Гараж за старим ринком навряд чи привернув би увагу випадкового перехожого. Зовні – звичайне приміщення, яких у місті десятки. Але варто лише переступити поріг, і стає зрозуміло – це місце живе музикою.
На стінах – плакати Metallica, Black Sabbath, Queen та інших культових рок-гуртів. Біля них розташувалися старі фотографії, кабелі, гітарні педалі, підсилювачі та інструменти, які хлопці бережуть, немов найдорожчі скарби. Тут усе говорить про рок-н-рол.
Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA.
Саме сюди мене запросив соліст молодого гурту “Азалія” Іван Лопата. Дорогою до репетиційної бази нас зупинили люди біля старого ринку.
— Ви музиканти? — запитали вони.
— Я так, — відповів Іван.
Потім показав на мене й, усміхаючись, сказав:
— Прикєнтовка.
Згодом хлопці пояснили, що на їхньому молодіжному сленгу це означає “своя людина”, “друг”.
Здавалося, ще кілька хвилин тому ми були на звичайній вулиці, а тепер опинилися у світі, де все крутиться навколо музики.
Тут сміються, сперечаються та створюють пісні
У репетиційній кімнаті панує атмосфера, яку складно описати кількома словами. Хтось налаштовує гітару, хтось жартує, хтось наспівує уривок майбутньої композиції.
Хлопці постійно жартують один над одним. Але у цих жартах немає злості чи бажання когось образити. Навпаки – відчувається дружба, яка з’являється лише тоді, коли люди проводять разом сотні годин.
Серед них лише одна людина старша за інших – музикант Андрій Пилипко. Сьогодні він грає у семи гуртах, частина з яких у Вільногірську, а інші – з музикантами з Дніпра та Івано-Франківська.
Для хлопців він не просто наставник. Швидше людина, яка допомагає їхнім ідеям ставати повноцінними піснями.
Саме він навчає їх працювати зі звуком, розбирає композиції, допомагає створювати аранжування й підтримує навіть тоді, коли щось не виходить.
Поки ми розмовляємо, у гаражі не вщухає сміх.
Після невеликої перерви Іван жартома гукає музикантів:
“Ну що, повертайтеся в чистилище!”
І всі сміються, бо прекрасно розуміють, що зараз знову почнуться нескінченні повтори, пошук правильного звучання й робота над кожною нотою.
“Одного дня я зрозумів, що хочу не лише слухати музику”
Соліст гурту Іван Лопата навчається лише на другому курсі технікуму за спеціальністю “Автоматизація”. Але за плечима вже сотні годин репетицій, концерти й авторські композиції.
До музики він прийшов несподівано.
“Я просто сидів удома, робив уроки та слухав музику. Помітив, що постійно відбиваю ритм ногою. Потім підійшов до батька й сказав, що хочу займатися музикою”, – каже соліст.
Батько підтримав сина без вагань. Через знайомство з Андрієм Пилипком він привів хлопця на перше заняття.
“Андрій тоді сказав, що в мене є талант. І з того моменту все почалося”, – згадує Іван.
Іванові тоді було лише тринадцять років.
Наразі у нього вже 12 власних пісень
Перші заняття були простими. Іван приносив композиції, які хотів навчитися грати. Разом із наставником вони розбирали кожен акорд.
“Він показував, де я помиляюся, як потрібно грати правильно”, – каже Іван.
Але дуже швидко Іванові захотілося створювати власну музику. Сьогодні саме він пише всі тексти та більшість музики для “Азалії”.
У репертуарі гурту вже тринадцять авторських композицій. Ще кілька зараз перебувають у роботі.
“Спочатку завжди народжується ідея. Потім текст. Потім ми разом думаємо над музикою. Андрій допомагає зробити аранжування цікавішим”.
Однією з перших стала композиція “Не тони у мріях”. За словами Івана, вона про людей, які настільки занурюються у свої фантазії, що перестають помічати життя навколо.
“Мріяти потрібно. Але не можна тільки сидіти й мріяти”.
Самоучка, який закохався у гітару
Музичної школи Іван ніколи не закінчував. Каже коротко:
“Я самоучка”.
І додає, що найкращий учитель – практика.
“Я дивився, як грають інші музиканти, повторював за ними. Спочатку нічого не розумів. Потім почав бачити, що саме вони роблять руками”.
Сьогодні на вивчення нової композиції йому потрібно приблизно дві години.
Найбільше хлопець любить грати на бас-гітарі та електрогітарі. А ось вокал поки що вважає своїм слабким місцем.
“Я не професійний співак. Але вже скоро почну серйозно займатися вокалом”.
На запитання, чи є музика його хобі, Іван навіть не дає договорити.
“Ні. Рок-н-рол — це частина життя”.
Саме ця коротка фраза, мабуть, найкраще описує і його самого, і весь гурт.
У гурті кожен має свою історію
Окрім Івана, у “Азалії” є ще одна вокалістка – восьмикласниця Олександра Павлова. У гурт вона потрапила волею випадку.
“Ми сиділи на лавочці. Підійшов Іван після репетиції і сказав, що у гурті немає солістки. Дівчата сказали: “А давай Олександра буде””, – згадує дівчина.
Басист Владислав Щербина теж потрапив до гурту майже випадково. Усе почалося з його дня народження. Іван тоді пожартував:
“Мій подарунок тобі – те, що я поставлю тебе на бас-гітару”.
Так Владислав і став басистом.
Гітарист Владислав Дудник небагатослівний. Про себе говорить коротко:
“Я просто граю”.
Зараз хлопець закінчив школу й планує вступати до аграрного університету. Не встигає він договорити, як хлопці вже починають фантазувати.
— Будемо кліп на твоєму полі знімати.
— На заході сонця, серед пшениці.
Гаражем просочується дружній сміх.
Саме такі моменти й створюють атмосферу цього місця.
Від музичних кумирів до великих мрій
Серед музичних кумирів Івана – Metallica, Nirvana, Sex Pistols, Oasis. Особливо зараз його захоплюють американський панк-рок і метал. Нещодавно хлопець почав вивчати легендарну композицію One гурту Metallica.
“Після неї дуже покращується техніка гри. Там потрібно дуже швидко працювати пальцями”.
Водночас він уважно стежить і за творчістю місцевих музикантів. Каже, що підтримує всі вільногірські рок-проєкти.
Попри постійні репетиції, Іван залишається одним із найкращих студентів своєї групи. Після технікуму планує вступати до університету. Але найбільша його мрія пов’язана саме з музикою.
Випустити два повноцінні альбоми, навчитися грати на барабанах і зробити так, щоб про “Азалію” почули далеко за межами Вільногірська.
Найближчим часом гурт знову вийде на сцену. А поки в невеликому гаражі за старим ринком знову лунають гітари, сміх і жарти. Можливо, саме звідси починається історія нового українського рок-гурту.
Читайте також:
Підписуйтесь
