Актуальні новини

День міста Вільногірська: історія та цікаві факти

День міста Вільногірська: історія та цікаві факти фото 2 10:16, 12 Серпня 2024
фото Вільногірськ IN.UA
День міста Вільногірська – 12 серпня/ фото Вільногірськ IN.UA

Цьогоріч Вільногірськ відзначає 68 років з моменту свого заснування. Сталося це у 1956 році, коли на території теперішнього Кам’янського району Дніпропетровської області почали видобувати титан. Так навколо гірничо-металургійного комбінату почало зростати сучасне місто. Відомо, що саме 12 серпня 1956 року на території міста заклали перший камінь під восьмиквартирний житловий будинок та комбінат. Тому саме цей день і вважають Днем народження міста.

Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала факти про заснування міста на основі книг «Вільногірську 40 років» та «Визнаний світом», які зберігаються у бібліотеці Вільногірського фахового коледжу. 

Вільногірську 68 років: факти

21 серпня 1956 року відкрили перший шурф майбутнього кар’єру. Тоді почалися роботи з видобутку титану. На комбінат приїжджали працювати люди, які залишалися жити поряд. Населений пункт став схожий на робітниче селище, якому 16 червня 1958 року присвоїли назву Вільногірськ. У місті гірників та металургів народилася перша дитина — Сергій Поляренко.

Першою вулицею майбутнього міста була вулиця Степова. А будову на ній називали БМУ-9 тресту «Дніпротяжбут». 

1 січня 1959 року створили трест «Дніпрометалургбуд», першим керівником якого став Іван Синіцин, а згодом — Петро Посунько.

Від вулиць Степової до Вокзальної, від Леніна до Ленінського Комсомолу робітники тресту побудували всі промислові підприємства, житлові будинки, школи, Палац культури, лікарню, кінотеатр, дитячі садки. Відомо, що за 40 років кожен муляр вклав понад мільйон цеглин.

Вода прийшла у місто завдяки працівникам «Шляхспецбуд».

Вже 1 вересня 1961 року Вільногірська середня школа №1 та металургійний технікум прийняли перших учнів на навчання.

Створення місцевого самоврядування

У травні 1960 року у Вільногірську провели перші вибори до міської ради. До її складу тоді увійшли 15 народних депутатів. А головою ради обрали Онуфрія Кошика.

У 1964 році створили бюро ЗАГС. Очолила його вчителька Галина Аришака. У липні того року у Вільногірську зареєстрували перший шлюб.

Вже у 1965 році Вільногірськ отримав статус міста районного підпорядкування, це зумовило збільшення депутатів у раді до 50. У місті почали створювати громадські організації, раду ветеранів, вуличні та домові комітети. 

У 1967 році рішенням виконкому виділили ділянку землі під будівництво заводу електровакуумного скла. 

У 1970 почали будувати другий мікрорайон міста. Це перші два будинки №5 та №7 по Бульвару Миру. 

Станом на 1971 рік населення Вільногірська становило близько 20 тисяч людей.

Як розвивалася медицина у Вільногірську

У 1957 році виникла необхідність відкрити у місті перший медичний пункт. Його розмістили в однокімнатній квартирі, де працювали 4 фельдшери та завідувачка. 

За необхідністю пацієнтів направляли до лікарень у село Вільні Хутори чи місто Верхньодніпровськ. 

У 1960 році у Вільногірську почали будувати лікарню на 100 ліжок. Там була поліклініка, жіноча та дитяча консультації. Відділення запрацювали у 1962 році.

Також лікарня мала й стаціонарні відділення:

  • хірургічне;
  • терапевтичне;
  • пологове та гінекологічне;
  • дитяче.

Працювали кабінети стоматолога, невропатолога, фізіотерапевтичний та лабораторія.

Вже у 1963 році створили інфекційне відділення на 25 ліжок. А також відкрили молочну кухню на 600 порцій.

За рік почала працювати бактеріологічна лабораторія, а з жовтня 1966 року — санепідвідділ.

Місцеві ЗМІ: початок 90-х

Було у Вільногірську й міське радіо. Його очолила журналістка Надія Воробйова. 11 лютого 1991 року в ефір вийшла перша радіопередача.

З перших днів роботи радіо передачі велися українською мовою. Висвітлювали важливі події та проблеми міста.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції 

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції  фото 12 16:00, 21 Квітня 2026
“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції  фото 11
Фермерка Ольга/ фото Вільногірськ IN.UA

Поки частина продавців торгує молочною продукцією без перевірок і витрат, фермерка Ольга з села Мотронівка Вільногірської громади доводить якість своєї продукції щодня — лабораторіями, ветеринарним контролем і роками селекції. 

Історію фермерки Ольги читайте на Вільногірськ IN.UA.

За словами Ольги, у регіоні залишилося фактично одне фермерське господарство, яке працює за всіма правилами: з ветеринарним контролем, лабораторними аналізами та сучасними технологіями. Проте навіть це не гарантує стабільності: головною проблемою для фермерки Ольги стала не якість продукції, а нерівні умови продажу.

“Більшість молочної продукції продається поза межами ринку — без жодних перевірок. І на це просто не звертають уваги”, — каже Ольга. 

За правилами, і корови, і вся молочна продукція мають проходити ветеринарний контроль. Це означає додаткові витрати і, відповідно, вищу ціну на продукцію.

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції  фото 12
Продукція/ фото Вільногірськ IN.UA

“Наше господарство тримається з останніх сил”, — зізнається фермерка Ольга. 

Тим часом продавці на стихійних ринках працюють без цих витрат і можуть дозволити собі продаж товару за зниженими цінами. 

Однак, за даними редакції Вільногірськ IN.UA, ціни на таких “точках” навіть дорожчі. Зокрема, на “стихійному” ринку “біля берізок” ціни на домашній сир коливаються від 60 гривень за нежирний до 80 гривень за пів кіло жирного продукту. Сметана там коштує близько 140–150 гривень, вершки – 180 гривень.

Така сама продукція у пані Ольги – дешевше. Кисломолочний сир – 50 гривень за пів кіло, сметана – 140 гривень. 

Цікаво, що самі торговці зі “стихійного” ринку не проти перейти на офіційний ринок, де денна оплата становить близько 100 гривень, проте наразі вони продовжують створювати цінову конкуренцію легальним виробникам.

Як розповіла нашій журналістці одна з продавчинь молочної продукції “під берізками”, –  вона одна з останніх продавала на офіційному ринку, однак люди туди майже не заходять: всі йдуть на прохідне місце. Тому і їй довелося перебратися туди. 

Якість продукції

Господарство Ольги — не просто ферма, а результат багаторічної селекційної роботи. Тут утримують породистих корів, молоко яких має жирність понад 6%.

“Це племінне господарство. Ми самостійно займаємося осіменінням, використовуємо канадську селекцію. Усе, від корму до ветеринарії, контролюється”, — каже вона. 

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції  фото 13
Молоко/ фото Вільногірськ IN.UA

На фермі застосовують апаратне доїння, що дозволяє уникнути забруднення молока.

“Молоко одразу потрапляє в закриту систему, що гарантує чистоту, відсутність сторонніх запахів і довший термін придатності”, — пояснює героїня матеріалу. 

Усі тварини проходять регулярні перевірки. У господарстві ведеться повна ветеринарна документація.

Основа справи — любов до тварин

Попри труднощі, Ольга говорить про свою роботу з теплом. Окремо згадує своїх улюбленець — корів Мілку, Сметанку та Серафиму. Фермерка каже: 

“Люблю тих, які найлагідніші. Вони можуть облизувати тебе, поки працюєш. Це дуже особливий зв’язок”. 

Окрім корів, фермерка доглядає ще й за покинутими тваринами — нині у неї 31(!!!) кіт. 

Інші проблеми фермерів

Окрім реалізації продукції, фермери стикаються і з іншими викликами. Один із них — зміни клімату та проблеми з випасом худоби.

“Поля розорюють, проходи перекривають. Балки заростають чагарниками. Раніше там випасали сотні голів худоби, а зараз — одиниці”, — розповідає Ольга.

Вона додає, що ситуацію могли б частково вирішити ферми з вівцями чи козами, які природно очищують територію, але через ветеринарні вимоги тримати різні види тварин разом не можна.

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції  фото 14
Молочна продукція Ольги/ фото Вільногірськ IN.UA

“Це справа життя”

Фермерством Ольга займається з дитинства — її батьки присвятили цьому все життя.

“Ми зберегли ферму, яку тут побудували ще у 1954 році. Не дали їй зруйнуватися, відновили, як могли”, — говорить вона.

Сьогодні це не просто бізнес, а справа, яку намагаються втримати попри всі труднощі. Аби ще краще дбати про господарство та професійно підходити до здоровʼя тварин, наразі пані Ольга навчається на ветеринара. Більше того, у майбутньому вона планує відкрити власну ветеринарну клініку у Вільногірську, щоб допомагати не лише своїм тваринам. 

Читайте також:

Підписуйтесь

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 13 13:30, 21 Квітня 2026
“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 15
Вільногірська центральна міська лікарня / фото, Вільногірськ IN.UA

У непростий для медицини час Вільногірська центральна міська лікарня намагається не лише втримати стабільну роботу, а й поступово розвиватися. Лікарня поступово відновлюється, але потребує людей, ресурсів і підтримки громади.

Про фінансування, кадровий дефіцит, нові послуги та плани з благоустрою журналістці Вільногірськ IN.UA розповіла директорка закладу Альона Ткаченко.

“Потрібно багато працювати”: з чого починала нова керівниця

Альона Ткаченко очолила лікарню в непростий для установи період. За її словами, на момент призначення ситуація вимагала не гучних рішень, а щоденної системної роботи.

“Я можу сказати лише одне – потрібно багато працювати. Ми поступово йдемо до відновлення. Це командна робота і командний дух”, – зазначає директорка.

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 16
Консультаційно-діагностичний центр ЦМЛ / фото, Вільногірськ IN.UA

Попри труднощі, головним орієнтиром залишається якість допомоги пацієнтам і стабільність для громади.

Одна з тем, що хвилює мешканців – виплата зарплат медикам. Керівниця лікарні запевняє: наразі ситуація контрольована.

Лікарня працює за договорами з НСЗУ, виконує умови пакетів і отримує фінансування без затримок. Водночас підкреслює: рівень доходу закладу напряму залежить від активності самих працівників.

Кадри – головний виклик

Найгостріша проблема – нестача спеціалістів. Саме вона стримує розвиток лікарні.

Наразі заклад повертає колишніх працівників, залучає нових лікарів та розширює спектр послуг.

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 17
Вільногірська ЦМЛ / фото, Вільногірськ IN.UA

У лікарні вже працюють нові фахівці, зокрема реабілітологи, а вузькопрофільні спеціалісти почали регулярно приймати пацієнтів щосуботи.

Серед найбільш дефіцитних спеціальностей: кардіолог, хірург, педіатр, інфекціоніст, терапевти.

“Ми можемо підписувати нові пакети НСЗУ, але все впирається у наявність працівників”, – пояснює Ткаченко.

Нові можливості для пацієнтів: від ендоскопії до реабілітації

У лікарні з’явилися нові послуги та обладнання. Зокрема:

  • сучасний ендоскоп із фото- та відеофіксацією,
  • можливість проведення біопсії,
  • розвиток реабілітаційного напрямку.

Більшість консультацій вузьких спеціалістів – безкоштовні за направленням сімейного лікаря. Водночас є нюанси: деякі обстеження, зокрема ендоскопія для молодших пацієнтів, можуть бути платними через обмеження державних пакетів.

Авто для пацієнтів і допомога від донорів

Одним із важливих кроків стало отримання спеціалізованого автомобіля для перевезення лежачих пацієнтів. Тепер їх можуть доставляти на обстеження до інших міст без залучення сторонніх служб.

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 18
Автомобіль швидкої допомоги для перевезення лежачих хворих / фото, Вільногірська міська рада

Також лікарня регулярно отримує допомогу у вигляді генераторів, медикаментів, витратних матеріалів та гуманітарної підтримки від волонтерів та організацій.

“Будь-яка допомога зараз критично необхідна”, – наголошує директорка.

Благоустрій: “рожева мрія” – оновлення лікарні

Окремий напрям роботи – приведення до ладу території та приміщень. Частину робіт вже виконали власними силами працівників і за підтримки благодійників.

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 19
Благоустрій центральної міської лікарні / фото, Вільногірськ IN.UA

Серед першочергових потреб:

  • ремонт операційного блоку,
  • оновлення харчоблоку,
  • ремонт перев’язочних,
  • облаштування безбар’єрного доступу,
  • заміна огорожі,
  • благоустрій території.

“Наша “рожева мрія” – зробити фасад лікарні і провести капітальні ремонти”, – каже Ткаченко.

У лікарні вже встановлюють пандуси, оновлюють обладнання, працюють над доступністю для маломобільних пацієнтів.

Роль лікарні для громади

Керівниця підкреслює: лікарня – це не просто заклад, а ключовий елемент життя громади.

“Медицина – це фундамент. Це народження, лікування і, на жаль, останні моменти життя. Ми супроводжуємо людину на всіх етапах”.

До Вільногірської лікарні звертаються не лише мешканці міста, а й жителі навколишніх громад.

У лікарні не приховують: підтримка містян важлива. Йдеться не лише про фінанси.

Мешканці можуть долучатися до прибирання території, допомагати з благоустроєм та підтримувати лікарню благодійно.

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 20
Працівники лікарні облаштовують територію / фото, Вільногірськ IN.UA

“Ми стараємося”: про щоденну роботу і плани

Попри всі виклики, у лікарні вже вибудували систему роботи: проблеми вирішують поступово, визначаючи пріоритети.

“Є нагальні питання – вирішуємо одразу. Інші – поетапно. Але ми стараємося навести порядок і розвивати лікарню”, – підсумовує директорка.

Лікарня має генератори, працює як пункт незламності та продовжує надавати допомогу навіть в умовах енергетичних викликів.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції  фото 14
Історії

“Ми єдине молочне господарство у регіоні”: як фермерка Ольга з Мотронівки бореться за чесний ринок молочної продукції 

Поки частина продавців торгує молочною продукцією без перевірок і витрат, фермерка Ольга з села Мотронівка Вільногірської громади доводить якість своєї продукції щодня — лабораторіями, ветеринарним […]

16:00, 21.04.2026 Єва Буянова
“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду фото 15

“Лікарня – це про життя”: як Вільногірська ЦМЛ відновлюється після складного періоду

У непростий для медицини час Вільногірська центральна міська лікарня намагається не лише втримати стабільну роботу, а й поступово розвиватися. Лікарня поступово відновлюється, але потребує людей, […]

13:30, 21.04.2026 Діана Попович
“Догляд вдома” у Вільногірську: як працює послуга  фото 16

“Догляд вдома” у Вільногірську: як працює послуга 

Комунальне некомерційне підприємство “Центр надання соціальних послуг” Вільногірської міської ради продовжує забезпечувати щоденну підтримку мешканцям, які через вік або стан здоровʼя потребують допомоги у побуті. […]

12:00, 21.04.2026 Єва Буянова
Літні дитячі табори у Вільногірській громаді: що важливо знати батькам  фото 17

Літні дитячі табори у Вільногірській громаді: що важливо знати батькам 

У 2026 році, попри виклики воєнного стану, Вільногірська міська територіальна громада реалізує програму літнього відпочинку дітей. Основна мета — забезпечити не лише змістовне дозвілля, а […]

10:00, 21.04.2026 Єва Буянова
Неоподатковуваний мінімум в Україні у 2026 році: скільки це у гривнях фото 18

Неоподатковуваний мінімум в Україні у 2026 році: скільки це у гривнях

Питання розрахунку неоподатковуваного мінімуму доходів громадян традиційно викликає чимало плутанини серед українців. У 2026 році базовий принцип нарахування залишився незмінним, однак ключові фінансові показники, від […]

13:00, 20.04.2026 Дмитро Скопіч