У Вільногірську виділять кошти на покіс трави, які зекономили взимку

Під час позачергової сесії Вільногірської міської ради обговорили питання покосу трави в місті. Міський голова Володимир Василенко, сказав, що в минулу п’ятницю відбулася нарада із заступниками, на якій ухвалили рішення про перерозподіл коштів у межах існуючої програми благоустрою. Раніше це питання не могли вирішити протягом двох місяців, так як не було зрозуміло хто саме буде виконувати роботи: комунальне підприємство чи ФОП та за які кошти.

Під час розгляду змін до Програми, міський голова довів депутатам, що надав завдання перерозподілити бюджетні гроші у сумі 500 тисяч гривень на покіс трави. Але депутат Віталій Федоренко все одно запропонував 1,2 мільйона гривень винести на проведення тендеру для покосу трави. Його пропозиція не знайшла підтримки у депутатів.

“Жилкомсервіс” приступить до роботи найближчим часом

Сума складає 500 тисяч гривень. Це зекономлені взимку кошти, які планувалися на посипку доріг і тротуарів (у тому числі на придбання посипкового матеріалу), вирішили направити на покіс трави. Виконавцем робіт буде комунальне підприємство “Жилкомсервіс”.

“На сьогодні проведена нарада, є протокол. Управлінню архітектури та капітального будівництва надано завдання щодо перерозподілу коштів. Якщо все піде за планом, завтра чи післязавтра гроші будуть у управляючої компанії і вона зможе розпочати покіс”, — сказав міський голова.

За його словами, паралельно управління має уточнити фактичну площу покосу, адже частина територій у місті вже забудована, і обсяг робіт може бути меншим, ніж орієнтовні 637 тисяч квадратних метрів.

Читайте також:

• У Вільногірську знову не змогли вирішити, хто буде косити траву
• Боротьба за бюджетні гроші: хто і скільки хоче заробити на покосі трави у Вільногірську?

З настанням сухої погоди в Україні традиційно загострюється проблема пожеж у природних екосистемах. Вогонь безжально знищує ліси, поля, торфовища, загрожує житловим будинкам та вбиває тварин. За статистикою, у 90% випадків причиною цих масштабних лих є людська недбалість або свідоме шкідництво.

Редакція Вільногірськ IN.UA підготувала нагадування про правила безпеки, спираючись на офіційні дані ДСНС.

Сумна статистика Кам’янського району за 2025 рік

Рятувальники Кам’янського районного управління ДСНС опублікували підсумки минулого року. Цифри виявилися невтішними: на території району зафіксували 536 пожеж, пов’язаних із горінням сухої трави, залишків рослинності та стихійних сміттєзвалищ.

Наслідки цих загорянь завдали довкіллю та державі матеріальних збитків на суму понад 41 мільйон гривень. Аби вплинути на ситуацію, протягом 2025 року під час патрулювань інспектори склали 125 адміністративних протоколів на паліїв сухостою. Загальна сума накладених штрафів перевищила 374 тисячі гривень.

Чому виникають пожежі та як їх уникнути

За сухої погоди достатньо найменшої іскри, щоб спровокувати масштабне полум’я, особливо у хвойних лісах. Найчастіше причиною трагедії стає кинутий недопалок, непогашений сірник, залишене без нагляду вогнище або навмисне випалювання трави під час прибирання територій.

Щоб запобігти лиху, рятувальники суворо забороняють:

• розводити багаття та застосовувати будь-який відкритий вогонь у лісових масивах;
• розпалювати вогнища на торфовищах, поблизу копиць сіна чи скирт соломи (старі пні та сушняк також становлять високу небезпеку);
• залишати дітей без нагляду поблизу сухостою (дитячі пустощі з вогнем вкрай небезпечні та непередбачувані).

Яке покарання загрожує порушникам

За самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків (стаття 77-1 КУпАП) передбачені суворі фінансові санкції:

• для громадян — штраф від 3 060 до 6 120 гривень;
• для посадових осіб — від 15 300 до 21 420 гривень.

За порушення загальних вимог пожежної безпеки в лісах порушникам доведеться сплатити штраф у розмірі від 1 530 до 4 590 гривень. Якщо ж дії палія призвели до завдання значної шкоди довкіллю, знищення майна або настання інших тяжких наслідків, адміністративна відповідальність переростає у кримінальну.

Рятувальники вкотре закликають громадян бути свідомими. Якщо ви помітили загоряння на відкритій території чи в лісі, не гайте часу — одразу телефонуйте до Служби порятунку за номером 101.

Що робити із рослиними залишками та сухостоєм

За даними ДСНС, у спалення існують безліч безпечних альтернатив, зокрема, компостування або вивіз на спеціальне сміттєзвалище.

Читайте також:

Санаторно-курортне лікування для ветеранів: хто має право та як отримати путівку

На розгляд Вільногірської міської ради винесено проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” чотирьом військовослужбовцям, які загинули, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України.

Більше — на Вільногірськ IN.UA 

За особисту мужність, героїзм та вірність військовій присязі, звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” планують присвоїти (посмертно) чотирьом військовослужбовцям:

• Короїд Родіон Сергійович (01.03.1989 – 24.08.2024);

Родіон народився 1 березня 1989 року у Вільногірську. До сьомого класу навчався у загальноосвітній школі №2, після чого разом із родиною переїхав до Німеччини, де певний час мешкав у Берліні. Згодом він прийняв рішення повернутися в Україну. 

У травні 2024 року Родіон добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. 

24 серпня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу поблизу селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області, він проявив справжню відвагу та самопожертву. Його побратим зазнав важкого поранення, і Родіон не залишив його: під вогнем ворога однією рукою вів бій, а іншою намагався евакуювати товариша до безпечних позицій. 

Обидва воїни загинули на полі бою, залишившись вірними військовій присязі та Україні до останнього подиху. Родіон до кінця дотримувався свого життєвого принципу: “Своїх не кидаємо. Зброю не складаємо”. 

• Солдатенко Андрій Юрійович (04.12.1984 – 12.02.2026);

Андрій народився 4 грудня 1984 року у Вільногірську. Навчався у середній школі №2, після чого продовжив навчання у Вільногірському технікумі. 

Починаючи з 2020 року працював на гірничо-транспортному виробництві помічником машиніста екскаватора. 

14 квітня 2022 його було мобілізовано. Пройшовши військову підготовку в Європі за стандартами НАТО, розпочав службу в одній з військових частин Національної Гвардії України. 

12 лютого 2026 року Андрій загинув у бою з російськими військами в Куп’янському районі Харківської області.

• Парфьонов Артем Михайлович (18.01.1984 – 09.12.2024);

Артем народився 18 січня 1984 року у Дніпрі. Надалі мешкав у Вільногірську. Після закінчення загальноосвітньої школи №4 продовжив навчання у місцевому професійно-технічному ліцеї, де здобув професію електрослюсаря. 

Свою трудову діяльність розпочав у 2002 році на підприємстві “Вільногірське скло”, працюючи водієм навантажувача. З 2010 року працював на збагачувальному виробництві Вільногірського гірничо-металургійного комбінату в якості сушильника. Пізніше опанував професію помічника машиніста екскаватора та зарекомендував себе як відповідальний робітник та висококваліфікований спеціаліст. У 2016 році продовжив роботу на Мотронівському гірничо-збагачувальному комбінаті. 

До початку повномасштабної війни Артем жив звичайним життям: працював, дбав про родину, облаштовував побут. Його памʼятають як турботливого чоловіка, доброго батька, уважного сина та надійного друга. 

З початком повтомаштабного вторгнення його життя змінилося: вже 11 березня 2022 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, не чекаючи повістки.

Після навчання в Кам’янці-Подільському служив механіком-водієм у підрозділі понтонно-мостового батальйону (військові частини А3814 та А4784). Брав участь у бойових діях на Донеччині.

9 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області Артем зник безвісти. Згодом, за результатами слідчих дій та ДНК-експертизи, було встановлено, що саме цей день став останнім у його житті.

• Самойлов Іван Олександрович (08.07.1984 – 17.09.2025).

Іван народився 8 липня 1984 року у Вільногірську. Після завершення навчання у середній школі №2 вступив до закладу в Жовтих Водах, де здобував освіту за спеціальністю “економічна кібернетика” в КВНЗ “Інститут підприємництва “Стратегія” Дніпропетровської обласної ради.

Близько восьми років працював ІТ-спеціалістом у Вільногірському міському суді. Згодом створив сім’ю: разом із дружиною виховував сина. У 2014 році родина переїхала до Дніпра, де Іван продовжив професійну діяльність у сфері інформаційних технологій у судових структурах.

Із початком повномасштабної війни мирне життя було зруйноване. У вересні 2024 року Івана Олександровича мобілізували Новокодацьким районним ТЦК та СП міста Дніпро.

Іван Самойлов проходив службу стрільцем у складі 5 відділення 3 взводу 2 роти батальйону охорони військової частини ТО120. Він виконував бойові завдання на Покровському та Сумському напрямках.

17 вересня 2025 року Іван загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Самотоївка Краснопільської громади на Сумщині. Тривалий час вважався зниклим безвісти — рідні жили з надією та чекали. На жаль, результати ДНК-експертизи підтвердили його загибель.

Відповідно до проєкту рішення, виконавчий комітет міської ради забезпечить гідне вшанування героїв. У холі приміщення виконкому планують розмістити фотокартки загиблих захисників, а також біографічні довідки, що розповідатимуть про їхній життєвий і бойовий шлях. Окрім цього, будуть представлені інформаційні матеріали, які висвітлюють їхній внесок у захист суверенітету України.

Читайте також:

«Він жив із посмішкою»: історія Станіслава Коцького зі слів сестри та тих, хто називав його Братом