Як розпізнати аб’юзера: поради від психолога, які можуть врятувати вас

Аб’юзивні стосунки часто починаються з дрібних маніпуляцій, які легко сплутати з турботою чи жартами. Проте необґрунтована критика, принизливі порівняння та контроль – це перші тривожні дзвіночки.

Як розпізнати аб’юзера на ранніх етапах, чому жертвами найчастіше стають люди з низькою самооцінкою та як вийти з токсичних стосунків – пояснює психолог Олександр Зінченко.

Ознаки абʼюзивної поведінки на початку стосунків

Основні ознаки абʼюзивної поведінки на ранніх етапах стосунків:

• необґрунтована критика; 
• критикуючі, принизливі жарти; 
• порівняння з кимось. 

Типові жертви абʼюзерів

Абʼзери найчастіше діють несвідомо, а так, як їм зручно. А людина з відсутністю любові до себе стає його жертвою. 

“Найчастіше жертвами абʼюзивних стосунків стають люди, які не люблять себе, швидко впадають в залежність і таким чином ними легко маніпулювати”, – розповідає Олександр Зінченко.

Наслідки абʼюзивних стосунків

Психологічні наслідки перебування у таких стосунках виявляються в комплексній проблематиці, яка містить відсутність власної поваги, хронічних страх та страх будь-яких дій без згоди абʼюзера. 

Як не повторювати негативний досвід 

Після усвідомлення про перебування в таких стосунках потрібно вибудовувати особисті кордони та звертатися  до спеціаліста.

Важливо, що людина, яка пережила абʼюз, не може несвідомо повторювати такі дії в наступний стосунках. 

“Вона знаходиться в позиції жертви. Вона з одних абʼюзивних стосунків піде в інші абʼюзивні стосунки.Навіть якщо вона зустріне психологічно здорового партнера, вона буде провокувати ці абʼюзивні стосунки, тому що вона вже звикла до цієї моделі поведінки”, – пояснює спеціаліст.

Щоб не повторювати досвід аб’юзивних стосунків і вийти з позиції жертви, важливо працювати над собою та змінювати внутрішні установки.

Існує профілактика потрапляння в такі стосунки: 

• любов до себе;
• взращування особистісних кордонів та їх розуміння; 
• розвиток емоційного інтелекту.

Протистояти маніпуляціям абʼюзера можливо. 

“Коли людина чітко розуміє свої кордони вона може проговорювати свої  “ні” і свої потреби. Звісно, абʼюзеру це не подобається, і він починає провокувати скандали, маніпуляції, все інше. Але коли людина вже навчилася розуміти свої кордони, навчилася розуміти свої потреби, вона чітко відстоює свою позицію, і абʼюзер не має впливу на це”, – стверджує Олександр. 

Відновлення після токсичних стосунків триває від року. 

Читайте також: 

• Як справлятися з емоційними труднощами під час свят: поради психолога
• Як повернутися до робочого режиму після свят: поради психолога

Цієї неділі українці відзначатимуть одне з найсвітліших свят року – Великдень. У Вільногірську до нього готуються по-різному: хтось пече паски за родинними рецептами, хтось іде до церкви, а хтось – навіть у святковий день залишається на бойових позиціях. 

Редакція Вільногірськ IN.UA запитала у містян, що для них означає Великдень сьогодні – і якими є їхні сімейні традиції.

Свято, що об’єднує покоління

Великдень – це не лише релігійне свято Воскресіння Христового, а й символ весни, оновлення та надії. В українській культурі воно традиційно супроводжується освяченням пасок і крашанок, сімейними зустрічами та особливою атмосферою єднання.

Цьогоріч у Вільногірську містяни зможуть долучитися до святкових богослужінь. Зокрема, у храмі на честь Святої Трійці ПЦУ 12 квітня відбудеться Божественна літургія о 05:00, а освячення пасхальних кошиків буде з 06:00 до 08:30.

“Раніше – тихо, тепер – по-сімейному”: спогади про Великдень у різні часи

Секретар міської ради Олег Штамбург згадує, що в його дитинстві святкування Великодня було значно стриманішим.

“Особливих пишних свят не передбачалося. Паски пеклися завжди, фарбували крашанки. Цим займалася бабуся. Вона жила в селі – туди й приїжджали святкувати”.

Попри тогочасні обмеження, родинні традиції зберігалися: освячення їжі, великодній стіл, “биття” яйцями.

Сьогодні ж, за словами посадовця, святкування стало більш домашнім:

“Зараз – це чисто сімейне свято. Зустрілися за столом, посиділи, поговорили, згадали тих, кого вже немає. Все якось спокійніше”

Великдень без вихідних: коли свято – навіть на фронті

Для військовослужбовця Євгена П’янкова цього року Великдень пройде не вдома.

“У цьому році на Пасху я зі своїм екіпажем будемо на позиції, виконувати бойові завдання, тому відсвяткуємо чисто символічно”.

Каже, що з дитинства залишилася проста, але важлива традиція – скуштувати освячену паску та яйця.

Турбота щодня – навіть у свято

Зоозахисниця Вікторія Кукса вже кілька років поспіль має свою незмінну великодню традицію:

“Зранку вип’ю чаю з пасочкою, з’їм яйце і йду до своїх підопічних собак і котів. Вони ж не знають, свято чи ні, їм щодня потрібна увага”.

Для неї Великдень більше про повагу до традицій, ніж про релігію.

Від нічної служби до родинного столу

Майстриня ткацтва Олена Шевцова з теплотою згадує дитинство:

“Прокинутися о третій чи четвертій ранку, позичити бабусину хустину і піти з дідусем до церкви – це було щось неймовірно сакральне”.

Сьогодні традиції продовжуються: фарбування крашанок, випікання пасок за родинним рецептом, освячення та спільний обід.

Втім, цього року плани можуть змінитися:

“Є певні складнощі зі здоров’ям у мами і сина. Якщо не буде сил пекти – купимо готові. Але крашанки нафарбуємо обов’язково”.

“Поки ми разом – традиції живуть”

Для майстрині народної вишивки Тетяни Бігун Великдень – це передусім родина.

“Моя традиція починається зі світанку: йду до церкви святити паску. Але серце свята – це мама. Їй цього року 86 років, і ми всією родиною збираємося в її домі”.

Саме ці моменти, каже жінка, є найціннішими: “Спільні сніданки й мамина усмішка – це і є найбільша цінність”.

Простота замість гучних святкувань

Фотографиня Альона Васильєва зізнається: з роками святкування стало значно простішим.

“Коли діти роз’їхалися, все змінилося. Спечу кілька пасок і піду до мами. Останні роки просто відпочиваю”.

Свято, яке кожен проживає по-своєму

Історії вільногірців показують: Великдень – це не лише про обряди чи традиції. Для когось – це спогади дитинства, для когось – родинний затишок, для когось – служба і обов’язок, а для когось – турбота про тих, хто поруч щодня.

Та попри різні обставини, у цьому святі залишається головне – тепло, пам’ять і надія.

Як святкують Великдень в різних країнах

Головні особливості застосунку — безоплатність і орієнтація на опанування практичних мовних навичок, необхідних в роботі. Застосунок стане в пригоді для вивчення профільної англійської. 

Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України. 

Застосунок PROSKILLS розроблений командою GoGlobal — українським благодійним фондом у сфері освіти. GoGlobal обʼєднує освіту, розвиток і психоемоційну підтримку в єдину екосистему для молоді. 

Проєкти організації вже охопили більше 200 тисяч дітей, а спільнота вчителів, які беруть участь у ініціативах складає більше 5 тисяч людей з 4 тисяч шкіл. 

Застосунок містить кілька ключових галузей, актуальних для студентів коледжів і профтехосвіти, однак цей застосунок буде корисним не лише для студентів, а і для тих, хто вже працює в тій чи іншій сфері: 

• готельно-ресторанна сфера: адміністратор, бармен, кухар, офіціант: 
• сільське господарство: тракторист-машиніст, механік, слюсар, лаборант; 
• будівництво: електрик, монтажник, електрогазозварник, слюсар; 
• логістика: провідник, водій габаритного транспорту, водій пасажирських перевезень, касир. 

Розробники вже працюють над розширенням функціоналу та додаванням нових професійних напрямків. 

Ініціатива впроваджується в рамках Багаторічної програми стійкості (MYRP), яку реалізує ГО “ГО ГЛОБАЛ” у складі консорціуму під керівництвом фінської міжнародної неурядової організації FCA Finn Church Aid за фінансової підтримки міжнародної гуманітарної організації Education Cannot Wait (глобальний фонд ООН).  

Застосунок вже доступний в App Store та Play Market. 

Читайте також:

Як підписати електронну петицію: покроковий гайд