У Вільногірську секретар міськради Антон Боклаг заявив, що піде з посади, якщо гроші за покіс трави віддадуть ФОП

У Вільногірську знову загострилася дискусія щодо фінансування покосу трави. Цьогоріч на ці роботи планують витратити понад мільйон гривень. Утім серед депутатів виникли суперечки, що приватний підприємець готовий виконати покіс удвічі дешевше.

По це стало відомо з відеозапису оприлюдненому на YouTube-каналі Вільногірської міської ради.

Гроші на покіс трави у Вільногірську

У вівторок, 22 квітня, на засіданні постійної депутатської комісії міської ради депутати так і не змогли дійти згоди щодо способу розподілу фінансування.

Під час засідання розглядалися дві офіційні пропозиції:

1. Депутат Володимир Мельник запропонував оголосити тендер на виконання робіт, щоб знайти нового підрядника й зекономити бюджетні кошти.

2. Депутат Єгоров наполягав залишити проєкт у чинному вигляді.

Жодна з ініціатив не набрала достатньої кількості голосів.

Окрему позицію висловив секретар міськради Антон Боклаг — виділити 600 тисяч гривень на користь КП “Жилкомсервіс”, але на голосування він її не виніс.

Крім того заявив, що йому не важливо, яке саме комунальне підприємство виконуватиме роботи, головне — щоб витрати були мінімальними. (в громаді працює тільки одне комунальне підприємство, яке може надавати такі послуги – прим.редакції)

Натомість, Боклаг заявив, що напише заяву на звільнення за власним бажанням, якщо кошти на покіс трави отримає приватний підприємець.

Звернувшись до депутатів Боклаг сказав: “Якщо ми повернемося до підрядників, — я напишу заяву за власним бажанням. Я не буду працювати. Розумієте, мене напружує ця історія, що в нас комунальне підприємство — це ж наше, створене радою.”

Ситуація спричинила суперечки серед депутатів. Зокрема, депутат Мельник припустив, що КП “Жилкомсервіс” може бути причетне до схем із відмивання коштів. Його твердження спростував голова постійної комісії Олег Калініченко.

Питання фінансування залишається відкритим. Ймовірно, остаточне рішення ухвалять під час найближчої сесії міської ради.

Нагадаємо, у Вільногірську питання покосу трави порушують не вперше — попереднього разу його обговорювали наприкінці березня.

Читайте також:

• З попелу війни — до мистецтва: у Вільногірську відкриють незвичну експозицію
• Нерухомість та земельні ділянки: що відомо про майно та доходи директора КП “Жилсервіс”

Багато громадян наразі перебувають за межами держави, проте потреба вирішувати юридичні чи майнові питання вдома залишається. Для представництва інтересів, продажу майна чи переоформлення автомобіля необхідна довіреність.

Редакція Вільногірськ IN.UA, посилаючись на Міністерство юстиції України, підготувала інформаційну довідку щодо того, як правильно оформити цей документ за кордоном, щоб він мав законну силу на території України.

Що таке довіреність та які існують варіанти її оформлення

Довіреність — це письмовий документ, який одна особа (довіритель) видає іншій (представнику) для ведення справ перед третіми особами. Завдяки цьому документу довірена особа може підписувати договори, подавати заяви та захищати інтереси довірителя. Важливо пам’ятати, що всі операції з нерухомістю, транспортними засобами чи корпоративними правами вимагають виключно нотаріально посвідченої довіреності.

Особа, яка перебуває за кордоном, має два законні шляхи оформлення такого документа:

• звернутися до консульської установи України;
• скористатися послугами місцевого іноземного нотаріуса.

Оформлення через консульство

Звернення до українського консульства є найбільш зручним варіантом оформлення довіреності за кордоном. Головна перевага полягає в тому, що виданий там документ не потребує жодної додаткової легалізації чи перекладу. Така довіреність одразу набуває чинності та готова до використання в Україні.

Консул самостійно реєструє довіреності на розпорядження майном чи транспортними засобами в Єдиному реєстрі довіреностей. Проте варто враховувати одне обмеження: консул не має права посвідчувати довіреності на ті правочини, які за законом вимагають виключно особистої присутності людини.

Послуги іноземного нотаріуса

Якщо візит до консульства неможливий, громадяни мають право звернутися до будь-якої місцевої нотаріальної контори в країні перебування. У такому разі документ складатиметься іноземною мовою за правилами місцевого законодавства.

Щоб такий документ запрацював в Україні, він має пройти процедуру легалізації. Алгоритм залежить від країни:

• без легалізації (довіреності, наприклад, видані в Польщі або Чехії, визнаються в Україні без додаткових формальностей завдяки двостороннім міжнародним договорам);
• апостиль (для документів з більшості країн Європи, США, Канади та Великої Британії потрібен спеціальний штамп — апостиль. Він підтверджує справжність підпису та статус нотаріуса згідно з нормами Гаазької конвенції).

Проставлянням апостиля зазвичай займається міністерство юстиції відповідної країни. Доцільно одразу запитати в іноземного нотаріуса, чи надає він послугу замовлення цього штампа. Коли документ з апостилем опиниться в Україні, його необхідно перекласти українською мовою та нотаріально засвідчити цей переклад. Тільки після цього довіреність набуває юридичної сили.

Як правильно скласти текст документа

В міністерстві радять мати заздалегідь підготовлений електронний проєкт довіреності. У тексті обов’язково повинні бути зазначені:

• точне місце та дата складання;
• повні прізвища, імена та по батькові обох сторін (довірителя та представника);
• адреси реєстрації чи фактичного проживання сторін;
• термін дії документа (якщо строк не вказати, довіреність діятиме до моменту її офіційного скасування);
• для представників-адвокатів — інформація про їхній статус та членство в об’єднанні;
• для укладання договору дарування — обов’язково вказується ім’я обдаровуваного, інакше такий документ визнається нікчемним.

Процедура та необхідні документи

Для оформлення документа необхідна особиста присутність довірителя. До консульства чи нотаріуса потрібно надати:

• оригінал та копію закордонного або внутрішнього паспорта громадянина України;
• оригінал та копію ідентифікаційного коду (РНОКПП);
• чітку копію паспорта майбутнього представника;
• додаткові документи залежно від суті доручення (наприклад, копії документів на право власності для продажу квартири або свідоцтво про смерть і підтвердження родинних зв’язків для оформлення спадщини).

Процедура також передбачає обов’язкову сплату консульського збору або оплату послуг іноземного нотаріуса. У випадку звернення до іноземного фахівця можуть знадобитися додаткові витрати на послуги перекладача під час прийому.

Читайте також:

Нові правила виїзду за кордон у 2026 році: зміни для чоловіків та європейські системи контролю

Повноцінне навчання для тих, хто ніколи не стикався з армією — фізична й вогнева підготовка, адаптація на фронті. Прес-служба 20-ї бригади оперативного призначення «Любарт» детально розповідає про процес рекрутингу.

Рекрутинг у Любарті — це відповідальний підхід до особового складу, який слідує ідеї формування вмотивованого бійця, а не регулярного війська найманців.

Про цей підхід свідчить пропозиція приєднатися до лав захисників. Лише добровільний та усвідомлений крок дасть можливість обрати роль у війську, в якій людина принесе найбільше користі. Тому бригада ділиться актуальнимивакансіями на офіційному сайті.

Мета військового рекрутингу

Військовий рекрутинг дозволяє здійснити відбір найкращих кандидатів і посилити формування у потрібному місці й тим, хто в цьому зацікавлений. Цей метод набору новобранців вважають ефективним обидві сторони — бійці та армія.

Кожна вакансія в Любарті є протиставленням примусу. Такий підхід нагадує розвиток сучасної цивільної компанії: є співбесіда, чіткі етапи знайомства й навчання, а також — взаємне розуміння. Адже лише в такій співпраці цивільні люди розумітимуть свої посадові інструкції.

Підготовка в бригаді Любарт рекрутів на різні вакансії

Незалежно від виду вакансії кожен новобранець проходить БКБП — Базовий курс бойової підготовки. Він триває 6-8 тижнів, передбачає формування основних навичок військового: 

• Фізичну й вогневу підготовку;

• опанування різних видів озброєння й ознайомлення зі спорядженням;

• тактичну медицину;

• орієнтування, вміння працювати з мапами;

• загартування характеру (адаптацію до фронтових умов).

Після базового курсу рекрути проходять спеціалізоване навчання, яке вимагає їхня посада, в обраному підрозділі. Воно складається з цілісного інструктажу, теоретичної та практичної сторін — і на цьому етапі новобранець розуміє в чому полягає особливість саме його ролі у війську, адже вимоги кожної вакансії різні.

БКБП є універсальною підготовкою, яка має на меті обрати по-справжньому готових людей, та саме навчання робить із хорошого солдата професійного військового. Тому, як і базовий курс, наступний етап підготовки бригада теж організувала відповідально.

Хто навчає військових у Любарті?

Новобранців до кожної посади готують досвідчені інструктори з бойовим досвідом часів АТО, ООС і цієї війни — учасники формування, коли бригада була ДФТГ, ССО й ОЗСП, детальніше — на офіційній сторінці lubart.army.

Як готують військових у Любарті?

Практичні навички відпрацьовують у штучно відтворених бойових умовах на полігонах та інших тилових локаціях, а сама програма підготовки складена за передовими стандартами НАТО. Також бригада проводить навчання за кордоном. 

Служба в бригаді за контрактом 18-24

Тим, хто ще не досяг призовного віку теж можна долучитися до складу Любарта. Умови контракту 18-24 поширюються на піхотні посади, а також на посади операторів БПЛА.

Читайте також:

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір