Вільногірськ у руках ФОПів: міська рада не справляється з благоустроєм

Днями Вільногірська міська рада висловила подяку ФОП Олександру Борисенку за його благодійну діяльність у спилюванні аварійних дерев та омолодженні зелених насаджень. Наша редакція звернулася до Олександра Борисенка за деталями цієї ініціативи.

Більше на Вільногірськ IN.UA

Як розповів сам Олександр Борисенко, з приводу аварійних дерев до нього звернувся особисто мер з питанням чи можна їх прибрати на благодійній основі. Він погодився, адже сам занепокоєний їх станом.

“До нас звернувся мер позаминулого тижня щодо двох величезних тополь, які значно перевищують висоту 9-поверхового будинку. Їхні великі гілки зачіпають балкони, завдаючи незручностей мешканцям. Я спиляв деякі з цих дерев і відвіз дрова до Посунківської церкви, а частину направив на притулок. Заявок на вирубку надходить дуже багато, телефонують щодня, але в бюджеті немає грошей, тому чекати, поки дерева впадуть, не дуже доцільно. Поки є можливість, я намагаюся допомагати місту”, – заявив Олександр Борисенко.

Олександр розповів, що комунальне підприємство «УК «Жилкомсервіс» наразі не має потрібної техніки та документів на неї, а також спеціалістів з висотних робіт. Тому він виконує ці роботи на благодійній основі.

“У мене є вся необхідна техніка, а мої спеціалісти мають посвідчення та дозволи на виконання висотних робіт. Вся техніка також сертифікована. Тому я займаюся цими роботами, до того ж у мене є кваліфікована бригада, яка вже три роки виконує роботи для міста”, — зазначив Олександр Борисенко..

Раніше ми писали що на позачерговій сесії Вільногірської міської ради депутати обрали підприємство, яке упорядковуватиме місто та слідкуватиме за його чистотою. Це – комунальне підприємство “УК “Жилкомсервіс”. 

Які послуги має надавати “УК “Жилкомсервіс” за рішенням міськради:

• Прибирання доріг від снігу, посипка в т.ч. придбання посипкового матеріалу;
• прибирання тротуарів, зупинок громадського транспорту від снігу, посипка в т.ч. придбання посипкового матеріалу;
• прибирання доріг від снігу, посипка в т.ч. придбання посипкового матеріалу (старостинський округ);
• послуги із перевезення безхазяйських відходів, стихійних звалищ;
• послуги з очистки газонів від сміття;
• прибирання тротуарів, зупинок громадського транспорту від сміття;
• прибирання, підмітання доріг від сміття;
• послуги із скошення трави;
• послуги із стрижки живої огорожі;
• послуги з утримання квітників;
• очистка урн від сміття;
• охорона, утримання та відновлення зелених насаджень на об’єктах блаустрою, видалення дерев;
• послуги із згрібання та вивезення опалого листя;
• технічне обслуговування мереж вуличного освітлення. 

“На останній сесії депутати прийшли до того, що немає можливості виділяти гроші. Заявок дуже багато і є такий депутат Антон Боклаг, він ініціював щоб підприємці на благодійній основі допомогли місту. І я почав потихеньку прибирати сухостій, аварійні дерева. Привели разом з Повстенем Олександром парк до ладу. Це все було на благодійній основі”, – розповів Олександр Борисенко

У той час, з міського бюджету на благоустрій міста на 2024 рік виділено 12 894 838 гривень. А це, майже, на 3 мільйони більше, ніж планувалося у 2021 році за програмою “Утримання благоустрою та житлово-комунального господарства Вільногірської міської територіальної громади на 2022-2026 роки”.

Читайте також:

• Об’єднані вірою: концерт у Вільногірську на підтримку захисників України
• Вільногірськ представлено на Марафоні з управління корупційними ризиками

Історія Альбіни — це не просто розповідь про спорт, це шлях трансформації від тендітних танців до залізної дисципліни пауерліфтингу. Сьогодні вона не лише перспективна спортсменка, а й сувора та справедлива суддя, яка продовжує справу своєї матері, відомої тренерки з Вільногірська.

Деталі читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA. 

Від танців до штанги

Шлях у великий спорт для Альбіни розпочався неочікувано. Протягом семи років, з трьох до десяти, вона займалася танцями. Проте фізичні зміни внесли свої корективи: дівчинка почала швидко рости, і їй стало важко знайти пару для виступів. Згодом інтерес до танців зник, і вона залишила цей вид мистецтва. 

За порадою мами-тренерки, Альбіна вирішила спробувати себе в тренажерній залі, щоб не “сидіти просто так”.

“Спочатку це так, була більш дисципліна, себе десь заставляла, але потім якось поїхала на перші змагання, на другі, і так з часом саме почало подобатись, дуже полюбила цю справу”, — зазначає дівчина. 

Дисципліна має одну особливість — вона часто призводить до результату. А результат — до відчуття сенсу.

Перші змагання стали тим самим переломним досвідом.

“Коли я поїхала на перші змагання, отримала першу медаль, зрозуміла, що можна ставити цілі й досягати їх”, — зазначає спортсменка. 

А вже у 2023 році вона чітко усвідомила:

Шлях до суддівства

Сьогодні Альбіна — не лише спортсменка, а й суддя.

Її шлях у суддівство не був запланованим до деталей, але точно не був випадковим.

“Я цікавилася правилами, читала, мені це було цікаво… За тиждень до змагань вирішили спробувати скласти іспит”, — згадує дівчина. 

І вона склала найкраще серед усіх.

“Я склала найкраще і стала суддею другої категорії”. 

Далі — більше: чемпіонати України, досвід, новий рівень.

“Зараз я суддя першої категорії…Нещодавно повернулася з Чемпіонату України в Чернівцях,  і це мій сьомий Чемпіонат України, який я обслуговувала”, — каже Альбіна. 

Її принципи як судді чіткі:

“Я ніколи не буду зараховувати, якщо бачу помилку… ставлення до всіх однакове”, — каже вона. 

Це вже не просто про спорт. Це про характер.

Династія без тиску

У цій історії неможливо оминути її маму. Тренерку та людину, яка не просто привела у спорт, а сформувала ставлення до нього.

“Мама дуже вплинула. Завдяки її розповідям я ще більше прониклася цим видом спорту”, — зазначає спортсменка. 

Вона передала не лише знання, а й контекст, історію, глибину.

“Вона розповідала про розвиток спорту, про рекордсменів, про свій шлях… це дуже надихнуло”, — додає Альбіна. 

І водночас це відбувалося без тиску:

“Я не займаюся, тому що так треба. Я це люблю і хочу продовжувати її справу”

Це важливий момент. Бо династія — це не про обов’язок. Це про вибір, який стає природним.

Стереотипи, які більше не працюють

Як і будь-яка дівчина у силовому спорті, Альбіна стикалася з упередженнями.

“Кажуть, що це не жіночно, що це не для дівчат… але це неважливо”, — впевнена спортсменка. 

Її відповідь стереотипам проста:

“Треба робити своє, якщо це подобається”.  

І саме ця простота — найсильніша позиція.

Здобутки у спорті

Сьогодні спортивне резюме Альбіни виглядає вражає. Вона — двократна чемпіонка України серед вихованців ДЮСШ та багаторазова чемпіонка Дніпропетровської області. Окрім цього, вона:

• срібна призерка Чемпіонату України серед вихованців ДЮСШ;
• має перший дорослий розряд, який вона вперше зафіксувала у 2023 році в Коломиї; 
• посіла друге місце в абсолютній першості на Чемпіонаті України серед дівчат; 
• має кубки абсолютної першості турнірів у Києві (2024) та Дніпропетровській області (2021, 2025). 
  

Три слова про себе

Коли її просять описати себе, вона не шукає складних формулювань:

“Наполеглива. Серйозна. І, сподіваюсь, сильна”.  

Сила тут — не лише у вазі штанги. Вона у виборі залишитися. У здатності не здаватися. У чесності перед собою.

Читайте також:

Сила, яка виросла з упертості: особиста історія тренерки з пауерліфтингу у Вільногірську

Вербна неділя — одне з найсвітліших весняних свят, що наповнене глибокою символікою та давніми традиціями. Воно відкриває передвеликодній період і поєднує духовне очищення, народні звичаї та відчуття оновлення природи. 

Більше — на Вільногірськ IN.UA 

Коли святкувати Вербну неділю у 2026 році

Згідно з біблійною традицією, Ісус урочисто в’їхав до Єрусалима приблизно за тиждень до своєї смерті. Саме тому це свято відзначають за сім днів до Великодня, і воно не прив’язане до фіксованої дати. 

У 2026 році православні християни святкуватимуть Великдень 12 квітня, тож Вербна неділя відзначатиметься 5 квітня. Ця дата є спільною як для тих, хто дотримується нового, так і старого стилю.

Водночас у католицькій традиції Великдень припадає на тиждень раніше — 5 квітня, а отже, католицька Вербна неділя святкуватиметься 29 березня.

Традиції святкування Вербної неділі 

Ключовим символом цього свята, відповідно до біблійного переказу, є пальмові гілки — знак шани й перемоги, якими жителі Єрусалима встеляли шлях Ісусу. В Україні ж пальми не ростуть, тож з часом замість них використовують вербу — рослину, яка однією з перших оживає та розквітає навесні.

На це свято здавна існує традиція освячувати в церкві ці гілочки верби, найчастіше — козячої, з м’якими пухнастими “котиками”. Після богослужіння їх приносять додому та ставлять у воду. Вважається, що освячена верба має особливу силу, приносить добробут, удачу й захист.

За традицією, такими гілочками люди легко торкаються один одного, промовляючи: “Не я б’ю — верба б’є! За тиждень Великдень!”. Цим вони бажають рідним і близьким здоров’я, сили та Божого благословення.

Також у цей день передбачене невелике послаблення харчових  заборон Великого посту: попри те, що мʼясні, молочні продукти, а також яйця вживати не можна, вірянам дозволяється урізноманітнити раціон рибними стравами.

Читайте також:

Як пофарбувати яйця на Великдень кавою: інструкція