Субсидія на житло для внутрішніх переселенців: як подати заяву

В Україні з 29 січня починає діяти новий механізм підтримки для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – субсидія на оренду житла. Ця ініціатива є частиною програми “Зимова єПідтримка”, спрямованої на допомогу українським родинам у складний зимовий період.

Про це повідомили у Telegram-каналі Уряду.

Хто може скористатися послугою

Програмою можуть скористатися переселенці, які відповідають таким умовам:

• проживають у регіонах, що контролюються Україною, і не мають там у власності житла площею понад 13,65 м² на кожного члена сім’ї;
• втратили житло через його руйнування чи пошкодження, і воно непридатне для проживання;
• витрачають на оренду понад 20% свого доходу;
• не отримують іншої допомоги на проживання;
• не беруть участь у програмі “Прихисток”.

Сім’ї, чий дохід менший за два прожиткові мінімуми, який нині 5 тисяч 840 гривень, можуть розраховувати на більший розмір субсидії.

Загальний розмір виплат визначається індивідуально залежно від доходу, кількості членів сім’ї та граничної вартості оренди житла у регіоні.

Як оформити субсидію на житло

Оформити субсидію можна за наявності договору оренди житла.

Заяву разом із документами можна подати:

• у відділеннях Пенсійного фонду;
• через портал чи додаток ПФУ за допомогою електронного підпису;
• у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАПах).

Субсидія надається на 6 місяців із можливістю продовження ще на такий самий термін.

Рішення щодо призначення ухвалюється протягом 10 робочих днів, а виплати надходять на поточний рахунок в уповноваженому банку.

Держава також компенсує податки для орендодавців, які сплачуються з доходу від оренди:

• для фізичних осіб – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір;
• для ФОПів – єдиний податок.

Субсидії почнуть призначати наприкінці січня. При цьому отримання субсидії на оренду житла не впливатиме на право отримувати субсидії на оплату комунальних послуг – обидві допомоги можна отримувати одночасно.

Читайте також:

• У Вільногірську виділять 400 тисяч гривень на стерилізацію безпритульних тварин
• У Кам’янському під час пожежі загинула людина: що відомо

Залишки куті не обов’язково викидати: з них можна приготувати смачні десерти та корисні страви. Пропонуємо кілька простих ідей, які допоможуть урізноманітнити святкове меню та не втратити жодної ложки солодкого смаколика.

Про це повідомляє Телеграф. 

Млинці з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями та цукром до отримання однорідної маси. Додайте трохи солі. Смажте млинці на розігрітій сковороді з обох боків до золотистого кольору.

Оладки з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями, цукром і сіллю до однорідної маси. За потреби додайте трохи борошна, щоб тісто стало щільнішим. Випікайте оладки на добре розігрітій сковороді з обох боків до рум’яної скоринки.

Солодка каша з кутею

З’єднайте кутю з молоком, водою та цукром до однорідної маси. Доведіть суміш до кипіння, потім варіть на слабкому вогні 10–15 хвилин.

Запіканка

З’єднайте кутю з молоком, яйцями, цукром, горіхами та сухофруктами. Додайте трохи борошна, щоб тісто стало густішим. Викладіть його у форму, змащену маслом, і запікайте в духовці при 180 °C протягом 30–40 хвилин.

Читайте також: 

Кутя на Святвечір: традиційні рецепти та секрети приготування

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір