Цьогоріч Вільногірськ відзначає 68 років з моменту свого заснування. Сталося це у 1956 році, коли на території теперішнього Кам’янського району Дніпропетровської області почали видобувати титан. Так навколо гірничо-металургійного комбінату почало зростати сучасне місто. Відомо, що саме 12 серпня 1956 року на території міста заклали перший камінь під восьмиквартирний житловий будинок та комбінат. Тому саме цей день і вважають Днем народження міста.
Редакція Вільногірськ IN.UA зібрала факти про заснування міста на основі книг «Вільногірську 40 років» та «Визнаний світом», які зберігаються у бібліотеці Вільногірського фахового коледжу.
Вільногірську 68 років: факти
21 серпня 1956 року відкрили перший шурф майбутнього кар’єру. Тоді почалися роботи з видобутку титану. На комбінат приїжджали працювати люди, які залишалися жити поряд. Населений пункт став схожий на робітниче селище, якому 16 червня 1958 року присвоїли назву Вільногірськ. У місті гірників та металургів народилася перша дитина — Сергій Поляренко.
Першою вулицею майбутнього міста була вулиця Степова. А будову на ній називали БМУ-9 тресту «Дніпротяжбут».
1 січня 1959 року створили трест «Дніпрометалургбуд», першим керівником якого став Іван Синіцин, а згодом — Петро Посунько.
Від вулиць Степової до Вокзальної, від Леніна до Ленінського Комсомолу робітники тресту побудували всі промислові підприємства, житлові будинки, школи, Палац культури, лікарню, кінотеатр, дитячі садки. Відомо, що за 40 років кожен муляр вклав понад мільйон цеглин.
Вода прийшла у місто завдяки працівникам «Шляхспецбуд».
Вже 1 вересня 1961 року Вільногірська середня школа №1 та металургійний технікум прийняли перших учнів на навчання.
Створення місцевого самоврядування
У травні 1960 року у Вільногірську провели перші вибори до міської ради. До її складу тоді увійшли 15 народних депутатів. А головою ради обрали Онуфрія Кошика.
У 1964 році створили бюро ЗАГС. Очолила його вчителька Галина Аришака. У липні того року у Вільногірську зареєстрували перший шлюб.
Вже у 1965 році Вільногірськ отримав статус міста районного підпорядкування, це зумовило збільшення депутатів у раді до 50. У місті почали створювати громадські організації, раду ветеранів, вуличні та домові комітети.
У 1967 році рішенням виконкому виділили ділянку землі під будівництво заводу електровакуумного скла.
У 1970 почали будувати другий мікрорайон міста. Це перші два будинки №5 та №7 по Бульвару Миру.
Станом на 1971 рік населення Вільногірська становило близько 20 тисяч людей.
Як розвивалася медицина у Вільногірську
У 1957 році виникла необхідність відкрити у місті перший медичний пункт. Його розмістили в однокімнатній квартирі, де працювали 4 фельдшери та завідувачка.
За необхідністю пацієнтів направляли до лікарень у село Вільні Хутори чи місто Верхньодніпровськ.
У 1960 році у Вільногірську почали будувати лікарню на 100 ліжок. Там була поліклініка, жіноча та дитяча консультації. Відділення запрацювали у 1962 році.
Також лікарня мала й стаціонарні відділення:
- хірургічне;
- терапевтичне;
- пологове та гінекологічне;
- дитяче.
Працювали кабінети стоматолога, невропатолога, фізіотерапевтичний та лабораторія.
Вже у 1963 році створили інфекційне відділення на 25 ліжок. А також відкрили молочну кухню на 600 порцій.
За рік почала працювати бактеріологічна лабораторія, а з жовтня 1966 року — санепідвідділ.
Місцеві ЗМІ: початок 90-х
Було у Вільногірську й міське радіо. Його очолила журналістка Надія Воробйова. 11 лютого 1991 року в ефір вийшла перша радіопередача.
З перших днів роботи радіо передачі велися українською мовою. Висвітлювали важливі події та проблеми міста.
Читайте також:
- Рідне місто Вільногірськ: історія, освіта, підприємства
- У вільногірському ліцеї № 5 діє єдиний у місті історико-краєзнавчий музей: що відомо
- Екскурс в історію: що можна побачити у вільногірському історико-краєзнавчому музеї
Підписуйтесь
