«Нас женуть, а ми стоїмо»: зустріч містян з міським головою Вільногірська

«Нас женуть, а ми стоїмо»: зустріч містян з міським головою Вільногірська фото 2 19:10, 11 Вересня 2024
Зустріч містян з міським головою Вільногірська
Зустріч містян з міським головою Вільногірська / Фото Вільногірськ IN.UA

Вчора, 10 вересня, відбулася зустріч мешканців міста з Володимиром Василенко. Пенсіонери та продавці поскаржилися міському голові на те, що хочуть торгувати продукцією власного виробництва саме “під берізками”. У той час поліція проти. На зустрічі також були присутні начальник УАКБ та ЖКХ Ростислав Варницький та працівники поліції.

На зустрічі були й журналісти Вільногірськ IN.UA

Передісторія стихійного базару

Більше 10 років у Вільногірську існує стихійний базар. За словами лідера ініціативної групи, вони вже зверталися в міську раду про створення законного місця для торгівлі. Чотири роки тому група збирала підписи, з проханням залишити стихійний базар в пожвавленій території міста – біля берізок, за що підписалося три тисячі містян, за словами лідера ініціативної групи Анатолій Коровіко. Питання тоді так і не вирішили.  

«Нас женуть, а ми стоїмо»: зустріч містян з міським головою Вільногірська фото 2
Пожвавлена територія міста / Фото Вільногірськ IN.UA

Власники сільськогосподарських продуктів продовжували торгувати своїм товаром в «берізках». Продавці, переважна кількість пенсіонерів, розказали, що штрафів та “розгону” не було. А у вересні “взялися” за них.

«Нас женуть, а ми стоїмо»: зустріч містян з міським головою Вільногірська фото 3
Місце на “берізках” / Фото Вільногірськ IN.UA

«Я торгую квітами. Це сезонний товар. Останні 4 роки ми продавали й на нас не складали протоколи, як зараз. Чому це сталося? Бо як і раніше це питання не вирішили. А людям немає з чого прожити, тому й йдуть на такі міри, аби вижити. Сьогодні теж нічого не вирішили ми, тому знову будемо створювати ініціативну групу та йти до міського голови з питаннями де нам можна продавати свій товар і на яких умовах», –  коментує лідер ініціативної групи Анатолій Коровіко.

У вихідні дні на стихійний ринок з’їжджаються фермери з регіону, продають м’ясо, молочну продукцію, овочі, фрукти. Як повідомляє місцева рада, це люди, які у більшості не оформлені як підприємці, відповідно, не сплачують податки. На стихійному ринку продукція не проходить лабораторного аналізу, на цьому заощаджують продавці, але це піддає небезпеці споживачів.  

Що кажуть у  поліції щодо торгівлі на ринку “під берізками”

За словами начальника Відділення поліції 4 Кам’янського районного управління Володимира Колокола  протоколи щодо нелегальної торгівлі мешканців складалися нерегулярно –  раз на місяць, або ж тиждень. Протягом 10 – 15 років поліція пропонувала правопорушникам перенести торгівлю на спеціально відведене місце. Проте вони відмовлялися. 

Зустріч містян з міським головою Вільногірська
Працівники поліції на зібранні / Фото Вільногірськ IN.UA

Працівники поліції складають протоколи за статтею 160 адміністративного кодексу частина 1, 2 – торгівля з рук в невстановленому місті. Та за статтею 152 — порушення благоустрою в місті, штраф від 340 гривень. 

«Поліція сумлінно віднеслася до своїх службових обов’язків. Для дільничних офіцерів поліції, якщо на території обслуговування є стихійна торгівля, то це рахується як негативне явище для дільничного і його обов’язок діяти з чинним законодавством», –  висловився Володимир Колокол.

На думку торгівців, місце під “берізками” вигідне за розташуванням, має постійний потік покупців. Тут найкраще йде торгівля. Продавці цими вихідними спробували провести торгівлю на комерційному місцевому ринку, залишилися незадоволеними.

«Нас женуть, а ми стоїмо»: зустріч містян з міським головою Вільногірська фото 5
Торгівля на комерційному місцевому ринку / Фото Вільногірськ IN.UA

«Нас женуть, а ми стоїмо. Ми спробували перенести свою торгівлю до місцевого ринку. Там нас поставили, як до стіни. Місця немає. Й дорого за місце платити. Якщо я продала 2 кілограм слив, а більше в мене й немає. Я велику частку з цього повинна за місто заплатити. А жити за що мені?», – скаржиться продавчиня Надія.

На скарги директор ринку Руслан Полтавський реагує і пояснює, що на території його ринку є певні умови. Є своя плата, і її розмір розраховують в залежності від виду товару та площі місця для торгівлі, також включаються витрати підприємства на ведення його господарської діяльності. Є пільги. Наприклад, для пенсіонерів, які продають зелень з городини, місце безплатне.

«Нас женуть, а ми стоїмо»: зустріч містян з міським головою Вільногірська фото 6
Торгівля на комерційному місцевому ринку / Фото Вільногірськ IN.UA

«У міру можливості я для продавців організував зручну для них торгівлю. У мене були прилавки, я їм їх поставив, натомість продавці від них відмовилися й стали в проході. В мене є певні умови перебування на ринку – це плата за місце й чистота»,  – прокоментував директор комерційного ринку у Вільногірську Руслан Полтавський. 

Що вирішили

На зустрічі остаточної згоди сторони так і не дійшли. Міський голова Володимир Василенко зазначив, що покроковий план для продавців власної продукції, де пояснять правила, місце торгівлі, плату та умови, опублікують на офіційній сторінці міської ради.

У поліції повідомили, що буде продовжувати виписувати штрафи за торгівлю в невизначеному місці.

«Роботу свою ми будемо проводити й надалі сумлінно. Якщо буде стихійний базар працювати – складати адміністративні протоколи за правопорушення ми будемо. Ми діємо в рамках закону», – зазначає Володимир Колокол.

Також, Володимир Василенко зазначив про розгляд  варіантів розміщення ринку в інших місцях Вільногірська. Поки продавці можуть збувати товар на ринках, що працюють у місті.

«В місті є два офіційних місця для законної торгівлі. Це Новий ринок по вулиці Центральна та старий по Устенка», – сказав начальник УАКБ та ЖКХ Ростислав Варницький.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Народжені серцем”: історія патронатної родини з Водяного

“Народжені серцем”: історія патронатної родини з Водяного фото 8 15:30, 30 Березня 2026
“Народжені серцем”: історія патронатної родини з Водяного фото 14
Ірина Іванова/ фото з особистого архіву героїні

З одного спонтанного рішення почалася історія, яка змінила життя не лише Ірини Іванової з Водяного, а й долі дітей, що потребували родини. 

Деталі — у матеріалі Вільногірськ IN.UA. 

З чого все почалося

Рішення стати патронатною родиною часто народжується не з плану, а з відчуття. Саме так сталося і в цій історії — поштовхом стала війна та велика кількість дітей, які потребували допомоги.

“Почалася війна, і було дуже багато діток. В інтернеті писали, що треба брати дітей. Я пройшла навчання, і якось так — підійшла до чоловіка і кажу: “Треба, давай спробуємо”. І все”, — згадує Ірина Іванова. 

Примітка. Патронатна родина — це форма тимчасового догляду за дитиною, що опинилася у складних життєвих обставинах та потребує захисту на нетривалий проміжок часу. 

Перші дні патронату та перші труднощі 

Ірина стала першою патронатною вихователькою у своїй громаді. Перший досвід виявився емоційно складним, незважаючи навіть на те, що вона — мати п’яти біологічних дітей.

“Перший випадок — це дівчинка з інвалідністю, підтримка рідних та команди була дуже необхідна, так як були труднощі. Я навіть телефонувала старості нашої громади та казала, що більше не хочу бути патронатною вихователькою. А вона говорила — зателефонуєш зранку , а зранку я вже їй не дзвонила”, — каже Ірина. 

З часом труднощі почали відступати, а родина — зміцнюватися .

“Місяць, два,  та вже три роки — і ти розумієш, що це твоє покликання. Ми стали великою командою”, — додає Ірина. 

Як троє братів знайшли постійний дім 

Підсумовуючи, Ірина стала патронатною вихователькою для 13 дітей. Згодом подружжя взяло під опіку трьох братів-підлітків. Один із них мав складну історію та проблеми із законом.

“Він крав, бешкетував, усе ламав. Але ми переживали, що якщо його віддамо, його не зрозуміють. І зрозуміли, що ці діти народжені сердцем, вони наші”, — каже Ірина. 

Попри страхи, родина вирішила не відступати: 

“Звісно, думали: а раптом не впораємось? Але потім: а що, впораємось. І впоралися”, — ділиться жінка. 

“Народжені серцем”: історія патронатної родини з Водяного фото 15
Ірина та хлопці/ фото з особистого архіву героїні

Сьогодні хлопці залишаються частиною сімʼї, один з них, навіть після досягнення повноліття. 

“Він вже документально вибув, йому 18 років. Але нікуди від нас не пішов — живе з нами”, — розповідає Ірина Іванова. 

Для майбутніх патронатних вихователів Ірина має пораду: не боятися зробити перший крок. Страх, втома і бажання опустити руки — це нормально. Головне у такі моменти — мати підтримку та людей, які скажуть “Ми з усім впораємося” або запитає “Як ти сьогодні?”. Ними можуть стати рідні та близькі, фахівці соціальної служби або члени міждисциплінарної команди.

“Народжені серцем”: історія патронатної родини з Водяного фото 16

Якщо є бажання — треба пробувати. Бо якщо не спробуєш, ти не дізнаєшся, чи зможеш. 

Ірина Іванова // Патронатна вихователька

Сьогодні у великій родині виховується одразу 11 дітей — як рідні, так і ті, хто потребує тимчасового захисту або постійного дому. І, попри всі труднощі, вони живуть, як єдине ціле. 

“У нас немає ревнощів. Ми всі, як рідні. Якщо є проблема — вирішуємо разом. Це такий фундамент сімʼї”, — підсумовує Ірина 

Читайте також:

Підписуйтесь

“1000 годин українського контенту”: держава виділяє 4 мільярди гривень на підтримку креаторів

“1000 годин українського контенту”: держава виділяє 4 мільярди гривень на підтримку креаторів фото 9 13:00, 30 Березня 2026
“1000 годин українського контенту”: держава виділяє 4 мільярди гривень на підтримку креаторів фото 17
Засідання уряду / фото Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України затвердив правила проведення конкурсів для митців та виробників контенту в межах президентської ініціативи “1000 годин українського контенту”. Держава готова інвестувати мільярди гривень у створення якісних вітчизняних фільмів, музики та навіть відеороликів для соцмереж.

Редакція Вільногірськ IN.UA розповідає, хто, на що і як зможе отримати фінансування.

“1000 годин українського контенту”: ціль програми

Попри тривалу повномасштабну війну, частина українців, особливо молодь, продовжує споживати російський контент. Дослідження компанії Gradus Research доводять, що цей вибір продиктований переважно звичкою, впливом оточення та банальною нестачею якісної вітчизняної альтернативи. Адже глядач обирає те, що якісно знято, емоційно близько та легкодоступно.

Головна мета нової програми — не просто обмежити ворожий вплив, а створити конкурентний, цікавий та затребуваний український продукт.

Наше завдання — наповнити інформаційний простір українськими історіями, посилити культуру і стійкість суспільства“, — наголосила віцепрем’єрка з гуманітарної політики та міністерка культури Тетяна Бережна.

На які проєкти можна отримати гроші

Ініціатива, яку реалізуватиме Міністерство культури, охоплює надзвичайно широкий спектр напрямів. Державну підтримку через відкриті конкурси зможуть отримати автори таких форматів:

  • ігрові фільми та серіали;
  • неігрові документальні проєкти;
  • анімаційні фільми та серіали;
  • спеціальний контент для дитячої аудиторії;
  • сучасна музика;
  • перформативне та візуальне мистецтво;
  • масштабні аудіовізуальні шоу;
  • короткі відеоролики для соціальних мереж.

Як працюватиме відбір та коли подавати заявки

Механізм розподілу коштів обіцяють зробити максимально прозорим. Урядовці зазначають, що програма працюватиме виключно через відкриті конкурси. Кожен проєкт проходитиме оцінку незалежних експертів та етап публічного пітчингу (захисту ідеї перед комісією).

Прийом заявок від креаторів стартує вже найближчими днями — з 3 квітня 2026 року. Кампанія збору ідей триватиме до червня включно.

Мільярдні інвестиції в економіку та безпеку

Програму “1000 годин українського контенту” ще у вересні 2025 року анонсував президент Володимир Зеленський. Як пояснив голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, глава держави закликав уряд не просто запустити ініціативу, а й гарантувати їй реальне фінансування.

Згідно з ухваленим бюджетом на 2026 рік, на реалізацію цього проєкту заклали майже 4 мільярди гривень (із загальних 16,1 мільярда, передбачених для Мінкульту).

Посадовці підкреслюють, що це не просто витрати на розваги, а серйозний економічний крок. Програма має стимулювати розвиток креативних індустрій, створити нові робочі місця, залучити додаткові інвестиції та забезпечити зростання ринку загалом.

Інвестування в культурний продукт сьогодні — це інвестиція в цінності, ідентичність і безпеку держави“, — підсумували в Міністерстві культури.

Читайте також:

Підписуйтесь

“Народжені серцем”: історія патронатної родини з Водяного фото 10

“Народжені серцем”: історія патронатної родини з Водяного

З одного спонтанного рішення почалася історія, яка змінила життя не лише Ірини Іванової з Водяного, а й долі дітей, що потребували родини.  Деталі — у […]

15:30, 30.03.2026 Єва Буянова
“1000 годин українського контенту”: держава виділяє 4 мільярди гривень на підтримку креаторів фото 11

“1000 годин українського контенту”: держава виділяє 4 мільярди гривень на підтримку креаторів

Кабінет Міністрів України затвердив правила проведення конкурсів для митців та виробників контенту в межах президентської ініціативи “1000 годин українського контенту”. Держава готова інвестувати мільярди гривень […]

Збитки через “постачальника останньої надії”: у “Жилкомсервісу” забирають ще 2,5 млн грн фото 12

Збитки через “постачальника останньої надії”: у “Жилкомсервісу” забирають ще 2,5 млн грн

Фінансова криза у КП “УК “Жилкомсервіс” поглиблюється. Через управлінську бездіяльність підприємство опинилося на обслуговуванні у “постачальника останньої надії”, де тарифи на електроенергію майже втричі вищі.  […]

11:15, 30.03.2026 Дмитро Скопіч
Погода у Вільногірську на тиждень: 30 березня – 5 квітня фото 13
Погода

Погода у Вільногірську на тиждень: 30 березня – 5 квітня

Весна у Вільногірську цього тижня буде мінливою: від теплих, але похмурих днів до дощового фіналу. Якою буде погода з 30 березня по 5 квітня — […]

09:21, 30.03.2026 Єва Буянова
Мільйонні дотації та відмова від будинків: чому в міській раді вимагають звільнити керівника “Жилкомсервісу” фото 14

Мільйонні дотації та відмова від будинків: чому в міській раді вимагають звільнити керівника “Жилкомсервісу”

У Вільногірську розгортається криза навколо КП “Жилкомсервіс”. Керівництво підприємства офіційно повідомило про намір розірвати договори на обслуговування багатоквартирних будинків міста. Водночас на черговій сесії міської […]

14:39, 27.03.2026 Дмитро Скопіч