Скільки першачків підуть до шкіл у Вільногірську: редакція дізналась деталі

Протягом 2023-2024 років 143 першокласники у Вільногірській громаді завершили навчальний рік. Водночас станом на 1 липня 2024 року 136 маленьких вільногірців вже зараховані до 1 класу на 2024-2025 рік.

У Відділі освіти редакції пояснили, як відбувалося зарахування дитину до школи.

Що потрібно для вступу в 1 клас?

Початок прийому документів до перших класів розпочався з 1 квітня 2024 року, а закінчення прийому документів було 31 травня 2024 року.

Для зарахування до 1 класу закладу загальної середньої освіти одним з батьків дитини особисто надаються наступні документи:

• заява про зарахування за зразком (у разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини до заяви про зарахування додається оригінал або копія висновку ІРЦ про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини);
• копія свідоцтва про народження дитини (під час подання копії пред’являвся оригінал відповідного документа);
• оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о;
• “Карта профілактичних щеплень” за формою № 063/о.

Станом на початок липня 2024 року у Вільногірській МТГ працює 5 закладів дошкільної освіти за змішаною формою навчання, у садочках є найпростіші укриття. Також у школах працюють групи для дітей з особливими освітніми потребами, загальна кількість 10 груп. Також 4 логопедичні групи працюють у КЗДО № 2,3,4.

Щодо садочків, то у 2023-2024 навчальному році їх відвідує 540 дітей.

Що потрібно для того, щоб записати дитину в садок?

Для зарахування до садочка потрібні наступні документи:

• заява батьків або осіб, які їх замінюють;
• медична довідка дитини;
• при наявності пільг, надайте документи, що їх підтверджують;
• висновок інклюзивно-ресурсного центру, це потрібно надати як підставу для зарахування у спеціальні групи.

Зверніть увагу, що батькам необхідно мати з собою паспорт і свідоцтво про народження дитини. Як повідомили редакції, наразі черги до садочків немає. Діти відвідують садочки з двох років.

Читайте також:

• Мобінг в освітніх закладах: що це і як йому протистояти — поради психолога
• Як психологічно підготувати майбутніх першачків до школи: поради психолога

Залишки куті не обов’язково викидати: з них можна приготувати смачні десерти та корисні страви. Пропонуємо кілька простих ідей, які допоможуть урізноманітнити святкове меню та не втратити жодної ложки солодкого смаколика.

Про це повідомляє Телеграф. 

Млинці з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями та цукром до отримання однорідної маси. Додайте трохи солі. Смажте млинці на розігрітій сковороді з обох боків до золотистого кольору.

Оладки з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями, цукром і сіллю до однорідної маси. За потреби додайте трохи борошна, щоб тісто стало щільнішим. Випікайте оладки на добре розігрітій сковороді з обох боків до рум’яної скоринки.

Солодка каша з кутею

З’єднайте кутю з молоком, водою та цукром до однорідної маси. Доведіть суміш до кипіння, потім варіть на слабкому вогні 10–15 хвилин.

Запіканка

З’єднайте кутю з молоком, яйцями, цукром, горіхами та сухофруктами. Додайте трохи борошна, щоб тісто стало густішим. Викладіть його у форму, змащену маслом, і запікайте в духовці при 180 °C протягом 30–40 хвилин.

Читайте також: 

Кутя на Святвечір: традиційні рецепти та секрети приготування

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір