«Нас женуть, а ми стоїмо»: зустріч містян з міським головою Вільногірська

Вчора, 10 вересня, відбулася зустріч мешканців міста з Володимиром Василенко. Пенсіонери та продавці поскаржилися міському голові на те, що хочуть торгувати продукцією власного виробництва саме “під берізками”. У той час поліція проти. На зустрічі також були присутні начальник УАКБ та ЖКХ Ростислав Варницький та працівники поліції.

На зустрічі були й журналісти Вільногірськ IN.UA

Передісторія стихійного базару

Більше 10 років у Вільногірську існує стихійний базар. За словами лідера ініціативної групи, вони вже зверталися в міську раду про створення законного місця для торгівлі. Чотири роки тому група збирала підписи, з проханням залишити стихійний базар в пожвавленій території міста – біля берізок, за що підписалося три тисячі містян, за словами лідера ініціативної групи Анатолій Коровіко. Питання тоді так і не вирішили.  

Власники сільськогосподарських продуктів продовжували торгувати своїм товаром в «берізках». Продавці, переважна кількість пенсіонерів, розказали, що штрафів та “розгону” не було. А у вересні “взялися” за них.

«Я торгую квітами. Це сезонний товар. Останні 4 роки ми продавали й на нас не складали протоколи, як зараз. Чому це сталося? Бо як і раніше це питання не вирішили. А людям немає з чого прожити, тому й йдуть на такі міри, аби вижити. Сьогодні теж нічого не вирішили ми, тому знову будемо створювати ініціативну групу та йти до міського голови з питаннями де нам можна продавати свій товар і на яких умовах», –  коментує лідер ініціативної групи Анатолій Коровіко.

У вихідні дні на стихійний ринок з’їжджаються фермери з регіону, продають м’ясо, молочну продукцію, овочі, фрукти. Як повідомляє місцева рада, це люди, які у більшості не оформлені як підприємці, відповідно, не сплачують податки. На стихійному ринку продукція не проходить лабораторного аналізу, на цьому заощаджують продавці, але це піддає небезпеці споживачів.  

Що кажуть у  поліції щодо торгівлі на ринку “під берізками”

За словами начальника Відділення поліції 4 Кам’янського районного управління Володимира Колокола  протоколи щодо нелегальної торгівлі мешканців складалися нерегулярно –  раз на місяць, або ж тиждень. Протягом 10 – 15 років поліція пропонувала правопорушникам перенести торгівлю на спеціально відведене місце. Проте вони відмовлялися. 

Працівники поліції складають протоколи за статтею 160 адміністративного кодексу частина 1, 2 – торгівля з рук в невстановленому місті. Та за статтею 152 — порушення благоустрою в місті, штраф від 340 гривень. 

«Поліція сумлінно віднеслася до своїх службових обов’язків. Для дільничних офіцерів поліції, якщо на території обслуговування є стихійна торгівля, то це рахується як негативне явище для дільничного і його обов’язок діяти з чинним законодавством», –  висловився Володимир Колокол.

На думку торгівців, місце під “берізками” вигідне за розташуванням, має постійний потік покупців. Тут найкраще йде торгівля. Продавці цими вихідними спробували провести торгівлю на комерційному місцевому ринку, залишилися незадоволеними.

«Нас женуть, а ми стоїмо. Ми спробували перенести свою торгівлю до місцевого ринку. Там нас поставили, як до стіни. Місця немає. Й дорого за місце платити. Якщо я продала 2 кілограм слив, а більше в мене й немає. Я велику частку з цього повинна за місто заплатити. А жити за що мені?», – скаржиться продавчиня Надія.

На скарги директор ринку Руслан Полтавський реагує і пояснює, що на території його ринку є певні умови. Є своя плата, і її розмір розраховують в залежності від виду товару та площі місця для торгівлі, також включаються витрати підприємства на ведення його господарської діяльності. Є пільги. Наприклад, для пенсіонерів, які продають зелень з городини, місце безплатне.

«У міру можливості я для продавців організував зручну для них торгівлю. У мене були прилавки, я їм їх поставив, натомість продавці від них відмовилися й стали в проході. В мене є певні умови перебування на ринку – це плата за місце й чистота»,  – прокоментував директор комерційного ринку у Вільногірську Руслан Полтавський. 

Що вирішили

На зустрічі остаточної згоди сторони так і не дійшли. Міський голова Володимир Василенко зазначив, що покроковий план для продавців власної продукції, де пояснять правила, місце торгівлі, плату та умови, опублікують на офіційній сторінці міської ради.

У поліції повідомили, що буде продовжувати виписувати штрафи за торгівлю в невизначеному місці.

«Роботу свою ми будемо проводити й надалі сумлінно. Якщо буде стихійний базар працювати – складати адміністративні протоколи за правопорушення ми будемо. Ми діємо в рамках закону», – зазначає Володимир Колокол.

Також, Володимир Василенко зазначив про розгляд  варіантів розміщення ринку в інших місцях Вільногірська. Поки продавці можуть збувати товар на ринках, що працюють у місті.

«В місті є два офіційних місця для законної торгівлі. Це Новий ринок по вулиці Центральна та старий по Устенка», – сказав начальник УАКБ та ЖКХ Ростислав Варницький.

Читайте також:

• У Вільногірську підвищиться тариф на воду
• Скільки людей проживають на території Вільногірської територіальної громади

У 2025 році мешканці Вільногірська подали щонайменше 444 звернення до виконавчого комітету міської ради через різні канали — від національної до місцевої лінії міського голови. Більшість звернень стосуються проблем житлово-комунального господарства та соціального захисту. Виконавчий комітет звітує скільки звернень надійшло, куди саме люди звертаються і з якими проблемами, але він не дає відповіді на ключове питання: скільки з цих звернень було фактично вирішено.

Про це стало відомо з проєкту рішення виконавчого комітету Вільногірської міської ради.

Куди найчастіше звертаються вільногірці

Згідно з додатком до проєкту рішення, у 2025 році виконавчий комітет Вільногірської міської ради розглянув 444 звернення громадян (у 2024 році — 427). 

Аналіз каналів комунікації свідчить, що найбільше звернень зафіксовано через телефонні гарячі лінії на трьох рівнях — національному, обласному та місцевому.

На національному рівні до Дніпропетровського регіонального контактного центру “Урядова гаряча лінія” надійшло 132 звернення.

На обласному рівні через контакт-центр “Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА” — 166 звернень, що є найбільшим показником серед усіх каналів.

На місцевому рівні на гарячу телефонну лінію міського голови у 2025 році надійшло 153 звернення (для порівняння, у 2024 році — 137).

Такий розподіл може свідчити про те, що жителі громади активно користуються саме телефонними каналами комунікації та, ймовірно, більше довіряють швидкому прямому зверненню через гарячі лінії, ніж офіційному листуванню.

З чим найчастіше звертаються мешканці

Найбільш показовою у звіті є структура звернень за темами. Понад половину з них — 56% — становлять питання житлово-комунального господарства. Люди найчастіше пишуть і телефонують щодо санітарної обрізки дерев, благоустрою прибудинкових територій, ремонту під’їздів і ліфтів, проблем із каналізацією, вуличного освітлення, стану доріг та ремонту покрівель.

Другою за масштабом категорією є соціальний захист — 18% від усіх звернень. При цьому кількість таких звернень у 2025 році зросла на 4,9% у порівнянні з попереднім роком. Найчастіше мешканці зверталися щодо надання матеріальної допомоги та отримання гуманітарної підтримки — продуктів харчування й засобів гігієни.

Інші сфери мають меншу частку, однак також фіксуються у звіті: питання освіти, наукової та інноваційної діяльності становлять 5,2%, охорони здоров’я — 5%, діяльності органів місцевого самоврядування — 2,9%, а діяльності підприємств та установ — 2,5%. Разом ці дані показують, що звернення мешканців охоплюють не лише побутові проблеми, а й більш широке коло питань, пов’язаних із якістю роботи міських служб і установ.

Аналіз роботи зі зверненнями: більше статистики, ніж рішень

У звіті наголошується, що на всі звернення громадян надаються своєчасні відповіді, а сама робота перебуває на постійному контролі. Однак із цього формулювання складається враження, що головним показником ефективності для міської ради є сам факт відповіді, а не реальний результат. У документі відсутні дані про відсоток задоволених заяв, кількість відмов, повторних звернень з тих самих проблем чи приклади конкретних рішень.

Фактично звіт фіксує процес — облік, контроль, дотримання строків, — але не містить критеріїв оцінки якості та результативності роботи зі зверненнями. А без таких показників неможливо зрозуміти, чи стала ця робота реальним інструментом вирішення проблем мешканців, чи лише формальною процедурою з підготовки відповідей.

Читайте також:

До 18 годин без світла: як живе Вільногірськ та сусідні громади з індивідуальним опаленням

Стартував прийом заявок на участь у Школі молодого лідера STARt LEAD. Долучитися можуть мешканці громад Дніпропетровщини віком від 18 до 35 років. Реєстрація відбувається онлайн та триватиме до 20 лютого. 

Про це повідомляє Дніпропетровська ОВА. 

“За підтримки очільника регіону запустили в області нову ініціативу – STARt LEAD. Це школа молодого лідера, яку вперше проводимо у такому комплексному форматі.Аби забезпечити якісну підготовку нової управлінської генерації, сформувати кадровий резерв молодих управлінців і громадських лідерів. Створити активну спільноту юнаків та дівчат, які не спостерігають, а впливають і діють”, – наголошує заступник начальника Дніпропетровської ОВА Ірина Грицай. 

Програма школи триває 6 місяців та складається з 4 етапів, які охоплюють конкурсний відбір, навчальний процес, практичну роботу та змагальний компонент. 

На першому етапі молодь повинна зареєструватися та подати мотиваційні листи. Після цього молодь долучиться до підготовчого блоку – для них проведуть онлайн-зустрічі та базові тренінги з основ лідерства й управління. За результатами цього етапу фахівці здійснять відбір для того, щоб визначити найбільш вмотивованих і перспективних кандидатів.

Другий етап передбачає комплексну програму підготовки. На хлопців та дівчат очікує навчання за різними напрямками. Проводитимуть його провідні експерти, практики та представники органів влади й громадського сектору. 

У третьому турі учасники матимуть можливість пройти двотижневе стажування в структурних підрозділах Дніпропетровської ОВА. 

Ініціатива STARt LEAD втілюється у партнерстві з міжнародними організаціями та закордонними партнерами. Учасники, які покажуть найкращі результати, матимуть шанс пройти стажування в одній із країн Європейського Союзу в межах програми молодіжного обміну.

Зареєструватися можна за посиланням.

Читайте також:

У Міносвіти повідомили, що за підручниками для вільногірських ліцеїв ніхто не звертався