
Анна Кравцова — продавчиня місцевого магазину, яка не лише обслуговує клієнтів, а й створює красу через свої вірші та фотографії.
Журналісти Вільногірськ IN.UA вирішили дізнатися більше про цю творчу особистість.
Хобі творчої дівчини Вільногірська
З дитинства Анна захоплюється природою. Неймовірні краєвиди, глибоке небо та тихі річки стали її джерелом натхнення. Особливу увагу вона приділяє заходу Сонця, намагаючись зафіксувати його красу у своїх фото. Анна обробляє свої кадри в різних відеоредакторах, навчалася цього самостійно.



«Багато хто мене вважає творчою людиною, можливо це так і є. На мою думку, з неймовірних кадрів я роблю непоганий відеомонтаж, це теж моє захоплення. Адже все прекрасне має бути зафіксовано не тільки в пам’яті, а ми ще повинні ділитися прекрасним. Тим і надихати людей жити далі в такий важкий час», – поділилася Анна Кравцова.
Анна також обожнює їздити на самокаті. Її двоколісний друг, оснащений світлом та музичною колонкою, став відомим для місцевих жителів.


«Для мене самокат, як найліпший друг, який завжди поруч зі мною, який мене лікує, з яким я можу поїхати трохи далі від людей, в поле або до ставка, помовчати, побути наодинці з природою. Саме там я релаксую»,– каже Анна.
Соціальні мережі та творчість
Анна веде активну сторінку в Тік Тоці, де публікує свої відео. Її аудиторія щодня зростає, і дехто дивується її незалежності, а хтось навіть заздрить її вмінню легко сприймати життя. Однак є й ті, хто заряджається її позитивом та енергією.

Крім фотографії, Анна пише вірші. Хоча це трапляється нечасто, вона з натхненням перекладає свої думки на папір. Раніше вона писала виключно особисті вірші. Зараз її творчість змінилася.
Анна Кравцова — приклад людини, яка вміє бачити красу у простих речах і ділитися нею з іншими, залишаючись при цьому доброю і чутливою до світу навколо.
З творчості Анни Кравцової
Я не вперше пишу вірші,
Але вперше рідною мовою.
Мої дії – це поклик душі,
Як відчуваю я, так і говорю.
По життю я завжди оптиміст,
Намагаюся вірити в краще.
Не зламає мій дух чийсь ніж.
Я, на жаль, надивилась нещастя.
І тепер я залізна, як сталь,
Але серце залишилось добрим.
Не зважаю на різний спам,
Перевагу даю гарним справам.
Я не знаю як то мати сім’ю,
Я не звикла, що хтось допоможе.
Не проводжала рідних на війну,
Але ніби чекаю на когось.
Я чекаю солдата з війни,
Не особисто, а всіх, любого.
Адже зараз моя сім’я – ви.
Я бажаю нам всім перемоги.
Мрія дівчини з Вільногірська проста, але велика — дочекатися перемоги та висловити подяку кожному, хто боронив нашу країну, — ділиться Анна.
Читайте також:
- Тренує дітей та пише вірші: історія вільногірського тренера з настільного тенісу
- «Ми з тобою прожили немало»: Вільногірська поетеса пише зворушливі рядки
Підписуйтесь