“Живіть радісно, мій вам наказ”: 9 років без Юрія Устенка — видатного хірурга Вільногірська

Юрій Михайлович Устенко — видатний лікар-хірург Вільногірська, який присвятив життя допомозі людям. У неділю, 26 січня, минуло 9 років з дня його смерті.

Детальніше про Юрія Устенка читайте у матеріалі Вільноногірськ.IN.UA.

Юрій Устенко народився 16 березня 1941 року на Кіровоградщині. Після закінчення медичного училища та служби в армії отримав червоний диплом у Дніпровській медичній академії. Він працював у лікарнях Дніпра, а з 1976 року – у Вільногірській міській лікарні, де очолив хірургічне відділення.

Юрій Устенко був знаним лікарем-хірургом у Вільногірську. У місті працював з 1976 по 2015 рік.

За 37 років кар’єри Юрій Михайлович врятував безліч життів.

У 2002 році за його професіоналізм, людяність і внесок у розвиток медицини йому було присвоєно звання “За заслуги перед містом”.

Вільногірська громада вшанувала лікаря, перейменувавши одну з міських вулиць на його честь.

Раніше редакція Вільногірськ.IN.UA, поспілкувалася з донькою Юрія Устенка, Оксаною.

За словами Оксани, лікар завжди переймався про надання медичної допомоги соціально незахищеним верствам населення.

26 січня 2016 року лікар-хірург пішов з життя.

Поховали його на “Алеї Слави” міського цвинтаря, а на пам’ятнику написали частину його улюбленого вислову: “Живіть радісно, мій вам наказ”.

Читайте також:

• Скільки Вільногірська міська рада виділила коштів на розвиток спорту
• Вільногірці хаотично викидають ялинки, бо немає встановлених місць для збору

Після того, як народний депутат Дмитро Чорний публічно підняв тему критичної ситуації з електропостачанням у містах без централізованого опалення та ініціював звернення до Кабінету Міністрів України, редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до нього за коментарем. Ми запитали, як саме він бачить механізм захисту Вільногірської громади від тривалих і небезпечних відключень електроенергії.

Редакція Вільногірськ IN.UA поставила депутату пряме запитання: як саме він бачить можливість перегляду механізму відключень електроенергії для Вільногірської громади. У відповіді Дмитро Чорний окреслив своє бачення.

Адаптовані та рівномірні графіки.
На думку депутата, для таких громад мають діяти не загальні, а адаптовані графіки. Якщо через дефіцит електроенергії світла немає умовно 16 годин на добу, ці години потрібно розподіляти рівномірно: 4 години без світла, 2 години зі світлом, а не по 7-8 годин поспіль. Це може допомогти квартирам не охолоджуватися критично і підтримувати більш-менш прийнятну температуру.

Реєстр будинків з електроопаленням.
Депутат пропонує створити офіційний реєстр будинків, де електрика є єдиним або основним джерелом тепла. Такі будинки, за його словами, мають бути віднесені до критичної інфраструктури і не підлягати відключенням.

Температурний поріг і моніторинг.
Ще одна пропозиція полягає у встановленні чіткого температурного порогу. При досягненні критично низької температури відключення в таких будинках мають бути заборонені. Паралельно має діяти система моніторингу температури.

Відкритість і контроль.
“Потрібні щотижневі публічні звіти про заживлення таких будинків і фактичні відключення, щоб уникнути хаосу та конфліктів”, – зазначив Дмитро Чорний у відповіді для редакції.

З цього приводу редакція додатково звернулася до народного депутата з уточнювальним запитанням: хто саме, на його думку, має готувати такі звіти, перед ким вони повинні оприлюднюватися і в якій формі. Станом на момент публікації відповіді на це запитання редакція ще не отримала.

Читайте також:

У Вільногірську збирають підписи на звернення щодо зміни графіку відключень

Це свято щороку відзначають у день проголошення Акта Злуки між Українською Народною Республікою та Західноукраїнською Народною Республікою у 1919 році.

Деталі на Вільногірськ IN.UA

Історія свята 

22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві відбулася урочиста церемонія проголошення Акта Злуки — об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в одну незалежну державу. Під час зібрання було зачитано “Універсал соборності”, у якому наголошувалося, що відтепер в єдине ціле поєднуються частини України, розділені століттями: Західноукраїнська Народна Республіка  та Наддніпрянська Україна. У документі підкреслювалося, що здійснилися вікові прагнення українського народу, за які боролися й віддавали життя найкращі його сини, і віднині існує єдина незалежна Українська Народна Республіка.

Офіційно це свято було запроваджене у 1999 році, зважаючи на політичну та історичну важливість об’єднання УНР і ЗУНР для створення єдиної соборної української держави.

Символом Дня Соборності став живий ланцюг — традиційна акція, під час якої люди беруться за руки, формуючи безперервний ланцюг єдності. Такий ланцюг демонструє прагнення українців до злагоди та солідарності, нагадуючи про історичне об’єднання країни.