У Вільногірську місцеві жителі висловили обурення через накопичене сміття поблизу кафе “Олімп”. Ми намагались з’ясувати, хто відповідає за прибирання цієї території та яким чином взагалі відповідальні за прибирання певної території визначаються у нашій громаді. В процесі дослідження ми вивчили Правила благоустрою Вільногірська, поспілкувалися з підприємцями та дізналися у міськраді, що проблему планують вирішувати системно.

Більше на Вільногірськ IN.UA

Передісторія проблеми

У соцмережах поширився відеоролик, у якому авторка зафіксувала сміття, пост вийшов 15 вересня. 

“Знаю, що, можливо, це не має сенсу… Але я не можу залишитися осторонь. Це за ‘Олімпом’ і готелем. Скоро почнуться дощі… Чи буде колись у нашому місті порядок? Питання риторичне”, — зазначила місцева жителька Ірина.

Наші журналісти відразу вирушили на пошуки стихійного звалища, показаного у відео. Поруч знаходиться кафе “Олімп”, проте чи входить захаращена територія до зони відповідальності закладу — невідомо. Ми почали шукати відповідальних.

ФОП “Повстень Олександр Васильович” тривалий час виконував функції головного прибиральника Вільногірська, забезпечуючи чистоту в місті. Тому ми звернулися до нього. 

Важливо зазначити, що територія парку, де знаходиться сміття, не перебуває на балансі міста і використовувати на нього бюджетні кошти міська рада не може, тому парк прибирають на благодійній основі. Останній раз ми зафіксували таке велике прибирання 10 вересня, саме напередодні того посту.

“Ми прибирали парк, зокрема, гілки й листя, але ці 5 метрів залишалися поза увагою,” — розповів приватний підприємець Олександр Повстень.

12 вересня на позачерговій сесії міської ради депутати проголосували за призначення КП “УК ‘Жилкомсервіс'” виконавцем послуг з благоустрою. Ми звернулися до його очільника Івана Буряка, щоб з’ясувати, хто відповідальний за прибирання цієї території, але він відмовився надавати коментарі.

“Мені немає часу за гілки ці дивитися… давайте, мені зараз не зручно, я думав, що ви по ділу телефонуєте”, — прокоментував ситуацію директор комунального підприємства “УК ‘Жилкомсервіс'” Іван Буряк.

Правила благоустрою міста

Тому ми вирішили розібратися самостійно. Оскільки важливі для громади питання мають бути зарегульовані чинними Положеннями, ми пішли шукати Правила благоустрою міста. 

Знайшли рішення міської ради від 20 грудня 2018 року, яке регулює утримання вулиць, парків та територій поруч з підприємствами.

Скрін з Правил благоустрою території м.Вільногірська

Згідно з цим Положенням, межі утримання прилеглої території, які власники зобов’язані прибирати, коливаються від 5 до 50 метрів. У нашому випадку сміття знаходиться поруч із об’єктом підприємницької діяльності, і відповідно до п. 5, власники повинні прибирати 20 метрів від межі своєї земельної ділянки.

Також в документі зазначено, що саме Вільногірська міська рада повинна визначити ці межі, однак механізм, яким чином це буде здійснено, не уточнений.

Правила передбачають обов’язок для підприємств утримувати прилеглі території в належному стані. У разі невиконання цих вимог на порушників накладається адміністративна відповідальність.

Скрін з Правил благоустрою території м.Вільногірська

Що кажуть ФОП?

Ми з’ясували, що на рівні процедури правила існують, та чи знають про це підприємці? Журналісти спілкувалися з кількома ФОПами, які мають магазини в окремих будівлях, зокрема власниця перукарні, директор медичного закладу та власник будівлі, який надає в оренду приміщення іншим бізнесам.

Власниця перукарні має окрему будівлю, регулярно прибирає територію та висаджує квіти та дерева. 

“Я не знаю, скільки метрів території маю прибирати за законом, але роблю це постійно, наскільки вистачає сил”, — говорить Яна.

ФОП регулярно прибирають територію навколо будівель, а орендарі, в свою чергу, займаються чистотою в своїх приміщеннях. Однак вони не мають чітко визначених меж території для прибирання.

Директор Центру первинної медико-санітарної допомоги Сергій Карпович повідомив, що прибирають навколо установи два рази на рік і вивозять сміття за кошти підприємства.

“Ми наймаємо за власні кошти машину, тому що немає зараз благодійності, ніхто не допомагає. Робить це частіше неможливо, бо ця вся процедура коштує десь близько 15 тисяч. А внаслідок будинків, які знаходяться поблизу, туди додається ще й побутове сміття. Зараз немає сенсу це робить, бо листя не впало. І тоді вже наприкінці року, в листопаді, ми це все вивозимо”, – розповідає директор Центру первинної медико-санітарної допомоги Сергій Карпович.

Таким чином ми з’ясували, що підприємці не знають чітких правил за якими мають прибирати і не стикалися з тим, щоб цю діяльність хто контролював чи пояснював умови. Наведення порядку залежить від бажання власника або балансоутримувача. 

Що кажуть чиновники?

Тож накопичилося чимало питань, на які можуть відповісти лише представники міської ради. Нам вдалося поспілкуватися з заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, начальником управління архітектури, капітального будівництва та житлово-комунального господарства Вільногірської міської ради Ростиславом Варницьким.

У розмові ми пояснили ситуацію щодо купи сміття біля “Олімпу” та наші зусилля у пошуках відповідальних осіб. Також ми запитали, чи є встановлені межі для прибирання, які стосуються підприємців та балансоутримувачів різних установ.

“Кожному підприємству, ФОП надано території, де встановлено межі. От від межі земельної ділянки мають 20 метрів прибирати, благоустрій”, – пояснив Ростислав Варницький.  

Заступник міського голови додав, що найближчим часом проведуть інформування власників будівель та орендодавців щодо обов’язків з прибирання прилеглих територій. Зокрема, підприємствам, зокрема і розташованим поблизу сміттєвого звалища, про яке ми писали на початку матеріалу, надішлють листи з відповідними вимогами. У разі відмови від прибирання, на порушників будуть складатися протоколи про адміністративні правопорушення.

Читайте також:

• Роздільний збір сміття у Вільногірську: для чого у місті розташовані залізні піраміди
• Контейнерний збір сміття у Вільногірську: коли запрацює

Верхньодніпровськ — місто, що зберігає у своїх затишних вулицях десятки захованих історій. На перший погляд спокійне й камерне, воно приховує у старих фасадах відлуння дворянських балів, приватних театрів, ремісничих майстерень та культурних осередків минулого.

Усе це оживає під час пішої екскурсії, яку проводить директорка Верхньодніпровського історичного музею Наталія Іванівна Коновал.

Початок історії: від дитячого будинку до старого проспекту

Біля музею гуртуються відвідувачі, і саме з цього місця почалася подорож Верхньодніпровськом.

“Хочу вам сказати, — починає пані Наталія, — що там, де зараз знаходиться музей раніше був дитячий будинок імені Кірова”. Саме з цього місця стартує прогулянка. Колись тут стояв гарний приватний будинок, а поруч — ресторан “Славутич”, де нині торговий центр.

Ціла територія дитбудинку була важливою частиною післявоєнної історії міста. Екскурсовод згадує історію чоловіка, який нещодавно віднайшов на кладовищі могилу директора того дитячого будинку — Мічника, і прагне відновити пам’ять про нього. Такі особисті історії повертають емоційний вимір місцям, які ми часто сприймаємо просто як будівлі.

Далі шлях веде до проспекту, який у місті й досі звично називають “Каштановим”. “До 1979 року тут були лише одноповерхові будиночки, — пригадує екскурсовод. — А коли місто відзначало 200-річчя, проспект перебудували. Верхньодніпровськ тоді називали “маленьким Києвом” — настільки затишно стало”. Сьогодні це одна з найатмосферніших частин міста — з рівними рядами каштанів і доглянутими фасадами.

Історичні будівлі, що зберегли свій характер

На маршруті трапляються об’єкти, які цікаві не лише архітектурою, а й тим, що пережили кілька епох. Колишня телефонно-телеграфна станція діяла тут у 1911–1920-х роках. Поруч стоїть старе царське казначейство — одна з перших кам’яних будівель Верхньодніпровська. Воно унікальне тим, що зберегло власне призначення: тут і сьогодні працює фінансова установа.

Справжньою окрасою міста є “Дім із годинником”, зведений у другій половині XIX століття. Його називали “Генеральською дачею”, адже тут відпочивав Катеринославський генерал-губернатор. “На першому поверсі була велика зала, де збиралися дворяни, проводилися бали, музичні вечори”, — розповідає Наталія Коновал. Сьогодні будівля все ще зберігає атмосферу світського життя свого часу.

Поруч — інша важлива споруда, яка колись слугувала столярною майстернею, а згодом — торговельною організацією “Міжторг”. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес повернення майна, відібраного у приватних власників у попередні десятиліття. Тоді й були знайдені документи на цю будівлю, і її повернули спадкоємцям. Згодом її придбали нові власники, і сьогодні вона відома як “Верхауз” — Верхньодніпровська хата.

Театральні та культурні осередки минулого

У центрі маршруту — будівля колишнього кінотеатру “Гастелло”. Попри те, що багато хто вважає його спорудженим у 1930-х, архітектура свідчить про старші витоки. “Колись тут був театр, — пояснює екскурсовод. — Верхньодніпровці — дуже творчі люди, тож вистави й концерти були регулярними”. Згодом театр поступився місцем кіносеансам, і будівля стала одним із культурних центрів міста.

Ще одна виразна споруда — цегляний будинок з червоною та білою цеглою, кованими балконами та сходами на другий поверх. За різних часів тут працювали музей, бібліотека й музична школа. Хоча сьогодні будівля пустує, вона залишається архітектурною родзинкою Верхньодніпровська.

Місто, що дихає річкою

На завершення екскурсії Наталія Іванівна звертає увагу на планування міста: вулиці Верхньодніпровська пролягають паралельно до Дніпра, а інші — перпендикулярно. “Це зроблено спеціально, щоб із річки надходило прохолодне повітря. Так само побудоване й Запоріжжя”, — пояснює вона.

Прогулянка з Наталією Коновал показує Верхньодніпровськ таким, яким його часто не помічають. Місто відкривається через маленькі історії: тут був дитячий будинок, там — телефонна станція, далі ‒ будівля, де колись танцювали на балах.

Читайте також:

“Якір у степу”: морська історія Вільногірська

Уряд оголосив про старт програми “Зимова підтримка”, яка передбачає одноразову виплату 1000 гривень для вразливих категорій населення з метою посилення соціальної допомоги в передзимовий період.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.

Хто отримає виплати

Виплата 1000 гривень не замінює чинних соціальних програм, а доповнює їх. Отримати допомогу зможуть сім’ї з дітьми різних категорій, одинокі пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та інші громадяни, які проживають в Україні.

Ці кошти можна буде витратити на найбільш необхідні перед зимою товари та послуги:

• ліки;
• поштові та комунальні послуги;
• книги;
• благодійні внески.

Подати заяву на отримання допомоги для дітей можна буде з 15 листопада у застосунку “Дія” або у відділеннях Укрпошти. Після нарахування кошти можна витрачати до 30 червня 2026 року.

Читайте також:

Компенсація за втрачене житло: як ВПО зможуть подати заяву