Які послуги у Вільногірському ДРАЦСі можна отримати безкоштовно, а за які треба платити

У Вільногірському відділі реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) мешканці можуть скористатися як безкоштовними, так і платними послугами.

Про те, за що доведеться сплачувати держмито або інші збори читайте у матеріалі Вільногірськ IN.UA.

Безкоштовні послуги

• Реєстрація народження дитини,
• Реєстрація смерті,
• Внесення виправлень у записи актів цивільного стану (у випадку помилок, що виникли з вини органу ДРАЦС),
• Видача першого свідоцтва про народження, смерть чи шлюб,
• Зміна імені дитини у зв’язку з усиновленням або встановленням батьківства..

Платні послуги

• Урочиста церемонія реєстрації шлюбу,
• Проведення виїзної церемонії одруження,
• Оформлення повторного свідоцтва про шлюб, народження, смерть,
• Зміна імені за бажанням особи,
• Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану,
• Проставлення апостиля на документах ДРАЦСу.
• Оформлення державної реєстрації шлюбу в скорочені строки (“Шлюб за добу”).

Тарифи на платні послуги залежать від конкретної послуги.

Журналісти Вільногірськ IN.UA знайшли детальний перелік платних послуг на стенді у Вільногірському ДРАЦСі, у коментарі керівниця відділу Надія Кортікова повідомила, що ціни на послуги актуальні.

Хто має право на пільги при сплаті державного мита

Пільги щодо сплати державного мита в органах ДРАЦС (державної реєстрації актів цивільного стану) в Україні регулюються законодавством.

Від сплати державного мита можуть бути звільнені:

• громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• громадяни, віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
• особи з інвалідністю І та ІІ групи.

Читайте також:

• Народилися 94 дитини та зареєстровано 58 нових шлюбів: Вільногірський ДРАЦС звітує за І квартал 2025 року
• У Вільногірську облаштовують Площу Героїв та встановлять меморіал на честь загиблих захисників

Виконавчий комітет Вільногірської міської ради прийняв рішення про виділення коштів для проведення термінових ремонтних робіт.

Згідно з рішенням №101/04-26 від 18 березня 2026 року, кошти спрямують на усунення наслідків надзвичайної ситуації, що сталася 13 березня 2026 року в житловому будинку за адресою: вул. Захисників України, буд. 1Б.

На що підуть кошти?

Загальна сума виділених коштів становить 675 000 гривень. Головним розпорядником визначено Департамент соціально-гуманітарної політики міськради. Гроші будуть використані на:

• поточний ремонт та встановлення металопластикових вікон у житловому будинку №1Б по вул. Захисників України;
• відновлення вікон у дитячих садках: ремонтні роботи проведуть у приміщеннях Центру розвитку дитини №2 “Веселі дзвіночки” та закладу дошкільної освіти комбінованого типу №3 “Веселка”.

Ось так наразі виглядають дитячі садочки: 

Міське фінансове управління має внести відповідні зміни до бюджету громади. Департамент соціально-гуманітарної політики зобов’язаний щомісяця звітувати про використання коштів.

Координацію робіт покладено на директорку департаменту Інну Петрушу, а загальний контроль за виконанням рішення здійснюватиме міський голова Володимир Василенко.

Читайте також:

У Вільногірську пролунав вибух у житловому будинку: є постраждалі

Левова частка щомісячних доходів українців йде на покриття базових потреб — продукти харчування та оплату житлово-комунальних послуг. На розваги, відпочинок чи формування фінансової подушки залишається менше ніж два відсотки від загального сімейного бюджету. Такі реалії сьогодення продемонструвало нове дослідження споживацьких настроїв від компанії Deloitte Ukraine.

Редакція Вільногірськ IN.UA проаналізувала звіт та розповідає, як змінилися фінансові пріоритети громадян та чим наші витрати відрізняються від європейських.

На що витрачають свій бюджет українці

Протягом 2025 року українці продемонстрували стійкі зміни у своїх купівельних звичках. Громадяни почали значно частіше замовляти товари онлайн, активно користуватися послугами поштоматів та кур’єрських доставок. Крім того, під час вибору товару покупці тепер більше довіряють відгукам інших людей та рекомендаціям у соціальних мережах.

Попри те, що у витратах переважають виключно товари першої необхідності, для українців залишається критично важливою репутація бізнесу.

“Сучасний український споживач поєднує прагматичність, цифрову обізнаність і чітку ціннісну позицію. Саме ця комбінація формує сучасну економічну реальність країни“, — наголошує керівник напряму ритейлу Deloitte Ukraine Олександр Ямпольський.

Дослідження підтверджує ці слова статистикою: 62% покупців свідомо та принципово уникають брендів, які мають бодай якийсь зв’язок із російським ринком, а 87% громадян продовжують регулярно фінансово підтримувати Збройні сили України.

Як розподіляється бюджет

Наразі 84% усіх грошей українців “з’їдають” товари та послуги першої необхідності. Дослідники порівняли реальний розподіл щомісячних витрат із тим “бажаним” бюджетом, до якого прагнуть самі громадяни:

• продукти харчування (без урахування кафе): витрачається 40% (бажаний показник — 26%);
• обов’язкові платежі (комуналка, оренда, кредити): забирають 31% (бажано — 10%);
• охорона здоров’я: витрачається 9% (бажано — 8%);
• одяг та взуття: витрачається 5% (бажано — 9%);
• транспорт та пальне: забирають 4% (бажано — 2%);
• цифрові послуги (інтернет, зв’язок, підписки): витрачається 4% (бажано — 2%);
• заощадження та інвестиції: вдається відкласти лише 2% (українці прагнуть відкладати 19%);
• електроніка та побутова техніка: витрачається 1% (бажано — 6%);
• дозвілля, відпочинок і туризм: залишається лише 1% (бажано — 12%);
• донати та благодійність: витрачається 1% (бажано — 3%);
• освіта, спорт, краса: витрачається мізерні 0,4% (бажано — 3%);

Як бачимо, українці мріють суттєво зменшити частку витрат на базове виживання (до 46%), щоб мати змогу більше інвестувати, відпочивати та донатити.

Прірва між Україною та Європою

Аналітики також порівняли структуру витрат в Україні з бюджетами європейських споживачів. Результати продемонстрували суттєву різницю в рівні життя.

Якщо українці змушені віддавати 84% свого доходу на базові потреби, то у Німеччині та Нідерландах цей показник становить значно менше — від 56% до 59%. Найбільш разючий контраст спостерігається у сфері дозвілля: українці витрачають на відпочинок лише 1% свого бюджету, тоді як мешканці згаданих європейських країн можуть дозволити собі виділяти на це 16-17% доходу.

Де українці залишають свої гроші: офлайн чи онлайн

Забезпечення базових потреб у 2025 році все ще залишається за традиційними фізичними магазинами. Статистика свідчить:

• 76% споживачів купують продукти виключно в офлайн-супермаркетах;
• 66% надають перевагу звичайним магазинам під час купівлі побутової хімії;
• 63% ходять за ліками до фізичних аптек.

Водночас інтернет-торгівля продовжує впевнено зміцнювати свої позиції у сегменті непродовольчих товарів. Минулого року 18% українців замовляли онлайн електроніку та косметику, а 17% купували через інтернет одяг та взуття.

Читайте також:

Програма “Доступні ліки” розширюється: як пацієнтам отримувати безкоштовні медикаменти у 2026 році