Їжа або медикаменти, спожиті донором перед здачею крові, мають особливе значення. Донорство крові є важливою частиною системи охорони здоров’я кожної країни, тому підходити до цього процесу медики радять відповідально. У Вільногірську 21 березня о 9:00 у центральній лікарні міста проведуть донорський день, повідомляє міськрада. Здати кров можуть жителі та гості міста за адресою вулиця ім.Ю.М. Устенка, 72. З собою мати паспорт та ІНН.

Вільногірськ IN.UA пояснює як підготуватися до здачі крові та що можна і не можна вживати перед процедурою.

Як підготуватися до здачі крові донорам

Починати готуватися до донації потрібно за два-три дні до процедури. Тоді необхідно відмовитися від вживання анальгетиків та аспірину, а також ліків, що їх містять.

За 48 годин до здавання крові не можна вживати алкоголь. Не палити за годину до здачі крові. Не приходити здавати кров, якщо з’явився недуг (озноб, запаморочення, головний біль, слабкість).

Перед процедурою треба виспатися та з’їсти легкий сніданок. Це може бути солодкий чай, дієтичне печиво та каша на воді. Під час огляду лікарем перед донацією варто відверто відповідати на запитання і не приховувати інформацію про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин і перенесені захворювання.

Неправильне харчування впливає на якість крові, тому донори мають щодня отримувати норму білків, жирів, заліза, мінеральних солей та пити достатньо води.

Продукти, які не можна вживати перед здачею крові:

• молочні продукти та яйця – за 24 години до донації;
• горіхи, фініки та банани – за 24 години;
• соління – за 24 години;
• ковбаса – за 36 годин;
• копчена, гостра, пряна та смажена їжа – за 48 годин;
• буряк – за 48 годин;
• чипси, сухарики, халва, насіння, снеки, солодкі магазинні напої, кетчуп, майонез, соуси та маринади – за 48 годин;
• чорниця – за 72 години.

Міфи про донорство крові та чому бути донором корисно

Три найпоширеніших міфи про донорство:

1. Донорство крові — це небезпечно

Насправді у сучасному світі донорство крові — абсолютно безпечна та життєво необхідна процедура. Для взяття крові використовують лише одноразові та стерильні системи, індивідуальні для кожного донора.

2. Донорство — це страшно, боляче і довго

Єдиним неприємним моментом протягом всієї процедури є укол голкою, що навряд чи можна назвати страшним і болючим. Порізи та удари, яких ми зазнаємо ледь не щодня, завдають значно більшого болю. Донація крові триває не більше 10 хвилин.

3. У мене візьмуть забагато крові, це призведе до погіршення здоров’я

В організмі дорослої людини є близько 5,6 л крові, а за один раз забирають 450–470 мл — замало, щоб нашкодити здоров’ю. 

Медики кажуть, бути донором крові корисно. У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — менша ймовірність серцево-судинних хвороб. У донорів менше проявів запалення та вищий так званий антиоксидантний статус, тобто їхній організм краще знешкоджує вільні радикали. Донору регулярно і безоплатно роблять аналізи на гемоглобін, ВІЛ, гепатити B та C і сифіліс.

Кому потрібна донорська кров та її компоненти

Наразі донорської крові потребують військові шпиталі, які надають допомогу захисникам та захисницям України.

Крім того, кров потрібна:

• пологовим будинкам;
• хірургічним відділенням;
• опіковим центрам;
• онкологічним відділенням;
• пацієнтам, які мають захворювання крові;
• людям із хронічними недугами, для яких компоненти крові є життєво необхідними.

Читайте також:

• Пологи у кареті швидкої: як народжують вільногірські жінки
• Гінекологічне відділення планують перевести у центральну будівлю Вільногірської лікарні

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

У сучасному агросекторі транспортерні системи працюють практично безперервно: елеватори, зерносховища, комбікормові, овочесховища, лінії сортування та пакування. Від того, наскільки правильно обрана гумова стрічка, залежить стабільність логістики на підприємстві, втрати продукції, рівень простоїв та витрати на ремонт.

Нижче – системний огляд ключових параметрів, на які варто орієнтуватися при виборі стрічки для транспортерів в агросфері.

1. Тип продукції та режим роботи

Перший крок – чітко визначити, що саме транспортує конвеєр і в яких умовах:

• зерно, насіння, бобові, олійні культури;
• мінеральні добрива, комбікорми, премікси;
• овочі та коренеплоди (картопля, буряк, морква);
• агросировина з підвищеною вологістю чи домішками землі.

Для зерна важлива делікатність транспортування та мінімальні ушкодження. Для добрив – стійкість гумового покриття до хімічної дії. Для овочів – м’якість та амортизація при падінні. Тому одна й та сама гумова стрічка не може бути універсальним рішенням для всіх задач.

2. Конструкція: основа та кількість прокладок

Від несучого шару залежить вантажопідйомність і стійкість до розриву:

• тканинна основа (EP, PP тощо) – стандарт для більшості агроліній;
• кількість прокладок – підбирається по довжині конвеєра, висоті підйому та масі вантажу;
• міцність на розрив – повинна розраховуватися під фактичні навантаження, а не “з запасом на око”.

Надмірно “важка” конструкція збільшує навантаження на двигуни й барабани, а “легка” – не витримує пікових режимів, що призводить до розривів або неконтрольованих розтягувань.

3. Товщина та якість гумових обкладок

Гумова стрічка має верхню (робочу) і нижню обкладку. В агросекторі верхній шар працює з абразивом (зерно з домішками, пісок, пил), а нижній контактує з опорними роликами та барабанами.

Критично важливі параметри:

• товщина верхнього шару – визначає ресурс при стиранні;
• зносостійкість – важлива для елеваторів і довгих ліній;
• еластичність – впливає на роботу в зоні пересипів та контуру барабанів.

Якісна гумова стрічка має збалансовану товщину покриттів: достатню для захисту, але без перевантаження приводу.

4. Профіль поверхні: гладка чи з рельєфом

Для горизонтальних ліній і невеликих нахилів використовують гладку стрічку.

Якщо є підйом або ризик скочування продукту, розглядаються:

• рифлена поверхня; поперечні ребра чи профілі;
• ковшові рішення для вертикального або крутого транспортування.

В агросекторі гумова стрічка з профілем часто застосовується на лініях подачі зерна й овочів у бункери, на навантажувальних конвеєрах та сортувальних столах, де важливо утримувати продукт без просипання.

5. Стійкість до зовнішніх факторів

У сільському господарстві транспортери часто працюють на відкритому повітрі або в умовах перепадів температур і вологості.

При виборі стрічки варто врахувати:

• стійкість до вологи та конденсату; роботу при низьких температурах (осінньо-зимові стартові пуски);
• стійкість до УФ-випромінювання, якщо конвеєр розміщено на вулиці;
• хімічну стійкість до мінеральних добрив, агрохімії, мийних засобів.

Якщо ці фактори проігнорувати, гумова стрічка швидко старіє, тріскається, розшаровується та потребує передчасної заміни.

6. Характеристики зчеплення та безпека

Для стабільної роботи важливе зчеплення стрічки з приводним барабаном і безпечна взаємодія з персоналом:

• правильний тип гумового покриття по барабану (обгумування, накатка); коефіцієнт тертя між стрічкою та барабаном;
• антиковзкі властивості поверхні в робочій зоні;
• за потреби – антистатичні властивості для вибухонебезпечних зон (зерновий пил).

Правильно підібрана система “гумова стрічка + барабан” зменшує ризики пробуксовки, перекосів, перевантаження приводу.

7. Формат постачання та сервіс

Окремий практичний аспект – формат і якість сервісу:

• поставка готових нескінченних стрічок або відрізів під з’єднання на місці; тип стику (гаряча вулканізація, механічні замки тощо);
• можливість виготовлення стрічок нестандартної ширини, з бортами, профілями, ковшами;
• технічна підтримка при запуску та налаштуванні транспортерів.

Для агропідприємств, що працюють у пікові сезони, критично важливо мати партнера, який не лише поставляє гумову стрічку, а й забезпечує оперативний огляд, підбір та заміну з мінімальним простоєм.Правильно підібрана гумова стрічка для транспортерів в агросекторі – це не просто витратний матеріал, а інструмент управління ризиками та витратами.

Орієнтація на реальні умови експлуатації, продукцію, режим роботи та сервісну підтримку дозволяє суттєво продовжити ресурс конвеєрних систем і зробити логістику на підприємстві передбачуваною та керованою.

Депутати Вільногірська ухвалили рішення про виділення бюджетних коштів на ремонт ліфтів у багатоповерхівках міста. Рішення стосується будинків № 61, 65 та 81 на вулиці Центральній.

Це питання обговорювали на сесії  Вільногірської міської ради.

Чому ліфти не працювали стабільно

Раніше редакція Вільногірськ IN.UA писала про проблему з ліфтами у місті, коли питання фінансування ремонтів викликало активні дискусії серед депутатів.

Як пояснив депутат Віталій Федоренко, у місті працює 32 ліфти, але для восьми з них не оформлені всі необхідні документи та точки обліку електроенергії. Через це кілька ліфтів у різних будинках підключені до однієї точки, що створює перевантаження.

Коли одночасно запускаються кілька підйомників, автомати відключають електроживлення через перевищення допустимої потужності, і ліфти тимчасово зупиняються.

Ремонт ліфтів – одне з пріоритетних питань сесії

Серед усіх питань особливо гостро стояло питання ремонту ліфтів у багатоповерхівках міста. Жителі будинків по вулиці Центральній 61, 65 та 81 неодноразово скаржилися на збої у роботі підйомників, а деякі ліфти перебували непридатними до використання.

Після обговорення депутати ухвалили рішення про виділення необхідних бюджетних коштів на проведення ремонту ліфтів. Водночас під час розгляду питання конкретну суму фінансування не називали — це видно із запису сесії.

“Одним із найактуальніших на даний час є питання ремонту  кількох ліфтів у будинках 61, 65 та 81 по вул. Центральній. Прийнято позитивне рішення щодо виділення бюджетних коштів на виконання цих робіт”, — зазначено у Telegram дописі Вільногірської міської ради.

Читайте також:

Листя вже під снігом: у Вільногірську депутати посперечалися через бюджет на прибирання