Скільки першачків підуть до шкіл у Вільногірську: редакція дізналась деталі

Протягом 2023-2024 років 143 першокласники у Вільногірській громаді завершили навчальний рік. Водночас станом на 1 липня 2024 року 136 маленьких вільногірців вже зараховані до 1 класу на 2024-2025 рік.

У Відділі освіти редакції пояснили, як відбувалося зарахування дитину до школи.

Що потрібно для вступу в 1 клас?

Початок прийому документів до перших класів розпочався з 1 квітня 2024 року, а закінчення прийому документів було 31 травня 2024 року.

Для зарахування до 1 класу закладу загальної середньої освіти одним з батьків дитини особисто надаються наступні документи:

• заява про зарахування за зразком (у разі наявності та за бажанням одного з батьків дитини до заяви про зарахування додається оригінал або копія висновку ІРЦ про комплексну (чи повторну) психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини);
• копія свідоцтва про народження дитини (під час подання копії пред’являвся оригінал відповідного документа);
• оригінал або копія медичної довідки за формою первинної облікової документації № 086-1/о;
• “Карта профілактичних щеплень” за формою № 063/о.

Станом на початок липня 2024 року у Вільногірській МТГ працює 5 закладів дошкільної освіти за змішаною формою навчання, у садочках є найпростіші укриття. Також у школах працюють групи для дітей з особливими освітніми потребами, загальна кількість 10 груп. Також 4 логопедичні групи працюють у КЗДО № 2,3,4.

Щодо садочків, то у 2023-2024 навчальному році їх відвідує 540 дітей.

Що потрібно для того, щоб записати дитину в садок?

Для зарахування до садочка потрібні наступні документи:

• заява батьків або осіб, які їх замінюють;
• медична довідка дитини;
• при наявності пільг, надайте документи, що їх підтверджують;
• висновок інклюзивно-ресурсного центру, це потрібно надати як підставу для зарахування у спеціальні групи.

Зверніть увагу, що батькам необхідно мати з собою паспорт і свідоцтво про народження дитини. Як повідомили редакції, наразі черги до садочків немає. Діти відвідують садочки з двох років.

Читайте також:

• Мобінг в освітніх закладах: що це і як йому протистояти — поради психолога
• Як психологічно підготувати майбутніх першачків до школи: поради психолога

Тривалі відключення електроенергії взимку — це не лише питання комфорту. Блекаут означає можливі перебої з водопостачанням, опаленням, зв’язком і зростання ризиків для життя та здоров’я людей.

Редакція поспілкувалася з Денисом Сіленко, начальником пожежно-рятувальної частини у Вільногірську, щоб з’ясувати, як місто готується до таких ситуацій і що насамперед мають знати мешканці.

Як працюють служби під час блекауту

За словами рятувальника, у Вільногірську всі екстрені служби мають алгоритми дій на випадок тривалих відключень електроенергії. Пожежно-рятувальні підрозділи, медики та інші служби забезпечені резервним живленням і продовжують роботу навіть за повного знеструмлення.

Основна увага зосереджена на реагуванні на пожежі, випадки задимлення, отруєння чадним газом, а також на допомозі людям, які опинилися в небезпечних умовах через холод або відсутність зв’язку.

Пункти незламності: коли вони потрібні

У місті діють пункти незламності, де мешканці можуть зігрітися, зарядити телефони та скористатися зв’язком. Вони працюють цілодобово і доступні для всіх.

Рятувальники радять не чекати критичної ситуації вдома. Якщо температура в оселі падає, а зв’язок зникає, краще скористатися пунктом незламності. Адреси таких місць варто дізнатися заздалегідь і зберегти офлайн. 

Найпоширеніші помилки під час відключень

Найбільше надзвичайних ситуацій під час блекаутів пов’язані не з самою відсутністю світла, а з прагненням людей зігрітися будь-яким способом.

Рятувальники наголошують: категорично заборонено обігрівати житло газовими плитами, духовками, мангалами, а також використовувати генератори в приміщеннях, під’їздах, в підвалах, на балконах чи в гаражах.

“Дуже небезпечні газобалонні обігрівачі та печі з примусами. Через перепад температури, коли холодний балон заносять в приміщення, виріб може зірватися — а далі пожежа, руйнування оселі і травми людей. Небезпеку становлять і саморобні обігрівачі, а також залишені без нагляду свічки”, — наголошує Денис Сіленко. 

Саме такі дії найчастіше призводять до пожеж і отруєнь.

Чадний газ: тиха загроза

Чадний газ не має запаху та кольору, але є однією з головних причин трагедій під час блекаутів. Він утворюється при згорянні газу, дров або пального без належної вентиляції.

Перші симптоми — головний біль, нудота, слабкість, сонливість. У таких випадках необхідно негайно провітрити приміщення, вийти на свіже повітря та викликати швидку допомогу.

В приватному секторі — печі, каміни та буржуйки можна використовувати лише за умови справного димоходу. Генератори дозволені виключно на відкритому просторі, подалі від вікон і дверей.

Діти під час блекауту

Для дітей відключення світла — це додатковий стрес. Рятувальники радять дорослим зберігати спокій, пояснювати ситуацію простими словами та не залякувати.

Дітей слід тепло одягати навіть у приміщенні, не залишати біля свічок чи обігрівачів і намагатися підтримувати звичний режим дня настільки, наскільки це можливо.
Свічки допускаються лише як тимчасове джерело світла. Їх не можна залишати без нагляду, особливо якщо в домі є діти або тварини. На ніч усі джерела відкритого вогню мають бути обов’язково погашені.

Як викликати екстрені служби

Екстрені служби працюють навіть у разі повного блекауту.

У разі загрози життю або здоров’ю необхідно телефонувати:

• 101 — пожежно-рятувальна служба
• 102 — поліція
• 103 — швидка допомога
• 104 — аварійна газова служба
• 112 — єдиний номер екстрених служб

Рятувальники просять використовувати ці номери лише в разі реальної небезпеки.

Підготовка родини — до надзвичайної ситуації 

Запас води, продуктів, ліків, ліхтариків, батарейок, павербанків і готівки вдома — це не прояв паніки, а базова готовність до надзвичайної ситуації.

Також важливо тримати документи в одному місці та заздалегідь продумати дії родини у разі тривалого відключення. 

“Найбільша небезпека під час блекауту — це необережність. Ми закликаємо мешканців не ризикувати життям заради тепла чи світла, дотримуватися правил безпеки та одразу звертатися до екстрених служб у разі небезпеки”, — ділиться Денис Сіленко.

Під час блекауту в сильні морози важливо зменшити втрати тепла й правильно організувати побут. Вікна варто додатково утеплити плівкою або поліетиленом, заклеївши щілини підручними матеріалами. Двері потрібно ізолювати від холоду — підкласти валик із тканини та, за можливості, завісити їх пледом або щільною тканиною.

Щоб зберегти тепло, доцільно зосередити перебування в одній кімнаті, закривши інші приміщення. Найефективніше зігріває не повітря, а теплий одяг: кілька шарів, вовняні шкарпетки, ковдра.

Додатково тепло утримують килими на підлозі та стінах. Для локального зігріву можна використовувати пляшки з гарячою водою. 

Читайте також:

Офіцер-рятувальник ДСНС Сергій Одинокий розповів про головні правила безпечного опалення взимку

З 1 січня 2026 року в Україні набрали чинності нові соціальні стандарти: мінімальну заробітну плату підвищили, а також оновили розміри прожиткового мінімуму для різних категорій населення. 

Про це повідомляє Верховна Рада України.

У 2026 році в Україні відбулося підвищення мінімальної заробітної плати. У державному бюджеті передбачено встановлення мінімальної зарплати у розмірі 8 647 гривень на місяць, а саме 52 гривні за годину. Ці показники слід застосовувати, починаючи з 1 січня. Таким чином, у порівнянні з минулим роком, коли мінімальна зарплата була 8 000 гривень, у 2026 році вона зросла на 8,1%. 

Водночас “на руки” працівник отримуватиме 6 658 грн, тоді як у 2025 році ця сума становила близько 6 160 грн.

У зв’язку з цим розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ), який фізичні особи-підприємці сплачують за себе, зріс, і тепер становить 1902,34 грн (22% від 8647 грн). Для порівняння, у минулому році сума ЄСВ складала 1760,00 грн.

Змінився також і прожитковий мінімум: на одну особу в розрахунку на місяць він становить 3 209 гривень. А для основних соціальних і демографічних груп населення діють такі показники: 

• діти віком до 6 років – 2 817 гривень; 
• діти віком від 6 до 18 років – 3 512 гривень; 
• працездатні особи – 3 328 гривень;
• особи, які втратили працездатність – 2 595 гривень; 
• особи, які втратили працездатність, прожитковий мінімум, що застосовується для визначення розміру доплат за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішенням суду, – 1 600 гривень. 

Читайте також: 

Як роботодавцям отримати компенсацію за працевлаштування ВПО