Вільногірськ попрощався із загиблим військовим Євгенієм Філоненко

У вівторок, 11 березня, у Вільногірську біля Палацу культури та спорту відбулося прощання з військовослужбовцем Євгенієм Філоненко, який загинув під час бойового завдання поблизу населеного пункту Піщане Куп’янського району Харківської області.

Журналістка Вільногірськ IN.UA також була присутня на церемонії прощання.

Шлях від мирного життя до фронту

Євгеній Філоненко народився 19 червня 1994 року у Вільногірську. Тут він навчався у загальноосвітній школі №2, а після її закінчення вступив до Вільногірського фахового коледжу Українського державного університету науки і технологій. Отримав фах техніка-електрика та розпочав трудову діяльність.

Свого часу проходив строкову службу в Полтаві. Повернувшись додому, працював у ТОВ “Скляний Альянс” та на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті.

Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, Євгеній вирішив добровільно стати на захист країни. Він служив у 43-й окремій механізованій бригаді та виконував бойові завдання в Донецькій і Харківській областях у складі снайперського підрозділу.

Прощання з Євгенієм Філоненко

Церемонія прощання з Євгенієм Філоненком розпочалася о 12:00 на площі перед Палацом культури і спорту “Металург”. Сюди прийшли його рідні, друзі, знайомі, бойові побратими та жителі громади, щоб віддати останню шану загиблому воїну.

Із промовою виступив міський голова Володимир Василенко. Він висловив свої співчуття рідним загиблого захисника.

 “Дякуємо нашому землякові за гідність, мужність, стійкість, за вірність військовій присязі та громадянському обов’язку”, — сказав Володимир Василенко.

Також своє слово про Євгенія Філоненко сказав вільногірець Ігор Миронюк, викладач предмета “Захист України” у Вільногірському фаховому коледжі, де навчався Євгеній.

 “Близького знайомства в нас з Євгеном не було, але всі герої на одне лице — вони герої. Вони не ховалися за спини других. Це вічна йому пам’ять і дяка”, — розповідає Ігор Миронюк.

Присутні згадували Євгенія як людину добру, життєрадісну, відкриту до спілкування. Бойові побратими ділилися спогадами про його відданість службі та підтримку товаришів.

Після прощальної церемонії військовослужбовця поховали на Алеї Слави міського кладовища. Жителі громади провели його в останню путь, висловлюючи співчуття матері, сестрі, бабусі, рідним і друзям.

Читайте також:

• У Вільногірську вшанують пам’ять загиблого захисника України
• Як військовослужбовці можуть втратити винагороду до 100 тисяч гривень

У Вільногірську 30 квітня пройшла 98-ма чергова сесія міської ради. У порядку денному – понад два десятки питань, більшість із яких стосувалися земельних відносин.

На сесії була присутня представниця редакції Вільногірськ IN.UA

Стратегія, бюджет і програми: базові рішення

Пленарне засідання відбулося у звичному форматі – депутати розглянули підготовлений порядок денний, що охоплював як стратегічні документи громади, так і точкові рішення щодо майна, бюджету та землі.

Значну частину рішень ухвалювали без тривалих обговорень.

Серед ключових питань – затвердження та коригування важливих для громади документів:

• внесення змін до програм розвитку та підтримки медицини;
• оновлення соціальних програм, зокрема щодо підтримки військових та їхніх сімей;
• зміни до бюджету громади на 2026 рік;
• затвердження стратегії розвитку Вільногірської громади на 2021–2027 роки (з урахуванням актуалізації на найближчі роки).

Також депутати розглянули питання щодо управління комунальним майном та діяльності ЦНАПу.

Земельний блок: головний фокус сесії

Найбільше часу зайняли питання, пов’язані із землею – їх у порядку денному було понад половину.

Зокрема, депутати:

• надавали дозволи на розробку проєктів землеустрою;
• затверджували технічну документацію;
• розглядали питання передачі земельних ділянок у власність або користування;
• ухвалювали рішення щодо встановлення меж земельних ділянок;
• погоджували сервітути та договори користування землею.

Окремі рішення стосувалися земель у межах міста, а також ділянок, пов’язаних із комунальними об’єктами та підприємницькою діяльністю.

Підприємництво та містобудування

Крім земельних питань, депутати затвердили технічну документацію для підприємницької діяльності, надали дозволи на розробку містобудівної документації, розглянули питання розміщення тимчасових споруд для бізнесу та внесли зміни до рішень щодо благоустрою та використання територій.

Соціальна сфера і житлово-комунальні питання

Серед інших рішень:

• зміни до програм благоустрою;
• питання утримання об’єктів житлово-комунального господарства;
• соціальний захист дітей і сімей;
• підтримка освітніх та культурних ініціатив.

Деталі – згодом

Ця сесія охопила широкий спектр питань – від стратегічного планування до конкретних земельних рішень. Водночас кожне з них має свої нюанси та деталі.

Про найважливіші рішення, дискусії та потенційне майбутнє для громади читайте вже незабаром у наступних матеріалах Вільногірськ IN.UA.

Читайте також:

Міський голова Вільногірська відзвітував перед громадою: підсумки року та ключові напрями роботи

Попри те, що офіційний старт забору крові був призначений на 9:00, небайдужі містяни почали збиратися заздалегідь. Вже з перших годин стало зрозуміло: сьогоднішній показник точно перевищить середню статистику.

Детальніше про подію читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Статистика, що радує

За словами медсестер, зазвичай на донацію приходить близько 25–30 людей, але цей день став особливим. Лікарі прогнозували, що кількість донорів перевалить за 40 осіб — цифру, яку востаннє фіксували аж у жовтні 2025 року. Так і сталося, сьогодні донорами стали 43 особи. 

Медики також спостерігають, що у Вільногірську немає “дефіцитних” місяців чи гендерного перекосу: чоловіки та жінки долучаються однаково активно, а потік людей залишається стабільним протягом усього року. 

Голоси донорів: чому це важливо

Ми поспілкувалися з тими, хто сьогодні прийшов до пункту донації. Їхні історії різні, але мета — спільна. 

Подружжя Ніна та Дмитро сьогодні не вперше стали донорами: чоловік здавав кров 23 рази, а жінка — 4. 

“Просто знаю, що це комусь рятує життя”, — каже Ніна. 

Вчителька початкових класів та англійської мови, а також вільногірська блогерка Сєда каже, що дуже хвилювалась, але досвідчені фахівці її заспокоїли. 

“Мені сказали, що ми за один раз можемо врятувати два життя. Тому для мене гордість, що я сюди прийшла і закликаю всіх йти і здавати кров”, — каже дівчина. 

Майя стала донором ще до початку повномасштабного вторгнення — здавала кров декілька разів на рік. Зараз продовжує рятувати життя, і не лише людей: 

“Гроші, які я тут отримую, потім доначу на тварин”, — каже Майя. 

Олександр — почесний донор, здає кров вже приблизно 12 років. 

“Треба якось допомагати людям. Плюс до того, зараз у країні війна і я вважаю, що це повинен робити кожен громадянин України”, — стверджує чоловік. 

Турбота у кожному русі 

Окремої уваги заслуговує атмосфера всередині. Донори відмічають надзвичайну уважність та професіоналізм медсестер. Весь процес побудований на підтримці: кожного пригощають солодким чаєм з печивом, кожен крок коментується, а після процедури донорам дякують і запрошують приходити знову. 

Читайте також:

Здаємо кров для військових у Вільногірську: як наважитись вперше