«Вкрали» понад 9 мільйонів гривень: у Дніпрі підозрюється заступник мера

Заступник мера та директор товариства організували злочинну схему із завищення тарифів на паркування. Схема діяла у Дніпрі. Правоохоронці вже розпочали розслідування

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора

За даними слідства Ігор Маковцев, заступник мера Дніпра та директор товариства завдали збитків у 9,2 мільйони гривень територіальній громаді. Злочинна схема дозволила завищити тарифи на паркування у 6 разів. 

Їм повідомили про підозру за 3 статтями. Заступника міського голови відсторонили від посади. 

Нагадаємо, що нещодавно начальницю відділу освіти виконкому райради м. Кривого Рогу підозрюють у службовій недбалості під час закупівлі електроенергії.

Читайте також:

•  У Дніпрі завершився трирічний судовий процес над дніпрянкою, яка вбила свого співмешканця

• Службова недбалість зі збитками майже 3 мільйони гривень: подробиці

Левова частка щомісячних доходів українців йде на покриття базових потреб — продукти харчування та оплату житлово-комунальних послуг. На розваги, відпочинок чи формування фінансової подушки залишається менше ніж два відсотки від загального сімейного бюджету. Такі реалії сьогодення продемонструвало нове дослідження споживацьких настроїв від компанії Deloitte Ukraine.

Редакція Вільногірськ IN.UA проаналізувала звіт та розповідає, як змінилися фінансові пріоритети громадян та чим наші витрати відрізняються від європейських.

На що витрачають свій бюджет українці

Протягом 2025 року українці продемонстрували стійкі зміни у своїх купівельних звичках. Громадяни почали значно частіше замовляти товари онлайн, активно користуватися послугами поштоматів та кур’єрських доставок. Крім того, під час вибору товару покупці тепер більше довіряють відгукам інших людей та рекомендаціям у соціальних мережах.

Попри те, що у витратах переважають виключно товари першої необхідності, для українців залишається критично важливою репутація бізнесу.

“Сучасний український споживач поєднує прагматичність, цифрову обізнаність і чітку ціннісну позицію. Саме ця комбінація формує сучасну економічну реальність країни“, — наголошує керівник напряму ритейлу Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський.

Дослідження підтверджує ці слова статистикою: 62% покупців свідомо та принципово уникають брендів, які мають бодай якийсь зв’язок із російським ринком, а 87% громадян продовжують регулярно фінансово підтримувати Збройні сили України.

Як розподіляється бюджет

Наразі 84% усіх грошей українців “з’їдають” товари та послуги першої необхідності. Дослідники порівняли реальний розподіл щомісячних витрат із тим “бажаним” бюджетом, до якого прагнуть самі громадяни:

• продукти харчування (без урахування кафе): витрачається 40% (бажаний показник — 26%);
• обов’язкові платежі (комуналка, оренда, кредити): забирають 31% (бажано — 10%);
• охорона здоров’я: витрачається 9% (бажано — 8%);
• одяг та взуття: витрачається 5% (бажано — 9%);
• транспорт та пальне: забирають 4% (бажано — 2%);
• цифрові послуги (інтернет, зв’язок, підписки): витрачається 4% (бажано — 2%);
• заощадження та інвестиції: вдається відкласти лише 2% (українці прагнуть відкладати 19%);
• електроніка та побутова техніка: витрачається 1% (бажано — 6%);
• дозвілля, відпочинок і туризм: залишається лише 1% (бажано — 12%);
• донати та благодійність: витрачається 1% (бажано — 3%);
• освіта, спорт, краса: витрачається мізерні 0,4% (бажано — 3%);

Як бачимо, українці мріють суттєво зменшити частку витрат на базове виживання (до 46%), щоб мати змогу більше інвестувати, відпочивати та донатити.

Прірва між Україною та Європою

Аналітики також порівняли структуру витрат в Україні з бюджетами європейських споживачів. Результати продемонстрували суттєву різницю в рівні життя.

Якщо українці змушені віддавати 84% свого доходу на базові потреби, то у Німеччині та Нідерландах цей показник становить значно менше — від 56% до 59%. Найбільш разючий контраст спостерігається у сфері дозвілля: українці витрачають на відпочинок лише 1% свого бюджету, тоді як мешканці згаданих європейських країн можуть дозволити собі виділяти на це 16-17% доходу.

Де українці залишають свої гроші: офлайн чи онлайн

Забезпечення базових потреб у 2025 році все ще залишається за традиційними фізичними магазинами. Статистика свідчить:

• 76% споживачів купують продукти виключно в офлайн-супермаркетах;
• 66% надають перевагу звичайним магазинам під час купівлі побутової хімії;
• 63% ходять за ліками до фізичних аптек.

Водночас інтернет-торгівля продовжує впевнено зміцнювати свої позиції у сегменті непродовольчих товарів. Минулого року 18% українців замовляли онлайн електроніку та косметику, а 17% купували через інтернет одяг та взуття.

Читайте також:

Програма “Доступні ліки” розширюється: як пацієнтам отримувати безкоштовні медикаменти у 2026 році

Досягнення 14-річного віку зобов’язує кожного громадянина України отримати свій перший і головний документ — паспорт. Сьогодні він видається у сучасному форматі ID-картки, що підтверджує особу та громадянство. Для підлітків ця державна послуга є абсолютно безкоштовною.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA підготувала детальне роз’яснення щодо процедури оформлення документа та переліку необхідних паперів.

Формат документа та терміни його дії

Згідно з чинною урядовою постановою (№302 від 25.03.2015), внутрішній паспорт громадянина виготовляється виключно у формі пластикової картки з безконтактним електронним носієм (ID-картка). Вона повністю замінила застарілий формат паперових книжечок.

Законодавство чітко розмежовує термін дії документа залежно від віку його власника:

• особам у віці від 14 до 18 років паспорт оформлюється з терміном дії на 4 роки;
• повнолітнім громадянам, які досягли 18-річного віку, документ видається на кожні 10 років.

Куди звертатися та які документи підготувати

Щоб оформити свій перший паспорт, 14-річному заявнику необхідно особисто звернутися до найближчого територіального підрозділу Державної міграційної служби (ДМС) або до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).

З собою обов’язково треба мати такий пакет документів:

• оригінал свідоцтва про народження;
• паспорти обох батьків або одного з них (необхідно для підтвердження факту громадянства України);
• довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний код або РНОКПП);
• документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання заявника (це може бути довідка з органу реєстрації із зазначеною датою, будинкова книга або витяг з реєстру територіальної громади).

Вартість та регламентовані строки виготовлення

Головною перевагою для підлітків, які отримують паспорт вперше по досягненні 14 років, є відсутність необхідності сплачувати адміністративний збір. Процедура оформлення та виготовлення документа здійснюється повністю безкоштовно.

Стандартний регламентований строк виготовлення ID-картки у звичайному режимі становить 20 робочих днів з моменту подачі та оформлення відповідної заяви-анкети.

Варто пам’ятати, що своєчасне отримання паспорта у 14 років — це обов’язковий крок. Без наявності ID-картки підліток не зможе повноцінно реалізувати свої права: зареєструватися на іспити, вступити до навчальних закладів, оформити власну банківську картку чи користуватися державними послугами.

Читайте також:

Програма “єЯсла”: як батькам у Вільногірську отримати виплати на догляд за дітьми до 3 років