Родинна династія: мати та син навчають дітей Вишнівського ліцею

Сьогодні, 15 травня, в Україні відзначають День сім’ї. Саме у сім’ї формується особистість кожної людини та відбувається виховання. У деяких родинах діти наслідують своїх батьків: обирають ту саму професію, хобі чи розділяють спільні інтереси. Як-то й у родині Ірини Ісаєнко. Любов до педагогіки вона передала своєму сину Денису. Наразі мати з сином вдвох працюють в одному ліцеї Вишнівської громади. 

Більше журналістам Вільногірськ IN.UA розповіла вчителька української мови та літератури Ірина Ісаєнко.

Родинна династія з Вишневого

54 річна вчителька з Вишневого Ірина Ісаєнко вже понад 32 років викладає українську мову та літературу в місцевому ліцеї. Навчаються там до 300 учнів. У педагогічному колективі, де працює Ірина, 19 вчителів. Жінка класна керівниця одинадцятого випускного класу.

Навчалася жінка в тому ж ліцеї де і працює все своє життя. Мріяла спочатку бути телеведучою.

«Коли навчалася у школі, моя мрія була зовсім інакшою. Я не мріяла бути вчителем. Чомусь мені хотілося бути телеведучою. Я мріяла навчатися у Київському Інституті культури. Це зараз Поплавського, а раніше він мав назву Карпенко-Карого. Моя мама згодом придивлялася на той інститут – він їй не сподобався. Тому вона мене й відмовила туди вступати», –  ділиться освітянка Ірина Ісаєнко.

Згодом, коли Ірина навчалася у 10 класі, на батьківських зборах йшла мова про останні дзвоники, випускні та вибір професії.

«От мій класний керівник, Лариса Федорівна, вона мамі й запропонувала розглянути професію вчителя. Тим паче, що я у 10 класі була юним кореспондентом, журналістом. І на думку багатьох викладачів я гарно писала статті. І була активною в школі, мене любили діти, як і я їх»,  – каже Ірина.

Так у 1987 році жінка вступила на навчання у Криворізький державний педагогічний інститут. Після 5 років навчання повернулася у рідну школу за цільовим направленням.

«В рідній школі навчаю учнів української  мови вже 32 роки. В мене один єдиний запис в трудовій книжці. Я прийшла, і годин в мене було мало української мови, це було лише два класи. Тому мене довантажували уроками народознавства. Ну, і все. І так з 1992 року я залишилася в нашій школі. Я ніде й нікуди не ходила», – розповідає Ірина Ісаєнко.

У педагогіку пішов і син

Жінка має сина, з яким вдвох прожили все життя разом. Тепер ще й на педагогічній ниві працюють поруч.

«Так сталося, що ми з Денисом прожили все життя тільки вдвох. Коли батько покинув нашу сім’ю ми з сином все робили разом. Денис завжди долучався до шкільних моїх справ. Тобто, другу професію, окрім вчителя, він не бачив взагалі»,  – ділиться Ірина.

Денис навчався у школі, де зараз працює вчителем інформатики. Закінчив музичну школу по класу фортепіано, займався футболом та боксом. Це хобі має і до сьогоднішнього дня також.

Після завершення Запорізького університету факультету інформаційної технології Денис повернувся працювати до школи вже вчителем інформатики та математики за пропозицією адміністрації школи.

З 12 травня 2021 року Денис навчає дітей. Ще він класний керівник шостого класу.

Ірина та Денис завжди допомагають один одному працюючи в одному ліцеї. Зараз вони готують сценарій останнього дзвоника й готуються до випускного.

«Під час дистанційного навчання багато дітей втратили зацікавленість до навчання, діти змінилися. Денис дає мені вектор сучасного підходу до дітей. Я ж даю йому підказки методичні. Я щаслива мати такого  сина», – ділиться викладачка Ірина Ісаєнко.

Спільні інтереси родини

Родинна династія має мрію на двох. Як і всі люди бажають миру.

«Звичайно, хочеться, щоб скоріше закінчилася війна. Хочеться миру, хочеться спокою, хочеться працювати без тривог, хочеться працювати не в укритті, а в класних кімнатах», – мріють мати й син.

Родина Ісаєнко полюбляють читати. Мають улюбленців пухнастиків. Жінка шаленіє від своїх британських котів —  Фелікс, Сантік та дівчинка Сінді. А життєрадісний пес Рокі охороняє будинок педагогічної династії Вишнівської громади.

Читайте також:

• Співає французькою: вільногірка отримала п’ять Гран-прі за творчий рік
• Одна з перших скрипальок Вільногірська навчає дітей у місцевій школі мистецтв 

Історія, що почалась із розбитого вікна серед ночі, дійшла до суду. У Вільногірську винесли вирок чоловіку, який проник до кав’ярні.

Подробиці інциденту читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Нічне проникнення до кав’ярні

Інцидент стався вночі 2 березня 2026 року у Вільногірську. Близько першої години ночі чоловік перебував біля торгового приміщення “Estet-Coffe” на вулиці Центральній.

За матеріалами справи, приблизно о 01:30 він, переконавшись, що поруч немає сторонніх, узяв фрагмент цеглини, розбив склопакет вікна та через створений отвір проник всередину приміщення.

Суд встановив, що такі дії були умисними та порушували гарантоване законом право на недоторканність житла та іншого володіння.

Обвинувачений визнав провину

Під час судового розгляду чоловік повністю визнав свою вину та уклав угоду про визнання винуватості з прокурором.

Він підтвердив, що розуміє обставини справи, погоджується з кваліфікацією дій та щиро розкаюється у скоєному.

Захисник та прокурор підтримали укладену угоду, наголосивши, що вона відповідає вимогам законодавства.

Рішення суду: рік обмеження волі з випробуванням

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області затвердив угоду та визнав обвинуваченого винним за ч.1 ст.162 Кримінального кодексу України – незаконне проникнення до іншого володіння особи.

Йому призначили покарання у вигляді 1 року обмеження волі, однак звільнили від його відбування з іспитовим строком на той же термін.

Протягом цього часу засуджений зобов’язаний регулярно з’являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, не виїжджати за межі України без дозволу.

Суд врахував, що обвинувачений раніше не судимий, офіційно не працює та має базову середню освіту.

Єдиною пом’якшуючою обставиною стало щире каяття. 

Обтяжуючих обставин у справі не встановили.

Водночас суд дійшов висновку, що виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Речові докази і витрати

Інструменти, які фігурували у справі (викрутки та плоскогубці), суд постановив повернути власнику приміщення. 

Також із засудженого стягнуть понад 2,6 тисячі гривень витрат на проведення експертизи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду протягом 30 днів. Водночас, як зазначено у рішенні, у випадках угоди про визнання винуватості можливості для оскарження обмежені.

Читайте також:

Попросив зателефонувати і втік: у Вільногірську засудили шахрая, який ошукав знайомого

У Вільногірську відбулося чергове судове засідання щодо проблемного будинку на вулиці Захисників України, 11 мешканці якого вже тривалий час живуть без газу та належного опалення. Суд почав витребовувати документи, які можуть пролити світло на законність нарахувань за комунальні послуги та статус будівлі.

Деталі читайте в матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Що відомо про справу

Раніше редакція Вільногірськ IN.UA вже розповідала історію мешканців цього будинку – зокрема тренерки Наталії Зінчук, яка разом із трьома дітьми змушена жити в умовах температури 5-7 градусів взимку та платити значні суми за електроенергію.

Нині ситуація перейшла у юридичну площину: мешканці намагаються через суд домогтися відновлення базових комунальних послуг і зрозумілих тарифів.

Що вирішували на засіданні 18 березня

За словами адвоката Вадима Жукова, ключовим питанням засідання стало витребування доказів у балансоутримувача будинку та інших відповідальних структур.

Суд задовольнив клопотання сторони мешканців і зобов’язав надати документи, які підтверджують економічне обґрунтування нарахованих комунальних послуг та розрахунки тарифів після зміни статусу будівлі – з гуртожитку на житловий будинок.

Окремо суд звернув увагу на те, що тарифи могли бути не переглянуті після цієї зміни, що і стало одним із ключових питань у справі.

На суд не пустили

Наталія Зінчук фактично не була присутня на засіданні – вона провела його під дверима.

За її словами, вона затрималась через виїзний прийом Омбудсмана у Вільногірську, а коли вона прибула до суду, засідання вже розпочалося. Крім того, як з’ясувалося пізніше, слухання відбувалися одне за одним без додаткового повідомлення.

“Я просиділа це засідання за дверима”, – розповідає жінка.

Адвокат підтвердив: це сталося через організаційний момент – друге засідання розпочали одразу після першого, не попередивши учасників.

Станом на зараз частина витребуваних судом документів уже надійшла.

Втім, як пояснює адвокат, їх ще потрібно детально проаналізувати. Саме від змісту цих матеріалів залежатиме подальший розвиток справи.

Наступний крок – експертиза будівлі

У справі також планують провести будівельну експертизу.

Її мета – визначити, чи має будинок ознаки житлового приміщення та чи відповідає він відповідним нормам. Це важливо для розуміння, чи мають мешканці право на повноцінні комунальні послуги.

За словами адвоката, судовий експерт має підтвердити або спростувати висновки незалежного обстеження, яке вже раніше проводили.

Відповідь міністерства: звернення передали на місцевий рівень

Окрім судового процесу, Наталія Зінчук зверталася до Міністерства розвитку громад та територій України зі скаргою.

У своєму зверненні вона просила перевірити законність діяльності підприємства “Жилсервіс” щодо розподілу електроенергії в будинку та нарахування платежів без відповідних ліцензій.

У відповіді міністерства зазначено, що відносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Законом України “Про житлово-комунальні послуги”. Надання таких послуг можливе лише на договірних засадах, постачання і розподіл електроенергії мають здійснюватися визначеними законом виконавцями.

Водночас у відомстві підкреслили, що порушені у зверненні питання не належать до їхньої компетенції.

Натомість відповідальність за діяльність комунальних підприємств покладена на органи місцевого самоврядування. Також заявниці нагадали про право оскаржувати дії посадовців у суді.

Звернення до Омбудсмана

Паралельно Наталія Зінчук звернулася до Омбудсмана зі скаргою на ситуацію.

Вона подала письмове звернення, до якого долучила матеріали кримінального провадження, результати незалежного обстеження будівлі, офіційні відповіді різних установ.

Жінка каже, що хоче домогтися відновлення одного з проваджень, щоб продовжити боротьбу.

Поки що відповідь від Омбудсмана не надійшла.

“Ми хочемо лише по закону”

Мешканці наголошують: їхні вимоги – базові.

“Я не прошу нічого особливого. Я хочу стати законним абонентом і щоб у нас були комунальні послуги, як у всіх людей у місті”, – говорить Наталія.

За її словами, відсутність газу та нормального опалення лише погіршує ситуацію.

Наступне судове засідання призначене на 22 квітня о 13:15, воно буде відкритим, тож відвідати його можуть усі охочі.

Адвокат і мешканці переконані: саме це засідання може стати переломним.

Редакція стежитиме за розвитком подій та повідомить про результати наступного засідання.

Читайте також:

Сила, яка виросла з упертості: особиста історія тренерки з пауерліфтингу у Вільногірську