У Вільногірську секретар міськради Антон Боклаг заявив, що піде з посади, якщо гроші за покіс трави віддадуть ФОП

У Вільногірську знову загострилася дискусія щодо фінансування покосу трави. Цьогоріч на ці роботи планують витратити понад мільйон гривень. Утім серед депутатів виникли суперечки, що приватний підприємець готовий виконати покіс удвічі дешевше.

По це стало відомо з відеозапису оприлюдненому на YouTube-каналі Вільногірської міської ради.

Гроші на покіс трави у Вільногірську

У вівторок, 22 квітня, на засіданні постійної депутатської комісії міської ради депутати так і не змогли дійти згоди щодо способу розподілу фінансування.

Під час засідання розглядалися дві офіційні пропозиції:

1. Депутат Володимир Мельник запропонував оголосити тендер на виконання робіт, щоб знайти нового підрядника й зекономити бюджетні кошти.

2. Депутат Єгоров наполягав залишити проєкт у чинному вигляді.

Жодна з ініціатив не набрала достатньої кількості голосів.

Окрему позицію висловив секретар міськради Антон Боклаг — виділити 600 тисяч гривень на користь КП “Жилкомсервіс”, але на голосування він її не виніс.

Крім того заявив, що йому не важливо, яке саме комунальне підприємство виконуватиме роботи, головне — щоб витрати були мінімальними. (в громаді працює тільки одне комунальне підприємство, яке може надавати такі послуги – прим.редакції)

Натомість, Боклаг заявив, що напише заяву на звільнення за власним бажанням, якщо кошти на покіс трави отримає приватний підприємець.

Звернувшись до депутатів Боклаг сказав: “Якщо ми повернемося до підрядників, — я напишу заяву за власним бажанням. Я не буду працювати. Розумієте, мене напружує ця історія, що в нас комунальне підприємство — це ж наше, створене радою.”

Ситуація спричинила суперечки серед депутатів. Зокрема, депутат Мельник припустив, що КП “Жилкомсервіс” може бути причетне до схем із відмивання коштів. Його твердження спростував голова постійної комісії Олег Калініченко.

Питання фінансування залишається відкритим. Ймовірно, остаточне рішення ухвалять під час найближчої сесії міської ради.

Нагадаємо, у Вільногірську питання покосу трави порушують не вперше — попереднього разу його обговорювали наприкінці березня.

Читайте також:

• З попелу війни — до мистецтва: у Вільногірську відкриють незвичну експозицію
• Нерухомість та земельні ділянки: що відомо про майно та доходи директора КП “Жилсервіс”

Залишки куті не обов’язково викидати: з них можна приготувати смачні десерти та корисні страви. Пропонуємо кілька простих ідей, які допоможуть урізноманітнити святкове меню та не втратити жодної ложки солодкого смаколика.

Про це повідомляє Телеграф. 

Млинці з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями та цукром до отримання однорідної маси. Додайте трохи солі. Смажте млинці на розігрітій сковороді з обох боків до золотистого кольору.

Оладки з кутею

Змішайте кутю з молоком, яйцями, цукром і сіллю до однорідної маси. За потреби додайте трохи борошна, щоб тісто стало щільнішим. Випікайте оладки на добре розігрітій сковороді з обох боків до рум’яної скоринки.

Солодка каша з кутею

З’єднайте кутю з молоком, водою та цукром до однорідної маси. Доведіть суміш до кипіння, потім варіть на слабкому вогні 10–15 хвилин.

Запіканка

З’єднайте кутю з молоком, яйцями, цукром, горіхами та сухофруктами. Додайте трохи борошна, щоб тісто стало густішим. Викладіть його у форму, змащену маслом, і запікайте в духовці при 180 °C протягом 30–40 хвилин.

Читайте також: 

Кутя на Святвечір: традиційні рецепти та секрети приготування

Військовий із Кам’янського, який на фронті не лише захищав країну, а й створював музику, перетворив свій воєнний досвід на пісні. Сьогодні Олександр виступає на фестивалях, їздить до шкіл і садочків, а його творчість стала способом зберегти пам’ять про війну та виховувати патріотизм у молодого покоління.

Деталі – на Вільногірськ IN.UA 

Олександр, 32 роки, родом з Кам’янського, до війни мав власний продуктовий магазин. У 2024 році він добровільно пішов на службу, прагнучи захищати жінок і дітей, хоча спершу його не хотіли брати до армії. 

“Я сказав, що з військомату не вийду, буду там ночувати, голодувати, поки мене не поведуть на медкомісію. І так я сам напросився на війну”, — згадує він.

Ще в окопах військовий почав займався музикою. 

“На позиціях писав пісні: записував в телефон, а потім, коли приїжджали з позиції, я переписував на листок. Ну і займався творчістю”, – згадує Олександр. 

Музика стала для Олександра способом проживання воєнного досвіду, тому музика саме військова. 

“Приїхали з позиції, хлопці полягали спати. Я розтопив піч, тому що зима була, сів з листочком і почав писати. І так я написав, що було на душі”, – згадує чоловік історію написання своєї першої композиції. 

Наразі Олександр завжди виконує цю пісню на фестивалях, вона залишається найулюбленішою. 

“Мене люди питають: “У тебе що одна пісня?”, я кажу: “Ні, у мене не одна пісня, але ця для мене особлива””, – каже військовий. 

До Камʼянського, свого рідного міста, у чоловіка особливе ставлення. 

“Я тут народився, я тут виріс. Коли повернувся з фронту, купив собі тут квартиру. Я міг де завгодно її придбати. Але купив там, де народився”, – розповідає Олександр. 

Зараз Олександр періодично співає на концертах та фестивалях, а також їздить по школах та дитячих садочках. 

“Виховуйте в своїх дітях патріотизм змалечку”, – наголошує Олександр. 

Наостанок нашої розмови чоловік додає:

“Найголовніше – підтримувати один одного, триматися один одного так, як це було напочатку війни, у 2022 році”. 

Історія Олександра – приклад того, як людина може знайти сили не лише захищати країну, а й перетворювати травматичний досвід на творчість, надихаючи інших.

Читайте також: 

“Я — громадянин, мені не яка різниця”: військовий з Вільногірська про свій вибір