Вільногірськ попрощався із загиблим військовим Євгенієм Філоненко

У вівторок, 11 березня, у Вільногірську біля Палацу культури та спорту відбулося прощання з військовослужбовцем Євгенієм Філоненко, який загинув під час бойового завдання поблизу населеного пункту Піщане Куп’янського району Харківської області.

Журналістка Вільногірськ IN.UA також була присутня на церемонії прощання.

Шлях від мирного життя до фронту

Євгеній Філоненко народився 19 червня 1994 року у Вільногірську. Тут він навчався у загальноосвітній школі №2, а після її закінчення вступив до Вільногірського фахового коледжу Українського державного університету науки і технологій. Отримав фах техніка-електрика та розпочав трудову діяльність.

Свого часу проходив строкову службу в Полтаві. Повернувшись додому, працював у ТОВ “Скляний Альянс” та на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті.

Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, Євгеній вирішив добровільно стати на захист країни. Він служив у 43-й окремій механізованій бригаді та виконував бойові завдання в Донецькій і Харківській областях у складі снайперського підрозділу.

Прощання з Євгенієм Філоненко

Церемонія прощання з Євгенієм Філоненком розпочалася о 12:00 на площі перед Палацом культури і спорту “Металург”. Сюди прийшли його рідні, друзі, знайомі, бойові побратими та жителі громади, щоб віддати останню шану загиблому воїну.

Із промовою виступив міський голова Володимир Василенко. Він висловив свої співчуття рідним загиблого захисника.

 “Дякуємо нашому землякові за гідність, мужність, стійкість, за вірність військовій присязі та громадянському обов’язку”, — сказав Володимир Василенко.

Також своє слово про Євгенія Філоненко сказав вільногірець Ігор Миронюк, викладач предмета “Захист України” у Вільногірському фаховому коледжі, де навчався Євгеній.

 “Близького знайомства в нас з Євгеном не було, але всі герої на одне лице — вони герої. Вони не ховалися за спини других. Це вічна йому пам’ять і дяка”, — розповідає Ігор Миронюк.

Присутні згадували Євгенія як людину добру, життєрадісну, відкриту до спілкування. Бойові побратими ділилися спогадами про його відданість службі та підтримку товаришів.

Після прощальної церемонії військовослужбовця поховали на Алеї Слави міського кладовища. Жителі громади провели його в останню путь, висловлюючи співчуття матері, сестрі, бабусі, рідним і друзям.

Читайте також:

• У Вільногірську вшанують пам’ять загиблого захисника України
• Як військовослужбовці можуть втратити винагороду до 100 тисяч гривень

Питання розрахунку неоподатковуваного мінімуму доходів громадян традиційно викликає чимало плутанини серед українців. У 2026 році базовий принцип нарахування залишився незмінним, однак ключові фінансові показники, від яких залежать податкові розрахунки, оновилися.

Редакція Вільногірськ IN.UA пояснює, як правильно розуміти цей показник та у яких випадках його сума кардинально відрізняється.

Що таке неоподатковуваний мінімум доходів громадян

У чинному законодавстві України термін “неоподатковуваний мінімум доходів громадян” фактично не використовується як єдина універсальна сума для оподаткування. Його значення змінюється залежно від сфери застосування: податкової, адміністративної чи кримінальної.

У переважній більшості випадків, коли цей термін згадується у нормативних та підзаконних актах, під ним мається на увазі умовна фіксована сума — 17 гривень. Вона слугує виключно як технічна одиниця для розрахунків. Водночас існує принциповий виняток: у сфері адміністративного та кримінального законодавства цей показник прив’язується не до 17 гривень, а до розміру податкової соціальної пільги.

Оновлені соціально-економічні показники та ПСП у 2026 році

Як зазначають у Головному управлінні Державної податкової служби, з 1 січня 2026 року в Україні почали діяти нові соціально-економічні показники, які безпосередньо впливають на систему оподаткування фізичних осіб.

Зокрема, встановлено такі суми:

• прожитковий мінімум для працездатної особи — 3 328 гривень;
• мінімальна заробітна плата — 8 647 гривень.

Саме ці цифри є базою для визначення податкової соціальної пільги (ПСП) та встановлення граничних доходів для її застосування. Згідно з Податковим кодексом України, кожен платник податку має право на зменшення свого оподатковуваного доходу (заробітної плати) за рахунок цієї пільги.

Базовий розмір ПСП становить 50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня. Таким чином, у 2026 році розмір податкової соціальної пільги дорівнює 1 664 гривні. Податківці наголошують, що саме ця сума є основним соціальним інструментом, який впливає на рівень оподаткування громадян.

Подвійний підхід у юридичній практиці: як рахують штрафи та збитки

У юридичній площині зберігається подвійний підхід до використання неоподатковуваного мінімуму. Якщо для розрахунку штрафів застосовують 17 гривень, то для кваліфікації тяжкості правопорушення — показник податкової соціальної пільги (1 664 гривні у 2026 році).

Показовим прикладом є майнові злочини. Відповідно до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, крадіжка майна вважається дрібною, якщо її вартість не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У цьому випадку для розрахунку береться саме податкова соціальна пільга: 0,2 помножити на 1 664 гривні. Тобто межа становить 332,8 гривні.

Якщо ж вартість викраденого перевищує 332,8 гривні, для порушника настає кримінальна відповідальність за статтею 185 Кримінального кодексу України. Таємне викрадення чужого майна карається штрафом у розмірі від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів. І саме на цьому етапі для визначення суми штрафу базовою розрахунковою величиною знову стають стандартні 17 гривень.

Таким чином, для визначення порогових значень у злочинах використовується податкова соціальна пільга, тоді як 17 гривень продовжують залишатися технічною величиною для розрахунку самих штрафних санкцій.

Читайте також:

Як продати або купити авто через Дію: інструкція

На розгляд Вільногірської міської ради винесено проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” двом військовим, які загинули, захищаючи Україну. 

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Звання планують присвоїти: 

• Алексєєву Микиті Сергійовичу (1.06.1996 – 16.03.2026) 

Микита народився 1 червня 1996 року у місті Вільногірськ. Він навчався у школі №3 та після її завершення вступив до гірничо-металургійного технікуму, де здобув фах техніка-електрика. Надалі працював на ВГМК. 

З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України. Служив бусолітом у 60-й окремій механізованій Інгулецькій бригаді, де виконував бойові завдання на різних напрямках. 

Микита загинув 16 березня 2026 року поблизу селища Райгородок Донецької області внаслідок влучання ворожого FPV-дрону. 

• Войтаніку Євгену Олександровичу (16.08.1992 – 22.03.2026)

Євген народився 16 серпня 1992 року у Вільногірську. Відвідував школу №1, після чого здобув фах техніка-електрика у Вільногірському технікумі НМетАУ. Згодом працював у магазині “Вольт”. 

У жовтні 2025 року його призвали на військову службу. Євген пройшов підготовку за стандартами НАТО. Виконував бойові завдання у складі штурмової бригади ЗСУ на Запорізькому напрямку. 

Загинув поблизу населеного пункту Островське Запорізької області внаслідок авіаудару. Євген отримав поранення, несумісні з життям. 

Відповідно до проєкту рішення, виконавчий комітет міської ради забезпечить гідне вшанування героїв. У холі приміщення виконкому планують розмістити фотокартки загиблих захисників, а також біографічні довідки, що розповідатимуть про їхній життєвий і бойовий шлях. Окрім цього, будуть представлені інформаційні матеріали, які висвітлюють їхній внесок у захист суверенітету України.

Читайте також:

У Вільногірську чотирьом захисникам присвоять звання “Почесний громадянин громади” (посмертно)