Сьогодні, 15 травня, в Україні відзначають День сім’ї. Саме у сім’ї формується особистість кожної людини та відбувається виховання. У деяких родинах діти наслідують своїх батьків: обирають ту саму професію, хобі чи розділяють спільні інтереси. Як-то й у родині Ірини Ісаєнко. Любов до педагогіки вона передала своєму сину Денису. Наразі мати з сином вдвох працюють в одному ліцеї Вишнівської громади. 

Більше журналістам Вільногірськ IN.UA розповіла вчителька української мови та літератури Ірина Ісаєнко.

Родинна династія з Вишневого

54 річна вчителька з Вишневого Ірина Ісаєнко вже понад 32 років викладає українську мову та літературу в місцевому ліцеї. Навчаються там до 300 учнів. У педагогічному колективі, де працює Ірина, 19 вчителів. Жінка класна керівниця одинадцятого випускного класу.

Навчалася жінка в тому ж ліцеї де і працює все своє життя. Мріяла спочатку бути телеведучою.

«Коли навчалася у школі, моя мрія була зовсім інакшою. Я не мріяла бути вчителем. Чомусь мені хотілося бути телеведучою. Я мріяла навчатися у Київському Інституті культури. Це зараз Поплавського, а раніше він мав назву Карпенко-Карого. Моя мама згодом придивлялася на той інститут – він їй не сподобався. Тому вона мене й відмовила туди вступати», –  ділиться освітянка Ірина Ісаєнко.

Згодом, коли Ірина навчалася у 10 класі, на батьківських зборах йшла мова про останні дзвоники, випускні та вибір професії.

«От мій класний керівник, Лариса Федорівна, вона мамі й запропонувала розглянути професію вчителя. Тим паче, що я у 10 класі була юним кореспондентом, журналістом. І на думку багатьох викладачів я гарно писала статті. І була активною в школі, мене любили діти, як і я їх»,  – каже Ірина.

Так у 1987 році жінка вступила на навчання у Криворізький державний педагогічний інститут. Після 5 років навчання повернулася у рідну школу за цільовим направленням.

«В рідній школі навчаю учнів української  мови вже 32 роки. В мене один єдиний запис в трудовій книжці. Я прийшла, і годин в мене було мало української мови, це було лише два класи. Тому мене довантажували уроками народознавства. Ну, і все. І так з 1992 року я залишилася в нашій школі. Я ніде й нікуди не ходила», – розповідає Ірина Ісаєнко.

У педагогіку пішов і син

Жінка має сина, з яким вдвох прожили все життя разом. Тепер ще й на педагогічній ниві працюють поруч.

«Так сталося, що ми з Денисом прожили все життя тільки вдвох. Коли батько покинув нашу сім’ю ми з сином все робили разом. Денис завжди долучався до шкільних моїх справ. Тобто, другу професію, окрім вчителя, він не бачив взагалі»,  – ділиться Ірина.

Денис навчався у школі, де зараз працює вчителем інформатики. Закінчив музичну школу по класу фортепіано, займався футболом та боксом. Це хобі має і до сьогоднішнього дня також.

Після завершення Запорізького університету факультету інформаційної технології Денис повернувся працювати до школи вже вчителем інформатики та математики за пропозицією адміністрації школи.

З 12 травня 2021 року Денис навчає дітей. Ще він класний керівник шостого класу.

Ірина та Денис завжди допомагають один одному працюючи в одному ліцеї. Зараз вони готують сценарій останнього дзвоника й готуються до випускного.

«Під час дистанційного навчання багато дітей втратили зацікавленість до навчання, діти змінилися. Денис дає мені вектор сучасного підходу до дітей. Я ж даю йому підказки методичні. Я щаслива мати такого  сина», – ділиться викладачка Ірина Ісаєнко.

Спільні інтереси родини

Родинна династія має мрію на двох. Як і всі люди бажають миру.

«Звичайно, хочеться, щоб скоріше закінчилася війна. Хочеться миру, хочеться спокою, хочеться працювати без тривог, хочеться працювати не в укритті, а в класних кімнатах», – мріють мати й син.

Родина Ісаєнко полюбляють читати. Мають улюбленців пухнастиків. Жінка шаленіє від своїх британських котів —  Фелікс, Сантік та дівчинка Сінді. А життєрадісний пес Рокі охороняє будинок педагогічної династії Вишнівської громади.

Читайте також:

• Співає французькою: вільногірка отримала п’ять Гран-прі за творчий рік
• Одна з перших скрипальок Вільногірська навчає дітей у місцевій школі мистецтв 

Українці все частіше стикаються з тим, що світло вимикають за графіком, але реальність інколи зовсім інша. Одні райони залишаються без електрики довше, інші майже не відчувають відключень. Розбираємося, хто і як формує ці графіки та чому вони відрізняються на практиці.

Редакція Вільногірськ IN.UA пояснює, хто створює графіки відключення для населення. При підготовці матеріалу журналісти вивчили інформацію від Укренерго та обленерго

Хто формує графіки

Головний “планувальник” — Національна енергетична компанія “Укренерго”.

Укренерго оцінює загальний дефіцит електричної енергії та визначає, скільки споживачів має потрапити під обмеження. На цій основі споживачів ділять на черги — зазвичай шість.

Потім цю інформацію отримують місцеві енергопостачальні компанії (обленерго). Вони вже детально розподіляють відключення по районах, вулицях і навіть окремих вулицях міст. Саме обленерго вирішує, у які години і на яку тривалість відключати електрику, щоб навантаження на мережу було безпечним і збалансованим.

Як це працює на практиці

1.Обленерго “прокручує” черги циклічно: якщо один район уже відключався, на чергу виходить інший. Це роблять, щоб обмеження були справедливими та не повторювалися постійно на тих самих вулицях.

2. Врахування критичної інфраструктури: лікарні, школи, водопостачальні насосні станції та інші важливі об’єкти зазвичай не відключаються. Їхні лінії або живляться окремо, або відключення плануються так, щоб мінімізувати ризики для безпеки населення.

3. Динамічні зміни: аварії, обстріли, пікове споживання та ремонтні роботи можуть коригувати відключення у будь-який момент. Тому фактична тривалість вимкнення світла у різних районах одного міста може значно відрізнятися.

4. Нерівномірність у містах: міські мережі більш складні через густу забудову і щільну концентрацію споживачів. Це означає, що під час планових обмежень одні райони отримують більше навантаження, а інші — менше, і тому тривалість відключень не завжди рівна.

Нагадаємо, мешканка Вільногірська звернулися до міського голови та представників міської ради з петицією, у якій просять вжити заходів для зменшення тривалості та частоти відключень електроенергії.

Читайте також:

На Дніпропетровщині відновили рух низки приміських поїздів

З початку грудня в Україні розпочнеться програма “зимової підтримки”, яка передбачає одноразову допомогу у розмірі 6,5 тис. грн для найбільш соціально вразливих громадян.

Про це повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності.

Хто може отримати допомогу

Виплата автоматично надаватиметься для таких категорій:

• дітей під опікою або піклуванням;
• дітей з інвалідністю, вихованців прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, включно з дітьми з інвалідністю;
• людей з інвалідністю I групи серед внутрішньо переміщених осіб (ВПО);
• дітей із малозабезпечених родин до 18 років;
• одиноких пенсіонерів, які отримують надбавку на догляд.

Кошти можна буде витратити на придбання зимового одягу та взуття, а також на ліки та вітаміни. Використати допомогу потрібно протягом 180 днів після зарахування.

Програма покликана допомогти найуразливішим категоріям громадян легше пройти зимовий період.

Читайте також:

Компенсація за втрачене житло: як ВПО зможуть подати заяву