Верховна Рада підтримала законопроєкт № 12442 про запровадження кримінальної відповідальності для голів територіальних центрів комплектування та військово-лікарських комісій за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Про це повідомляє народний депутат Ярослав Железняк.

Кримінальна відповідальність за мобілізацію

Документ доповнює Кримінальний кодекс України новими статтями:

• стаття 337-1 ККУ – відповідальність за порушення порядку медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
• стаття 426-2 ККУ – покарання за порушення процедури призову або прийняття громадян на військову службу.

За такі дії посадовцям загрожує від 3 до 8 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади на строк від 1 до 3 років.

Окрім того, розширюється перелік осіб, які можуть нести відповідальність за незаконне збагачення (стаття 368-5 ККУ). До нього додаються голови, заступники, члени та секретарі військово-лікарських та лікарсько-льотних комісій.

За відповідне рішення проголосували 273 народні депутати.

Читайте також:

• У Кам’янському викрили шахрайський call-центр: 13 затриманих, вилучено 7,5 мільйонів гривень
• У яких лікарнях Дніпропетровщини функціонують експертні комісії, що замінили МСЕК (ПЕРЕЛІК)

З 1 липня 2025 року Міністерство фінансів щомісяця перевірятиме, чи перебувають внутрішньо переміщені особи (ВПО) за кордоном понад 90 днів поспіль. Якщо це підтвердиться, їхній статус ВПО може бути скасований.

Про це йдеться у постанові Кабінету Міністрів № 376.

Перевірки для ВПО

Мінфін щомісяця здійснюватиме верифікацію даних про перебування ВПО за межами України протягом мінімум 90 календарних днів поспіль.

У разі підтвердження такого перебування, проводитиметься додаткова перевірка. Якщо з’ясується, що особа виїхала за кордон на постійне проживання, довідку про взяття на облік ВПО можуть анулювати.

Проте є випадки, які дозволяють зберегти статус.

• Службове відрядження.
• Лікування або реабілітації.
• Стажування або навчання.
• Оздоровлення дітей.
• Смерті родичів або членів сім’ї.
• Догляду за хворою дитиною до 18 років.
• Перебування в лікарнях, судах чи правоохоронних органах, якщо є документи, що це підтверджують.

Читайте також:

• У Вільногірську в притулку для собак відбулася толока, до якої долучилися небайдужі мешканці
• Понад 700 інклюзивних класів створили у Дніпрі

Українці, які виїжджають із тимчасово окупованих територій, часто зіштовхуються з проблемами, пов’язаними з документами, виданими окупаційною владою.

Як пояснює Міністерство юстиції, такі документи в Україні не мають юридичної сили.

Як отримати українські документи

Будь-які акти чи документи, які видані так званими “органами влади” окупантів, є недійсними й не створюють жодних правових наслідків. Їх не можна оскаржити чи скасувати.

Втім, українське законодавство дозволяє визнати окремі факти, що мають юридичне значення — наприклад, народження, смерть, встановлення батьківства, шлюб або його розірвання.

Для цього можна подати заяву до будь-якого відділу ДРАЦС на підконтрольній Україні території. До заяви слід додати документи, які підтверджують факт. Якщо їх недостатньо, заявнику пояснюють, як звернутися до суду.

Після рішення суду реєстрацію здійснює ДРАЦС, і дані вносять до державного реєстру.Таким чином, навіть якщо події сталися на окупованих територіях, держава забезпечує громадянам можливість отримати українські документи.

Читайте також:

• У Вільногірську відбувся турнір з пауерліфтингу на підтримку “Азову”
• Електричка з Вільногірська до Дніпра змінює розклад руху