“16 днів проти насильства”: як діяти та чи можна протистояти

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня у світі проходить інформаційна кампанія “16 днів проти насильства”. До Міжнародного дня усунення насильства проти жінок редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до експертів, щоб дізнатися, які кроки варто зробити, якщо ви стали жертвою насильства. Ми поспілкувалися з правозахисницею Юлією Сегедою та психологом Олександром Зінченком, щоб розібратися в деталях.

Більше на Вільногірськ IN.UA.

Причини насилля

Психолог Олександр Зінченко розповів, що найчастішими проблемами жінок, які звертаються по допомогу після насильства, є низька самооцінка та невизначеність. Жінки під впливом насильства часто не усвідомлюють свого стану, тому рідко звертаються по допомогу.

«Вони знаходяться під впливом та моральним тиском. Кривдник може знижувати самооцінку постраждалої, через що вона впадає у залежність від нього. Тоді вона вже не уявляє свого життя без насильника», — розповідає Олександр Зінченко.

Багато постраждалих, які пройшли курс терапії, все одно повертаються до своїх кривдників через підсвідомий страх змін. Навіть змінивши своє життя, вони можуть прагнути до звичного способу буття, що може означати повернення до насильства. 

Що кажуть правозахисники?

Ми поспілкувалися із Юлією Сегедою, правозахисницею та керівницею ГО «Ліга українських правозахисників». Вона зазначила, що психологічна допомога – одна з перших. Особливо це важливо у випадках сексуального насильства. Постраждалі мають право отримати необхідні ліки безплатно, зокрема засоби для запобігання вагітності та інфікування ВІЛ. Наступним етапом є юридична допомога. Юридична обізнаність дає людині відчуття безпеки, оскільки інформованість знижує страх перед складними питаннями.

«В мене понад 15 років досвіду роботи з постраждалими від домашнього насильства. Тож я можу сказати, що коли працюють у злагодженій співпраці фахівці юридичного, соціального та психологічного сервісу, то тоді людина дійсно має можливість розірвати коло насильства», — зауважила Юлія Сегеда.

Досвід правозахисниці Юлії Сегеди

Юлія згадує випадок, коли у Дніпрі суд виправдав Марину Полях, яку звинуватили у вбивстві співмешканця Дмитра Плотнікова. Жінка заявила, що він бив її протягом двох років, а поліція на її численні звернення лише один раз склала протокол. Співмешканець раніше був засуджений за вбивство, але вийшов на свободу достроково. Під час чергової агресії Плотніков погрожував убити Марину, її доньку та бабусю, після чого жінка, захищаючись, схопила ніж, на який і напоровся нападник. Розслідування тривало три роки, суд визнав Марину невинною.

Часто постраждалі не мають ресурсу, щоб піти від кривдника. Наприклад, це може бути відсутність самостійного заробітку чи житла. Юридична допомога може розв’язати питання статусу, розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини. Комплексний підхід також передбачає переселення постраждалих у безпечне місце, наприклад, притулок, що дозволяє припинити спільне проживання з кривдником. Також постраждалі мають право на моральну та матеріальну компенсацію.

«Суспільство все ще схильне до стереотипного сприйняття насильства, перекладаючи провину на постраждалих. Під дописами та новинами про жінок, які постраждали від насильства, часто можна побачити коментарі типу “А що вона там робила?” або “А чому була так одягнена?”. Це категорично неприпустимо. Рішення про застосування насильства приймає лише кривдник, і від постраждалої особи це не залежить», — наголосила Юлія Сегеда.

Правозахисниця розповіла, що існує чотири форми насильства: домашнє, психологічне, економічне та сексуальне. Якщо проти вас було скоєно хоча б одну з цих форм насильства, план дій буде завжди однаковим.

Практичні кроки: що робити, якщо сталося насильство

Перший крок, за словами адвокатки, — це звернення до поліції. Важливо чітко вказати, що ви стали жертвою домашнього насильства, щоб правоохоронці могли оперативно відреагувати. Поліція може накласти тимчасовий заборонний припис на кривдника, що забороняє йому контактувати з вами або наближатися до вас.

Юлія Сегеда наголошує, що навіть у випадку відсутності свідків або доказів насильства важливо звертатися до поліції.

«Я раджу, коли людина телефонує на 102, одразу говорити про те, що вона звертається щодо домашнього насильства. Тоді органи поліції можуть одразу зрозуміти, на який виклик вони їдуть», — зауважила Юлія Сегеда.

Збір доказів і правові наслідки

Збір доказів є важливим завданням поліції, але головним доказом є свідчення постраждалої особи. Правозахисники наголошують, що навіть у відсутності фізичних доказів, є реальна можливість притягнути кривдника до відповідальності, якщо постраждала звернеться до поліції своєчасно.

«Є адміністративний порядок, коли поліція складає протокол та збирає матеріали, і тоді кривдник притягується до адміністративної відповідальності. У випадку тяжких ушкоджень постраждалої настає кримінальна відповідальність, і довести провину кривдника абсолютно реально. Важливо, щоб постраждала особа довіряла нам і повідомляла про це», — додала Юлія Сегеда.

Читайте також:

• Боротьба з насиллям: на Дніпропетровщині працюють мобільні бригади
• Девіантна поведінка у дітей та підлітків: причина та способи вирішення

Із 1 березня 2026 року в Україні почали діяти оновлені правила перетину державного кордону. Базова заборона на виїзд військовозобов’язаних чоловіків віком від 18 до 60 років зберігається, проте уряд запровадив низку спрощень для окремих категорій громадян. Водночас суттєвих змін зазнають і правила в’їзду до країн Європейського Союзу через запуск нових цифрових систем.

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала актуальні вимоги до єдиного матеріалу.

Військово-обліковий документ та обов’язковий VIN-код

Перетин кордону чоловіками продовжує суворо регулюватися законом про мобілізацію. Головною умовою для виїзду є наявність чинного військово-облікового документа у паперовій або електронній формі. Перед плануванням поїздки необхідно актуалізувати свої дані через ТЦК та СП, а інформацію про наявну відстрочку обов’язково внести до документа.

Згідно з вимогами законодавства, документ має містити спеціальний штрих-код (VIN-код). Прикордонники зчитують його для миттєвої перевірки особи в електронному реєстрі “Оберіг”. Цей код може бути згенерований у новому електронному документі або вклеєний у військовий квиток старого зразка. Будь-які розбіжності між паперовими довідками та цифровою базою найчастіше стають причиною відмови у виїзді.

Категорії громадян та підстави для перетину кордону

Без додаткових обмежень і довідок перетинати державний кордон мають право чоловіки віком від 18 до 22 років, а також громадяни, яким виповнилося 60 років. Для юнаків 18-22 років достатньо пред’явити закордонний паспорт та військово-обліковий документ.

Для чоловіків віком від 23 до 60 років виїзд можливий виключно за наявності законних підстав. До таких підстав належать медичні показання та лікування за кордоном, сімейні обставини, навчання в іноземних закладах, професійна або волонтерська діяльність, а також наявність офіційного бронювання.

Окремо варто звернути увагу на осіб, виключених з військового обліку. До цієї категорії належать чоловіки старші 60 років, засуджені за тяжкі злочини, особи, які втратили громадянство України, та ті, хто визнаний непридатним до служби за висновком ВЛК. Юристи попереджають, що сам статус непридатності не гарантує автоматичного пропуску. Для законного перетину кордону необхідно мати довідку ВЛК, офіційне рішення ТЦК про виключення з обліку та переконатися, що всі дані коректно відображаються у застосунку “Резерв+”.

Спрощення для медіа та заброньованих працівників

Працівники сфери стратегічних комунікацій та медіа віком від 23 до 60 років відтепер можуть виїжджати за кордон на термін до 60 днів. Процедуру для них суттєво спростили: замість постійних звернень до Держприкордонслужби необхідно отримати лише лист-погодження від Державного комітету телебачення і радіомовлення, маючи при собі запрошення від іноземної організації та оновлений військово-обліковий документ.

Оновлено правила і для заброньованих працівників. Підприємства оборонно-промислового комплексу отримали право бронювати фахівців строком до 45 днів. Для критично важливих підприємств скасовано попередній 72-годинний ліміт перевірки списків. Заброньовані співробітники можуть виїжджати у службові відрядження або у відпустку за наявності дозволу від роботодавця. Виняток становлять державні службовці певних рангів, які мають право перетинати кордон виключно зі службовою метою.

Правила для жінок, дітей та водіїв авто

Більшість українських жінок у 2026 році можуть вільно перетинати кордон. Обмеження стосуються виключно військовослужбовиць за контрактом (ЗСУ, НГУ, ДПСУ) та державних службовиць. Жінки-медики, які перебувають на обліку, але не підписували контракт, виїжджають без додаткових дозволів.

Виїзд дітей до 16 років дозволений лише у супроводі дорослих. Якщо дитина їде з одним із батьків, достатньо свідоцтва про народження, нотаріальна згода другого з батьків під час воєнного стану не потрібна. Для виїзду з близькими родичами необхідні документи про родинні зв’язки та заява одного з батьків, завірена органом опіки. У разі подорожі з третіми особами обов’язковою є нотаріально завірена згода.

Для перетину кордону на автомобілі водій повинен мати посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, документ про право користування (якщо водій не є власником) та обов’язковий поліс міжнародного страхування “Зелена карта”. Нові європейські електронні системи контролю стосуються лише осіб і не скасовують вимог до страхування автотранспорту.

Додаткові зміни у 2026 році

У 2026 році також зміняться правила подорожей до країн Європейського Союзу, які стануть стають більш цифровізованими. Ще з жовтня 2025 року на кордонах діє система Entry/Exit System (EES), яка замінила ручне проставлення штампів у паспорти. Під час першого в’їзду до Шенгенської зони мандрівники проходять обов’язкову цифрову реєстрацію: здають відбитки чотирьох пальців та роблять фото обличчя. Система автоматично фіксує терміни перебування, запобігаючи нелегальній міграції.

У четвертому кварталі 2026 року заплановано запуск системи ETIAS — попереднього електронного дозволу на в’їзд для громадян країн із безвізовим режимом. Вартість такого дозволу становитиме 20 євро, а оформити його можна буде лише онлайн. Від сплати збору звільняються діти до 18 років, особи старші 70 років та члени сімей громадян ЄС. Оформлений дозвіл діятиме до трьох років або до закінчення терміну дії закордонного паспорта.

Читайте також:

Страхування для виїзду за кордон у 2026 році: коли воно обов’язкове та як його оформити

Бахмут живе тут – підписуйтесь на наш Телеграм та Інстаграм!

Плануючи поїздку за межі України, громадяни часто стикаються з питанням щодо необхідності оформлення страхового поліса.

Редакція видання Вільногірськ IN.UA підготувала детальний розбір про те, у яких випадках медичне та автострахування є абсолютно обов’язковим, від яких ризиків воно захищає та як його швидко оформити у 2026 році.

Чи обов’язково оформляти туристичну страховку

Необхідність мати страховий поліс напряму залежить від мети вашої поїздки. Якщо українці перетинають кордон задля отримання тимчасового захисту, вони звільняються від вимоги оформлювати страхування. Для прикладу, на території Польщи статус PESEL автоматично гарантує біженцям доступ до безкоштовного медичного обслуговування.

Проте для осіб, які подорожують з туристичною чи приватною метою, діють інші правила. Згідно з українським законодавством, медичне страхування та страхування від нещасних випадків для туристів є обов’язковим. Якщо поїздку організовує туристична компанія, оформленням документів займається туроператор. У разі самостійної подорожі ця відповідальність повністю лягає на мандрівника.

Хоча страховий поліс не завжди входить до переліку обов’язкових документів для перетину державного кордону, митні служби багатьох країн залишають за собою право вимагати його пред’явлення. Відсутність страховки може стати вагомою причиною для відмови у в’їзді. Крім того, вартість медичних послуг за кордоном є надзвичайно високою, тому поліс захищає туриста від колосальних фінансових втрат у разі хвороби чи травми.

“Зелена картка”: страхування для водіїв

Для громадян, які планують виїзд за кордон на власному транспортному засобі, безальтернативною вимогою є наявність міжнародного страхового сертифіката — “Зеленої картки”. Це міжнародний аналог української автоцивілки, який діє на території країн-учасниць системи.

Виїзд автомобілів, зареєстрованих в Україні, до країн-членів цієї системи без дійсного поліса заборонений законодавством. Основні функції “Зеленої картки”:

• дозвіл на перетин кордону (це базова вимога митних служб більшості країн).
• гарантія відшкодування матеріальних збитків (пошкоджене майно) та фізичної шкоди (травми або смерть), завданих третім особам у разі ДТП з вашої вини.

Варто пам’ятати, що дійсність “Зеленої картки” можуть перевіряти не лише на пропускних пунктах, а й місцева поліція під час перебування в країні. Відсутність документа призведе до великих штрафів та можливої заборони на подальший в’їзд.

Як оформити страхування у 2026 році

Процес отримання страхового поліса наразі максимально автоматизований. Туристи, які подорожують самостійно, можуть звернутися безпосередньо до обраної страхової компанії. Електронний поліс, оформлений онлайн, має таку саму юридичну силу, як і традиційний паперовий варіант.

Для укладання договору необхідно надати:

• дані чинного закордонного паспорта.
• детальну інформацію про поїздку (країна призначення, мета візиту та точні терміни перебування).

Що покриває страховка та від чого залежить її вартість

Стандартний страховий пакет можна розширювати відповідно до власних потреб. Залежно від обраних умов, поліс може включати компенсацію медичних витрат, захист від нещасних випадків, покриття збитків через втрату багажу та документів, а також оплату послуг юристів.

Вартість страхування формується індивідуально та залежить від низки факторів:

• вік мандрівника (стандартні тарифи розраховані на людей працездатного віку, тоді як поліси для дітей та літніх людей коштують дорожче);
• наявність франшизи (договір без франшизи завжди обійдеться дорожче);
• обсяг послуг (що ширше покриття передбачає контракт, то вищою є його ціна);
• країна призначення (подорожі до екзотичних країн вимагають специфічного і дорожчого покриття ризиків);
• термін дії (вартість зростає пропорційно до кількості днів перебування за кордоном).

Читайте також:

Як оформити лікарняний дистанційно: пояснення для жителів Вільногірська