробітної плати. У державному бюджеті передбачено встановлення мінімальної зарплати у розмірі 8 647 гривень на місяць, а саме 52 гривні за годину. Ці показники слід застосовувати, починаючи з 1 січня. Таким чином, у порівнянні з минулим роком, коли мінімальна зарплата була 8 000 гривень, у 2026 році вона зросла на 8,1%. 

Водночас “на руки” працівник отримуватиме 6 658 грн, тоді як у 2025 році ця сума становила близько 6 160 грн.

У зв’язку з цим розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ), який фізичні особи-підприємці сплачують за себе, зріс, і тепер становить 1902,34 грн (22% від 8647 грн). Для порівняння, у минулому році сума ЄСВ складала 1760,00 грн.

Змінився також і прожитковий мінімум: на одну особу в розрахунку на місяць він становить 3 209 гривень. А для основних соціальних і демографічних груп населення діють такі показники: 

• діти віком до 6 років – 2 817 гривень; 
• діти віком від 6 до 18 років – 3 512 гривень; 
• працездатні особи – 3 328 гривень;
• особи, які втратили працездатність – 2 595 гривень; 
• особи, які втратили працездатність, прожитковий мінімум, що застосовується для визначення розміру доплат за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішенням суду, – 1 600 гривень. 

Читайте також: 

Як роботодавцям отримати компенсацію за працевлаштування ВПО