У Вільногірську відкрили виставковий простір «Берег_Ти»

Вчора, 20 серпня, у Вільногірську відкрили публічний виставковий простір «Берег_Ти». Його створили за ініціативи ГО «Бахмутська Фортеця» та мисткині Тетяни Богуславської, за підтримки фонду «Ізоляція». Також у підтримці реалізації проєкту сприяла міська рада Вільногірська.

Більше у матеріалі Вільногірськ IN.UA

Авторка: Наталія Філоненко

Відкриття проєкту «Берег_Ти»

Оберіг народу об’єднав однодумців з мистецтва експозиціями «Янголятко Оберіг», «Воля і Свобода», «13» та «Ціна Життя».

Мистецький проєкт висвітлює тему культурної спадщини України та нової оцінки культурної ідентичності в умовах війни.

«Всю виставку об’єднувала тема оберега. Я її обрала інтуїтивно. Як в результаті виявилося, що ця тема близька багатьом. Тема оберега є відліковою. За бажанням митці Вільногірська можуть її змінювати», – каже мисткиня з Києва Тетяна Богуславська.

Проєкт «Берег_Ти» надалі слугуватиме місцем для поціновувачів мистецтва. Тут всі зможуть представити свої роботи з вересня 2024 року. Теми виставок будуть змінюватись відповідно до актуальних подій та побажань митців міста.

На заході були присутні місцеві жителі та представники міськради. Також на відкритті були мисткині: Анастасія Штан, Марина Алтухова, Світлана Борщ та Тетяна Богуславська чиї роботи були виставлені у конструкціях.

За словами учасниць виставки, проєкт дає можливість вийти за рамки банального та звичного. Творчість митців було представлено не у звичних образах, кажуть мисткині.

«Вільногірськ трохи спить, а виставка сьогодні радує тим, що вона є футуристичною. Трішки незвичною для містян. Ми не звикли читати описи, розглядати та осмислювати мистецтво. А треба пам’ятати, що ми всі творимо, мріємо, розвиваємося через мистецтво починаючи з народження. Хотілося, щоб все це збереглося і стало доброю традицією для Вільногірська», – ділиться художниця Марина Алтухова.

Проєкт «Берег_Ти» складається з презентації публічного виставкового простору для майстрів Вільногірська та гостей. Також він дає можливість талановитим митцям виставляти свої роботи в інсталяціях.

Сам проєкт здійснюють за програмою «Спадщина. Простір для роботи» підтримки фонду «Ізоляція» та фонду Партнерство за сильну Україну». Його реалізували за підтримки Вільногірської міськради, ГО «Бахмутська Фортеця» та ГО «Світанок села Яковлівки Бахмутського району Донецької області».

Читайте також:

• У Вільногірську відбулась презентація мистецького проєкту «Берег_Ти», який організувала киянка
• Київська художниця реалізує мистецький проєкт у Вільногірську «Берег_Ти»: долучитися можуть охочі містяни (ОНОВЛЕНО)

Оксана втратила сина, але продовжує його справу. Сьогодні жінка створює мило ручної роботи, вкладаючи в кожен виріб памʼять, любов та бажання здійснити те, про що він мріяв. 

Більше — у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Ідея створювати мило належала синові Оксани, Володимиру Селегею: 

“Перше мило робив саме він. Я тільки допомагала”, — розповідає майстриня. 

Це було зовсім нещодавно, минулого року. Тоді це було просто творче заняття, спроба зробити щось своє. Перше мило звичайної прямокутної форми, різнокольорове, з чоловічим ароматом стало початком історії, яка сьогодні має зовсім інший зміст. 

Життя родини назавжди розділилося на “до” та “після” у січні 2026 року. Захищаючи свободу і незалежність України, Володимир Селегей загинув під час виконання бойового завдання поблизу Синельниківського району.

Втрата сина-воїна стала величезним болем, але памʼять про нього не дала Оксані опустити руки. 

“Мені одна жінка написала, що якщо у вашої дитини є якась мрія, то ви повинні зробити все можливе і неможливе для того, щоб ця мрія здійснилася. Коли я це прочитала, я зрозуміла, що це треба робити, бо йому дуже хотілося, щоб про наші вироби знали та щоб вони дарували радість людям”, — згадує Оксана. 

Тепер кожен виріб — це більше, ніж мило. Це спосіб зберегти пам’ять. Спосіб продовжити те, що він почав.

Процес створення мила займає різний час — усе залежить від складності. Невеликі форми можна зробити за годину-дві. Але коли йдеться про квіткові композиції чи букети, робота стає значно тривалішою: спочатку створюються окремі елементи, потім вони поєднуються в єдину композицію.

“Буває, що переробляєш кілька разів, поки не скажеш собі: мені подобається. А буває, що ідея приходить і все виходить з першого разу”, — ділиться майстриня. 

Зараз Оксана найбільше любить працювати з квітковими формами. Тюльпани, білі троянди виходять ніжні, майже справжні на вигляд. Обирає легкі, свіжі аромати, часто цитрусові або квіткові.

Оксана також веде сторінку в TikTok та виставляє мило на продаж, але наголошує: це не про заробіток. 

“Я все роблю для того, щоб було так, як він хотів”. 

Син Оксани мріяв, що з часом у них з мамою буде більше виробів та вони відкриють невеличку крамничку. 

Сьогодні ця мрія живе у кожному шматочку мила, створеному її руками. 

“Я думаю, він бачить і радіє, що я все це не залишила”. 

Читайте також:

Марина, що створює сумки з душею: “Мрію про свій бренд”

У Вільногірську презентували інформаційну листівку, яка обіцяє стати незамінним помічником як для нових мешканців громади, так і для місцевих жителів. Проте за лаштунками офіційних презентацій залишилася багатомісячна кропітка праця Ради з питань ВПО, про яку “забули” згадати в офіційних звітах.

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA.

Розробка такого путівника — не просто формальність, а відповідь на реальний запит громади, що значно розширилася. Так за інформацією Департаменту соціально-гуманітарної політики, у Вільногірській громаді зареєстровано 1765 внутрішньо переміщених осіб. Водночас прибулих ВПО після початку повномасштабного вторгнення — 1622 особи. 

Від ідеї до реалізації: девʼять місяців пошуку

В коментарі для Вільногірськ IN.UA заступниця голови Ради з питань ВПО Альона Щекодіна зазначає, що ідея створення зручного довідника виникла ще у 2025 році під час однієї з робочих нарад. Проблема була очевидною: корисна інформація для переселенців розпорошена по десятках цільових програм на офіційному сайті міської ради, де знайти її людині без спеціальних навичок майже неможливо.

Для реалізації буклету була створена робоча група, до якої увійшли самі переселенці та активісти: 

• Олена Пазенко — представниця Вільногірської Ради ВПО, фасилітаторка; 
• Вікторія Русецька — секретарка Ради ВПО, яка запропонувала розширити буклет інформацією про дозвілля: стадіон, басейн, бібліотека та дитячі гуртки; 
• Катерина Бондаренко — попри перебування у декретній відпустці активно аналізувала складні документи та програми; 
• Альона Щекодіна, голова робочої групи;
• Лариса Черкас, членкиня Ради ВПО – систематизувала та обробила декілька цільових програм.

З боку міської влади Вільногірська над путівником працювала Ніна Лимар, начальниця управління соціального захисту населення. Вона хоч і не увійшла до основного складу робочої групи, проте долучилася на фінальному етапі для перевірки помилок та внесення пропозицій. 

Як створення путівника допомогло оновити міські програми

Робота над листівкою виявилася корисною не лише для майбутніх читачів, а й для самої міської влади. Аналізуючи цільові програми, зокрема комплексну програму “З думкою про людей”, робоча група виявила чимало неточностей та застарілих даних.

“Ми помітили, що після нашої роботи в програми внесли зміни: наприклад, збільшили виплати пільговикам та прибрали неактуальну інформацію про реєстрацію людей з інвалідністю через громадську організацію “Едельвейс”, яка навіть не знала про таку функцію”, — каже заступниця голова Ради ВПО. 

Користь буклету для всіх 

За словами Альони Щекодіної, на засіданні Ради ВПО, де був присутній секретар міської ради Олег Штамбург, було зазначено, що буклет буде корисним кожному. Тепер у кишеньковому форматі доступні контакти для отримання талонів на проїзд, адреси громадських організацій та QR-коди для швидкого переходу до потрібних сервісів.  

Цей досвід вільногірці вже встигли презентувати на регіональному форумі в Полтаві, де роботу Вільногірської Ради ВПО високо оцінили колеги з інших громад.

Гіркий присмак успіху

Незважаючи на те, що на самому буклеті великими літерами вказано розробників, офіційні ресурси громади у Facebook та Telegram поширили новину про створення листівки, жодним словом не згадавши Раду ВПО.  

“Дуже прикро, коли так знецінюється праця вимушених переселенців, які дев’ять місяців працювали над цим проєктом”, — зазначає Альона Щекодіна.  

Наклад у понад 1000 примірників, надрукований за підтримки благодійного фонду “Право на захист”, вже розповсюджується у закладах міста. Кожен, хто візьме до рук цю листівку, має знати: вона з’явилася завдяки небайдужим людям, які самі пройшли шлях адаптації і тепер допомагають іншим.

Читайте також:

Після обміну досвідом у Полтаві на сайті Вільногірської міської ради з’явився розділ про соціальні послуги