У Кам’янському після конфлікту зі знайомим чоловік кинув гранату в бік балкона його квартири на другому поверсі. Боєприпас вибухнув біля будинку, пошкодивши вікна та балкон. Люди не постраждали, а підозрюваного затримали й узяли під варту.

Як конфлікт між знайомими переріс у вибух біля житлового будинку та яке покарання загрожує затриманому – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

У Кам’янському стався вибух

Інцидент стався 24 жовтня близько 20:00. До поліції надійшло повідомлення про вибух, після чого на місце події прибули правоохоронці.

За інформацією Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, між двома знайомими чоловіками виник конфлікт. Після цього один із них кинув гранату в бік балкона квартири на другому поверсі, де мешкає його 35-річний знайомий.

Боєприпас ударився об балкон, упав біля будинку та вибухнув. Унаслідок вибуху пошкоджень зазнали вікна й балкон. За даними поліції, постраждалих немає.

Після скоєного чоловік залишив місце події.

Хто кинув гранату та що йому загрожує

Поліцейські Кам’янського районного управління поліції встановили місцеперебування чоловіка та затримали його відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

За даними правоохоронців, затриманим виявився 36-річний місцевий житель, який раніше був судимий.

За погодженням із Кам’янською окружною прокуратурою чоловікові повідомили про підозру за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України – хуліганство.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 4 статті 296 Кримінального кодексу України, за хуліганство, вчинене із застосуванням зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Наразі чоловік має статус підозрюваного. Його винуватість має бути встановлена судом.

Джерело: ГУНП в Дніпропетровській області 

Читайте також:

Запис Конфлікт закінчився вибухом: у Кам’янському затримали чоловіка з гранатою  спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

У Лихівській громаді пожежники виїжджають не лише на загоряння в селищі, а й допомагають боротися з вогнем у лісах, лісосмугах і на пасовищах. Команду утримують коштом місцевого бюджету, а частину ремонтів у пожежній частині працівники виконують самостійно. 

Редакція Вільногірськ IN.UA побувала в комунальному закладі разом із Лихівською селищною головою Ларисою Савченко та дізналася, яке обладнання допомагає рятувальникам у роботі, як облаштовують пожежну частину та чому для ефективного реагування на пожежі важлива підтримка сусідніх громад.

Коли вогонь загрожує лісам

Одним із серйозних викликів для місцевої пожежної команди є загоряння сухої трави, лісосмуг і лісових масивів. Особливо напруженою робота стає в суху погоду, коли вогонь може швидко поширюватися на значні території.

За словами Лариси Савченко, у періоди підвищеної пожежної небезпеки команда може отримувати по три-чотири виклики на день. Серед найскладніших випадків – загоряння в сосновому лісі. Навіть після ліквідації пожежі вогонь може спалахнути знову, тому необхідно ретельно контролювати ситуацію.

Для боротьби з такими загоряннями важливі не лише оперативність пожежників, а й можливість дістатися до осередку займання. У лісових масивах і лісосмугах не всюди може проїхати пожежний автомобіль, тому рятувальникам доводиться використовувати додаткове обладнання.

Ранцеві вогнегасники та захисне спорядження

Під час відвідування пожежної частини Лариса Савченко ознайомила представників редакції з обладнанням, яке команда використовує у своїй роботі.

Зокрема, громада придбала спеціальні ранцеві вогнегасники – пристрої у вигляді рюкзаків, призначені для гасіння вогню за допомогою води. Кожен із них вміщує 22 літри води.

Таке обладнання особливо корисне під час гасіння пожеж у лісосмугах та інших місцях, куди пожежний автомобіль не може під’їхати безпосередньо до осередку займання.

Пожежник бере запас води із собою та гасить полум’я на місці. Коли вода закінчується, потрібно повернутися до автомобіля, поповнити запас і продовжити роботу.

Окрім цього, команда отримала гуманітарну допомогу – чотири комплекти спеціального спорядження для роботи в задимлених приміщеннях. За словами селищної голови, таке обладнання допомагає пожежникам працювати в умовах сильного задимлення, коли перебування всередині будівлі становить небезпеку.

Орієнтовна вартість одного комплекту, за словами Лариси Савченко, становить близько 170 тисяч гривень. Для місцевої пожежної команди це суттєва сума, тому гуманітарна підтримка має особливе значення для громади.

Утримання команди – коштом місцевого бюджету

Місцеву пожежну команду повністю утримують за кошти Лихівської громади. З місцевого бюджету фінансують комунальні послуги, обслуговування й утримання пожежної техніки, а також придбання необхідного обладнання та матеріалів.

Паралельно громада поступово оновлює приміщення пожежної частини. Як розповіла Лариса Савченко, будівля потребувала ремонту та поліпшення умов для працівників.

У приміщенні замінили вікна, оновили систему опалення та поліпшили внутрішні умови. Опалюється вся будівля. На момент візиту журналістів ремонтні роботи ще тривали.

Частину робіт працівники виконують власними силами. Це дає змогу поступово покращувати умови в пожежній частині та раціонально використовувати кошти місцевого бюджету.

Місце для відпочинку між викликами

Пожежна частина – це не лише гараж для автомобілів і приміщення для зберігання спорядження. Оскільки пожежники цілодобово перебувають на чергуванні та мають бути готовими виїхати на виклик у будь-який момент, важливо створити для них належні побутові умови.

У частині облаштовано кімнату відпочинку, кухню та побутові приміщення. Тут працівники можуть перепочити, приготувати їжу й скористатися пральною машиною.

Для дозвілля між виїздами облаштували місце з телевізором, тенісним столом і більярдом.

Важливу підтримку в облаштуванні пожежної частини громада отримала й цього року. За сприяння депутата Дніпропетровської обласної ради Анатолія Кукси у вигляді субвенції з обласного бюджету, наданої з урахуванням потреб виборців, було придбано меблі, телевізор і душову кабіну.

Завдяки цій підтримці вдалося покращити побутові умови працівників місцевої пожежної команди, які цілодобово перебувають на чергуванні та забезпечують безпеку мешканців громади.

Допомога сусідніх громад: спільна боротьба з вогнем

Місцева пожежна команда обслуговує 26 населених пунктів Лихівської громади. Однак під час масштабних загорянь власних сил і техніки може бути недостатньо.

За словами Лариси Савченко, під час гасіння пожеж у лісових масивах до роботи за потреби залучають пожежні підрозділи П’ятихатської, Вільногірської та Верхньодніпровської громад.

Така співпраця особливо важлива під час великих пожеж, коли для локалізації та ліквідації вогню необхідні додаткові сили, техніка й узгоджені дії рятувальників.

Взаємодопомога між громадами дає змогу ефективніше реагувати на надзвичайні ситуації та захищати людей, їхнє майно й довкілля. Адже вогонь не зважає на адміністративні межі, а безпека мешканців є спільною відповідальністю.

Для Лихівської громади місцева пожежна команда – це не лише пожежний автомобіль, обладнання чи приміщення. Насамперед це люди, які цілодобово несуть службу, виїжджають на виклики, борються з вогнем і готові діяти навіть у найскладніших умовах. А підтримка громади, належне оснащення та співпраця із сусідами допомагають їм виконувати цю важливу роботу.

Читайте також:

Запис Від лісових пожеж до ремонту власними руками: як працює місцева пожежна команда у Лихівці спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

Представники Ради внутрішньо переміщених осіб Вільногірської громади вперше взяли участь у Всеукраїнському форумі Рад ВПО, який 21-22 жовтня відбувся у Львові. Учасники обговорювали житлові проблеми переселенців, участь ВПО в ухваленні місцевих рішень і співпрацю громад із державою та міжнародними партнерами. Представники Вільногірська повернулися із новими ідеями, зокрема досвідом створення спільного простору для переселенців і ветеранів.

Детальніше про те, що обговорювали на форумі, чому житлове питання залишається одним із найгостріших для переселенців і який досвід може бути корисним Вільногірській громаді, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Вільногірська Рада ВПО вперше долучилася до всеукраїнського форуму

IV Всеукраїнський форум Рад ВПО відбувся у Львові 21-22 жовтня 2026 року. Захід об’єднав представників рад внутрішньо переміщених осіб, органів влади, громадських і міжнародних організацій. Його метою було створити майданчик, де переселенці могли б поділитися власним досвідом, розповісти про свої ініціативи та обговорити рішення, які допоможуть захищати їхні права.

Для Ради ВПО Вільногірської громади це була перша участь у такому всеукраїнському заході. Про враження від зустрічі розповів голова ради Олександр Щекодін. 

За його словами, цінність форуму полягала не лише в обговоренні державної політики, а й у можливості познайомитися з колегами з інших регіонів, обмінятися практичними напрацюваннями та дізнатися, як інші громади допомагають переселенцям.

“На мою думку, це дуже добре, коли є такий майданчик, де можна познайомитися зі своїми колегами зі всієї України, такими ж переселенцями, які входять у Ради ВПО, поділитися досвідом, щось нове дізнатися”, – зазначив Олександр Щекодін.

Першого дня учасники слухали виступи представників влади, міжнародних партнерів і громадських організацій, долучалися до дискусій та знайомилися з ініціативами, спрямованими на підтримку переселенців. Зокрема, на форумі працювали виставки громадських організацій, які розповідали про свої послуги й можливості допомоги ВПО. Також відбулася фотовиставка.

Другий день присвятили розвитку лідерських навичок представників Рад ВПО, партнерствам, житловій політиці та практичним інструментам впливу на рішення в громадах.

Житло залишається однією з найгостріших проблем переселенців

Однією з головних тем форуму стало забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом. Про цю проблему говорили представники державної влади, а також учасники дискусій, які працюють із потребами переселенців безпосередньо в громадах.

Народна депутатка України Олена Шуляк у своєму онлайн-виступі наголосила, що для багатьох людей ключі від покинутої домівки залишаються символом зв’язку з власним життям до вимушеного переїзду.

“Ці ключі поки що не можуть відчинити двері домівки, але ці ключі багато людей не викидають, тому що це відчуття того, що ти маєш усе ж таки своє місце і можеш планувати своє життя”, – сказала Олена Шуляк.

Ці слова відгукнулися Олександру Щекодіну, який також зберігає ключі від своєї квартири в Бахмуті.

Для людей, які втратили можливість жити у власних оселях через окупацію або руйнування, ключі стають нагадуванням про дім, до якого вони сподіваються повернутися.

Олена Шуляк зазначила, що житло, безпека та гідно оплачувана робота залишаються серед основних потреб українців. Водночас вона наголосила на необхідності довгострокових рішень, аби тимчасове проживання переселенців у гуртожитках, колишніх лікарнях та інших колективних центрах не перетворювалося на постійне.

За її словами, на державному рівні працюють над розвитком житлових програм, зокрема “єОселі”, а також над можливостями запровадження соціального й доступного житла. Водночас для реалізації цих рішень потрібні фінансування та подальша співпраця з міжнародними партнерами.

Міністр у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України Віталій Безгін у своєму виступі також назвав житлове питання одним із найгостріших для ВПО. Він наголосив на важливості регулярної комунікації між міністерством і представниками Рад ВПО, щоб рішення враховували реальні потреби людей.

Відповідальність за підтримку переселенців лягає на громади

Окрему увагу під час форуму приділили тому, як підтримка переселенців розподіляється між державою та громадами, які їх приймають.

Заступниця начальника Львівської обласної військової адміністрації Христина Замула наголосила, що значна частина відповідальності за допомогу ВПО фактично лягає на бюджети тих регіонів, куди люди переїжджають.

Вона звернула увагу на потреби людей з інвалідністю, які потребують постійної підтримки, а також людей пенсійного віку.

За словами Христини Замули, громадам необхідна чіткіша позиція держави щодо того, як саме має бути організована така підтримка. Водночас вона підкреслила важливість роботи самих Рад ВПО, які можуть повідомляти про проблеми, критикувати рішення та пропонувати зміни.

Цю тему відзначив й Олександр Щекодін За його словами, дискусія була жвавою, а учасники мали можливість ставити запитання та висловлювати власні думки.

На думку голови Вільногірської Ради ВПО, важливо, щоб підтримка переселенців не залишалася лише відповідальністю громад, а державні органи активніше долучалися до розв’язання проблем.

Ради ВПО мають впливати на рішення в громадах

Під час форуму говорили не лише про матеріальну підтримку, а й про можливості переселенців брати участь у житті громад, де вони нині проживають.

Олена Шуляк нагадала, що внутрішньо переміщені особи можуть використовувати різні інструменти місцевої демократії: долучатися до громадських обговорень, працювати в Радах ВПО, впливати на бюджетні процеси та брати участь у формуванні стратегій розвитку громад.

Водночас, за її словами, така участь має бути реальною, а не формальною – переселенці повинні мати можливість впливати на рішення, які визначають їхнє життя.

Виконавча директорка благодійної організації “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” Валерія Вершиніна під час відкриття форуму також наголосила на важливості обміну досвідом між представниками Рад ВПО.

“Соціальний капітал – це те, що допомагає Україні щодня долати наступні виклики російської агресії”, – зазначила вона.

Саме можливість спілкуватися, знаходити однодумців і переймати досвід інших громад Олександр Щекодін назвав однією з головних переваг участі у форумі.

Який досвід привезли до Вільногірська

Серед практик, які зацікавили голову Вільногірської Ради ВПО, – досвід Боярської міської ради Київської області. Там за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) створили простір для внутрішньо переміщених осіб і ветеранів.

Як розповів Олександр Щекодін, особливо його зацікавило те, що обладнання, отримане від донорів, міська влада передала безпосередньо Раді ВПО.

Такий приклад показує, як співпраця місцевої влади, міжнародних партнерів і представників переселенців може перетворюватися на конкретний ресурс для роботи з потребами людей.

Для Вільногірської громади цей досвід може стати приводом для подальшого обговорення можливостей створення або розвитку просторів, де переселенці зможуть отримувати інформацію, спілкуватися, долучатися до спільних ініціатив і взаємодіяти з іншими групами мешканців.

Водночас участь у форумі дала змогу представникам Ради ВПО побачити, як подібні питання вирішують в інших регіонах України, та налагодити контакти з колегами.

Що відбувалося другого дня форуму

Другий день зустрічі був присвячений практичній роботі. Учасники обговорювали розвиток партнерств, внутрішні ресурси лідерів і роль Рад ВПО у формуванні та реалізації місцевої житлової політики.

Окремі групи працювали над питаннями створення гідного соціального житла, навігації в державних житлових програмах, місцевих механізмів підтримки та співпраці з міжнародними й благодійними організаціями.

Також у програмі були інтерактивні сесії про бюджетну адвокацію, медійну видимість діяльності Рад ВПО та посилення їхнього впливу на життя громад.

Форум організував благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” у партнерстві з профільними міністерствами за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні та Норвезької ради у справах біженців.

Читайте також:

Запис Ключі від дому, житло для ВПО та досвід громад: Рада ВПО Вільногірська вперше долучилася до всеукраїнського форуму спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

У Вільногірську планують обговорити можливості долучення громади до програми “Будиночок у селі” для ВПО та створення спеціальної комісії. Відкрите засідання ради ВПО відбудеться 28 жовтня.

Як працює цей механізм, хто може претендувати на житло, скільки часу можна в ньому проживати та які кроки необхідно зробити Вільногірській громаді – редакція Вільногірськ IN.UA з’ясувала у юристки з питань локальної адвокації благодійного фонду “Право на захист” Ольги Михайлишиної.

Коли у Вільногірську обговорять участь у програмі

28 жовтня відбудеться відкрите засідання ради внутрішньо переміщених осіб Вільногірської громади у приміщенні виконкому о 10:30. На нього запрошують усіх охочих містян зі статусом ВПО.

Серед питань, які планують розглянути, – можливість долучення Вільногірської громади до програми “Будиночок у селі”, варіанти її реалізації та створення відповідної комісії. У засіданні також візьме участь Ольга Михайлишина, яка пояснить механізм програми та відповість на запитання.

Раніше редакція Вільногірськ IN.UA вже повідомляла, що у Вільногірську планують долучитися до цієї ініціативи. Наразі громаді необхідно пройти організаційні етапи, зокрема визначитися зі створенням комісії, яка перевірятиме потенційне житло.

Що передбачає програма “Будиночок у селі”

Як пояснює Ольга Михайлишина, “Будиночок у селі” – це експериментальний проєкт із забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості. Його реалізують відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2026 року № 751.

Механізм передбачає, що громади за кошти державної субвенції купують житлові будинки, а потім надають їх родинам ВПО для проживання.

Максимальний розмір державної субвенції на придбання одного будинку становить 500 тисяч гривень. Якщо нерухомість коштує дорожче, громада може залучити додаткові кошти з місцевого бюджету або інших дозволених джерел.

Одна з особливостей програми – можливість переселенців самостійно долучатися до пошуку житла.

“ВПО може звернутися до громади із заявою щодо придбання саме цього об’єкта. Тобто родина не просто очікує на запропоноване житло, а сама долучається до його пошуку”, – пояснює юристка.

Будинок має розташовуватися в селі або селищі, бути придатним для проживання, мати електропостачання та опалення. Також він не повинен перебувати на території бойових дій чи тимчасової окупації, для якої не визначено відповідних дат завершення або припинення.

Перед придбанням житло перевіряють на відповідність установленим вимогам.

Хто з ВПО може отримати будинок

Участь у програмі доступна не всім переселенцям автоматично. Домогосподарство має відповідати критеріям, визначеним постановою Кабміну № 751.

Зокрема, заявник і члени його домогосподарства не повинні мати житла на підконтрольній Україні території поза переліком територій бойових дій та тимчасової окупації, визначеним у постанові, або таке житло має бути знищене чи пошкоджене до непридатного для проживання стану. У випадку пошкодженого чи знищеного житла необхідні передбачені правилами підтвердження та документи.

Також заявник і члени його домогосподарства не повинні отримувати компенсацію за знищене житло або житловий ваучер для ВПО. Окремі обмеження стосуються придбання дорогого майна протягом шести місяців перед поданням заяви.

Першочергове право на отримання житла мають:

• багатодітні сім’ї;
• люди з інвалідністю та домогосподарства, у складі яких є діти з інвалідністю;
• люди з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
• люди віком понад 23 роки, які до повноліття мали статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
• люди похилого віку.

При цьому ставати на квартирний облік для участі в проєкті не потрібно. Не обов’язково й перебувати на обліку ВПО саме в громаді, де людина хоче отримати будинок. Подати заяву можна до іншої громади, зокрема в іншій області.

На яких умовах переселенці проживатимуть у будинках

Житло надають у безоплатне користування. Водночас переселенці повинні сплачувати житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору.

Договір укладають на строк до трьох років. Якщо родина й надалі відповідатиме критеріям програми, користування житлом можна продовжити.

Важлива умова – будинок перед придбанням має бути придатним для проживання і не потребувати капітального ремонту чи реконструкції. Подальше утримання такого житла забезпечує громада.

Водночас право користування будинком можуть припинити, якщо родина перестане відповідати критеріям програми, отримає інше житло та змінить місце проживання, передасть будинок в оренду або заселить туди сторонніх людей із порушенням установлених правил.

Серед інших підстав – пошкодження житла, порушення правил користування ним, заборгованість за комунальні послуги понад 90 календарних днів або неповідомлення громади протягом 14 календарних днів про зміни, які впливають на право користування будинком.

Окрема вимога стосується працевлаштування: якщо в домогосподарстві є працездатна людина, яка не працює, вона протягом трьох місяців після вселення має сприяти своєму працевлаштуванню або набути статусу безробітної.

Що потрібно зробити Вільногірській громаді

Щоб перейти від обговорення до практичної реалізації програми, громаді необхідно пройти кілька етапів.

Перший – створити комісію та затвердити її склад. Вона обстежуватиме потенційні будинки й перевірятиме, чи відповідають вони вимогам програми.

Другий – організувати пошук житла. До нього можуть долучатися представники громади, ради ВПО, благодійних організацій, громадських об’єднань і волонтери. Також переселенці можуть самостійно знаходити будинки та домовлятися з власниками про можливість продажу.

Третій – перевірити конкретний об’єкт. Після отримання заяви від ВПО необхідно перевірити документи на нерухомість, провести обстеження будинку, оформити акт і підготувати розрахунок витрат на його утримання щонайменше на три роки.

Четвертий – ухвалити рішення про придбання та оформити фінансування. Громада має узгодити з власником остаточну вартість будинку, перевірити дотримання вимог і підготувати заявку на державну субвенцію за встановленою процедурою.

Саме можливість створення комісії та подальші кроки Вільногірської громади планують обговорити на засіданні ради ВПО 28 жовтня.

Як рада ВПО може допомогти з пошуком житла

Рада ВПО може брати безпосередню участь у реалізації програми. Зокрема, її представник має входити до складу комісії з обстеження житла.

Крім того, представники ради можуть шукати потенційні будинки, спілкуватися з власниками, з’ясовувати орієнтовну вартість нерухомості та передавати відповідну інформацію громаді.

Ще один напрям роботи – інформування переселенців про умови програми, критерії участі й порядок подання заяв. Рада також може збирати інформацію про житлові потреби ВПО та допомагати налагоджувати комунікацію між родинами, власниками будинків і місцевою владою.

Така участь особливо важлива на початковому етапі, коли громада ще формує механізм реалізації програми.

Що переселенці можуть зробити вже зараз

За словами Ольги Михайлишиної, ВПО не обов’язково чекати завершення всіх організаційних процедур, щоб почати підготовку.

Насамперед варто перевірити, чи відповідає домогосподарство критеріям участі, ознайомитися з умовами програми та почати шукати потенційний будинок.

Під час пошуку потрібно з’ясувати технічний стан нерухомості, наявність електропостачання й опалення, орієнтовну ціну та готовність власника продати будинок громаді в межах цього проєкту.

Водночас важливо врахувати встановлений процедурою строк: заяву необхідно подати протягом трьох календарних днів після узгодження з власником попередньої вартості житла та можливості його придбання.

Додаткові консультації щодо постанови Кабінету Міністрів України № 751 та участі в програмі можна отримати у фахівців благодійного фонду “Право на захист”.

Читайте також:

Запис “Будиночок у селі” для ВПО: як працює програма та що потрібно для участі Вільногірській громаді спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

В Україні пропонують дозволити керувати легковими автомобілями з 17 років у супроводі досвідченого водія, запровадити дворічний випробувальний строк для новачків і змінити терміни дії посвідчень. Також законопроєкт передбачає можливість виконання в Україні окремих рішень країн Євросоюзу про позбавлення права керування. 

Детальніше про те, хто зможе отримати водійські права з 17 років, які вимоги висуватимуть до водіїв-початківців та як можуть змінитися правила користування посвідченнями, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Керувати автомобілем з 17 років: які умови пропонують

Законопроєкт № 16170, зареєстрований народним депутатом Володимиром Крейденком, передбачає зміни до правил допуску громадян до керування транспортними засобами. Одна з головних пропозицій – дозволити отримувати право керувати автомобілями категорії B із 17 років.

Для цього майбутньому водієві потрібно буде пройти медичний огляд, підготовку та успішно скласти теоретичний і практичний іспити.

Водночас до досягнення 18 років самостійно керувати автомобілем буде заборонено. Підліток зможе їздити лише в супроводі досвідченого водія, який відповідатиме визначеним вимогам.

Зокрема, супроводжувач повинен:

• бути не молодшим за 24 роки;
• мати посвідчення водія категорії B щонайменше п’ять років;
• не бути позбавленим права керування протягом попередніх п’яти років;
• не перебувати під впливом алкоголю, наркотичних або психотропних речовин, а також ліків, які знижують увагу та швидкість реакції.

Після досягнення повноліття обов’язковий супровід припинятиметься автоматично, якщо право керування не зупинене та не припинене з інших підстав.

З якого віку можна буде отримувати права різних категорій

Законопроєкт також передбачає встановлення мінімального віку для отримання права керування різними видами транспорту.

Пропонують такі вікові межі:

• 16 років – категорії AM, A1 та B1;
• 18 років – категорії A2, B, BE, C1 та C1E;
• 20 років – категорія A за умови щонайменше дворічного досвіду керування транспортними засобами категорії A2;
• 21 рік – категорії C, CE, D1, D1E та T;
• 24 роки – категорії D та DE.

Для категорії A, яка передбачає керування мотоциклами, також пропонують можливість отримання права керування з 24 років без попереднього досвіду за категорією A2.

Дворічний випробувальний строк для водіїв-початківців

Ще одна пропозиція стосується водіїв, які вперше отримали право керування транспортним засобом. Для них хочуть запровадити дворічний випробувальний строк.

У цей період передбачатиметься нульовий допустимий рівень алкоголю в організмі з урахуванням максимально допустимої похибки спеціального технічного засобу.

За грубі або повторні порушення правил дорожнього руху водіям-початківцям зможуть призначати додаткові обмеження. Серед можливих заходів – коригувальне навчання та продовження випробувального строку.

Такі зміни мають посилити вимоги до водіїв без достатнього практичного досвіду та стимулювати їх дотримуватися правил дорожнього руху в перші роки після отримання посвідчення.

Як зміняться строки дії водійських посвідчень

Законопроєкт передбачає нові строки дії посвідчень залежно від категорії транспортного засобу.

Для водіїв легкових автомобілів, мотоциклів та інших транспортних засобів відповідних категорій посвідчення пропонують видавати на 15 років. Для водіїв вантажного й пасажирського транспорту строк буде коротшим.

Для категорій AM, A1, A2, A, B1, B та BE вони становитимуть 15 років. Посвідчення категорій C1, C1E, C, CE, D1, D1E, D, DE та T видаватимуть на п’ять років. 

Поновлення права керування залежатиме від підтвердження фізичної та психічної придатності водія. Для категорій вантажного й пасажирського транспорту медичний огляд пропонують зробити обов’язковим під час кожного поновлення посвідчення.

Водночас водіям із чинними посвідченнями не доведеться обмінювати документи достроково. Вони залишатимуться дійсними до завершення встановленого строку. Раніше відкриті категорії також збережуться.

Електронне посвідчення водія матиме таку саму юридичну силу

Окремий пункт документа стосується цифрових документів. Законопроєкт пропонує прирівняти мобільне посвідчення водія до фізичного.

Електронний документ матиме таку саму юридичну силу, як і посвідчення у фізичній формі. При цьому користування цифровим документом залишатиметься добровільним.

Це означає, що водії зможуть користуватися електронним посвідченням без обов’язку переходити виключно на цифровий формат.

Чи діятимуть в Україні рішення ЄС про позбавлення водійських прав

Законопроєкт передбачає взаємне визнання водійських посвідчень, виданих державами Європейського Союзу, а також можливість виконання в Україні окремих рішень цих країн про позбавлення права керування.

Йдеться про рішення, які набрали законної сили та більше не можуть бути оскаржені в державі, де сталося порушення.

Механізм пропонують застосовувати до таких випадків:

• керування транспортним засобом у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
• перевищення швидкості;
• порушення правил дорожнього руху, яке призвело до смерті або тяжких тілесних ушкоджень іншої людини.

Для виконання рішення в Україні потрібно буде точно ідентифікувати водія. Крім того, строк позбавлення права керування має становити щонайменше три місяці, а невідбута частина покарання на момент отримання повідомлення – перевищувати один місяць.

Виконання таких рішень покладатиметься на Міністерство внутрішніх справ України.

Водночас передбачений виняток: МВС зможе відмовити у виконанні рішення, якщо єдиною підставою для позбавлення прав було перевищення швидкості менш ніж на 50 км/год. Це можливо лише за умови, що такий виняток допускається правом ЄС або міжнародним договором України.

Також документ передбачає обмін інформацією з компетентними органами інших держав. Це потрібно для перевірки дійсності посвідчень, запобігання одночасному володінню кількома чинними посвідченнями та забезпечення виконання рішень про позбавлення права керування.

Коли можуть запрацювати нові правила для водіїв

Наразі запропоновані зміни є положеннями законопроєкту, а не чинними правилами. Документ має пройти передбачену законодавством процедуру розгляду та ухвалення.

Якщо закон ухвалять, його основні положення мають набути чинності через 12 місяців після опублікування. За цей час Кабінет Міністрів повинен буде привести нормативно-правові акти у відповідність до нових вимог і забезпечити технічну готовність інформаційних систем.

Окремий порядок передбачено для взаємного визнання посвідчень, міжнародного електронного обміну інформацією та виконання рішень країн ЄС про позбавлення права керування. Ці положення мають запрацювати з дня вступу України до Європейського Союзу або з іншої дати, визначеної міжнародним договором України.

Джерело: Мінфін.

Читайте також:

Запис Водійські права з 17 років і нові правила для посвідчень: що пропонують змінити в Україні спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

У громадах України починають впроваджувати програму “Будиночок у селі”, яка передбачає придбання сільських будинків для безоплатного проживання внутрішньо переміщених осіб. Лихівська громада вже шукає відповідне житло, а у Вільногірську 28 жовтня відбудеться відкрите засідання ради ВПО, на якому розглянуть можливість долучення до ініціативи. 

Детальніше про те, як працює програма та що про неї розповіли на Всеукраїнському форумі рад ВПО, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Як працює програма “Будиночок у селі” для ВПО

Програма “Будиночок у селі” покликана допомогти внутрішньо переміщеним особам, які через війну втратили домівки або змушені шукати нове місце проживання. Її суть полягає у придбанні житлових будинків у сільській місцевості коштом державної субвенції для подальшого безоплатного проживання переселенців.

Для громад це можливість створити додаткові місця для тимчасового проживання людей, які потребують житла. Водночас ідеться не лише про пошук будинку: необхідно перевірити, чи відповідає він установленим вимогам, чи придатний для проживання та чи можна забезпечити належні побутові умови для майбутніх мешканців.

Особливу увагу під час реалізації програми приділяють потребам родин із дітьми та маломобільних людей. Важливими залишаються доступність базових послуг, можливість облаштувати побут і перспектива інтеграції переселенців у життя громади.

Лихівська громада вже шукає будинки для переселенців

Як раніше повідомляла редакція Вільногірськ IN.UA, Лихівська громада вже долучилася до програми та наразі шукає житло, яке можна буде придбати для розміщення внутрішньо переміщених осіб.

Досвід Лихівської громади показує, що для участі в програмі необхідно заздалегідь шукати відповідні об’єкти та опрацьовувати можливості їх придбання. Наступним важливим етапом є перевірка житла й організація процесу його підготовки до заселення.

У Вільногірську обговорять участь у програмі

У Вільногірській громаді питання можливого долучення до програми розглянуть на відкритому засіданні ради з питань внутрішньо переміщених осіб.

Голова ради ВПО у Вільногірській громаді Олександр Щекодін повідомив, що засідання відбудеться 28 жовтня. До участі запрошують усіх охочих жителів громади з числа внутрішньо переміщених осіб.

Одним із питань порядку денного стане можливість упровадження програми “Будиночок у селі” у Вільногірській громаді. Також планують обговорити подальші кроки для участі в ініціативі та створення відповідної комісії, яка працюватиме над її реалізацією.

Таким чином, у Вільногірську наразі йдеться про обговорення можливостей програми та підготовку до потенційного долучення. Подальша реалізація залежатиме від опрацювання умов, пошуку відповідного житла й організаційних рішень громади.

Що про програму розповіли на Всеукраїнському форумі рад ВПО

21-22 жовтня у Львові відбувся IV Всеукраїнський форум рад ВПО. Захід організував благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” у партнерстві з Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України, Міністерством у справах ветеранів, територіальними громадами, представництвом Агентства ООН у справах біженців в Україні та іншими партнерами.

Під час форуму окремо обговорили програму “Будиночок у селі”. Про її реалізацію розповіла заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України Тетяна Кірієнко.

За її словами, уряд уже опублікував постанову, яка регулює відповідну програму. На момент виступу держава опрацьовувала заявки громад і процедури спрямування коштів на придбання будинків.

Тетяна Кірієнко повідомила, що на той час було близько 50 будинків, щодо яких уже тривала робота в межах програми. Водночас надійшли заявки на придбання додаткового житла, які проходили перевірку та погодження.

Представниця міністерства наголосила, що громадам важливо продовжувати пошук будинків, адже закупівлі можна проводити до завершення фінансового року – у межах строків, установлених для проведення казначейських платежів.

“Ми можемо за два місяці ще купити значну кількість будинків, тому дуже прошу вас долучатися до цього процесу”, – закликала Тетяна Кірієнко учасників форуму.

За її словами, після придбання будинків може знадобитися додаткове облаштування. До цієї роботи планують залучати партнерські організації, зокрема для забезпечення меблями та поліпшення побутових умов.

Чому важливі не лише будинки, а й умови проживання

Під час виступу Тетяна Кірієнко навела приклад родини з Сумської області, яка через війну втратила власний будинок і має чотирьох маленьких дітей. Родина отримала можливість жити в сільському будинку, де є кухня та присадибна ділянка.

Водночас житло потребувало дооблаштування. За словами заступниці міністра, партнери готові допомагати з меблями та проведенням води, щоб зробити побут зручнішим для родини, зокрема для прання й догляду за дітьми.

Цей приклад, за словами пані Тетяни, демонструє, що придбання будинку – лише частина процесу. Щоб переселенці могли комфортно жити в новому місці, необхідно оцінювати реальний стан житла, потреби конкретної родини та можливості для облаштування повсякденного життя.

Кірієнко також закликала ради ВПО та громади брати активну участь у пошуку людей, які потребують поліпшення житлових умов, і співпрацювати з громадськими та благодійними організаціями.

Чи вистачає 500 тисяч гривень на придбання будинку

Питання вартості житла стало одним із ключових під час обговорення програми на форумі. Директорка департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації Тетяна Крут розповіла, що громади вже отримували пропозиції щодо житла, однак не всі об’єкти проходили погодження.

За її словами, в області створили робочі механізми для опрацювання пропозицій, а також є люди, готові заселятися до придбаних будинків. 

Тетяна Крут позитивно оцінила саму ідею програми та зазначила, що вона передбачає продовження роботи наступного року. Водночас, на її думку, 500 тисяч гривень на придбання одного будинку може бути недостатньо, адже житло, придатне для заселення, часто коштує дорожче.

За словами посадовиці, громади обговорюють можливості співфінансування з місцевих бюджетів, а також співпрацюють із громадськими та благодійними організаціями. Зокрема, організації “Рокада” та “Ніка – Україна” готові долучатися до поліпшення стану вже придбаного житла.

Тетяна Крут також звернула увагу на те, що будинки після придбання залишатимуться у власності громади. Тому питання їхньої вартості, утримання та додаткового облаштування потребує комплексного підходу.

Читайте також:

Запис “Будиночок у селі” для ВПО: у Вільногірську хочуть приєднатися до програми спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

У виконавчому комітеті Вільногірської міської ради шукають спеціаліста з інформаційних технологій та державного реєстратора прав на нерухоме майно. Одна з вакансій доступна кандидатам без досвіду роботи.

Які обов’язки передбачає робота у виконкомі, які вимоги висувають до кандидатів і як відгукнутися на вакансії – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Які вакансії є у виконкомі Вільногірської міськради

Обидві посади передбачають тимчасове працевлаштування та п’ятиденний робочий тиждень. За даними Державної служби зайнятості, працівників шукають на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основними працівниками.

Спеціаліст з інформаційних технологій 

Виконком шукає спеціаліста, який виконуватиме обов’язки головного спеціаліста з інформаційних технологій.

До професійних обов’язків належать:

• забезпечення працездатності локальної мережі та інтернету;
• адміністрування сервера виконавчого комітету;
• підтримка роботи й розвиток офіційного вебсайту міської ради;
• фото- та відеозйомка, монтаж матеріалів для сайту;
• організація онлайн-трансляцій засідань і відеоконференцій;
• оприлюднення документів на офіційному вебсайті.

Для кандидата необхідна освіта рівня бакалавра або магістра. Досвід роботи необов’язковий.

Серед особистих якостей роботодавець зазначає уважність, ввічливість, упевненість, відповідальність і вміння спілкуватися з посадовими особами, представниками організацій та громадянами.

Також потрібні впевнене володіння комп’ютером і програмним забезпеченням та вільне володіння державною мовою.

Заробітна плата – 15 087 гривень. 

Державний реєстратор прав на нерухоме майно 

Основний обов’язок працівника – державна реєстрація речових прав на нерухомість відповідно до законодавства України та затвердженої посадової інструкції.

Для цієї посади потрібні:

• освіта рівня бакалавра або магістра;
• досвід роботи;
• упевнене володіння комп’ютером і програмним забезпеченням;
• вільне володіння державною мовою.

Також кандидат має мати досвід роботи у сфері права, на посаді державного реєстратора або на іншій посаді, що передбачає виконання функцій державного реєстратора.

Серед особистих компетенцій зазначені уважність, ввічливість, відповідальність і вміння комунікувати з посадовими особами та громадянами.

Заробітна плата – 15 801 гривня.

Як відгукнутися на вакансії

Обидві вакансії зареєстровані у Державній службі зайнятості. Щоб дізнатися більше про працевлаштування, потрібно звернутися до Центру зайнятості за телефоном для довідок: +38 (068) 491 68 73.

Запис Вакансії у виконкомі Вільногірської міськради: кого шукають спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

Укрзалізниця оголосила про нові міжнародні залізничні сполучення. Один із поїздів, що курсуватиме між Києвом і польським Холмом, стане флагманським і носитиме ім’я історика та голови Української Центральної Ради Михайла Грушевського. Також компанія повідомила про маршрути з Києва та Дніпра до Перемишля, звідки пасажири зможуть продовжити подорож до інших європейських міст.

Детальніше про нові міжнародні маршрути, розклад руху та особливості поїздів читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Поїзд Київ – Холм на честь Михайла Грушевського

Флагманський поїзд № 23/24 Київ – Холм носитиме ім’я Михайла Грушевського – українського історика, громадського діяча та очільника Української Центральної Ради. Як пояснили в Укрзалізниці, назва символічно поєднує два міста, важливі в житті історика: Холм у Польщі, де він народився, та Київ, де працював майже 20 років.

Під головуванням Грушевського Центральна Рада ухвалила IV Універсал, яким Українську Народну Республіку проголосили самостійною, вільною та суверенною державою.

За інформацією Укрзалізниці, у складі поїзда курсуватимуть сучасні вагони підвищеного комфорту, побудовані в Україні під час повномасштабної війни.

Відправлення поїзда супроводжуватиметься композицією “Наш час настав” гурту МУР. Вибір музики в компанії пов’язують із боротьбою за єдину та вільну Україну – ідеями, які відстоював Михайло Грушевський.

Київ – Перемишль: пересадки до європейських міст

Ще один міжнародний маршрут – поїзд № 31/32 Київ – Перемишль. Він має зупинки у Вінниці, Хмельницькому, Тернополі та Львові.

Згідно з оприлюдненою Укрзалізницею інформацією, поїзд відправляється з Києва о 21:30, а прибуває до Перемишля о 08:19.

У Перемишлі пасажири матимуть змогу пересісти на поїзди до Берліна, Праги, Кракова, Катовіце та Вроцлава. 

Дніпро – Перемишль: маршрут через Кам’янське та П’ятихатки

Для жителів Дніпра та населених пунктів уздовж маршруту передбачений міжнародний поїзд № 73/74 Дніпро – Перемишль.

Він курсує через Олександрію, Кам’янське, П’ятихатки, Знам’янку та Львів.

Поїзд відправляється з Дніпра о 19:00, а прибуває до Перемишля о 14:10. Звідти пасажири зможуть продовжити подорож до Кракова, Варшави, Праги та Мюнхена.

Укрзалізниця розширює міжнародне сполучення

В Укрзалізниці зазначили, що продовжують працювати над розвитком залізничного сполучення за різними напрямками. Нові маршрути мають забезпечити пасажирам більше можливостей для поїздок між українськими містами та європейськими транспортними вузлами.

Джерело: Facebook Укрзалізниця.

Запис Укрзалізниця запускає нові міжнародні поїзди: один із них назвали на честь відомого українського історика  спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

Підприємство ТОВ “ПП “Гідроспецсервіс” у Вільногірську відкрило чотири вакансії для робітничих спеціальностей. Підприємство шукає машиніста конвеєра, слюсарів і електрогазозварника. Найвищу зарплату пропонують фахівцю зі зварювання.

Які обов’язки передбачає робота, які вимоги висувають до кандидатів і куди звертатися охочим працевлаштуватися – читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Яких працівників шукає “Гідроспецсервіс”

За даними Державної служби зайнятості, у Вільногірську підприємство пропонує чотири посади. Усі вакансії передбачають повну зайнятість, постійне працевлаштування та п’ятиденний робочий тиждень. Для кандидатів також зазначена можливість професійного розвитку.

Електрогазозварник 

До професійних обов’язків входять:

• ручне дугове, плазмове та газове зварювання деталей, вузлів і конструкцій;
• кисневе та плазмове різання металів різної складності;
• обслуговування зварювального обладнання;
• підготовка газових балонів та апаратури до роботи.

Вимоги до кандидата: освіта рівня кваліфікованого робітника та досвід роботи.

Заробітна плата – 20 000 гривень на місяць. 

Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування 

Підприємство також шукає слюсаря-електрика, який має базові навички ремонту електрообладнання.

Від кандидата очікують освіту рівня кваліфікованого робітника та досвід роботи. Посада передбачає повну зайнятість і п’ятиденний робочий тиждень.

Заробітна плата – 18 000 гривень на місяць. 

Машиніст конвеєра 

Для цієї посади шукають працівника, який керуватиме стрічковими конвеєрами та стежитиме за їхньою справністю.

Основні обов’язки:

• контроль рівномірного надходження та правильного розподілу матеріалу на конвеєрі;
• перевірка стану й натягу стрічки, роботи приводних станцій, редукторів, підшипників і роликових опор;
• очищення стрічки, барабанів і жолобів від налипання матеріалу та завалів;
• змащування вузлів і механізмів відповідно до графіка технічного обслуговування.

Вимоги до кандидата: освіта рівня кваліфікованого робітника та досвід роботи.

Заробітна плата – 17 000 гривень на місяць. 

Слюсар-ремонтник 

Працівник відповідатиме за ремонт і технічне обслуговування обладнання.

До обов’язків належать розбирання механізмів, вузлів і деталей, заміна зношених елементів та відновлення працездатності обладнання.

Для працевлаштування необхідні освіта рівня кваліфікованого робітника та досвід роботи.

Заробітна плата – 16 000 гривень на місяць. Робота постійна, з повною зайнятістю та п’ятиденним робочим тижнем.

Як відгукнутися на вакансії

Усі чотири пропозиції зареєстровані в Державній службі зайнятості. Щоб отримати додаткову інформацію про умови працевлаштування, охочим потрібно звернутися до Центру зайнятості, телефон для довідок: +38 (068) 491 68 73.

Читайте також:

Запис У Вільногірську “Гідроспецсервіс” шукає працівників: зарплата до 20 000 гривень спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

У Вільногірську чоловік намагався винести зі складу ТОВ “Скляний Альянс” бронзові деталі загальною вартістю понад 10 тисяч гривень. Однак завершити задумане чоловік не встиг – його помітив головний механік підприємства.

Детальніше про обставини справи та рішення суду читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Намагався винести деталі зі складу

Як встановив суд, подія сталася 16 квітня 2026 року на території підприємства “Скляний Альянс” на вулиці Промисловій у Вільногірську. Обвинувачений працював на складі склоформувального комплекту.

Близько 12:50 у чоловіка виник намір викрасти металобрухт, який належав підприємству. Самостійно перевезти деталі він не міг, тому звернувся до знайомого, який перебував на території складу у власному автомобілі Ford Fiesta.

За матеріалами вироку, обвинувачений попросив знайомого допомогти перевезти майно, запевнивши, що воно належить йому. Чоловік погодився, не підозрюючи про намір викрасти чуже майно.

Які деталі намагався викрасти чоловік

Близько 12:55 обвинувачений склав у картонну коробку 32 використані горлові кільця ГП 525 із бронзи. Вони є складовими частинами обладнання Туборг-ПН-в-А-500.

Вага однієї деталі становила 1,08 кілограма, а загальна вага всіх кілець – 34,56 кілограма.

Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи, вартість одного кілограма цих деталей становила 292,50 гривні. Загальну вартість майна оцінили у 10 108,80 гривні.

Чоловік поклав коробку з деталями на заднє сидіння автомобіля знайомого. Однак близько 12:57 його помітив головний механік підприємства та затримав.

Яке покарання призначив Вільногірський суд

15 вересня 2026 року Вільногірський міський суд Дніпропетровської області розглянув справу та затвердив угоду про визнання винуватості, яку обвинувачений уклав із прокурором за участю захисника.

Чоловік повністю визнав свою вину та заявив про щире каяття. Представниця підприємства, яке визнали потерпілим, не заперечувала проти затвердження угоди.

Суд визнав чоловіка винним у незакінченому замаху на крадіжку чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану. Його дії кваліфікували за частиною третьою статті 15 та частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України.

Обвинуваченому призначили п’ять років позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з випробуванням. Суд встановив іспитовий строк тривалістю один рік.

Протягом цього часу чоловік зобов’язаний:

• періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
• повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання;
• не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Під час визначення покарання суд врахував щире каяття обвинуваченого як обставину, що пом’якшує покарання. Обставин, які його обтяжують, суд не встановив. Чоловік раніше не був судимий.

Бронзові деталі передали представнику “Скляного Альянсу”.

Читайте також:

Запис У Вільногірську працівник “Скляного Альянсу” намагався викрасти бронзові деталі: який вирок виніс суд спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

З 1 січня 2027 року у Вільногірській громаді пропонують встановити тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, а також окремий тариф на транспортування питної води для інших споживачів. Йдеться про послуги КП “Жилсервіс” та водопостачання для ТОВ “Скляний Альянс”.

Редакція Вільногірськ IN.UA розібралася, які суми зазначені у проєктах рішень та кого вони стосуються.

Які тарифи на воду пропонують встановити для населення

Виконавчий комітет Вільногірської міської ради підготував проєкт рішення про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для споживачів КП “Жилсервіс”. Згідно з документом, нові тарифи пропонують запровадити з 1 січня 2027 року.

У проєкті рішення зазначені такі суми:

• Централізоване водопостачання – 57,42 гривні за кубічний метр.
• Централізоване водовідведення – 24,80 гривні за кубічний метр.

Ці тарифи в документі вказані як для населення, так і для бюджетних установ та інших споживачів.

Таким чином, якщо людина користується обома послугами та має однаковий обсяг споживання води й водовідведення, загальна вартість одного кубічного метра за цими тарифами становитиме 82,22 гривні.

Водночас фактична сума у платіжці залежатиме від обсягу спожитої води та нарахованих послуг.

Окремий тариф на транспортування води для “Скляного Альянсу”

Другий проєкт рішення стосується не побутових споживачів, а транспортування питної води для інших споживачів громади.

Як пояснив редакції директор КП “Жилсервіс” Олександр Лукінов, цей документ стосується ТОВ “Скляний Альянс”.

Для підприємства пропонують встановити тариф на транспортування питної води в розмірі 13,63 гривні за кубічний метр.

Цей тариф стосується саме транспортування питної води для іншого споживача, а не централізованого водопостачання та водовідведення для населення.

Що ще передбачають проєкти рішень

Обидва документи передбачають, що КП “Жилсервіс” має повідомити споживачів про зміну тарифів.

Також у проєкті щодо централізованого водопостачання та водовідведення йдеться про перерахунок плати в разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або зниження якості.

Для тарифу на транспортування питної води передбачено перерахунок у разі ненадання послуги або надання її не в повному обсязі.

Читайте також:

Запис Вода у Вільногірську з нового року: які тарифи пропонують встановити та кого вони стосуються спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

Він ішов на фронт добровольцем, пройшов підготовку тактичного медика, рятував побратимів і сам зазнав поранення. Після лікування Олександр Сохов повернувся до цивільного життя, де тепер зосередився на здоров’ї, читає книжки, ходить на риболовлю та пече домашні торти. Водночас чоловік продовжує боротися за належні йому права.

Детальніше про шлях Олександра, його життя після служби та заняття, які допомагають триматися, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Пішов добровольцем і став тактичним медиком

Олександр Сохов долучився до війська у 2022 році. За його словами, через стан здоров’я спочатку його не хотіли брати на службу. Чоловік уже мав проблеми зі здоров’ям, однак вирішив піти добровольцем, щоб допомогти країні.

Перед відправленням на фронт він пройшов військову підготовку в Десні. Там Олександр опанував тактичну медицину. Медичної освіти до цього він не мав, тому необхідних навичок навчався вже під час підготовки.

На вибір між посадою водія та тактичного медика чоловік, за його словами, отримав пропозицію від військових. Урешті він став тим, хто мав надавати побратимам допомогу в умовах бойових дій.

Після навчання Олександра Сохова направили до 72-ї окремої механізованої бригади. Він потрапив на Донеччину, де разом з іншими військовими виконував бойові завдання.

Робота медика на передовій не обмежувалася перев’язками чи наданням першої допомоги. В умовах обстрілів потрібно було зберігати зосередженість, швидко реагувати на небезпеку та діяти попри страх.

“Руки трусяться, це буває. Але голова вже працює, і руки працюють”, – розповідає Олександр про те, як доводилося діяти в критичних ситуаціях.

За його словами, на позиціях було настільки важко, що через втому та постійні обстріли він іноді буквально втрачав сили. Чоловік пригадує, що тоді думав насамперед про те, як вижити.

Поранення, лікування та повернення до служби

Під час перебування на передовій Олександр зазнав травми. Через ушкодження ноги він уже не міг нормально ходити, тому його евакуювали з позиції.

Після цього чоловік проходив лікування в госпіталях, зокрема в Хмельницькому. За його словами, травма потребувала тривалого медичного супроводу, а перед операцією необхідно було спочатку зайнятися іншими ушкодженнями.

Олександр розповідає, що лікування затягнулося на місяці. Навіть після повернення до військової частини він не міг знову виконувати завдання на передовій і продовжував відновлюватися.

Попри пережите, чоловік згадує службу передусім через людей, яким намагався допомогти. Деяких побратимів, які були поруч із ним на позиціях, згодом уже не стало.

“Я не сподівався повернутися сюди”, – зізнається Олександр Сохов, пригадуючи той період.

Після поранення та тривалого лікування його життя поступово змінилося. Замість військових завдань на перший план вийшли медичні обстеження, лікування та спроби повернутися до звичного ритму.

Як ветеран шукає себе в цивільному житті

Нині Олександр зосереджений передусім на здоров’ї. Він пояснює, що через фізичні обмеження не може дозволити собі будь-яку роботу: тривале стояння, сидіння та значні навантаження даються йому важко.

Водночас чоловік не хоче замикатися вдома. Він шукає заняття, які допомагають залишатися активним і відчувати, що життя триває.

Одне з них – читання. Олександр часто відвідує бібліотеку й цікавиться різною літературою: від художніх книжок до юридичних енциклопедій. Каже, що вивчає законодавство, адже зараз йому доводиться розбиратися у власних правах та процедурах оформлення документів.

Серед художніх книжок чоловік читає твори Карла Мая. Його зацікавила історія про корінних жителів Америки, які захищали свою землю. Олександр проводить паралелі з подіями в Україні та розмірковує про те, як війни впливають на людей.

Ще одне захоплення – риболовля. Чоловік розповідає, що намагається час від часу вибиратися на водойми неподалік Вільногірська. Для нього це можливість побути на природі, заспокоїтися та відволіктися від повсякденних турбот.

“Дихаєш, там природа хороша і все, я краще себе почуваю. Більше гармонії з природою”, – ділиться Олександр.

За його словами, довго перебувати на одному місці йому не можна, однак навіть кілька годин на природі допомагають відчути полегшення.

Домашня випічка, гітара та мрії про роботу

Олександр Сохов уже багато років живе сам, тому звик самостійно дбати про побут. Він готує їжу, пече печиво й торти, а також робить домашні цукерки.

Чоловік зізнається, що готувати йому подобається. Навчився цього завдяки життєвому досвіду та спілкуванню з другом-кулінаром, який працював у ресторанах.

Своєю випічкою Олександр пригощає друзів. За його словами, знайомі вже знають про його захоплення й чекають, коли він принесе щось до чаю.

Ще одна частина його життя – музика. У юності чоловік грав на гітарі в місцевому гурті. Разом з іншими учасниками виступав на фестивалях, зокрема в Криму, де колектив отримував дипломи та призові місця.

Зараз музика залишається радше домашнім захопленням. Олександр іноді бере до рук гітару, а з колишніми учасниками гурту підтримує спілкування.

Водночас чоловік замислюється і про роботу. З огляду на фізичний стан він розглядає можливість працювати у сфері фізичної культури. Ще зі шкільних років займався спортом і представляв свою школу на змаганнях.

Проте для працевлаштування потрібно враховувати стан здоров’я та можливості роботодавців. Тому поки що Олександр продовжує лікування й придивляється до варіантів, які могли б йому підійти.

Що допомагає не опускати руки

Коли йдеться про життя після війни, Олександр Сохов радить не шукати розради в алкоголі. На його думку, це не розв’язує проблем, а може лише погіршити психологічний стан.

Натомість він радить знаходити справи, які допомагають триматися, розвиватися та відчувати зв’язок із близькими.

Для самого чоловіка такими заняттями стали читання, риболовля, приготування їжі та спілкування з друзями. Важливою частиною життя залишається і син, якому 21 рік. Олександр розповідає, що той навчається та здобуває професію.

Серед своїх цілей чоловік називає бажання підтримувати сина та допомогти йому в майбутньому облаштувати власне життя.

Водночас повністю відволіктися від наслідків війни Олександру поки не вдається. Він продовжує лікуватися та розв’язувати питання, пов’язані з військовою службою, оформленням інвалідності й належними виплатами.

Для нього повернення до цивільного життя – це не одна велика перемога, а щоденна робота над собою. Знайти заняття, подбати про здоров’я, залишатися поруч із близькими та не припиняти шукати можливості – саме так Олександр намагається рухатися далі.

Читайте також:

Запис Від бойових позицій до риболовлі й домашньої випічки: як ветеран Олександр Сохов із Вільногірська вчиться жити після війни спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

У Лихівській громаді троє ветеранів, які повністю або частково втратили зір під час захисту України, отримали побутову техніку за державною програмою підтримки. Вона передбачає одноразову грошову допомогу до 95 тисяч гривень на придбання необхідних речей для облаштування побуту.

Детальніше про програму підтримки ветеранів та її реалізацію в Лихівській громаді читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Хто може отримати допомогу до 95 тисяч гривень

Програму реалізують Міністерство у справах ветеранів України та Товариство Червоного Хреста України. Вона передбачає підтримку ветеранів і ветеранок, які повністю або частково втратили зір під час захисту України.

Згідно з інформацією Лихівської територіальної громади, допомога надається у формі одноразової грошової виплати розміром до 95 тисяч гривень. Кошти призначені для придбання побутової техніки з визначеного переліку та облаштування повсякденного життя.

У громаді зазначають, що скористатися цією підтримкою вже змогли троє ветеранів, які отримали необхідну побутову техніку.

Як ветеранам допомагають скористатися програмою

Реалізація програми передбачає не лише надання фінансової допомоги, а й супровід ветеранів під час оформлення необхідних документів.

У Лихівській громаді цю роботу проводить, зокрема, фахівчиня із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Аліна Шворак. У громаді відзначили її внесок в організацію процесу та допомогу ветеранам на різних етапах отримання підтримки.

Також подяку висловили селищній голові Ларисі Савченко за сприяння в організації роботи та підтримку ініціатив, спрямованих на допомогу ветеранам.

У громаді наголошують, що завдяки взаємодії фахівців, місцевої влади та організацій, які реалізують програму, ветерани можуть отримати передбачену допомогу й облаштувати побут відповідно до своїх потреб.

Джерело: Facebook Новини Лихівської громади. 

Читайте також:

Запис Троє ветеранів у Лихівській громаді отримали побутову техніку спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

Вони не знають, де зараз їхні рідні, місяцями й роками чекають на звістки та продовжують шукати відповіді. Для одних надія на повернення додому досі залишається єдиною опорою, інші вже пережили втрату. Родини військовослужбовців із Божедарівської та Вільногірської громад зібралися на трасі Дніпро – Київ, щоб нагадати про тих, хто перебуває в полоні, зник безвісти або загинув, і про родини, які продовжують чекати.

На місці проведення акції побувала представниця редакції Вільногірськ IN.UA та поспілкувалася з організаторкою й учасниками акції про очікування, невизначеність і те, чому вони не готові мовчати.

“Через місяць їх уже забули”: чому рідні виходять на акції

На узбіччі траси – українські прапори, плакати з фотографіями та іменами захисників, сигнальні фаєри. За кожним написом – чиясь історія, за кожним портретом – людина, на повернення якої чекають батьки, дружини, брати, сестри та діти.

Для рідних це вже не перший вихід на акцію. Вони збираються знову і знову, аби військовополонених не забували, а зниклих безвісти продовжували шукати. 

Для Наталії Рогальської, організаторки акції з Божедарівської громади ця ініціатива стала особистою справою. За її словами, ідея виникла після поїздок до Києва та Кам’янського, де вона бачила, як інші родини виходять нагадувати про своїх близьких.

Наталія вирішила, що така акція має відбуватися і в її громаді. Вона звернулася до місцевої влади, після чого рідні почали збиратися.

Перші виходи були непростими. За словами організаторки, навіть дощ не зупиняв людей. Адже для них важливо не те, наскільки комфортно стояти на узбіччі, а те, щоб їх почули.

“Я розумію, що, може, ці акції нічим не допомагають. Але ми виходимо вкотре, щоб нагадати про тих, хто в неволі, хто безвісти зник, і про тих, хто боронив нашу Батьківщину, щоб про них пам’ятали”, – пояснила Наталія.

Вона говорить про те, що пам’ять про військових не повинна обмежуватися словами, які звучать одразу після трагедії. За її спостереженнями, суспільна увага з часом слабшає, хоча для родин нічого не закінчується.

“Ми виходимо, щоб нагадати вкотре. Через місяць їх уже забувають, що вони воїни, що вони віддали життя”, – сказала організаторка.

Саме тому рідні продовжують виходити на дороги, їздити до інших міст і долучатися до акцій. Для них це спосіб показати, що за кожним статусом “зник безвісти” чи “перебуває в полоні” стоїть людина, на яку чекають.

“Чоловіка немає вже 14 місяців”: очікування, яке триває роками

Серед учасниць акції – Ірина з Божедарівської громади. Її чоловік зник безвісти 14 місяців тому, і весь цей час вона продовжує шукати інформацію про нього.

Жінка не обмежується акціями у своїй громаді. Вона їздила до Києва та Дніпра, брала участь у зустрічах і продовжує звертатися туди, де можуть допомогти встановити місцеперебування чоловіка.

Для неї кожна така зустріч – можливість ще раз нагадати про свою родину та інших людей, які опинилися в подібній ситуації.

На запитання, чи допомагають акції, Ірина висловлює сподівання, що завдяки розголосу про зниклих безвісти дізнаватиметься більше людей, а питання їхнього пошуку не залишатиметься поза увагою.

Ірина не має певності, коли отримає відповідь про долю чоловіка. Проте продовжує виходити на акції, адже його повернення залишається для неї головним.

“Просто чекати недостатньо”: що дають акції родинам

Ще один учасник акції – Віталій із Божедарівської громади. Його рідна людина зникла безвісти 24 вересня 2022 року поблизу Соледара. 

Віталій розповів, що близькі зверталися до різних установ, їздили на зустрічі та долучалися до заходів у Києві й Дніпрі. Родина також отримувала листи від рідної людини, однак точної інформації про його місцеперебування не має.

Чоловік пояснює, що такі акції важливі не лише для суспільної уваги, а й для самих родин. Вони дають можливість відчути, що люди з подібним досвідом не залишаються наодинці зі своїм болем.

“Люди бачать, що ми долучаємося до цієї проблеми. Що ми не просто сидимо і чекаємо. Просто чекати недостатньо”, – зазначив Віталій.

Він вважає, що публічні акції допомагають привертати увагу до долі зниклих безвісти та полонених, а також показують, наскільки багато людей продовжують чекати на своїх близьких.

Для учасників важливо, щоб про військових пам’ятали не лише їхні родини. Вони хочуть, щоб суспільство розуміло: питання повернення захисників додому не втрачає актуальності, навіть якщо про конкретну історію давно не було нових повідомлень.

“У нас спільна війна”: на акції стоять і ті, хто пережив втрату

Поруч із родинами зниклих безвісти та полонених на акцію виходять і люди, які втратили своїх близьких на війні.

Світлана з Божедарівської громади розповіла, що її син загинув, захищаючи Україну. Вона також долучається до акцій, підтримуючи родини, які досі не знають, що сталося з їхніми рідними.

Для неї пам’ять про загиблих і підтримка тих, хто чекає на повернення своїх близьких, – частина спільної відповідальності.

На акції можна побачити людей із різними історіями, але їх об’єднує одне: війна торкнулася кожного з них, а біль однієї родини не є чужим для інших.

“У нас тут спільна війна, спільне горе. Хтось чекає, хтось уже дочекався”, – так одна з учасниць пояснила, чому виходить підтримати інших.

Звернення без відповідей: що турбує рідних

За емоціями та плакатами на акції стоїть ще одна проблема – труднощі з отриманням інформації про долю військових.

Наталія Рогальська розповіла, що неодноразово зверталася до різних установ після зникнення свого брата. За її словами, востаннє він виходив на зв’язок 11 серпня. Згодом жінка почала телефонувати побратимам, на гарячі лінії та до інших установ, намагаючись з’ясувати, що сталося.

Вона згадує, що спочатку не могла отримати чітких відповідей, а спілкування з представниками окремих установ було для неї болісним. За словами жінки, вона відчувала, що її запитання не сприймають із належною увагою.

Організаторка також зазначила, що надсилала звернення, однак не завжди отримувала відповіді, на які сподівалася.

Цей досвід, за її словами, показує, наскільки складним може бути шлях родини від першої тривоги через втрату зв’язку до офіційного повідомлення про зникнення безвісти.

Для близьких важливо не лише отримати відповідний статус, а й розуміти, які дії проводять для пошуку військового, куди звертатися далі та де шукати достовірну інформацію.

Невизначеність виснажує. Кожен день без новин стає черговим днем очікування, а кожне звернення – спробою знайти відповідь, яка може змінити життя всієї родини.

Рідні не стверджують, що самі акції можуть повернути військових додому. Але вони переконані: мовчання не допоможе зберегти увагу до їхніх історій.

Тому знову виходять із прапорами та плакатами. Щоб імена не зникали з пам’яті суспільства. 

Читайте також:

Запис “Ми не можемо просто чекати”: рідні зниклих безвісти та полонених вийшли на акцію на трасі Дніпро – Київ спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

Відстежувати приблизний рух крилатих ракет і ударних безпілотників тепер можна на карті в застосунку “Повітряна тривога”. Оновлення показує орієнтовне розташування повітряних цілей і напрямок їхнього руху, однак не відображає всі загрози та не замінює офіційних сигналів небезпеки.

Детальніше про те, як працює нова функція, які повітряні цілі можна побачити на карті та чому навіть за відсутності позначок потрібно йти в укриття, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Які повітряні цілі можна побачити на карті

В оновленому застосунку “Повітряна тривога” з’явилася функція відображення приблизного руху повітряних цілей. Вона дозволяє користувачам краще орієнтуватися в ситуації під час повітряних атак.

На карті можна побачити позначки деяких повітряних загроз, зокрема крилатих ракет, “Бандеролей” та ударних безпілотників типу “Шахед”.

Користувачі також можуть збільшувати масштаб карти, вмикати сітку з квадратами розміром 10 на 10 кілометрів і переглядати теплову карту “Підвищена небезпека”. Вона допомагає зрозуміти орієнтовний напрямок руху повітряних цілей.

За інформацією Міністерства оборони України, нову функцію розробили у відповідь на запит громадян, які прагнуть отримувати більше інформації про повітряні загрози.

Як працює нова функція

Для відображення повітряних цілей Міністерство оборони України організувало передачу даних від Повітряних Сил ЗСУ до застосунку “Повітряна тривога”.

До розробки функціоналу за підтримки Міністерства цифрової трансформації України долучилися технологічні компанії, а також ІТ-команди Міністерства оборони, Генерального штабу ЗСУ та Повітряних Сил.

Водночас інформація на карті не є повним і точним відображенням повітряної обстановки. Дані передають захищеними каналами зв’язку, а перед надходженням до застосунку вони проходять попередню обробку з міркувань безпеки.

Застосунок отримує лише необхідну для роботи функції інформацію – тип загрози та географічну зону, де її зафіксували. Тому карта не показує точних координат повітряних цілей і не забезпечує їхнього відстеження в реальному часі. Інформація також може надходити із затримкою.

Чому на карті можуть бути не всі загрози

Нова функція має обмеження. Зокрема, на карті не відображаються балістичні ракети та повітряні цілі, які рухаються зі швидкістю понад 2000 кілометрів на годину.

Крім того, через особливості обробки та передачі даних позначки не завжди відображають актуальне розташування загрози.

Тому відсутність цілі на карті не означає, що територія перебуває в безпеці. Так само зникнення позначки не свідчить про завершення небезпеки.

Чи потрібно йти в укриття, якщо поблизу немає позначок

Під час повітряної тривоги необхідно прямувати до найближчого укриття незалежно від того, що показує карта в застосунку.

Не варто чекати, поки повітряна ціль з’явиться поблизу вашого населеного пункту. Переглядати карту та стежити за інформацією про загрози слід уже в укритті.

Завершувати перебування в безпечному місці потрібно лише після офіційного сигналу відбою повітряної тривоги.

Для отримання актуальної інформації про небезпеку Міністерство оборони рекомендує користуватися перевіреними джерелами: офіційними каналами Повітряних Сил ЗСУ в Telegram і Viber, застосунком “Повітряна тривога” та офіційною картою повітряних тривог України.

Оновлена карта вже доступна в застосунку “Повітряна тривога” (AppStore, Google Play).

Важливо пам’ятати: карта є додатковим інструментом для ознайомлення з повітряними загрозами, а не засобом визначення того, чи безпечно залишатися на відкритій місцевості. Під час повітряної тривоги головним орієнтиром залишається офіційний сигнал небезпеки.

Джерело: Міністерство оборони України.

Читайте також:

Запис У застосунку “Повітряна тривога” з’явилася нова карта: що тепер можуть побачити українці спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

Школи зможуть поєднувати очне та дистанційне навчання, використовувати облаштовані укриття й змінювати розклад залежно від безпекової ситуації. Однак нові вимоги залишають запитання: як проводити уроки в холодних і переповнених укриттях та що робити, якщо через відключення світла неможливо навчатися онлайн?

Детальніше про те, як організовуватимуть навчання школярів, які предмети матимуть пріоритет і чому нові вимоги викликали дискусію, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Як школи організовуватимуть навчання під час тривог

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький опублікував допис про рішення уряду щодо організації навчання під час тривалих повітряних тривог. Зокрема, йдеться про можливість поєднання очного та дистанційного форматів, використання облаштованих укриттів і гнучке планування розкладу. Публікація викликала жваве обговорення в коментарях.

Навчальний процес може відбуватися в кількох форматах:

• очно в класах, коли це дозволяє безпекова ситуація;
• в облаштованих укриттях;
• у змішаному форматі, коли очне навчання поєднують із дистанційним.

Громади мають допомогти закладам освіти адаптувати навчання до безпекових викликів. Зокрема, їм доручили опрацювати можливість використання інших облаштованих укриттів, а не лише тих, що розташовані безпосередньо в будівлі школи.

Конкретний формат занять залежатиме від можливостей закладу освіти та умов, у яких перебуватимуть діти під час повітряних тривог.

Які предмети матимуть пріоритет

Якщо місткість укриття не дозволяє проводити там усі уроки, першочергово рекомендують організовувати заняття з предметів, що належать до таких освітніх галузей:

• математичної;
• природничої;
• мовно-літературної;
• громадянської та історичної.

Інші предмети за потреби можна вивчати дистанційно. Водночас конкретний розклад і розподіл занять залежатимуть від можливостей кожного закладу освіти.

Якими мають бути шкільні укриття

Укриття в школах, які працюють очно, повинні бути придатними для тривалого перебування дітей. Йдеться не лише про можливість сховатися під час повітряної тривоги, а й про створення умов для продовження навчання.

Зокрема, в укриттях мають бути:

• облаштовані навчальні місця;
• належне освітлення;
• резервне живлення;
• доступ до інтернету;
• належні санітарні умови.

Громади мають приділити особливу увагу забезпеченню необхідних умов і допомогти закладам освіти реалізувати обрані моделі навчання.

Міністерство освіти і науки щомісяця відстежуватиме виконання урядового рішення.

Як батьки дізнаватимуться про зміни в розкладі

Ще одна вимога стосується передбачуваності навчального процесу для родин. Батьки мають заздалегідь розуміти, як навчатимуться діти, та мати можливість планувати власний день.

Для цього розклади повинні бути гнучкими, а формати навчання – прогнозованими. Тобто заклади освіти мають завчасно пояснювати, як організовуватимуть заняття, зокрема за умов тривалих повітряних тривог.

Водночас у коментарях до допису про рішення уряду користувачі звертають увагу на труднощі, які можуть виникнути під час його реалізації.

“А тепло там має бути?”: що пишуть люди про навчання в укриттях

Одне з головних питань, яке порушують коментатори, – чи можна забезпечити комфортні умови для дітей у приміщеннях, не пристосованих до тривалого перебування.

Оксана Жданова Павленко запитує, чи передбачене опалення в укриттях, адже, за її словами, деякі з них сирі та холодні. Вона також зазначає, що після кількох годин перебування в таких умовах діти можуть хворіти.

Ірина Чорна закликає представників влади особисто подивитися, як облаштовані шкільні підвали. У своєму коментарі вона описує недостатнє освітлення, велику кількість дітей у спільному приміщенні та брак місць для сидіння. Окремо жінка наголошує на психологічному стані школярів і педагогів, які мають продовжувати навчання, коли над ними лунають вибухи.

На проблеми з вентиляцією, браком місць і шумом також звертає увагу Юлія Вахутко. За її словами, в окремих укриттях немає належної вентиляції, а коли спускаються всі діти, їм може не вистачати місця.

Лариса Шевченко теж вказує на труднощі з організацією уроків у таких умовах. Вона пише, що діти змушені сидіти на стільцях і виконувати письмові завдання на колінах, а під час тривалих тривог виникають проблеми із задухою та доступом до інтернету.

Таким чином, коментатори ставлять під сумнів можливість повноцінного навчання в укриттях, де, за їхніми словами, немає необхідних умов. Водночас ці повідомлення відображають особистий досвід і оцінки авторів коментарів, а не перевірені дані про стан усіх шкільних укриттів.

Хто має облаштовувати укриття та фінансувати роботи

Ще одна тема, яка викликала обговорення, – відповідальність за створення умов для навчання.

Аня Іванова критикує підхід, за якого від шкіл очікують виконання нових вимог без належної фінансової підтримки. Вона стверджує, що вчителі, батьки та працівники закладів власними силами й коштами облаштовували укриття, а тепер від них очікують створення повноцінних навчальних просторів.

“Ви не будете гарно виглядати, як напишете вказівку”, – пише коментаторка, закликаючи спочатку забезпечити фінансування та необхідні ресурси, а вже потім вимагати виконання нових завдань.

Ці коментарі демонструють невдоволення частини користувачів тим, що від педагогів очікують виконання нових вимог, тоді як питання фінансування, будівництва та належного облаштування укриттів, на їхню думку, залишаються невирішеними.

“Дітям треба навчатись”: чого очікують від організації освітнього процесу

Попри різку критику, у коментарях звучить і думка про необхідність продовжувати навчання. Зокрема, Лариса Шевченко наголошує, що дітям потрібно здобувати освіту, але в умовах війни важливо враховувати їхній фізичний і психологічний стан.

Вона закликає до гнучкішого та людянішого підходу, зважаючи на тривоги, нічні обстріли, перебування в укриттях і технічні перешкоди для дистанційних занять.

Загалом серед наданих коментарів переважають критичні оцінки практичної реалізації урядового рішення. Користувачі зосереджуються на чотирьох проблемах: безпечності та комфорті укриттів, фінансуванні необхідних робіт, реальній доступності дистанційного навчання й додатковому навантаженні на педагогів та родини.

Головне питання, яке порушують учасники обговорення, полягає не в тому, чи потрібно дітям навчатися під час війни, а в тому, як організувати освітній процес так, щоб вимоги відповідали реальним можливостям шкіл і не створювали додаткових ризиків для дітей та педагогів.

Чи можна залишатися в класі під час повітряної тривоги

Попри можливість змінювати формат навчання, безпека дітей і педагогів залишається безумовним пріоритетом. Під час повітряної тривоги перебування в укритті є обов’язковим.

Нові підходи не скасовують правил безпеки. Як саме їх реалізовуватимуть на практиці, залежатиме від можливостей конкретного закладу освіти, стану укриття та рішень адміністрації й громади.

Водночас коментарі під дописом свідчать, що для частини батьків і педагогів ключовим залишається питання практичної реалізації нових вимог: перш ніж вимагати проведення уроків в укриттях, необхідно забезпечити умови, у яких діти зможуть перебувати безпечно та продовжувати навчання.

Джерело: Facebook Сергій Корецький.

Читайте також:

Запис Як навчатимуться школярі під час тривалих повітряних тривог: що вирішив уряд і чим обурені батьки спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

У Верхньодніпровській громаді Дніпропетровської області перевіряють інформацію про поховання чоловіка, який, за повідомленнями в соцмережах, міг служити у російській армії. У публікаціях стверджують, що 35-річного Олександра Оленченка поховали в селі Домоткань як пожежника-рятувальника, який загинув під час виконання службових обов’язків. 

Детальніше про те, що відомо про поховання та як на поширену інформацію відреагувала місцева влада, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Що відомо про Олександра Оленченка

Інформація про поховання чоловіка, якого пов’язують зі службою у збройних силах Російської Федерації, з’явилася в соціальних мережах. У дописі стверджується, що в селі Домоткань Верхньодніпровської громади поховали Олександра Оленченка, 16 вересня 1991 року народження.

За версією автора публікації, чоловіка поховали під виглядом пожежника-рятувальника, який загинув під час виконання службових обов’язків. Автор також припускає, що саме таке пояснення могло не викликати зайвих запитань у місцевих мешканців.

У дописі зазначається, що автор разом із командою Центру “Миротворець” дослідив біографію чоловіка та його сторінку в соціальних мережах.

За оприлюдненою інформацією, Оленченко народився в Республіці Мордовія, а проживав і був зареєстрований у Москві та Пензі.

Автор стверджує, що у 2017–2019 роках чоловік проходив військову службу у збройних силах РФ, у 2022–2023 роках працював пожежником у Міністерстві надзвичайних ситуацій Москви, а у 2024–2026 роках знову служив у російській армії. Як можливе підтвердження останнього автор згадує фотографії чоловіка у військовій формі, оприлюднені за відповідний період.

Водночас ці відомості наразі слід розглядати як твердження автора допису. Їхню достовірність мають перевірити компетентні органи.

Як прах чоловіка опинився в селі Домоткань

За інформацією з допису, Олександр Оленченко загинув 13 червня 2026 року. Автор припускає, що це сталося під час обстрілу штабу російсько-окупаційних військ.

Також у публікації стверджується, що особу загиблого встановили за залишками ДНК, після чого тіло кремували. Згодом, за версією автора, батько чоловіка привіз прах до України через Білорусь і Польщу для поховання в селі Домоткань Верхньодніпровської громади.

Автор допису ставить питання про те, на підставі яких документів погодили поховання, хто саме ухвалював відповідні рішення та чи знали місцеві органи влади й інші представники громади про обставини, викладені в публікації.

Він також висловлює припущення, що частина мешканців могла знати про справжню біографію чоловіка, однак не повідомила про це.

Наразі ці твердження не можна вважати офіційно підтвердженими. Зокрема, потребують перевірки обставини загибелі чоловіка, його військова служба, маршрут перевезення праху та документи, на підставі яких організували поховання.

Що відповіла Верхньодніпровська міська рада

Після появи інформації в соціальних мережах Верхньодніпровська міська рада звернулася до правоохоронних органів. Про це повідомило видання “Суспільне Дніпро”.

Мета звернення – з’ясувати фактичні обставини події, перевірити достовірність оприлюднених відомостей і встановити правомірність організації поховання на території громади чоловіка, який, за повідомленнями в соцмережах, міг проходити військову службу у збройних силах РФ.

Крім того, у міській раді розпочали службову перевірку в межах своїх повноважень. Після її завершення та отримання інформації від компетентних органів обставинам події мають надати належну оцінку. За потреби влада обіцяє вжити відповідних заходів у межах законодавства України.

У міській раді наголосили, що поширені в соціальних мережах твердження потребують належної перевірки та документального підтвердження. До встановлення всіх обставин їх не можна вважати остаточно підтвердженими.

Що відомо на цей момент

Станом на 16 жовтня офіційного підтвердження інформації про поховання на території Верхньодніпровської громади чоловіка, який нібито служив у російській армії, немає.

Місцева влада Верхньодніпровської громади закликає громадян не робити передчасних висновків, не поширювати неперевірених відомостей і не звинувачувати будь-кого без установлених фактів.

Подальші висновки щодо обставин поховання можна буде робити після завершення перевірок та отримання офіційних результатів.

Джерело: “Суспільне Дніпро”.

Запис На Дніпропетровщині поховали ймовірного військового РФ під виглядом рятувальника: що відомо спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

Повторне оцінювання стану здоров’я може вплинути на розмір пенсії по інвалідності або призвести до тимчасового припинення виплат. Усе залежить від рішення медичної комісії. Водночас закон передбачає можливість поновити виплати та отримати гроші за період призупинення.

Детальніше про те, у яких випадках українцям можуть зменшити пенсію по інвалідності, коли виплати припиняють і як повернути належні кошти, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Кому можуть зменшити пенсію по інвалідності

Розмір пенсії по інвалідності залежить, зокрема, від установленої групи інвалідності. Якщо після повторного оцінювання стану здоров’я людині визначать іншу групу, розмір виплат можуть перерахувати.

Наприклад, якщо замість другої групи інвалідності людині встановлять третю, пенсію виплачуватимуть у новому розмірі відповідно до зміненого статусу.

За інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у разі зміни групи інвалідності пенсію в новому розмірі призначають із дня зміни групи. Водночас попередній розмір виплат зберігається до кінця місяця, у якому відбулася зміна.

Якщо ж за результатами оцінювання групу інвалідності підтвердять без змін, сама процедура повторної перевірки не є підставою для зменшення пенсії.

Коли виплати можуть повністю припинити

Наслідки повторного оцінювання залежать від висновку фахівців. Якщо за його результатами людині більше не встановлюють інвалідність, пенсію виплачуватимуть до кінця місяця, у якому змінився статус. Після цього виплати припиняють.

Окрема ситуація – неявка на повторне оцінювання у визначений строк. У такому разі виплату пенсії можуть призупинити з першого числа місяця, наступного за місяцем, до якого її призначили.

Тому людям, які мають пройти повторну перевірку, важливо стежити за строками та заздалегідь з’ясовувати порядок проходження оцінювання.

Водночас під час воєнного стану передбачені винятки для окремих категорій громадян, які з поважних причин не можуть пройти необхідну процедуру вчасно. У таких випадках умови продовження виплат залежать від обставин і правил, установлених для відповідної категорії.

Чи можна повернути пенсію після призупинення

Якщо виплати призупинили через те, що людина не пройшла оцінювання вчасно, їх можна поновити за визначених законом умов.

Зокрема, якщо під час наступного огляду інвалідність знову підтвердять, пенсію можуть поновити. Також передбачена можливість отримати кошти за період, протягом якого виплати не здійснювали, – але не більш як за три роки.

Якщо пенсію припинили через те, що людина більше не мала встановленої інвалідності, а згодом інвалідність знову встановили, раніше призначену пенсію також можуть поновити за дотримання передбачених законом умов.

Важливим є строк, що минув від припинення виплат. Якщо з моменту зупинення пенсії минуло не більше п’яти років, її поновлення можливе за відповідною процедурою. Якщо цей строк перевищено, виплати доведеться оформлювати заново на загальних підставах.

Як не залишитися без пенсії

Щоб уникнути призупинення виплат або затримок із їх поновленням, варто заздалегідь підготуватися до повторного оцінювання.

Зокрема, необхідно:

• уточнити дату та строк проходження оцінювання стану здоров’я;
• підготувати актуальні медичні документи, які підтверджують стан здоров’я;
• заздалегідь з’ясувати порядок перенесення оцінювання, якщо немає можливості з’явитися у визначений день;
• зберігати документи, які підтверджують поважні причини неявки;
• у разі призупинення виплат звернутися до Пенсійного фонду України, щоб з’ясувати причину та порядок поновлення пенсії.

Повторне оцінювання не означає автоматичного зменшення пенсії для всіх людей з інвалідністю. Розмір виплат залежить від результатів оцінювання, а їх призупинення через неявку можна оскаржувати або врегулювати в установленому порядку. Головне – не ігнорувати визначені строки та вчасно з’ясовувати свої права.

Джерело: 24 канал. Економіка 24.

Читайте також:

Запис Пенсії по інвалідності можуть зменшувати або призупиняти: кому загрожує втрата виплат спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

У Вільногірську підготували проєкт рішення про посмертне присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” Сергію Гармашу, Андрію Цимбалу та Дмитру Жорнику. 

Детальніше про життєвий шлях військовослужбовців і те, як у громаді планують увічнити їхню пам’ять, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Звання почесного громадянина

Згідно з проєктом рішення Вільногірської міської ради, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” посмертно пропонують присвоїти трьом військовослужбовцям:

• Сергію Віталійовичу Гармашу – народився 22 січня 1987 року, загинув 31 серпня 2026 року;
• Андрію Анатолійовичу Цимбалу – народився 20 лютого 1975 року, загинув 29 вересня 2026 року;
• Дмитру Едуардовичу Жорнику – народився 23 квітня 1986 року, помер 8 жовтня 2026 року.

Підставами для присвоєння звання є особиста мужність і героїзм, виявлені під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі й незламність духу.

Сергій Гармаш: від участі в АТО до боїв на найгарячіших напрямках

Сергій Гармаш народився у Вільногірську. Після закінчення місцевої загальноосвітньої школи №2 здобув професію скловара у професійно-технічному училищі, нині – ДПТНЗ “Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти”.

Трудовий шлях розпочав на підприємстві “Вільногірське скло”, згодом п’ять років працював токарем на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті. Пізніше трудився на ДП 2Вільногірський елеватор” та підстанції 750 кВ “Дніпровська”.

У біографії Сергія були й роки участі в антитерористичній операції на Донецькому напрямку. Тоді він уже став на захист територіальної цілісності України та повернувся додому у званні молодшого сержанта.

У квітні 2022 року його призвали на військову службу за мобілізацією. Він служив у Національній гвардії України на посаді заступника командира бойової машини – навідника-оператора відділення батальйону оперативного призначення. У 2025 році йому присвоїли звання сержанта.

Разом із побратимами вільногірець виконував бойові завдання на різних напрямках, зокрема під Бахмутом і Соледаром, а також у Донецькій, Сумській, Херсонській та Харківській областях.

31 серпня 2026 року Сергій Гармаш загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Веселе Харківського району Харківської області.

Андрій Цимбал: залишився у війську після поранення

Андрій Цимбал народився у Дніпрі 20 лютого 1975 року. Коли йому було два роки, родина переїхала до Вільногірська. Тут він навчався у середній школі №5, а згодом у місцевому професійно-технічному училищі здобув професію машиніста екскаватора.

Після служби у Військово-морському флоті Андрій працював помічником машиніста екскаватора на руднику Вільногірського гірничо-металургійного комбінату, а пізніше – на збагачувальній фабриці, на дільниці зневоднення пісків.

У березні 2022 року його призвали до війська за мобілізацією. Андрій виконував бойові завдання на різних напрямках, однак під Торецьком дістав важке поранення. За станом здоров’я його комісували, але він вирішив залишитися у лавах Збройних сил України.

За час військової служби захисника відзначили Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ “Кращий сержант (старшина) ЗСУ” та медаллю “За військову звитягу”.

29 вересня 2026 року Андрій Цимбал загинув унаслідок ураження ударним безпілотником російських військ типу “Ланцет” у населеному пункті Артемівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Дмитро Жорник: повернувся до Вільногірська та став на захист України

Дмитро Жорник народився у Вільногірську 23 квітня 1986 року. Після закінчення загальноосвітньої школи №3 здобув фах механіка в місцевому технікумі, а вищу освіту за спеціальністю отримав у Національній металургійній академії у Дніпрі.

Трудову діяльність Дмитро розпочав в обласному центрі, проте згодом повернувся до рідного міста. Працював на руднику філії “Вільногірський ГМК” АТ “ОГХК”.

У липні 2026 року Дмитра призвали на військову службу за мобілізацією. Після навчання він виконував бойові завдання на Харківському напрямку.

8 жовтня 2026 року Дмитро Жорник помер поблизу населеного пункту Співаківка Ізюмського району Харківської області.

Читайте також:

Запис Трьом захисникам хочуть присвоїти звання почесних громадян Вільногірська  спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.

У Вільногірську обговорюють можливість облаштування тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб у частині будівлі колишньої лікарні, де раніше розташовувалися гінекологічне та дитяче відділення. Ідею порушили під час першої наради оновленого складу ради ВПО. Проте перед тим, як перейти до реконструкції, громаді потрібно розв’язати низку майнових, юридичних та організаційних питань.

Детальніше про те, що відомо про можливе створення житла для переселенців, які кроки необхідно зробити та коли питання можуть винести на розгляд депутатів, читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Чому у Вільногірську знову порушили питання житла для ВПО

Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб залишається актуальним для Вільногірської громади. Частина переселенців у Вільногірську орендує помешкання власним коштом, інші живуть у гуртожитках. Зокрема, у двоповерховому гуртожитку біля ДСГП, де для ВПО створені комфортні умови проживання. Переселенці мешкають там ще з 2014 року. Водночас частина людей проживає у гуртожитку на вулиці Захисників України, 11, де, за словами представників ВПО, умови потребують поліпшення.

Про можливість створення додаткового тимчасового житла заговорили під час першої наради оновленого складу ради внутрішньо переміщених осіб.

Голова ради ВПО Олександр Щекодін розповів редакції, що під час зустрічі представниця відповідного департаменту міської ради Ніна Лимар повідомила про плани розглянути можливість облаштування житла для переселенців у приміщенні колишньої лікарні.

“Питання житла для переселенців завжди буде актуальним. Це нагальне питання, тому ми, як переселенці, дуже раді такій можливості”, – зазначив Олександр Щекодін.

Водночас ідеться поки що не про готове рішення щодо створення житла, а про можливість використання частини наявної комунальної будівлі для потреб переселенців.

Що планують зробити у приміщенні колишньої лікарні

За словами секретаря Вільногірської міської ради Олега Штамбурга, йдеться про два поверхи будівлі, у яких раніше працювали гінекологічне та дитяче відділення.

Він підтвердив, що міська влада вже обговорювала цю ідею. За його словами, ініціатива виникла спільно з міським головою та Департаментом соціально-гуманітарної політики. Її розглядають, зокрема, з огляду на витрати на утримання приміщення, яке нині перебуває на балансі закладу первинної медико-санітарної допомоги.

“Мені насправді подобається ця ідея. У нас мало майданчиків, які можна використовувати для житлових потреб. Треба розглядати всі можливості комунального майна”, – пояснив Олег Штамбург.

За його словами, утримання будівлі потребує витрат на опалення, ремонт покрівлі та внутрішніх систем. Тому міська влада зацікавлена знайти для приміщення практичне використання.

Водночас секретар міської ради наголосив: перш ніж говорити про реконструкцію, необхідно визначити подальшу долю майна та врегулювати питання його передачі.

Які кроки необхідні перед реконструкцією

Наразі будівля перебуває на балансі закладу первинної медико-санітарної допомоги. За словами Олега Штамбурга, першим кроком має стати звернення від закладу до міської ради з пропозицією передати відповідну частину майна громаді.

Секретар міської ради зазначив, що очікує на такий лист. Попередньо послідовність подальших дій уже обговорювали з профільним департаментом.

Після цього необхідно буде пройти кілька етапів.

Перший – дослідити можливість поділу майна. Оскільки будівля використовується закладом охорони здоров’я, потрібно врахувати її нинішній статус, а також цільове призначення земельної ділянки, на якій вона розташована.

Другий – юридично оформити поділ приміщення. Якщо відповідні дослідження підтвердять таку можливість, необхідно буде провести технічне оформлення поділу будівлі та присвоїти окрему адресу її частині.

Третій – визначити подальше використання приміщення та можливості реконструкції. Лише після врегулювання майнових і юридичних питань можна буде переходити до опрацювання проєкту облаштування житла.

Олег Штамбург наголосив, що всі ці процедури повинні відбуватися з урахуванням законодавчих вимог. Також міська влада розглядатиме можливість залучення державних програм для реконструкції приміщення.

Хто утримуватиме майбутнє житло

Окреме питання – визначення установи, яка відповідатиме за утримання приміщення після можливої передачі під житлові потреби.

Олег Штамбург припустив, що таким балансоутримувачем може стати ДП “Жилсервіс” КП “Жилкомсервіс”, яке вже має досвід роботи з житлом для внутрішньо переміщених осіб. Водночас він уточнив, що це його попереднє бачення, а остаточне рішення ще не ухвалене.

Також необхідно буде визначити, як фінансуватимуть утримання будівлі, зокрема оплату комунальних послуг, та на яких умовах там зможуть проживати переселенці.

За словами секретаря міської ради, мешканці наявного житла для ВПО сплачують за комунальні послуги відповідно до встановлених тарифів. Умови можливого проживання в новому приміщенні ще потребуватимуть окремого опрацювання.

Коли питання можуть розглянути депутати

За словами Олега Штамбурга, міська влада сподівається винести на найближчу сесію міської ради перше рішення, необхідне для подальшого опрацювання питання.

Водночас завершення всіх процедур потребуватиме більше часу. Секретар міської ради припускає, що для проходження необхідних етапів знадобиться щонайменше три-чотири пленарні засідання. Це пов’язано з майновими, архітектурними та юридичними питаннями, які необхідно послідовно врегулювати.

Олег Штамбург також висловив сподівання, що депутати підтримають доцільне використання приміщення, якщо відповідні процедури підтвердять можливість реалізації задуму.

Отже, облаштування тимчасового житла у колишній лікарні у Вільногірську поки залишається на етапі опрацювання. Попереду – передача майна, юридичне оформлення, вивчення можливостей реконструкції та ухвалення відповідних рішень міською радою. Якщо задум вдасться реалізувати, громада зможе отримати ще один потенційний простір для проживання людей, які через війну були змушені залишити свої домівки.

Читайте також:

Запис У Вільногірську хочуть облаштувати тимчасове житло для переселенців у старій лікарні: що відомо про плани спершу з'явиться на Вільногірськ IN.UA | Громадський медіапортал || Новини — Vilnohirsk IN.UA | Громадський медіапортал.