“16 днів проти насильства”: як діяти та чи можна протистояти

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня у світі проходить інформаційна кампанія “16 днів проти насильства”. До Міжнародного дня усунення насильства проти жінок редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до експертів, щоб дізнатися, які кроки варто зробити, якщо ви стали жертвою насильства. Ми поспілкувалися з правозахисницею Юлією Сегедою та психологом Олександром Зінченком, щоб розібратися в деталях.

Більше на Вільногірськ IN.UA.

Причини насилля

Психолог Олександр Зінченко розповів, що найчастішими проблемами жінок, які звертаються по допомогу після насильства, є низька самооцінка та невизначеність. Жінки під впливом насильства часто не усвідомлюють свого стану, тому рідко звертаються по допомогу.

«Вони знаходяться під впливом та моральним тиском. Кривдник може знижувати самооцінку постраждалої, через що вона впадає у залежність від нього. Тоді вона вже не уявляє свого життя без насильника», — розповідає Олександр Зінченко.

Багато постраждалих, які пройшли курс терапії, все одно повертаються до своїх кривдників через підсвідомий страх змін. Навіть змінивши своє життя, вони можуть прагнути до звичного способу буття, що може означати повернення до насильства. 

Що кажуть правозахисники?

Ми поспілкувалися із Юлією Сегедою, правозахисницею та керівницею ГО «Ліга українських правозахисників». Вона зазначила, що психологічна допомога – одна з перших. Особливо це важливо у випадках сексуального насильства. Постраждалі мають право отримати необхідні ліки безплатно, зокрема засоби для запобігання вагітності та інфікування ВІЛ. Наступним етапом є юридична допомога. Юридична обізнаність дає людині відчуття безпеки, оскільки інформованість знижує страх перед складними питаннями.

«В мене понад 15 років досвіду роботи з постраждалими від домашнього насильства. Тож я можу сказати, що коли працюють у злагодженій співпраці фахівці юридичного, соціального та психологічного сервісу, то тоді людина дійсно має можливість розірвати коло насильства», — зауважила Юлія Сегеда.

Досвід правозахисниці Юлії Сегеди

Юлія згадує випадок, коли у Дніпрі суд виправдав Марину Полях, яку звинуватили у вбивстві співмешканця Дмитра Плотнікова. Жінка заявила, що він бив її протягом двох років, а поліція на її численні звернення лише один раз склала протокол. Співмешканець раніше був засуджений за вбивство, але вийшов на свободу достроково. Під час чергової агресії Плотніков погрожував убити Марину, її доньку та бабусю, після чого жінка, захищаючись, схопила ніж, на який і напоровся нападник. Розслідування тривало три роки, суд визнав Марину невинною.

Часто постраждалі не мають ресурсу, щоб піти від кривдника. Наприклад, це може бути відсутність самостійного заробітку чи житла. Юридична допомога може розв’язати питання статусу, розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини. Комплексний підхід також передбачає переселення постраждалих у безпечне місце, наприклад, притулок, що дозволяє припинити спільне проживання з кривдником. Також постраждалі мають право на моральну та матеріальну компенсацію.

«Суспільство все ще схильне до стереотипного сприйняття насильства, перекладаючи провину на постраждалих. Під дописами та новинами про жінок, які постраждали від насильства, часто можна побачити коментарі типу “А що вона там робила?” або “А чому була так одягнена?”. Це категорично неприпустимо. Рішення про застосування насильства приймає лише кривдник, і від постраждалої особи це не залежить», — наголосила Юлія Сегеда.

Правозахисниця розповіла, що існує чотири форми насильства: домашнє, психологічне, економічне та сексуальне. Якщо проти вас було скоєно хоча б одну з цих форм насильства, план дій буде завжди однаковим.

Практичні кроки: що робити, якщо сталося насильство

Перший крок, за словами адвокатки, — це звернення до поліції. Важливо чітко вказати, що ви стали жертвою домашнього насильства, щоб правоохоронці могли оперативно відреагувати. Поліція може накласти тимчасовий заборонний припис на кривдника, що забороняє йому контактувати з вами або наближатися до вас.

Юлія Сегеда наголошує, що навіть у випадку відсутності свідків або доказів насильства важливо звертатися до поліції.

«Я раджу, коли людина телефонує на 102, одразу говорити про те, що вона звертається щодо домашнього насильства. Тоді органи поліції можуть одразу зрозуміти, на який виклик вони їдуть», — зауважила Юлія Сегеда.

Збір доказів і правові наслідки

Збір доказів є важливим завданням поліції, але головним доказом є свідчення постраждалої особи. Правозахисники наголошують, що навіть у відсутності фізичних доказів, є реальна можливість притягнути кривдника до відповідальності, якщо постраждала звернеться до поліції своєчасно.

«Є адміністративний порядок, коли поліція складає протокол та збирає матеріали, і тоді кривдник притягується до адміністративної відповідальності. У випадку тяжких ушкоджень постраждалої настає кримінальна відповідальність, і довести провину кривдника абсолютно реально. Важливо, щоб постраждала особа довіряла нам і повідомляла про це», — додала Юлія Сегеда.

Читайте також:

• Боротьба з насиллям: на Дніпропетровщині працюють мобільні бригади
• Девіантна поведінка у дітей та підлітків: причина та способи вирішення

Чорнобильська катастрофа 1986 року завдала непоправної шкоди мільйонам людей. У Вільногірську проживають десятки містян, що постраждали від трагедії та мають право на пенсії, пільги і грошові виплати. 

Для того, щоб дізнатися, як піклуються про жертв Чорнобильської катастрофи у Вільногірську редакція Вільногірськ IN.UA надіслала  запит до Департаменту соціально-гуманітарної політики. 

Скільки постраждалих перебуває у громаді 

Згідно із відповіддю на запит, станом на 1 квітня 2026 року в Управлінні соціального захисту населення Вільногірська на обліку перебуває 100 осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи: 

• I категорія — 10 осіб;  
• II категорія — 53 особи;  
• III категорія — 24 особи;  
• дружини (чоловіки) померлих громадян, чия смерть пов’язана з аварією — 8 осіб;  
• діти, які потерпіли від катастрофи — 5 осіб.

Грошова допомога з місцевого бюджету

У Вільногірській громаді діє цільова програма “З думкою про людей” (2025–2029 рр.). Згідно з нею, постраждалі отримують одноразову матеріальну допомогу до двох пам’ятних дат: 26 квітня (День Чорнобильської трагедії) та 14 грудня (День вшанування ліквідаторів). 

Розміри виплат: 

• 700 грн — особам з інвалідністю (учасникам ліквідації та потерпілим I категорії);  
• 500 грн — непрацюючим учасникам ліквідації та потерпілим (II та III категорій), які досягли пенсійного віку;  
• 300 грн — дружинам/чоловікам померлих “чорнобильців” та дітям, що мають статус постраждалих.  

Ці виплати стосуються як мешканців, зареєстрованих у громаді, так і внутрішньо переміщених осіб, які фактично проживають у Вільногірську.

Підсумки за 2025 рік 

Минулого року соціальну підтримку отримали десятки громадян. Зокрема, виплати було надано 10 особам I категорії на суму 13 300 грн, 33 пенсіонерам II та III категорій на суму 31 500 грн, а також вдовам (вдівцям) та дітям на загальну суму понад 8 000 грн.

Пенсії та пільги у 2026 році

Крім місцевих програм, на державному рівні продовжують діяти спеціальні умови для “чорнобильців”. 

Постраждалі мають право на зниження пенсійного віку на 5–13 років залежно від категорії. 

Розміри пенсій по інвалідності для ліквідаторів прив’язані до мінімальної пенсії та складають: 

• I група – 25 950,00 гривень (10 мінімальних пенсій); 
• II група – 20 760,00 гривень (8 мінімальних пенсій); 
• III група – 15 570,00 гривень (6 мінімальних пенсій); 
• дітям – 7 786,00 гривень (3 мінімальні пенсії). 

Середній розмір пенсії осіб з інвалідністю серед учасників ліквідації аварії за категоріями розподілено наступним чином: 

• I категорія – 28 291,55 гривень; 
• II категорія – 25 919,16 гривень; 
• III категорія – 19 135,53 гривень. 

Пенсійні виплати “чорнобильцям” також підлягають щорічній індексації. У 2026 році пенсійні виплати було проіндексовано з коефіцієнтом 12,1%.

Надання пільг тепер залежить від доходу домогосподарства. У 2026 році право на пільги мають сім’ї, де середньомісячний дохід на одну особу не перевищує 4 660 грн. Якщо дохід вищий, громадяни можуть звернутися за оформленням житлової субсидії.

Отримання паспорта для виїзду за кордон традиційно належить до найбільш затребуваних послуг в Україні. Державна міграційна служба (ДМС) опублікувала оновлені роз’яснення щодо процедури, цін та правил на 2026 рік.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала детальну інструкцію, яка допоможе оформити документ швидко та без зайвого клопоту.

Базові умови та термін дії

Виготовлення закордонного паспорта є добровільним. Строк його дії безпосередньо залежить від віку людини:

• для громадян, яким виповнилося 16 років, документ дійсний 10 років;
• для дітей віком до 16 років паспорт видається на 4 роки.

Важливо пам’ятати: українське законодавство дозволяє громадянину мати не більше двох чинних закордонних паспортів одночасно.

Де оформити та як проходить процедура

Подати заявку на виготовлення документа можна в одній із таких установ:

• територіальний підрозділ Державної міграційної служби;
• Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП);
• відділення “Паспортного сервісу” (ДП “Документ”).

Громадяни, які перебувають за межами України, мають звертатися до відповідних консульств чи дипломатичних установ.

Процедура обов’язково включає сканування відбитків пальців (для дітей ця норма застосовується з 12 років). Заявник повинен особисто та дуже уважно перевірити свої дані в анкеті, особливо транслітерацію, і лише після цього засвідчити їх власним підписом. Забирати готовий закордонний паспорт потрібно особисто, пред’явивши внутрішній паспорт громадянина України.

Вартість та строки виготовлення у 2026 році

Наведені суми адміністративного збору є актуальними лише для оформлення на території України. При зверненні до установ за кордоном додатково сплачується консульський збір.

Звичайне оформлення (до 20 робочих днів): 1147 гривень (352 грн за адміністративну послугу + 795 грн за бланк).

Термінове оформлення (до 7 робочих днів): 1787 гривень (992 грн за послугу + 795 грн за бланк).

Екстрене оформлення (до 3 робочих днів): 1787 гривень. Надається виключно за наявності серйозних підстав (нагальне лікування, супровід тяжкохворого або смерть родича за кордоном).

Окремий строк — до 10 робочих днів — передбачено для дітей, яких усиновили іноземці та які виїжджають на постійне місце проживання.

Хто має право подавати заяву

Особи віком від 14 років зобов’язані подавати заяву виключно особисто. Якщо дитині ще немає 14 років, документи подає один із її законних представників (батьків, усиновлювачів, опікунів). Дозвіл або присутність другого з батьків для цього не вимагається.

Які документи знадобляться

Для стандартного оформлення:

• заява-анкета (її формує та роздруковує працівник установи на місці);
• паспорт громадянина України (для осіб віком від 14 років);
• свідоцтво про народження (для дітей). Якщо один із батьків був іноземцем на момент народження дитини, додатково потрібна довідка про набуття українського громадянства;
• квитанція про сплату збору або документ, що підтверджує право на звільнення від оплати.

Якщо оформлюється паспорт для дитини до 12 років або для особи, що прикута до ліжка і потребує термінового виїзду на лікування, дозволяється принести одну фотокартку розміром 10х15 см для сканування обличчя (без фізичної присутності заявника).

Додаткові документи у специфічних ситуаціях:

• у разі втрати/викрадення: заява у довільній формі про втрату та витяг з ЄРДР (якщо паспорт вкрали на території України);
• при обміні: старий закордонний паспорт та підтвердження підстав для його обміну. Якщо в старому документі є чинні візи чи посвідки на проживання і ви хочете його залишити, слід написати заяву про повернення паспорта після анулювання;
• для дітей-сиріт або позбавлених батьківського піклування: документи, що підтверджують повноваження опікуна чи директора закладу (рішення суду, договір про патронат, договір про влаштування до прийомної сім’ї тощо).

Всі документи, видані за кордоном, мають бути перекладені українською мовою та нотаріально завірені. Оригінали документів (крім старих закордонних паспортів та квитанцій) повертаються заявнику відразу після оформлення анкети.

Особливості транслітерації

Прізвище та ім’я автоматично переводяться латиницею згідно з офіційною таблицею транслітерації. Однак, якщо у ваших раніше виданих паспортах, іноземних документах дитини чи свідоцтві про зміну імені (чи шлюб) використовувалася інша транслітерація, ви маєте право подати письмову заяву з проханням зберегти попереднє написання. До заяви обов’язково додається документ, який підтверджує цей факт.

Чому можуть відмовити у видачі

Органи ДМС або дипломатичні установи можуть офіційно відмовити в оформленні паспорта з таких причин:

• особа не має громадянства України;
• за паспортом для дитини звернулася особа без документального підтвердження повноважень законного представника;
• заявник вже має два діючі закордонні паспорти;
• подано неповний пакет документів або інформації;
• виявлено розбіжності між наданими даними та інформацією в державних реєстрах.

Рішення про відмову обов’язково оформлюється письмово із чітким зазначенням підстав та вручається заявнику у встановлені законодавством строки.

Читайте також:

В Україні запустили безоплатній застосунок для вивчення профільної англійської