78-річний Володимир Ніколаєв з Дніпра став абсолютним рекордсменом України з донорства. 14 червня він зробив свою 794 донацію, пише Суспільне Дніпро.

Рекорд з донорства крові встановив чоловік з Дніпра

Загалом за все життя чоловік здав 650,5 літрів кров. Вперше донором Володимир став 47 років тому. Сам чоловік каже, що потреба лікарень у крові є завжди.

«Лікарня, пологовий будинок, треба допомогти здати кров. І усі з величезним задоволенням здавали. Незалежно від того, чи є війна, чи ні, це потрібно завжди. Люди травмуються, народжують» — вважає донор.

Чоловік здає кров майже щомісяця. Лише у 2024 році він вже зробив девʼять донацій. А найбільше їх було у 2005 році – 23 рази.

«Вийшов зі станції, йду на свій трамвай, такий задоволений, думаю «О, Боже, чудово. Живемо далі». Тобто ти комусь потрібен, а раз потрібен, то це вже прекрасно», — розповів Володимир.

За словами рекордсмена, лікарі періодично закликають його відмовитися від донацій. Але він впевнений, – вікових обмежень для донорів не існує.

«Будь-який лікар на всяк випадок — в раптом щось. Уже ж вік. Ну і що?. Донорство не впливає негативно ніколи і ні на кого», — сказав чоловік.

Попри встановлений рекорд Володимир Ніколаєв збирається здавати кров і надалі.

Читайте також:

• Як підготуватися до донації крові: у Вільногірській ЦМЛ проведуть донорський день
• Жителі Вільногірська стали донорами крові

Евакуйовані маломобільні мешканці отримають додаткову медичну підтримку. Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України вносить зміни до постанови про соціальну послугу підтриманого проживання для ВПО з інвалідністю та людей похилого віку.

Про це під час брифінгу щодо евакуації повідомила заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Тетяна Кірієнко.

Евакуація маломобільних громадян

Уряд додатково виділив 1 мільярд гривень для облаштування місць тимчасового проживання маломобільних груп населення, а УВКБ ООН підтримує фінансування ремонту житла для ВПО.

З червня по ранок 21 серпня 2025 року з Донецької та Дніпропетровської областей евакуйовано 52 573 людини. Ще потребують евакуації 249 086 осіб, з яких 2 026 – маломобільні та 18 099 – діти.

У Дніпропетровській області працює шість проміжних евакуаційних пунктів для короткочасного перебування сімей з дітьми, маломобільних груп та людей з інвалідністю.

Ключовим є пункт у Павлограді, який щодня приймає близько 400 людей і надає комплексну допомогу: фінансову, гуманітарну, медичну, юридичну та психологічну.

Щоб знизити навантаження на Павлоград, уже запущено транзитний центр у Лозовій на Харківщині, а цього тижня запрацює ще один пункт у селі Волоське на Дніпропетровщині.

З 2025 по 2027 роки в Дніпропетровській області планують провести реорганізацію закладів середньої освіти, після якої на їх основі створять академічні та професійні ліцеї. Водночас головне питання, яке турбує педагогів і громади, — що чекає на вчителів після таких змін та як проходитиме процес реструктуризації закладів освіти.

Реорганізація шкіл у Дніпропетровській області

В Україні триває реформа середньої освіти відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту”. Вона передбачає, що до 2027 року має відбутися поділ навчальних закладів на:

• початкову школу (1–4 класи);
• гімназію (5–9 класи, базова середня освіта);
• академічний ліцей (10–12 класи, профільна середня освіта).

Редакція Вільногірськ IN.UA звернулася до Департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації із запитом щодо роз’яснення процедури перепрофілювання закладів середньої освіти.

У відповіді вказується, що реалізація освітньої реформи та перепрофілювання шкіл у ліцеї розпочинається одразу після ухвалення відповідного рішення з планом заходів. До цього моменту школи працюватимуть у звичному режимі за штатним розкладом.

Також там зазначили, що через воєнний стан і складну демографічну ситуацію в окремих громадах можливі додаткові зміни до вже затвердженого плану реорганізації.

Що буде з вчителями

У Департаменті освіти поки не дають однозначної відповіді щодо майбутнього педагогів після реорганізації профільної школи.

Натомість у відповіді на запит зазначено, що працевлаштування освітян із закладів загальної середньої освіти, які будуть реорганізовані у ліцеї, регулюється Кодексом законів про працю України (КЗпП)..

Згідно зі статтею 40 КЗпП, трудові договори — як безстрокові, так і строкові — можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку змін в організації виробництва і праці. Це стосується, зокрема, ліквідації чи реорганізації закладу, його перепрофілювання, а також скорочення чисельності або штату працівників.

Читайте також:

• У Вільногірську батьки занепокоєні реформою середньої освіти: у ліцеї №2 пропонують перевести учнів до іншого навчального закладу
• Держава надасть гранти на навчання дітям захисників і захисниць