Плануєте подорож за кордон із вашим домашнім улюбленцем? Для того щоб уникнути неприємностей на кордоні, необхідно заздалегідь підготувати всі необхідні документи та виконати відповідні процедури.

Що потрібно для перетину державного кордону з домашніми улюбленцем читайте у матеріалі Вільноногірськ.IN UA.

Основні вимоги:

1. Електронна ідентифікація (чіпування). Першим кроком є чіпування тварини. Ця процедура проводиться у ветеринарній клініці, і чіп містить унікальний код із даними про вашого улюбленця.

Важливо: усі аналізи та вакцинації, зроблені до чіпування, вважаються недійсними.

2. Ветеринарний паспорт. У цьому документі зазначена інформація про власника та тварину: кличка, порода, дата народження, дані про чіп, вакцинації та обробки від паразитів. Ветеринарний паспорт можна отримати в державній ветклініці або у Держпродспоживслужбі.

3. Щеплення проти сказу. Вакцинація має бути зроблена не пізніше ніж за 30 днів і не раніше ніж за 12 місяців до виїзду. Всі дані про щеплення повинні бути вклеєні у ветеринарний паспорт.

4. Комплексна вакцинація. Крім сказу, тварина має бути щеплена проти інших інфекційних хвороб (для собак: чума, парвовірус, лептоспіроз; для котів: панлейкопенія, кальцівіроз, герпесвірус).

5. Обробка від паразитів. Тварина має бути оброблена від бліх, кліщів та глистів. Дані про обробку також заносяться у ветеринарний паспорт.

6. Довідка про аналіз крові на титрування антитіл до сказу. Ця довідка підтверджує ефективність вакцинації проти сказу. Аналіз крові проводиться у схвалених ЄС лабораторіях через 30 днів після вакцинації. Термін дії довідки – 1 рік.

7. Форма 1-ВЕТ або ветеринарний сертифікат. Оформляється безпосередньо перед поїздкою (зазвичай за 1-3 дні) у ветеринарній клініці. Цей документ підтверджує, що тварина здорова і може перетинати кордон.

8. Переноска. Тварина має подорожувати у переносці, яка дозволяє їй вільно лежати і спати.

Як підготувати домашнього улюбленця до поїздки

Моральна підготовка тварини до подорожі допоможе зменшити її стрес і зробить поїздку комфортнішою.

Дайте тварині час звикнути до переноски. Для цього залиште вдома відкритою переноску покладіть улюблену ковдру чи іграшку, щоб створити відчуття безпеки для тварии.

Якщо є можливість, попрактикуйте короткі поїздки в автомобілі або інших видах транспорту, щоб тварина звикла до шуму й руху.

Додамо, що перевести за кордон одна людина може до п’яти тварин.

Читайте також:

• Як доглядати за домашніми тваринами взимку: поради
• До Дніпропетровщини масово мігрують дикі тварини та хижаки

Українське козацтво залишило глибокий слід в історії — від захисту рідної землі до формування ідеї державності. Їхній дух свободи, самоврядування та відданість Батьківщині й досі надихають українців і формують національну ідентичність.

Від Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, козацьких зимівників до знищення Запорозької Січі – більше читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Фортеця часу: де починається козацька історія

Початки заселення території Верхньодніпровщини сягають козацької доби. Колись це були землі, де проходили захисні рубежі запорожців, а саме укріплення тут мало оборонний характер – як фортеця. “Тут кожен камінь дихає козацьким минулим”, – з хвилюванням розповідає Наталія Іванівна Коновал, директорка Верхньодніпровського краєзнавчого музею.

Запорізька спадщина

В Україні існувало щонайменше близько десяти Запорозьких Січей. За словами директорки, вісім із них були на території сучасної Дніпропетровщини. Ці укріплення – свідки бурхливого розвитку запорозького козацтва, про яке в музеї можна дізнатися не лише з експозицій, а й з реконструйованого макета останньої Запорозької Січі, автором якого є Кузьма Голов’янко.

Мазепа, Полтава і наш край

З музею відкривається ще одна глибока сторінка – історія Івана Мазепи. Після поразки під Полтавою 1709 року шведська армія разом із Мазепою відступала саме через територію сучасного Верхньодніпровська. Тут, за словами директорки, в Дніпровокам’янці залишилася могила трьохсот мазепинців, які прикривали відступ союзних військ.

“У 1748 році онук одного з полеглих козаків поставив хрест на могилі свого діда, який і досі вцілів, незважаючи на війни, революції й бур’яни”, – наголошує Наталія Іванівна.

Козацькі зими й українська Кубань

Після руйнування Січі у 1775 році багато козаків рушили на Кубань, де й заклали підвалини нової спільноти. Проте дехто повертався й назад – зокрема на Верхньодніпровщину.

Архіви музею зберігають дані про п’ять козацьких зимівників на території сучасного міста, включно з зимівником Макара Нагая. Відомо навіть, де саме він був розташований.

“Ми маємо копії документів, які підтверджують – земля надавалась Григорію Потьомкіну, улюбленцю Катерини II. Тут оселилися українці і не тільки, які відслужили 25 років у війську разом зі своїми сім’ями”, – зазначає директорка.

Верхньодніпровськ: з козацької слободи – до міста

Поселення, що виникло довкола зимівника, називалось Григорівкою, пізніше – Новогригорівкою. У 1806 році воно стало повітовим містом і отримало нову назву – Верхній Дніпро (Верхньодніпровськ). Місто зростало, змінювалося, але завжди зберігало зв’язок з козацьким корінням.

“Слава Богу, що назву не змінювали далі, – усміхається пані Наталія, – бо кожна назва – це як ниточка до історії, з минулого в майбутнє”.

Петро Калнишевський: останній кошовий

Історія завершення козацької доби неможлива без згадки про Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорозької Січі. Після зруйнування Січі у 1775 році він був засланий на Соловецькі острови, де провів понад 25 років у неволі й помер у віці понад 100 років.

“На Соловках знайшли плиту з написом: “Останній кошовий отаман Війська Запорозького Петро Калнишевський””, – розповідає директорка.

Архітектура міста Архітектура Верхньодніпровська

Будинки ХІХ – початку ХХ століття – теж частина історії. Найцікавіша споруда – будинок повітового земства, збудований у 1876 році за проєктом архітектора Харманського, добудований в 1911 році, він пережив дві війни, революції, підірвані мости і реставрації.

Тут і нині збереглися мармурові сходи, по яких, за переказами, виїжджав на коні Нестор Махно у 1919 році. Основний інтер’єру залишається автентичним, незважаючи на реставрації і перебудови. Багато цікавих місць Верхньодніпрповська можна побачити під час пішохідних екскурсій по місту.

У Вільногірську з 4 серпня можуть вимкнути світло в під’їздах. Причина — старі лічильники, які давно не перевіряли. Термін повірки яких закінчився ще у 2008–2009 роках.

Про це повідомив депутат та головний інженер Комунального підприємства “Жилкомсервіс” Віталій Федоренко під час сесії Вільногірської міської ради.

Рішення виділити кошти — прийняли

Федоренко запропонував спрямувати 400 тисяч гривень, які були передбачені на генератор для котельні №10, на перевірку 118 лічильників.

Він також пояснив, що для цього потрібно спершу придбати нові лічильники й тимчасово встановити їх на час перевірки основних.

Депутати також обговорили пропозицію від енергокомпанії — перейти на загальнобудинковий облік.

Федоренко додав: “Енергетична компанія вже закупила і перевірила лічильники для 183 будинків. Вони готові встановити їх за свій рахунок, щоб місто перейшло на новий спосіб обліку електроенергії”.

Він пояснив, що наразі договори з оператором системи розподілу не підписують, бо це призведе до додаткових витрат для мешканців.

“Побутова енергетична компанія вже закупила лічильники, але якщо погодитися, мешканцям доведеться платити за втрати у мережах — це додатково 2–2,5 мільйони гривень на рік. Тому рішення поки не ухвалене”, — зазначив він.

Рішення про виділення 400 тисяч гривень на перевірку лічильників депутати підтримали.

Читайте також:

• Усе місто зупиниться на хвилину: у Вільногірську оновлять систему сповіщення — сигнал почує кожен район
• У Вільногірський ліцей №2 не набиратимуть учнів у перший клас