У Вільногірську відкрили виставковий простір «Берег_Ти»

Вчора, 20 серпня, у Вільногірську відкрили публічний виставковий простір «Берег_Ти». Його створили за ініціативи ГО «Бахмутська Фортеця» та мисткині Тетяни Богуславської, за підтримки фонду «Ізоляція». Також у підтримці реалізації проєкту сприяла міська рада Вільногірська.

Більше у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Авторка: Наталія Філоненко

Відкриття проєкту «Берег_Ти»

Оберіг народу об’єднав однодумців з мистецтва експозиціями «Янголятко Оберіг», «Воля і Свобода», «13» та «Ціна Життя».

Мистецький проєкт висвітлює тему культурної спадщини України та нової оцінки культурної ідентичності в умовах війни.

«Всю виставку об’єднувала тема оберега. Я її обрала інтуїтивно. Як в результаті виявилося, що ця тема близька багатьом. Тема оберега є відліковою. За бажанням митці Вільногірська можуть її змінювати», – каже мисткиня з Києва Тетяна Богуславська.

Проєкт «Берег_Ти» надалі слугуватиме місцем для поціновувачів мистецтва. Тут всі зможуть представити свої роботи з вересня 2024 року. Теми виставок будуть змінюватись відповідно до актуальних подій та побажань митців міста.

На заході були присутні місцеві жителі та представники міськради. Також на відкритті були мисткині: Анастасія Штан, Марина Алтухова, Світлана Борщ та Тетяна Богуславська чиї роботи були виставлені у конструкціях.

За словами учасниць виставки, проєкт дає можливість вийти за рамки банального та звичного. Творчість митців було представлено не у звичних образах, кажуть мисткині.

«Вільногірськ трохи спить, а виставка сьогодні радує тим, що вона є футуристичною. Трішки незвичною для містян. Ми не звикли читати описи, розглядати та осмислювати мистецтво. А треба пам’ятати, що ми всі творимо, мріємо, розвиваємося через мистецтво починаючи з народження. Хотілося, щоб все це збереглося і стало доброю традицією для Вільногірська», – ділиться художниця Марина Алтухова.

Проєкт «Берег_Ти» складається з презентації публічного виставкового простору для майстрів Вільногірська та гостей. Також він дає можливість талановитим митцям виставляти свої роботи в інсталяціях.

Сам проєкт здійснюють за програмою «Спадщина. Простір для роботи» підтримки фонду «Ізоляція» та фонду Партнерство за сильну Україну». Його реалізували за підтримки Вільногірської міськради, ГО «Бахмутська Фортеця» та ГО «Світанок села Яковлівки Бахмутського району Донецької області».

Читайте також:

• У Вільногірську відбулась презентація мистецького проєкту «Берег_Ти», який організувала киянка
• Київська художниця реалізує мистецький проєкт у Вільногірську «Берег_Ти»: долучитися можуть охочі містяни (ОНОВЛЕНО)

Тиждень Масниці — це час млинців, гучних гулянь і стародавніх традицій, коли родини та друзі збираються разом, щоб весело проводити час і очистити серце перед постом.

Коли святкувати Масницю у 2026 році

Масниця святкується протягом тижня перед Великим постом, а її дати залежать від святкування Великодня. У 2026 році православний Великдень припадає на 12 квітня, тож Масниця в Україні розпочнеться 16 лютого і триватиме до 22 лютого.

Традиції Масниці

Кожен день Масниці мав власну назву та особливі традиції: 

• Понеділок — “зустріч”. У цей день робили крижані гірки. Наші предки вірили: чим далі ковзають сани і чим гучніший сміх над горою, тим щедрішим буде врожай.
  
  
• Вівторок — “загравання”. Організовували веселі ігрища, а за участь у розвагах пригощали млинцями.
  
  
• Середа — “ласунка”. Господині готували безліч смаколиків і накривали багаті столи, головною стравою яких, звісно, були млинці.
  
  
• Четвер — “розгуляй”. Починалися гучні вечірні та нічні гуляння: танці, співи та забави до самого світанку.
  
  
• П’ятниця — “тещині вечори”. Зяті запрошували в гості тещ і пригощали їх млинцями.
  
  
• Субота — “посиденьки зовиці”. Молода невістка приймала рідних та близьких у гості.
  
  
• Неділя — “прощена неділя”. У цей день за народними та релігійними традиціями люди просили вибачення у близьких, щоб увійти в піст із чистим серцем.
  
  

Про це повідомляє ЕтноХата. 

Читайте також:

Рецепти млинців до Масниці: підбірка

Олександр Зінченко — людина, чиє життя вже багато років присвячене дитячій душі. Сьогодні він не лише допомагає малечі долати внутрішні кризи як фаховий психотерапевт, а й будує для них безпечний простір у площині художнього слова.

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA

Шлях Олександра до дитячої книги прокладений крізь роки психотерапевтичної практики. А робота в гуманітарній сфері та участь у евакуації після початку повномасштабного вторгнення лише посилили його бажання писати саме для маленьких читачів. 

“Я дитячий психотерапевт, і все моє життя присвячене психотерапії та дітям. З початку повномасштабного вторгнення я тривалий час працюю у гуманітарній сфері, зокрема на евакуації, і вся моя діяльність завжди пов’язана з підтримкою дітей”, — каже психотерапевт. 

Казки Олександра про військових і написані на основі реальних подій. Вони допомагають малечі зрозуміти складні ситуації та емоції через безпечні метафори.

“Найважче говорити про смерть. Я не уникаю таких тем, як смерть, як війна, тобто мої казки написані на основі реальних історій військовослужбовців, — каже психотерапевт. — Все це побудовано на безпечних метафорах для дітей. Тобто ці казки не травмують, вони гарно все пояснюють. Таким чином, майстерне використання метафор забезпечує дітям здорову психіку. І допомагає їм розуміти про що йде мова в цих казках”. 

Олександр додає, що його казки створюють місток між дитячими емоціями та реальністю. Це допомагає малечі розуміти складні почуття і події навколо. 

“Ці історії на часі. Вони пояснюють реальність через казку та показують боротьбу світла і пітьми”, — підсумовує Олександр Зінченко.

Цільовою аудиторією є діти віком від 4 до 10 років. 

“Дві казки — це 8-10 років, всі інші — 4-6 років”, — пояснює автор. 

Казки Олександра Зінченка поки що не побачили світ. Сам автор називає кілька причин. 

“Перший момент — моя неосвіченість у друкарській діяльності. Другим моментом є те, що у мене немає ілюстрацій до моїх казок”, — зізнається психотерапевт. 

Наразі в його доробку сім казок, проте готові ілюстрації є лише для однієї з них. 

“Зараз я працюю над тим, щоб у проєкті зʼявилися ілюстрації у спільній колаборації з коледжем культури”, — каже Олександр. 

За словами Олександра Зінченка, книги можуть вийти друком орієнтовно влітку, коли питання ілюстрацій буде закрито. 

Читайте також:

Які книги почитати на зимових канікулах