Підприємці прифронтових регіонів Дніпропетровщини зможуть отримати до 500 тисяч гривень гранту за програмою “Власна справа”

Підприємці з прифронтових регіонів зможуть отримати до 500 тисяч гривень гранту за програмою “Власна справа”.

Про це повідомили в Міністерстві економіки України.

Хто може отримати грант

Відтепер підприємці з Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Херсонської, Чернігівської та Сумської областей можуть претендувати на збільшений розмір фінансування.

Раніше таку можливість отримали підприємці Харківщини.

Розмір гранту залежить від кількості створених робочих місць:

• 300 тисяч гривень — за створення одного робочого місця;

• 500 тисяч гривень — за два й більше.

Грантові кошти можна спрямувати на закупівлю обладнання, сировини, оренду приміщення або лізинг.

Подати заявку можуть як чинні підприємці, так і ті, хто лише планує відкрити бізнес.

Заявки подаються через портал “Дія” разом із бізнес-планом. Програму адмініструє Державна служба зайнятості.

Читайте також:

• Уряд оновив правила отримання довідки ВПО: що змінилося
• Молодь може отримати до 150 тисяч гривень на розвиток власного бізнесу

Президент України призначив нового начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації. З 8 січня 2026 року область очолив Олександр Ганжа — колишній керівник обласної поліції, який понад два роки працював у регіоні на правоохоронній посаді. 

Детальну інформацію про Олександра Ганжу оприлюднило Суспільне Дніпро.

Кадрове рішення: від поліції — до ОВА

Олександр Ганжа змінив на посаді начальника Дніпропетровської ОВА Владислава Гайваненка, який до цього часу виконував обов’язки очільника адміністрації. Призначення відбулося на тлі триваючого воєнного стану, коли керівник області відповідає не лише за цивільне управління, а й за координацію оборонних, безпекових та гуманітарних процесів у регіоні.

До переходу в ОВА Ганжа з жовтня 2023 року очолював Головне управління Національної поліції у Дніпропетровській області.

Олександр Ганжа народився 5 червня 1981 року у місті Мирноград на Донеччині. Службу в органах внутрішніх справ розпочав ще у 1998 році — курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ.

Після завершення навчання у 2002 році працював дільничним інспектором поліції у Харкові, згодом — слідчим та оперуповноваженим карного розшуку. Значну частину кар’єри — з 2005 по 2015 роки — проходив службу у підрозділах боротьби з організованою злочинністю в Харківській області.

У наступні роки обіймав керівні посади в карному розшуку та управліннях стратегічних розслідувань у Харківській області, працював у керівництві поліції Одеської області, де був заступником начальника ГУНП та очолював кримінальну поліцію.

У січні 2023 року Ганжу призначили начальником поліції Рівненської області, а вже восени того ж року — керівником поліції Дніпропетровщини.

Майно нового очільника області: що в декларації

На початку січня 2026 року Олександр Ганжа подав декларацію кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Згідно з документом, у його власності квартира у Харкові площею майже 70 квадратних метрів, два нежитлові приміщення та паркомісце в Одесі.

У Дніпрі він орендує житловий будинок і земельну ділянку.

Значний обсяг нерухомості задекларувала і дружина Тетяна. У спільній власності подружжя — квартира у Харкові площею 44,9 квадратних метра та будинок у селищі Коломак на Харківщині. Окрім цього, на Тетяну Ганжу оформлена квартира в Одесі вартістю 1,5 мільйона гривень, гараж у Харкові та кілька земельних ділянок у Харківській області.

Доходи та заощадження

За 2025 рік Олександр Ганжа задекларував понад 1,3 мільйона гривень заробітної плати в органах поліції, а також близько 40 тисяч гривень доходу за сумісництвом у Дніпровському державному університеті внутрішніх справ.

Його дружина отримала понад 400 тисяч гривень заробітної плати у Харківському університеті внутрішніх справ, а також 361 тисяч гривень вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку.

Готівкові заощадження родини становлять: 91 тисяча доларів — у Олександра Ганжі та 33 тисячі доларів — у його дружини.

На банківських рахунках подружжя зберігає виключно гривні — трохи більше ніж 14 тисяч гривень та 11 тисяч гривень відповідно. Із транспорту в сім’ї задекларований автомобіль Nissan 2015 року випуску, яким користується дружина.

Читайте також:

У Вільногірську відбудеться засідання виконкому: що планують розглянути

Тривалі відключення електроенергії взимку — це не лише питання комфорту. Блекаут означає можливі перебої з водопостачанням, опаленням, зв’язком і зростання ризиків для життя та здоров’я людей.

Редакція поспілкувалася з Денисом Сіленко, начальником пожежно-рятувальної частини у Вільногірську, щоб з’ясувати, як місто готується до таких ситуацій і що насамперед мають знати мешканці.

Як працюють служби під час блекауту

За словами рятувальника, у Вільногірську всі екстрені служби мають алгоритми дій на випадок тривалих відключень електроенергії. Пожежно-рятувальні підрозділи, медики та інші служби забезпечені резервним живленням і продовжують роботу навіть за повного знеструмлення.

Основна увага зосереджена на реагуванні на пожежі, випадки задимлення, отруєння чадним газом, а також на допомозі людям, які опинилися в небезпечних умовах через холод або відсутність зв’язку.

Пункти незламності: коли вони потрібні

У місті діють пункти незламності, де мешканці можуть зігрітися, зарядити телефони та скористатися зв’язком. Вони працюють цілодобово і доступні для всіх.

Рятувальники радять не чекати критичної ситуації вдома. Якщо температура в оселі падає, а зв’язок зникає, краще скористатися пунктом незламності. Адреси таких місць варто дізнатися заздалегідь і зберегти офлайн. 

Найпоширеніші помилки під час відключень

Найбільше надзвичайних ситуацій під час блекаутів пов’язані не з самою відсутністю світла, а з прагненням людей зігрітися будь-яким способом.

Рятувальники наголошують: категорично заборонено обігрівати житло газовими плитами, духовками, мангалами, а також використовувати генератори в приміщеннях, під’їздах, в підвалах, на балконах чи в гаражах.

“Дуже небезпечні газобалонні обігрівачі та печі з примусами. Через перепад температури, коли холодний балон заносять в приміщення, виріб може зірватися — а далі пожежа, руйнування оселі і травми людей. Небезпеку становлять і саморобні обігрівачі, а також залишені без нагляду свічки”, — наголошує Денис Сіленко. 

Саме такі дії найчастіше призводять до пожеж і отруєнь.

Чадний газ: тиха загроза

Чадний газ не має запаху та кольору, але є однією з головних причин трагедій під час блекаутів. Він утворюється при згорянні газу, дров або пального без належної вентиляції.

Перші симптоми — головний біль, нудота, слабкість, сонливість. У таких випадках необхідно негайно провітрити приміщення, вийти на свіже повітря та викликати швидку допомогу.

В приватному секторі — печі, каміни та буржуйки можна використовувати лише за умови справного димоходу. Генератори дозволені виключно на відкритому просторі, подалі від вікон і дверей.

Діти під час блекауту

Для дітей відключення світла — це додатковий стрес. Рятувальники радять дорослим зберігати спокій, пояснювати ситуацію простими словами та не залякувати.

Дітей слід тепло одягати навіть у приміщенні, не залишати біля свічок чи обігрівачів і намагатися підтримувати звичний режим дня настільки, наскільки це можливо.
Свічки допускаються лише як тимчасове джерело світла. Їх не можна залишати без нагляду, особливо якщо в домі є діти або тварини. На ніч усі джерела відкритого вогню мають бути обов’язково погашені.

Як викликати екстрені служби

Екстрені служби працюють навіть у разі повного блекауту.

У разі загрози життю або здоров’ю необхідно телефонувати:

• 101 — пожежно-рятувальна служба
• 102 — поліція
• 103 — швидка допомога
• 104 — аварійна газова служба
• 112 — єдиний номер екстрених служб

Рятувальники просять використовувати ці номери лише в разі реальної небезпеки.

Підготовка родини — до надзвичайної ситуації 

Запас води, продуктів, ліків, ліхтариків, батарейок, павербанків і готівки вдома — це не прояв паніки, а базова готовність до надзвичайної ситуації.

Також важливо тримати документи в одному місці та заздалегідь продумати дії родини у разі тривалого відключення. 

“Найбільша небезпека під час блекауту — це необережність. Ми закликаємо мешканців не ризикувати життям заради тепла чи світла, дотримуватися правил безпеки та одразу звертатися до екстрених служб у разі небезпеки”, — ділиться Денис Сіленко.

Під час блекауту в сильні морози важливо зменшити втрати тепла й правильно організувати побут. Вікна варто додатково утеплити плівкою або поліетиленом, заклеївши щілини підручними матеріалами. Двері потрібно ізолювати від холоду — підкласти валик із тканини та, за можливості, завісити їх пледом або щільною тканиною.

Щоб зберегти тепло, доцільно зосередити перебування в одній кімнаті, закривши інші приміщення. Найефективніше зігріває не повітря, а теплий одяг: кілька шарів, вовняні шкарпетки, ковдра.

Додатково тепло утримують килими на підлозі та стінах. Для локального зігріву можна використовувати пляшки з гарячою водою. 

Читайте також:

Офіцер-рятувальник ДСНС Сергій Одинокий розповів про головні правила безпечного опалення взимку