Вільногірськ попрощався із загиблим військовим Євгенієм Філоненко

У вівторок, 11 березня, у Вільногірську біля Палацу культури та спорту відбулося прощання з військовослужбовцем Євгенієм Філоненко, який загинув під час бойового завдання поблизу населеного пункту Піщане Куп’янського району Харківської області.

Журналістка Вільногірськ IN.UA також була присутня на церемонії прощання.

Шлях від мирного життя до фронту

Євгеній Філоненко народився 19 червня 1994 року у Вільногірську. Тут він навчався у загальноосвітній школі №2, а після її закінчення вступив до Вільногірського фахового коледжу Українського державного університету науки і технологій. Отримав фах техніка-електрика та розпочав трудову діяльність.

Свого часу проходив строкову службу в Полтаві. Повернувшись додому, працював у ТОВ “Скляний Альянс” та на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті.

Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, Євгеній вирішив добровільно стати на захист країни. Він служив у 43-й окремій механізованій бригаді та виконував бойові завдання в Донецькій і Харківській областях у складі снайперського підрозділу.

Прощання з Євгенієм Філоненко

Церемонія прощання з Євгенієм Філоненком розпочалася о 12:00 на площі перед Палацом культури і спорту “Металург”. Сюди прийшли його рідні, друзі, знайомі, бойові побратими та жителі громади, щоб віддати останню шану загиблому воїну.

Із промовою виступив міський голова Володимир Василенко. Він висловив свої співчуття рідним загиблого захисника.

 “Дякуємо нашому землякові за гідність, мужність, стійкість, за вірність військовій присязі та громадянському обов’язку”, — сказав Володимир Василенко.

Також своє слово про Євгенія Філоненко сказав вільногірець Ігор Миронюк, викладач предмета “Захист України” у Вільногірському фаховому коледжі, де навчався Євгеній.

 “Близького знайомства в нас з Євгеном не було, але всі герої на одне лице — вони герої. Вони не ховалися за спини других. Це вічна йому пам’ять і дяка”, — розповідає Ігор Миронюк.

Присутні згадували Євгенія як людину добру, життєрадісну, відкриту до спілкування. Бойові побратими ділилися спогадами про його відданість службі та підтримку товаришів.

Після прощальної церемонії військовослужбовця поховали на Алеї Слави міського кладовища. Жителі громади провели його в останню путь, висловлюючи співчуття матері, сестрі, бабусі, рідним і друзям.

Читайте також:

• У Вільногірську вшанують пам’ять загиблого захисника України
• Як військовослужбовці можуть втратити винагороду до 100 тисяч гривень

Список містить сховища, найпростіші та протирадіаційні укриття із зазначенням адрес, площі та орієнтовної місткості, однак їхній стан і готовність залишаються предметом обговорення. 

Про це повідомляє Вільногірська міська рада. 

Редакція Вільногірськ IN.UA давно слідкує за темою укриттів. 

Проблема укриття в ліцеї №5 у Вільногірську тривалий час залишалася в центрі уваги, адже рівень його облаштування та готовності викликав занепокоєння як серед батьків, так і серед педагогів.

Окремо обговорювали ситуацію з укриттям на вулиці В. Варена, на ремонт якого планували спрямувати понад 57 тисяч гривень.

Крім того, журналісти Вільногірськ IN.UA перевірили укриття в міських ліцеях і зафіксували розбіжності між офіційною інформацією посадовців та фактичним станом приміщень.

Водночас на облаштування укриття в будівлі виконкому передбачили значно більшу суму — майже 800 тисяч гривень, що може свідчити про нерівномірний підхід до розподілу фінансування.

Попри дискусії щодо фінансування та реального стану приміщень, кожен мешканець міста повинен знати розташування найближчих захисних споруд. Нижче наводимо актуальний перелік адрес та характеристики об’єктів, офіційно визначених міською радою як укриття.

Перелік укриттів у місті Вільногірськ 

Сховища

Адреса	Площа (м²)	Кількість осіб
ОГХК, Степова, 1	826,5	1200
ОГХК, Степова, 1	727	1200
ОГХК, Степова, 1	727	1200
Укртелеком	126,8	100

Протирадіаційні укриття 

Адреса укриття	Площа (м²)	Кількість осіб	Хто укривається
вул. Центральна, 55	863,7	1540	Молодіжна, 32–30
вул. Центральна, 57	871,8	1526	Центральна, 57–55а
вул. Центральна, 61	221,3	317	Центральна, 61–63
вул. Центральна, 63-а	458,8	612	Центральна, 63-а, 65-а
вул. Центральна, 65	632,9	1027	Центральна, 65, 67-а
вул. Центральна, 71-а	870,9	1298	Центральна, 67, 71-а
вул. Центральна, 73	715,6	1073	Центральна, 73, 75
вул. Центральна, 75-а	1106,6	1622	Центральна, 75-а, 77-а, 77-б
вул. Центральна, 77	468,3	890	Центральна, 77, 67-б, 75-б
вул. Молодіжна, 32	514,8	709	Молодіжна, 32, 32-а
вул. Молодіжна, 38-а	159,7	50	Молодіжна, 38, 38-а
вул. Молодіжна, 60	468,3	890	Молодіжна, 60, 56
бульвар Миру, 11	1297,3	779	бульвар Миру, 11, 11-б
бульвар Миру, 11-а	567,4	851	бульвар Миру, 11-, 9, 9-а
вул. ім. В. Варена, 9	158,7	270	вул. ім. В. Варена, 9, 11
вул. ім. В. Варена, 17	436, 6	208	вихованці музичної школи
вул. ім. В. Варена, 34	426, 1	710	вул. ім. В. Варена, 32, 34, 36
Садова, 32	412	776	Садова 30, 32

Найпростіші укриття 

Адреса укриття	Площа (м²)	Кількість осіб	Призначення / Хто укривається
ім. В. Варена, 15	197,9	330	виконавчий комітет
Центральна, 45-а	170,1	283	ліцей №3
ім. Ю. М. Устенка, 19	1021	1072	ПМСД
Молодіжна, 52-а	42,2	70	ДЗ-8
Садова, 34	198,5	331	ліцей №2
Степова, 6-А	46,2	77	ДПР-4
ім. Ю. М. Устенка, 72	900	1500	ЦМЛ
Ентузіастів, 10	460,5	767	ж/б
Ентузіастів, 12	460,2	767	ж/б
Молодіжна, 10	461,8	770	ж/б
Молодіжна, 55	684,3	1140	ж/б
Молодіжна, 58	1026,1	1710	ж/б
Молодіжна, 60-а	1031	1718	ж/б
Молодіжна, 60-б	857,6	1429	ж/б
ім. Ю. М. Устенка, 6	386,9	645	ж/б
Центральна, 65а	1305	2175	ж/б
Центральна, 79	1027,7	1712	ж/б
Центральна, 79а	1022	1703	ж/б
Центральна, 79б	1037,2	1728	ж/б
бульвар Миру, 15б	1071,4	1785	ж/б
бульвар Миру, 15а	1194,6	1990	ж/б
бульвар Миру, 15	1918	3196	ж/б
бульвар Миру, 13	1594,2	2657	ж/б
бульвар Миру, 11б	610,6	1017	ж/б
ім. В. В. Варена, 3	461	768	ж/б
ім. В. В. Варена, 7	343,1	572	ж/б
Молодіжна, 46	47,6	50	ліцей №5
Центральна, 51	64,5	50	ліцей №4
Центральна, 51	90	50	ліцей №4
Молодіжна, 50а	17	50	ДЗ-8
ім. В. Варена, 32	850	1416	ж/б
Центральна, 77-а	18,36	30	ж/б
Центральна, 77-б	17,5	29	ж/б
Центральна, 67-б	55,5	92	ж/б
Центральна, 61-а	61,6	102	ж/б
Промислова, 2	101,5	170	адмінбудівля ОГХК
Молодіжна, 36	47,6	50	ДС-4
Молодіжна, 38-б	28,86	50	ДС-6
Мобільні укриття	12	20	підстанція ПС 330 «ВДГМК»
Степова, 1-Г	—	—	—

Читайте також:

Чи безпечні укриття у Вільногірську: містян запрошують до всеукраїнської перевірки

Цієї неділі українці відзначатимуть одне з найсвітліших свят року – Великдень. У Вільногірську до нього готуються по-різному: хтось пече паски за родинними рецептами, хтось іде до церкви, а хтось – навіть у святковий день залишається на бойових позиціях. 

Редакція Вільногірськ IN.UA запитала у містян, що для них означає Великдень сьогодні – і якими є їхні сімейні традиції.

Свято, що об’єднує покоління

Великдень – це не лише релігійне свято Воскресіння Христового, а й символ весни, оновлення та надії. В українській культурі воно традиційно супроводжується освяченням пасок і крашанок, сімейними зустрічами та особливою атмосферою єднання.

Цьогоріч у Вільногірську містяни зможуть долучитися до святкових богослужінь. Зокрема, у храмі на честь Святої Трійці ПЦУ 12 квітня відбудеться Божественна літургія о 05:00, а освячення пасхальних кошиків буде з 06:00 до 08:30.

“Раніше – тихо, тепер – по-сімейному”: спогади про Великдень у різні часи

Секретар міської ради Олег Штамбург згадує, що в його дитинстві святкування Великодня було значно стриманішим.

“Особливих пишних свят не передбачалося. Паски пеклися завжди, фарбували крашанки. Цим займалася бабуся. Вона жила в селі – туди й приїжджали святкувати”.

Попри тогочасні обмеження, родинні традиції зберігалися: освячення їжі, великодній стіл, “биття” яйцями.

Сьогодні ж, за словами посадовця, святкування стало більш домашнім:

“Зараз – це чисто сімейне свято. Зустрілися за столом, посиділи, поговорили, згадали тих, кого вже немає. Все якось спокійніше”

Великдень без вихідних: коли свято – навіть на фронті

Для військовослужбовця Євгена П’янкова цього року Великдень пройде не вдома.

“У цьому році на Пасху я зі своїм екіпажем будемо на позиції, виконувати бойові завдання, тому відсвяткуємо чисто символічно”.

Каже, що з дитинства залишилася проста, але важлива традиція – скуштувати освячену паску та яйця.

Турбота щодня – навіть у свято

Зоозахисниця Вікторія Кукса вже кілька років поспіль має свою незмінну великодню традицію:

“Зранку вип’ю чаю з пасочкою, з’їм яйце і йду до своїх підопічних собак і котів. Вони ж не знають, свято чи ні, їм щодня потрібна увага”.

Для неї Великдень більше про повагу до традицій, ніж про релігію.

Від нічної служби до родинного столу

Майстриня ткацтва Олена Шевцова з теплотою згадує дитинство:

“Прокинутися о третій чи четвертій ранку, позичити бабусину хустину і піти з дідусем до церкви – це було щось неймовірно сакральне”.

Сьогодні традиції продовжуються: фарбування крашанок, випікання пасок за родинним рецептом, освячення та спільний обід.

Втім, цього року плани можуть змінитися:

“Є певні складнощі зі здоров’ям у мами і сина. Якщо не буде сил пекти – купимо готові. Але крашанки нафарбуємо обов’язково”.

“Поки ми разом – традиції живуть”

Для майстрині народної вишивки Тетяни Бігун Великдень – це передусім родина.

“Моя традиція починається зі світанку: йду до церкви святити паску. Але серце свята – це мама. Їй цього року 86 років, і ми всією родиною збираємося в її домі”.

Саме ці моменти, каже жінка, є найціннішими: “Спільні сніданки й мамина усмішка – це і є найбільша цінність”.

Простота замість гучних святкувань

Фотографиня Альона Васильєва зізнається: з роками святкування стало значно простішим.

“Коли діти роз’їхалися, все змінилося. Спечу кілька пасок і піду до мами. Останні роки просто відпочиваю”.

Свято, яке кожен проживає по-своєму

Історії вільногірців показують: Великдень – це не лише про обряди чи традиції. Для когось – це спогади дитинства, для когось – родинний затишок, для когось – служба і обов’язок, а для когось – турбота про тих, хто поруч щодня.

Та попри різні обставини, у цьому святі залишається головне – тепло, пам’ять і надія.

Як святкують Великдень в різних країнах