Пільги на житлово-комунальні послуги у 2025 році: єдиний підхід до нарахування

З 2025 року в Україні запроваджується єдиний підхід до надання пільг на житлово-комунальні послуги (ЖКП). Головним критерієм стане середньомісячний сукупний дохід сім’ї.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики України.

Основні зміни у нарахуванні пільг

В умовах обмеженого державного бюджету, спричиненого війною, держава фокусує підтримку на тих громадянах, які її найбільше потребують. Відповідно до закону “Про державний бюджет на 2025 рік”, пільги на оплату ЖКП тепер надаватимуться за єдиними критеріями, враховуючи дохід сім’ї та її можливість самостійно оплачувати комунальні послуги.

Кого не торкнуться зміни

Новий принцип не поширюватиметься на:

• учасників бойових дій;
• осіб з інвалідністю внаслідок війни

Для цих категорій умови надання пільг залишаються без змін.

Монетизовані пільги: стимулювання ефективного використання

Для отримувачів пільг у грошовій формі (монетизація) уряд планує впровадити заходи, які стимулюватимуть використання коштів саме на оплату житлово-комунальних послуг.

За даними Мінсоцполітики, з 1 серпня 2024 року до Пенсійного фонду України звернулося понад 17 тисяч українців, які мають борги на суму 52,7 млн грн через використання пільгових коштів на інші потреби.

Щоб виправити цю ситуацію, уряд планує внести до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає відповідальність за нецільове використання пільгових коштів.

Як це вплине на пільговиків

Міністерство соціальної політики нагадало, що з 2015 року більшість українців отримували пільги за цим принципом. Однак окремі категорії, які раніше не враховували дохід сім’ї, тепер працюватимуть за новими правилами.

Водночас цей підхід спрямований на справедливий розподіл державної допомоги та підтримку найбільш уразливих категорій населення.

Читайте також:

• Картка платника податків для дітей: чи потрібна вона для верифікації в медичній системі
• Компенсація за працевлаштування ВПО: як подати заявку

Вже п’ятий рік поспіль Україна відзначатиме Великдень в умовах воєнного стану. Через економічні труднощі та наслідки бойових дій купівельна спроможність громадян знижується, тому багатьом родинам доведеться переглянути святкове меню.

Детальніше про те, скільки коштуватиме Великодній кошик у 2026 році розповів Юрій Лупенко директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, академік.

Скільки коштуватиме Великодній кошик у 2026 році

За даними Юрія Лупенко, у квітні 2026 року традиційні паска, яйця, домашня ковбаса, буженина, сало, вершкове масло, м’який і твердий сири, хрін та сіль обійдуться на родину з 4-х осіб близько 1903,19 гривень, тобто на 14,4 % дорожче, ніж торік, коли такий же набір продуктів коштував 1663,26 гривень.

Домашня паска, випечена за традиційним рецептом, коштуватиме близько 267 гривень за кілограм. Порівняно з минулим роком, випічка подорожчала майже на 15%. Це пов’язано зі стрімким зростанням цін на основні інгредієнти:

• молоко додало в ціні 49,6%;
• борошно подорожчало на 38,6%;
• яйця — на 19,3%;
• дріжджі та родзинки — понад 12%.

Єдиний продукт для тіста, який приємно здешевшав, — це цукор (ціна впала на 18%). Купівля вже готової паски в супермаркеті обійдеться ще дорожче, оскільки в її ціну закладені логістика, пакування та торгова націнка мережі.

Традиційно найбільше грошей з гаманця заберуть м’ясні вироби. За пів кілограма домашньої ковбаси доведеться віддати близько 288 гривень (це на 35% дорожче, ніж торік). Буженина обійдеться у 353 гривні за 500 грамів (зростання на 16,5%). Вартість сала майже не змінилася — близько 123 гривень за пів кілограма.

Серед молочних продуктів ціни розподілилися так (за 500 грамів):

• твердий сир — 298 гривень;
• вершкове масло — 292 гривні;
• м’який сир — 158 гривень.

Додаткові витрати: свіжі овочі та вино

Якщо родина вирішить доповнити кошик свіжими овочами, фруктами та пляшкою вина, загальна вартість свята зросте до 2348 гривень (на 16,8% більше, ніж торік).

Ціни на овочі цієї весни помітно підскочили: тепличні помідори коштують 187-278 гривень за кілограм, а огірки — 175-275 гривень (на 38,5% дорожче, ніж у 2025 році). Пів кілограма яблук обійдеться в середньому у 25 гривень. Пляшка традиційного церковного вина “Кагор” вартуватиме близько 189 гривень. Обов’язкові дрібниці, такі як хрін (200 г) та сіль, коштуватимуть 31 та 7 гривень відповідно.

Чому ціни зростають

Юрій Лупенко пояснює, що подорожчання великоднього кошика є прямим наслідком війни. Скорочення виробництва, зростання вартості електроенергії, складна логістика та загальні втрати економіки змушують українців змінювати звички.

Особливо гостро ця проблема відчувається у прифронтових зонах та серед переселенців. Більшість родин будуть змушені зменшити порції на столі або повністю відмовитися від найдорожчих позицій — буженини чи твердого сиру. Багато хто залишить лише базовий набір: паску та крашанки для освячення. Водночас науковці впевнені, що українці традиційно підтримають тих, хто опинився у скруті, та обов’язково передадуть святкові смаколики захисникам на фронт.

Читайте також:

Як фотографія з маленького міста стає великим мистецтвом: життєвий шлях та творчість фотографині з Вільногірська

З одного спонтанного рішення почалася історія, яка змінила життя не лише Ірини Іванової з Водяного, а й долі дітей, що потребували родини. 

Деталі — у матеріалі Вільногірськ IN.UA. 

З чого все почалося

Рішення стати патронатною родиною часто народжується не з плану, а з відчуття. Саме так сталося і в цій історії — поштовхом стала війна та велика кількість дітей, які потребували допомоги.

“Почалася війна, і було дуже багато діток. В інтернеті писали, що треба брати дітей. Я пройшла навчання, і якось так — підійшла до чоловіка і кажу: “Треба, давай спробуємо”. І все”, — згадує Ірина Іванова. 

Примітка. Патронатна родина — це форма тимчасового догляду за дитиною, що опинилася у складних життєвих обставинах та потребує захисту на нетривалий проміжок часу. 

Перші дні патронату та перші труднощі 

Ірина стала першою патронатною вихователькою у своїй громаді. Перший досвід виявився емоційно складним, незважаючи навіть на те, що вона — мати п’яти біологічних дітей.

“Перший випадок — це дівчинка з інвалідністю, підтримка рідних та команди була дуже необхідна, так як були труднощі. Я навіть телефонувала старості нашої громади та казала, що більше не хочу бути патронатною вихователькою. А вона говорила — зателефонуєш зранку , а зранку я вже їй не дзвонила”, — каже Ірина. 

З часом труднощі почали відступати, а родина — зміцнюватися .

“Місяць, два,  та вже три роки — і ти розумієш, що це твоє покликання. Ми стали великою командою”, — додає Ірина. 

Як троє братів знайшли постійний дім 

Підсумовуючи, Ірина стала патронатною вихователькою для 13 дітей. Згодом подружжя взяло під опіку трьох братів-підлітків. Один із них мав складну історію та проблеми із законом.

“Він крав, бешкетував, усе ламав. Але ми переживали, що якщо його віддамо, його не зрозуміють. І зрозуміли, що ці діти народжені сердцем, вони наші”, — каже Ірина. 

Попри страхи, родина вирішила не відступати: 

“Звісно, думали: а раптом не впораємось? Але потім: а що, впораємось. І впоралися”, — ділиться жінка. 

Сьогодні хлопці залишаються частиною сімʼї, один з них, навіть після досягнення повноліття. 

“Він вже документально вибув, йому 18 років. Але нікуди від нас не пішов — живе з нами”, — розповідає Ірина Іванова. 

Для майбутніх патронатних вихователів Ірина має пораду: не боятися зробити перший крок. Страх, втома і бажання опустити руки — це нормально. Головне у такі моменти — мати підтримку та людей, які скажуть “Ми з усім впораємося” або запитає “Як ти сьогодні?”. Ними можуть стати рідні та близькі, фахівці соціальної служби або члени міждисциплінарної команди.

Сьогодні у великій родині виховується одразу 11 дітей — як рідні, так і ті, хто потребує тимчасового захисту або постійного дому. І, попри всі труднощі, вони живуть, як єдине ціле. 

“У нас немає ревнощів. Ми всі, як рідні. Якщо є проблема — вирішуємо разом. Це такий фундамент сімʼї”, — підсумовує Ірина 

Читайте також:

Єдина патронатна родина у Вільногірську: як живе сім’я Слісаренків і чому залишаються без належної підтримки